У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Монтемор Монтемо р у Ве лю порт Montemor o Velho МФА mõ tɨ ˈmoɾ u ˈ

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Монтемор.

Монтемо́р-у-Ве́лю (порт. Montemor-o-Velho; МФА: [mõ.tɨ.ˈmoɾ-u-ˈvɐ.ʎu], Монтимо́р-у-Ве́лю, «Монтемор-Старий») — муніципалітет і містечко в Португалії, в окрузі Коїмбра. Розташований у центральній частині країни, на теренах історичної португальської провінції Бейра. Належить до Коїмбрської діоцезії Католицької церкви в Португалії. Права міського самоврядування має з 1212 року. Поділяється на 11 парафій. За адміністративним поділом, чинним до 1976 року, був складовою провінції Берегова Бейра. Площа муніципалітету — 228,96 км², населення муніципалітету — 26171 ос. (2011); густота населення — 114,3 осіб/км² . Патрон — Діва Марія. Святковий день муніципалітету — 8 вересня. Поштовий індекс — 3140. Код місцевої адміністративної одиниці — 0610. Складова статистичного регіону Центр.

Монтемо́р-у-Ве́лю

— Муніципалітет —

Вигляд містечка

Прапор

Герб

Країна

Португалія

Регіон

Центр

Округ

Коїмбра

Муніципалітет

Парафії

11 парафій

Уряд

-

Площа

- Повна

228,96 км²

Населення (2011)

- Усього

26 171

- Густота

114,3/км²

Часовий пояс

WET (UTC±00:00)

- Літній час

WEST ()

3140

0610

Вебсайт: Офіційний сайт

Монтемо́р-у-Ве́лю на мапі Португалії

Географія

Монтемор-у-Велю розташований на заході Португалії, на заході округу Коїмбра.

Монтемор-у-Велю межує на півночі з муніципалітетом Кантаньєде, на сході — з муніципалітетами Коїмбра і Кондейша-а-Нова, на півдні — з муніципалітетом Соре, на заході — з муніципалітетом Фігейра-да-Фош.

Історія

1211 року, за заповітом португальського короля Саншу І, замок і округа Монтемор-у-Велю перейшли до його доньки Терези. Разом із сестрами вона вела війну з братом і новим королем Афонсу ІІ, що прагнув повернути Монтемор до королівського домену. Міжусобна війна припинилася 1216 року за посередництва римського папи Іннокентія ІІІ; Тереза передала володіння королю за грошову компенсацію, а замок — Ордену тамплієрів. Після смерті Афонсу ІІ в 1223 році вона добилася від короля Саншу ІІ повернення доходу з Монттемора та особистого щорічного утримання.

1212 року, в ході міжусобної війни, португальська інфанта Тереза надала Монтемору форал, яким визнала за поселенням статус містечка та муніципальні самоврядні права.

Населення

Кількість мешканців
1864	1878	1890	1900	1911	1920	1930	1940	1950	1960	1970	1981	1991	2001	2011
19 799	21 405	22 042	22 361	24 410	23 864	25 162	27 912	27 978	27 925	26 468	27 274	26 375	25 478	26 171

Примітки

European Portuguese: Convert Text to IPA Transcription ().
Hermenegildo Fernandes, 2006, с. 87, 100, 119.
Instituto Nacional de Estatística (Recenseamentos Gerais da População) [1] [ 10 липня 2017 у Wayback Machine.]

Джерела

Montemór-o-Velho Portugal: diccionario historico, chorographico, heraldico, biographico, bibliographico, numismatico e artistico / E. Pereira, G. Rodrigues. — Lisboa : J. Romano Torres, 1908. — Vol. IV. — P. 1263-1265.
Vilhena Barbosa, Inácio de. As cidades e villas da Monarchia Portugueza que teem brasão d'armas : in 3 vol. — Lisboa : Typographia do Panorama, 1860. — Vol. 2. — P. 84-87.
Hermenegildo Fernandes. D. Sancho II: Tragédia. Lisboa: Círculo de Leitores, 2006.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Монтемор-у-Велю

Офіційний сайт [ 8 грудня 2017 у Wayback Machine.]

[1] European Portuguese: Convert Text to IPA Transcription ().

[FOOTNOTEHermenegildo_Fernandes200687,_100,_119-2] Hermenegildo Fernandes, 2006, с. 87, 100, 119.

[3] Instituto Nacional de Estatística (Recenseamentos Gerais da População) [1] [ 10 липня 2017 у Wayback Machine.]