Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Яків Олександрович Усик (1872–1961)—український різьбяр-скульптор, живописець, іконописець родом з с. Мар'янського на Миргородщині; різьбив орнаментальні рельєфи, серед ін. портрети Т. Шевченка, І. Франка, Панаса Мирного, О. Вересая, а також тематичні композиції.
| Яків Олександрович Усик | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження | 9 лютого 1872 Мар’янське Миргородського повіту | |||
| Смерть | 6 лютого 1961 (88 років) | |||
| Миргород | ||||
| Країна |  СРСР  Україна | |||
| Жанр | різьбяр | |||
| Діяльність | художник | |||
| | ||||
Життєпис
Народився 28.01. (09.02.) 1872 року у с. Мар’янське Миргородського повіту Полтавської губернії, нині Великобагачанського району Полтавської області і походить з роду колишніх кріпаків місцевих дідичів Лук’яновичів.
Навчався у церковно-приходській школі с. Устивиці (1881-1885 рр.)
У 1887-1891 роках учився у відомого живописця та іконописця Дмитра Рудича в містечку Хомутець, а потім малярував у підрядчика Худоминського у Миргороді.
Після свого навчання у Хомутці, та короткочасного перебування у Миргороді, виїхав на Катеринославський вагонобудівний завод, де перебував у 1894-1900рр.
У 1900 році відправився у сибірське місто Красноярськ на заробітки. Працював на залізничних майстернях – проводив художні курси для робітників, малював декорації для робітничого театру, грав у місцевому оркестрі.
Там, на батьківщині художника В.І.Сурикова, Яків Усик познайомився спершу з братом живописця, а потім, коли проїздив через Москву – то вже і з самим майстром.
З 9 по 27 грудня 1905 року у Красноярську відбувались заворушення (т.зв. «Красноярська республіка»), у яких велику роль грали залізничники. Яків Усик виявися втягнутим у ці події і був заарештований. Відбув під вартою 4 місяці. У 1907 році етапований у Миргород під нагляд поліції.
Під час свого другого Миргородського періоду він виконував малярні й альфрейні роботи у місцевому повітовому земстві.
У цей же час, у приміщенні Художньо-промислового коледжу та курорту різьбяр виконав складне внутрішнє художнє оформлення. Згадані роботи не збереглися.
Від 1907 і до 1918 виконував малярні і альфрейні роботи у Миколаєві й Києві, а з 1918 і до останніх днів свого життя знову жив у Миргороді, працюючи у керамічному технікумі (1920-1933) і на курорті (1933-1941). Саме у цей час він став членом Асоціації художників червоної України (1928-1930).
У Миргородському художньо-промисловому інституті й художньо-керамічному технікумі наполегливо самовдосконалюється. У цей час він познайомився з багатьма цікавими людьми: з відомим скульптором Ф.П.Балавенським; з класиком живопису і графіки Ф.С.Красицьким, від якого навчився робити точні портрети; з С.А.Паковським, О.М.Білоскурським та великим В.Г.Кричевським. Вони допомогли становленню його таланту.
Особливо велике значення для нього мало знайомство з ілюстратором «Кобзаря» О.Г.Сластьоном. Разом вони ходили на натуру, малювали природу, околиці міста, а також декорації для місцевого театру, що містився в Народному домі.
У 1920 році Яків Усик активно допомагав О.Г.Сластьону у справі заснування місцевого музею. Було створено комісію для збору експонатів, до складу якої увійшли Опанас Сластьон, Йосип Білоскурський, Яків Усик, Михайло Соколовський, Павло Баль, до яких потім ще приєднались ряд осіб. Разом, у пошуках старожитностей, вони об’їздили весь Миргородський повіт.
Першим директором установи став активний учасник формування бойових підрозділів УНР В.Д.Омельченко, про якого Яків Усик відгукувався з великою пошаною: «Щодо організації музею скажу, що допомагав завідувач музею В.Д.Омельченко, який був запальним і гарячим любителем музейної справи».
Під час німецької окупації 1941-1943 років митець продовжував займатися творчістю – виконав барельєфи Тараса Шевченка, кобзаря Михайла Кравченка, Миколи Гоголя.
У 1948 році, за роботи «Гоголь слухає лірника» та «Кобзар Тарас Шевченко» був нагороджений почесною грамотою комітету у справах мистецтва при РМ СРСР. 1950 року – за виконані барельєфи – почесною грамотою міністерства культури СРСР.
1951 року, за результатами виставки був нагороджений орденом «Знак Пошани».
У 1954-1956 рр. був позаштатним працівником Курорту Миргород.
Помер Яків Усик 06.02.1961 року і був похований на Всіхсвятському кладовищі Миргорода. На могилі майстра було встановлено залізобетонний надгробок.
Родинні зв’язки митця
Його дружиною була Усик Ірина Сергіївна, від якої вони мали двох доньок: Людмилу Яківну (13.07.1899 – 06.07.1974) та Лідію Яківну (09.11.1909 – 22.11.1994).
Людмила Яківна проживала на вулиці Жовтневій 6, кв. 4 (сучасна вул. Сорочинська) і була одружена з Косигловичем Валер’яном Адамовичем (1890-1961).
Лідія Яківна народилась у Миргороді, її чоловіком був Мірошніченко Федір Йосипович, у них був син Мірошніченко Валентин Федорович (15.05.1932 – 28.12.2005). Відтоді їх рід припинився. Їх останнім місцем проживання була вул. Панаса Мирного 22.
Обидві дочки майстра навчалися у миргородській жіночій гімназії Наталії Андріївни Грановської (1915). Саме з цього навчального закладу бере свої початки історія Миргородської ЗОШ № 1 імені Панаса Мирного.
На сьогодні у Миргороді проживають родичі Якова Усика, які зберігають фотографії та роботи Якова Усика, зокрема: портрети Меланії Петрівни Усик (жінка його племінника) та її дітей - Миколи та Галини Усиків, які переїхали з Мар’янського до Миргорода, до свого дядька Якова Усика, вже після Другої світової війни.
Творчість майстра
Творчість
Початок свого зацікавлення різьбярством майстер пов'язує з кін. 80-х років ХІХ ст.: «Якось, працюючи з малярами, я побував у будинку декабристів Муравйових. Тут я вперше побачив чудове різьблення, яким був оздоблений будинок, а також чимало скульптур з дерева. Вони справили на мене враження, що я вже не тільки прагнув малювати, а й став вирізьблювати з дерева деякі речі.» Систематично почав займатися різьбярством з 1938 року.
Початок різьбленню по дереву у Миргороді було покладено завдяки діяльності відомого художника Опанаса Сластьона, а розквіт цього мистецтва пов’язують з початком творчості Якова Усика. Митець створив свою майстерню, яку відвідувало багато учнів, найвідомішим серед яких став Кваша Василь Семенович.
Роботи Якова Усика, на думку заслуженого діяча мистецтв України, кандидата мистецтвознавства, доцента В.А.Щербака, є найцікавішими з рельєфних творів по дереву на Шевченківську тематику.
У середині ХХ ст. Яків Олександрович Усик писав ікони для миргородської Всіхсвятської церкви. Храм було зруйновано вже після смерті майстра – у 1962 році.
Перелік творів Якова Усика за тематикою
Комуністичний режим та його діячі – 18 робіт
Комуністичний режим – 9 робіт
Володарем світу буде праця. Інкрустація по дереву (кін. 1920-х)
Орден «Перемога». Різьблення (1946)
Могутня Країна Рад. Різьблення (1947)
Чотири рази орденопосний комсомол. Різьблення (1949)
«Слава праці» з портретом героя соцпраці К.М.Соломахи. Різьблення (1950)
За щастя народу. Різьблення (1951)
Чотири рази орденопосний комсомол. Авторське відтворення однойменного твору. Різьблення (1954)
Колгоспна свинарка. Різьблення (1955)
Скринька. 40-річчя Жовтневої революції. Різьблення (1957)
Діячі комуністичного руху - 9
Портрет В.І.Леніна. Різьблення (недатований)
Портрет О.М.Горького (1946)
Й.В.Сталін з бійцем-комсомольцем. Різьблення (1946)
Портрет Й.В.Сталіна (1947)
Портрет І.В.Мічуріна (1949)
Портрет С.М.Будьонного (1950)
Таріль з портретним зображенням М.О.Островського (1950)
Таріль із портретним зображенням Й.В.Сталіна (1950)
Портрет Й.В. Сталіна. Різьблення (1951)
Українські діячі – 22 роботи
Т.Г.Шевченко – 9 робіт
Портрет Т.Г.Шевченка. Полотно, олія (1916)
Тарас Шевченко відпочиває під дубом (1930-ті)
Дуб у селі Мар’янському (1930-ті)
Арешт Тараса Шевченка (1930-ті)
Портрет Т.Г.Шевченка. Різьблення (1942)
Портрет Т.Г.Шевченка (1943)
Т.Г.Шевченко в с.Мар’янському (1952)
Т.Г.Шевченко слухає кобзаря Вересая (1956)
М.В.Гоголь – 6 робіт
Портрет М.В.Гоголя (1941)
Портрет М.В.Гоголя (1942-1943)
М.В.Гоголь слухає лірника (1947)
Портрет М.В.Гоголя (1952)
ІІортрет М.В.Гоголя (1954)
Таріль із портретним зображенням М.В.Гоголя (1955)
Інших діячів – 7 робіт
Портрет П.М.Матюшенка. Різьблення (1948)
Портрет Д.Гурамішвілі (1949)
Портрет І.П.Котляревського (1950)
Автопортрет (1951)
Портрет Панаса Мирного (1951)
Портрет В.Г.Короленка (1952)
Портрет І.Я.Франка (1956)
Види й пам’ятки старого Миргорода – 9 робіт
Краєвид з річкою. Фанера, олія (1924)
Миргород у 1828 році. Полотно, олія (недатований)
Миргород в 1828 році. Авторське повторення однойменної картини, Фанера, олія (1948)
Олійниця. Живопис (1929)
Санаторій уночі (1929)
Лікарня у Миргороді у 1845 році. Фанера, олія (1936)
Школа у Миргороді. Полотно, олія (1940)
Миргородський санаторій, підпалений німцями (1943)
Перше джерело Миргородської мінеральної води. Фанера, олія (1944)
Козацтво – 3 роботи
Переяславська рада. Різьблення (1952)
Богдан Хмельницький зустрічає російських послів. Різьблення (1954)
Пам’ятник Богдану Хмельницькому у Києві. Різьблення (1954)
Натюрморти – 2 роботи
Натюрморт. Фанера, олія (1937)
Лимони на підносі, Картон, олія (1947)
Інші
Портрет О.С.Пушкіна. Різьблення (1953)
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — 700 с. — . — С. 599.
- http://panas-istoria.3dn.ru/news/jakiv_oleksandrovich_usik/2016-11-03-23
Посилання
- Усик Яків Олександрович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 444-445.
 | Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Usik Yakiv Oleksandrovich Usik 1872 1961 ukrayinskij rizbyar skulptor zhivopisec ikonopisec rodom z s Mar yanskogo na Mirgorodshini rizbiv ornamentalni relyefi sered in portreti T Shevchenka I Franka Panasa Mirnogo O Veresaya a takozh tematichni kompoziciyi Yakiv Oleksandrovich UsikNarodzhennya9 lyutogo 1872 1872 02 09 Mar yanske Mirgorodskogo povituSmert6 lyutogo 1961 1961 02 06 88 rokiv MirgorodKrayina SRSR UkrayinaZhanrrizbyarDiyalnisthudozhnikZhittyepisNarodivsya 28 01 09 02 1872 roku u s Mar yanske Mirgorodskogo povitu Poltavskoyi guberniyi nini Velikobagachanskogo rajonu Poltavskoyi oblasti i pohodit z rodu kolishnih kripakiv miscevih didichiv Luk yanovichiv Navchavsya u cerkovno prihodskij shkoli s Ustivici 1881 1885 rr U 1887 1891 rokah uchivsya u vidomogo zhivopiscya ta ikonopiscya Dmitra Rudicha v mistechku Homutec a potim malyaruvav u pidryadchika Hudominskogo u Mirgorodi Pislya svogo navchannya u Homutci ta korotkochasnogo perebuvannya u Mirgorodi viyihav na Katerinoslavskij vagonobudivnij zavod de perebuvav u 1894 1900rr U 1900 roci vidpravivsya u sibirske misto Krasnoyarsk na zarobitki Pracyuvav na zaliznichnih majsternyah provodiv hudozhni kursi dlya robitnikiv malyuvav dekoraciyi dlya robitnichogo teatru grav u miscevomu orkestri Tam na batkivshini hudozhnika V I Surikova Yakiv Usik poznajomivsya spershu z bratom zhivopiscya a potim koli proyizdiv cherez Moskvu to vzhe i z samim majstrom Z 9 po 27 grudnya 1905 roku u Krasnoyarsku vidbuvalis zavorushennya t zv Krasnoyarska respublika u yakih veliku rol grali zaliznichniki Yakiv Usik viyavisya vtyagnutim u ci podiyi i buv zaareshtovanij Vidbuv pid vartoyu 4 misyaci U 1907 roci etapovanij u Mirgorod pid naglyad policiyi Pid chas svogo drugogo Mirgorodskogo periodu vin vikonuvav malyarni j alfrejni roboti u miscevomu povitovomu zemstvi U cej zhe chas u primishenni Hudozhno promislovogo koledzhu ta kurortu rizbyar vikonav skladne vnutrishnye hudozhnye oformlennya Zgadani roboti ne zbereglisya Vid 1907 i do 1918 vikonuvav malyarni i alfrejni roboti u Mikolayevi j Kiyevi a z 1918 i do ostannih dniv svogo zhittya znovu zhiv u Mirgorodi pracyuyuchi u keramichnomu tehnikumi 1920 1933 i na kurorti 1933 1941 Same u cej chas vin stav chlenom Asociaciyi hudozhnikiv chervonoyi Ukrayini 1928 1930 U Mirgorodskomu hudozhno promislovomu instituti j hudozhno keramichnomu tehnikumi napoleglivo samovdoskonalyuyetsya U cej chas vin poznajomivsya z bagatma cikavimi lyudmi z vidomim skulptorom F P Balavenskim z klasikom zhivopisu i grafiki F S Krasickim vid yakogo navchivsya robiti tochni portreti z S A Pakovskim O M Biloskurskim ta velikim V G Krichevskim Voni dopomogli stanovlennyu jogo talantu Osoblivo velike znachennya dlya nogo malo znajomstvo z ilyustratorom Kobzarya O G Slastonom Razom voni hodili na naturu malyuvali prirodu okolici mista a takozh dekoraciyi dlya miscevogo teatru sho mistivsya v Narodnomu domi U 1920 roci Yakiv Usik aktivno dopomagav O G Slastonu u spravi zasnuvannya miscevogo muzeyu Bulo stvoreno komisiyu dlya zboru eksponativ do skladu yakoyi uvijshli Opanas Slaston Josip Biloskurskij Yakiv Usik Mihajlo Sokolovskij Pavlo Bal do yakih potim she priyednalis ryad osib Razom u poshukah starozhitnostej voni ob yizdili ves Mirgorodskij povit Pershim direktorom ustanovi stav aktivnij uchasnik formuvannya bojovih pidrozdiliv UNR V D Omelchenko pro yakogo Yakiv Usik vidgukuvavsya z velikoyu poshanoyu Shodo organizaciyi muzeyu skazhu sho dopomagav zaviduvach muzeyu V D Omelchenko yakij buv zapalnim i garyachim lyubitelem muzejnoyi spravi Pid chas nimeckoyi okupaciyi 1941 1943 rokiv mitec prodovzhuvav zajmatisya tvorchistyu vikonav barelyefi Tarasa Shevchenka kobzarya Mihajla Kravchenka Mikoli Gogolya U 1948 roci za roboti Gogol sluhaye lirnika ta Kobzar Taras Shevchenko buv nagorodzhenij pochesnoyu gramotoyu komitetu u spravah mistectva pri RM SRSR 1950 roku za vikonani barelyefi pochesnoyu gramotoyu ministerstva kulturi SRSR 1951 roku za rezultatami vistavki buv nagorodzhenij ordenom Znak Poshani U 1954 1956 rr buv pozashtatnim pracivnikom Kurortu Mirgorod Pomer Yakiv Usik 06 02 1961 roku i buv pohovanij na Vsihsvyatskomu kladovishi Mirgoroda Na mogili majstra bulo vstanovleno zalizobetonnij nadgrobok Rodinni zv yazki mitcyaJogo druzhinoyu bula Usik Irina Sergiyivna vid yakoyi voni mali dvoh donok Lyudmilu Yakivnu 13 07 1899 06 07 1974 ta Lidiyu Yakivnu 09 11 1909 22 11 1994 Lyudmila Yakivna prozhivala na vulici Zhovtnevij 6 kv 4 suchasna vul Sorochinska i bula odruzhena z Kosiglovichem Valer yanom Adamovichem 1890 1961 Lidiya Yakivna narodilas u Mirgorodi yiyi cholovikom buv Miroshnichenko Fedir Josipovich u nih buv sin Miroshnichenko Valentin Fedorovich 15 05 1932 28 12 2005 Vidtodi yih rid pripinivsya Yih ostannim miscem prozhivannya bula vul Panasa Mirnogo 22 Obidvi dochki majstra navchalisya u mirgorodskij zhinochij gimnaziyi Nataliyi Andriyivni Granovskoyi 1915 Same z cogo navchalnogo zakladu bere svoyi pochatki istoriya Mirgorodskoyi ZOSh 1 imeni Panasa Mirnogo Na sogodni u Mirgorodi prozhivayut rodichi Yakova Usika yaki zberigayut fotografiyi ta roboti Yakova Usika zokrema portreti Melaniyi Petrivni Usik zhinka jogo pleminnika ta yiyi ditej Mikoli ta Galini Usikiv yaki pereyihali z Mar yanskogo do Mirgoroda do svogo dyadka Yakova Usika vzhe pislya Drugoyi svitovoyi vijni Tvorchist majstraTvorchist Pochatok svogo zacikavlennya rizbyarstvom majster pov yazuye z kin 80 h rokiv HIH st Yakos pracyuyuchi z malyarami ya pobuvav u budinku dekabristiv Muravjovih Tut ya vpershe pobachiv chudove rizblennya yakim buv ozdoblenij budinok a takozh chimalo skulptur z dereva Voni spravili na mene vrazhennya sho ya vzhe ne tilki pragnuv malyuvati a j stav virizblyuvati z dereva deyaki rechi Sistematichno pochav zajmatisya rizbyarstvom z 1938 roku Pochatok rizblennyu po derevu u Mirgorodi bulo pokladeno zavdyaki diyalnosti vidomogo hudozhnika Opanasa Slastona a rozkvit cogo mistectva pov yazuyut z pochatkom tvorchosti Yakova Usika Mitec stvoriv svoyu majsternyu yaku vidviduvalo bagato uchniv najvidomishim sered yakih stav Kvasha Vasil Semenovich Roboti Yakova Usika na dumku zasluzhenogo diyacha mistectv Ukrayini kandidata mistectvoznavstva docenta V A Sherbaka ye najcikavishimi z relyefnih tvoriv po derevu na Shevchenkivsku tematiku U seredini HH st Yakiv Oleksandrovich Usik pisav ikoni dlya mirgorodskoyi Vsihsvyatskoyi cerkvi Hram bulo zrujnovano vzhe pislya smerti majstra u 1962 roci Perelik tvoriv Yakova Usika za tematikoyu Komunistichnij rezhim ta jogo diyachi 18 robit Komunistichnij rezhim 9 robit Volodarem svitu bude pracya Inkrustaciya po derevu kin 1920 h Orden Peremoga Rizblennya 1946 Mogutnya Krayina Rad Rizblennya 1947 Chotiri razi ordenoposnij komsomol Rizblennya 1949 Slava praci z portretom geroya socpraci K M Solomahi Rizblennya 1950 Za shastya narodu Rizblennya 1951 Chotiri razi ordenoposnij komsomol Avtorske vidtvorennya odnojmennogo tvoru Rizblennya 1954 Kolgospna svinarka Rizblennya 1955 Skrinka 40 richchya Zhovtnevoyi revolyuciyi Rizblennya 1957 Diyachi komunistichnogo ruhu 9 Portret V I Lenina Rizblennya nedatovanij Portret O M Gorkogo 1946 J V Stalin z bijcem komsomolcem Rizblennya 1946 Portret J V Stalina 1947 Portret I V Michurina 1949 Portret S M Budonnogo 1950 Taril z portretnim zobrazhennyam M O Ostrovskogo 1950 Taril iz portretnim zobrazhennyam J V Stalina 1950 Portret J V Stalina Rizblennya 1951 Ukrayinski diyachi 22 roboti T G Shevchenko 9 robit Portret T G Shevchenka Polotno oliya 1916 Taras Shevchenko vidpochivaye pid dubom 1930 ti Dub u seli Mar yanskomu 1930 ti Aresht Tarasa Shevchenka 1930 ti Portret T G Shevchenka Rizblennya 1942 Portret T G Shevchenka 1943 T G Shevchenko v s Mar yanskomu 1952 T G Shevchenko sluhaye kobzarya Veresaya 1956 M V Gogol 6 robit Portret M V Gogolya 1941 Portret M V Gogolya 1942 1943 M V Gogol sluhaye lirnika 1947 Portret M V Gogolya 1952 IIortret M V Gogolya 1954 Taril iz portretnim zobrazhennyam M V Gogolya 1955 Inshih diyachiv 7 robit Portret P M Matyushenka Rizblennya 1948 Portret D Guramishvili 1949 Portret I P Kotlyarevskogo 1950 Avtoportret 1951 Portret Panasa Mirnogo 1951 Portret V G Korolenka 1952 Portret I Ya Franka 1956 Vidi j pam yatki starogo Mirgoroda 9 robit Krayevid z richkoyu Fanera oliya 1924 Mirgorod u 1828 roci Polotno oliya nedatovanij Mirgorod v 1828 roci Avtorske povtorennya odnojmennoyi kartini Fanera oliya 1948 Olijnicya Zhivopis 1929 Sanatorij unochi 1929 Likarnya u Mirgorodi u 1845 roci Fanera oliya 1936 Shkola u Mirgorodi Polotno oliya 1940 Mirgorodskij sanatorij pidpalenij nimcyami 1943 Pershe dzherelo Mirgorodskoyi mineralnoyi vodi Fanera oliya 1944 Kozactvo 3 roboti Pereyaslavska rada Rizblennya 1952 Bogdan Hmelnickij zustrichaye rosijskih posliv Rizblennya 1954 Pam yatnik Bogdanu Hmelnickomu u Kiyevi Rizblennya 1954 Natyurmorti 2 roboti Natyurmort Fanera oliya 1937 Limoni na pidnosi Karton oliya 1947 Inshi Portret O S Pushkina Rizblennya 1953 LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 700 s ISBN 5 88500 071 9 S 599 http panas istoria 3dn ru news jakiv oleksandrovich usik 2016 11 03 23PosilannyaUsik Yakiv Oleksandrovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 444 445 Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2017 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti sichen 2017