Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марія Великобританська (англ. Mary of Great Britain, 5 березня 1723 — 14 січня 1772) — британська принцеса з Ганноверської династії, донька короля Великої Британії Георга II та маркграфині Бранденбург-Ансбахської Кароліни, дружина ландграфа Гессен-Касселю Фрідріха II, матір курфюрста Гессену Вільгельма I.
| Марія Великобританська | |
|---|---|
| англ. Mary of Great Britain | |
 Деталь портрету принцеси Марії пензля Й. Г. Тішбейна, 1754 | |
| 8-а ландграфиня-консорт Гессен-Касселю | |
| Початок правління: | 1 лютого 1760 |
| Кінець правління: | 14 січня 1772 |
| | |
| Попередник: | Ульріка Елеонора Шведська |
| Наступник: | Філіпіна Бранденбург-Шведтська |
| | |
| Дата народження: | 5 березня 1723 |
| Місце народження: | Лестер-Хаус, Лондон |
| Країна: | Велика Британія |
| Дата смерті: | 14 січня 1772 (48 років) |
| Місце смерті: | Ганау |
| Поховання | d |
| Чоловік: | Фрідріх II |
| Діти: | Вільгельм, Вільгельм, Карл, Фрідріх |
| Династія: | Ганноверська, Гессенський дім |
| Батько: | Георг II |
| Мати: | Кароліна Бранденбург-Ансбахська |
| Марія Великобританська у Вікісховищі | |
Залишила чоловіка у лютому 1755 року, дізнавшись, що він навернуся у католицтво. Офіційного розлучення оформлено не було, проте подружжя ніколи більше не бачилося. Надалі переважно мешкала в Ганау.
Регентка Ганау у 1754—1764 роках при своєму синові Вільгельмі.
Біографія
Ранні роки
Народилась 5 березня 1723 року у Лестер-Хаусі в Лондоні. Була сьомою дитиною та четвертою донькою в родині принца Уельського Георга та його дружини Кароліни Бранденбург-Ансбахської. Мала старших братів Фредеріка та Вільяма Августа й сестер Анну, Амелію та Кароліну. Ще один брат помер немовлям до її народження. Згодом сімейство поповнилося молодшою донькою Луїзою, з якою у Марії склалися найближчі відносини. Королем Великої Британії, а також курфюрстом Ганноверу, в цей час був їхній дід Георг I — перший представник Ганноверської династії на британському престолі. Сім'я мешкала на Альбіоні з 1714 року та докладала зусиль до своєї «англізації».
У червні 1727 року батько став королем. Матір, розумна та вродлива жінка, свого часу була названа «найприємнішою принцесою Німеччини». Їхній шлюб був вдалим і сповненим кохання.
Марія отримала ретельне виховання під наглядом матері. З раннього віку полюбляла читати. Відзначали її освіченість. У 1737 році королева померла, наказавши доньці Кароліні «робити все можливе, щоб підтримати лагідний і м’який характер Марії».
Шлюб та діти
У 1740 році було прийняте рішення про шлюб принцеси зі спадкомним принцом Гессен-Касселю, аби поглибити дружні зв'язки з цією країною. Парламент виділив дівчині 40 000 фунтів стерлінгів як посаг. Шлюб за довіреністю пройшов 8 травня 1740 року в королівській каплиці Сент-Джеймського палацу. Нареченого представляв брат Марії, Вільям Август. З Лондону принцеса вирушила до Нідерландів, а звідти — до Німеччини. 28 червня у Касселі відбулося вінчання 17-річної Марії та 19-річного Фрідріха Гессен-Кассельського.
Дипломат Якоб Фрідріх фон Білфельд, який побачив принцесу у жовтні того року на костюмованому балу в Герренхаузені, змальовував її як високу та надзвичайно привабливу. Фрідріх теж був освіченим і красивим юнаком, мав величну статуру, вродливі правильні риси обличчя і привітний вигляд. Деякі джерела свідчать, що він мав доброзичливий, м'який та терпимий норов. Натомість британський політик Горацій Уолпол, 4-й граф Орфорд, характеризував саму Марію як «найлагіднішу та ніжнішу з представників своєї раси, а її чоловіка — як неотесаного та грубого, що поводився з нею «з великою нелюдяністю»».
Молоде подружжя так і залишилося чужим одне одному, тим більше що в перші роки шлюбу вони були разом лише кілька місяців, оскільки Фрідріх брав участь у війні за австрійську спадщину. Відчуженість посилювалася численними справами принца та його тривалими поїздками до європейських дворів. Втім, у пари народилося четверо синів:
- Вільгельм (1741—1742) — прожив півроку;
- Вільгельм (1743—1821) — курфюрст Гессену у 1803—1821 роках, був одруженим з данською принцесою Вільгельміною Кароліною, мав чотирьох законних дітей і кількох позашлюбних;
- Карл (1744—1836) — ландграф Гессен-Кассельський від 1805 року, був одружений з данською принцесою Луїзою, мав шестеро дітей;
- Фрідріх (1747—1837) — ландграф Гессен-Рупенгаймський, був одружений з принцесою Кароліною Нассау-Узінгенською, мав восьмеро дітей.
Сепарація від чоловіка
Наприкінці 1746 року Марія відвідала батьківщину. Наступного року вони з чоловіком фактично розійшлися. У 1754 році з'ясувалося, що Фрідріх таємно навернувся у католицтво, після чого принцеса забрала синів і пішла від нього. Офіційно розлучення оформлене не було, у лютому 1755 відбувся лише, так званий, «поділ столу та ліжка». Жінку підтримав свекор Вільгельм VIII, який до самої смерті не пробачив синові зміну релігії, і постарався якомога більше лімітувати його владу після своєї смерті. Оскільки від 1736 року землі Ганау-Мюнценбергу належали Гессен-Касселю, хоча й залишалися адміністративно незалежними, він проголосив там своїм спадкоємцем старшого онука в обхід Фрідріха. Дохід від графства надалі мав забезбечувати Марію та їхніх дітей. Обмеження влади Фрідріха регулювалися положеннями спеціально виданого «Гарантійного акту». Сам він до 1756 року жив у Герсфельді майже як ув'язнений. Лише після початку Семирічної війни йому дозволили вступити на прусську військову службу.
Надалі Марія переважно мешкала в Ганау, оскільки не бажала повертатися до Великої Британії. Її сини у грудні 1754 року були відправлені на навчання до Геттінгену, а від вересня 1756 року, через загрози Семирічної війни, виховувалися при дворі данського короля Фредеріка V, в особі якого знайшли могутнього покровителя та люблячого дядька. Марії вдавалося здійснювати сильний вплив на виховання дітей навіть здалеку за допомогою постійного листування. Її середній син Карл писав: «Я всім завдячую своїй матері, яку майже завжди вважав божественною істотою! Своєю справжньою освітою та своєю схильністю до навчання я зобов'язаний її порадам».
На початку червня 1757 року Марія та Вільгельм VIII були змушені втікати до Гамбургу через наступ французьких військ. Оскільки там вони стикнулися з фінансовими труднощами, військовий міністр Великої Британії Вільям Пітт надав їм фінансовий грант у розмірі 20 000 фунтів стерлінгів. Наступного року Марії була призначена довічна рента у розмірі 5000 фунтів стерлінгів на рік.
Правління та решта життя
Вільгельм VIII помер взимку 1760 року. Фрідріх наслідував йому у Гессен-Касселі, Марія також йменувалася ландграфинею. Фактично ж вона стала регенткою Ганау при своєму синові Вільгельмі, згідно останньої волі свекора. Через війну жила спочатку переважно у Гамбурзі, Бремені, Рінтельні та Целле. Хоча Вільгельм VIII виступав за нейтралітет Ганау-Мюнценбергу, графство було окуповане французькими військами. Змогла повернутися до Ганау лише на межі 1762/63 років. Ландграф Фрідріх, який кілька разів за життя батька намагався відкликати свою згоду у «Гарантійному акті» щодо порядку правління, спочатку відмовився визнати права Марії. Він запропонував їй щорічний апанаж та місце проживання в Гессені в обмін на зречення. Після відмови дружини, він звернувся до рейхстагу, а потім — до імперської надворної ради. Втім, вердикт так і не було винесено. Проти його домагань виступали також Велика Британія та протестантські стани.
Марія мала право карбувати власну монету і випускала талери із зображенням свого погруддя. Згідно домашнього права та заповіту Вільгельма, його спадкоємець вважався повнолітнім із дня свого 18-річчя 3 червня 1761 року. Однак спочатку Марія не відмовилася від свого регентства, до того ж землі все ще були окуповані. Офіційна передача урядових справ відбулася у жовтні 1764 року після гранд-туру Вільгельма до Нідерландів по завершенню навчання та його весілля з данською принцесою, відзначеного 1 вересня 1764 року. Надалі ландграфиня продовжувала мешкати в Ганау. Підтримувала листування із британською королівською родиною. У 1769 році її відвідав племінник Вільям Генрі Глостерський.
У 1768 році її син Карл придбав у родини фон Едельсгаймів Румпенгаймський замок на березі Майну. Невідомо, чи мешкала Марія у даному замку весь час, але достеменно проводила там літні місяці, обладнавши інтер'єр за своїм смаком. В період після 1770 року замок трохи розширили.
Наприкінці життя мала слабке здоров'я. Померла в Ганау 14 січня 1772 року. Була похована у крипті місцевої Марієнкірхе. У надгробній проповіді зазначалося, що правителька завоювала серця своїх підданих милосердям, благодійністю та благородним характером, і керувала землями з великою славою, розважливістю, лагідністю та справедливістю.
Бібліотека ландграфині наразі зберігається у замку Фазанері у Айхенцеллі.
Генеалогія
Ернст Август Брауншвейзький | Софія Ганноверська | Георг Вільгельм Брауншвейзький | Елеонора д'Ольбрез | Альбрехт II | Софія Маргарита Еттінген-Еттінгенська | Йоганн Георг I | Йоганетта Сайн-Вітгенштейн | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Георг I | Софія Доротея Цельська | Йоганн Фрідріх Бранденбург-Ансбахський | Елеонора Саксен-Ейзенахська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Георг II | Кароліна Бранденбург-Ансбахська | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Марія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- David Williamson, in: Oxford Dictionary of National Biography, Bd. 36, стор. 103.
- Carsten Erich Carstens: Karl, Landgraf zu Hessen-Kassel. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 15, Duncker & Humblot, Leipzig 1882, стор. 296. [1] [Архівовано 5 березня 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
- Michael A. Beatty: The English Royal Family of America, from Jamestown to the American Revolution.
- Arthur Wyß: Friedrich II., Landgraf von Hessen-Cassel. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 7, Duncker & Humblot, Leipzig 1877, стор. 524–528. [2] [Архівовано 4 березня 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
- Wolf von Both: Friedrich II., Landgraf von Hessen-Kassel. In: Neue Deutsche Biographie. Band 5, Duncker & Humblot, Berlin 1961, , стор. 508. [3] [ 4 березня 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
- James McMullen Rigg: Mary (1723–1772), in: Dictionary of National Biography, Bd. 36 (1893), стор. 404. [4] [Архівовано 4 березня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
- Гессенські біографії. Ландграф Фрідріх II [5] [ 22 лютого 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
- Hugo Brunner: Wilhelm VIII. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 43, Duncker & Humblot, Leipzig 1898, стор. 60–64. [6] [Архівовано 5 березня 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
- Гессенські біографії. Карл Гессен-Кассельський [7] [ 22 лютого 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
- Данський король доводився зятем Марії.
- Гессенські біографії. Ландграфиня Марія [8] [ 5 березня 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
- Румпенгаймський замок [9] [ 14 лютого 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
- Марієнкірхе в Ганау [10] [ 23 лютого 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
Література
- Werner Huber / Rainer Schöwerling: Maria, Landgräfin von Hessen (1723-1772). Eine englische Prinzessin am hessischen Fürstenhof und ihre Bibliothek. In: Corvey Journal 2 (1990) Heft 2, стор. 2–13.
- Pauline Puppel: Handlungsspielräume von Regentinnen. Marie von England, Landgräfin von Hessen-Kassel, Regentin von Hanau (1723–1772, reg. 1760–1764). In: Julia Frindte, Siegrid Westphal (Hrsg.): Handlungsspielräume von Frauen um 1800. Heidelberg 2005, стор. 271–292.
- Karl Siebert: Hanauer Biographien aus drei Jahrhunderten. Hanauer Geschichtsverein, Hanau 1919 (= Hanauer Geschichtsblätter NF 3/4), стор. 133–135.
Посилання
- Ганноверська династія [ 5 лютого 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Genealogics.org (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com [ 13 жовтня 2004 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Марії Великобританської [ 29 січня 2015 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Фрідріха II Гессен-Кассельського [ 5 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mariya Velikobritanska Mariya Velikobritanska angl Mary of Great Britain 5 bereznya 1723 14 sichnya 1772 britanska princesa z Gannoverskoyi dinastiyi donka korolya Velikoyi Britaniyi Georga II ta markgrafini Brandenburg Ansbahskoyi Karolini druzhina landgrafa Gessen Kasselyu Fridriha II matir kurfyursta Gessenu Vilgelma I Mariya Velikobritanskaangl Mary of Great BritainMariya VelikobritanskaDetal portretu princesi Mariyi penzlya J G Tishbejna 17548 a landgrafinya konsort Gessen KasselyuPochatok pravlinnya 1 lyutogo 1760Kinec pravlinnya 14 sichnya 1772Poperednik Ulrika Eleonora ShvedskaNastupnik Filipina Brandenburg ShvedtskaData narodzhennya 5 bereznya 1723 1723 03 05 Misce narodzhennya Lester Haus LondonKrayina Velika BritaniyaData smerti 14 sichnya 1772 1772 01 14 48 rokiv Misce smerti GanauPohovannya dCholovik Fridrih IIDiti Vilgelm Vilgelm Karl FridrihDinastiya Gannoverska Gessenskij dimBatko Georg IIMati Karolina Brandenburg AnsbahskaMariya Velikobritanska u Vikishovishi Zalishila cholovika u lyutomu 1755 roku diznavshis sho vin navernusya u katolictvo Oficijnogo rozluchennya oformleno ne bulo prote podruzhzhya nikoli bilshe ne bachilosya Nadali perevazhno meshkala v Ganau Regentka Ganau u 1754 1764 rokah pri svoyemu sinovi Vilgelmi BiografiyaRanni roki Princesa na gravyuri Dzhona Sajmona Narodilas 5 bereznya 1723 roku u Lester Hausi v Londoni Bula somoyu ditinoyu ta chetvertoyu donkoyu v rodini princa Uelskogo Georga ta jogo druzhini Karolini Brandenburg Ansbahskoyi Mala starshih brativ Frederika ta Vilyama Avgusta j sester Annu Ameliyu ta Karolinu She odin brat pomer nemovlyam do yiyi narodzhennya Zgodom simejstvo popovnilosya molodshoyu donkoyu Luyizoyu z yakoyu u Mariyi sklalisya najblizhchi vidnosini Korolem Velikoyi Britaniyi a takozh kurfyurstom Gannoveru v cej chas buv yihnij did Georg I pershij predstavnik Gannoverskoyi dinastiyi na britanskomu prestoli Sim ya meshkala na Albioni z 1714 roku ta dokladala zusil do svoyeyi anglizaciyi U chervni 1727 roku batko stav korolem Matir rozumna ta vrodliva zhinka svogo chasu bula nazvana najpriyemnishoyu princesoyu Nimechchini Yihnij shlyub buv vdalim i spovnenim kohannya Mariya otrimala retelne vihovannya pid naglyadom materi Z rannogo viku polyublyala chitati Vidznachali yiyi osvichenist U 1737 roci koroleva pomerla nakazavshi donci Karolini robiti vse mozhlive shob pidtrimati lagidnij i m yakij harakter Mariyi Shlyub ta diti Simejstvo na portreti J G Tishbejna 1754 U 1740 roci bulo prijnyate rishennya pro shlyub princesi zi spadkomnim princom Gessen Kasselyu abi poglibiti druzhni zv yazki z ciyeyu krayinoyu Parlament vidiliv divchini 40 000 funtiv sterlingiv yak posag Shlyub za dovirenistyu projshov 8 travnya 1740 roku v korolivskij kaplici Sent Dzhejmskogo palacu Narechenogo predstavlyav brat Mariyi Vilyam Avgust Z Londonu princesa virushila do Niderlandiv a zvidti do Nimechchini 28 chervnya u Kasseli vidbulosya vinchannya 17 richnoyi Mariyi ta 19 richnogo Fridriha Gessen Kasselskogo Diplomat Yakob Fridrih fon Bilfeld yakij pobachiv princesu u zhovtni togo roku na kostyumovanomu balu v Gerrenhauzeni zmalovuvav yiyi yak visoku ta nadzvichajno privablivu Fridrih tezh buv osvichenim i krasivim yunakom mav velichnu staturu vrodlivi pravilni risi oblichchya i privitnij viglyad Deyaki dzherela svidchat sho vin mav dobrozichlivij m yakij ta terpimij norov Natomist britanskij politik Goracij Uolpol 4 j graf Orford harakterizuvav samu Mariyu yak najlagidnishu ta nizhnishu z predstavnikiv svoyeyi rasi a yiyi cholovika yak neotesanogo ta grubogo sho povodivsya z neyu z velikoyu nelyudyanistyu Molode podruzhzhya tak i zalishilosya chuzhim odne odnomu tim bilshe sho v pershi roki shlyubu voni buli razom lishe kilka misyaciv oskilki Fridrih brav uchast u vijni za avstrijsku spadshinu Vidchuzhenist posilyuvalasya chislennimi spravami princa ta jogo trivalimi poyizdkami do yevropejskih dvoriv Vtim u pari narodilosya chetvero siniv Vilgelm 1741 1742 prozhiv pivroku Vilgelm 1743 1821 kurfyurst Gessenu u 1803 1821 rokah buv odruzhenim z danskoyu princesoyu Vilgelminoyu Karolinoyu mav chotiroh zakonnih ditej i kilkoh pozashlyubnih Karl 1744 1836 landgraf Gessen Kasselskij vid 1805 roku buv odruzhenij z danskoyu princesoyu Luyizoyu mav shestero ditej Fridrih 1747 1837 landgraf Gessen Rupengajmskij buv odruzhenij z princesoyu Karolinoyu Nassau Uzingenskoyu mav vosmero ditej Separaciya vid cholovika Portret Mariyi penzlya Georga Desmare 1752 Naprikinci 1746 roku Mariya vidvidala batkivshinu Nastupnogo roku voni z cholovikom faktichno rozijshlisya U 1754 roci z yasuvalosya sho Fridrih tayemno navernuvsya u katolictvo pislya chogo princesa zabrala siniv i pishla vid nogo Oficijno rozluchennya oformlene ne bulo u lyutomu 1755 vidbuvsya lishe tak zvanij podil stolu ta lizhka Zhinku pidtrimav svekor Vilgelm VIII yakij do samoyi smerti ne probachiv sinovi zminu religiyi i postaravsya yakomoga bilshe limituvati jogo vladu pislya svoyeyi smerti Oskilki vid 1736 roku zemli Ganau Myuncenbergu nalezhali Gessen Kasselyu hocha j zalishalisya administrativno nezalezhnimi vin progolosiv tam svoyim spadkoyemcem starshogo onuka v obhid Fridriha Dohid vid grafstva nadali mav zabezbechuvati Mariyu ta yihnih ditej Obmezhennya vladi Fridriha regulyuvalisya polozhennyami specialno vidanogo Garantijnogo aktu Sam vin do 1756 roku zhiv u Gersfeldi majzhe yak uv yaznenij Lishe pislya pochatku Semirichnoyi vijni jomu dozvolili vstupiti na prussku vijskovu sluzhbu Nadali Mariya perevazhno meshkala v Ganau oskilki ne bazhala povertatisya do Velikoyi Britaniyi Yiyi sini u grudni 1754 roku buli vidpravleni na navchannya do Gettingenu a vid veresnya 1756 roku cherez zagrozi Semirichnoyi vijni vihovuvalisya pri dvori danskogo korolya Frederika V v osobi yakogo znajshli mogutnogo pokrovitelya ta lyublyachogo dyadka Mariyi vdavalosya zdijsnyuvati silnij vpliv na vihovannya ditej navit zdaleku za dopomogoyu postijnogo listuvannya Yiyi serednij sin Karl pisav Ya vsim zavdyachuyu svoyij materi yaku majzhe zavzhdi vvazhav bozhestvennoyu istotoyu Svoyeyu spravzhnoyu osvitoyu ta svoyeyu shilnistyu do navchannya ya zobov yazanij yiyi poradam Na pochatku chervnya 1757 roku Mariya ta Vilgelm VIII buli zmusheni vtikati do Gamburgu cherez nastup francuzkih vijsk Oskilki tam voni stiknulisya z finansovimi trudnoshami vijskovij ministr Velikoyi Britaniyi Vilyam Pitt nadav yim finansovij grant u rozmiri 20 000 funtiv sterlingiv Nastupnogo roku Mariyi bula priznachena dovichna renta u rozmiri 5000 funtiv sterlingiv na rik Pravlinnya ta reshta zhittya Vilgelm VIII pomer vzimku 1760 roku Fridrih nasliduvav jomu u Gessen Kasseli Mariya takozh jmenuvalasya landgrafineyu Faktichno zh vona stala regentkoyu Ganau pri svoyemu sinovi Vilgelmi zgidno ostannoyi voli svekora Cherez vijnu zhila spochatku perevazhno u Gamburzi Bremeni Rintelni ta Celle Hocha Vilgelm VIII vistupav za nejtralitet Ganau Myuncenbergu grafstvo bulo okupovane francuzkimi vijskami Zmogla povernutisya do Ganau lishe na mezhi 1762 63 rokiv Landgraf Fridrih yakij kilka raziv za zhittya batka namagavsya vidklikati svoyu zgodu u Garantijnomu akti shodo poryadku pravlinnya spochatku vidmovivsya viznati prava Mariyi Vin zaproponuvav yij shorichnij apanazh ta misce prozhivannya v Gesseni v obmin na zrechennya Pislya vidmovi druzhini vin zvernuvsya do rejhstagu a potim do imperskoyi nadvornoyi radi Vtim verdikt tak i ne bulo vineseno Proti jogo domagan vistupali takozh Velika Britaniya ta protestantski stani Rumpengajmskij zamok Mariya mala pravo karbuvati vlasnu monetu i vipuskala taleri iz zobrazhennyam svogo pogruddya Zgidno domashnogo prava ta zapovitu Vilgelma jogo spadkoyemec vvazhavsya povnolitnim iz dnya svogo 18 richchya 3 chervnya 1761 roku Odnak spochatku Mariya ne vidmovilasya vid svogo regentstva do togo zh zemli vse she buli okupovani Oficijna peredacha uryadovih sprav vidbulasya u zhovtni 1764 roku pislya grand turu Vilgelma do Niderlandiv po zavershennyu navchannya ta jogo vesillya z danskoyu princesoyu vidznachenogo 1 veresnya 1764 roku Nadali landgrafinya prodovzhuvala meshkati v Ganau Pidtrimuvala listuvannya iz britanskoyu korolivskoyu rodinoyu U 1769 roci yiyi vidvidav pleminnik Vilyam Genri Glosterskij U 1768 roci yiyi sin Karl pridbav u rodini fon Edelsgajmiv Rumpengajmskij zamok na berezi Majnu Nevidomo chi meshkala Mariya u danomu zamku ves chas ale dostemenno provodila tam litni misyaci obladnavshi inter yer za svoyim smakom V period pislya 1770 roku zamok trohi rozshirili Naprikinci zhittya mala slabke zdorov ya Pomerla v Ganau 14 sichnya 1772 roku Bula pohovana u kripti miscevoyi Mariyenkirhe U nadgrobnij propovidi zaznachalosya sho pravitelka zavoyuvala sercya svoyih piddanih miloserdyam blagodijnistyu ta blagorodnim harakterom i keruvala zemlyami z velikoyu slavoyu rozvazhlivistyu lagidnistyu ta spravedlivistyu Biblioteka landgrafini narazi zberigayetsya u zamku Fazaneri u Ajhencelli GenealogiyaErnst Avgust Braunshvejzkij Sofiya Gannoverska Georg Vilgelm Braunshvejzkij Eleonora d Olbrez Albreht II Sofiya Margarita Ettingen Ettingenska Jogann Georg I Joganetta Sajn Vitgenshtejn Georg I Sofiya Doroteya Celska Jogann Fridrih Brandenburg Ansbahskij Eleonora Saksen Ejzenahska Georg II Karolina Brandenburg Ansbahska Mariya PrimitkiDavid Williamson in Oxford Dictionary of National Biography Bd 36 stor 103 Carsten Erich Carstens Karl Landgraf zu Hessen Kassel In Allgemeine Deutsche Biographie Band 15 Duncker amp Humblot Leipzig 1882 stor 296 1 Arhivovano 5 bereznya 2022 u Wayback Machine nim Michael A Beatty The English Royal Family of America from Jamestown to the American Revolution Arthur Wyss Friedrich II Landgraf von Hessen Cassel In Allgemeine Deutsche Biographie Band 7 Duncker amp Humblot Leipzig 1877 stor 524 528 2 Arhivovano 4 bereznya 2022 u Wayback Machine nim Wolf von Both Friedrich II Landgraf von Hessen Kassel In Neue Deutsche Biographie Band 5 Duncker amp Humblot Berlin 1961 ISBN 3 428 00186 9 stor 508 3 4 bereznya 2022 u Wayback Machine nim James McMullen Rigg Mary 1723 1772 in Dictionary of National Biography Bd 36 1893 stor 404 4 Arhivovano 4 bereznya 2022 u Wayback Machine angl Gessenski biografiyi Landgraf Fridrih II 5 22 lyutogo 2022 u Wayback Machine nim Hugo Brunner Wilhelm VIII In Allgemeine Deutsche Biographie Band 43 Duncker amp Humblot Leipzig 1898 stor 60 64 6 Arhivovano 5 bereznya 2022 u Wayback Machine nim Gessenski biografiyi Karl Gessen Kasselskij 7 22 lyutogo 2022 u Wayback Machine nim Danskij korol dovodivsya zyatem Mariyi Gessenski biografiyi Landgrafinya Mariya 8 5 bereznya 2022 u Wayback Machine nim Rumpengajmskij zamok 9 14 lyutogo 2022 u Wayback Machine nim Mariyenkirhe v Ganau 10 23 lyutogo 2022 u Wayback Machine angl LiteraturaWerner Huber Rainer Schowerling Maria Landgrafin von Hessen 1723 1772 Eine englische Prinzessin am hessischen Furstenhof und ihre Bibliothek In Corvey Journal 2 1990 Heft 2 stor 2 13 Pauline Puppel Handlungsspielraume von Regentinnen Marie von England Landgrafin von Hessen Kassel Regentin von Hanau 1723 1772 reg 1760 1764 In Julia Frindte Siegrid Westphal Hrsg Handlungsspielraume von Frauen um 1800 Heidelberg 2005 stor 271 292 Karl Siebert Hanauer Biographien aus drei Jahrhunderten Hanauer Geschichtsverein Hanau 1919 Hanauer Geschichtsblatter NF 3 4 stor 133 135 PosilannyaGannoverska dinastiya 5 lyutogo 2022 u Wayback Machine angl Profil na Genealogics org angl Profil na Thepeerage com 13 zhovtnya 2004 u Wayback Machine angl Genealogiya Mariyi Velikobritanskoyi 29 sichnya 2015 u Wayback Machine angl Genealogiya Fridriha II Gessen Kasselskogo 5 travnya 2021 u Wayback Machine angl