Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Франтішек Кріґель чеськ František Kriegel 10 квітня 1908 Станиславі в 3 грудня 1979 Прага чехословацький політик єврейсь

Франтішек Кріґель

Франтішек Кріґель

Франтішек Кріґель (чеськ. František Kriegel; 10 квітня 1908, Станиславі́в — 3 грудня 1979, Прага) — чехословацький політик єврейського походження, комуністичний активіст, військовий лікар інтербригади в іспанській цивільній війні, чільний діяч Празької весни. Член ЦК КПЧ, голова Національного фронту ЧССР. Після вторгнення у Чехословаччину військ Варшавського договору відмовився підписати «Московський протокол». Останнє десятиліття життя був чехословацьким дисидентом, підписав Хартію-77. Відомий також як медик.

Франтішек Кріґель
чеськ. František Kriegel
image
Народився10 квітня 1908(1908-04-10)[1][2][…]
Станиславів, Австро-Угорщина
Помер3 грудня 1979(1979-12-03)[1] (71 рік)
Прага, Чехословаччина[2][4]
·інфаркт міокарда
Похованняd[5]
Країнаimage Австро-Угорщина
image Чехословаччина[3]
Діяльністьлікар, політик
Галузьмедицина[2] і політика[2]
Alma materКарлів університет
Знання мовчеська
Учасникгромадянська війна в Іспанії і Японсько-китайська війна
Посадаd
ПартіяКомуністична партія Чехословаччини
У шлюбі зd
Автографimage
Нагороди
image image image image image

Студент, медик, комуніст

Народився у єврейській родині дрібного будівельного підрядника в Станиславові (нині Івано-Франківськ), що входило до складу Австро-Угорської імперії. У віці 10 років Франтішек втратив батька. З 14 років заробляв приватними уроками.

Поширений у Польщі 20-х рр. антисемітизм вимусив Франтішека Кріґеля 1926 року перебратися на навчання у Чехословаччину. Він оселився у Празі, вступив на медичний факультет Під час навчання заробляв на життя помічником шевця, статистом у Національному театрі, продавав сосиски й ковбаси на стадіонах під час футбольних матчів, розвантажував залізничні вагони, був підсобним робітником у лікарні.

1934 року Кріґель захистив диплом лікаря. Працював ревматологом у клініці робітничого району Праги Виногради.

Ідейно-політично Франтішек Кріґель дотримувався радикальних лівих поглядів. Ще у Польщі він був членом організацій робітничої молоді. 1931 року під час Великої депресії вступив у Компартію Чехословаччини (КПЧ).

Лікар на двох війнах

1936 року Франтішек Кріґель поїхав до Іспанії — брати участь у цивільній війні на боці республіканців. Був начальником медичної служби 11 республіканської дивізії і 45 інтербригади. Брав участь у боях як військовий лікар. Мав звання майора республіканської армії.

У 1939 цивільна війна в Іспанії завершилася перемогою франкістів. Франтішек Кріґель через Піренеї відступив у Францію, де був інтернований як особа без громадянства. Повернення у окуповану нацистами Чехословаччину було для нього неможливим. Кріґель прийняв завдання Норвезького Червоного Хреста й у складі групи з двадцятьох лікарів поїхав у Китай.

Під час китайсько-японської війни Франтішек Кріґель служил у польовому шпиталі китайської армії. Разом з китайськими республіканськими військами відступив у Бірму в розташування британських і американських військ. Представники союзного командування відзначали досконалу медичну підготовку й безстрашність Кріґеля в боях.

1941 року Кріґель прийшов до радянської місії і подав заяву з проханням зарахувати його до РСЧА.

Після капітуляції Японії та закінчення Другої світової війни Франтішек Кріґель повернувся у Чехословаччину.

Активіст КПЧ

Працюючи й далі лікарем, Франтішек Кріґель залучився до діяльності КПЧ. Він був секретарем Празького комітету партії, організатором комуністичної Народної міліції, а також одним з основних керівників партійних силових структур, заступником Йозефа Павела. Кріґель брав активну участь у Лютневому перевороті 1948, який забезпечив монопольну владу КПЧ і диктатуру Клемента Ґотвальда.

У новому уряді Антоніна Запотоцького Франтішек Кріґель обійняв посаду заступника міністра охорони здоров'я. Відтоді у нього почалися конфлікти з партійним керівництвом. Кріґель виступав категорично проти підбору кадрів за політико-ідеологічними принципами, наполягав на пріоритеті професійних якостей, підтримував безпартійних спеціалістів.

На початку 50-х років Ґотвальд розпочав чистки партійно-державного апарату. Під ударом опинилися передусім євреї та колишні бійці інтербригад. Кріґель був звинувачений у «гальмуванні фармацевтичного виробництва», відсторонений від посади і змушений покинути Прагу. Перебрався у Татри, завідував сільською лікарнею. У ході процесу Сланського проти Кріґеля було висунено політичні звинувачення, однак до переслідування справа не дійшла. Кріґель був усунений з посади завідувача й дістав місце терапевта у Виноградській лікарні, де починав практику.

Всі звинувачення з Кріґеля знято 1957 року після XX з'їзду КПРС. У 1960 його направили на Кубу як радника Фіделя Кастро з організації системи охорони здоров'я. Займався військово-медичною підготовкою кубинських збройних сил, організовував цивільне медичне забезпечення, надаючи особливої уваги гінекології і пологовим палатам. Перебував на Кубі під час боїв на Плайя-Хірон і Карибської кризи.

У 1963 Франтішек Кріґель повернувся у Чехословаччину. Перший секретар ЦК КПЧ Антонін Новотний запропонував йому керівну партійну посаду, але Кріґель вирішив замість цього працювати головним лікарем у НДІ ревматичних захворювань, відтак у празькій лікарні.

У 1964 Кріґеля обрано до Національних зборів ЧССР, з 1966 кооптовано до ЦК КПЧ. Був відомий як опонент неосталіністської політики Новотного (хоча свого часу сам був сталіністом). Закликав посилити депутатський контроль над урядовими установами й критику міністрів — «навіть якщо вона їм не подобається». Наполягав на гласності й відкритості в державних установах.

Франтішек Кріґель мав кілька високих нагород ЧССР, зокрема Орден 25 лютого 1948 року — за активну участь у зазначених подіях.

Діяч Празької весни

На початку 1968 Франтішек Крігель рішуче підтримав обрання першим секретарем Олександра Дубчека і курс Празької весни. У партійному керівництві Кригель займав найрадикальніші реформаторські позиції, пропагував ідеї єврокомунізму і демократичного соціалізму. Водночас у зовнішній політиці він закликав подолати залежність від Москви і переорієнтуватися з СРСР на Китай.

У квітні 1968 року Франтішек Кріґель став головою Національного фронту Чехословаччини (НФЧ) — формальної коаліції КПЧ і організацій-сателітів. Під його керівництвом формально некомуністичні групи поступово отримували самостійність. НФЧ перетворювався на потенційний генератор багатопартійності. 23 травня 1968 Кріґель брав участь у перемовинах про легалізацію Соціал-демократичної партії.

Політичний вплив Кріґеля посилився після його введення у склад Президії ЦК. Водночас Крігель не залишав медичної діяльності, продовжував працювати головним лікарем.

Позиція і виступи Франтішека Кріґеля забезпечили йому широку популярність у чехословацькій громаді. Водночас він став ненависною фігурою для сталіністських ортодоксов, керівників КПРС і консервативних функціонерів КПЧ. Конче негативно сприймали Кріґеля керівники держав Варшавського договору, передусім СРСР, НДР і ПНР. У разі Владислава Гомулки і його колег ворожість до Кріґеля посилювалася його національністю (того ж року у Польщі розгорнулася антисемітська кампанія).

Під час зустрічі чехословацького і радянського партійного керівництва у Чиєрна-над-Тисоу 29 липня — 1 серпня 1968 року на адресу Кріґеля лунали антисемітські образи, передусім від першого секретаря ЦК Компартії України Петра Шелеста, а Йозефу Смрковському довелося заявити протест проти викривлення прізвища товариша по Президії ЦК КПЧ.

Відмова у Москві

21 серпня 1968 почалося вторгнення у Чехословаччину військ Варшавського договору. Франтішек Кріґель разом з Олександром Дубчеком, Олдржихом Черником, Йозефом Смрковським і другими лідерами Празької весни був арештований агентами StB і КДБ і доставлений у Москву. Керівники КПРС вимагали підписати «Московський протокол», який означав фактичну капітуляцію і повну відмову від курсу Празької весни.

Франтішек Кріґель став єдиним з чехословацьких керівників, який категорично відмовився підписати цей документ. Ні тиск радянських лідерів (йому навіть відмовлялися видавати ліки), ні вимоги Ґустава Гусака та Людвіка Свободи не призвели до бажаного результату.

Леонід Брежнєв відверто заявив, що за таких обставин Кріґеля не можна було відпустити у Чехословаччину. Однак Людвік Свобода та Александер Дубчек заявили, що повернення без Франтішека Кріґеля неможливо, оскільки викличе вибух протестів у Чехословаччині. Цей аргумент був прийнятий, Франтішек Кріґель повернувся до Праги. Перед відлітом у летовищі його затримали на дві години і вернули до делегації тільки після наполегливих вимог Дубчека і Свободи.

Дисидент під наглядом

Франтішек Кріґель став одним з чотирьох депутатів парламенту ЧССР, які проголосували проти договору про розміщення радянських військ у Чехословаччині. 30 травня 1969 відбулося засідання ЦК КПЧ, на котрім було ухвалено рішення про виключенні Кріґеля з партії.

Після виключення з КПЧ Франтішек Кріґель був позбавлений депутатського мандата. Йому була заборонена і лікарська практика. Проживав з дружиною у двохкімнатній квартирі на скромну пенсію.

Над Кріґелем був встановлений постійний нагляд держбезпеки. Розпочалася кампанія цькування: газетні нападки, анонімні погрози і знущання, напад на жінку у квартирі був ініційований особисто Гусаком, але сам ж Гусак наказав його зупинити, оскільки не бажав відновлювати у громаді атмосферу тих пір, коли сам був репресований.

На відміну від більшості інших лідерів Празької весни, Франтішек Кріґель не примирився і не відступив від своєї суспільної позиції. Він примкнув до дисидентського руху, одним з перших підписав Хартію-77. У 1976 Кріґель передав у посольство Китаю співчуття з приводу смерті Чжоу Еньлая. Цей акт мав політичний зміст, оскільки саме Чжоу Еньлай як прем'єр Держради КНР виступив з осудою вторгнення у Чехословаччину і закликав чехословацький народ до опору інтервентам.

Ім'я Франтішека Кріґеля було широко відоме у світі. Листування з Кріґелем ініціював Андрій Сахаров. Попри поліцейський нагляд, понад двохсот людей явилися до нього 10 квітня 1978 — привітати з 70-річчям. У Мадриді єврокомуністична Компартія Іспанії організувала спеціальну конференцію під головуванням Сантьяго Каррільо (запрошений Кріґель не зміг приїхати, оскільки влада відмовила йому у закордонному паспорті, однак передав магнитофонний запис своєї промови).

Кончина і пам'ять

Помер Франтишек Кригель від серцевого нападу у віці 71 року. Його тіло було негайно вилучене поліцією, кремація проведена у таємниці. Влада мала підстави боятися, що траурні заходи можуть перетворитися на антиурядову демонстрацію.

Урна з прахом Франтішека Кріґеля десять років зберігалася у друзів. Церемонія захоронення у Мотолі відбулася лише у грудні 1989, під час Оксамитової революції.

Пам'ять

У сучасній Чехії Франтішек Кріґель вважається національним героєм (як і припускав Брежнев). У заслугу йому ставиться не стільки його роль у Празькій весні, скільки відмова підписати «Московський протокол», стійкість і активність у останнє десятиліття.

З 1987 щороку присуджується правозахисна премія Франтішека Кріґеля, яка фінансується Фондом Хартії-77. На домі, де жив Кріґель у Празі, і на будівлі лікарні, де він працював, встановлені меморіальні дошки. У 2015 президент Чехии Мілош Земан посмертно присвоїв Франтішеку Кріґелю орден Томаша Ґарріґа Масарика.

Водночас більшість депутатів муніципальної ради Праги 2 відхилили пропозицію Земана оголосити Франтішека Кріґеля почесним громадянином муніципалітету. Своє рішення представники Громадянської демократичної партії обґрунтували тим, що у біографії Кріґеля є не тільки заслуги 1968 року: окрім цього, він «двадцять років будував комунізм, брав участь у лютневому перевороті і допоміг Ґотвальду встановити диктатуру». Особливим доводом проти почесного громадянства був названий орден, отриманий Кріґелем за переворот 25 лютого 1948.

У серпні 2018 — до 50-ліття подій 1968 року — у Чехії був виданий роман про Франтішека Кріґеля «Muž, který stál v cestě» — Людина, яка перегородила шлях. Автор — відомий кінематографіст Іван Філа — працює над біографічним фільмом про Кріґеля.

Сім'я і особистість

Понад тридцяти років Франтішек Кріґель був одружений з Рівою (народженою Любецькою). Дружина Ріва, родом з білоруського Несвижа, у юності була активісткою сіоністського руху, організувала кіббуц в Палестині. Відтак повернулась у Європу і разом з першим чоловіком Павлом Фрідом брала участь у комуністичній групі антинацистського Спротиву на чолі з Юліусом Фучіком. Була заарештована гестапо, заключена у Освенцим, відтак у Равенсбрюк.

Павел Фрід загинув у Освенцимі. Ріва Кріґель дожила до визволення. Після війни вийшла заміж за Франтішека Кріґеля і до кінця життя залишалася його однодумницею. 92-літня Ріва Кріґель померла у 2001 (переживши драматичне переосмислення і заперечення ідеології комунізму).

Примітки

  1. http://en.isabart.org/person/61478
  2. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  3. Evidence zájmových osob StB
    d:Track:Q104900509
  4. The Fine Art Archive — 2003.
    d:Track:Q10855166
  5. BillionGraves — 2011.
    d:Track:Q37774202
  6. F. Kriegel — politik, který zachránil československou čest
  7. ФРАНТИШЕК КРИГЕЛЬ — ГЕРОЙ ШЕСТИ НАРОДІВ
  8. K činnosti Lidových milicí v únoru 1948
  9. František Kriegel se nepodvolil. Na hrdiny srpna 68 se nesmí zapomenout
  10. F. Kriegel — politik, který zachránil československou čest (II.)
  11. Празька весна та глобальні революційні процеси 1968 року
  12. . Архів оригіналу за 24 серпня 2018. Процитовано 21 березня 2019.
  13. František Kriegel — jediný, který nepodepsal Moskevský protokol
  14. . Архів оригіналу за 22 серпня 2018. Процитовано 21 березня 2019.
  15. Той, хто не підписав… Памяти Франтишека Кригеля
  16. F. Kriegel — politik, který zachránil československou čest (III.)
  17. Osamělý bojovník František Kriegl
  18. НЕСТЕРПНА ЛЕГКОСТЬ #ІСТОРИЧНИЙ ПАРАЛЕЛЕЙ
  19. Kriegel odmítl okupaci, ale oceněn nebyl. Padla i slova o krvi na rukou
  20. Čestné občanství, malost a demokracie
  21. Kniha: Muž, který stál v cestě
  22. «МОСКОВСЬКИЙ ПРОТОКОЛ» ОЧИМА РЕЖИСЕРА-ДОСЛІДНИКА
  23. ČR pod lupou. Rozloučení s Rivou Krieglovou
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії.
Будь ласка розставте посилання відповідно до .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Frantishek Krigel chesk Frantisek Kriegel 10 kvitnya 1908 Stanislavi v 3 grudnya 1979 Praga chehoslovackij politik yevrejskogo pohodzhennya komunistichnij aktivist vijskovij likar interbrigadi v ispanskij civilnij vijni chilnij diyach Prazkoyi vesni Chlen CK KPCh golova Nacionalnogo frontu ChSSR Pislya vtorgnennya u Chehoslovachchinu vijsk Varshavskogo dogovoru vidmovivsya pidpisati Moskovskij protokol Ostannye desyatilittya zhittya buv chehoslovackim disidentom pidpisav Hartiyu 77 Vidomij takozh yak medik Frantishek Krigelchesk Frantisek KriegelNarodivsya10 kvitnya 1908 1908 04 10 1 2 Stanislaviv Avstro UgorshinaPomer3 grudnya 1979 1979 12 03 1 71 rik Praga Chehoslovachchina 2 4 infarkt miokardaPohovannyad 5 Krayina Avstro Ugorshina Chehoslovachchina 3 Diyalnistlikar politikGaluzmedicina 2 i politika 2 Alma materKarliv universitetZnannya movcheskaUchasnikgromadyanska vijna v Ispaniyi i Yaponsko kitajska vijnaPosadadPartiyaKomunistichna partiya ChehoslovachchiniU shlyubi zdAvtografNagorodi Mediafajli u VikishovishiStudent medik komunistNarodivsya u yevrejskij rodini dribnogo budivelnogo pidryadnika v Stanislavovi nini Ivano Frankivsk sho vhodilo do skladu Avstro Ugorskoyi imperiyi U vici 10 rokiv Frantishek vtrativ batka Z 14 rokiv zaroblyav privatnimi urokami Poshirenij u Polshi 20 h rr antisemitizm vimusiv Frantisheka Krigelya 1926 roku perebratisya na navchannya u Chehoslovachchinu Vin oselivsya u Prazi vstupiv na medichnij fakultet Pid chas navchannya zaroblyav na zhittya pomichnikom shevcya statistom u Nacionalnomu teatri prodavav sosiski j kovbasi na stadionah pid chas futbolnih matchiv rozvantazhuvav zaliznichni vagoni buv pidsobnim robitnikom u likarni 1934 roku Krigel zahistiv diplom likarya Pracyuvav revmatologom u klinici robitnichogo rajonu Pragi Vinogradi Idejno politichno Frantishek Krigel dotrimuvavsya radikalnih livih poglyadiv She u Polshi vin buv chlenom organizacij robitnichoyi molodi 1931 roku pid chas Velikoyi depresiyi vstupiv u Kompartiyu Chehoslovachchini KPCh Likar na dvoh vijnah1936 roku Frantishek Krigel poyihav do Ispaniyi brati uchast u civilnij vijni na boci respublikanciv Buv nachalnikom medichnoyi sluzhbi 11 respublikanskoyi diviziyi i 45 interbrigadi Brav uchast u boyah yak vijskovij likar Mav zvannya majora respublikanskoyi armiyi U 1939 civilna vijna v Ispaniyi zavershilasya peremogoyu frankistiv Frantishek Krigel cherez Pireneyi vidstupiv u Franciyu de buv internovanij yak osoba bez gromadyanstva Povernennya u okupovanu nacistami Chehoslovachchinu bulo dlya nogo nemozhlivim Krigel prijnyav zavdannya Norvezkogo Chervonogo Hresta j u skladi grupi z dvadcyatoh likariv poyihav u Kitaj Pid chas kitajsko yaponskoyi vijni Frantishek Krigel sluzhil u polovomu shpitali kitajskoyi armiyi Razom z kitajskimi respublikanskimi vijskami vidstupiv u Birmu v roztashuvannya britanskih i amerikanskih vijsk Predstavniki soyuznogo komanduvannya vidznachali doskonalu medichnu pidgotovku j bezstrashnist Krigelya v boyah 1941 roku Krigel prijshov do radyanskoyi misiyi i podav zayavu z prohannyam zarahuvati jogo do RSChA Pislya kapitulyaciyi Yaponiyi ta zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni Frantishek Krigel povernuvsya u Chehoslovachchinu Aktivist KPChPracyuyuchi j dali likarem Frantishek Krigel zaluchivsya do diyalnosti KPCh Vin buv sekretarem Prazkogo komitetu partiyi organizatorom komunistichnoyi Narodnoyi miliciyi a takozh odnim z osnovnih kerivnikiv partijnih silovih struktur zastupnikom Jozefa Pavela Krigel brav aktivnu uchast u Lyutnevomu perevoroti 1948 yakij zabezpechiv monopolnu vladu KPCh i diktaturu Klementa Gotvalda U novomu uryadi Antonina Zapotockogo Frantishek Krigel obijnyav posadu zastupnika ministra ohoroni zdorov ya Vidtodi u nogo pochalisya konflikti z partijnim kerivnictvom Krigel vistupav kategorichno proti pidboru kadriv za politiko ideologichnimi principami napolyagav na prioriteti profesijnih yakostej pidtrimuvav bezpartijnih specialistiv Na pochatku 50 h rokiv Gotvald rozpochav chistki partijno derzhavnogo aparatu Pid udarom opinilisya peredusim yevreyi ta kolishni bijci interbrigad Krigel buv zvinuvachenij u galmuvanni farmacevtichnogo virobnictva vidstoronenij vid posadi i zmushenij pokinuti Pragu Perebravsya u Tatri zaviduvav silskoyu likarneyu U hodi procesu Slanskogo proti Krigelya bulo visuneno politichni zvinuvachennya odnak do peresliduvannya sprava ne dijshla Krigel buv usunenij z posadi zaviduvacha j distav misce terapevta u Vinogradskij likarni de pochinav praktiku Vsi zvinuvachennya z Krigelya znyato 1957 roku pislya XX z yizdu KPRS U 1960 jogo napravili na Kubu yak radnika Fidelya Kastro z organizaciyi sistemi ohoroni zdorov ya Zajmavsya vijskovo medichnoyu pidgotovkoyu kubinskih zbrojnih sil organizovuvav civilne medichne zabezpechennya nadayuchi osoblivoyi uvagi ginekologiyi i pologovim palatam Perebuvav na Kubi pid chas boyiv na Plajya Hiron i Karibskoyi krizi U 1963 Frantishek Krigel povernuvsya u Chehoslovachchinu Pershij sekretar CK KPCh Antonin Novotnij zaproponuvav jomu kerivnu partijnu posadu ale Krigel virishiv zamist cogo pracyuvati golovnim likarem u NDI revmatichnih zahvoryuvan vidtak u prazkij likarni U 1964 Krigelya obrano do Nacionalnih zboriv ChSSR z 1966 kooptovano do CK KPCh Buv vidomij yak oponent neostalinistskoyi politiki Novotnogo hocha svogo chasu sam buv stalinistom Zaklikav posiliti deputatskij kontrol nad uryadovimi ustanovami j kritiku ministriv navit yaksho vona yim ne podobayetsya Napolyagav na glasnosti j vidkritosti v derzhavnih ustanovah Frantishek Krigel mav kilka visokih nagorod ChSSR zokrema Orden 25 lyutogo 1948 roku za aktivnu uchast u zaznachenih podiyah Diyach Prazkoyi vesniNa pochatku 1968 Frantishek Krigel rishuche pidtrimav obrannya pershim sekretarem Oleksandra Dubcheka i kurs Prazkoyi vesni U partijnomu kerivnictvi Krigel zajmav najradikalnishi reformatorski poziciyi propaguvav ideyi yevrokomunizmu i demokratichnogo socializmu Vodnochas u zovnishnij politici vin zaklikav podolati zalezhnist vid Moskvi i pereoriyentuvatisya z SRSR na Kitaj U kvitni 1968 roku Frantishek Krigel stav golovoyu Nacionalnogo frontu Chehoslovachchini NFCh formalnoyi koaliciyi KPCh i organizacij satelitiv Pid jogo kerivnictvom formalno nekomunistichni grupi postupovo otrimuvali samostijnist NFCh peretvoryuvavsya na potencijnij generator bagatopartijnosti 23 travnya 1968 Krigel brav uchast u peremovinah pro legalizaciyu Social demokratichnoyi partiyi Politichnij vpliv Krigelya posilivsya pislya jogo vvedennya u sklad Prezidiyi CK Vodnochas Krigel ne zalishav medichnoyi diyalnosti prodovzhuvav pracyuvati golovnim likarem Poziciya i vistupi Frantisheka Krigelya zabezpechili jomu shiroku populyarnist u chehoslovackij gromadi Vodnochas vin stav nenavisnoyu figuroyu dlya stalinistskih ortodoksov kerivnikiv KPRS i konservativnih funkcioneriv KPCh Konche negativno sprijmali Krigelya kerivniki derzhav Varshavskogo dogovoru peredusim SRSR NDR i PNR U razi Vladislava Gomulki i jogo koleg vorozhist do Krigelya posilyuvalasya jogo nacionalnistyu togo zh roku u Polshi rozgornulasya antisemitska kampaniya Pid chas zustrichi chehoslovackogo i radyanskogo partijnogo kerivnictva u Chiyerna nad Tisou 29 lipnya 1 serpnya 1968 roku na adresu Krigelya lunali antisemitski obrazi peredusim vid pershogo sekretarya CK Kompartiyi Ukrayini Petra Shelesta a Jozefu Smrkovskomu dovelosya zayaviti protest proti vikrivlennya prizvisha tovarisha po Prezidiyi CK KPCh Vidmova u Moskvi21 serpnya 1968 pochalosya vtorgnennya u Chehoslovachchinu vijsk Varshavskogo dogovoru Frantishek Krigel razom z Oleksandrom Dubchekom Oldrzhihom Chernikom Jozefom Smrkovskim i drugimi liderami Prazkoyi vesni buv areshtovanij agentami StB i KDB i dostavlenij u Moskvu Kerivniki KPRS vimagali pidpisati Moskovskij protokol yakij oznachav faktichnu kapitulyaciyu i povnu vidmovu vid kursu Prazkoyi vesni Frantishek Krigel stav yedinim z chehoslovackih kerivnikiv yakij kategorichno vidmovivsya pidpisati cej dokument Ni tisk radyanskih lideriv jomu navit vidmovlyalisya vidavati liki ni vimogi Gustava Gusaka ta Lyudvika Svobodi ne prizveli do bazhanogo rezultatu Leonid Brezhnyev vidverto zayaviv sho za takih obstavin Krigelya ne mozhna bulo vidpustiti u Chehoslovachchinu Odnak Lyudvik Svoboda ta Aleksander Dubchek zayavili sho povernennya bez Frantisheka Krigelya nemozhlivo oskilki vikliche vibuh protestiv u Chehoslovachchini Cej argument buv prijnyatij Frantishek Krigel povernuvsya do Pragi Pered vidlitom u letovishi jogo zatrimali na dvi godini i vernuli do delegaciyi tilki pislya napoleglivih vimog Dubcheka i Svobodi Disident pid naglyadomFrantishek Krigel stav odnim z chotiroh deputativ parlamentu ChSSR yaki progolosuvali proti dogovoru pro rozmishennya radyanskih vijsk u Chehoslovachchini 30 travnya 1969 vidbulosya zasidannya CK KPCh na kotrim bulo uhvaleno rishennya pro viklyuchenni Krigelya z partiyi Pislya viklyuchennya z KPCh Frantishek Krigel buv pozbavlenij deputatskogo mandata Jomu bula zaboronena i likarska praktika Prozhivav z druzhinoyu u dvohkimnatnij kvartiri na skromnu pensiyu Nad Krigelem buv vstanovlenij postijnij naglyad derzhbezpeki Rozpochalasya kampaniya ckuvannya gazetni napadki anonimni pogrozi i znushannya napad na zhinku u kvartiri buv inicijovanij osobisto Gusakom ale sam zh Gusak nakazav jogo zupiniti oskilki ne bazhav vidnovlyuvati u gromadi atmosferu tih pir koli sam buv represovanij Na vidminu vid bilshosti inshih lideriv Prazkoyi vesni Frantishek Krigel ne primirivsya i ne vidstupiv vid svoyeyi suspilnoyi poziciyi Vin primknuv do disidentskogo ruhu odnim z pershih pidpisav Hartiyu 77 U 1976 Krigel peredav u posolstvo Kitayu spivchuttya z privodu smerti Chzhou Enlaya Cej akt mav politichnij zmist oskilki same Chzhou Enlaj yak prem yer Derzhradi KNR vistupiv z osudoyu vtorgnennya u Chehoslovachchinu i zaklikav chehoslovackij narod do oporu interventam Im ya Frantisheka Krigelya bulo shiroko vidome u sviti Listuvannya z Krigelem iniciyuvav Andrij Saharov Popri policejskij naglyad ponad dvohsot lyudej yavilisya do nogo 10 kvitnya 1978 privitati z 70 richchyam U Madridi yevrokomunistichna Kompartiya Ispaniyi organizuvala specialnu konferenciyu pid golovuvannyam Santyago Karrilo zaproshenij Krigel ne zmig priyihati oskilki vlada vidmovila jomu u zakordonnomu pasporti odnak peredav magnitofonnij zapis svoyeyi promovi Konchina i pam yatPomer Frantishek Krigel vid sercevogo napadu u vici 71 roku Jogo tilo bulo negajno viluchene policiyeyu kremaciya provedena u tayemnici Vlada mala pidstavi boyatisya sho traurni zahodi mozhut peretvoritisya na antiuryadovu demonstraciyu Urna z prahom Frantisheka Krigelya desyat rokiv zberigalasya u druziv Ceremoniya zahoronennya u Motoli vidbulasya lishe u grudni 1989 pid chas Oksamitovoyi revolyuciyi Pam yatU suchasnij Chehiyi Frantishek Krigel vvazhayetsya nacionalnim geroyem yak i pripuskav Brezhnev U zaslugu jomu stavitsya ne stilki jogo rol u Prazkij vesni skilki vidmova pidpisati Moskovskij protokol stijkist i aktivnist u ostannye desyatilittya Z 1987 shoroku prisudzhuyetsya pravozahisna premiya Frantisheka Krigelya yaka finansuyetsya Fondom Hartiyi 77 Na domi de zhiv Krigel u Prazi i na budivli likarni de vin pracyuvav vstanovleni memorialni doshki U 2015 prezident Chehii Milosh Zeman posmertno prisvoyiv Frantisheku Krigelyu orden Tomasha Garriga Masarika Vodnochas bilshist deputativ municipalnoyi radi Pragi 2 vidhilili propoziciyu Zemana ogolositi Frantisheka Krigelya pochesnim gromadyaninom municipalitetu Svoye rishennya predstavniki Gromadyanskoyi demokratichnoyi partiyi obgruntuvali tim sho u biografiyi Krigelya ye ne tilki zaslugi 1968 roku okrim cogo vin dvadcyat rokiv buduvav komunizm brav uchast u lyutnevomu perevoroti i dopomig Gotvaldu vstanoviti diktaturu Osoblivim dovodom proti pochesnogo gromadyanstva buv nazvanij orden otrimanij Krigelem za perevorot 25 lyutogo 1948 U serpni 2018 do 50 littya podij 1968 roku u Chehiyi buv vidanij roman pro Frantisheka Krigelya Muz ktery stal v ceste Lyudina yaka peregorodila shlyah Avtor vidomij kinematografist Ivan Fila pracyuye nad biografichnim filmom pro Krigelya Sim ya i osobististPonad tridcyati rokiv Frantishek Krigel buv odruzhenij z Rivoyu narodzhenoyu Lyubeckoyu Druzhina Riva rodom z biloruskogo Nesvizha u yunosti bula aktivistkoyu sionistskogo ruhu organizuvala kibbuc v Palestini Vidtak povernulas u Yevropu i razom z pershim cholovikom Pavlom Fridom brala uchast u komunistichnij grupi antinacistskogo Sprotivu na choli z Yuliusom Fuchikom Bula zaareshtovana gestapo zaklyuchena u Osvencim vidtak u Ravensbryuk Pavel Frid zaginuv u Osvencimi Riva Krigel dozhila do vizvolennya Pislya vijni vijshla zamizh za Frantisheka Krigelya i do kincya zhittya zalishalasya jogo odnodumniceyu 92 litnya Riva Krigel pomerla u 2001 perezhivshi dramatichne pereosmislennya i zaperechennya ideologiyi komunizmu Primitkihttp en isabart org person 61478 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Evidence zajmovych osob StB d Track Q104900509 The Fine Art Archive 2003 d Track Q10855166 BillionGraves 2011 d Track Q37774202 F Kriegel politik ktery zachranil ceskoslovenskou cest FRANTIShEK KRIGEL GEROJ ShESTI NARODIV K cinnosti Lidovych milici v unoru 1948 Frantisek Kriegel se nepodvolil Na hrdiny srpna 68 se nesmi zapomenout F Kriegel politik ktery zachranil ceskoslovenskou cest II Prazka vesna ta globalni revolyucijni procesi 1968 roku Arhiv originalu za 24 serpnya 2018 Procitovano 21 bereznya 2019 Frantisek Kriegel jediny ktery nepodepsal Moskevsky protokol Arhiv originalu za 22 serpnya 2018 Procitovano 21 bereznya 2019 Toj hto ne pidpisav Pamyati Frantisheka Krigelya F Kriegel politik ktery zachranil ceskoslovenskou cest III Osamely bojovnik Frantisek Kriegl NESTERPNA LEGKOST ISTORIChNIJ PARALELEJ Kriegel odmitl okupaci ale ocenen nebyl Padla i slova o krvi na rukou Cestne obcanstvi malost a demokracie Kniha Muz ktery stal v ceste MOSKOVSKIJ PROTOKOL OChIMA REZhISERA DOSLIDNIKA CR pod lupou Rozlouceni s Rivou Krieglovou Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij

Дата публікації:
Топ