Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Флора Башкортостану сукупність усіх видів диких рослин які постійно чи тимчасово поширені на території Республіки Башкор

Флора Башкортостану

Флора Башкортостану

Флора Башкортостану — сукупність усіх видів диких рослин, які постійно чи тимчасово поширені на території Республіки Башкортостан. Різноманітність ландшафтів і природних зон республіки, географічне положення і клімат зумовили багатство та різноманітність її рослинного світу.

image
Рослинність у Башкортостані

Загальна характеристика

За природними особливостями (рельєф, клімат, ґрунт) в Башкортостані виділяються 4 природні зони. Кожна з них має свої особливості флори.

У зоні хвойних лісів поширені брусниця (Vaccinium vitis-idaea), чорниця (Vaccinium myrtillus), лохина (Vaccinium uliginosum), ліннея (Linnaea borealis), а також борові мохи — плевроцій Шребера (Pleurozium schreberi), гілокомій блискучий (Hylocomium splendens), (Rhytidiadelphus), (Climacium dendroides) та ін.

  • Лісостепова зона — частина Передуралля. Рослинність представлена невеликими ділянками широколистяних лісів, лугів і степів.

У зоні широколистяних лісів Башкортостану північної частини Передуралля поширені неморальні види рослин: дуб (Quercus), липа (Tilia), клен (Acer) і трави — яглиця звичайна (Aegopodium podagraria), копитняк європейський (Asarum europaeum), купина багатоквіткова (Polygonatum multiflorum), конвалія звичайна (Convallaria majalis), воронець колосистий (Actaea spicata), фіалка дивовижна (Viola mirabilis), підмаренник запашний (Galium odoratum) та інші.

У степах і на лугах зустрічаються високі кущеві та кореневищні злаки: костриця лучна (Festuca pratensis), грястиця збірна (Dactylis glomerata), тимофіївка лучна (Phleum pratense), лисохвіст лучний (Alopecurus pratensis), стоколос безостий (Bromopsis inermis), мітлиця велетенська (Agrostis gigantea). У травостоях лугів зустрічаються низькі злаки з щільним кущем і короткими кореневищами: костриця червона (Festuca rubra), тонконіг лучний (Poa pratensis), тонконіг вузьколистий (P. angustifolia).

  • Степова зона — частина Зауралля та південна частина Передуралля. Степи розкинулися по схилах гір і увалів. У південній частині на солонцевих і солончакуватих ґрунтах поширені галофільні спільноти. У зоні зустрічаються види з розривом ареалу — булатка довголиста (Cephalanthera longifolia), лазурник трилопатевий (Laser trilobum), герань Роберта (Geranium robertianum), наперстянка великоквіткова (Digitalis grandiflora) і інші.

У степу поширені ковила (Stipa), типчак (Festuca pseudovina), бобові — конюшина гірська (Trifolium montanum), люцерна румунська (Medicago romanica), еспарцет сибірський (Onobrychis sibirica), різнотрав'я — гадючник звичайний (Filipendula vulgaris). Частина степових видів флори Башкортостану пов'язана з щебенюватими ґрунтами, це види — петрофіти: громовик простий (Onosma simplicissima), горноколосник колючий (Orostachys spinosa), Thymus guberlinensis та інші.

  • Гірничо-лісова зона — зона з різноманітною рослинністю, сформована під впливом вертикальної поясності. Ліси широколистяні, на сході — сосново-березові ліси. У горах хвойно-широколистяні ліси, потім тайга, вище якої — підгольцевий пояс із високотравними луками, ще вище — гольцевий пояс. У гірничо-лісовій зоні Башкортостану зустрічаються види рослин із варіантами диз'юнктивних ареалів: аркто-гольцеві — дріада восьмипелюсткова (Dryas octopetala), гірчак живорідний (Polygonum viviparum), арктоус альпійський (Arctous alpina), лілійка пізня (Lloydia serotina). Поширені також види з основними ареалами — Allium hymenorhizum, Melilotoides platycarpos, горицвіт сибірський (Adonis sibirica), патринія сибірська (Patrinia sibirica) та інші.

На вершинах гір Башкортостану висотою понад 1000 м над рівнем моря (Іремель, Ямантау та інші) поширені арктичні види рослин: дріада восьмипелюсткова (Dryas octopetala), верба шерстиста (Salix lanata), шолудивник Едера (Pedicularis oederi), арктоус альпійський (Arctous alpina).

image
Флора Башкортостану в районі міста Салават

На різноманітність флори впливають необроблювані заплави річок Білої, Уфи, Дьоми та інших. Тут поширені заплавні ліси з тополі та верби. У численних озерах і річках поширені об'єднання гідрофітів (водна рослинність) і гігрофітів (прибережно-водна рослинність). У Башкортостані поширені види прибережно-водної рослинності (клас Phragmito- Magnocaricetea) — частуха подорожникова (Alisma plantago-aquatica), сусак звичайний (Butomus umbellatus), осока гостра (Carex acuta), м'ята польова (Mentha arvensis), очерет звичайний (Phragmites australis); види об'єднання макрофітів-гідрофітів (клас Potametea): елодея канадська (Elodea canadensis), уруть колосиста (Myriophyllum spicatum), латаття біле (Nymphaea alba), рдесник гребінчастий (Potamogeton pectinatus) та інші; і клас Lemnetea: ряска мала (Lemna minor), ряска триборозенчаста (L. trisulca).

Під впливом людини в Башкортостані багато видів флори звужують свій ареал, у той же час синантропні види рослин розширюють ареал. Так, у республіці широко поширені північно-американські види рослин — щириця (Amaranthus retroflexus), колломія лінійна (Collomia linearis), амброзія (Ambrosia artemisiifolia), чорнощир звичайний (Cyclachaena xanthiifolia) та інші.

Ендеміки

image
Цвітіння липи в Башкортостані

У Башкортостані ендеміків (специфічні види для даної території) приблизько 5,5 % від загальної кількості судинних рослин. Більшість із них — види, які в минулому були поширені ширше, а тепер нечисленні й ростуть у місцях із особливими едафічними умовами.

  • Високогірні ендеміки: в Башкортостані зустрічаються Festuca igoschiniae, Anemonastrum biarmiense, Rhodiola iremelica, Gypsophila uralensis, Cerastium krylovii), Lagotis uralensis, Saussurea uralensis, Hieracium iremelense, Alchemilla та інші.
image
Булатка
  • Гірничо-степові та скельні ендеміки Башкортостану: Elytrigia reflexiaristata, Koeleria sclerophylla, Minuartia helmii, Minuartia krascheninnikovii, Dianthus acicularis, Dianthus uralensis, Linum uralense, Potentilla eversmanniana, Astragalus karelinianus, Oxytropis gmelinii, Oxytropis approximata, Hedysarum razoumovianum, Hedysarum argyrophyllum, Tanacetum uralense та інші.
  • Ендеміки лісів Башкортостану: чина Литвинова (Lathyrus litvinovii), короставник татарський (Knautia tatarica), цицербіта уральська (Cicerbita uralensis). Гібридогенне походження має анемона уральська (Anemonoides uralensis).

Релікти

Релікти Башкортостану представлені видами рослин, що сьогодні рахуються як майже вимерлі.

До них відносяться в Башкортостані дольодовикові (пліоценові) релікти: лазурник трилопатевий (Laser trilobum), булатка довголиста (Cephalanthera longifolia), ранник Скополі (Scrophularia scopolii), шоломниця висока (Scutellaria altissima), вероніка крапиволиста (Veronica urticifolia), а також підмаренник запашний (Galium odoratum), який пережив льодовиковий період.

Із Арктики в Башкортостан проникли плейстоценові релікти: лілійка пізня (Lloydia serotina), арктоус альпійський (Arctous alpina), гірчак живорідний (Polygonum viviparum), верба сиза (Salix glauca), дріада восьмипелюсткова (Dryas octopetala), шолудивник Едера (Pedicularis oederi). Із Азії (Алтай, Саяни) проникли: сверція туполиста (Swertia obtusa), шолудивник щільний (Pedicularis compacta), лисохвіст сизий (Alopecurus glaucus), курильський чай (Pentaphylloides fruticosa). Ці релікти зустрічаються на вершинах гір Башкортостану та ізольовані від своїх основних ареалів тисячами кілометрів.

У епоху плейстоцену і на початку голоцену флора Башкортостану збагатилася скельними та гірсько-степовими азійськими видами рослин: Orostachys spinosa, Sedum hybridum, Patrinia sibirica, Potentilla sericea, а також сибірськими видами з світлих лісів (модринових, соснових, березових): чина Гмеліна (Lathyrus gmelinii), сосюрея спірна (Saussurea controversa), цибуля коса (Allium obliquum), Cardamine trifida та Primula cortusoides.

Лікарські рослини

У Башкортостані широко поширені лікарські рослини:

Наука

image
Ковила

Флора Башкортостану вивчалася з XVIII століття. Із 1735 по 1737 рік у Башкортостані працювала «Оренбурзька експедиція». В її складі працював ботанік І. Г. Гейнцельман, зібрав гербарій рослин Південного Уралу й Приуралля. Інтерес до флори Башкортостану виявляв географ В. М. Татищев.

У той же час в Башкортостані працювали ботаніки Й. Г. Ґмелін і П. С. Паллас. Ґмелін у 1742 році вивчав флору Південного Уралу. Зібрані матеріали він використав у книзі «Флора Сибіру». Паллас досліджував рослинність долини річки Білої між Бугульчаном і Стерлітамаком, відвідав ряд гірських районів Уралу (включаючи гору Янган-тау). Він вперше описав рослинність Передуралля.

У 1986 році флору Башкортостану вивчав академік С. І. Коржинський. Його матеріали увійшли до книги «Флора сходу Європейської Росії».

У даний час флору Башкортостану вивчали вчені П. Л. Горчаковський, Є. В. Кучеров, А. А. Мулдашев та інші. Флорою мохів Башкортостану займалася Е. З. Баїшева.

У 1970-1980-ті роки в Башкортостані сформувалася школа фітоценологів, яка займалась складанням класифікації рослинності. Фітоценологічні дослідження в Башкортостані проводяться в лабораторії геоботаніки та рослинних ресурсів Інституту біології УНЦ РАН, на кафедрі ботаніки Башкирського державного університету, Башкирському державному педагогічному інституті та Башкирському державному аграрному університеті.

Фахівців по флорі Башкортостану готують на біологічному факультеті Башкирського державного університету. Інститут біології УНЦ РАН проводить дослідження та облік флори Башкортостану.

Альгологія

Вивчення водоростей Башкортостану проводиться з кінця XIX століття (К. Ю. Шель «Матеріали для ботанічної географії Уфимської губернії»). У Башкортостані понад 500 видів альгоценоз, які поширені в ґрунтах степу, лісостепу та заплавах численних річок республіки.

У даний час вивчення водоростей в Башкортостані проводиться вченими Башкирського державного університету з метою поліпшення структури ґрунтів, екологічного моніторингу, вивчення структур лікувальних грязей курортів Башкортостану, ролі водоростей в розкладанні розливів нафти. Проводиться систематичне вивчення фітопланктону озер Асли-Куль, Кандри-Куль, Павловського водосховища, річок Біла, Дьома та інших.

Охорона рослин

Для охорони рідкісних і зникаючих видів флори і фауни в Башкортостані створені національні парки й заповідники: Південно-Уральський державний природний заповідник, Національний парк «Башкирія», Державний природний заповідник «Шульган-Таш».

У заповідниках проводиться вивчення, облік, систематизація та охоронні заходи рослин.

Рідкісні та такі, що знаходяться під загрозою зникнення види рослин на території Башкортостану занесені в Червону книгу Республіки Башкортостан.

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 16 листопада 2019. Процитовано 11 квітня 2020.
  2. . Архів оригіналу за 13 листопада 2013. Процитовано 13 листопада 2013.
  3. Южно-Уральский государственный природный заповедник, официальный сайт
  4. Национальный парк «Башкирия» — Национальный парк «Башкирия»
  5. Заповедник Шульган-Таш

Література

  • Атлас туристических ресурсов Республики Башкортостан. Уфа, 2007. 276 с.
  • Башкирская энциклопедия. Гл. ред. М. А. Ильгамов т. 1. А-Б. 2005. — 624 с.; ISBN 5-88185-053-X. т. 2. В-Ж. 2006. −624 с. ISBN 5-88185-062-9.; т. 3. З-К. 2007. −672 с. ISBN 978-5-88185-064-7.; т. 4. Л-О. 2008. −672 с. ISBN 978-5-88185-068-5.; т. 5. П-С. 2009. −576 с. ISBN 978-5-88185-072-2.; т. 6. Советы нар. хозяйства. -У. 2010. −544 с. ISBN 978-5-88185-071-5; т. 7. Ф-Я. 2011. −624 с.. науч.. изд. Башкирская энциклопедия, Уфа.
  • Наумова Л. Г., Миркин Б. М., Мулдашев А. А., Мартыненко В. Б., Ямалов С. М. Флора и растительность Башкортостана: учеб. пособие — Уфа: Изд-во БГПУ, 2011—174 с.
  • Определитель высших растений Башкирской АССР. Т. 1. Сем. Onocleaceae-Fumariaceae. М., 1988
  • Определитель высших растений Башкирской АССР. Т. 2. Сем. Brassicaceae-Asteraceae. М., 1989

Посилання

  • Мулдашев А. А. Флора // Башкирская энциклопедия / гл.ред. М. А. Ильгамов. — Уфа: ГАУН «Башкирская энциклопедия», 2015—2019. — ISBN 978-5-88185-306-8.
  • Растительный мир Башкортостана // Башкирская энциклопедия / гл.ред. М. А. Ильгамов. — Уфа: ГАУН «Башкирская энциклопедия», 2015—2019. — ISBN 978-5-88185-306-8.
  • Рослини і гриби Башкортостану за алфавітом
  • http://dou17.neftekamsk.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=27&Itemid=27
  • http://bashbee.info/publ/3-1-0-5

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Flora Bashkortostanu sukupnist usih vidiv dikih roslin yaki postijno chi timchasovo poshireni na teritoriyi Respubliki Bashkortostan Riznomanitnist landshaftiv i prirodnih zon respubliki geografichne polozhennya i klimat zumovili bagatstvo ta riznomanitnist yiyi roslinnogo svitu Roslinnist u BashkortostaniZagalna harakteristikaZa prirodnimi osoblivostyami relyef klimat grunt v Bashkortostani vidilyayutsya 4 prirodni zoni Kozhna z nih maye svoyi osoblivosti flori Lisova zona zajmaye pivnichnu chastinu rivninnogo Peredurallya Hvojno shirokolistyani lisi na pivdni zminyuyutsya shirokolistyanimi lisami U zoni hvojnih lisiv poshireni brusnicya Vaccinium vitis idaea chornicya Vaccinium myrtillus lohina Vaccinium uliginosum linneya Linnaea borealis a takozh borovi mohi plevrocij Shrebera Pleurozium schreberi gilokomij bliskuchij Hylocomium splendens Rhytidiadelphus Climacium dendroides ta in Lisostepova zona chastina Peredurallya Roslinnist predstavlena nevelikimi dilyankami shirokolistyanih lisiv lugiv i stepiv U zoni shirokolistyanih lisiv Bashkortostanu pivnichnoyi chastini Peredurallya poshireni nemoralni vidi roslin dub Quercus lipa Tilia klen Acer i travi yaglicya zvichajna Aegopodium podagraria kopitnyak yevropejskij Asarum europaeum kupina bagatokvitkova Polygonatum multiflorum konvaliya zvichajna Convallaria majalis voronec kolosistij Actaea spicata fialka divovizhna Viola mirabilis pidmarennik zapashnij Galium odoratum ta inshi U stepah i na lugah zustrichayutsya visoki kushevi ta korenevishni zlaki kostricya luchna Festuca pratensis gryasticya zbirna Dactylis glomerata timofiyivka luchna Phleum pratense lisohvist luchnij Alopecurus pratensis stokolos bezostij Bromopsis inermis mitlicya veletenska Agrostis gigantea U travostoyah lugiv zustrichayutsya nizki zlaki z shilnim kushem i korotkimi korenevishami kostricya chervona Festuca rubra tonkonig luchnij Poa pratensis tonkonig vuzkolistij P angustifolia Stepova zona chastina Zaurallya ta pivdenna chastina Peredurallya Stepi rozkinulisya po shilah gir i uvaliv U pivdennij chastini na soloncevih i solonchakuvatih gruntah poshireni galofilni spilnoti U zoni zustrichayutsya vidi z rozrivom arealu bulatka dovgolista Cephalanthera longifolia lazurnik trilopatevij Laser trilobum geran Roberta Geranium robertianum naperstyanka velikokvitkova Digitalis grandiflora i inshi U stepu poshireni kovila Stipa tipchak Festuca pseudovina bobovi konyushina girska Trifolium montanum lyucerna rumunska Medicago romanica esparcet sibirskij Onobrychis sibirica riznotrav ya gadyuchnik zvichajnij Filipendula vulgaris Chastina stepovih vidiv flori Bashkortostanu pov yazana z shebenyuvatimi gruntami ce vidi petrofiti gromovik prostij Onosma simplicissima gornokolosnik kolyuchij Orostachys spinosa Thymus guberlinensis ta inshi Girnicho lisova zona zona z riznomanitnoyu roslinnistyu sformovana pid vplivom vertikalnoyi poyasnosti Lisi shirokolistyani na shodi sosnovo berezovi lisi U gorah hvojno shirokolistyani lisi potim tajga vishe yakoyi pidgolcevij poyas iz visokotravnimi lukami she vishe golcevij poyas U girnicho lisovij zoni Bashkortostanu zustrichayutsya vidi roslin iz variantami diz yunktivnih arealiv arkto golcevi driada vosmipelyustkova Dryas octopetala girchak zhivoridnij Polygonum viviparum arktous alpijskij Arctous alpina lilijka piznya Lloydia serotina Poshireni takozh vidi z osnovnimi arealami Allium hymenorhizum Melilotoides platycarpos goricvit sibirskij Adonis sibirica patriniya sibirska Patrinia sibirica ta inshi Na vershinah gir Bashkortostanu visotoyu ponad 1000 m nad rivnem morya Iremel Yamantau ta inshi poshireni arktichni vidi roslin driada vosmipelyustkova Dryas octopetala verba sherstista Salix lanata sholudivnik Edera Pedicularis oederi arktous alpijskij Arctous alpina Flora Bashkortostanu v rajoni mista Salavat Na riznomanitnist flori vplivayut neobroblyuvani zaplavi richok Biloyi Ufi Domi ta inshih Tut poshireni zaplavni lisi z topoli ta verbi U chislennih ozerah i richkah poshireni ob yednannya gidrofitiv vodna roslinnist i gigrofitiv priberezhno vodna roslinnist U Bashkortostani poshireni vidi priberezhno vodnoyi roslinnosti klas Phragmito Magnocaricetea chastuha podorozhnikova Alisma plantago aquatica susak zvichajnij Butomus umbellatus osoka gostra Carex acuta m yata polova Mentha arvensis ocheret zvichajnij Phragmites australis vidi ob yednannya makrofitiv gidrofitiv klas Potametea elodeya kanadska Elodea canadensis urut kolosista Myriophyllum spicatum latattya bile Nymphaea alba rdesnik grebinchastij Potamogeton pectinatus ta inshi i klas Lemnetea ryaska mala Lemna minor ryaska triborozenchasta L trisulca Pid vplivom lyudini v Bashkortostani bagato vidiv flori zvuzhuyut svij areal u toj zhe chas sinantropni vidi roslin rozshiryuyut areal Tak u respublici shiroko poshireni pivnichno amerikanski vidi roslin shiricya Amaranthus retroflexus kollomiya linijna Collomia linearis ambroziya Ambrosia artemisiifolia chornoshir zvichajnij Cyclachaena xanthiifolia ta inshi EndemikiCvitinnya lipi v Bashkortostani U Bashkortostani endemikiv specifichni vidi dlya danoyi teritoriyi priblizko 5 5 vid zagalnoyi kilkosti sudinnih roslin Bilshist iz nih vidi yaki v minulomu buli poshireni shirshe a teper nechislenni j rostut u miscyah iz osoblivimi edafichnimi umovami Visokogirni endemiki v Bashkortostani zustrichayutsya Festuca igoschiniae Anemonastrum biarmiense Rhodiola iremelica Gypsophila uralensis Cerastium krylovii Lagotis uralensis Saussurea uralensis Hieracium iremelense Alchemilla ta inshi Bulatka Girnicho stepovi ta skelni endemiki Bashkortostanu Elytrigia reflexiaristata Koeleria sclerophylla Minuartia helmii Minuartia krascheninnikovii Dianthus acicularis Dianthus uralensis Linum uralense Potentilla eversmanniana Astragalus karelinianus Oxytropis gmelinii Oxytropis approximata Hedysarum razoumovianum Hedysarum argyrophyllum Tanacetum uralense ta inshi Endemiki lisiv Bashkortostanu china Litvinova Lathyrus litvinovii korostavnik tatarskij Knautia tatarica cicerbita uralska Cicerbita uralensis Gibridogenne pohodzhennya maye anemona uralska Anemonoides uralensis ReliktiRelikti Bashkortostanu predstavleni vidami roslin sho sogodni rahuyutsya yak majzhe vimerli Do nih vidnosyatsya v Bashkortostani dolodovikovi pliocenovi relikti lazurnik trilopatevij Laser trilobum bulatka dovgolista Cephalanthera longifolia rannik Skopoli Scrophularia scopolii sholomnicya visoka Scutellaria altissima veronika krapivolista Veronica urticifolia a takozh pidmarennik zapashnij Galium odoratum yakij perezhiv lodovikovij period Iz Arktiki v Bashkortostan pronikli plejstocenovi relikti lilijka piznya Lloydia serotina arktous alpijskij Arctous alpina girchak zhivoridnij Polygonum viviparum verba siza Salix glauca driada vosmipelyustkova Dryas octopetala sholudivnik Edera Pedicularis oederi Iz Aziyi Altaj Sayani pronikli sverciya tupolista Swertia obtusa sholudivnik shilnij Pedicularis compacta lisohvist sizij Alopecurus glaucus kurilskij chaj Pentaphylloides fruticosa Ci relikti zustrichayutsya na vershinah gir Bashkortostanu ta izolovani vid svoyih osnovnih arealiv tisyachami kilometriv U epohu plejstocenu i na pochatku golocenu flora Bashkortostanu zbagatilasya skelnimi ta girsko stepovimi azijskimi vidami roslin Orostachys spinosa Sedum hybridum Patrinia sibirica Potentilla sericea a takozh sibirskimi vidami z svitlih lisiv modrinovih sosnovih berezovih china Gmelina Lathyrus gmelinii sosyureya spirna Saussurea controversa cibulya kosa Allium obliquum Cardamine trifida ta Primula cortusoides Likarski rosliniU Bashkortostani shiroko poshireni likarski roslini derevni i chagarnikovi likarski roslini bereza borodavchasta Betula verrucosa glid krivavo chervonij Crataegus sanguinea dub chereshchatij Quercus robur zhostir pronosnij Rhamnus cathartica kalina zvichajna Viburnum opulus lipa sercelista Tilia cordata malina zvichajna Rubus idaeus smorodina chorna Ribes nigrum ta inshi likarski travi j chagarnichki brusnicya Vaccinium vitis idaea laskavec zolotistij Bupleurum aureum dyagel likarskij Angelica archangelica sunicya lisova Fragaria vesca konvaliya travneva Convallaria majalis naperstyanka velikokvitkova Digitalis grandiflora ta inshi NaukaKovila Flora Bashkortostanu vivchalasya z XVIII stolittya Iz 1735 po 1737 rik u Bashkortostani pracyuvala Orenburzka ekspediciya V yiyi skladi pracyuvav botanik I G Gejncelman zibrav gerbarij roslin Pivdennogo Uralu j Priurallya Interes do flori Bashkortostanu viyavlyav geograf V M Tatishev U toj zhe chas v Bashkortostani pracyuvali botaniki J G Gmelin i P S Pallas Gmelin u 1742 roci vivchav floru Pivdennogo Uralu Zibrani materiali vin vikoristav u knizi Flora Sibiru Pallas doslidzhuvav roslinnist dolini richki Biloyi mizh Bugulchanom i Sterlitamakom vidvidav ryad girskih rajoniv Uralu vklyuchayuchi goru Yangan tau Vin vpershe opisav roslinnist Peredurallya U 1986 roci floru Bashkortostanu vivchav akademik S I Korzhinskij Jogo materiali uvijshli do knigi Flora shodu Yevropejskoyi Rosiyi U danij chas floru Bashkortostanu vivchali vcheni P L Gorchakovskij Ye V Kucherov A A Muldashev ta inshi Floroyu mohiv Bashkortostanu zajmalasya E Z Bayisheva U 1970 1980 ti roki v Bashkortostani sformuvalasya shkola fitocenologiv yaka zajmalas skladannyam klasifikaciyi roslinnosti Fitocenologichni doslidzhennya v Bashkortostani provodyatsya v laboratoriyi geobotaniki ta roslinnih resursiv Institutu biologiyi UNC RAN na kafedri botaniki Bashkirskogo derzhavnogo universitetu Bashkirskomu derzhavnomu pedagogichnomu instituti ta Bashkirskomu derzhavnomu agrarnomu universiteti Fahivciv po flori Bashkortostanu gotuyut na biologichnomu fakulteti Bashkirskogo derzhavnogo universitetu Institut biologiyi UNC RAN provodit doslidzhennya ta oblik flori Bashkortostanu AlgologiyaVivchennya vodorostej Bashkortostanu provoditsya z kincya XIX stolittya K Yu Shel Materiali dlya botanichnoyi geografiyi Ufimskoyi guberniyi U Bashkortostani ponad 500 vidiv algocenoz yaki poshireni v gruntah stepu lisostepu ta zaplavah chislennih richok respubliki U danij chas vivchennya vodorostej v Bashkortostani provoditsya vchenimi Bashkirskogo derzhavnogo universitetu z metoyu polipshennya strukturi gruntiv ekologichnogo monitoringu vivchennya struktur likuvalnih gryazej kurortiv Bashkortostanu roli vodorostej v rozkladanni rozliviv nafti Provoditsya sistematichne vivchennya fitoplanktonu ozer Asli Kul Kandri Kul Pavlovskogo vodoshovisha richok Bila Doma ta inshih Ohorona roslinDlya ohoroni ridkisnih i znikayuchih vidiv flori i fauni v Bashkortostani stvoreni nacionalni parki j zapovidniki Pivdenno Uralskij derzhavnij prirodnij zapovidnik Nacionalnij park Bashkiriya Derzhavnij prirodnij zapovidnik Shulgan Tash U zapovidnikah provoditsya vivchennya oblik sistematizaciya ta ohoronni zahodi roslin Ridkisni ta taki sho znahodyatsya pid zagrozoyu zniknennya vidi roslin na teritoriyi Bashkortostanu zaneseni v Chervonu knigu Respubliki Bashkortostan Primitki Arhiv originalu za 16 listopada 2019 Procitovano 11 kvitnya 2020 Arhiv originalu za 13 listopada 2013 Procitovano 13 listopada 2013 Yuzhno Uralskij gosudarstvennyj prirodnyj zapovednik oficialnyj sajt Nacionalnyj park Bashkiriya Nacionalnyj park Bashkiriya Zapovednik Shulgan TashLiteraturaAtlas turisticheskih resursov Respubliki Bashkortostan Ufa 2007 276 s Bashkirskaya enciklopediya Gl red M A Ilgamov t 1 A B 2005 624 s ISBN 5 88185 053 X t 2 V Zh 2006 624 s ISBN 5 88185 062 9 t 3 Z K 2007 672 s ISBN 978 5 88185 064 7 t 4 L O 2008 672 s ISBN 978 5 88185 068 5 t 5 P S 2009 576 s ISBN 978 5 88185 072 2 t 6 Sovety nar hozyajstva U 2010 544 s ISBN 978 5 88185 071 5 t 7 F Ya 2011 624 s nauch izd Bashkirskaya enciklopediya Ufa Naumova L G Mirkin B M Muldashev A A Martynenko V B Yamalov S M Flora i rastitelnost Bashkortostana ucheb posobie Ufa Izd vo BGPU 2011 174 s Opredelitel vysshih rastenij Bashkirskoj ASSR T 1 Sem Onocleaceae Fumariaceae M 1988 Opredelitel vysshih rastenij Bashkirskoj ASSR T 2 Sem Brassicaceae Asteraceae M 1989PosilannyaMuldashev A A Flora Bashkirskaya enciklopediya gl red M A Ilgamov Ufa GAUN Bashkirskaya enciklopediya 2015 2019 ISBN 978 5 88185 306 8 Rastitelnyj mir Bashkortostana Bashkirskaya enciklopediya gl red M A Ilgamov Ufa GAUN Bashkirskaya enciklopediya 2015 2019 ISBN 978 5 88185 306 8 Roslini i gribi Bashkortostanu za alfavitom http dou17 neftekamsk ru index php option com content amp view article amp id 27 amp Itemid 27 http bashbee info publ 3 1 0 5

Дата публікації:
Топ