Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фо́тій Степа́нович Краси́цький (12 (24) серпня 1873, Зелена Діброва, Звенигородський повіт, Київська губернія, Російська імперія — 2 червня 1944, Київ, Київська область, Українська РСР, СРСР) — український радянський живописець і графік, педагог; член Асоціації художників Червоної України. Внучатий небіж Тараса Шевченка по лінії його сестри Катерини.
| Красицький Фотій Степанович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 12 (24) серпня 1873[1] Зелена Діброва, Звенигородський повіт, Київська губернія, Російська імперія[2] | |||
| Смерть | 2 червня 1944 (70 років) | |||
| Київ, Київська область, Українська РСР, СРСР | ||||
| Поховання | Байкове кладовище | |||
| Країна |  Російська імперія Російська республіка УНР Українська Держава Українська РСР СРСР | |||
| Діяльність | художник | |||
| Відомі учні | Красний Іван Миколайович, Яків Никодимов, Стефанчук Юрій Семенович, Купневський Борис Леонідович, Невкритий Денис Никифорович і Панащатенко Валентина Степанівна | |||
| Працівник | d | |||
| Діти | Красицький Петро Фотійович[3] | |||
| | ||||
 Красицький Фотій Степанович у Вікісховищі | ||||
Біографія
Народився 12 [24] серпня 1873 року в селі Зеленій Діброві (тепер Черкаський район, Черкаської області, Україна) у багатодітній селянській родині Степана Антоновича Красицького (який був сином Красицької Катерини Григорівни — рідної сестри Тараса Шевченка) та Харитини Самсонівни, до шлюбу Матлахової. Початкову освіту здобув у сільській школі.
У 1888–1892 роки коштом Миколи Лисенка навчався в Київській рисувальній школі Миколи Мурашка (майстерня Миколи Пимоненка). У 1892–1894 роки продовжував освіту в Одеському художньому училищі (майстерня Киріака Костанді). У 1894–1901 роки навчався у Вищій художній школі при Імператорській академії мистецтв у Санкт-Петербурзі (майстерня Іллі Рєпіна).
З 1903 року постійно працював у Києві. З 1904 року видавав свої твори на листівках у власному видавництві «Квітка», для якого створив фірмовий знак. 1905 року брав участь у львівській виставці сучасного українського живопису. 1906 року друкував свої малюнки та політичні карикатури в сатиричному журналі «Шершень», зокрема виконав обкладинку першого його номера, зобразивши в плакатному стилі символи волі, робітництва, України.
До 1917 року викладав малювання в середніх навчальних класах, художньо-друкарській школі (з 1910 року завідував нею), у 1912–1916 роках викладав у художньому училищі; у 1920–1922 роках — в архітектурному інституті; у 1922–1926 роках — у Миргородському художньо-керамічному технікумі; у 1927–1939 роках, з перервами, в Київському художньому інституті. Професор з 1927 року. 1929 року проходив у справі Спілки визволення України.
Жив на Андріївському узвозі, 15, потім у 1905—1944 роках на Пріорці, на теперішній вулиці Брюсова (колишній Мукачевський провулок № 20/16). Приятелював з багатьма діячами української культури, зокрема з родинами Косачів, Лисенків, Матушевських, Грушевських, Старицькиих, Марією Заньковецькою та іншими.
Помер у Києві 2 червня 1944 року. Був похований на Куренівському кладовищі. 1963 року останки перенесено на Байкове кладовище (стара частина, ділянка № 1), тоді ж на могилі встановлено надгробок.
Родина
Подружжя Фотія Степановича та Ганни Фотіївни (до шлюбу — Крекотень) Красицьких мало 5 дітей.
- старший син Петро (1906–1968) — архітектор;
- Богдан (1908–?; з 7 червня 1928 року змінив ім'я на Василь);
а також три доньки:
- Ірина Красицька-Мельник (1909—1985) — працювала художницею на Київській кіностудії;
- Галина (1912–?) — працювала художницею на Одеській кіностудії;
- Фотинія Влизько (1915–?) — дружина поета-футуриста Олекси Влизька.
Творчість
1901 року створив одне з перших великих полотен «Гість із Запоріжжя» — конкурсна робота після закінчення Академії. 1905 року Наукове товариство імені Тараса Шевченка придбало полотно з виставки й незабаром воно посіло своє місце в постійній експозиції Львівського музею українського мистецтва.
У грудні 1903 року Михайло Старицький у Києві в Оперному театрі до 35-річчя від дня народження композитора Миколи Лисенка поставив оперу «Різдвяна ніч». Декорації до вистави виготовили за ескізами Фотія Красицького.
1911 року випустив серію великодніх листівок «Київщина. Народні писанки».
Виконав живописні та графічні портрети:
- Михайла Старицького (1893, Київський національний університет імені Тараса Шевченка; 1932);
- «Баба Олійничиха» (1894);
- Дмитра Яворницького (1900; 1934);
- Лесі Українки (1904, Київський національний університет імені Тараса Шевченка);
- «Дід Грицько» (1905);
- Івана Франка (1907; 1914, Національний музей у Львові);
- Михайла Грушевського (1908, знищено у 1952 році радянською владою);
- Миколи Садовського (1912);
- Якова Усика (1920-ті);
- Івана Зубковського (1923);
- Олени Пчілки (1927);
- Амвросія Ждахи (1928);
- Дмитра Багалія (1929);
- Олекси Кундзіча (1933);
- Миколи Терещенка (1934);
- серія «Українські радянські письменники» (1933—1934);
- Ганни Борисоглібської (1936);
Писав жанрові картини на теми з життя і побуту селян та історичного минулого України:
- «У найми» (1895);
- «За обідом» (1898);
- «У хаті шевця» (1898);
- «Якби ви не панич…» (1899, Національний художній музей України);
- «Біля криниці» (1900, Національний музей у Львові);
- «На пасіці» (1901);
- «Гість із Запоріжжя» (1901, Національний музей у Львові; другий варіант — 1916, Національний художній музей України);
- «У свято» (1902, Національний музей у Львові);
- «Надвечір» (1905);
- «Подруги» (1915);
- «На Чорториї» (1890);
- «Хутір Хатки на річці Пслі» (1898, приватна збірка);
- «Дорога в село Козацьке» (1899, приватна збірка);
- «Село Кирилівка» (1901, приватна збірка);
- «Село в долині» (1902);
- «Хата в балці» (1902);
- «Похмурий день» (1902);
- «Літній день» (1902);
- «Галявина» (1902);
- «Одеса. Ланжерон» (1904);
- «Ореанда» (1906);
- «Море біля Ай-Петрі» (1906);
- «Кримські гори» (1906);
- «У Західній Україні» (1914);
- «Старовинна садиба в Седневі» (1916).
Створив низку полотен на Шевченківську тематику:
- портрети Тараса Шевченка (1899; 1906, Київський національний університет імені Тараса Шевченка; 1907; 1909; 1910, Київський національний університет імені Тараса Шевченка; 1925; 1932; 1934; 1937; 1938);
- «Шевченко в майстерні» (1937, акварельний ескіз);
- «Шевченко в творчому екстазі» (1938, акварельний ескіз);
- «Шевченко на Чернечій горі» (1938, акварельний ескіз);
- «Шевченко над Дніпром» (1938);
- «Смерть Шевченка» (1940, етюд).
Створив серію краєвидів тих місць, де жив і бував поет.
Виготовив кіноплакат до фільму (1927).
Автор розробок з питань викладання образотворчого мистецтвава, зокрема:
- «Рисування та малювання» (1929);
- «Основи образотворчої грамоти»;
- «Короткий порадник для самодіяльних художніх гуртків».
Твори зберігаються у Національному музеї у Львові, Національному художньому музеї, Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, Національному музеї історії України, Національному музеї Тараса Шевченка у Києві, Миргородському краєзнавчому музеї, Полтавському художньому музеї. Ілюстрації до журналу «Шершень» та інші роботи митця знаходяться в Музеї Однієї Вулиці у Києві.
Вшанування пам'яті
На честь художника названо вулиці в Києві (у 1961 році) та Миргороді.
1977 року на будинку № 20/16 по вулиці Брюсова в Києві, де в 1905—1944 роках жив художник, встановлено меморіальну дошку (бронза; скульптор Оксана Супрун, архітектор ).
Примітки
- метрична книга
- метрична книга
- метрична книга
- Шаров, Толстоухов, 2007, с. 191–194.
- Державний архів міста Києва. Ф. P-1654. Оп. 1. Спр. 399A. Арк. 251.
Джерела
- Персональна виставка творів художника Красицького Фотія Степановича (період творчості 1888—1941 роки): Каталог. Київ, 1941;
- Красицький Фотій Степанович // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1967. — Т. 2 : Кабарда — Полюддя. — 856 с. — С. 228—229;
- Красицький Фотій Степанович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 118.;
- Красицький Фотій Степанович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1980. — Т. 5 : Кантата — Кулики. — 566, [2] с., [24] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 474;
- Мусієнко П. Н. Фотій Красицький. Київ, 1975;
- Красицький Фотій Степанович // Київ: Енциклопедичний довідник / за редакцією А. В. Кудрицького. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1981. — 736 с., іл. — С. 320—321;
- Красицький Фотій Степанович // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 330. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Нестеренко П. В. Красицький Фотій Степанович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .;
- Шаров І. Ф., Толстоухов А. В. Художники України: 100 видатних імен. — Київ: АртЕк, 2007. — 479, [24] с. : кольор. іл., фото. — ;
- Ковпаненко Н. Г. Красицький Фотій Степанович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 293. — .;
- Красицький Фотій Степанович // Черкащина. Універсальна енциклопедія / автор-упорядник Віктор Жадько. — К. : ВПК «Експрес-Поліграф», 2010. — С. 477—478;
- Андрейканіч А. І. «Антологія українського плаката першої третини ХХ століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012. — С. 59. — . [ 8 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
- Андрейканіч А. І. «Українські майстри кіноплаката першої третини ХХ століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2014. — С. 48. — . [ 9 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Krasickij Fo tij Stepa novich Krasi ckij 12 24 serpnya 1873 Zelena Dibrova Zvenigorodskij povit Kiyivska guberniya Rosijska imperiya 2 chervnya 1944 1944 06 02 Kiyiv Kiyivska oblast Ukrayinska RSR SRSR ukrayinskij radyanskij zhivopisec i grafik pedagog chlen Asociaciyi hudozhnikiv Chervonoyi Ukrayini Vnuchatij nebizh Tarasa Shevchenka po liniyi jogo sestri Katerini Krasickij Fotij StepanovichNarodzhennya12 24 serpnya 1873 1 Zelena Dibrova Zvenigorodskij povit Kiyivska guberniya Rosijska imperiya 2 Smert2 chervnya 1944 1944 06 02 70 rokiv Kiyiv Kiyivska oblast Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaBajkove kladovisheKrayina Rosijska imperiya Rosijska respublika UNR Ukrayinska Derzhava Ukrayinska RSR SRSRDiyalnisthudozhnikVidomi uchniKrasnij Ivan Mikolajovich Yakiv Nikodimov Stefanchuk Yurij Semenovich Kupnevskij Boris Leonidovich Nevkritij Denis Nikiforovich i Panashatenko Valentina StepanivnaPracivnikdDitiKrasickij Petro Fotijovich 3 Krasickij Fotij Stepanovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 12 24 serpnya 1873 18730824 roku v seli Zelenij Dibrovi teper Cherkaskij rajon Cherkaskoyi oblasti Ukrayina u bagatoditnij selyanskij rodini Stepana Antonovicha Krasickogo yakij buv sinom Krasickoyi Katerini Grigorivni ridnoyi sestri Tarasa Shevchenka ta Haritini Samsonivni do shlyubu Matlahovoyi Pochatkovu osvitu zdobuv u silskij shkoli U 1888 1892 roki koshtom Mikoli Lisenka navchavsya v Kiyivskij risuvalnij shkoli Mikoli Murashka majsternya Mikoli Pimonenka U 1892 1894 roki prodovzhuvav osvitu v Odeskomu hudozhnomu uchilishi majsternya Kiriaka Kostandi U 1894 1901 roki navchavsya u Vishij hudozhnij shkoli pri Imperatorskij akademiyi mistectv u Sankt Peterburzi majsternya Illi Ryepina Z 1903 roku postijno pracyuvav u Kiyevi Z 1904 roku vidavav svoyi tvori na listivkah u vlasnomu vidavnictvi Kvitka dlya yakogo stvoriv firmovij znak 1905 roku brav uchast u lvivskij vistavci su chasnogo ukrayinskogo zhivopisu 1906 roku drukuvav svoyi malyunki ta politichni karikaturi v satirichnomu zhurnali Shershen zokrema vikonav obkladinku pershogo jogo nomera zobrazivshi v plakatnomu stili simvoli voli robitnictva Ukrayini Nadgrobok Do 1917 roku vikladav malyuvannya v serednih navchalnih klasah hudozhno drukarskij shkoli z 1910 roku zaviduvav neyu u 1912 1916 rokah vikladav u hudozhnomu uchilishi u 1920 1922 rokah v arhitekturnomu instituti u 1922 1926 rokah u Mirgorodskomu hudozhno keramichnomu tehnikumi u 1927 1939 rokah z perervami v Kiyivskomu hudozhnomu instituti Profesor z 1927 roku 1929 roku prohodiv u spravi Spilki vizvolennya Ukrayini Zhiv na Andriyivskomu uzvozi 15 potim u 1905 1944 rokah na Priorci na teperishnij vulici Bryusova kolishnij Mukachevskij provulok 20 16 Priyatelyuvav z bagatma diyachami ukrayinskoyi kulturi zokrema z rodinami Kosachiv Lisenkiv Matushevskih Grushevskih Starickiih Mariyeyu Zankoveckoyu ta inshimi Pomer u Kiyevi 2 chervnya 1944 roku Buv pohovanij na Kurenivskomu kladovishi 1963 roku ostanki pereneseno na Bajkove kladovishe stara chastina dilyanka 1 todi zh na mogili vstanovleno nadgrobok Rodina Podruzhzhya Fotiya Stepanovicha ta Ganni Fotiyivni do shlyubu Krekoten Krasickih malo 5 ditej starshij sin Petro 1906 1968 arhitektor Bogdan 1908 z 7 chervnya 1928 roku zminiv im ya na Vasil a takozh tri donki Irina Krasicka Melnik 1909 1985 pracyuvala hudozhniceyu na Kiyivskij kinostudiyi Galina 1912 pracyuvala hudozhniceyu na Odeskij kinostudiyi Fotiniya Vlizko 1915 druzhina poeta futurista Oleksi Vlizka Tvorchist Gist iz Zaporizhzhya 1916 rikPortret Lesi Ukrayinki Karton zmishana tehnika 1904 1901 roku stvoriv odne z pershih velikih poloten Gist iz Zaporizhzhya konkursna robota pislya zakinchennya Akademiyi 1905 roku Naukove tovaristvo imeni Tarasa Shevchenka pridbalo polotno z vistavki j nezabarom vono posilo svoye misce v postijnij ekspoziciyi Lvivskogo muzeyu ukrayinskogo mistectva U grudni 1903 roku Mihajlo Starickij u Kiyevi v Opernomu teatri do 35 richchya vid dnya narodzhennya kompozitora Mikoli Lisenka postaviv operu Rizdvyana nich Dekoraciyi do vistavi vigotovili za eskizami Fotiya Krasickogo 1911 roku vipus tiv seriyu velikodnih listivok Ki yivshina Narodni pisanki Vikonav zhivopisni ta grafichni portreti Mihajla Starickogo 1893 Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka 1932 Baba Olijnichiha 1894 Dmitra Yavornickogo 1900 1934 Lesi Ukrayinki 1904 Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka Did Gricko 1905 Ivana Franka 1907 1914 Nacionalnij muzej u Lvovi Mihajla Grushevskogo 1908 znisheno u 1952 roci radyanskoyu vla doyu Mikoli Sadovskogo 1912 Yakova Usika 1920 ti Ivana Zubkovskogo 1923 Oleni Pchilki 1927 Amvrosiya Zhdahi 1928 Dmitra Bagaliya 1929 Oleksi Kundzicha 1933 Mikoli Tereshenka 1934 seriya Ukrayinski radyanski pismenniki 1933 1934 Ganni Borisoglibskoyi 1936 Pisav zhanrovi kartini na temi z zhittya i pobutu selyan ta istorichnogo minulogo Ukrayini Bilya krinici U najmi 1895 Za obidom 1898 U hati shevcya 1898 Yakbi vi ne panich 1899 Nacionalnij hudozhnij muzej Ukrayini Bilya krinici 1900 Nacionalnij muzej u Lvovi Na pasici 1901 Gist iz Zaporizhzhya 1901 Nacionalnij muzej u Lvovi drugij variant 1916 Nacionalnij hudozhnij muzej Ukrayini U svyato 1902 Nacionalnij muzej u Lvovi Nadvechir 1905 Podrugi 1915 Avtor pejzazhiv Na Chortoriyi 1890 Hutir Hatki na richci Psli 1898 privatna zbirka Doroga v selo Kozacke 1899 privatna zbirka Selo Kirilivka 1901 privatna zbirka Selo v dolini 1902 Hata v balci 1902 Pohmurij den 1902 Litnij den 1902 Galyavina 1902 Odesa Lanzheron 1904 Oreanda 1906 More bilya Aj Petri 1906 Krimski gori 1906 U Zahidnij Ukrayini 1914 Starovinna sadiba v Sednevi 1916 Stvoriv nizku poloten na Shevchenkivsku tematiku portreti Tarasa Shevchenka 1899 1906 Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka 1907 1909 1910 Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka 1925 1932 1934 1937 1938 Shevchenko v majsterni 1937 akvarelnij eskiz Shevchenko v tvorchomu ekstazi 1938 akvarelnij eskiz Shevchenko na Chernechij gori 1938 akvarelnij eskiz Shevchenko nad Dniprom 1938 Smert Shevchenka 1940 etyud Stvoriv seriyu krayevidiv tih misc de zhiv i buvav poet Vigotoviv kinoplakat do filmu 1927 Avtor rozrobok z pitan vikladannya obrazotvorchogo mistectvava zokrema Risuvannya ta malyuvannya 1929 Osnovi obrazotvorchoyi gramoti Korotkij poradnik dlya sa mo diyalnih hudozhnih gurtkiv Tvori zberigayutsya u Nacionalnomu mu zeyi u Lvovi Nacionalnomu hudozhnomu muzeyi Nacionalnomu muzeyi ukrayinskogo narodnogo dekorativnogo mistectva Nacionalnomu muzeyi istoriyi Ukrayini Nacionalnomu muzeyi Tarasa Shevchenka u Kiyevi Mirgorodskomu krayeznavchomu muzeyi Poltavskomu hudozhnomu muzeyi Ilyustraciyi do zhurnalu Shershen ta inshi roboti mitcya znahodyatsya v Muzeyi Odniyeyi Vulici u Kiyevi Vshanuvannya pam yatiMemorialna doshka Na chest hudozhnika nazvano vulici v Kiyevi u 1961 roci ta Mirgorodi 1977 roku na budinku 20 16 po vulici Bryusova v Kiyevi de v 1905 1944 rokah zhiv hudozhnik vstanovleno memorialnu doshku bronza skulptor Oksana Suprun arhitektor Primitkimetrichna kniga d Track Q932420d Track Q34544468 metrichna kniga d Track Q932420d Track Q34544468 metrichna kniga d Track Q932420d Track Q34544468 Sharov Tolstouhov 2007 s 191 194 Derzhavnij arhiv mista Kiyeva F P 1654 Op 1 Spr 399A Ark 251 DzherelaPersonalna vistavka tvoriv hudozhnika Krasickogo Fotiya Stepanovicha period tvorchosti 1888 1941 roki Katalog Kiyiv 1941 Krasickij Fotij Stepanovich Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red M P Bazhan 1 she vid K Golov red URE AN URSR 1967 T 2 Kabarda Polyuddya 856 s S 228 229 Krasickij Fotij Stepanovich Slovnik hudozhnikiv Ukrayini za red M P Bazhana vidp red ta in K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 S 118 Krasickij Fotij Stepanovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1980 T 5 Kantata Kuliki 566 2 s 24 ark il il portr karti 1 ark s S 474 Musiyenko P N Fotij Krasickij Kiyiv 1975 Krasickij Fotij Stepanovich Kiyiv Enciklopedichnij dovidnik za redakciyeyu A V Kudrickogo K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1981 736 s il S 320 321 Krasickij Fotij Stepanovich Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 330 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 Nesterenko P V Krasickij Fotij Stepanovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X Sharov I F Tolstouhov A V Hudozhniki Ukrayini 100 vidatnih imen Kiyiv ArtEk 2007 479 24 s kolor il foto ISBN 966 505 134 2 Kovpanenko N G Krasickij Fotij Stepanovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 293 ISBN 978 966 00 0855 4 Krasickij Fotij Stepanovich Cherkashina Universalna enciklopediya avtor uporyadnik Viktor Zhadko K VPK Ekspres Poligraf 2010 S 477 478 Andrejkanich A I Antologiya ukrayinskogo plakata pershoyi tretini HH stolittya Kosiv Vidavnichij dim Dovbush 2012 S 59 ISBN 966 5467 23 4 8 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Andrejkanich A I Ukrayinski majstri kinoplakata pershoyi tretini HH stolittya Kosiv Vidavnichij dim Dovbush 2014 S 48 ISBN 966 5467 23 4 9 zhovtnya 2020 u Wayback Machine