Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Баїннаун Чавтін Норахта (бірм. ဘုရင့်နောင် ကျော်ထင်နော်ရထာ; 16 січня 1516 — 10 жовтня 1581) — 3-й володар імперії Таунгу в 1551—1581 роках. Створив найбільшу державу Південно-Східної Азії.
| Баїннаун | |
|---|---|
 | |
| Народився | 16 січня 1516 Таунгу[d], Пегу, М'янма |
| Помер | 10 листопада 1581 (65 років) Пегу, М'янма |
| Поховання | d |
| Країна | d |
| Діяльність | воєначальник |
| Знання мов | d |
| Посада | монарх |
| Військове звання | генерал |
| Конфесія | Тхеравада |
| Рід | Таунгу |
| Батько | d |
| Мати | d |
| Брати, сестри | d, d і d |
| У шлюбі з | d, d і d |
| Діти | Нандабаїн, Н'яунйан, Норахта Мінсо, d, d, d, d і d |
| |
Життєпис
Молоді роки
Син Мінг'їсве, віцекороля Таунгу, та Шинмйом'ят, годувальниці Табіншвехті, спадкоємця імперії Таунгу. За батьківською лінією належав до віцекоролів Таунгу і Пакхану, за материнською був далеким родичем Табіншвехті.
Народився 1516 року в м. Таунгу, отримавши ім'я Є Хтут. Виріс при дворі володаря Мінґінйо, товаришуючи із синами з правлячої династії. Здобув військову та іншу освіту разом з Табіншвехті.
Кар'єра
1530 року Табіншвехті став новим правителем, завдяки чому Є Хтут зробив гарну кар'єру. Його сестра — Хін Хпоне Сое — була обрана як одна з головних дружин нового володаря. Невдовзі виявив військовий хист, коли 1533 року здійснив успішний напад на царство Гантаваді. 1534 року було виявлено зв'язок Є Хтута з сестрою правителя — Тхакін Ґ'ї. Але замість того, щоб стратити Є Хтута за образу, він видав за нього сестру та надав князівський титул (к'яхтін норахта). Того ж року Є Хтут звитяжив під час великої військової кампанії проти Гантаваді. Втім спроби захопити столицю останньої — Пегу виявилися марними.
Є Хтут спільно з Табіншвехті здійснював щорічні походи проти Гантаваді до 1539 року, коли зрештою Пегу було підкорено. В успіху важливу роль відіграв Є Хтут, який у вирішальній битві біля Наунгйо (неподалік Іраваді) здобув повну перемогу над військом Гантаваді. За це отримав титул Баїннаун («Старший брат правителя»), під яким згодом став відомим, та посаду головного міністра. Брав участь в остаточному підкорені Гантаваді, що сталося 1541 року.
1541 року Баїннаун брав участь у війні проти держави П'ї. 1542 року за наказам правителя рушив проти Мінбіна, правителя М'яу-У, що вирішив надати допомогу П'ї та Аві. У битві в ущелині Падаунг Баїннаун знищив військо супротивника. Невдовзі було підкорено усе П'ї. 1544 року виступив проти Конфедерації шанських князівств, які контролювали значну область Ави. У битві біля Саліну таунгуські війська здобули цілковиту перемогу. За ці успіхи Табіншвехті оголосив Баїннауна спадкоємцем трону.
У 1545—1547 роках брав участь в походах проти М'яу-У, але головні фортеці й столицю не вдалося захопити. У 1547—1549 роках разом з Табіншвехті воював проти Аюттхаї. Але й тут Таунгу не досягло значного успіху. Табіншвехті був морально зломлений повторюваними невдачами, і відійшов від справ, поринувши в пиятику та розваги.
1550 року повстав Смім Хто, що намагався відновити державу Гантаваді. Проти нього вирушив Баїннаун. Цим скористався Смім Сохтут, який вбив Табіншвехті й оголосив себе новим володарем. За цим самостійність оголосили більшість намісників (віцекоролів). Сам Баїннаун 2 місяці збирав війська в Далі (південь країни), після чого виступив проти заколотників.
Володарювання
Об'єднання
Спочатку рушив на місто Таунгу, оминувши Пегу, де отаборився Смім Сохтут. У місті Зеявадді зібрав армію в 9600 піхоти, 200 кіннотників, 20 слонів, 200 військових човнів, з якою у січні 1551 року захопив Таунгу. 11 січня відбулася церемонія коронації. Слідом за цим зумів підкорити більшість земель центральної Бірми від Мйєде до Сагу. В серпні 1551 року переміг та підкорив П'ї, стративши віцекороля Тхадо Дхаммаязу I (належав до династії Таунгу), що оголосив самостійність. Новим намісником став Тхадо Дхаммаяза II, брат Баїннауна. У вересні того ж року було підкорено Паган, де правив Соккате.
Спробував втрутитися у справи Ави, зірвав напад військ Пегу. Спочатку було відбито напад, а 1552 року на чолі потужного війська Баїннаун рушив на підкорення Пегу. У герці на слонах, що було вирішено провести замість битви, Баїннаун переміг Смім Сохтута, внаслідок чого військо Пегу втекло з поля бою. Невдовзі війська Таунгу завдали пегусцям поразки у битві біля Бассейну, внаслідок чого Баїннаун полонив родину Смім Сохтута. 1552 року завершив підкорення Пегу та Мартабана, стративши усіх заколотників.
1553 року спробував захопити Аву, але зазнав невдачі. Того ж року переніс столицю до міста Пегу, де звів новий палац Канбозтхаді. 1554 року провів тут нову коронацію, прийнявши ім'я Тірі Тудхамма Яза.
1554 року розпочав нову військову кампанію проти Ави, яку було переможено 1555 року. Полоненого правителя Сітху Чавтхіна було відправлено в Пегу, а віцекоролем Ави призначено Тадомінсо, молодшого брата Баїннауна. Невдовзі остаточно запровадив систему віцекоролів, які розташовувалися в містах П'ї, Ава, Мартабан, Таунгу.
За цим було захоплено долини річок Му і Чиндвін, звідки вибито шанські війська. Тепер кордон з Конфедерацією шанських князівств знаходився уздовж міст Сангу, Мон'юа, Мйєду.
1556 року держава Моннай визнала зверхність імперії Таунгу. 1557 року з новим військом (36 тис. піхоти, 1200 вершників, 60 слонів, 180 бойових човнів) виступив проти шанських князівств. Коли війська перебували на гірському хребті Пахкай (сучасний штат Качин) Моннай за підтримки держави Ланнан повстала проти Таунгу. Баїннаун швидко рушив проти Моннай, яку переміг та захопив. Інші війська повністю підкорили південні шанські князівства, північні — визнали зверхність китайської імперії Мін. У 1557 році затвердив адміністративну систему, яка зменшувала владу шанських спадкових саофов (вождів), впроваджувала для шанів мита, низькі податки на землю.
1558 року, скориставшись протистоянням держав Ланна і Лансанг, Баїннаун атакував територію першої. Мекуті, правитель Ланни, здався без бою, визнавши зверхність імперії Таунгу. За це Баїннаун залишив Мекуті на троні. Разом з тим у столиці Ланна — Чіангмаї — залишив залогу у 1 тис. вояків. Цей загін допоміг Мекуті відбити напад Сеттатірата, правителя Лансангу. 1559 року Баїннаун змусив північношанські князівства визнати також й його зверхність.
1560 року підкорив індуїстське князівство Маніпур. 1562 року виступив проти північношанських князівств, захопивши долину річки Тапіе та найсильніше князівство Кенхунг (територія сучасної Сішуанбаньна-Дайської автономної префектури КНР). У всіх великих містах були поставлені залоги, князі стали приносити клятву вірності володареві Таунгу, сплачувати щорічну данину, приходити в його армію зі своїми ополченнями, посилати доньок до гарему, а синів — на службу в палац.
Війни з Аюттхаєю і Ланною
1563 року відправив посольство до Махи Чаккрапхата, правителя Аюттхаї, вимагаючи визнати зверхність імперії Таунгу. Але той відмовив. Слідом за цим Баїннаун рушив проти Аюттхаї. В цей час повстала держава Ланна. Втім бірманським військам вдалося захопити важливе місто Камфенг Пхет, а потім у запеклій битві біля Пхітсанулоку здолати аюттхайське військо. Невдовзі було взято в облогу столицю Аюттхаї, яка трималася за підтримки португальських найманців та португальського флоту. Втім Баїннаун здолав усіх, змусивши Маху Чаккрапхату капітулювати та визнати його зверхність. Баїннаун вивіз зі столиці підкореного царства численні коштовності, ремісників, 400 слонів (серед них 4 білих) та захопленого аюттхайського правителя. Замість нього було поставлено Махінтхратхірата та залишено залогу в 3 тис. вояків. Прийняв титул хсінб'юм'яшин (Володар Білих Слонів).
1564 року рушив на Ланну, яка вступила в союз з Лансангом. Швидка кампанія принесла успіх, а ланнаський володар Мекуті здався. Його було відправлено до Пегу. Новим правителем Ланни Баїннаун зробив дружину Мекуті — Вісуддадеві. Втім сам Баїннаун деякий час керував Ланною. Повернутися до столиці Пегу 1565 року його змусило повстання тамтешніх мешканців.
Сприяв поширенню бірманського звичаєвого права та бірманського календаря в усіх підкорених державах. Було проведено стандартизацію ваг і мір.
Після придушення повстання шанів і монів у Пегу, Баїннаун наказав відбудувати палацові комплекси, що було знищено заколотниками. Роботи тривали до 1568 року.
Війна з Лансангом і Аюттхаєю
Разом з тим війська Таунгу продовжили похід проти Лансангу. Спочатку було захоплено його столицю В'єнтьян та більшість міст. Втім правитель Сеттатірат перейшов до партизанських дій, зумівши зберегти владу у сільських районах. 1567 року бірманські війська повністю залишили землі Лансангу.
1568 року Лансанг став нападати на підвладні імперії Таунгу землі. Невдовзі повстав Маха Чаккрапхат, колишній правитель Аюттхаї, якому було дозволено повернутися до себе. Аюттхая уклала союз з Лансангом проти Таунгу. Проте Маха Таммарача, віцекороль центральної Аюттхаї зі столицею в Пхітсанулоку, залишився вірним Баїннауну. В подальшому Пхітсанулок став базою для наступу бірманських військ на Аюттхаю і Лансанг. Спочатку Баїннаун завдав тяжкої поразки лансанзькому правителю Сеттатірату, потім помер Маха Чаккрапхат, а Махінтхратхірат, який повернувся на трон, знову визнав зверхність Таунгу.
Втім 1569 року Баїннаун захопив Аюттхаю, повалив Махінтхратхірата, поставивши правителем Маху Таммарачу. Але спроби захопити Лансанг виявилися невдалими через складні природні умови, внаслідок чого 1570 року Баїннаун повернувся до Пегу лише з невеликим загоном (інші загинули від хвороб та голоду).
1571 року повстали північношанські князівства Мохан'їн і Могаун. Незважаючи на гірські місцини армія Таунгу швидко приборкала виступи. Слідом за цим вирішив скористатися боротьбою за трон у Лансангу, що почалася після вбивства Сеттатірата. Не досягши значного результату 1573 року бірманське військо відступило до своїх володінь. 1574 року знову повстали шанські князівства Мохан'їн і Могаун. За наказом Баїннауна військо Тадо Мінсо, віцекороля Ави, рушило проти шанів, а сам правитель імперії вирішив підкорити Лансанг. В цих кампаніях бірманцям сприяв успіх: шани були переможені, Лансанг 1575 року підкорено, де правителя Сенсулінту було повалено й поставлено васалом Воравонгсу I. Втім партизанські дії шанів у джунглях тривали до 1577 року.
Останні роки
Протягом 1570-х років було встановлено дипломатичні відносини з царствами Котте і Канді. На острові Ланка відсилав допомогу буддистським монастирям. навіть Намагався викупити зуб Будди, який начебто захопили португальці та відвезли до Гоа. 1576 року відправив війська на допомогу Дхармапалі, королю Котте, проти якого почалося повстання. На дяку за його придушення Дгармапала відправив Баїннауну начебто справжній зуб Будди (але він тоді знаходився в Канді). Водночас було налагоджено контакти з португальцями в Малацці, де бірманці закуповували вогнепальну зброю та наймали військовиків.
1579 року встановлено дипломатичні стосунки з імперією Великих Моголів з наміром залишити царство М'яу-У без будь-якої підтримки. 1580 року почалася військова кампанія проти М'яу-У, але атака з моря не дала результатів. Тоді 1581 року Баїннаун відправив нову армію суходолом. Втім у розпал цих подій володар імперії Таунгу помер, оскільки вже давно хворів. Усі війська повернулися до Пегу. Новим володарем імперії став його син Нандабаїн.
Джерела
- Simms, Peter; Sanda Simms (2001). The Kingdoms of Laos: Six Hundred Years of History (illustrated ed.). Psychology Press. .
- Lieberman, Victor B. (2003). Strange Parallels: Southeast Asia in Global Context, c. 800—1830, volume 1, Integration on the Mainland. Cambridge University Press. .
- Aung-Thwin, Michael A.; Maitrii Aung-Thwin (2012). A History of Myanmar Since Ancient Times (illustrated ed.). Honolulu: University of Hawai'i Press. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bayinnaun Chavtin Norahta birm ဘ ရင န င က ထင န ရထ 16 sichnya 1516 10 zhovtnya 1581 3 j volodar imperiyi Taungu v 1551 1581 rokah Stvoriv najbilshu derzhavu Pivdenno Shidnoyi Aziyi BayinnaunNarodivsya16 sichnya 1516 Taungu d Pegu M yanmaPomer10 listopada 1581 1581 11 10 65 rokiv Pegu M yanmaPohovannyadKrayinadDiyalnistvoyenachalnikZnannya movdPosadamonarhVijskove zvannyageneralKonfesiyaTheravadaRidTaunguBatkodMatidBrati sestrid d i dU shlyubi zd d i dDitiNandabayin N yaunjan Norahta Minso d d d d i d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisMolodi roki Sin Ming yisve vicekorolya Taungu ta Shinmjom yat goduvalnici Tabinshvehti spadkoyemcya imperiyi Taungu Za batkivskoyu liniyeyu nalezhav do vicekoroliv Taungu i Pakhanu za materinskoyu buv dalekim rodichem Tabinshvehti Narodivsya 1516 roku v m Taungu otrimavshi im ya Ye Htut Viris pri dvori volodarya Minginjo tovarishuyuchi iz sinami z pravlyachoyi dinastiyi Zdobuv vijskovu ta inshu osvitu razom z Tabinshvehti Kar yera 1530 roku Tabinshvehti stav novim pravitelem zavdyaki chomu Ye Htut zrobiv garnu kar yeru Jogo sestra Hin Hpone Soe bula obrana yak odna z golovnih druzhin novogo volodarya Nevdovzi viyaviv vijskovij hist koli 1533 roku zdijsniv uspishnij napad na carstvo Gantavadi 1534 roku bulo viyavleno zv yazok Ye Htuta z sestroyu pravitelya Thakin G yi Ale zamist togo shob stratiti Ye Htuta za obrazu vin vidav za nogo sestru ta nadav knyazivskij titul k yahtin norahta Togo zh roku Ye Htut zvityazhiv pid chas velikoyi vijskovoyi kampaniyi proti Gantavadi Vtim sprobi zahopiti stolicyu ostannoyi Pegu viyavilisya marnimi Ye Htut spilno z Tabinshvehti zdijsnyuvav shorichni pohodi proti Gantavadi do 1539 roku koli zreshtoyu Pegu bulo pidkoreno V uspihu vazhlivu rol vidigrav Ye Htut yakij u virishalnij bitvi bilya Naungjo nepodalik Iravadi zdobuv povnu peremogu nad vijskom Gantavadi Za ce otrimav titul Bayinnaun Starshij brat pravitelya pid yakim zgodom stav vidomim ta posadu golovnogo ministra Brav uchast v ostatochnomu pidkoreni Gantavadi sho stalosya 1541 roku 1541 roku Bayinnaun brav uchast u vijni proti derzhavi P yi 1542 roku za nakazam pravitelya rushiv proti Minbina pravitelya M yau U sho virishiv nadati dopomogu P yi ta Avi U bitvi v ushelini Padaung Bayinnaun znishiv vijsko suprotivnika Nevdovzi bulo pidkoreno use P yi 1544 roku vistupiv proti Konfederaciyi shanskih knyazivstv yaki kontrolyuvali znachnu oblast Avi U bitvi bilya Salinu taunguski vijska zdobuli cilkovitu peremogu Za ci uspihi Tabinshvehti ogolosiv Bayinnauna spadkoyemcem tronu U 1545 1547 rokah brav uchast v pohodah proti M yau U ale golovni forteci j stolicyu ne vdalosya zahopiti U 1547 1549 rokah razom z Tabinshvehti voyuvav proti Ayutthayi Ale j tut Taungu ne dosyaglo znachnogo uspihu Tabinshvehti buv moralno zlomlenij povtoryuvanimi nevdachami i vidijshov vid sprav porinuvshi v piyatiku ta rozvagi 1550 roku povstav Smim Hto sho namagavsya vidnoviti derzhavu Gantavadi Proti nogo virushiv Bayinnaun Cim skoristavsya Smim Sohtut yakij vbiv Tabinshvehti j ogolosiv sebe novim volodarem Za cim samostijnist ogolosili bilshist namisnikiv vicekoroliv Sam Bayinnaun 2 misyaci zbirav vijska v Dali pivden krayini pislya chogo vistupiv proti zakolotnikiv Volodaryuvannya Ob yednannya Spochatku rushiv na misto Taungu ominuvshi Pegu de otaborivsya Smim Sohtut U misti Zeyavaddi zibrav armiyu v 9600 pihoti 200 kinnotnikiv 20 sloniv 200 vijskovih chovniv z yakoyu u sichni 1551 roku zahopiv Taungu 11 sichnya vidbulasya ceremoniya koronaciyi Slidom za cim zumiv pidkoriti bilshist zemel centralnoyi Birmi vid Mjyede do Sagu V serpni 1551 roku peremig ta pidkoriv P yi strativshi vicekorolya Thado Dhammayazu I nalezhav do dinastiyi Taungu sho ogolosiv samostijnist Novim namisnikom stav Thado Dhammayaza II brat Bayinnauna U veresni togo zh roku bulo pidkoreno Pagan de praviv Sokkate Sprobuvav vtrutitisya u spravi Avi zirvav napad vijsk Pegu Spochatku bulo vidbito napad a 1552 roku na choli potuzhnogo vijska Bayinnaun rushiv na pidkorennya Pegu U gerci na slonah sho bulo virisheno provesti zamist bitvi Bayinnaun peremig Smim Sohtuta vnaslidok chogo vijsko Pegu vteklo z polya boyu Nevdovzi vijska Taungu zavdali peguscyam porazki u bitvi bilya Bassejnu vnaslidok chogo Bayinnaun poloniv rodinu Smim Sohtuta 1552 roku zavershiv pidkorennya Pegu ta Martabana strativshi usih zakolotnikiv 1553 roku sprobuvav zahopiti Avu ale zaznav nevdachi Togo zh roku perenis stolicyu do mista Pegu de zviv novij palac Kanbozthadi 1554 roku proviv tut novu koronaciyu prijnyavshi im ya Tiri Tudhamma Yaza 1554 roku rozpochav novu vijskovu kampaniyu proti Avi yaku bulo peremozheno 1555 roku Polonenogo pravitelya Sithu Chavthina bulo vidpravleno v Pegu a vicekorolem Avi priznacheno Tadominso molodshogo brata Bayinnauna Nevdovzi ostatochno zaprovadiv sistemu vicekoroliv yaki roztashovuvalisya v mistah P yi Ava Martaban Taungu Za cim bulo zahopleno dolini richok Mu i Chindvin zvidki vibito shanski vijska Teper kordon z Konfederaciyeyu shanskih knyazivstv znahodivsya uzdovzh mist Sangu Mon yua Mjyedu 1556 roku derzhava Monnaj viznala zverhnist imperiyi Taungu 1557 roku z novim vijskom 36 tis pihoti 1200 vershnikiv 60 sloniv 180 bojovih chovniv vistupiv proti shanskih knyazivstv Koli vijska perebuvali na girskomu hrebti Pahkaj suchasnij shtat Kachin Monnaj za pidtrimki derzhavi Lannan povstala proti Taungu Bayinnaun shvidko rushiv proti Monnaj yaku peremig ta zahopiv Inshi vijska povnistyu pidkorili pivdenni shanski knyazivstva pivnichni viznali zverhnist kitajskoyi imperiyi Min U 1557 roci zatverdiv administrativnu sistemu yaka zmenshuvala vladu shanskih spadkovih saofov vozhdiv vprovadzhuvala dlya shaniv mita nizki podatki na zemlyu 1558 roku skoristavshis protistoyannyam derzhav Lanna i Lansang Bayinnaun atakuvav teritoriyu pershoyi Mekuti pravitel Lanni zdavsya bez boyu viznavshi zverhnist imperiyi Taungu Za ce Bayinnaun zalishiv Mekuti na troni Razom z tim u stolici Lanna Chiangmayi zalishiv zalogu u 1 tis voyakiv Cej zagin dopomig Mekuti vidbiti napad Settatirata pravitelya Lansangu 1559 roku Bayinnaun zmusiv pivnichnoshanski knyazivstva viznati takozh j jogo zverhnist 1560 roku pidkoriv induyistske knyazivstvo Manipur 1562 roku vistupiv proti pivnichnoshanskih knyazivstv zahopivshi dolinu richki Tapie ta najsilnishe knyazivstvo Kenhung teritoriya suchasnoyi Sishuanbanna Dajskoyi avtonomnoyi prefekturi KNR U vsih velikih mistah buli postavleni zalogi knyazi stali prinositi klyatvu virnosti volodarevi Taungu splachuvati shorichnu daninu prihoditi v jogo armiyu zi svoyimi opolchennyami posilati donok do garemu a siniv na sluzhbu v palac Vijni z Ayutthayeyu i Lannoyu 1563 roku vidpraviv posolstvo do Mahi Chakkraphata pravitelya Ayutthayi vimagayuchi viznati zverhnist imperiyi Taungu Ale toj vidmoviv Slidom za cim Bayinnaun rushiv proti Ayutthayi V cej chas povstala derzhava Lanna Vtim birmanskim vijskam vdalosya zahopiti vazhlive misto Kamfeng Phet a potim u zapeklij bitvi bilya Phitsanuloku zdolati ayutthajske vijsko Nevdovzi bulo vzyato v oblogu stolicyu Ayutthayi yaka trimalasya za pidtrimki portugalskih najmanciv ta portugalskogo flotu Vtim Bayinnaun zdolav usih zmusivshi Mahu Chakkraphatu kapitulyuvati ta viznati jogo zverhnist Bayinnaun viviz zi stolici pidkorenogo carstva chislenni koshtovnosti remisnikiv 400 sloniv sered nih 4 bilih ta zahoplenogo ayutthajskogo pravitelya Zamist nogo bulo postavleno Mahinthrathirata ta zalisheno zalogu v 3 tis voyakiv Prijnyav titul hsinb yum yashin Volodar Bilih Sloniv 1564 roku rushiv na Lannu yaka vstupila v soyuz z Lansangom Shvidka kampaniya prinesla uspih a lannaskij volodar Mekuti zdavsya Jogo bulo vidpravleno do Pegu Novim pravitelem Lanni Bayinnaun zrobiv druzhinu Mekuti Visuddadevi Vtim sam Bayinnaun deyakij chas keruvav Lannoyu Povernutisya do stolici Pegu 1565 roku jogo zmusilo povstannya tamteshnih meshkanciv Spriyav poshirennyu birmanskogo zvichayevogo prava ta birmanskogo kalendarya v usih pidkorenih derzhavah Bulo provedeno standartizaciyu vag i mir Pislya pridushennya povstannya shaniv i moniv u Pegu Bayinnaun nakazav vidbuduvati palacovi kompleksi sho bulo znisheno zakolotnikami Roboti trivali do 1568 roku Vijna z Lansangom i Ayutthayeyu Razom z tim vijska Taungu prodovzhili pohid proti Lansangu Spochatku bulo zahopleno jogo stolicyu V yentyan ta bilshist mist Vtim pravitel Settatirat perejshov do partizanskih dij zumivshi zberegti vladu u silskih rajonah 1567 roku birmanski vijska povnistyu zalishili zemli Lansangu 1568 roku Lansang stav napadati na pidvladni imperiyi Taungu zemli Nevdovzi povstav Maha Chakkraphat kolishnij pravitel Ayutthayi yakomu bulo dozvoleno povernutisya do sebe Ayutthaya uklala soyuz z Lansangom proti Taungu Prote Maha Tammaracha vicekorol centralnoyi Ayutthayi zi stoliceyu v Phitsanuloku zalishivsya virnim Bayinnaunu V podalshomu Phitsanulok stav bazoyu dlya nastupu birmanskih vijsk na Ayutthayu i Lansang Spochatku Bayinnaun zavdav tyazhkoyi porazki lansanzkomu pravitelyu Settatiratu potim pomer Maha Chakkraphat a Mahinthrathirat yakij povernuvsya na tron znovu viznav zverhnist Taungu Vtim 1569 roku Bayinnaun zahopiv Ayutthayu povaliv Mahinthrathirata postavivshi pravitelem Mahu Tammarachu Ale sprobi zahopiti Lansang viyavilisya nevdalimi cherez skladni prirodni umovi vnaslidok chogo 1570 roku Bayinnaun povernuvsya do Pegu lishe z nevelikim zagonom inshi zaginuli vid hvorob ta golodu 1571 roku povstali pivnichnoshanski knyazivstva Mohan yin i Mogaun Nezvazhayuchi na girski miscini armiya Taungu shvidko priborkala vistupi Slidom za cim virishiv skoristatisya borotboyu za tron u Lansangu sho pochalasya pislya vbivstva Settatirata Ne dosyagshi znachnogo rezultatu 1573 roku birmanske vijsko vidstupilo do svoyih volodin 1574 roku znovu povstali shanski knyazivstva Mohan yin i Mogaun Za nakazom Bayinnauna vijsko Tado Minso vicekorolya Avi rushilo proti shaniv a sam pravitel imperiyi virishiv pidkoriti Lansang V cih kampaniyah birmancyam spriyav uspih shani buli peremozheni Lansang 1575 roku pidkoreno de pravitelya Sensulintu bulo povaleno j postavleno vasalom Voravongsu I Vtim partizanski diyi shaniv u dzhunglyah trivali do 1577 roku Ostanni roki Protyagom 1570 h rokiv bulo vstanovleno diplomatichni vidnosini z carstvami Kotte i Kandi Na ostrovi Lanka vidsilav dopomogu buddistskim monastiryam navit Namagavsya vikupiti zub Buddi yakij nachebto zahopili portugalci ta vidvezli do Goa 1576 roku vidpraviv vijska na dopomogu Dharmapali korolyu Kotte proti yakogo pochalosya povstannya Na dyaku za jogo pridushennya Dgarmapala vidpraviv Bayinnaunu nachebto spravzhnij zub Buddi ale vin todi znahodivsya v Kandi Vodnochas bulo nalagodzheno kontakti z portugalcyami v Malacci de birmanci zakupovuvali vognepalnu zbroyu ta najmali vijskovikiv imperiya Taungu v 1580 roci 1579 roku vstanovleno diplomatichni stosunki z imperiyeyu Velikih Mogoliv z namirom zalishiti carstvo M yau U bez bud yakoyi pidtrimki 1580 roku pochalasya vijskova kampaniya proti M yau U ale ataka z morya ne dala rezultativ Todi 1581 roku Bayinnaun vidpraviv novu armiyu suhodolom Vtim u rozpal cih podij volodar imperiyi Taungu pomer oskilki vzhe davno hvoriv Usi vijska povernulisya do Pegu Novim volodarem imperiyi stav jogo sin Nandabayin DzherelaSimms Peter Sanda Simms 2001 The Kingdoms of Laos Six Hundred Years of History illustrated ed Psychology Press ISBN 9780700715312 Lieberman Victor B 2003 Strange Parallels Southeast Asia in Global Context c 800 1830 volume 1 Integration on the Mainland Cambridge University Press ISBN 978 0 521 80496 7 Aung Thwin Michael A Maitrii Aung Thwin 2012 A History of Myanmar Since Ancient Times illustrated ed Honolulu University of Hawai i Press ISBN 978 1 86189 901 9