Фортифікація, також фортифікаційна споруда (від лат. fortificatio — «укріплення») — те саме, що укріплення — «дія за значенням укріпити, а також оборонна споруда, місце, територія з оборонними спорудами», «зведення укріплень, оборонних споруд; укріплення, оборонна споруда». Це будівля, потужні мури, рів, вал, високі вежі або щось подібне, яке було збудовано або споруджено з метою полегшення оборони ділянки місцевості. Фортифікація є галуззю архітектури, яку ще стародавній римлянин Вітрувій влучно визначив «як мистецтво поєднання функції, конструкції та краси». Зведення оборонних споруд називають фортифікаційним мистецтвом. Укріплення, як правило, оснащене тією чи іншою артилерією або іншою вогнепальною зброєю. Місце з постійними укріпленнями називають фортецею. Фортеці також використовувалися у мирний час для зміцнення влади тих, хто перебуває при владі. Форт — це військова будівля або споруда, призначена для захисту території під час війни.
У військовому контексті фортифікація — це військова наука, що вивчає форми, засоби та способи укріплення місцевості для ведення бойових дій, а також способи захисту від засобів ураження. Фортифікацією є і галузь військово-інженерної справи, що розробляє конструкції та способи будівництва військових споруд, оборонних укріплень.
Слово етимологічно пов'язане зі словом фортеця. Фортифікаційний — прикметник до фортифікація; фортифікаційні споруди — оборонні споруди (окопи, траншеї, сховища і таке інше) для успішного ведення бою і захисту від дій ворога.
Етимологія
В українську мову слово «фортифікація» запозичене з французької мови, можливо через посередництво російської та польської. Французьке fortification «укріплення» походить від пізньолатинського fortificātiōnem «укріплення», складного слова, утвореного від прикметника fortis «сильний, міцний» та компонента -ficatio, пов'язаного з дієсловом facio «роблю». Інтернаціональне слово «фортифікація» походить від латинського слова fortis (хоробрий, дужий, сильний) та французького fortifier, що означає «підсилювати», «укріплювати».
Еволюція оборони місцевості
До найдавнішої системи оборони належить стінова (стіною могла слугувати будь-яка огорожа). Вона призначалася для забезпечення в протистоянні у відкритому бою, що полягав у веденні обстрілу метальною зброєю по горизонталі у бік супротивника, що підступає до стін, та по вертикалі — щоб захистити підніжжя муру, валу чи огорожі. Дещо пізніше з'явилася баштова система, що значно краще забезпечувала чолову оборону: над стінами через певні проміжки вивищувалися башти, і з них було зручніше обстрілювати підніжжя стін. При стіновій чи баштовій системі не вдавалося позбутися так званих мертвих зон — недосяжних для обстрілу ділянок під стіною, і мертва зона становила потенційну небезпеку для захисників укріплення. Противник, якому вдалося добігти до такого місця, міг робити підкопи під стіну, підпалювати дерев'яну огорожу, готувати засоби щоб видертися нагору і вступити у бій. З розвитком військової техніки виникла бастейова система оборони (коли «бастеї» виступали у ролі великих баштових споруд, які встановлювалися у місці найбільш ймовірного нападу), за якої можна було вести перехресний фланкуючий вогонь вздовж стін і майже повністю долати мертві зони. Найдосконалішою була бастіонна система оборони, що давала змогу вести перехресний фланкуючий вогонь в усіх напрямках, де міг бути ворог, не залишаючи йому жодних надій на перепочинок у мертвій зоні. Власне, таким блискучим винаходом військової та архітектурної думки, як бастіон, і закінчується золота доба фортифікаційного мистецтва.
Пошуки ідеального способу оборони, що зробив би укріплення неприступним, велися своїми шляхами протягом століть, і у всіх країн Європи виникли своєрідні місцеві школи оборонної архітектури, що жваво обмінювалися досвідом.
Доісторичні городища
Люди будували оборонні споруди з давніх-давен, прагнучи укріпити своє житло, щоб уберегти його від небажаних вторгнень. Найдавніші укріплення складалися з захисного земляного валу і виритого біля нього рову. Вони були зроблені в місцях, де рельєф природно забезпечував досить хороший захист. У деяких регіонах огорожу виготовляли зі загострених стовбурів дерев. Саме оборонні споруди найбільше впливали на формування міст у давнину, забудова залежала від форми укріплень, що її оточували, а поселення, не захищене оборонними спорудами, не мало шансів на довге існування. Процес творення міста стародавні вчені описували не в архітектурних, а у військових трактатах (більшість цих наукових творів з'явилася за доби Ренесансу), містобудування було галуззю науки фортифікації. Лише у другій половині XVIII столітті шляхи архітектури та військово-інженерної науки остаточно розійшлися.
Середньовічні фортеці
Середньовічні фортеці мали високі стіни та вежі, з яких можна було захищатись зброєю від нападників. На фортеці нападали, спробувавши прорити прохід під стіною, вдарити по ній руйнівником стін або побудувати мобільну атакуючу вежу, яка була такою ж високою, як вежі захисника. Оборонні укріплення у вигляді фортець почали будуватися на території України починаючи ще з XIV століття, і більшість з них була зведена на місцях запустілих городищ києво-руської доби.
Укріплення проти гармат
У XIV столітті з'явилась вогнепальна зброя — чинник, якому судилося значною мірою змінити уявлення про військове мистецтво у всіх його галузях, і оборонна архітектура мала реагувати на нову ситуацію настільки швидко, наскільки це можливо у будівельній справі. В кінці 15 століття зброярі навчилися відливати чавунні ядра, у гармат з'явилися лафети, до яких прикріпили колеса, і артилерія стала мобільною. Зведення фортифікацій потребує значно більше часу, ніж лиття гармат. На початку використання гармат у війні, старих фортець було недостатньо для захисту. Збільшення висоти веж та стін, потовщення мурів, облаштування на стінах веж стрільниць різноманітної конструкції (найчастіше з круглим або ключоподібним отвором) для ручної вогнепальної зброї, дозволяло успішніше протистояти раннім гарматам. Стрільниці були врізані із внутрішнього боку у товщу муру і мали бруствер, на який можна було сперти зброю. Система бастіонів була розроблена в Італії на початку 16 століття під час італійських воєн. Правильний бастіон — це відкритий п'ятикутник ззаду, який має в рів спереду. Форма бастіону дозволяла вести вогонь у кількох напрямках, у тому числі вздовж рову. Кожен бастіон міг підтримувати своїм вогнем сусідні частини фортеці. Важливість бастіонів зменшилася наприкінці 18 століття, коли почали будувати капоніри, які стали утверджуватися у 19 столітті. Капонір був невеликим, з повністю побудованим обладнанням, призначеним для близького захисту рову чи іншої оборонної лінії під час атаки ворога.
Красиві стіни бастіонної та капонірної фортець теж частково служать для залякування ворога. Коли війна перейшла на використання мобільної артилерії, фортеці намагалися приховати на місцевості.
Сучасні укріплення у військовій науці
Військові фортифікаційні споруди
Фортифікація у військовій справі позначає фортифікаційні інженерні споруди, призначені для підвищення ефективності застосування зброї та військової техніки, забезпечення стійкого управління військами, захисту військ і населення від засобів ураження противника.
Як галузь військової науки, охоплює теорію і практику укріплення (фортифікаційне обладнання) місцевості, як під час завчасної військово-інженерної підготовки театрів воєнних дій і території країни, так і в ході війни з метою підвищення боєздатності Збройних сил, збільшення їх бойової ефективності, захисту військ, органів управління, населення та об'єктів господарства від впливу засобів ураження противника. При цьому фортифікаційне обладнання включає зведення комплексів фортифікаційних споруд відповідно до оперативно-стратегічних або тактичних планів.
Призначаються для ведення вогню (вежі, каземати, окопи, майданчики для вогневих засобів та тощо), захисту особового складу і військової техніки від звичайних засобів і впливу зброї масового ураження (щілини, перекриті ділянки траншей, бліндажі, притулки, укриття тощо), для здійснення скритного маневру (потерни, траншеї, ходи сполучення).
Оборонні споруди бувають наземні, котлованні і підземні. Вони поділяються також за захисними властивостями, застосовуваних матеріалах, за конструкціями, умовам виготовлення і зведення. Для влаштування оборонних споруд можуть застосовуватися комплекти (елементи) промислового виготовлення, а також місцеві матеріали. Типи оборонних споруд, їх основні розміри, захисні властивості, місця розташування на місцевості визначаються залежно від поставлених завдань з , її рельєфу, наявності матеріальних засобів, наявного в розпорядженні військ часу та інших можливостей.
Розвиток оборонних споруд йшов в ногу з вдосконаленням озброєння і тактики. В епоху колюче-ріжучої і метальної зброї, коли бойові дії велися глибокими зімкнутими строями, основу укріплень становили огорожі, вали та рови, утруднювали противнику раптовий напад і штурм. З появою вогнепальної зброї і лінійної тактики в системі укріплень з'явилися редути. Зі збільшенням потужності стрілецької зброї та артилерії, впровадженням розсипного ладу і бойових порядків, що мали резерви, основу укріплених позицій і опорних пунктів стали складати окопи (бастіони, тощо), траншеї, дерево-земляні і залізобетонні споруди (дерево-вогневе споруда, довготривале вогневе спорудження). В умовах високоманеврових дій механізованих й танкових військ широко застосовуються комплекти оборонних споруд промислового виготовлення — з профільної і листової сталі та інших матеріалів.
Класифікація фортифікацій у військовій справі
Фортифікація підрозділяється на польову (військову) і довготривалу:
- Польова (військова) фортифікація розробляє теорію і практичні рекомендації з фортифікаційного обладнання (зазвичай в воєнний час) позицій, смуг, рубежів, вихідних районів і районів розташування військ в інтересах забезпечення бою (операції). Вона займається також питаннями зведення польових споруд для захисту від ураження різними видами зброї.
- Довготривала фортифікація розробляє питання теорії і практики завчасного фортифікаційного обладнання ТВД і території країни (в мирний і воєнний час).
Підрозділ
За своїм призначенням фортифікаційні споруди підрозділяються:
- на споруди для ведення вогню (окопи, траншеї тощо);
- спостереження й управління (спостережні й командні пункти);
- захисту особового складу (щілини, бліндажі, притулки), військової техніки й матеріальних засобів (котловані укриття, укриття закритого типу);
- укриття сполучення (хід сполучення, потерни — галереї під землею або усередині споруди).
Раніше до фортифікаційних споруд відносилися також такі види штучних перешкод, як рови, ескарпи, контрескарпи, надовби й інші, тому що вони були невід'ємними елементами фортифікаційних укріплень типу замка, фортеці, форту. Під час Другої світової війни штучні перешкоди стали самостійним елементом укріплених позицій, що отримали назву невибухових загороджень.
Конструктивно фортифікаційні споруди поділяються на відкритого й закритого типу. У спорудах відкритого типу (щілина, окоп, траншея) захисні конструкції влаштовуються не по всьому їхньому контурі й вхід у них не захищений. Такі споруди в 1,5 — 2 рази знижують радіус поразки при вибуху ядерних боєприпасів, а також забезпечують захист від куль, осколків снарядів, мін, авіабомб.
У фортифікаційних спорудах закритого типу захисні конструкції створюються по всьому контуру споруди, включаючи й вхід. Вони забезпечують найкращий захист, як від звичайних засобів ураження, так і від усіх вражаючих факторів ядерної зброї. При відповідному обладнанні фортифікаційні споруди закритого типу забезпечують також і захист від отруйних речовин і біологічних засобів.
За умовами зведення й експлуатації фортифікаційні споруди поділяються на довгострокові й польові.
Довгострокові зводяться головним чином у мирний час із довговічних і міцних матеріалів (залізобетон, броня та інше). Такі фортифікаційні споруди обладнуються системами енерго- та водопостачання, каналізації, вентиляції, що забезпечують можливість тривалого бойового застосування.
Польові фортифікаційні споруди застосовуються, як правило, у воєнний час. Для їхнього устрою використовуються переважно місцеві матеріали (круглий ліс, хмиз, камінь тощо), а також елементи й конструкції промислового виготовлення зі сталі, залізобетону, дерева. Конструкції фортифікаційних споруд розвивалися й удосконалювалися в залежності від засобів і способів збройної боротьби, а також від загального рівня розвитку техніки.
Історія
Після Другої світової війни удосконалювання фортифікаційних споруд було направлене насамперед на скорочення часу на їх зведення, зменшення маси конструкцій і підвищення захисних властивостей. Зміна характеру бойових дій, викликана появою ядерної зброї, зажадало корінного перегляду засобів і способів фортифікаційного обладнання позицій і районів розташування військ. Різке скорочення термінів, що відводять на фортифікаційне обладнання, поставило вимогу створення фортифікаційних споруд, що дозволяють їхнє механізоване зведення й індустріальне виготовлення конструкцій. З'явилися нові типи фортифікаційних споруд промислового виготовлення із залізобетону, хвилястої сталі, синтетичних матеріалів, що мають високі захисні властивостями й допускають їх транспортування разом з військами. Для захисту населення широке розповсюдження отримали споруди, обладнані в підвалах житлових будинків, фабричних і заводських будівель.
У період холодній війни багатьма країнами передбачалося застосування для цих цілей тунелів, метрополітенів, шахт тощо, із розрахунком на тривале перебування в них людей в умовах радіоактивного зараження місцевості й масових пожеж.
Історія розвитку фортифікації
Укріплення для захисту від нападу противника стали застосовуватися з глибокої давнини. Спочатку при їх зведенні використовувалися найпростіші споруди: земляні (кам'яні) вали та рови, іноді заповнювалися водою. У лісистих районах земляні вали посилювалися частоколом)і рубаними дерев'яними стінами; в безлісій місцевості будувалися кам'яні (цегляні) огорожі. Мистецтво зведення таких огорож при спорудженні укріплень досягло високого рівня вже в давнину. Так, фортеця Мемфіс була побудована в Єгипті за 30 століть до н. е., а фортеця Бактрія в Месопотамії витримала довгу облогу ще в Відомі виняткові за масштабами та складністю будівництва укріплення, зведені багато століть до н. е. в Ассирії, Вавилонії, Урарту та інших стародавніх державах. Пізніше зводилися такі грандіозні споруди, як Великий китайський мур, тощо. Крім міцних споруд для захисту населених пунктів і кордонів держав під час походів стали створюватися й польові укріплення. Спочатку це були найпростіші загородження для прикриття стоянок (рогатки, дерев'яні паркани, засіки та інші). У міру розвитку засобів і способів озброєної боротьби складалася система польових укріплень. Стоянки військ обладнувалися у вигляді укріплених таборів, а під час облоги міст навколо них створювалися внутрішні та зовнішні лінії укріплень.
З переходом від рабовласницького до феодального ладу і зменшенням чисельності армій мистецтво будівництва польових укріплень занепало.[] В XI—XV століттях в країнах Західної Європи велике військове значення набули замки, фортеці, укріпленні міста і монастирі. З утворенням абсолютистських феодальних держав укріплення стали зводитися за єдиним планом в інтересах оборони країни, що зажадало систематизації знань у цій галузі. У XVI—XVII ст. з'являється термін «фортифікація».[] У розвитку фортифікації велика заслуга належить французькому військовому інженеру С. Вобану (1633—1707), який узагальнив накопичений досвід в області фортифікації і вперше запропонував розділити її на польову і довготривалу. Помітний внесок у теорію і практику фортифікації вніс голландський військовий інженер М. Кегорн (1641—1704), який розробив систему прикриття державних кордонів шляхом зведення лінії фортець, проміжки між якими заповнювалися польовими укріпленнями або затоплювалися.
Оснащення армій вогнепальною зброєю зробило також вплив на розвиток фортифікації, особливо довготривалої, призвело до зміни профілів фортечної огорожі, а потім до перебудови самих фортець. Облогові дії виділилися в самостійну галузь знань. Різко змінився характер польових укріплень. З'явилися переривчасті, а потім суцільні лінії укріплень з насипних фортифікаційних спорудах. Італійські фортифікатори Дж. Маджі, М. Сан-Мікеле, Н. Тарталья та інші висунули пропозиції, щодо вдосконалення кріпосної огорожі. Їх досвід багато в чому був запозичений з німецької інженерної школи фортифікації (16 ст.), засновником якої був А. Дюрер. Великий розвиток теорія і практика фортифікації досягли в XVI—XVIII ст. у Франції та Голландії. Ідеї французької фортифікаційної школи (С. Вобан, Л. Кормонтель, М. Монталамбер, Г. Поган та інші) отримали широке поширення в низці європейських держав.
У XVII—XIX століттях поняття «фортифікація» охоплювало вже не тільки створення і застосування фортифікаційних споруд в системі зміцнення місцевості, але і будівництво військових доріг, мостів, влаштування переправ і загороджень, ведення облоги і оборони фортець (укріплених місць, монастирів), маскування.
Після Кримської війни 1853—1856 рр., франко-прусської війни 1870—1871 рр. і російсько-турецької війни 1877—1878 рр. у зв'язку з появою нарізної зброї у фортифікації широке поширення набула система польових укріплень у вигляді суцільних позицій, що складалася з окопів, бліндажів і укриттів. До зведення укріплень стали залучатися всі війська, для цього їх постачали шанцевим інструментом. У довготривалій фортифікації у зв'язку з появою масових армій і підвищенням артилерії був розроблений новий тип фортових фортець із винесеними вперед двома поясами фортів і укріпленнями в проміжках між ними. Для захисту від бризантних і фугасних снарядів, які були створені наприкінці XIX ст., під час будівництва фортець стали застосовувати бетон і броньові конструкції, що вимагало подальшого розвитку теорії фортифікації. До початку XX ст. все це виділилося в самостійну галузь військово-інженерного мистецтва, а теоретична та практична області застосування фортифікації були обмежені питаннями влаштування укріплень та їх використання.
Істотні зміни в поглядах на фортифікацію відбулися після Російсько-японської війни 1904—1905 років. Військові повсюдно відмовлялися від насипних фортифікаційних споруд (редутів, люнетів, шанців тощо) і перейшли до заглиблених оборонних споруд. Польові укріплення було запропоновано будувати в 2—3 лінії на глибині 2—4 км і мати тилові оборонні позиції. Разом з тим основу системи прикордонних та приморських укріплень, як і раніше складали фортеці.
Перша світова війна виявила непридатність фортечних форм зміцнення місцевості і внесла значні корективи в способи зведення польових укріплень. Більшість фортець Бельгії та Франції, Росії в ході цієї війни були захоплені після нетривалого опору. Лише деякі з них витримали тривалу облогу, а французька фортеця Верден вистояла тому, що стала частиною загального укріпленого фронту. У польовій фортифікації внаслідок збільшення глибини бойових порядків захисників військ та підвищення могутності засобів ураження намітився перехід до глибоко ешелонованих оборонних рубежів та смуг та до фортифікаційних споруд з підвищеними захисними властивостями. Широке застосування отримали траншеї і ходи сполучення, закриті вогневі споруди, бліндажі і притулки, в будівництві яких застосовувався залізобетон, броня та інші міцні матеріали. Великого поширення набули підземні споруди та протипіхотні перешкоди з колючого дроту. Поява танків призвела до створення в системі загороджень спеціальних ровів, надовби, бар'єрів тощо. До кінця Першої світової війни склалася система польових укріплених смуг і позицій, основою яких стали траншеї, обладнані в бойовому і логістичному відношенні, а також закриті вогневі споруди та укриття.
У період між Першою і Другою світовими війнами головне місце у фортифікації займали проблеми, пов'язані зі створенням системи прикордонних укріплень. Намітився поступовий перехід від фортечних до нових форм зміцнення сухопутних кордонів — УР, укріплені лінії. Наприкінці 20-х — поч. 30-х рр. прикордонні укріплені лінії були створені в ряді європейських країн («Лінія Мажино», «Лінія Зігфрида», «Лінія Маннергейма», «Лінія Молотова»); в СРСР також будувалися УР на кордонах. Усе це сприяло подальшому розвитку довгострокової фортифікації.
У 20—30-х рр. зазнавали істотних змін погляди на польову фортифікацію. В СРСР розроблялися питання застосування фортифікації в інтересах забезпечення високоманеврених бойових дій. Виходячи з ідеї розчленування бойових порядків на дрібні групи (розрахунки), було запропоновано відмовитися від системи траншей і перейти до окремих окопів і споруд (деревоземляних, зі збірного залізобетону або бетону), які повинні були об'єднуватися за допомогою ходів сполучення в опорні пункти, де передбачалося також споруджувати укриття для особового складу та військової техніки. У Франції, Німеччини та інших європейських країнах в питаннях польової Фортифікація продовжували дотримуватися погляди, що склалися протягом Першої світової війни, тому конструкції і типи їх фортифікаційних споруд в післявоєнні роки великих змін не зазнали. Пізніше, з досвіду війни в Іспанії 1936—1939 рр., з'явилася тенденція до ширшого застосування при обладнанні польових позицій залізобетонних і броньових конструкцій, стали надавати більшого значення фортифікаційній підготовці позицій і районів розташування військ.
Війська Вермахту в початковий період війни з Радянським Союзом зазвичай обмежувалися застосуванням самообкопування і пристосуванням до оборони населених пунктів; лише після поразки під Москвою вони стали створювати оборону, що складалася з двох оборонних смуг загальною глибиною 10—15 км. Радянські війська в початковий період Німецько-радянської війни широко використовували підготовку в тилу оборонних рубежів і ліній оборони оперативного і стратегічного значення; для їх влаштування залучалися спеціальні формування та місцеве населення. З 1943 року основним елементом укріплення військових позицій Червоної Армії стала система траншей і ходів сполучення в поєднанні з деревоземляними, бутобетонними, залізобетонними і броньовими спорудами. Конструкції та типи фортифікаційних споруд були значною мірою вдосконалені, надземні габарити зменшилися, захисні властивості підвищилися. Підвищуючи стійкість оборони, польова фортифікація в цьому сприяла успіху бойових дій радянських військ.
У ході Другої світової війни пануючою формою в фортифікації стали укріплення, що влаштовувалися військами в інтересах забезпечення бою (операції). Поступово збільшувалася глибина позицій і смуг в обороні, обладнувалися тилові оперативні та стратегічні оборонні рубежі, вихідні плацдарми для наступу. У глибокому тилу проводилася підготовка до оборони міст і великих населених пунктів, здійснювалися фортифікаційні заходи для захисту населення і та об'єктів від авіаційних ударів противника.
У післявоєнний період у зв'язку з появою зброї масового ураження завдання фортифікації розширилися і ускладнилися. У польовій фортифікації намітилися тенденції до уніфікації споруд, їх будівництву зі збірно-розбірних конструкцій промислового виготовлення при максимальній механізації робіт, широкому застосуванню при обладнанні позицій землерийних машин. У довготривалій фортифікації поряд з розробкою і впровадженням нових типів споруд зберігають значення конструкції з монолітного та збірного залізобетону. У сучасних умовах фортифікація продовжує відігравати важливу роль при вирішенні тактичних, оперативних і стратегічних завдань.
Примітки
- ● Споруда — «Те, що збудоване, споруджене; будівля, будова».
Джерело: Словник української мови в 11 томах http://www.inmo.org.ua/sum.html?wrd=Споруда
Деталізація джерел
- Укріплення // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. — 1728 с. (Укріплення, стор.: 1502) Доступ
- Фортифікація // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Етимологічний словник української мови: у 7 т. / редкол.: О.С. Мельничук (голов. ред.) [та ін.] ; АН Української РСР, Ін-т мовознав. ім. О.О. Потебні. — Київ : Наук. думка, 1982 — . — (Словники України) Т. 6 : У-Я / уклад.: Г.П. Півторак [та ін.] ; ред. тому: Т.Б. Лукінова [та ін.]. — 2012. — 565, [1] c. (стор.: 122)
- Липа К. Під захистом мурів. — К.: Наш час, 2007. — 184 с. — (Сер. «Невідома Україна») (серія)
- Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. — 1728 с. (Фортифікація, Фортифікаційний стор.: 1545) Доступ
- Історія війн і сучасного військового мистецтва: конспект лекцій: / О.В. Уваркіна та ін. Київ: ІСЗЗІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, 2021. 304 с. (стор.: 132)
- Замковий туризм. Курс лекцій для студентів спеціальності «Туризмознавство» / Д.А. Каднічанський, Т.Б. Завадовський — Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2017. — 138 с. (стор.: 24)
Посилання
- Фортифікація // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Фортификация в Украине / Fortification in Ukraine [ 29 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Фортификация [ 1 січня 2012 у Wayback Machine.]
- Fortress Study Group [ 29 березня 2010 у Wayback Machine.]
- Militaryarchitecture.com [ 5 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- Study of Fortifications in Slovenia [ 3 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Fortifications in Slovenia [ 2 лютого 2012 у Wayback Machine.]
Література
- ПІРКО В. О. Оборонні споруди…/ Український культурологічний центр. Донецьке відділення НТШ, Східний видавничий дім — Донецьк, 2007. — 176 с.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fortifikaciya takozh fortifikacijna sporuda vid lat fortificatio ukriplennya te same sho ukriplennya diya za znachennyam ukripiti a takozh oboronna sporuda misce teritoriya z oboronnimi sporudami zvedennya ukriplen oboronnih sporud ukriplennya oboronna sporuda Ce budivlya potuzhni muri riv val visoki vezhi abo shos podibne yake bulo zbudovano abo sporudzheno z metoyu polegshennya oboroni dilyanki miscevosti Fortifikaciya ye galuzzyu arhitekturi yaku she starodavnij rimlyanin Vitruvij vluchno viznachiv yak mistectvo poyednannya funkciyi konstrukciyi ta krasi Zvedennya oboronnih sporud nazivayut fortifikacijnim mistectvom Ukriplennya yak pravilo osnashene tiyeyu chi inshoyu artileriyeyu abo inshoyu vognepalnoyu zbroyeyu Misce z postijnimi ukriplennyami nazivayut forteceyu Forteci takozh vikoristovuvalisya u mirnij chas dlya zmicnennya vladi tih hto perebuvaye pri vladi Fort ce vijskova budivlya abo sporuda priznachena dlya zahistu teritoriyi pid chas vijni Devonshirskij redut Bermudski ostrovi 1614 Vidnovlena do stanu 1750 roku ukriplena fortecya z sistemoyu bastioniv ta valami provinciya Groningen Niderlandi U vijskovomu konteksti fortifikaciya ce vijskova nauka sho vivchaye formi zasobi ta sposobi ukriplennya miscevosti dlya vedennya bojovih dij a takozh sposobi zahistu vid zasobiv urazhennya Fortifikaciyeyu ye i galuz vijskovo inzhenernoyi spravi sho rozroblyaye konstrukciyi ta sposobi budivnictva vijskovih sporud oboronnih ukriplen Slovo etimologichno pov yazane zi slovom fortecya Fortifikacijnij prikmetnik do fortifikaciya fortifikacijni sporudi oboronni sporudi okopi transheyi shovisha i take inshe dlya uspishnogo vedennya boyu i zahistu vid dij voroga EtimologiyaV ukrayinsku movu slovo fortifikaciya zapozichene z francuzkoyi movi mozhlivo cherez poserednictvo rosijskoyi ta polskoyi Francuzke fortification ukriplennya pohodit vid piznolatinskogo fortificatiōnem ukriplennya skladnogo slova utvorenogo vid prikmetnika fortis silnij micnij ta komponenta ficatio pov yazanogo z diyeslovom facio roblyu Internacionalne slovo fortifikaciya pohodit vid latinskogo slova fortis horobrij duzhij silnij ta francuzkogo fortifier sho oznachaye pidsilyuvati ukriplyuvati Evolyuciya oboroni miscevostiDo najdavnishoyi sistemi oboroni nalezhit stinova stinoyu mogla sluguvati bud yaka ogorozha Vona priznachalasya dlya zabezpechennya v protistoyanni u vidkritomu boyu sho polyagav u vedenni obstrilu metalnoyu zbroyeyu po gorizontali u bik suprotivnika sho pidstupaye do stin ta po vertikali shob zahistiti pidnizhzhya muru valu chi ogorozhi Desho piznishe z yavilasya bashtova sistema sho znachno krashe zabezpechuvala cholovu oboronu nad stinami cherez pevni promizhki vivishuvalisya bashti i z nih bulo zruchnishe obstrilyuvati pidnizhzhya stin Pri stinovij chi bashtovij sistemi ne vdavalosya pozbutisya tak zvanih mertvih zon nedosyazhnih dlya obstrilu dilyanok pid stinoyu i mertva zona stanovila potencijnu nebezpeku dlya zahisnikiv ukriplennya Protivnik yakomu vdalosya dobigti do takogo miscya mig robiti pidkopi pid stinu pidpalyuvati derev yanu ogorozhu gotuvati zasobi shob vidertisya nagoru i vstupiti u bij Z rozvitkom vijskovoyi tehniki vinikla bastejova sistema oboroni koli basteyi vistupali u roli velikih bashtovih sporud yaki vstanovlyuvalisya u misci najbilsh jmovirnogo napadu za yakoyi mozhna bulo vesti perehresnij flankuyuchij vogon vzdovzh stin i majzhe povnistyu dolati mertvi zoni Najdoskonalishoyu bula bastionna sistema oboroni sho davala zmogu vesti perehresnij flankuyuchij vogon v usih napryamkah de mig buti vorog ne zalishayuchi jomu zhodnih nadij na perepochinok u mertvij zoni Vlasne takim bliskuchim vinahodom vijskovoyi ta arhitekturnoyi dumki yak bastion i zakinchuyetsya zolota doba fortifikacijnogo mistectva Poshuki idealnogo sposobu oboroni sho zrobiv bi ukriplennya nepristupnim velisya svoyimi shlyahami protyagom stolit i u vsih krayin Yevropi vinikli svoyeridni miscevi shkoli oboronnoyi arhitekturi sho zhvavo obminyuvalisya dosvidom Doistorichni gorodisha Lyudi buduvali oboronni sporudi z davnih daven pragnuchi ukripiti svoye zhitlo shob uberegti jogo vid nebazhanih vtorgnen Najdavnishi ukriplennya skladalisya z zahisnogo zemlyanogo valu i viritogo bilya nogo rovu Voni buli zrobleni v miscyah de relyef prirodno zabezpechuvav dosit horoshij zahist U deyakih regionah ogorozhu vigotovlyali zi zagostrenih stovburiv derev Same oboronni sporudi najbilshe vplivali na formuvannya mist u davninu zabudova zalezhala vid formi ukriplen sho yiyi otochuvali a poselennya ne zahishene oboronnimi sporudami ne malo shansiv na dovge isnuvannya Proces tvorennya mista starodavni vcheni opisuvali ne v arhitekturnih a u vijskovih traktatah bilshist cih naukovih tvoriv z yavilasya za dobi Renesansu mistobuduvannya bulo galuzzyu nauki fortifikaciyi Lishe u drugij polovini XVIII stolitti shlyahi arhitekturi ta vijskovo inzhenernoyi nauki ostatochno rozijshlisya Dokladnishe Gorodishe ob yekt Serednovichni forteci Dokladnishe Serednovichna fortifikaciya Serednovichni forteci mali visoki stini ta vezhi z yakih mozhna bulo zahishatis zbroyeyu vid napadnikiv Na forteci napadali sprobuvavshi proriti prohid pid stinoyu vdariti po nij rujnivnikom stin abo pobuduvati mobilnu atakuyuchu vezhu yaka bula takoyu zh visokoyu yak vezhi zahisnika Oboronni ukriplennya u viglyadi fortec pochali buduvatisya na teritoriyi Ukrayini pochinayuchi she z XIV stolittya i bilshist z nih bula zvedena na miscyah zapustilih gorodish kiyevo ruskoyi dobi Dokladnishe Fortecya Ukriplennya proti garmat Kaponir Ukriplene misto Naarden Niderlandi 17 go stolittya z bastionami sho vistupayut u riv z vodoyu U XIV stolitti z yavilas vognepalna zbroya chinnik yakomu sudilosya znachnoyu miroyu zminiti uyavlennya pro vijskove mistectvo u vsih jogo galuzyah i oboronna arhitektura mala reaguvati na novu situaciyu nastilki shvidko naskilki ce mozhlivo u budivelnij spravi V kinci 15 stolittya zbroyari navchilisya vidlivati chavunni yadra u garmat z yavilisya lafeti do yakih prikripili kolesa i artileriya stala mobilnoyu Zvedennya fortifikacij potrebuye znachno bilshe chasu nizh littya garmat Na pochatku vikoristannya garmat u vijni starih fortec bulo nedostatno dlya zahistu Zbilshennya visoti vezh ta stin potovshennya muriv oblashtuvannya na stinah vezh strilnic riznomanitnoyi konstrukciyi najchastishe z kruglim abo klyuchopodibnim otvorom dlya ruchnoyi vognepalnoyi zbroyi dozvolyalo uspishnishe protistoyati rannim garmatam Strilnici buli vrizani iz vnutrishnogo boku u tovshu muru i mali brustver na yakij mozhna bulo sperti zbroyu Sistema bastioniv bula rozroblena v Italiyi na pochatku 16 stolittya pid chas italijskih voyen Pravilnij bastion ce vidkritij p yatikutnik zzadu yakij maye v riv speredu Forma bastionu dozvolyala vesti vogon u kilkoh napryamkah u tomu chisli vzdovzh rovu Kozhen bastion mig pidtrimuvati svoyim vognem susidni chastini forteci Vazhlivist bastioniv zmenshilasya naprikinci 18 stolittya koli pochali buduvati kaponiri yaki stali utverdzhuvatisya u 19 stolitti Kaponir buv nevelikim z povnistyu pobudovanim obladnannyam priznachenim dlya blizkogo zahistu rovu chi inshoyi oboronnoyi liniyi pid chas ataki voroga Krasivi stini bastionnoyi ta kaponirnoyi fortec tezh chastkovo sluzhat dlya zalyakuvannya voroga Koli vijna perejshla na vikoristannya mobilnoyi artileriyi forteci namagalisya prihovati na miscevosti Dokladnishe Kaponir Dokladnishe BastionSuchasni ukriplennya u vijskovij nauciDovgochasna vogneva tochka Velika Britaniya Bunker v Albaniyi Vijskovi fortifikacijni sporudi Fortifikaciya u vijskovij spravi poznachaye fortifikacijni inzhenerni sporudi priznacheni dlya pidvishennya efektivnosti zastosuvannya zbroyi ta vijskovoyi tehniki zabezpechennya stijkogo upravlinnya vijskami zahistu vijsk i naselennya vid zasobiv urazhennya protivnika Yak galuz vijskovoyi nauki ohoplyuye teoriyu i praktiku ukriplennya fortifikacijne obladnannya miscevosti yak pid chas zavchasnoyi vijskovo inzhenernoyi pidgotovki teatriv voyennih dij i teritoriyi krayini tak i v hodi vijni z metoyu pidvishennya boyezdatnosti Zbrojnih sil zbilshennya yih bojovoyi efektivnosti zahistu vijsk organiv upravlinnya naselennya ta ob yektiv gospodarstva vid vplivu zasobiv urazhennya protivnika Pri comu fortifikacijne obladnannya vklyuchaye zvedennya kompleksiv fortifikacijnih sporud vidpovidno do operativno strategichnih abo taktichnih planiv Priznachayutsya dlya vedennya vognyu vezhi kazemati okopi majdanchiki dlya vognevih zasobiv ta tosho zahistu osobovogo skladu i vijskovoyi tehniki vid zvichajnih zasobiv i vplivu zbroyi masovogo urazhennya shilini perekriti dilyanki transhej blindazhi pritulki ukrittya tosho dlya zdijsnennya skritnogo manevru poterni transheyi hodi spoluchennya Oboronni sporudi buvayut nazemni kotlovanni i pidzemni Voni podilyayutsya takozh za zahisnimi vlastivostyami zastosovuvanih materialah za konstrukciyami umovam vigotovlennya i zvedennya Dlya vlashtuvannya oboronnih sporud mozhut zastosovuvatisya komplekti elementi promislovogo vigotovlennya a takozh miscevi materiali Tipi oboronnih sporud yih osnovni rozmiri zahisni vlastivosti miscya roztashuvannya na miscevosti viznachayutsya zalezhno vid postavlenih zavdan z yiyi relyefu nayavnosti materialnih zasobiv nayavnogo v rozporyadzhenni vijsk chasu ta inshih mozhlivostej Rozvitok oboronnih sporud jshov v nogu z vdoskonalennyam ozbroyennya i taktiki V epohu kolyuche rizhuchoyi i metalnoyi zbroyi koli bojovi diyi velisya glibokimi zimknutimi stroyami osnovu ukriplen stanovili ogorozhi vali ta rovi utrudnyuvali protivniku raptovij napad i shturm Z poyavoyu vognepalnoyi zbroyi i linijnoyi taktiki v sistemi ukriplen z yavilisya reduti Zi zbilshennyam potuzhnosti strileckoyi zbroyi ta artileriyi vprovadzhennyam rozsipnogo ladu i bojovih poryadkiv sho mali rezervi osnovu ukriplenih pozicij i opornih punktiv stali skladati okopi bastioni tosho transheyi derevo zemlyani i zalizobetonni sporudi derevo vogneve sporuda dovgotrivale vogneve sporudzhennya V umovah visokomanevrovih dij mehanizovanih j tankovih vijsk shiroko zastosovuyutsya komplekti oboronnih sporud promislovogo vigotovlennya z profilnoyi i listovoyi stali ta inshih materialiv Klasifikaciya fortifikacij u vijskovij spravi Fortifikaciya pidrozdilyayetsya na polovu vijskovu i dovgotrivalu Polova vijskova fortifikaciya rozroblyaye teoriyu i praktichni rekomendaciyi z fortifikacijnogo obladnannya zazvichaj v voyennij chas pozicij smug rubezhiv vihidnih rajoniv i rajoniv roztashuvannya vijsk v interesah zabezpechennya boyu operaciyi Vona zajmayetsya takozh pitannyami zvedennya polovih sporud dlya zahistu vid urazhennya riznimi vidami zbroyi Dovgotrivala fortifikaciya rozroblyaye pitannya teoriyi i praktiki zavchasnogo fortifikacijnogo obladnannya TVD i teritoriyi krayini v mirnij i voyennij chas Pidrozdil Za svoyim priznachennyam fortifikacijni sporudi pidrozdilyayutsya na sporudi dlya vedennya vognyu okopi transheyi tosho sposterezhennya j upravlinnya sposterezhni j komandni punkti zahistu osobovogo skladu shilini blindazhi pritulki vijskovoyi tehniki j materialnih zasobiv kotlovani ukrittya ukrittya zakritogo tipu ukrittya spoluchennya hid spoluchennya poterni galereyi pid zemleyu abo useredini sporudi Ranishe do fortifikacijnih sporud vidnosilisya takozh taki vidi shtuchnih pereshkod yak rovi eskarpi kontreskarpi nadovbi j inshi tomu sho voni buli nevid yemnimi elementami fortifikacijnih ukriplen tipu zamka forteci fortu Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni shtuchni pereshkodi stali samostijnim elementom ukriplenih pozicij sho otrimali nazvu nevibuhovih zagorodzhen Konstruktivno fortifikacijni sporudi podilyayutsya na vidkritogo j zakritogo tipu U sporudah vidkritogo tipu shilina okop transheya zahisni konstrukciyi vlashtovuyutsya ne po vsomu yihnomu konturi j vhid u nih ne zahishenij Taki sporudi v 1 5 2 razi znizhuyut radius porazki pri vibuhu yadernih boyepripasiv a takozh zabezpechuyut zahist vid kul oskolkiv snaryadiv min aviabomb U fortifikacijnih sporudah zakritogo tipu zahisni konstrukciyi stvoryuyutsya po vsomu konturu sporudi vklyuchayuchi j vhid Voni zabezpechuyut najkrashij zahist yak vid zvichajnih zasobiv urazhennya tak i vid usih vrazhayuchih faktoriv yadernoyi zbroyi Pri vidpovidnomu obladnanni fortifikacijni sporudi zakritogo tipu zabezpechuyut takozh i zahist vid otrujnih rechovin i biologichnih zasobiv Za umovami zvedennya j ekspluataciyi fortifikacijni sporudi podilyayutsya na dovgostrokovi j polovi Dovgostrokovi zvodyatsya golovnim chinom u mirnij chas iz dovgovichnih i micnih materialiv zalizobeton bronya ta inshe Taki fortifikacijni sporudi obladnuyutsya sistemami energo ta vodopostachannya kanalizaciyi ventilyaciyi sho zabezpechuyut mozhlivist trivalogo bojovogo zastosuvannya Polovi fortifikacijni sporudi zastosovuyutsya yak pravilo u voyennij chas Dlya yihnogo ustroyu vikoristovuyutsya perevazhno miscevi materiali kruglij lis hmiz kamin tosho a takozh elementi j konstrukciyi promislovogo vigotovlennya zi stali zalizobetonu dereva Konstrukciyi fortifikacijnih sporud rozvivalisya j udoskonalyuvalisya v zalezhnosti vid zasobiv i sposobiv zbrojnoyi borotbi a takozh vid zagalnogo rivnya rozvitku tehniki Istoriya Pislya Drugoyi svitovoyi vijni udoskonalyuvannya fortifikacijnih sporud bulo napravlene nasampered na skorochennya chasu na yih zvedennya zmenshennya masi konstrukcij i pidvishennya zahisnih vlastivostej Zmina harakteru bojovih dij viklikana poyavoyu yadernoyi zbroyi zazhadalo korinnogo pereglyadu zasobiv i sposobiv fortifikacijnogo obladnannya pozicij i rajoniv roztashuvannya vijsk Rizke skorochennya terminiv sho vidvodyat na fortifikacijne obladnannya postavilo vimogu stvorennya fortifikacijnih sporud sho dozvolyayut yihnye mehanizovane zvedennya j industrialne vigotovlennya konstrukcij Z yavilisya novi tipi fortifikacijnih sporud promislovogo vigotovlennya iz zalizobetonu hvilyastoyi stali sintetichnih materialiv sho mayut visoki zahisni vlastivostyami j dopuskayut yih transportuvannya razom z vijskami Dlya zahistu naselennya shiroke rozpovsyudzhennya otrimali sporudi obladnani v pidvalah zhitlovih budinkiv fabrichnih i zavodskih budivel U period holodnij vijni bagatma krayinami peredbachalosya zastosuvannya dlya cih cilej tuneliv metropoliteniv shaht tosho iz rozrahunkom na trivale perebuvannya v nih lyudej v umovah radioaktivnogo zarazhennya miscevosti j masovih pozhezh Istoriya rozvitku fortifikaciyiUkriplennya dlya zahistu vid napadu protivnika stali zastosovuvatisya z glibokoyi davnini Spochatku pri yih zvedenni vikoristovuvalisya najprostishi sporudi zemlyani kam yani vali ta rovi inodi zapovnyuvalisya vodoyu U lisistih rajonah zemlyani vali posilyuvalisya chastokolom i rubanimi derev yanimi stinami v bezlisij miscevosti buduvalisya kam yani ceglyani ogorozhi Mistectvo zvedennya takih ogorozh pri sporudzhenni ukriplen dosyaglo visokogo rivnya vzhe v davninu Tak fortecya Memfis bula pobudovana v Yegipti za 30 stolit do n e a fortecya Baktriya v Mesopotamiyi vitrimala dovgu oblogu she v Vidomi vinyatkovi za masshtabami ta skladnistyu budivnictva ukriplennya zvedeni bagato stolit do n e v Assiriyi Vaviloniyi Urartu ta inshih starodavnih derzhavah Piznishe zvodilisya taki grandiozni sporudi yak Velikij kitajskij mur tosho Krim micnih sporud dlya zahistu naselenih punktiv i kordoniv derzhav pid chas pohodiv stali stvoryuvatisya j polovi ukriplennya Spochatku ce buli najprostishi zagorodzhennya dlya prikrittya stoyanok rogatki derev yani parkani zasiki ta inshi U miru rozvitku zasobiv i sposobiv ozbroyenoyi borotbi skladalasya sistema polovih ukriplen Stoyanki vijsk obladnuvalisya u viglyadi ukriplenih taboriv a pid chas oblogi mist navkolo nih stvoryuvalisya vnutrishni ta zovnishni liniyi ukriplen Z perehodom vid rabovlasnickogo do feodalnogo ladu i zmenshennyam chiselnosti armij mistectvo budivnictva polovih ukriplen zanepalo dzherelo V XI XV stolittyah v krayinah Zahidnoyi Yevropi velike vijskove znachennya nabuli zamki forteci ukriplenni mista i monastiri Z utvorennyam absolyutistskih feodalnih derzhav ukriplennya stali zvoditisya za yedinim planom v interesah oboroni krayini sho zazhadalo sistematizaciyi znan u cij galuzi U XVI XVII st z yavlyayetsya termin fortifikaciya dzherelo U rozvitku fortifikaciyi velika zasluga nalezhit francuzkomu vijskovomu inzheneru S Vobanu 1633 1707 yakij uzagalniv nakopichenij dosvid v oblasti fortifikaciyi i vpershe zaproponuvav rozdiliti yiyi na polovu i dovgotrivalu Pomitnij vnesok u teoriyu i praktiku fortifikaciyi vnis gollandskij vijskovij inzhener M Kegorn 1641 1704 yakij rozrobiv sistemu prikrittya derzhavnih kordoniv shlyahom zvedennya liniyi fortec promizhki mizh yakimi zapovnyuvalisya polovimi ukriplennyami abo zatoplyuvalisya Osnashennya armij vognepalnoyu zbroyeyu zrobilo takozh vpliv na rozvitok fortifikaciyi osoblivo dovgotrivaloyi prizvelo do zmini profiliv fortechnoyi ogorozhi a potim do perebudovi samih fortec Oblogovi diyi vidililisya v samostijnu galuz znan Rizko zminivsya harakter polovih ukriplen Z yavilisya pererivchasti a potim sucilni liniyi ukriplen z nasipnih fortifikacijnih sporudah Italijski fortifikatori Dzh Madzhi M San Mikele N Tartalya ta inshi visunuli propoziciyi shodo vdoskonalennya kriposnoyi ogorozhi Yih dosvid bagato v chomu buv zapozichenij z nimeckoyi inzhenernoyi shkoli fortifikaciyi 16 st zasnovnikom yakoyi buv A Dyurer Velikij rozvitok teoriya i praktika fortifikaciyi dosyagli v XVI XVIII st u Franciyi ta Gollandiyi Ideyi francuzkoyi fortifikacijnoyi shkoli S Voban L Kormontel M Montalamber G Pogan ta inshi otrimali shiroke poshirennya v nizci yevropejskih derzhav U XVII XIX stolittyah ponyattya fortifikaciya ohoplyuvalo vzhe ne tilki stvorennya i zastosuvannya fortifikacijnih sporud v sistemi zmicnennya miscevosti ale i budivnictvo vijskovih dorig mostiv vlashtuvannya pereprav i zagorodzhen vedennya oblogi i oboroni fortec ukriplenih misc monastiriv maskuvannya Pislya Krimskoyi vijni 1853 1856 rr franko prusskoyi vijni 1870 1871 rr i rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 rr u zv yazku z poyavoyu nariznoyi zbroyi u fortifikaciyi shiroke poshirennya nabula sistema polovih ukriplen u viglyadi sucilnih pozicij sho skladalasya z okopiv blindazhiv i ukrittiv Do zvedennya ukriplen stali zaluchatisya vsi vijska dlya cogo yih postachali shancevim instrumentom U dovgotrivalij fortifikaciyi u zv yazku z poyavoyu masovih armij i pidvishennyam artileriyi buv rozroblenij novij tip fortovih fortec iz vinesenimi vpered dvoma poyasami fortiv i ukriplennyami v promizhkah mizh nimi Dlya zahistu vid brizantnih i fugasnih snaryadiv yaki buli stvoreni naprikinci XIX st pid chas budivnictva fortec stali zastosovuvati beton i bronovi konstrukciyi sho vimagalo podalshogo rozvitku teoriyi fortifikaciyi Do pochatku XX st vse ce vidililosya v samostijnu galuz vijskovo inzhenernogo mistectva a teoretichna ta praktichna oblasti zastosuvannya fortifikaciyi buli obmezheni pitannyami vlashtuvannya ukriplen ta yih vikoristannya Istotni zmini v poglyadah na fortifikaciyu vidbulisya pislya Rosijsko yaponskoyi vijni 1904 1905 rokiv Vijskovi povsyudno vidmovlyalisya vid nasipnih fortifikacijnih sporud redutiv lyunetiv shanciv tosho i perejshli do zagliblenih oboronnih sporud Polovi ukriplennya bulo zaproponovano buduvati v 2 3 liniyi na glibini 2 4 km i mati tilovi oboronni poziciyi Razom z tim osnovu sistemi prikordonnih ta primorskih ukriplen yak i ranishe skladali forteci Persha svitova vijna viyavila nepridatnist fortechnih form zmicnennya miscevosti i vnesla znachni korektivi v sposobi zvedennya polovih ukriplen Bilshist fortec Belgiyi ta Franciyi Rosiyi v hodi ciyeyi vijni buli zahopleni pislya netrivalogo oporu Lishe deyaki z nih vitrimali trivalu oblogu a francuzka fortecya Verden vistoyala tomu sho stala chastinoyu zagalnogo ukriplenogo frontu U polovij fortifikaciyi vnaslidok zbilshennya glibini bojovih poryadkiv zahisnikiv vijsk ta pidvishennya mogutnosti zasobiv urazhennya namitivsya perehid do gliboko eshelonovanih oboronnih rubezhiv ta smug ta do fortifikacijnih sporud z pidvishenimi zahisnimi vlastivostyami Shiroke zastosuvannya otrimali transheyi i hodi spoluchennya zakriti vognevi sporudi blindazhi i pritulki v budivnictvi yakih zastosovuvavsya zalizobeton bronya ta inshi micni materiali Velikogo poshirennya nabuli pidzemni sporudi ta protipihotni pereshkodi z kolyuchogo drotu Poyava tankiv prizvela do stvorennya v sistemi zagorodzhen specialnih roviv nadovbi bar yeriv tosho Do kincya Pershoyi svitovoyi vijni sklalasya sistema polovih ukriplenih smug i pozicij osnovoyu yakih stali transheyi obladnani v bojovomu i logistichnomu vidnoshenni a takozh zakriti vognevi sporudi ta ukrittya U period mizh Pershoyu i Drugoyu svitovimi vijnami golovne misce u fortifikaciyi zajmali problemi pov yazani zi stvorennyam sistemi prikordonnih ukriplen Namitivsya postupovij perehid vid fortechnih do novih form zmicnennya suhoputnih kordoniv UR ukripleni liniyi Naprikinci 20 h poch 30 h rr prikordonni ukripleni liniyi buli stvoreni v ryadi yevropejskih krayin Liniya Mazhino Liniya Zigfrida Liniya Mannergejma Liniya Molotova v SRSR takozh buduvalisya UR na kordonah Use ce spriyalo podalshomu rozvitku dovgostrokovoyi fortifikaciyi U 20 30 h rr zaznavali istotnih zmin poglyadi na polovu fortifikaciyu V SRSR rozroblyalisya pitannya zastosuvannya fortifikaciyi v interesah zabezpechennya visokomanevrenih bojovih dij Vihodyachi z ideyi rozchlenuvannya bojovih poryadkiv na dribni grupi rozrahunki bulo zaproponovano vidmovitisya vid sistemi transhej i perejti do okremih okopiv i sporud derevozemlyanih zi zbirnogo zalizobetonu abo betonu yaki povinni buli ob yednuvatisya za dopomogoyu hodiv spoluchennya v oporni punkti de peredbachalosya takozh sporudzhuvati ukrittya dlya osobovogo skladu ta vijskovoyi tehniki U Franciyi Nimechchini ta inshih yevropejskih krayinah v pitannyah polovoyi Fortifikaciya prodovzhuvali dotrimuvatisya poglyadi sho sklalisya protyagom Pershoyi svitovoyi vijni tomu konstrukciyi i tipi yih fortifikacijnih sporud v pislyavoyenni roki velikih zmin ne zaznali Piznishe z dosvidu vijni v Ispaniyi 1936 1939 rr z yavilasya tendenciya do shirshogo zastosuvannya pri obladnanni polovih pozicij zalizobetonnih i bronovih konstrukcij stali nadavati bilshogo znachennya fortifikacijnij pidgotovci pozicij i rajoniv roztashuvannya vijsk Vijska Vermahtu v pochatkovij period vijni z Radyanskim Soyuzom zazvichaj obmezhuvalisya zastosuvannyam samoobkopuvannya i pristosuvannyam do oboroni naselenih punktiv lishe pislya porazki pid Moskvoyu voni stali stvoryuvati oboronu sho skladalasya z dvoh oboronnih smug zagalnoyu glibinoyu 10 15 km Radyanski vijska v pochatkovij period Nimecko radyanskoyi vijni shiroko vikoristovuvali pidgotovku v tilu oboronnih rubezhiv i linij oboroni operativnogo i strategichnogo znachennya dlya yih vlashtuvannya zaluchalisya specialni formuvannya ta misceve naselennya Z 1943 roku osnovnim elementom ukriplennya vijskovih pozicij Chervonoyi Armiyi stala sistema transhej i hodiv spoluchennya v poyednanni z derevozemlyanimi butobetonnimi zalizobetonnimi i bronovimi sporudami Konstrukciyi ta tipi fortifikacijnih sporud buli znachnoyu miroyu vdoskonaleni nadzemni gabariti zmenshilisya zahisni vlastivosti pidvishilisya Pidvishuyuchi stijkist oboroni polova fortifikaciya v comu spriyala uspihu bojovih dij radyanskih vijsk U hodi Drugoyi svitovoyi vijni panuyuchoyu formoyu v fortifikaciyi stali ukriplennya sho vlashtovuvalisya vijskami v interesah zabezpechennya boyu operaciyi Postupovo zbilshuvalasya glibina pozicij i smug v oboroni obladnuvalisya tilovi operativni ta strategichni oboronni rubezhi vihidni placdarmi dlya nastupu U glibokomu tilu provodilasya pidgotovka do oboroni mist i velikih naselenih punktiv zdijsnyuvalisya fortifikacijni zahodi dlya zahistu naselennya i ta ob yektiv vid aviacijnih udariv protivnika U pislyavoyennij period u zv yazku z poyavoyu zbroyi masovogo urazhennya zavdannya fortifikaciyi rozshirilisya i uskladnilisya U polovij fortifikaciyi namitilisya tendenciyi do unifikaciyi sporud yih budivnictvu zi zbirno rozbirnih konstrukcij promislovogo vigotovlennya pri maksimalnij mehanizaciyi robit shirokomu zastosuvannyu pri obladnanni pozicij zemlerijnih mashin U dovgotrivalij fortifikaciyi poryad z rozrobkoyu i vprovadzhennyam novih tipiv sporud zberigayut znachennya konstrukciyi z monolitnogo ta zbirnogo zalizobetonu U suchasnih umovah fortifikaciya prodovzhuye vidigravati vazhlivu rol pri virishenni taktichnih operativnih i strategichnih zavdan Primitki Sporuda Te sho zbudovane sporudzhene budivlya budova Dzherelo Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 tomah http www inmo org ua sum html wrd Sporuda Detalizaciya dzherel Ukriplennya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov Uklad i golov red V T Busel K Irpin VTF Perun 2005 1728 s ISBN 966 569 013 2 Ukriplennya stor 1502 Dostup Fortifikaciya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi u 7 t redkol O S Melnichuk golov red ta in AN Ukrayinskoyi RSR In t movoznav im O O Potebni Kiyiv Nauk dumka 1982 Slovniki Ukrayini T 6 U Ya uklad G P Pivtorak ta in red tomu T B Lukinova ta in 2012 565 1 c stor 122 Lipa K Pid zahistom muriv K Nash chas 2007 184 s Ser Nevidoma Ukrayina ISBN 978 966 8174 84 1 ISBN 966 8174 12 7 seriya Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov Uklad i golov red V T Busel K Irpin VTF Perun 2005 1728 s ISBN 966 569 013 2 Fortifikaciya Fortifikacijnij stor 1545 Dostup Istoriya vijn i suchasnogo vijskovogo mistectva konspekt lekcij O V Uvarkina ta in Kiyiv ISZZI KPI im Igorya Sikorskogo 2021 304 s stor 132 Zamkovij turizm Kurs lekcij dlya studentiv specialnosti Turizmoznavstvo D A Kadnichanskij T B Zavadovskij Lviv Vidavnichij centr LNU imeni Ivana Franka 2017 138 s stor 24 PosilannyaFortifikaciya u sestrinskih Vikiproyektah Fortifikaciya u Vikimandrah Proyekt Zamki Ukrayini Fortifikaciya u Vikishovishi Fortifikaciya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Fortifikaciya v Ukraine Fortification in Ukraine 29 grudnya 2011 u Wayback Machine Fortifikaciya 1 sichnya 2012 u Wayback Machine Fortress Study Group 29 bereznya 2010 u Wayback Machine Militaryarchitecture com 5 grudnya 2018 u Wayback Machine Study of Fortifications in Slovenia 3 travnya 2021 u Wayback Machine Fortifications in Slovenia 2 lyutogo 2012 u Wayback Machine LiteraturaPIRKO V O Oboronni sporudi Ukrayinskij kulturologichnij centr Donecke viddilennya NTSh Shidnij vidavnichij dim Doneck 2007 176 s Div takozhFortecya Fort Oboronna sporuda Forsuvannya Bastion Ravelin Placdarm Rokada Zamok Kurtina