Немає перевірених версій цієї сторінки ймовірно її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту Хабіба Каракбайкиз

Немає цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Хабіба Каракбайкизи Єлєбєкова (каз. Хабиба Қарақбайқызы Елебекова; 16 липня 1916, Томар, Каркаралінський район, Акмолінська область, Російська імперія — 18 жовтня 2016, Алмати, Казахстан) — казахська та радянська актриса кіно та театру. Заслужена артистка Казахської РСР (1976), дружина актора та співака Жусупбєка Єлєбєкова.

Хабіба Єлєбєкова
каз. Хабиба Қарақбайқызы Елебекова

Народилася	16 липня 1916(1916-07-16) Каркаралінський район, Карагандинська область, Казакська Автономна Соціалістична Радянська Республіка, РСФРР
Померла	18 жовтня 2016(2016-10-18) (100 років) Астана, Казахстан
Поховання	Кенсайське кладовище
Громадянство	СРСР Казахстан
Діяльність	акторка
Роки діяльності	з 1935
IMDb	nm8523726

Нагороди та премії
Заслужений артист Казахської РСР

Біографія

У 1934 році почала працювати в народному театрі Каркарали. У 1935 по 1937 роках закінчила студію при драматичному театрі імені Мухтара Ауезова.

З 1935 — артистка Казахського національного театру драми імені Мухтара Ауезова, і все життя працювала в цьому театрі.

Була автором низки біографічних книг, присвячених дружині Жусупбєку Єлєбєкову.

2012 року у видавництві «Өнер», у серії «Відомі люди», вийшла книга «Хабіба Єлєбєкова» (автор проекту А. Бопєжанова).

Похована на Кенсайському цвинтарі в Алмати.

Творчість

Ролі у театрі

Ролі Хабіби Єлєбєкови у театрі Казахського національного театру драми імені Мухтара Ауезова:

З казахської та світової класики і сучасної драматургії:

1934 — «Аркалик батир» (каз. Аркалық батыр) — Каракоз (каз. Қаракөз). Сценарист Жумат Шанін. Режисер Жумат Шанін.
1936 — «Аристократи» (рос. Аристократы) — віруюча жінка. Сценарист Микола Погодін (переклад Мухтар Ауезов). Режисер Ілля Боров.
1937 — «Амангєльди» (каз. Амангелді) — Акжан (каз. Ақжан). Сценаристи Беімбет Майлін та Габіт Мусрепов. Режисер Ілля Боров.
1938 — «На кордоні» (рос. На границе) — Ажар. Сценарист Мухтар Ауезов. Режисер Михайло Насонов.
1938 — «Ісатай — Махамбет» (каз. Исатай — Махамбет) — російська дружина. Сценарист Мусатай Акинжанов. Режисер А. Ісмаїлов.
1939 — «Берези» (рос. Берёзы) — дівчина. Сценаристи Мухтар Ауезов та Абдільда Тажибаєв. Режисер Михайло Насонов.
1940 — «Не все коту масляна» (рос. Не всё коту масленица) — жінка блукаючих. Сценарист Олександр Островський (переклад Мухтар Жангалін). Режисер Михайло Соколовський.
1940 — «Ревізор» (рос. Ревизор) — Пошлєпкіна. Сценарист Микола Гоголь (переклад Мухтар Ауезов). Режисер Михайло Соколовський.
1940 — «Абай» — Каникей (каз. Қаныкей). Сценарист Мухтар Ауезов. Режисер Аскар Токпанов.
1941 — «Марабай» — Марияш. Сценарист Шахмет Кусаїнов. Режисер Аскар Токпанов.
1941 — «Товариші» (рос. Товарищи) — герой. Сценарист Альжаппар Абішев. Режисер Капан Бадиров.
1941 — «У скрутний час» (каз. Сын сағатта) — жінка. Сценарист Мухтар Ауезов. Режисер Аскар Токпанов.
1942 — «Ахан-Сере та Актокти» (каз. Ақан сері мен Ақтоқты) — тітонька. Сценарист Габіт Мусрепов. Режисер І. Мадієвський.
1942 — «Амангєльди» (каз. Амангелді) — жінка. Сценарист Шахмет Кусаїнов. Режисер Шакен Айманов.
1943 — «Кози Корпеш — Баян Сулу» (каз. Қозы Көрпеш — Баян Сұлу) — Макпал (каз. Мақпал). Сценарист Габіт Мусрепов. Режисер А. Ісмаїлов.
1946 — «Кара кiпшак Кобланди» (каз. Қара қыпшақ Қобыланды) — Кунєкєй (каз. Күнікей). Сценарист Мухтар Ауезов. Режисер Капан Бадиров та Я.Штейн.
1947 — «Дружба та кохання» (рос. Дружба и любовь) — Баян. Сценарист Альжаппар Абішев. Режисер Шакен Айманов.
1948 — «Закон честі» (рос. Закон чести) — Лідія Михайлівна. Сценарист Олександр Штейн. Режисер Аскар Токпанов.
1949 — «Таланти та шанувальники» (рос. Таланты и поклонники) — Домна Пантеліївна. Сценарист Олександр Островський. Режисер Шакен Айманов.
1949 — «Абай» — Каникей (каз. Қаныкей); Улжан (каз. Ұлжан). Сценарист Мухтар Ауезов. Режисер Аскар Токпанов.
1950 — «Блискавка» (рос. Молния) — Феклуша. Сценарист Олександр Островський (переклад. К. Сагіндиков). Режисер Є. Марков.
1950 — «Мільйонер» (рос. Миллионер) — Уркія (каз. Үркия). Сценарист Габіден Мустафін. Режисер Аскар Токпанов.
1953 — «Моє кохання» (рос. Моя любовь) — Бібігуль (каз. Бибігүл). Сценарист М. Іманжанов.
1955 — «Гріх» (рос. Грех) — Айжан. Сценарист Альжаппар Абішев.
1957 — «Майра» — Урія (каз. Үрия). Сценарист Абдільда Тажибаєв. Режисер Аскар Токпанов.
1958 — «Хто мій батько?» (рос. Кто мой отец?) — Жаркын (каз. Жарқын). Сценарист Альжаппар Абішев. Режисер Ж.Огізбаєв
1958 — «Єдине дерево не ліс» (рос. Единственное дерево не лес) — Муслима. Сценарист Абдільда Тажибаєв. Режисер Азербайжан Мамбетов.
1959 — «Що б ви зробили?» (рос. Что бы вы сделали?) — Дамели (каз. Дәмелі). Сценарист Габіден Мустафін та В. Ігнатіус. Режисер Азербайжан Мамбетов.
1959 — «Вовченя під шапкою» (рос. Волчонок под шапкой) — Баршагуль (каз. Баршагүл). Сценарист Калтай Мухамеджанів. Режисер Азербайжан Мамбетов.
1961 — «Свахи приїхали» (рос. Свахи приехали) — Кымбат (каз. Қымбат). Сценарист Калтай Мухамеджанів. Режисер Азербайжан Мамбетов.
1962 — «Знайомі люди» (рос. Знакомые люди) — жінка. Сценарист Шахмет Кусаїнов. Режисер Курманбек Жандарбеков.
1963 — «Каракоз» (каз. Қаракөз) — Текти (каз. Текті). Сценарист Мухтар Ауезов. Режисер Абрам Мадієвський.
1964 — «Убаганська собака» (рос. Убаганская собака) — бригадир. Сценарист К. Сатибалдін. Режисер К. Мергозієв.
1965 — «Майдан» — Мамык (каз. Мамық). Сценарист Беімбет Майлін. Режисер Аскар Токпанов.
1967 — «Комедія без посмішок» (рос. Комедия без улыбок) — дружина старця. Сценарист Акім Ашимов. Режисер В. Іванов.
1967 — «Ажар та смерть» (каз. Ажар мен ажал) — Акліма. Сценарист Сакен Жунусов. Режисер Кадир Жетпісбаєв.
1968 — «Дон Жуан чи любов до геометрії» (рос. Дон Жуан или любовь к геометрии) — Севільська вдова. Сценарист Макс Фріш (переклад Абіш Кекілбаєв). Режисер Азербайжан Мамбетов.
1968 — «В'єтнамська зірка» (рос. Вьетнамская звезда) — До Тхі Тхань. Сценарист І. Купріянов. Режисер Азербайжан Мамбетов.
1969 — «Нічна сарин» (рос. Ночная сарын) — бабуся. Сценарист Мухтар Ауезов. Режисер С. Єлеусізов.
1969 — «Майра» — Зару. Сценарист Абдільда Тажибаєв. Режисер Байтен Омаров.
1970 — «Жінка друга» (рос. Жена друга) — Айганим (каз. Айғаным). Сценарист Касим Аманжолов. Режисер Ж. Омаров.
1971 — «Серце матері» (рос. Сердце матери) — Настя. Сценарист Олександр Афіногенов. Режисер Ж. Омаров.
1971 — «Айдарбек» та «Торсикбай» — Бахит, хлопчик. Сценаристи Беімбет Майлін, Жумат Шанін. Режисери Азербайжан Мамбетов та Райимбек Сейтметов.
1972 — «Черевичний» (рос. Башмачный) — Фахрія. Сценаристи Ж.Файзи та Т.Гізат. Режисер О. Пашков.
1973 — «Улан асу» (каз. Ұлан асу) — Зейдехан. Сценарист Халіжан Бекхожин. Режисер Кадир Жетпісбаєв.
1974 — «Дім Бернарди Альби» — Понсія. Сценарист Лорка Гарсія (переклад Кабдикарим Ідирисов). Режисер Райимбек Сейтметов.
1974 — «Великий чарівник» (рос. Великий волшебник) — мати. Сценарист Віталій Губарев. Режисер О. Пашков.
1978 — «Царство довіри» (рос. Царство доверия) — Байбіше (каз. Бәйбіше). Сценарист . Режисер Райимбек Сейтметов.
1978 — «Бунт невісток» (рос. Бунт невесток) — незнайома жінка. Сценарист Саїд Ахмад. Режисер Райимбек Сейтметов.
1981 — ««Абай—Айгерім»» (каз. Абай—Әйгерім) — Улжан (каз. Ұлжан). Сценарист Мухтар Ауезов. Режисер Ж. Омаров.
1981 — «Фархад—Ширин» — няня жінка. Сценарист Назим Хікмет. Режисер Аубакір Рахімов.
1981 — «Жаль життя» — місіс Левицька. Сценарист Вінья Дельмар (переклад Калтай Мухамеджанів). Режисер Райимбек Сейтметов.
1982 — «Білий птах моєї мрії» (рос. Белая птица моей мечты) — бабуся Олена. Сценарист Реваз Табукашвілі. Режисер А. Аскаров
1984 — «Мене звуть Кожа» (каз. Менің атым Қожа) — бабуся. Сценарист Бердібек Сокпакбаєв. Режисер Аубакір Рахімов.
1984 — «Жамал» — Улжан. Сценарист К. Мукушев. Режисер С. Асилханов.
1985 — «Моя зірка моя висока» (рос. Моя звезда моя высокая) — бабуся. Сценаристи Софи Сматаєв, Чапай Зулхашев. Режисер Чапай Зулхашев.
1987 — «Чоловік» (рос. Муж) — Зумат. Сценарист Саїд Ахмад. Режисер Райимбек Сейтметов.
1987 — «Скелетні зведення» (рос. Скелетные сводки) — Забера. Сценарист Є. Домбаєв. Режисер С. Асилханов.
1993 — «Закохані» (рос. Влюблённые) — Даріга (каз. Дариға). Сценарист Абдільда Тажибаєв. Режисер Булат Атабаєв.
1993 — «Сліпі» — сліпий. Сценарист Моріс Метерлінк (переклад Абдільда Тажибаєв). Режисер Булат Атабаєв.
1993 — «Сьома палата» (рос. Седьмая палата) — бабуся. Сценарист Аскар Сулєймєнов. Режисер Аубакір Рахімов.
1996 — «Жінки у кебенеку» (рос. Женщины в кебенеке) — жінка-в'язня. Сценарист А.Тасимбєков. Режисер Булат Атабаєв.
1998 — «Абилай хан» (каз. Абылай хан) — мати Ботагою. Сценарист Абіш Кекілбаєв. Режисер Булат Атабаєв.
2003 — «каз. Естайдың Қорланы» — Айнаш. Сценарист Іранбек Оразбаєв. Режисер Булат Атабаєв.

Фільмографія


Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
1954	ф	Дочка степів	Дала қызы	епізод
1961	ф	Якби кожен з нас
1965	ф	Чинара на скелі
2009	ф	Біржан сал	Біржан сал	Мадикра апа

Нагороди

Заслужена артистка Казахської РСР (1976)
Медаль «За трудову відзнаку» (1959)
Медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» (1970)
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «За освоєння цілинних земель»
Нагрудний знак «Заслужений діяч культури Казахстану» (2012)
Нагороджена листом подяки першого Президента Республіки Казахстану Нурсултана Назарбаєва
Неодноразовий володар державної та президентської стипендії Республіки Казахстан у галузі культури та мистецтва та інші

Примітки

На 101 году жизни скончалась известная актриса театра имени Ауэзова Хабиба Елебекова
Любовь, театр и кино. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 9 травня 2019. [Архівовано 2020-12-02 у Wayback Machine.]
Почти 80 лет своей жизни Хабиба Елебекова посвятила сцене и кинематографу. Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 9 травня 2019.
ЕГО ИМЯ И ПЕСНИ НЕ ЗАБЫТЫ (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 9 травня 2019.
В Алматы простились с известной актрисой Хабибой Елебековой. Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 9 травня 2019.
Ушла из жизни заслуженная артистка Казахской ССР Хабиба Елебекова. Архів оригіналу за 21 січня 2017. Процитовано 9 травня 2019.
Прощание с актрисой Хабибой Елебековой прошло в Алматы. Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 9 травня 2019.

[1] На 101 году жизни скончалась известная актриса театра имени Ауэзова Хабиба Елебекова

[2] Любовь, театр и кино. Архів оригіналу за 2 грудня 2020. Процитовано 9 травня 2019. [Архівовано 2020-12-02 у Wayback Machine.]

[3] Почти 80 лет своей жизни Хабиба Елебекова посвятила сцене и кинематографу. Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 9 травня 2019.

[4] ЕГО ИМЯ И ПЕСНИ НЕ ЗАБЫТЫ (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 9 травня 2019.

[5] В Алматы простились с известной актрисой Хабибой Елебековой. Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 9 травня 2019.

[6] Ушла из жизни заслуженная артистка Казахской ССР Хабиба Елебекова. Архів оригіналу за 21 січня 2017. Процитовано 9 травня 2019.

[7] Прощание с актрисой Хабибой Елебековой прошло в Алматы. Архів оригіналу за 9 травня 2019. Процитовано 9 травня 2019.