«Дім Бернарди Альби» (ісп. La casa de Bernarda Alba) — п'єса іспанського поета і драматурга Федеріко Гарсіа Лорки. Написана за декілька місяців до трагічної загибелі поета у серпні 1936 року. Незакінчена. Ця п'єса мала стати заключною частиною трилогії, в кожній п'єсі з якої розповідалася історія жінки, яка стала причиною кривавої розправи. Автор, який жінку сприймав за Всесвіт, а чоловіка вважав лише його тлом, на той час уже був відомим. Перша частина трилогії — «Криваве весілля» — не сходила з іспанської сцени, другу — «Єрма» — розкритикували через зазіхання на іспанський устрій.
Дія п'єси відбувається на півдні Іспанії в Андалусії. Дійство розпочинає смерть, якою воно і завершується. Сюжет про долю та світогляд деспотичної матері — самої Бернарди Альби — та її п'яти неодружених доньок. Про світогляд пересічної людини загалом, про данину традиціям і забобонам, про мораль, справжню та видиму, про життєві орієнтири.
Дійові особи
- Бернарда Альба — 60 років;
- Марія Хосефа, її мати — 80 років, божевільна;
- Ангустіас — стара діва у віці 39 років;
- Магдалена — 30 років;
- Амелія — 27 років;
- Мартирій — 24 роки;
- Адела — 20 років.
Сюжет
Багата господиня Бернарда поховала свого другого чоловіка і впевнено верховодить налагодженим століттями ритуалом. П'ятьом дочкам Бернарди не дано зажити повсякденним життям — не встигають закінчитися поминки, як вона заявляє: "Вісім років, поки не закінчиться траур, в цей будинок і вітру не буде доступно. Вважайте, що вікна та двері цеглою закладені ".
Позбавивши дочок можливості любити і бути коханими, Бернарда позбавила їх можливості брати участь у житті. Старші доньки Бернарди вже не здатні вступити у відкриту і безкомпромісну боротьбу. Вони егоїстичні, боязкі, лицемірні. Наймолодша ж дочка, Адела, ще молода, і отрута пануючих у будинку моральних приписів не встигла вбити в дівчині здорову моральну природу. «Я хочу на повітря!» — цей вигук Адели пояснює і виправдовує її бунт проти тиранії матері, бунт, в якому вона воліє померти, але не підкоритися.
Ця п'єса ідейно перегукується з драмою О. М. Островського «Гроза» (1860 р.), створеною майже за 80 років до «Бернарди Альби». (Бернарда Альба -Кабаниха, Адела-Катерина тощо).
Відомі постановки
- 8 березня — перша постановка п'єси в Буенос-Айресі.
- — Таганрозький драматичний театр ім. А. П. Чехова
- 13 травня — , постановка .
- Постановка
Відомі екранізації
- 1957 — ( de: Bernarda Albas Haus), (Німеччина), режисер Франц Петер Вірт de: Franz Peter Wirth
- 1960 — (Мексика)
- 1963 — (Нідерланди)
- 1964 — (Норвегія)
- 1974 — (Мексика), режисер Хуліо Кастільйо; актори: Офелія Гільмаїн (Бернарда Альба), Офелія Медіна (Адела), Діана Брачо (Амелія), (Ангустіас), Лусія Гільмаїн (Мартиріо), Моніка Мігель (Магдалена), Ада Карраско (Марія Хосефа).
- 1982 — (Мексика), автор сценарію та режисер Густаво Алатрісте; актори: Ампаро Рівельєс (Бернарда Альба), Магда Гусман (Понсія), Росенда Монтерос (Мартиріо), Лаура Сепеда (Адела), Тіна Френч (Ангустіас), Марта Самора (Магдалена), Марта Аура (Амелія), Алісія Монтойя (Пруденсія), Ісабела Корона (Марія Хосефа).
- 1987 — (Іспанія), режисер Маріо Камус; актори: Ірене Гутьєрес Каба (Бернарда Альба), Ана Белен (Адела), Флорінда Чіко (Понсія), Енрікетта Карбальєйра (Ангустіас), Вікі Пенья (Мартиріо), Аврора Пастор (Магдалена), Мерседес Лескано (Амелія), Росаріо Гарсія Ортега (Марія Хосефа).
- 1999 — (Куба), режисер Belkis Vega
Музичні твори
Опера Гельмута і Ірис тер Шіпхорст (1999)
Примітки
- . Архів оригіналу за 25-04-2008. Процитовано 08-09-2009.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Посилання
- Арçынсăр хĕрарăм [ 14 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Дім Бернарди Альби на іспанською мовою з перекладом [ 14 травня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dim Bernardi Albi isp La casa de Bernarda Alba p yesa ispanskogo poeta i dramaturga Federiko Garsia Lorki Napisana za dekilka misyaciv do tragichnoyi zagibeli poeta u serpni 1936 roku Nezakinchena Cya p yesa mala stati zaklyuchnoyu chastinoyu trilogiyi v kozhnij p yesi z yakoyi rozpovidalasya istoriya zhinki yaka stala prichinoyu krivavoyi rozpravi Avtor yakij zhinku sprijmav za Vsesvit a cholovika vvazhav lishe jogo tlom na toj chas uzhe buv vidomim Persha chastina trilogiyi Krivave vesillya ne shodila z ispanskoyi sceni drugu Yerma rozkritikuvali cherez zazihannya na ispanskij ustrij Diya p yesi vidbuvayetsya na pivdni Ispaniyi v Andalusiyi Dijstvo rozpochinaye smert yakoyu vono i zavershuyetsya Syuzhet pro dolyu ta svitoglyad despotichnoyi materi samoyi Bernardi Albi ta yiyi p yati neodruzhenih donok Pro svitoglyad peresichnoyi lyudini zagalom pro daninu tradiciyam i zabobonam pro moral spravzhnyu ta vidimu pro zhittyevi oriyentiri Dijovi osobiBernarda Alba 60 rokiv Mariya Hosefa yiyi mati 80 rokiv bozhevilna Angustias stara diva u vici 39 rokiv Magdalena 30 rokiv Ameliya 27 rokiv Martirij 24 roki Adela 20 rokiv SyuzhetBagata gospodinya Bernarda pohovala svogo drugogo cholovika i vpevneno verhovodit nalagodzhenim stolittyami ritualom P yatom dochkam Bernardi ne dano zazhiti povsyakdennim zhittyam ne vstigayut zakinchitisya pominki yak vona zayavlyaye Visim rokiv poki ne zakinchitsya traur v cej budinok i vitru ne bude dostupno Vvazhajte sho vikna ta dveri cegloyu zakladeni Pozbavivshi dochok mozhlivosti lyubiti i buti kohanimi Bernarda pozbavila yih mozhlivosti brati uchast u zhitti Starshi donki Bernardi vzhe ne zdatni vstupiti u vidkritu i bezkompromisnu borotbu Voni egoyistichni boyazki licemirni Najmolodsha zh dochka Adela she moloda i otruta panuyuchih u budinku moralnih pripisiv ne vstigla vbiti v divchini zdorovu moralnu prirodu Ya hochu na povitrya cej viguk Adeli poyasnyuye i vipravdovuye yiyi bunt proti tiraniyi materi bunt v yakomu vona voliye pomerti ale ne pidkoritisya Cya p yesa idejno peregukuyetsya z dramoyu O M Ostrovskogo Groza 1860 r stvorenoyu majzhe za 80 rokiv do Bernardi Albi Bernarda Alba Kabaniha Adela Katerina tosho Vidomi postanovki8 bereznya persha postanovka p yesi v Buenos Ajresi Taganrozkij dramatichnij teatr im A P Chehova 13 travnya postanovka PostanovkaVidomi ekranizaciyi1957 de Bernarda Albas Haus Nimechchina rezhiser Franc Peter Virt de Franz Peter Wirth 1960 Meksika 1963 Niderlandi 1964 Norvegiya 1974 Meksika rezhiser Hulio Kastiljo aktori Ofeliya Gilmayin Bernarda Alba Ofeliya Medina Adela Diana Bracho Ameliya Angustias Lusiya Gilmayin Martirio Monika Migel Magdalena Ada Karrasko Mariya Hosefa 1982 Meksika avtor scenariyu ta rezhiser Gustavo Alatriste aktori Amparo Rivelyes Bernarda Alba Magda Gusman Ponsiya Rosenda Monteros Martirio Laura Sepeda Adela Tina French Angustias Marta Samora Magdalena Marta Aura Ameliya Alisiya Montojya Prudensiya Isabela Korona Mariya Hosefa 1987 Ispaniya rezhiser Mario Kamus aktori Irene Gutyeres Kaba Bernarda Alba Ana Belen Adela Florinda Chiko Ponsiya Enriketta Karbalyejra Angustias Viki Penya Martirio Avrora Pastor Magdalena Mersedes Leskano Ameliya Rosario Garsiya Ortega Mariya Hosefa 1999 Kuba rezhiser Belkis VegaMuzichni tvoriOpera Gelmuta i Iris ter Shiphorst 1999 Primitki Arhiv originalu za 25 04 2008 Procitovano 08 09 2009 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaArcynsăr hĕrarăm 14 chervnya 2021 u Wayback Machine Dim Bernardi Albi na ispanskoyu movoyu z perekladom 14 travnya 2012 u Wayback Machine