Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фридлант, Фридлант в Чехії (нім. Friedland) — місто на півночі Чехії в Ліберецькому окрузі Ліберецького краю. Розташоване на височині, що межує з Їзерськими горами. Через місто протікає річка Смеда.
| Місто Фридлант Frýdlant 
Координати 50°55′17″ пн. ш. 15°04′47″ сх. д. / 50.92145182369677769° пн. ш. 15.07985872944077776° сх. д.Координати: 50°55′17″ пн. ш. 15°04′47″ сх. д. / 50.92145182369677769° пн. ш. 15.07985872944077776° сх. д.
 Фридлант у Вікісховищі | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Населення — приблизно 7500 чоловік.
Історія
Вважається, що замок Фридлант був побудований у 40-х роках XIII століття, щоб захистити країну від очікуваного вторгнення татар. У 1278 безпосередньо під замком на березі річки Смеда біля броду було поселення з невеликим костелом та ринком.
Під час німецької колонізації за володарювання Біберштейнів поселення було розширене та підвищене до статусу міста. Воно було захищене стіною, ровом та частоколом, а вхід забезпечувала пара воріт: перші вели до броду, а другі — до замоку. В цей час, на протилежному березі Смеди також виникло поселення Вєтров. За даними земельної книги 1552 у місті та передмістях було 234 будинки і там працювали ремісники (ткачі, кравці, м'ясники та ін.)
За правління Біберштейнів місто пережило кілька пожеж, а в 1428 —1433 — декілька набігів гуситів. У 1551 Фридлант знову потрапив до королівських володінь, а згодом місто викупив рід Редернів. Міщанам було підтверджено міські привілеї. В цей час була побудована нова ратуша, оздоблена гербами Редернів та Шліків, почалось мощення вулиць бруківкою. Наприкінці XVI століття біля старого замку Редерни збудували новий ренесансний замок, прикрашений зграфіто та нову замкову каплицю, присвячену Святій Анні.
Після битви на Білій горі 1620, Криштоф Редернський змушений був втікати з маєтку, а Фридлант перейшов у руки Альбрехта Валленштейна.
Фердинанд II надав Альбрехту маєтки Фридлант та Ліберець у феод, а Валленштейн через рік заплатив за ці області 150 тис. златих. Альбрехт не підтвердив пивоварне право міста і заборонив протестантську віру. Проте у цей період розвивалась економіка міста, наприклад виробництво пороху (на потреби війни) та паперу. Регіон також був позбавлений труднощів війни протягом 1620-х, за що отримав назву "щаслива земля" (terra felix).
Місто було пограбоване 1629 хорватськими воїнами. У 1631 відбулось вторгнення саксів, під час якого Криштоф з Редерну захотів повернутись до свого маєтку. Однак вторгнення було невдалим.
У 1634 маєток придбала родина Галлас. В той час саме вирувала тридцятилітня війна і місто по черзі окупували різні сторони конфлікту. Загалом, десять разів владу переймали то шведи, то імператорські війська, потім місто згоріло і 1639 шведи зайняли замок. Під час їх окупації, на початку 1640, Криштоф Редернський навіть повернувся до замку і був оголошений власником маєтків Фридлант, Ліберець та Завідув. Проте у березні 1640 імперські війська знову зайняли Фридлант і Криштофу довелося (назавжди) залишити свої маєтки.
Після Ґалласів володарями навколишніх маєтків стали Клам-Ґалласи і правили тут до ХХ століття. Під час їх правління Фридлант зазнав труднощів Семирічної війни. В 1813 його захопила армія Наполеона.
Впродовж століть Фридлант був економічно важливішим від сусіднього Ліберця. Але це змінилося у ХІХ столітті з розвитком текстильної промисловості, який активніше проходив саме у Ліберці.
У серпні 2010 місто постраждало від повені, коли розлилася річка Смеда. Ще перед цим, у квітні того ж року в місті розпочалася реконструкція площі Т. Г. Масарика під керівництвом архітекторів Владіміра Балди та Їржі Янурека. Роботи закінчили до вересня 2011. Реконструкцію високо оцінили архітектор Адам Гебріан і Центр чеської архітектури. За цю роботу обидва архітектори посіли перше місце на конкурсі Think Arch.
Галерея
-
![image]()
Замок XIII століття -
![image]()
Подвір'я замку -
![image]()
Панорама міста з Крижового пагорба -
![image]()
Ратуша (1896) -
![image]()
Костел Воздвиження Чесного Хреста XVI ст. -
![image]()
Місток над річкою Смеда (зруйнований повінню в 2010) -
![image]()
Вулиця Миру -
![image]()
Деканська вулиця -
![image]()
У центрі міста -
![image]()
Площа Масарика з ратушею -
![image]()
Площа Масарика -
![image]()
Костел та вежа ратуші
Міста-партнери
Примітки
- Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
- Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. Škrabal — ČSÚ, 2006. — 759 с. —
- Český statistický úřad Malý lexikon obcí České republiky – 2017 — Český statistický úřad, 2017.
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2024 — Praha: ČSÚ, 2024.
- Register of territorial identification, addresses and real estates
- . Seznam.cz. 17 грудня 2015. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 27 грудня 2020.
Література
- Anděl, Rudolf, Karpaš, Roman: Frýdlantsko: Minulost a současnost kraje na úpatí Jizerských hor; Nakladatelství 555, Liberec, 2002
- Karel Kuča: Města a městečka v Čechách, na Moravě a ve Slezsku; díl I., s. 838-846; Praha, 1996
- ŽÁKOVÁ, Blanka, KOLÁŘOVÁ, Marie: Město Frýdlant; Frýdlant, 2017
Посилання
- Za Němců to ve Frýdlantu vypadalo lépe, ukazuje výstava školáků [ 5 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Hokejisté ve Frýdlantu mají nový krytý zimní stadion. Za 21 milionů [ 12 липня 2017 у Wayback Machine.]
- Ve frýdlantské škole mají novou učební pomůcku. Meteorologickou stanici [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fridlant Fridlant v Chehiyi nim Friedland misto na pivnochi Chehiyi v Libereckomu okruzi Libereckogo krayu Roztashovane na visochini sho mezhuye z Yizerskimi gorami Cherez misto protikaye richka Smeda Misto Fridlant Frydlant Gerb Koordinati 50 55 17 pn sh 15 04 47 sh d 50 92145182369677769 pn sh 15 07985872944077776 sh d 50 92145182369677769 15 07985872944077776 Koordinati 50 55 17 pn sh 15 04 47 sh d 50 92145182369677769 pn sh 15 07985872944077776 sh d 50 92145182369677769 15 07985872944077776 Krayina Chehiya ChehiyaKraj Libereckij krajOkrug LiberecMezhuye z susidni nas punktiHrastava d d d Raspenava d d d d d d Vnutrishnij podil d 1 d 1 Q56416429 Starosta Dan RamzerPersha zgadka 1278 2 Plosha 31 616731 km 3 Visota centru 295 mNaselennya 7388 osib 1 sichnya 2024 4 Chasovij poyas UTC 1Poshtovij indeks 464 01 5 463 31 5 Avtomobilnij kod LIGeoNames 3076124OSM r439060 RKod LAU NUTS CZ564028Oficijnij sajt mesto frydlant cz FridlantFridlant Chehiya FridlantFridlant Libereckij kraj Fridlant u Vikishovishi Naselennya priblizno 7500 cholovik IstoriyaVvazhayetsya sho zamok Fridlant buv pobudovanij u 40 h rokah XIII stolittya shob zahistiti krayinu vid ochikuvanogo vtorgnennya tatar U 1278 bezposeredno pid zamkom na berezi richki Smeda bilya brodu bulo poselennya z nevelikim kostelom ta rinkom Pid chas nimeckoyi kolonizaciyi za volodaryuvannya Bibershtejniv poselennya bulo rozshirene ta pidvishene do statusu mista Vono bulo zahishene stinoyu rovom ta chastokolom a vhid zabezpechuvala para vorit pershi veli do brodu a drugi do zamoku V cej chas na protilezhnomu berezi Smedi takozh viniklo poselennya Vyetrov Za danimi zemelnoyi knigi 1552 u misti ta peredmistyah bulo 234 budinki i tam pracyuvali remisniki tkachi kravci m yasniki ta in Za pravlinnya Bibershtejniv misto perezhilo kilka pozhezh a v 1428 1433 dekilka nabigiv gusitiv U 1551 Fridlant znovu potrapiv do korolivskih volodin a zgodom misto vikupiv rid Rederniv Mishanam bulo pidtverdzheno miski privileyi V cej chas bula pobudovana nova ratusha ozdoblena gerbami Rederniv ta Shlikiv pochalos moshennya vulic brukivkoyu Naprikinci XVI stolittya bilya starogo zamku Rederni zbuduvali novij renesansnij zamok prikrashenij zgrafito ta novu zamkovu kaplicyu prisvyachenu Svyatij Anni Pislya bitvi na Bilij gori 1620 Krishtof Redernskij zmushenij buv vtikati z mayetku a Fridlant perejshov u ruki Albrehta Vallenshtejna Ferdinand II nadav Albrehtu mayetki Fridlant ta Liberec u feod a Vallenshtejn cherez rik zaplativ za ci oblasti 150 tis zlatih Albreht ne pidtverdiv pivovarne pravo mista i zaboroniv protestantsku viru Prote u cej period rozvivalas ekonomika mista napriklad virobnictvo porohu na potrebi vijni ta paperu Region takozh buv pozbavlenij trudnoshiv vijni protyagom 1620 h za sho otrimav nazvu shasliva zemlya terra felix Misto bulo pograbovane 1629 horvatskimi voyinami U 1631 vidbulos vtorgnennya saksiv pid chas yakogo Krishtof z Redernu zahotiv povernutis do svogo mayetku Odnak vtorgnennya bulo nevdalim U 1634 mayetok pridbala rodina Gallas V toj chas same viruvala tridcyatilitnya vijna i misto po cherzi okupuvali rizni storoni konfliktu Zagalom desyat raziv vladu perejmali to shvedi to imperatorski vijska potim misto zgorilo i 1639 shvedi zajnyali zamok Pid chas yih okupaciyi na pochatku 1640 Krishtof Redernskij navit povernuvsya do zamku i buv ogoloshenij vlasnikom mayetkiv Fridlant Liberec ta Zaviduv Prote u berezni 1640 imperski vijska znovu zajnyali Fridlant i Krishtofu dovelosya nazavzhdi zalishiti svoyi mayetki Pislya Gallasiv volodaryami navkolishnih mayetkiv stali Klam Gallasi i pravili tut do HH stolittya Pid chas yih pravlinnya Fridlant zaznav trudnoshiv Semirichnoyi vijni V 1813 jogo zahopila armiya Napoleona Vprodovzh stolit Fridlant buv ekonomichno vazhlivishim vid susidnogo Libercya Ale ce zminilosya u HIH stolitti z rozvitkom tekstilnoyi promislovosti yakij aktivnishe prohodiv same u Liberci U serpni 2010 misto postrazhdalo vid poveni koli rozlilasya richka Smeda She pered cim u kvitni togo zh roku v misti rozpochalasya rekonstrukciya ploshi T G Masarika pid kerivnictvom arhitektoriv Vladimira Baldi ta Yirzhi Yanureka Roboti zakinchili do veresnya 2011 Rekonstrukciyu visoko ocinili arhitektor Adam Gebrian i Centr cheskoyi arhitekturi Za cyu robotu obidva arhitektori posili pershe misce na konkursi Think Arch GalereyaZamok XIII stolittya Podvir ya zamku Panorama mista z Krizhovogo pagorba Ratusha 1896 Kostel Vozdvizhennya Chesnogo Hresta XVI st Mistok nad richkoyu Smeda zrujnovanij povinnyu v 2010 Vulicya Miru Dekanska vulicya U centri mista Plosha Masarika z ratusheyu Plosha Masarika Kostel ta vezha ratushiMista partneriMeroshuv Polsha ChehiyaPrimitkiCzech location identification system Czech Office of Surveying and Cadastre d Track Q11379528d Track Q24023889 Historicky lexikon obci Ceske republiky 1869 2005 1 dil za red J Ruzkova J Skrabal CSU 2006 759 s ISBN 978 80 250 1310 6 d Track Q22696185d Track Q22696171d Track Q3504917d Track Q22696163 Cesky statisticky urad Maly lexikon obci Ceske republiky 2017 Cesky statisticky urad 2017 d Track Q3504917d Track Q56284482 Cesky statisticky urad Pocet obyvatel v obcich k 1 1 2024 Praha CSU 2024 d Track Q1085d Track Q125984191d Track Q3504917 Register of territorial identification addresses and real estates d Track Q12049125 Seznam cz 17 grudnya 2015 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 27 grudnya 2020 LiteraturaAndel Rudolf Karpas Roman Frydlantsko Minulost a soucasnost kraje na upati Jizerskych hor Nakladatelstvi 555 Liberec 2002 ISBN 80 86424 18 9 Karel Kuca Mesta a mestecka v Cechach na Morave a ve Slezsku dil I s 838 846 Praha 1996 ISBN 80 85983 13 3 ZAKOVA Blanka KOLAROVA Marie Mesto Frydlant Frydlant 2017 ISBN 80 407 0819 823 6PosilannyaZa Nemcu to ve Frydlantu vypadalo lepe ukazuje vystava skolaku 5 serpnya 2017 u Wayback Machine Hokejiste ve Frydlantu maji novy kryty zimni stadion Za 21 milionu 12 lipnya 2017 u Wayback Machine Ve frydlantske skole maji novou ucebni pomucku Meteorologickou stanici 6 bereznya 2016 u Wayback Machine