Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мендіш Фернан Мендіш Пінту порт Fernão Mendes Pinto бл 1509 8 липня 15

Фернан Мендіш Пінту

Фернан Мендіш Пінту
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мендіш.

Фернан Мендіш Пінту (порт. Fernão Mendes Pinto; бл. 1509 — 8 липня 1583) — португальський мандрівник, дослідник і письменник. Його мандрівнки тривали більше ніж 21 рік. Одним з перших надав опис Португальської Індії, Ефіопії, Ормуза, держав сучасних М'янми та Індонезії (на островах Ява, Суматра, Сулавесі), Малакки, Аюттхаї, імперії Мін, Японії, ймовірно згадує про далай-ламу. За цей час 13 разів потрапляв у полон і 17 разів продавався у рабство.

Фернан Мендіш Пінту
порт. Fernão Mendes Pinto
image
Народився1509
Монтемор-у-Велю
Помер8 липня 1583(1583-07-08)[1][2][3]
d, d, Алмада
Країнаimage Португальське королівство
Діяльністьмандрівник-дослідник, письменник
Знання мовпортугальська[4]
Посадаd
Конфесіякатолицтво

Життєпис

Походив з бідної селянської родині (за нішою версією з дрібної збіднілої знаті). Народився в 1509 році в Монтемор-у-Велю. Опинився на службі заможної маранської родини Мендіш, яка мала монополію на торгівлю чорним перцем у Португалії. У 1521 році, сподіваючись покращити перспективи хлопчика, стрийко відвіз його до Лісабона. Там Пінту влаштувався слугою одного фідальго. Десь через 18 місяців вік втік і найнявся в доках міста матросом на вантажне судно, що прямувало до Сетубала. По дорозі корабель захопили французькі пірати, а його екіпаж висадили на берег у Алентежу.

Пінту потрапив до Сетубала, де вступив на службу до Франсіско де Фаріа, лицаря ордену Сантьяго. Він залишався там протягом 4 років, а потім вступив на службу до інфанта Жорже де Ленкаштре, магістра ордена Сантьяго. Тут перебував протягом кількох років. У 27 років приєднався до чергової португальської армади. що йшла до Ост-Індії.

11 березня 1537 року залишив Лісабон, рушивши навколо Африки через порт Мозамбік. 5 вересня того ж року він прибув на Діу, який португальці захопили у 1535 році. За цим в брав участь в дослідницькі експедиції через Ефіопію до Червоного моря, відвідавши на шляху Сокотру, Аден і Массауа. Неподалік від останньої португальській флот зазнав поразки, а Пінту опинився в полоні. Його разом з іншими було доправлено до Мохи, де продано греку-ренегату. Пінту погрожував самогубством і був проданий єврейському купцю за 30 дукатів. З новим господарем рушив караванним шляхом до Ормузу, що належав Португалії. Там Пінту було звільнено сплатою 300 дукатів.

Невдовзі призначається капітаном фортеці Ормуз і королівським суддею короля у справах Індії. У справах він рушив до Гоа, на шляху до якого портгулальська флотилія біля Дебалу завдала поразки османам. 1539 року був переведений до капітанства .

Тут отримав доручення встановити дипломатичні стосунки з державами південної Суматри, для утворення союзів проти Джохорського султанату, що на той час був одним з суперників Португалії в регіоні. Після виконання цього завдання його відправили до Патані. Звідти Пінто брав участь у доправки товарів до Аюттхаї, але зазнав нападу піратів, ледве врятувавшись. Втім й надалі очолював торговельні місії в Південно-Китайському морі, особливо в Тонкінській затоці.

Під час однієї з експедицій дійшов до Жовтого моря, де зазнав корабельної аварії, був схоплений китайцями та засуджений до 1 року каторжних робіт на Великій китайській стіні. Не відбувши покарання, потрапив у полон до монголів-чахарів. Був взятий на службу, брав участь у паломництві до Тибету. Подорожував до китайського кордону (в своїх спогадах він згадує найпівденніші частини сучасних Камбоджі та В'єтнаму, де ніколи не бував, а переказав зі слів китайських чиновників).

1543 року Пінту та двоє його супутників, перебуваючи на китайській джонці зазнали корабельної аварії й були віднесені до японського острова Танеґасіма. Він також стверджував, що представив аркебузу в Японії. Але в цей же час в Японії опинився інший португалець — Антоніу да Мота, що також стверджував, що був першим, хто представив японцям вогнепальну зброю. Сприяв торгівлі між португальцями та Японією. Одного разу він зазнав корабельної аварії на островах Рюкю. В подальшому він здійснив торгівельну подорож до Аюттхаї, де мав аудієнцію в короля Чайрачі.

У 1549 році залишив Каґосіму в супроводі японського втікача Андзіро. Він повернувся до Японії разом з католицьким місіонером Франциском Ксав'єром. У 1554 році Пінту приєднався до ордену єзуїтів, пожертувавши йому чималі гроші. Між 1554 і 1556 роками повернувся до Японії на запрошення Отомо Соріна, даймьо Бунго. Пінту призначено представником віцекороля Португальської Індії в Японії.

1556 року повернувся до Малакки, а потім був відправлений до Мартабану. Невдовзі був захоплений військами Баїннауна, володара імперії Таунгу. Відправлений до Каламінхему, але на шляху втік. Згодом дістався до Гоа. Звідси відправлений до султанату Бантен, де закупив перцю для торгівлі в імперії Мін. Втім потрапив у кораблетрощу, віднесений до раджанапату Гова (на Сулавесі). Тут опинився в рабстві, проданий на Яву, де викуплений Нілакендрою, магараджею , відправлений до Малакки.

Здійснив нову торгівельну мандрівку до Аюттхаї, де на той час панував Маха Чаккрапхат. 22 вересня 1558 року повернувся до Португалії. Слава передувала йому в Західній Європі завдяки тому, що один із його листів був опублікований орденом єзуїтів в 1555 році. У 1562—1566 роках при королівському дворі домагався винагороди або компенсації за роки служіння. В цей час оженився на Марії Коррейя Баррету, від якої мав щонайменше двох дочок. У 1562 році він придбав маєток в Прагалі.

1567 року повернувся до Малакки. У 1569 році брав участь у битві проти османського флоту на чолі з Куртоглу Хизир-реїсом в Ачеху. За цим остаточно повернувся до Португалії. Помер в своєму маєтку 1583 року.

Творчість

Відомий завдяки своєму твору «Мандрування» (порт. Peregrinação), який почав складати 1569 року, по поверненню до Португалії. Являє своєрідну форму спогадів. Відповідно до заповіту автора, після його смерті спадкоємці передали рукопис до «Притулку грішниць, що каються» в Лісабоні. Дозвіл інквізиції на друк книги було отримано у 1603 році. Рукопис готував до друку королівський історик Франсішку де Андраде. Згодом оригінал рукопису було втрачено. Вперше твір вийшов друком 1614 року, а протягом 1620—1671 років було здійснено переклад іспанською, французькою, англійською, голландською та німецькою мовами.

В творі поєднано події, свідком яких був сам автором та місця, де він бував особисто з вигадкою та утопією. Перші 38 розділів містять у собі яскраво виражену установку на пікареску (шахрайський роман), в інших — помітні автобіографічний, агіографічний і утопічний жанри. Агіографічний початок носять описи подорожі Франциска Ксав'єра, а утопічний використано при зображенні ідеального міста Пекіна, в якому автор ніколи не був.

Дослідник португальської літератури Антоніу-Жозе Сарайва оцінив «Мандрування» як найбільший скарб португальської літератури в плані уяви, оскільки автор не втомлюється тримати читача в постійній увазі, коли при постійній зміні сюжету завершення одного епізоду автоматично стає початком нової, не менш несподіваної пригоди.

Пам'ять

  • 1960 року скульптуру Фернана Мендіша Пінту представлено на Пам'ятнику великим географічним відкриттям в Лісабоні.
  • 1965 року середня школа в Алмаді названа на його честь.
  • 1976 Міжнародним астрономічним союзом на планеті Меркурій був названий кратер Мендіш Пінту
  • 15 вересня 2011 року Банк Португалії випустив в обіг пам'ятну монету в 2 євро, присвячену 500-річчю від дня його народження.

Примітки

  1. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. Babelio — 2007.
    d:Track:Q2877812
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  5. Saraiva, Lopes, 1985, p. 312: «É o maior tesouro imaginário da literatura portuguesa».

Джерела

  • Saraiva A. J., Lopes Ó. História da Literatura Portuguesa/ António José Saraiva, Óscar Lopes. — 13ª ed. corrigida e actualizada. — Porto : Porto Editora, 1985. — 1218 p.
  • Almeida F. A. Fernão Mendes Pinto : um aventureiro português no Extremo Oriente / Fernando António Almeida, Almada: Câmara Municipal de Almada, 2006.
  • Fernão Mendes Pinto and the Peregrinação – studies, restored Portuguese text, notes and indexes, directed by Jorge Santos Alves, Fundação Oriente, Lisbon, 2010,

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mendish Fernan Mendish Pintu port Fernao Mendes Pinto bl 1509 8 lipnya 1583 portugalskij mandrivnik doslidnik i pismennik Jogo mandrivnki trivali bilshe nizh 21 rik Odnim z pershih nadav opis Portugalskoyi Indiyi Efiopiyi Ormuza derzhav suchasnih M yanmi ta Indoneziyi na ostrovah Yava Sumatra Sulavesi Malakki Ayutthayi imperiyi Min Yaponiyi jmovirno zgaduye pro dalaj lamu Za cej chas 13 raziv potraplyav u polon i 17 raziv prodavavsya u rabstvo Fernan Mendish Pintuport Fernao Mendes PintoNarodivsya1509 Montemor u VelyuPomer8 lipnya 1583 1583 07 08 1 2 3 d d AlmadaKrayina Portugalske korolivstvoDiyalnistmandrivnik doslidnik pismennikZnannya movportugalska 4 PosadadKonfesiyakatolictvoRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z bidnoyi selyanskoyi rodini za nishoyu versiyeyu z dribnoyi zbidniloyi znati Narodivsya v 1509 roci v Montemor u Velyu Opinivsya na sluzhbi zamozhnoyi maranskoyi rodini Mendish yaka mala monopoliyu na torgivlyu chornim percem u Portugaliyi U 1521 roci spodivayuchis pokrashiti perspektivi hlopchika strijko vidviz jogo do Lisabona Tam Pintu vlashtuvavsya slugoyu odnogo fidalgo Des cherez 18 misyaciv vik vtik i najnyavsya v dokah mista matrosom na vantazhne sudno sho pryamuvalo do Setubala Po dorozi korabel zahopili francuzki pirati a jogo ekipazh visadili na bereg u Alentezhu Pintu potrapiv do Setubala de vstupiv na sluzhbu do Fransisko de Faria licarya ordenu Santyago Vin zalishavsya tam protyagom 4 rokiv a potim vstupiv na sluzhbu do infanta Zhorzhe de Lenkashtre magistra ordena Santyago Tut perebuvav protyagom kilkoh rokiv U 27 rokiv priyednavsya do chergovoyi portugalskoyi armadi sho jshla do Ost Indiyi 11 bereznya 1537 roku zalishiv Lisabon rushivshi navkolo Afriki cherez port Mozambik 5 veresnya togo zh roku vin pribuv na Diu yakij portugalci zahopili u 1535 roci Za cim v brav uchast v doslidnicki ekspediciyi cherez Efiopiyu do Chervonogo morya vidvidavshi na shlyahu Sokotru Aden i Massaua Nepodalik vid ostannoyi portugalskij flot zaznav porazki a Pintu opinivsya v poloni Jogo razom z inshimi bulo dopravleno do Mohi de prodano greku renegatu Pintu pogrozhuvav samogubstvom i buv prodanij yevrejskomu kupcyu za 30 dukativ Z novim gospodarem rushiv karavannim shlyahom do Ormuzu sho nalezhav Portugaliyi Tam Pintu bulo zvilneno splatoyu 300 dukativ Nevdovzi priznachayetsya kapitanom forteci Ormuz i korolivskim suddeyu korolya u spravah Indiyi U spravah vin rushiv do Goa na shlyahu do yakogo portgulalska flotiliya bilya Debalu zavdala porazki osmanam 1539 roku buv perevedenij do kapitanstva Tut otrimav doruchennya vstanoviti diplomatichni stosunki z derzhavami pivdennoyi Sumatri dlya utvorennya soyuziv proti Dzhohorskogo sultanatu sho na toj chas buv odnim z supernikiv Portugaliyi v regioni Pislya vikonannya cogo zavdannya jogo vidpravili do Patani Zvidti Pinto brav uchast u dopravki tovariv do Ayutthayi ale zaznav napadu pirativ ledve vryatuvavshis Vtim j nadali ocholyuvav torgovelni misiyi v Pivdenno Kitajskomu mori osoblivo v Tonkinskij zatoci Pid chas odniyeyi z ekspedicij dijshov do Zhovtogo morya de zaznav korabelnoyi avariyi buv shoplenij kitajcyami ta zasudzhenij do 1 roku katorzhnih robit na Velikij kitajskij stini Ne vidbuvshi pokarannya potrapiv u polon do mongoliv chahariv Buv vzyatij na sluzhbu brav uchast u palomnictvi do Tibetu Podorozhuvav do kitajskogo kordonu v svoyih spogadah vin zgaduye najpivdennishi chastini suchasnih Kambodzhi ta V yetnamu de nikoli ne buvav a perekazav zi sliv kitajskih chinovnikiv 1543 roku Pintu ta dvoye jogo suputnikiv perebuvayuchi na kitajskij dzhonci zaznali korabelnoyi avariyi j buli vidneseni do yaponskogo ostrova Tanegasima Vin takozh stverdzhuvav sho predstaviv arkebuzu v Yaponiyi Ale v cej zhe chas v Yaponiyi opinivsya inshij portugalec Antoniu da Mota sho takozh stverdzhuvav sho buv pershim hto predstaviv yaponcyam vognepalnu zbroyu Spriyav torgivli mizh portugalcyami ta Yaponiyeyu Odnogo razu vin zaznav korabelnoyi avariyi na ostrovah Ryukyu V podalshomu vin zdijsniv torgivelnu podorozh do Ayutthayi de mav audiyenciyu v korolya Chajrachi U 1549 roci zalishiv Kagosimu v suprovodi yaponskogo vtikacha Andziro Vin povernuvsya do Yaponiyi razom z katolickim misionerom Franciskom Ksav yerom U 1554 roci Pintu priyednavsya do ordenu yezuyitiv pozhertuvavshi jomu chimali groshi Mizh 1554 i 1556 rokami povernuvsya do Yaponiyi na zaproshennya Otomo Sorina dajmo Bungo Pintu priznacheno predstavnikom vicekorolya Portugalskoyi Indiyi v Yaponiyi 1556 roku povernuvsya do Malakki a potim buv vidpravlenij do Martabanu Nevdovzi buv zahoplenij vijskami Bayinnauna volodara imperiyi Taungu Vidpravlenij do Kalaminhemu ale na shlyahu vtik Zgodom distavsya do Goa Zvidsi vidpravlenij do sultanatu Banten de zakupiv percyu dlya torgivli v imperiyi Min Vtim potrapiv u korabletroshu vidnesenij do radzhanapatu Gova na Sulavesi Tut opinivsya v rabstvi prodanij na Yavu de vikuplenij Nilakendroyu magaradzheyu vidpravlenij do Malakki Zdijsniv novu torgivelnu mandrivku do Ayutthayi de na toj chas panuvav Maha Chakkraphat 22 veresnya 1558 roku povernuvsya do Portugaliyi Slava pereduvala jomu v Zahidnij Yevropi zavdyaki tomu sho odin iz jogo listiv buv opublikovanij ordenom yezuyitiv v 1555 roci U 1562 1566 rokah pri korolivskomu dvori domagavsya vinagorodi abo kompensaciyi za roki sluzhinnya V cej chas ozhenivsya na Mariyi Korrejya Barretu vid yakoyi mav shonajmenshe dvoh dochok U 1562 roci vin pridbav mayetok v Pragali 1567 roku povernuvsya do Malakki U 1569 roci brav uchast u bitvi proti osmanskogo flotu na choli z Kurtoglu Hizir reyisom v Achehu Za cim ostatochno povernuvsya do Portugaliyi Pomer v svoyemu mayetku 1583 roku TvorchistVidomij zavdyaki svoyemu tvoru Mandruvannya port Peregrinacao yakij pochav skladati 1569 roku po povernennyu do Portugaliyi Yavlyaye svoyeridnu formu spogadiv Vidpovidno do zapovitu avtora pislya jogo smerti spadkoyemci peredali rukopis do Pritulku grishnic sho kayutsya v Lisaboni Dozvil inkviziciyi na druk knigi bulo otrimano u 1603 roci Rukopis gotuvav do druku korolivskij istorik Fransishku de Andrade Zgodom original rukopisu bulo vtracheno Vpershe tvir vijshov drukom 1614 roku a protyagom 1620 1671 rokiv bulo zdijsneno pereklad ispanskoyu francuzkoyu anglijskoyu gollandskoyu ta nimeckoyu movami V tvori poyednano podiyi svidkom yakih buv sam avtorom ta miscya de vin buvav osobisto z vigadkoyu ta utopiyeyu Pershi 38 rozdiliv mistyat u sobi yaskravo virazhenu ustanovku na pikaresku shahrajskij roman v inshih pomitni avtobiografichnij agiografichnij i utopichnij zhanri Agiografichnij pochatok nosyat opisi podorozhi Franciska Ksav yera a utopichnij vikoristano pri zobrazhenni idealnogo mista Pekina v yakomu avtor nikoli ne buv Doslidnik portugalskoyi literaturi Antoniu Zhoze Sarajva ociniv Mandruvannya yak najbilshij skarb portugalskoyi literaturi v plani uyavi oskilki avtor ne vtomlyuyetsya trimati chitacha v postijnij uvazi koli pri postijnij zmini syuzhetu zavershennya odnogo epizodu avtomatichno staye pochatkom novoyi ne mensh nespodivanoyi prigodi Pam yat1960 roku skulpturu Fernana Mendisha Pintu predstavleno na Pam yatniku velikim geografichnim vidkrittyam v Lisaboni 1965 roku serednya shkola v Almadi nazvana na jogo chest 1976 Mizhnarodnim astronomichnim soyuzom na planeti Merkurij buv nazvanij krater Mendish Pintu 15 veresnya 2011 roku Bank Portugaliyi vipustiv v obig pam yatnu monetu v 2 yevro prisvyachenu 500 richchyu vid dnya jogo narodzhennya PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Babelio 2007 d Track Q2877812 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Saraiva Lopes 1985 p 312 E o maior tesouro imaginario da literatura portuguesa DzherelaSaraiva A J Lopes o Historia da Literatura Portuguesa Antonio Jose Saraiva oscar Lopes 13ª ed corrigida e actualizada Porto Porto Editora 1985 1218 p Almeida F A Fernao Mendes Pinto um aventureiro portugues no Extremo Oriente Fernando Antonio Almeida Almada Camara Municipal de Almada 2006 Fernao Mendes Pinto and the Peregrinacao studies restored Portuguese text notes and indexes directed by Jorge Santos Alves Fundacao Oriente Lisbon 2010 ISBN 978 972 785 096 9

Дата публікації:
Топ