Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Філіпіна Августа Амалія Бранденбург-Шведтська (нім. Philippine Auguste Amalie von Brandenburg-Schwedt, 10 жовтня 1745 — 1 травня 1800) — прусська принцеса з династії Гогенцоллернів лінії Бранденбург-Шведт, донька маркграфа Бранденбург-Шведтського Фрідріха Вільгельма та прусської принцеси Софії, дружина ландграфа Гессен-Касселю Фрідріха II, а після його смерті — шляхтича Георга Ернста Левіна фон Вінцингероде.
| Філіпіна Бранденбург-Шведтська | |
|---|---|
| англ. Philippine von Brandenburg-Schwedt | |
 Портрет Філіпіни пензля Й. Г. Тішбейна, близько 1773 року | |
| 9-а ландграфиня-консорт Гессен-Касселю | |
| Початок правління: | 10 січня 1773 |
| Кінець правління: | 31 жовтня 1785 |
| Попередник: | Марія Великобританська |
| Наступник: | Вільгельміна Кароліна Данська |
| Дата народження: | 10 жовтня 1745 |
| Місце народження: | Шведт, Бранденбург-Шведт |
| Країна: | Священна Римська імперія |
| Дата смерті: | 1 травня 1800 (54 роки) |
| Місце смерті: | Берлін, королівство Пруссія, Священна Римська імперія |
| Поховання | Берлінський собор |
| Чоловік: | 1) Фрідріх II 2) Георг Ернст Левін фон Вінцингероде |
| Діти: | Георг Філіпсон |
| Династія: | Гогенцоллерни, Гессенський дім |
| Батько: | Фрідріх Вільгельм |
| Мати: | Софія Доротея Марія Прусська |
Філіпіна Бранденбург-Шведтська у Вікісховищі | |
На її честь у 1778 році були названі колонії Філіпінбург, Філіпінеталь і Філіппіндорф, що зараз входять до складу міста Вольфгаген.
Біографія
Ранні роки
Народилась 5 березня 1723 року у Шведті. Була четвертою дитиною та третьою донькою а родині маркграфа Бранденбург-Шведтського Фрідріха Вільгельма та його дружини Софії Прусської. Мала старших сестер Фредеріку та Луїзу. Брати померли в ранньому віці.
Батько був людиною важкого характеру, настрій якого коливався між великою добротою та раптовою грубістю, із матір'ю вони жили фактично нарізно, хоча й мешкали у сусідніх палацах.
Філіпіна виховувалась в Шведті у вільному дусі. Отримала звичайну освіту для дівчат свого рангу: вивчала німецьку граматику й орфографію, трохи географії та математики, багато релігії та ручної праці. Ймовірно, що швейцарська гувернантка навчала її французької мови, та що принцеса грала на музичному інструменті. Достеменно мала чудовий співочий голос. Полюбляла вишивати, про що свідчать її майстерні роботи, які збереглися. Мала велику пристрасть до верхової їзди, успадковану від батька.
Її матір померла восени 1765 року. Кілька років перед цим Філіпіна жила при її дворі, була довіреною особою, а згодом — і нянькою. У своєму заповіті Софія вказала, що до шлюбу донька має жити по шість місяців на рік у кожної з сестер. Виконавцем заповіту вона призначила свого брата, короля Пруссії Фрідріха II Великого, тим самим забезпечивши, аби батько більше не мав жодного впливу на доньку. Перші шість місяців після смерті матері принцеса провела з найстаршою сестрою Фредерікою, яка мешкала із чоловіком у невеличкому гарнізонному місті у Східній Померанії. Сестри були дуже близькими і насолоджувались спільним проведенням часу, так що король мав нагадати про правило шести місяців.
Луїза була в шлюбі з прусським принцом Августом Фердинандом і мешкала у Берліні. Оскільки Фрідріх мав свої політичні плани щодо племінниці, то вирішив, що столичний двір підходить для неї значно більше, ніж маленьке містечко, тож час до самого одруження Філіпіна провела у Луїзи. Завдяки впевненості у собі, вона швидко перетворилася з дівчини з посереднім гардеробом і без світського лоску на відому в берлінському суспільстві вродливу й елегантну принцесу. Не відрізнялася врівноваженим норовом, але мала сильну волю та прагнення до свободи. Її інтелектуальні схильності також були не надто помітними; здавалося, дівчина схилялася до приємніших і легких сторін життя. Прусський король до кінця життя виявляв гарячий інтерес щодо долі племінниці, на що вона відповідала глибокою повагою.
У ранньому віці була обрана тіткою Луїзою Ульрікою, королевою Швеції, у наречені для її первістка Густава. Втім, проти цього вибору виступав шведський риксдаг, який натомість висунув кандидатуру данської принцеси Софії Магдалени. Луїза Ульріка після цього призначила небогу у дружини середньому синові Карлу, на що він дав згоду у 1770 році. Проте уряд відмовився вести переговори через витрати. Коли ландграф Гессен-Касселю Фрідріх II висловив зацікавленість у шлюбі з Філіппіною, його залицяння впали на благодатний ґрунт, хоча переговори зі Швецією ще не були завершені. Втім, вони розвивалися дуже повільно, і прусський король повідомив ландграфа про свою принципову згоду, але відмовився від хрещення майбутніх дітей пари у католицтві. Враховувався і той факт, що Фрідріх був одним із найбагатших князів імперії і не надто молодим. В ході перемовин було узгоджено, що принцеса отримає 36 000 талерів посагу та матиме «ранковий подарунок» у 5 000 талерів від ландграфа. Крім того, він хотів збільшити річний дохід дружини до 7 000 талерів, а після смерті Фрідріха вона мала б право на пенсію у 12 000 талерів.
27 грудня 1772 року у Міському палаці Берліну були відсвятковані заручини Філіпіни та Фрідріха II. Незадовго перед цим відбулася перша особиста зустріч пари. Хоча принцеса знала про значну різницю у віці, проте була розчарована зовнішнім видом підстаркуватого та товстого нареченого. Ландграф зміг трохи задобрити дівчину за допомогою щедрих подарунків.
Ландграфиня Гессен-Касселю
У 27 років Філіпіна взяла шлюб із 52-річним ландграфом Фрідріхом II. Вінчання відбулось 10 січня 1773 року у Берлінському міському палаці за реформатським звичаєм. Раніше у невеликому сімейному колі пройшла церемонія за католицьким обрядом. Повідомляли, що наречена була дуже вродливою. Її сукня була сшита повністю зі срібної тканини, шлейф несли чотири фрейліни. Після бенкету, обов'язкового танцю зі смолоскипами та вручення підв'язки нареченої молодята пішли до своїх апартаментів. Подальші урочисті святкування, що тривали кілька тижнів, стали великою світською подією, під час якої прусський двір виявив усю свою пишноту. 30 січня подружжя вирушило до Гессен-Касселю.
Кассель на той час був одним із найкрасивіших міст Німеччини. Ландграф добре дбав про місто та розвиток культури, через що вважася князем-просвітителем. Місцеві мешканці були ради мати нову правительку, до того ж молоду та красиву. Було налагоджене музичне та театральне життя, що сподобалось Філіпіні. Перед весіллям Фрідріх капітально відремонтував апартаменти міського палацу. Філіпіна також мала власні у замках Вайсенштайн та Амеліенталь. Щодо розпорядку дня, то чоловік надав їй повну свободу дій, вони разом лише обідали та брали участь у вечірніх розвагах.
Англійський сучасник так змальовував ландграфиню: «Її Найсвітліша Високість дуже вродлива жінка, витончена, весела та жвава за характером. Їй загрожує небезпека трохи погладшати — проблема, яка не є рідкістю в Німеччині, але яку вона намагається відстрочити старанними фізичними вправами.»
У день весілля принцеса повідомила нареченому, що ні в якому разі не може піддаватися ризику вагітності з медичних причин. Спільних дітей у подружжя не було, але Філіпіна сприяла примиренню ландграфа з його дітьми від першого шлюбу, з якими він не бачився після розділення з попередньою дружиною у 1754 році.
В Касселі жінка мала власний «молодий двір», де вона могла невимушено спілкуватися подалі від суворих придворних церемоній. Окрім інших, до нього входили філософ Адольф Кніґґе, мандрівник Георг Форстер, а також Георг Ернст Левін фон Вінцингероде. Від останнього Філіпіна, виїхавши до старшої сестри у Монбельяр, у березні 1777 року народила сина:
- Георг Філіпсон (1777—1834) — мав доньку.
Повернувшись до Касселю, продовжила вести попереднє життя. Часто подорожувала Німеччиною та Францією, визнавалася однією з найвродливіших правительок Європи. Ландграф ставився до Вінценгероде терпимо і навіть просував його по службі.
З дозволу Фрідріха II від 23 березня 1778 року поселенці з району Дармштадта створили у Касселі невеликі колонії Філіпінбург, Філіпінеталь і Філіппіндорф на місці закинутих селищ. Усі населені пункти були названі на честь ландграфині.
Подальше життя та другий шлюб
Фрідріх II пішов з життя наприкінці жовтня 1785 року, залишивши спадкоємцю розвинену економіку та повну скарбницю. Філіпіна отримала звістку про смерть чоловіка у Монбельярі, де навідувала сестру. До Касселю повернулася лише у грудні. Її пасинок Вільгельм, аби зекономити, запропонував їй використовувати як удовину реззиденцію замок в Ганау, а не Вільгельмсбург у Шмалькальдені. Сама ж Філіпіна воліла залишитися у Касселі, але, зрештою була змушена погодитися на Ганау. Тривали її суперечки з новим правителем, у тому числі, щодо розміру її пенсії. З часом сперечання призвели до ускладнення дипломатичних відносин між Гессен-Касселем, Пруссією та Росією.
Георг Ернст Левін фон Вінцингероде від 1786 року виконував обов'язки її обергофмайстра. Як і в Касселі, він зібрав поруч себе численних родичів, і двір ландграфині складався переважно з них. Навіть її апартаменти розміщувалися між кімнат Вінценгероде та його дружини, яка була її фрейліною. Оскільки в Ганау вона відчувала себе некомфортно, то часто подорожувала у супроводі обергофмайстра, його сина та ще однієї фрейліни. Літо 1788 року провела у вотчині Вінцингероде — замку Боденштайн. Надалі здійснювала тривалі поїздки до Праги, Відня, Аахену та Спа, де полюбляла лікуватися. Також приймала гостей в Ганау, де її навідували сестри, їхні родини та члени княжих сімей сусідніх земель.
Коли восени 1792 року вона повернулася від сестри з Берліну, Франкфурт вже був окупований французькими військами, а двір Ганау втік до Касселя. Ані Філіпіна, ані Георг Ернст не бажали повертатися до столиці ландграфства, тож частина двору вирушила до замку Боденштайн. Втім, взимку вони повернулися до Берліну, оскільки Боденштайн був замалий для всіх. Там до них долучилися Фредеріка із онукою Катериною, які були змушені виїхати після аннексії Монбельяру. Спершу мешкали в палаці Бельвю у сестри Луїзи, а потім Філіпіна звернулася до кузена, короля Фрідріха Вільгельма II, з проханням про прихисток, яке він схвалив до невдоволення її пасинка Вільгельма I. Монарх дарував родичці 30 000 талерів, на які вона змогла придбати сучасний просторий палац, розміщений на Беренштрассе, 66. Обергофмайстр вишукано його облаштував, і вони разом переїхали туди у 1795 році.
У 1794 році вона домоглася для Вінцингероде та його нащадків титулу імперського графа, що був дарований Францом II 21 серпня. Дружина обергофмайстра, з якою він перебував у шлюбі від 1777 року і мав сина, пішла з життя за кілька днів до цього.
У другій половині 1794 року 49-річна Філіпіна та 42-річний Георг Ернст побралися. Шлюб був таємним, але відбувся з відома і схвалення короля Пруссії. За іншими даними, вінчання пройшло 6 червня 1796 року. В гессенській історіографії другий шлюб ландграфині ніде не згадується.
Подружжя згодом кілька разів навідувало замок Боденштайн. В Берліні Філіпіна зібрала власний двір. Після її від'їзду з Ганау Вільгельм I зменшив розмір її пенсії, а Фрідріх-Вільгельм III, який правив Пруссією з 1797 року, на погляд Філіпіни не надавав їй тієї підтримки, на яку вона заслуговувала. В останні роки жінка стала більш примхливою, мала спалахи гніву та страждала від ревнощів, побоюючись втратити прихильність чоловіка. У 1798 році проголосила Георга Ернста своїм єдиним спадкоємцем. Оскільки у 1788 році останній маркграф Бранденбург-Шведтський помер, залишивши лише двох доньок, алодіальні землі були поділені між його нащадками та Фрідріха Вільгельма. Філіпіна, таким чином, отримала одну п'яту частину спадку.
Померла від інсульту 1 травня 1800 року в Берліні. З дозволу чоловіка, її поховали у крипті Гогенцоллернів в Берлінському соборі. Георг Ернст успадкував її землі та все майно. За словами мистецтвознавця Удо фон Альвенслебена, граф перевіз до свого замку Боденштайн численні скарби і надалі там «були представлені всі хороші портретисти, усі виробники порцеляни та фаянсу, усі відомі меблеві майстри, бронзові й золотарі та мініатюристи». Палац на Боденштрассе він продав аби покрити свої борги.
Нагороди
- Великий хрест ордену Святої Катерини (Російська імперія) (5 квітня 1797).
Генеалогія
Фрідріх Вільгельм I | Софія Доротея Гольштейнська | Йоганн Георг II | Генрієтта Катерина Оранська | Фрідріх I | Софія Шарлотта Ганноверська | Георг I | Софія Доротея Цельська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Філіп Вільгельм | Йоганна Шарлотта Ангальт-Дессау | Фрідріх-Вільгельм I | Софія Доротея Ганноверська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Фрідріх Вільгельм | Софія Прусська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Філіпіна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- Philippine von Brandenburg-Schwedt, Landgräfin von Hessen-Kassel (1745–1800) von Sabine Köttelwesch [1] [ 16 липня 2020 у Wayback Machine.] (нім.)
- Alma Söderhjelm. Gustav III:s syskon (The siblings of Gustav III) Stockholm: Albert Bonniers Förlag. 1945. стор. 28–29.
- Портрет пензля Тішбейна [2] (нім.)
- Його матір, рекомендована Фрідріхом Великим, була обергофмейстериною Кассельського двору.
- Родовід Георга Філіпсона [3] [ 6 березня 2022 у Wayback Machine.] (серб.)
- Профіль на Geni.com [4] [ 7 березня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
- Історія замку Боденштайн [5] [ 5 лютого 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
- Берлінський собор [6] [ 5 серпня 2020 у Wayback Machine.] (англ.)
- Udo von Alvensleben (Kunsthistoriker), Besuche vor dem Untergang, Adelssitze zwischen Altmark und Masuren, Aus Tagebuchaufzeichnungen zusammengestellt und herausgegeben von Harald von Koenigswald, Frankfurt/M.-Berlin 1968, стор. 134
Література
- Wolf v. Both/Hans Vogel: Landgraf Friedrich II. von Hessen-Kassel, Ein Fürst der Zopfzeit. München 1973.
- Heinrich Jobst Graf v. Wintzingerode: Philippine von Preußen, Landgräfin von Hessen-Kassel — Eine Biographie. Magisterarbeit an der Humboldt-Universität zu Berlin 2005 (unveröffentlicht).
- Heinrich Jobst Graf v. Wintzingerode: Recht tun behält sein Preis allzeit, Die Geschichte der Burg Bodenstein und der Herren von Wintzingerode. Großbodungen 2004.
- Landesdenkmalamt Berlin/Dom zu Berlin (Hrsg.): Alle Erinnerung ist Gegenwart, Die Hohenzollerngruft und ihre Sarkophage. Berlin 2005.
Посилання
- Бранденбург-Шведт [ 23 квітня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Geni.com [ 6 березня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Geneanet.org [ 6 березня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Genealogics.org (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com [ 6 березня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Філіпіни Бранденбург-Шведтської [ 20 грудня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Фрідріха II Гессен-Кассельського [ 5 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Гессенські біографії. Ландграфиня Філіпіна [ 7 березня 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Filipina Avgusta Amaliya Brandenburg Shvedtska nim Philippine Auguste Amalie von Brandenburg Schwedt 10 zhovtnya 1745 1 travnya 1800 prusska princesa z dinastiyi Gogencollerniv liniyi Brandenburg Shvedt donka markgrafa Brandenburg Shvedtskogo Fridriha Vilgelma ta prusskoyi princesi Sofiyi druzhina landgrafa Gessen Kasselyu Fridriha II a pislya jogo smerti shlyahticha Georga Ernsta Levina fon Vincingerode Filipina Brandenburg Shvedtskaangl Philippine von Brandenburg SchwedtFilipina Brandenburg ShvedtskaPortret Filipini penzlya J G Tishbejna blizko 1773 roku9 a landgrafinya konsort Gessen KasselyuPochatok pravlinnya 10 sichnya 1773Kinec pravlinnya 31 zhovtnya 1785Poperednik Mariya VelikobritanskaNastupnik Vilgelmina Karolina DanskaData narodzhennya 10 zhovtnya 1745 1745 10 10 Misce narodzhennya Shvedt Brandenburg ShvedtKrayina Svyashenna Rimska imperiyaData smerti 1 travnya 1800 1800 05 01 54 roki Misce smerti Berlin korolivstvo Prussiya Svyashenna Rimska imperiyaPohovannyaBerlinskij soborCholovik 1 Fridrih II 2 Georg Ernst Levin fon VincingerodeDiti Georg FilipsonDinastiya Gogencollerni Gessenskij dimBatko Fridrih VilgelmMati Sofiya Doroteya Mariya PrusskaFilipina Brandenburg Shvedtska u Vikishovishi Na yiyi chest u 1778 roci buli nazvani koloniyi Filipinburg Filipinetal i Filippindorf sho zaraz vhodyat do skladu mista Volfgagen BiografiyaRanni roki Narodilas 5 bereznya 1723 roku u Shvedti Bula chetvertoyu ditinoyu ta tretoyu donkoyu a rodini markgrafa Brandenburg Shvedtskogo Fridriha Vilgelma ta jogo druzhini Sofiyi Prusskoyi Mala starshih sester Frederiku ta Luyizu Brati pomerli v rannomu vici Portret penzlya J G Tishbejna Batko buv lyudinoyu vazhkogo harakteru nastrij yakogo kolivavsya mizh velikoyu dobrotoyu ta raptovoyu grubistyu iz matir yu voni zhili faktichno narizno hocha j meshkali u susidnih palacah Filipina vihovuvalas v Shvedti u vilnomu dusi Otrimala zvichajnu osvitu dlya divchat svogo rangu vivchala nimecku gramatiku j orfografiyu trohi geografiyi ta matematiki bagato religiyi ta ruchnoyi praci Jmovirno sho shvejcarska guvernantka navchala yiyi francuzkoyi movi ta sho princesa grala na muzichnomu instrumenti Dostemenno mala chudovij spivochij golos Polyublyala vishivati pro sho svidchat yiyi majsterni roboti yaki zbereglisya Mala veliku pristrast do verhovoyi yizdi uspadkovanu vid batka Yiyi matir pomerla voseni 1765 roku Kilka rokiv pered cim Filipina zhila pri yiyi dvori bula dovirenoyu osoboyu a zgodom i nyankoyu U svoyemu zapoviti Sofiya vkazala sho do shlyubu donka maye zhiti po shist misyaciv na rik u kozhnoyi z sester Vikonavcem zapovitu vona priznachila svogo brata korolya Prussiyi Fridriha II Velikogo tim samim zabezpechivshi abi batko bilshe ne mav zhodnogo vplivu na donku Pershi shist misyaciv pislya smerti materi princesa provela z najstarshoyu sestroyu Frederikoyu yaka meshkala iz cholovikom u nevelichkomu garnizonnomu misti u Shidnij Pomeraniyi Sestri buli duzhe blizkimi i nasolodzhuvalis spilnim provedennyam chasu tak sho korol mav nagadati pro pravilo shesti misyaciv Portret Fridriha II Luyiza bula v shlyubi z prusskim princom Avgustom Ferdinandom i meshkala u Berlini Oskilki Fridrih mav svoyi politichni plani shodo pleminnici to virishiv sho stolichnij dvir pidhodit dlya neyi znachno bilshe nizh malenke mistechko tozh chas do samogo odruzhennya Filipina provela u Luyizi Zavdyaki vpevnenosti u sobi vona shvidko peretvorilasya z divchini z poserednim garderobom i bez svitskogo losku na vidomu v berlinskomu suspilstvi vrodlivu j elegantnu princesu Ne vidriznyalasya vrivnovazhenim norovom ale mala silnu volyu ta pragnennya do svobodi Yiyi intelektualni shilnosti takozh buli ne nadto pomitnimi zdavalosya divchina shilyalasya do priyemnishih i legkih storin zhittya Prusskij korol do kincya zhittya viyavlyav garyachij interes shodo doli pleminnici na sho vona vidpovidala glibokoyu povagoyu U rannomu vici bula obrana titkoyu Luyizoyu Ulrikoyu korolevoyu Shveciyi u narecheni dlya yiyi pervistka Gustava Vtim proti cogo viboru vistupav shvedskij riksdag yakij natomist visunuv kandidaturu danskoyi princesi Sofiyi Magdaleni Luyiza Ulrika pislya cogo priznachila nebogu u druzhini serednomu sinovi Karlu na sho vin dav zgodu u 1770 roci Prote uryad vidmovivsya vesti peregovori cherez vitrati Koli landgraf Gessen Kasselyu Fridrih II visloviv zacikavlenist u shlyubi z Filippinoyu jogo zalicyannya vpali na blagodatnij grunt hocha peregovori zi Shveciyeyu she ne buli zaversheni Vtim voni rozvivalisya duzhe povilno i prusskij korol povidomiv landgrafa pro svoyu principovu zgodu ale vidmovivsya vid hreshennya majbutnih ditej pari u katolictvi Vrahovuvavsya i toj fakt sho Fridrih buv odnim iz najbagatshih knyaziv imperiyi i ne nadto molodim V hodi peremovin bulo uzgodzheno sho princesa otrimaye 36 000 taleriv posagu ta matime rankovij podarunok u 5 000 taleriv vid landgrafa Krim togo vin hotiv zbilshiti richnij dohid druzhini do 7 000 taleriv a pislya smerti Fridriha vona mala b pravo na pensiyu u 12 000 taleriv 27 grudnya 1772 roku u Miskomu palaci Berlinu buli vidsvyatkovani zaruchini Filipini ta Fridriha II Nezadovgo pered cim vidbulasya persha osobista zustrich pari Hocha princesa znala pro znachnu riznicyu u vici prote bula rozcharovana zovnishnim vidom pidstarkuvatogo ta tovstogo narechenogo Landgraf zmig trohi zadobriti divchinu za dopomogoyu shedrih podarunkiv Landgrafinya Gessen Kasselyu U 27 rokiv Filipina vzyala shlyub iz 52 richnim landgrafom Fridrihom II Vinchannya vidbulos 10 sichnya 1773 roku u Berlinskomu miskomu palaci za reformatskim zvichayem Ranishe u nevelikomu simejnomu koli projshla ceremoniya za katolickim obryadom Povidomlyali sho narechena bula duzhe vrodlivoyu Yiyi suknya bula sshita povnistyu zi sribnoyi tkanini shlejf nesli chotiri frejlini Pislya benketu obov yazkovogo tancyu zi smoloskipami ta vruchennya pidv yazki narechenoyi molodyata pishli do svoyih apartamentiv Podalshi urochisti svyatkuvannya sho trivali kilka tizhniv stali velikoyu svitskoyu podiyeyu pid chas yakoyi prusskij dvir viyaviv usyu svoyu pishnotu 30 sichnya podruzhzhya virushilo do Gessen Kasselyu Portret penzlya nevidomogo majstra Kassel na toj chas buv odnim iz najkrasivishih mist Nimechchini Landgraf dobre dbav pro misto ta rozvitok kulturi cherez sho vvazhasya knyazem prosvititelem Miscevi meshkanci buli radi mati novu pravitelku do togo zh molodu ta krasivu Bulo nalagodzhene muzichne ta teatralne zhittya sho spodobalos Filipini Pered vesillyam Fridrih kapitalno vidremontuvav apartamenti miskogo palacu Filipina takozh mala vlasni u zamkah Vajsenshtajn ta Ameliental Shodo rozporyadku dnya to cholovik nadav yij povnu svobodu dij voni razom lishe obidali ta brali uchast u vechirnih rozvagah Anglijskij suchasnik tak zmalovuvav landgrafinyu Yiyi Najsvitlisha Visokist duzhe vrodliva zhinka vitonchena vesela ta zhvava za harakterom Yij zagrozhuye nebezpeka trohi pogladshati problema yaka ne ye ridkistyu v Nimechchini ale yaku vona namagayetsya vidstrochiti starannimi fizichnimi vpravami U den vesillya princesa povidomila narechenomu sho ni v yakomu razi ne mozhe piddavatisya riziku vagitnosti z medichnih prichin Spilnih ditej u podruzhzhya ne bulo ale Filipina spriyala primirennyu landgrafa z jogo ditmi vid pershogo shlyubu z yakimi vin ne bachivsya pislya rozdilennya z poperednoyu druzhinoyu u 1754 roci V Kasseli zhinka mala vlasnij molodij dvir de vona mogla nevimusheno spilkuvatisya podali vid suvorih pridvornih ceremonij Okrim inshih do nogo vhodili filosof Adolf Knigge mandrivnik Georg Forster a takozh Georg Ernst Levin fon Vincingerode Vid ostannogo Filipina viyihavshi do starshoyi sestri u Monbelyar u berezni 1777 roku narodila sina Georg Filipson 1777 1834 mav donku Povernuvshis do Kasselyu prodovzhila vesti poperednye zhittya Chasto podorozhuvala Nimechchinoyu ta Franciyeyu viznavalasya odniyeyu z najvrodlivishih pravitelok Yevropi Landgraf stavivsya do Vincengerode terpimo i navit prosuvav jogo po sluzhbi Z dozvolu Fridriha II vid 23 bereznya 1778 roku poselenci z rajonu Darmshtadta stvorili u Kasseli neveliki koloniyi Filipinburg Filipinetal i Filippindorf na misci zakinutih selish Usi naseleni punkti buli nazvani na chest landgrafini Podalshe zhittya ta drugij shlyub Fridrih II pishov z zhittya naprikinci zhovtnya 1785 roku zalishivshi spadkoyemcyu rozvinenu ekonomiku ta povnu skarbnicyu Filipina otrimala zvistku pro smert cholovika u Monbelyari de naviduvala sestru Do Kasselyu povernulasya lishe u grudni Yiyi pasinok Vilgelm abi zekonomiti zaproponuvav yij vikoristovuvati yak udovinu rezzidenciyu zamok v Ganau a ne Vilgelmsburg u Shmalkaldeni Sama zh Filipina volila zalishitisya u Kasseli ale zreshtoyu bula zmushena pogoditisya na Ganau Trivali yiyi superechki z novim pravitelem u tomu chisli shodo rozmiru yiyi pensiyi Z chasom sperechannya prizveli do uskladnennya diplomatichnih vidnosin mizh Gessen Kasselem Prussiyeyu ta Rosiyeyu Zamok Bodenshtajn Georg Ernst Levin fon Vincingerode vid 1786 roku vikonuvav obov yazki yiyi obergofmajstra Yak i v Kasseli vin zibrav poruch sebe chislennih rodichiv i dvir landgrafini skladavsya perevazhno z nih Navit yiyi apartamenti rozmishuvalisya mizh kimnat Vincengerode ta jogo druzhini yaka bula yiyi frejlinoyu Oskilki v Ganau vona vidchuvala sebe nekomfortno to chasto podorozhuvala u suprovodi obergofmajstra jogo sina ta she odniyeyi frejlini Lito 1788 roku provela u votchini Vincingerode zamku Bodenshtajn Nadali zdijsnyuvala trivali poyizdki do Pragi Vidnya Aahenu ta Spa de polyublyala likuvatisya Takozh prijmala gostej v Ganau de yiyi naviduvali sestri yihni rodini ta chleni knyazhih simej susidnih zemel Koli voseni 1792 roku vona povernulasya vid sestri z Berlinu Frankfurt vzhe buv okupovanij francuzkimi vijskami a dvir Ganau vtik do Kasselya Ani Filipina ani Georg Ernst ne bazhali povertatisya do stolici landgrafstva tozh chastina dvoru virushila do zamku Bodenshtajn Vtim vzimku voni povernulisya do Berlinu oskilki Bodenshtajn buv zamalij dlya vsih Tam do nih doluchilisya Frederika iz onukoyu Katerinoyu yaki buli zmusheni viyihati pislya anneksiyi Monbelyaru Spershu meshkali v palaci Belvyu u sestri Luyizi a potim Filipina zvernulasya do kuzena korolya Fridriha Vilgelma II z prohannyam pro prihistok yake vin shvaliv do nevdovolennya yiyi pasinka Vilgelma I Monarh daruvav rodichci 30 000 taleriv na yaki vona zmogla pridbati suchasnij prostorij palac rozmishenij na Berenshtrasse 66 Obergofmajstr vishukano jogo oblashtuvav i voni razom pereyihali tudi u 1795 roci Georg Ernst Levin fon Vincingerode U 1794 roci vona domoglasya dlya Vincingerode ta jogo nashadkiv titulu imperskogo grafa sho buv darovanij Francom II 21 serpnya Druzhina obergofmajstra z yakoyu vin perebuvav u shlyubi vid 1777 roku i mav sina pishla z zhittya za kilka dniv do cogo U drugij polovini 1794 roku 49 richna Filipina ta 42 richnij Georg Ernst pobralisya Shlyub buv tayemnim ale vidbuvsya z vidoma i shvalennya korolya Prussiyi Za inshimi danimi vinchannya projshlo 6 chervnya 1796 roku V gessenskij istoriografiyi drugij shlyub landgrafini nide ne zgaduyetsya Podruzhzhya zgodom kilka raziv naviduvalo zamok Bodenshtajn V Berlini Filipina zibrala vlasnij dvir Pislya yiyi vid yizdu z Ganau Vilgelm I zmenshiv rozmir yiyi pensiyi a Fridrih Vilgelm III yakij praviv Prussiyeyu z 1797 roku na poglyad Filipini ne nadavav yij tiyeyi pidtrimki na yaku vona zaslugovuvala V ostanni roki zhinka stala bilsh primhlivoyu mala spalahi gnivu ta strazhdala vid revnoshiv poboyuyuchis vtratiti prihilnist cholovika U 1798 roci progolosila Georga Ernsta svoyim yedinim spadkoyemcem Oskilki u 1788 roci ostannij markgraf Brandenburg Shvedtskij pomer zalishivshi lishe dvoh donok alodialni zemli buli podileni mizh jogo nashadkami ta Fridriha Vilgelma Filipina takim chinom otrimala odnu p yatu chastinu spadku Pomerla vid insultu 1 travnya 1800 roku v Berlini Z dozvolu cholovika yiyi pohovali u kripti Gogencollerniv v Berlinskomu sobori Georg Ernst uspadkuvav yiyi zemli ta vse majno Za slovami mistectvoznavcya Udo fon Alvenslebena graf pereviz do svogo zamku Bodenshtajn chislenni skarbi i nadali tam buli predstavleni vsi horoshi portretisti usi virobniki porcelyani ta fayansu usi vidomi meblevi majstri bronzovi j zolotari ta miniatyuristi Palac na Bodenshtrasse vin prodav abi pokriti svoyi borgi NagorodiVelikij hrest ordenu Svyatoyi Katerini Rosijska imperiya 5 kvitnya 1797 GenealogiyaFridrih Vilgelm I Sofiya Doroteya Golshtejnska Jogann Georg II Genriyetta Katerina Oranska Fridrih I Sofiya Sharlotta Gannoverska Georg I Sofiya Doroteya Celska Filip Vilgelm Joganna Sharlotta Angalt Dessau Fridrih Vilgelm I Sofiya Doroteya Gannoverska Fridrih Vilgelm Sofiya Prusska Filipina PrimitkiPhilippine von Brandenburg Schwedt Landgrafin von Hessen Kassel 1745 1800 von Sabine Kottelwesch 1 16 lipnya 2020 u Wayback Machine nim Alma Soderhjelm Gustav III s syskon The siblings of Gustav III Stockholm Albert Bonniers Forlag 1945 stor 28 29 Portret penzlya Tishbejna 2 nim Jogo matir rekomendovana Fridrihom Velikim bula obergofmejsterinoyu Kasselskogo dvoru Rodovid Georga Filipsona 3 6 bereznya 2022 u Wayback Machine serb Profil na Geni com 4 7 bereznya 2022 u Wayback Machine angl Istoriya zamku Bodenshtajn 5 5 lyutogo 2022 u Wayback Machine nim Berlinskij sobor 6 5 serpnya 2020 u Wayback Machine angl Udo von Alvensleben Kunsthistoriker Besuche vor dem Untergang Adelssitze zwischen Altmark und Masuren Aus Tagebuchaufzeichnungen zusammengestellt und herausgegeben von Harald von Koenigswald Frankfurt M Berlin 1968 stor 134LiteraturaWolf v Both Hans Vogel Landgraf Friedrich II von Hessen Kassel Ein Furst der Zopfzeit Munchen 1973 Heinrich Jobst Graf v Wintzingerode Philippine von Preussen Landgrafin von Hessen Kassel Eine Biographie Magisterarbeit an der Humboldt Universitat zu Berlin 2005 unveroffentlicht Heinrich Jobst Graf v Wintzingerode Recht tun behalt sein Preis allzeit Die Geschichte der Burg Bodenstein und der Herren von Wintzingerode Grossbodungen 2004 Landesdenkmalamt Berlin Dom zu Berlin Hrsg Alle Erinnerung ist Gegenwart Die Hohenzollerngruft und ihre Sarkophage Berlin 2005 PosilannyaBrandenburg Shvedt 23 kvitnya 2021 u Wayback Machine angl Profil na Geni com 6 bereznya 2022 u Wayback Machine angl Profil na Geneanet org 6 bereznya 2022 u Wayback Machine angl Profil na Genealogics org angl Profil na Thepeerage com 6 bereznya 2022 u Wayback Machine angl Genealogiya Filipini Brandenburg Shvedtskoyi 20 grudnya 2021 u Wayback Machine angl Genealogiya Fridriha II Gessen Kasselskogo 5 travnya 2021 u Wayback Machine angl Gessenski biografiyi Landgrafinya Filipina 7 bereznya 2022 u Wayback Machine nim