Фердінанд II (король Обох Сицилій)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Фердинанд II.

Фердинанд II (італ. Ferdinando II; 12 січня 1810, Палермо, Королівство Обох Сицилій — 22 травня 1859, Казерта, Королівство Обох Сицилій) — король Обох Сицилій в 1830–1859, з династії Бурбонів. З 1825 — герцог Калабрійський, після відходу австрійських військ у 1827 році з королівства — головнокомандувач армією Обох Сицилій.

Фердинанд II
ісп. Ferdinand II.
Прізвисько	Bomba
Народився	12 січня 1810(1810-01-12)^[1]^[4]^[…] Палермо, Королівство Італія
Помер	22 травня 1859(1859-05-22)^[1]^[2]^[…] (49 років) Казерта, Кампанія, Італія
Поховання	^d
Країна	Іспанія
Діяльність	політик
Знання мов	іспанська
Magnum opus	^d
Посада	Король Неаполя^[d] і ^d
Конфесія	католицька церква
Рід	Неаполітанські Бурбони
Батько	Франциск I
Мати	Марія Ізабелла Іспанська
Брати, сестри	Марія Кароліна Бурбон-Сицилійська, Марія Амалія Бурбон-Сицилійська, Тереза Кристина Бурбон-Сицилійська, Марія Кароліна Бурбон-Сицилійська, Марія Антонія Бурбон-Сицилійська, Луїза Карлота Бурбон-Сицилійська, ^d, ^d, ^d, ^d, ^d і Марія-Крістіна Бурбон-Сицілійська
У шлюбі з	Марія Крістіна Савойська і Марія Тереза Австрійська
Діти	Франциск II, ^d, Альфонсо Бурбон-Сицилійський, Марія Аннунціата Бурбон-Сицилійська, Марія Іммакулата Бурбон-Сицилійська, ^d, ^d, ^d, Марія Луїза Бурбон-Сицилійська, ^d, ^d^[2], ^d^[2] і ^d^[2]
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Вступаючи на престол після смерті батька Франциска I, пообіцяв ліберальні реформи, але на практиці намагався зміцнити абсолютизм. , що стало початком революції 1848 в Італії, змусило Фердинанда проголосити конституцію. У результаті перевороту в Неаполі в травні 1848 йому вдалося відновити абсолютистську владу. Розправляючись з повстанцями, піддав бомбардуванню в 1849 місто Мессіна (Сицилія), за що отримав прізвисько «король-бомба». Один з ініціаторів інтервенції проти Римської республіки. В 1860, вже за його наступника, експедиція «тисячі» Джузеппе Гарібальді та втручання П'ємонту поклали край пануванню Бурбонів в Неаполі.

У , 21 листопада 1832, він одружився з Марією Христиною Савойською (1812—1836), донькою Віктора Еммануїла I, короля П'ємонту та Сардинії. Вона померла під час пологів першої дитини, Франциска (1836—1894), (майбктнього короля Обох Сицилій)

Овдовівши, він одружився вдруге в Неаполі, 27 січня 1837, з Марією Терезією Австрійською, донькою Карла Людвіга Австрійського.

Діти

• Людовик (1838–1886), граф де Трані, одружений з Матильдою Людовікою Баварською;
• Альберто (1839–1844), граф де Кастроджованні;
• Альфонсо (1841–1934), граф де Казерта, одружений зі своєю кузиною Антуанеттою де Бурбон;
• Марія Аннунціата (1843–1871), одружена з Австрійським ерцгерцогом Карлом Людвігом;
• Марія Іммакулата (1844–1899), одружена з Тосканським ерцгерцогом Карлом Сальватором;
• Гаетано (1846–1871), одружений з іспанською інфантою Ізабеллою;
• Джузеппе (1848–1851), граф де Люцер;
• (1849–1882), одружена з герцогом пармським Роберто I;
• Вінченцо (1851–1854), граф де Мелаццо;
• Паскаль (1852–1904), граф де Барі;
• Марія Луїза (1855–1874), одружена з Генріхом Бурбон-Пармським;
• Дженнаро (1857–1867), граф де Кальтаджіроне.

Примітки

1. Encyclopædia Britannica
   d:Track:Q5375741
2. Lundy D. R. The Peerage
   d:Track:Q67129259d:Track:Q21401824
3. Енциклопедія Брокгауз
   d:Track:Q237227
4. Scirocco A. Dizionario Biografico degli Italiani — 1996. — Vol. 46.
   d:Track:Q1128537

Джерело

• (рос.)

Попередник Франциск I

Король Єрусалиму 1830-1859 титулярний

Наступник Франциск II