Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
В арабському письмі є низка діакритичних знаків, зокрема іджам (ʾiʿǧām إعجام), приголосні позначки, та ташкіл (taškīl تشكيل), додаткові позначки. До останніх належать харакат (حركات, однина ḥarakah حركة), голосні позначки (о́голоси).
| Арабське письмо | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| ا ب ت ث ج ح | |||||
| خ د ذ ر ز س | |||||
| ش ص ض ط ظ ع | |||||
| غ ف ق ك ل | |||||
| م ن ه و ي | |||||
| [en] • [en] Цифри • [en] | |||||
| Інші знаки та літери Діакритики Гамза • Танвін • Шадда Та марбута ة • Аліф максура ى Лам-аліф لا Сонячні та місячні літери | |||||
| Додаткові літери | |||||
| پ چ ژ | |||||
| ڤ گ ڭ | |||||
В арабському письмі короткі приголосні та довгі голосні завжди позначають на письмі. Натомість короткі голосні та подвоєння приголосних є необов'язковим для позначення (йдеться про ташкіл). Ці значки вживають украй рідко в сучасній мові — найчастіше в релігійній та мовознавчій літературі.
Ташкіл
Ташкіл буквально означає «оформлення». Оскільки типовий арабський текст не дає достатньо інформації щодо правильної вимови, головним завданням ташкіла є допомога в цій проблемі (це можна порівняти з функціями фуріґани в японській писемності).
Зазвичай арабський текст пишуть без харакату (або коротких голосних) — їх вживають здебільшого лише в деяких релігійних текстах, які вимагають суворого дотримання правил вимови (наприклад, Коран), словниках та дитячій літературі. У звичайних текстах харакат використовують тоді, коли треба уникнути двозначності.
Харакат
Фатха
Фа́тха (араб. فتحة) — це невелика діагональна риска, яку ставлять над літерою, аби позначити короткий голосний /a/ після цієї літери. Наприклад, фатха над далем: دَ /da/.
Якщо після фатхи є аліф, то це позначає довгий звук /aː/. Наприклад: دَا /daː/. В таких випадках фатху зазвичай упускають.
Касра
Схожий значок, який пишуть під літерою, називається ка́сра або кя́сра (араб. كسرة — «розрив»), він позначає короткий голосний /i/. Наприклад: دِ /di/.
Якщо після касри є ﻱ (я), то це позначає довгий голосний /iː/. Наприклад: دِي /diː/. В таких випадках касру зазвичай упускають, проте якщо літера я звучить як дифтонг /aj/, над попередньої літерою слід поставити фатху, аби уникнути хибного прочитання.
Дамма
Да́мма (араб. ضمة) — це невеликий петлеподібний значок над літерою, який позначає короткий голосний /u/. Наприклад, دُ /du/.
Якщо після дамми є و (вав), то це позначає довгий звук /uː/. Наприклад: دُو /duː/. В таких випадках дамму зазвичай упускають, проте якщо літера вав звучить як дифтонг /aw/, над попередньої літерою слід поставити фатху, аби уникнути хибного прочитання.
Мадда
Ма́дда (араб. مدة) — орфографічний знак, який пишуть над аліфом у тих випадках, коли цей аліф є підставкою для гамзи, після якої йде довгий голосний [a:]. Тобто мадда позначає поєднання гамзи з довгим [a:]. При чому ані гамза, ані голосний a в цьому випадку не пишуть. Мадду застосовують для того, аби уникнути написання двох аліфів поспіль, що є неприпустимим в арабському письмі.
Верхній аліф
Ве́рхній алі́ф (араб. ألف خنجرية ʾalif ḫanǧariyyah) має вигляд короткої вертикальної риски над приголосною літерою. Він позначає довгий звук /aː/ там, де нормальний аліф зазвичай не пишуть, наприклад: هٰذَا (hāḏah) або رَحْمٰن (raḥmān). Верхній аліф трапляється лише в кількох словах, проте вони досить частовживані. Втім його вживають рідко навіть у текстах, де є оголоси. Більшість розкладок клавіатури не мають верхнього аліфа. Слово الله (Allāh) зазвичай з'являється автоматично після натискання комбінації ʾalif lām lām hāʾ (це слово складається з аліфа та лігатури подвоєного лама, над яким є шидда з верхнім аліфом).
Васла
Ва́сла (араб. وصلة — «об'єднання») — значок, схожий на літеру сад над аліфом на початку слова. Васла позначає, що аліф не вимовляють, якщо попереднє слово закінчується голосним. Літера аліф-васла (араб. ألف وصلة) трапляється в невеликій кількості слів (найчастіше в наказовому стані дієслова, доконаному виді дієслівних основ від VII до X та в їхніх віддієслівних іменниках), а також в артиклі al-. Оскільки в нередукованому положенні аліф-васла позначає гамзу, то інша назва літери — гамзату-ль-васл (араб. همزة وصل — «гамза об'єднання»).
Сукун
Суку́н (араб. سكون) — це колоподібний значок, який пишуть над літерою. Сукун позначає те, що після приголосного, якого він стосується, немає голосного. Це важливий символ для закритих складів, які є дуже поширеними в арабській. Наприклад: دَدْ dad.
Крім того сукун може бути використаним для позначення дифтонга. Фатха, після якої йде літера ﻱ (я) із сукуном зверху передає дифтонг ay (IPA /aj/). Фатха, після якої йде літера ﻭ (вав) із сукуном передає дифтонг /aw/.
Танвін
ـٌ | ـٍ | ـً |
|---|
Всі три голосні діакритики можуть мати подвоєний вигляд наприкінці слова. Це означає, що після голосного є звук /n/. Самі діакритики називають нуна́цією (від нун) або танві́н, і їх може бути віднесено до харакату або виділено в окрему групу. Знаки ліворуч звучать так (зліва направо): -un, -in, -an. Їх використовують як позначки неозначеного стану іменника в літературній та класичній арабській (при чому вимовляють не завжди, як і позначення означеного стану). В розмовних діалектах арабської ці закінчення відсутні. Багато підручників з арабської подають літературну арабську без цих закінчень. Граматичні закінчення можуть бути упущеними в деяких текстах, де є оголоси, що є наслідком тенденції до спрощення арабської граматики.
Шадда
Ша́дда (араб. شدة) або ташді́д (араб. تشديد) — невеликий значок, схожий на латинське «w». Його використовують для позначення подвоєного чи довгого приголосного, що є фонемою в арабській мові. Шадду пишуть над приголосною, яка є подвоєною. Її іноді вживають у тексті без голосних, аби уникнути двозначності. Наприклад: دّ /dd/; مدرسة (madrasah) школа — مدرّسة (mudarrisah) вчителька.
Іджам
Іджам (араб. إعجام, ʾiʿǧām) — це діакритичні знаки, які розрізняють однакові за формою () приголосні між собою (такі як ـبـ /b/, ـتـ /t/, ـثـ /θ/, ـنـ /n/, та ـيـ /j/. Зазвичай іджам не відносять до діакритиків, а вважають частиною літери.
В ранніх рукописах Корану не вживали діакритичні знаки взагалі — ані для позначення голосних, ані для розрізнення різних значень расму. Спершу було введено голосні позначки, вони мали вигляд червоних крапок зверху, знизу чи збоку від літери; згодом було введено приголосні позначки, які мали вигляд тонких коротких чорних рисок, які — по одному чи у більшій кількості — ставили над або під расмом. З часом їхній вигляд змінився до навпаки: голосні набули вигляду рисок, а приголосні — крапок.
Зазвичай в Єгипті не вживають крапок під кінцевою я (ي), ані в рукописах, ані в друці (як у аліфі максурі (ى). Цієї практики дотримуються також при копіюванні праць арабського каліграфа . Те саме об'єднання я та аліфа максури відбулося в перській мові (в юнікоді ця єдина літера має назву «arabic letter farsi yeh»: вона має вигляд арабської я в початковій та серединній формах, але в кінцевій — ідентична з аліфом максурою — یـ ـیـ ـی).
Гамза
Хоча частіше діактрики не відносять до абетки, гамзу (араб. همزة), яка передає гортанне зімкнення, часто класифікують як окрему літеру й позначають її на письмі в тексті, де немає голосних. Вона може займати ізольовану позицію, а також позиції над аліфом, вавом або я.
На початку слова підставкою для гамзи завжди є аліф (при цьому, якщо гамза має оголос [a] чи [u], то вона пишеться над аліфом, а знак голосного — над нею; якщо ж оголос [i], то гамза пишеться під аліфом, а знак голосного — під нею). Наприклад, أَخ (/ʔax/, брат), إِسْرَائِيل (/ʔisraːʔiːl/, Ізраїль), أُمْ (/ʔumm/, матір). Всередині слова або в кінці після короткого голосного вибір підставки визначають за т.зв. правилом старшинства голосних, за яким «найстаршою» голосною є [i] ى, після неї — [u] و, після якої — [a] ا, і останнім є сукун (знак неоголоснення приголосного). Наприклад, نَشْأة (/naʃʔa/, початок), إِسْرَائِيل (/ʔisraːʔiːl/, Ізраїль), رَؤُوف/رَءُوف (/raʔuːf/ терпимий). В кінці слова після довгого голосно гамза має ізольовану форму, яку пишуть над лінією письма. Наприклад, ماء (/ma:ʔ/ вода).
Історія
Посилання
- Basic Introduction To Arabic Short Vowels [ 7 липня 2011 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
V arabskomu pismi ye nizka diakritichnih znakiv zokrema idzham ʾiʿǧam إعجام prigolosni poznachki ta tashkil taskil تشكيل dodatkovi poznachki Do ostannih nalezhat harakat حركات odnina ḥarakah حركة golosni poznachki o golosi Arabske pismo ا ب ت ث ج ح خ د ذ ر ز س ش ص ض ط ظ ع غ ف ق ك ل م ن ه و ي en en Cifri en Inshi znaki ta literi Diakritiki Gamza Tanvin Shadda Ta marbuta ة Alif maksura ى Lam alif لا Sonyachni ta misyachni literi Dodatkovi literi پ چ ژ ڤ گ ڭ pr V arabskomu pismi korotki prigolosni ta dovgi golosni zavzhdi poznachayut na pismi Natomist korotki golosni ta podvoyennya prigolosnih ye neobov yazkovim dlya poznachennya jdetsya pro tashkil Ci znachki vzhivayut ukraj ridko v suchasnij movi najchastishe v religijnij ta movoznavchij literaturi TashkilTashkil bukvalno oznachaye oformlennya Oskilki tipovij arabskij tekst ne daye dostatno informaciyi shodo pravilnoyi vimovi golovnim zavdannyam tashkila ye dopomoga v cij problemi ce mozhna porivnyati z funkciyami furigani v yaponskij pisemnosti Zazvichaj arabskij tekst pishut bez harakatu abo korotkih golosnih yih vzhivayut zdebilshogo lishe v deyakih religijnih tekstah yaki vimagayut suvorogo dotrimannya pravil vimovi napriklad Koran slovnikah ta dityachij literaturi U zvichajnih tekstah harakat vikoristovuyut todi koli treba uniknuti dvoznachnosti Harakat Fatha ـ Fa tha arab فتحة ce nevelika diagonalna riska yaku stavlyat nad literoyu abi poznachiti korotkij golosnij a pislya ciyeyi literi Napriklad fatha nad dalem د da Yaksho pislya fathi ye alif to ce poznachaye dovgij zvuk aː Napriklad د ا daː V takih vipadkah fathu zazvichaj upuskayut Kasra ـ Shozhij znachok yakij pishut pid literoyu nazivayetsya ka sra abo kya sra arab كسرة rozriv vin poznachaye korotkij golosnij i Napriklad د di Yaksho pislya kasri ye ﻱ ya to ce poznachaye dovgij golosnij iː Napriklad د ي diː V takih vipadkah kasru zazvichaj upuskayut prote yaksho litera ya zvuchit yak diftong aj nad poperednoyi literoyu slid postaviti fathu abi uniknuti hibnogo prochitannya Damma ـ Da mma arab ضمة ce nevelikij petlepodibnij znachok nad literoyu yakij poznachaye korotkij golosnij u Napriklad د du Yaksho pislya dammi ye و vav to ce poznachaye dovgij zvuk uː Napriklad د و duː V takih vipadkah dammu zazvichaj upuskayut prote yaksho litera vav zvuchit yak diftong aw nad poperednoyi literoyu slid postaviti fathu abi uniknuti hibnogo prochitannya Madda آ Ma dda arab مدة orfografichnij znak yakij pishut nad alifom u tih vipadkah koli cej alif ye pidstavkoyu dlya gamzi pislya yakoyi jde dovgij golosnij a Tobto madda poznachaye poyednannya gamzi z dovgim a Pri chomu ani gamza ani golosnij a v comu vipadku ne pishut Maddu zastosovuyut dlya togo abi uniknuti napisannya dvoh alifiv pospil sho ye nepripustimim v arabskomu pismi Verhnij alif ــ Ve rhnij ali f arab ألف خنجرية ʾalif ḫanǧariyyah maye viglyad korotkoyi vertikalnoyi riski nad prigolosnoyu literoyu Vin poznachaye dovgij zvuk aː tam de normalnij alif zazvichaj ne pishut napriklad ه ذ ا haḏah abo ر ح م ن raḥman Verhnij alif traplyayetsya lishe v kilkoh slovah prote voni dosit chastovzhivani Vtim jogo vzhivayut ridko navit u tekstah de ye ogolosi Bilshist rozkladok klaviaturi ne mayut verhnogo alifa Slovo الله Allah zazvichaj z yavlyayetsya avtomatichno pislya natiskannya kombinaciyi ʾalif lam lam haʾ ce slovo skladayetsya z alifa ta ligaturi podvoyenogo lama nad yakim ye shidda z verhnim alifom Vasla ٱ Va sla arab وصلة ob yednannya znachok shozhij na literu sad nad alifom na pochatku slova Vasla poznachaye sho alif ne vimovlyayut yaksho poperednye slovo zakinchuyetsya golosnim Litera alif vasla arab ألف وصلة traplyayetsya v nevelikij kilkosti sliv najchastishe v nakazovomu stani diyeslova dokonanomu vidi diyeslivnih osnov vid VII do X ta v yihnih viddiyeslivnih imennikah a takozh v artikli al Oskilki v neredukovanomu polozhenni alif vasla poznachaye gamzu to insha nazva literi gamzatu l vasl arab همزة وصل gamza ob yednannya Sukun ـ ـ Suku n arab سكون ce kolopodibnij znachok yakij pishut nad literoyu Sukun poznachaye te sho pislya prigolosnogo yakogo vin stosuyetsya nemaye golosnogo Ce vazhlivij simvol dlya zakritih skladiv yaki ye duzhe poshirenimi v arabskij Napriklad د د dad Krim togo sukun mozhe buti vikoristanim dlya poznachennya diftonga Fatha pislya yakoyi jde litera ﻱ ya iz sukunom zverhu peredaye diftong ay IPA aj Fatha pislya yakoyi jde litera ﻭ vav iz sukunom peredaye diftong aw Tanvin ـ ـ ـ Dokladnishe Nunaciya Vsi tri golosni diakritiki mozhut mati podvoyenij viglyad naprikinci slova Ce oznachaye sho pislya golosnogo ye zvuk n Sami diakritiki nazivayut nuna ciyeyu vid nun abo tanvi n i yih mozhe buti vidneseno do harakatu abo vidileno v okremu grupu Znaki livoruch zvuchat tak zliva napravo un in an Yih vikoristovuyut yak poznachki neoznachenogo stanu imennika v literaturnij ta klasichnij arabskij pri chomu vimovlyayut ne zavzhdi yak i poznachennya oznachenogo stanu V rozmovnih dialektah arabskoyi ci zakinchennya vidsutni Bagato pidruchnikiv z arabskoyi podayut literaturnu arabsku bez cih zakinchen Gramatichni zakinchennya mozhut buti upushenimi v deyakih tekstah de ye ogolosi sho ye naslidkom tendenciyi do sproshennya arabskoyi gramatiki Shadda ـ ـ Dokladnishe Shadda Sha dda arab شدة abo tashdi d arab تشديد nevelikij znachok shozhij na latinske w Jogo vikoristovuyut dlya poznachennya podvoyenogo chi dovgogo prigolosnogo sho ye fonemoyu v arabskij movi Shaddu pishut nad prigolosnoyu yaka ye podvoyenoyu Yiyi inodi vzhivayut u teksti bez golosnih abi uniknuti dvoznachnosti Napriklad د dd مدرسة madrasah shkola مدر سة mudarrisah vchitelka IdzhamRukopis 7 st v yakomu nemaye ani idzhamu ani hakatu Idzham arab إعجام ʾiʿǧam ce diakritichni znaki yaki rozriznyayut odnakovi za formoyu prigolosni mizh soboyu taki yak ـبـ b ـتـ t ـثـ 8 ـنـ n ta ـيـ j Zazvichaj idzham ne vidnosyat do diakritikiv a vvazhayut chastinoyu literi V rannih rukopisah Koranu ne vzhivali diakritichni znaki vzagali ani dlya poznachennya golosnih ani dlya rozriznennya riznih znachen rasmu Spershu bulo vvedeno golosni poznachki voni mali viglyad chervonih krapok zverhu znizu chi zboku vid literi zgodom bulo vvedeno prigolosni poznachki yaki mali viglyad tonkih korotkih chornih risok yaki po odnomu chi u bilshij kilkosti stavili nad abo pid rasmom Z chasom yihnij viglyad zminivsya do navpaki golosni nabuli viglyadu risok a prigolosni krapok Zazvichaj v Yegipti ne vzhivayut krapok pid kincevoyu ya ي ani v rukopisah ani v druci yak u alifi maksuri ى Ciyeyi praktiki dotrimuyutsya takozh pri kopiyuvanni prac arabskogo kaligrafa Te same ob yednannya ya ta alifa maksuri vidbulosya v perskij movi v yunikodi cya yedina litera maye nazvu arabic letter farsi yeh vona maye viglyad arabskoyi ya v pochatkovij ta seredinnij formah ale v kincevij identichna z alifom maksuroyu یـ ـیـ ـی GamzaDokladnishe Gamza ئ ؤ إ أ Hocha chastishe diaktriki ne vidnosyat do abetki gamzu arab همزة yaka peredaye gortanne zimknennya chasto klasifikuyut yak okremu literu j poznachayut yiyi na pismi v teksti de nemaye golosnih Vona mozhe zajmati izolovanu poziciyu a takozh poziciyi nad alifom vavom abo ya Na pochatku slova pidstavkoyu dlya gamzi zavzhdi ye alif pri comu yaksho gamza maye ogolos a chi u to vona pishetsya nad alifom a znak golosnogo nad neyu yaksho zh ogolos i to gamza pishetsya pid alifom a znak golosnogo pid neyu Napriklad أ خ ʔax brat إ س ر ائ يل ʔisraːʔiːl Izrayil أ م ʔumm matir Vseredini slova abo v kinci pislya korotkogo golosnogo vibir pidstavki viznachayut za t zv pravilom starshinstva golosnih za yakim najstarshoyu golosnoyu ye i ى pislya neyi u و pislya yakoyi a ا i ostannim ye sukun znak neogolosnennya prigolosnogo Napriklad ن ش أة naʃʔa pochatok إ س ر ائ يل ʔisraːʔiːl Izrayil ر ؤ وف ر ء وف raʔuːf terpimij V kinci slova pislya dovgogo golosno gamza maye izolovanu formu yaku pishut nad liniyeyu pisma Napriklad ماء ma ʔ voda IstoriyaPosilannyaBasic Introduction To Arabic Short Vowels 7 lipnya 2011 u Wayback Machine angl