Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Майкл Фарадéй англ Michael Faraday 22 вересня 1791 17910922 Лондон Англія 25 серпня 1867 Лондон Англія англійський фізик

Фарадей

Фарадей

Майкл Фарадéй (англ. Michael Faraday; 22 вересня 1791(17910922), Лондон, Англія — 25 серпня 1867, Лондон, Англія) — англійський фізик і хімік, основоположник вчення про електромагнітне поле, член Лондонського королівського товариства (1824). Він відіграв визначну роль у розвитку вчення про електромагнітні явища.

Майкл Фарадей
англ. Michael Faraday
image
Народився22 вересня 1791(1791-09-22)[2][…]
d, Саутерк
Помер25 серпня 1867(1867-08-25)[2][…](75 років)
Лондон, Сполучене Королівство[6]
ПохованняГайґейтський цвинтар[7]
Країнаimage Сполучене Королівство
image Королівство Велика Британія
Діяльністьфізик, хімік, винахідник, письменник
Alma materКоролівський інститут у Великій Британії
Галузьфізика, хімія
ЗакладКоролівський інститут Великої Британії
Науковий ступіньHonoris causa (1832)
Науковий керівникГемфрі Деві
ВчителіГемфрі Деві
Відомі учніd
Аспіранти, докторантиДжон Тіндаль
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Прусська академія наук
Леопольдина
Шведська королівська академія наук
Французька академія наук
Петербурзька академія наук
Угорська академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Нідерландська королівська академія наук
Американське філософське товариство[8]
d
Паризька медична академія
Баварська академія наук
Національна академія наук США
Туринська академія наук[6]
Австрійська академія наук[9]
Відомий завдяки:електромагнітна індукція, електромагнітне поле, електроліз
Батькоd
Матиd[10]
Брати, сестриd
У шлюбі зd[7]
Нагороди
Автографimage
image Роботи у Вікіджерелах
image Висловлювання у Вікіцитатах
image Майкл Фарадей у Вікісховищі

Хоча Фарадей отримав скромну формальну освіту і слабо знав вищу математику, зокрема математичний аналіз, він був одним із найвпливовіших науковців в історії; історики науки ставляться до нього як до найкращого експериментатора в історії науки..

Біографія

image
Майкл Фарадей, художник Томас Філіпс. 1841—1842

Майкл Фарадей народився поза шлюбом і проживав у сім'ї коваля. Він закінчив початкову школу, й на цьому його формальне навчання завершилося, однак хлопець продовжував займатися самоосвітою. У віці 13 років поступив на навчання до власника книжкової крамниці й палітурної майстерні. Робота в книжковій майстерні дала йому можливість багато читати, зокрема «Бесіди про хімію» Джейн Марсе, що пробудило в нього інтерес до хімії.

Він відвідував публічні лекції, зокрема лекції Гамфрі Деві в Королівському інституті. Деві відіграв велику роль у рішенні Фарадея присвятити себе науці. Фарадей звернувся до Деві з проханням прийняти його на роботу в Королівський інститут, і в 1813 р. його бажання здійснилося. У 1813—1815 рр., мандруючи разом з Деві Європою, Фарадей відвідав лабораторії Франції та Італії. Наукова діяльність Фарадея в подальшому проходила у стінах Королівського інституту, де він спочатку допомагав Деві в хімічних експериментах, а пізніше розпочав самостійні дослідження з хімії. До найважливіших із них належать одержання бензолу (1825), зрідження хлору (1823) і деяких інших газів. Він здійснив низку відкриттів у інших галузях фізики, серед них особливо відомий метод зрідження газів.

image
Майкл Фарадей у своїй лабораторії. 1850 р.

Ім'я Фарадея одержало певну вагу в наукових колах, у 1825 р. він став директором лабораторії, у 1827 р. професором Королівського інституту.

Талановитий експериментатор, наділений науковою інтуїцією, Фарадей поставив кілька дослідів, під час яких відкрив фундаментальні фізичні закони та явища. Ознайомившись з роботою Крістіана Ерстеда про відхилення магнітної стрілки поблизу провідника зі струмом (1820), Фарадей зайнявся дослідженням зв'язку між електричними й магнітними явищами і в 1821 р. вперше відкрив обертання магніту навколо провідника зі струмом і обертання провідника зі струмом навколо магніту. Протягом наступних 10 років Фарадей намагався «перетворити магнетизм в електрику»; його дослідження завершилося в 1831 р. відкриттям електромагнітної індукції. Він детально вивчив явище електромагнітної індукції, вивів її основний закон, з'ясував залежність індукційного струму від магнітних властивостей середовища, дослідив явище самоіндукції й екстраструми замикання та розмикання. Відкриття явища електромагнітної індукції зразу ж набуло великого наукового й практичного значення; воно лягло в основу електротехніки.

image
Майкл Фарадей на публічній Різдвяній лекції в 1856.

Фарадей висловив нові ідеї, які пізніше повністю виправдали себе, стосовно природи струму й магнетизму, механізму провідності в різних середовищах і т. д. Він довів однозначність різних видів електрики: одержаної від тертя, «тваринної», «магнітної» тощо.
Фарадей уперше запропонував уявлення про електричне та магнітне поля.

Намагаючись встановити кількісні співвідношення між різними видами електрики, Фарадей розпочав дослідження електролізу, відкрив його закони (1833—1834) і ввів термінологію, що збереглася в цій галузі досі. Закони електролізу стали вагомим свідченням на користь дискретності речовини й електрики. У 1840 р., ще до відкриття закону збереження енергії, Фарадей висловив думку про єдність «сил» природи (різних видів енергії) та їхнє взаємне перетворення. Він увів уявлення про силові лінії, вважав, що вони фізично існують. Ідеї Фарадея про електричне й магнітне поля здійснили великий вплив на розвиток усієї фізики. Зокрема, Альберт Ейнштейн відштовхувався від ідей Фарадея у своїх працях про теорію відносності. У 1832 р. Фарадей висловив думку про те, що поширення електромагнітних взаємодій є хвильовим процесом, який відбувається зі скінченною швидкістю.

image
Майкл Фарадей в останні роки життя.

У 1845 р., досліджуючи магнітні властивості різних матеріалів, Фарадей відкрив явище парамагнетизму й діамагнетизму. У 1845 р. він відкрив обертання площини поляризації світла в магнітному полі (ефект Фарадея). Це було перше спостереження зв'язку між магнітними й оптичними явищами, які пізніше одержали підтвердження в електромагнітній теорії світла Джеймса Максвелла.
Фарадею першому належить думка про зв'язок електричних, магнітних та світлових явищ (див. Об'єднана теорія поля).

Фарадей вивчав також електричні розряди в газах, намагаючись з’ясувати природу електрики. Відкриття Фарадея завоювали визнання у всьому науковому світі. Вперше ідеї Фарадея «перевів» на загальноприйняту математичну мову Джеймс Максвелл. У передмові до свого «Трактату з електрики і магнетизму» (1873) він писав: «У міру того, як я просувався вперед у вивченні Фарадея, я переконався, що його спосіб розуміння явища також має математичний характер, хоча він і не постає перед нами „вдягненим“ у шати загальноприйнятих математичних формул» (Вибр. праці з теорії електромагнітного поля, М., 1954, с. 349).

На честь Фарадея названа одиниця вимірювання ємності — фарад, а також стала Фарадея. З 1977 по 1996 роки ім'я вченого носила британська антарктична станція Фарадей (нині це українська станція Академік Вернадський). Зображення Фарадея є на звороті банкнот серії E номіналом 20 фунтів, випущених Банком Англії, які були в обігу з 1991 до 2001 року. Він був зображений під час лекції в Королівському інституті.

Наукова діяльність

Дослідження електромагнетизму

Електромагнітна індукція

  • Досліди Фарадея з індукції
  • image
    При русі магнітного осердя всередині дротяної котушки в ній виникає струм
  • image
    «Трансформатор Фарадея»: при включенні або виключенні струму в одній обмотці реєструється струм в іншій
  • image
    Диск Фарадея, перший уніполярний генератор

Основні досліди відбулися в період 29 серпня — 4 листопада 1831 року, головними з них стали два:

  • При русі магнітного осердя всередині дротяної котушки в останній виникав електричний струм.
  • Включення або виключення струму в дротяній котушці приводило до появи струму у вторинній котушці, чиї витки чергуються з витками першої.

17 жовтня 1831 року Фарадей прийшов до висновку: «електрична хвиля виникає тільки при русі магніту, а не в силу властивостей, притаманних йому в спокої». Він поставив вирішальний експеримент:

Я взяв циліндровий магнітний брусок (3/4 дюйма в діаметрі і 8 1/4 дюйма завдовжки) і ввів один його кінець всередину спіралі з мідного дроту (220 футів завдовжки), з'єднаної з гальванометром. Потім я швидким рухом заштовхнув магніт всередину спіралі на всю його довжину і стрілка гальванометра зазнала поштовху. Потім я так само швидко витягнув магніт з спіралі і стрілка знову хитнулася, але в протилежний бік. Ці хитання стрілки повторювалися щоразу, як магніт заштовхувався або виштовхувався.

Ще раніше, 29 серпня, Фарадей провів аналогічний дослід з електромагнітом:

Двісті три фути мідного дроту в одному шматку були намотані на великий дерев'яний барабан; інші двісті три фути такого ж дроту були прокладені у вигляді спіралі між витками першої обмотки, причому металевий контакт був скрізь усунений за допомогою шнурка. Одна з цих спіралей була сполучена з гальванометром, а інша — з добре зарядженою батареєю із ста пар пластин в чотири квадратні дюйми з подвійними мідними пластинками. При замиканні контакту спостерігалася раптова, але дуже слабка дія на гальванометр, і подібна ж слабка дія мала місце при розмиканні контакту з батареєю.

Таким чином магніт, що переміщається біля провідника (або вмикання/вимикання струму в сусідньому провіднику) породжують в даному провіднику електричний струм. Це явище Фарадей назвав електромагнітною індукцією.

28 жовтня цього ж року він виготовив перший повноцінний генератор постійного струму («диск Фарадея»): при обертанні мідного диска поруч з магнітом на диску виникає електричний потенціал, який знімається прилеглим провідником. Фарадей продемонстрував, як механічну енергію обертання перетворити в електричну. Поштовхом до цього винаходу послужив дослід Ф. Араго (1824 рік): обертовий магніт захоплював у своє обертання розташований нижче мідний диск, не дивлячись на те, що мідь нездатна намагнічуватись. І навпаки, якщо обертати мідний диск поблизу магніту, підвішеного таким чином, що він може обертатися в площині, паралельній до площини диска, то при обертанні диска магніт обертається за ним. Араго обговорював цей ефект з Ампером, Пуассоном та іншими знаменитими фізиками, але пояснити його їм не вдалося.

У звіті про отримані результати, оприлюдненому Фарадеєм 24 листопада 1831 року перед Королівським товариством, він вперше вжив ключовий термін «магнітні силові лінії». Це означало перехід від дискретної картини «заряди/магніти» попередніх теорій, побудованих за зразком далекодійного ньютонівского тяжіння, до зовсім нового безперервного і близькодійного фізичного об'єкта, який ми тепер називаємо «полем». Дещо пізніше Фарадей аналогічно увів електричні силові лінії.

Після відкриттів Фарадея стало ясно, що старі моделі електромагнетизму є неповними і повинні бути істотно перероблені. Сам Фарадей пояснював електромагнітну індукцію наступним чином. Околиця всякого зарядженого тіла пронизана електричними силовими лініями, які передають «силу» (за сучасною термінологією, енергію), і аналогічно енергія магнітного поля тече уздовж магнітних силових ліній. Ці лінії не слід розглядати як умовні абстракції, вони являють собою фізичну реальність. При цьому:

  1. Всяка зміна електричного стану середовища породжує магнітне поле.
  2. Всяка зміна магнітного стану середовища породжує електричне поле.

Точне формулювання цих законів і повну математичну модель електромагнетизму дав через 30 років Джеймс Максвелл, який лише народився в рік відкриття індукції (1831).

Хімія

Фарадей зробив немало відкриттів у галузі хімії. У 1824 році він відкрив бензол та ізобутилен, одним з перших отримав у рідкому стані хлор, сірководень, діоксид вуглецю, аміак, етилен та діоксид азоту. У 1825 році вперше синтезував [ru] — речовину, на основі якої у XX столітті виготовлялись різноманітні інсектициди. Вивчав каталітичні реакції.

У 1825—1829 роках Фарадей, у складі комісії Королівського товариства, детально досліджував, як хімічний склад скла впливає на його фізичні властивості. Скло Фарадея було надто дорогим для практичного застосування, але отриманий приктичний досвід пригодився згодом при експериментах з впливом магніту на світло і для виконання урядового завдання по удосконаленню маяків.

Електрохімія і магнітохімія

Фарадей вірив у єдиність всіх сил у природі, тому він мав намір довести, що хімічні властивості і закони пов'язані з електричними. Підтвердження цього допущення він отримав у 1832 році, з відкриттям фундаментальних законів електролізу. Ці закони лягли в основу нового розділу науки — електрохімії, що отримав величезну кількість технологічних застосувань. Вид законів Фарадея наштовхував на думку про існування «електричних атомів» з найменшим можливим зарядом; дійсно, на рубежі XIX—XX століть ця частка (електрон) була виявлена, і закони Фарадея допомогли оцінити її заряд. Запропоновані Фарадеєм терміни іон, катод, анод, електроліт вкоренились у науці.

Досліди з електрохімії дали ще один доказ близькодії електромагнетизму. Багато вчених вважали тоді, що електроліз викликається притяганням на відстані (іонів до електродів). Фарадей провів простий дослід: відділив електроди від змоченою соляним розчином паперу двома повітряними проміжками, після чого зазначив, що іскровий розряд викликав розкладання розчину. Звідси випливало, що електроліз викликається не дальнім притяганням, а місцевим струмом, і відбувається він лише в місцях проходження струму. Рух іонів до електродів відбувається вже після (і внаслідок) розкладання молекул.

У 1846 році Фарадей відкрив діамагнетизм  — ефект намагнічування деяких речовин (наприклад, кварцу, бісмуту, срібла) протилежно до напряму зовнішнього магнітного поля, що діє на нього, тобто відштовхування їх від обох полюсів магніту. Ці та інші досліди Фарадея заклали основу магнетохімії.

Інші дослідження

Британський уряд неодноразово залучав Фарадея, як визнаного авторитета в галузі прикладної фізики, до вирішення актуальних технічних задач — удосконалення маяків, захист днищ кораблів від корозії, експертиза в судових справах тощо.

Фарадей досліджував наночастинки металу в колоїді золота й описав їх оптичні та інші особливості у порівнянні з частинками більших розмірів. Цей дослід може вважатись першим внеском у нанотехнологію. Пояснення виявленим ефектам дала у XX столітті квантова теорія.

Особисті якості та оцінки

В особистому спілкуванні знайомі Фарадея завжди до кінця життя вченого відзначали його скромність, доброзичливість і людську чарівність.

Жан-Батист Дюма, відомий хімік і політик:

Кожен хто знав його — я твердо переконаний — бажав би тільки наблизитися до тої моральної досконалості, яка, мабуть, була дана Фарадею від народження. Це була якась благодать, в якій він почерпав сили для своєї кипучої діяльності, будучи одночасно гарячим проповідником істини, невтомним художником, людиною, сповненою привітності і веселості, найвищою мірою гуманним і м'яким у приватному житті… Я не знав людину, яка була б більш гідною любові та поваги, ніж він, і втрата якої коштувала б щирішого жалю.

Джеймс Клерк Максвелл:

Спосіб, яким Фарадей використовував свою ідею силових ліній, щоб координувати явища електромагнітної індукції, доводить, що він був математиком високого порядку — одним з тих, у кого математики майбутнього можуть черпати цінні та плідні методи.

Герман фон Гельмгольц:

До тих пір, поки люди користуються благами електрики, вони завжди будуть з вдячністю згадувати ім'я Фарадея.

Вільям Томсон:

Надзвичайна швидкість і жвавість відрізняли його. Відблиск його генія оточував його якоюсь особливою, сяючою аурою. Виразно кожен відчував цю чарівність — будь то глибокий філософ або проста дитина.

Альберт Ейнштейн:

З часу обґрунтування теоретичної фізики Ньютоном найбільші зміни в її теоретичних засадах, іншими словами, в нашому уявленні про структуру реальності, були досягнуті завдяки дослідженням електромагнітних явищ Фарадеєм і Максвеллом.

Вшанування пам'яті

У містах Горлівка та Кривий Ріг є вулиця Фарадея.

Див. також

Примітки

  1. Гершун А. Л. Фарадей, Михаил // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1902. — Т. XXXV. — С. 299–301.
    d:Track:Q21503556d:Track:Q656d:Track:Q602358d:Track:Q23892978d:Track:Q19908137d:Track:Q4137643
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Архів історії математики Мактьютор — 1994.
    d:Track:Q547473
  4. J. T-l. Faraday, Michael (DNB00) // Dictionary of National Biography / L. Stephen, S. Lee — London: Smith, Elder & Co., 1885. — Vol. 18. — P. 190–202.
    d:Track:Q19020305d:Track:Q84d:Track:Q2295283d:Track:Q740657d:Track:Q1210343d:Track:Q179854d:Track:Q15987216
  5. Faraday, Michael // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911.
    d:Track:Q21503558d:Track:Q867541
  6. www.accademiadellescienze.it
    d:Track:Q107212659
  7. Oxford Dictionary of National Biography / C. Matthew — Oxford: OUP, 2004.
    d:Track:Q17565097d:Track:Q5145336d:Track:Q34217d:Track:Q217595
  8. NNDB — 2002.
    d:Track:Q1373513
  9. https://www.biodiversitylibrary.org/item/89120#page/227
  10. Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
    d:Track:Q19847329d:Track:Q19847326
  11. Michael Faraday [ 5 червня 2013 у Wayback Machine.] entry at the 1911 Encyclopaedia Britannica hosted by LovetoKnow Retrieved January 2007.
  12. . Архів оригіналу за 29 вересня 2011. Процитовано 13 березня 2012.
  13. Цейтлин З., 1939, с. 296, 303..
  14. (2000). The 100: A Ranking of the Most Influential Persons in History. New York: Citadel. ISBN .
  15. Russell, Colin (2000). Michael Faraday: Physics and Faith. New York: Oxford University Press. ISBN .
  16. «best in the history of science.» [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] Quoting Dr Peter Ford, from the University of Bath's Department of Physics. Accessed January 2007.
  17. Цейтлин З., 1939, с. 291..
  18. . Bank of England. Архів оригіналу за 10 червня 2011. Процитовано 13.3.2012.
  19. Спасский Б. И. История физики, 1977, Том I, С. 282—283..
  20. Карцев В. П., 1974, Глава «Фарадей. Открытие электромагнитной индукции».
  21. К истории открытия явления электромагнитной индукции [ 23 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Санкт-Петербургская школа
  22. Цейтлин З., 1939, с. 301..
  23. Биографии химиков.
  24. Абрамов Я. В., 1892, Глава II. «Первые открытия»..
  25. Абрамов Я. В., 1892, Глава V. «Последний период научных работ и смерть»..
  26. Michael Faraday. Engineering timeline. Архів оригіналу за 24 травня 2013. Процитовано 23 травня 2013.
  27. Цейтлин З., 1939, с. 304..
  28. Цейтлин З., 1939, с. 296..
  29. Павлович Н. В. Магнитная восприимчивость организмов. — Минск : Наука и техника, 1985.
  30. 'Frank A. J. L. James «The civil-engineer's talent»: Michael Faraday, science, engineering the English lighthouse service, 1836—1865. // Transactions of the Newcomen Society. vol. 70B, 1998, P. 153—160.
  31. History of Cathodic Protection. Архів оригіналу за 27 травня 2013. Процитовано 27 травня 2013.
  32. . с. xxxiv. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 19 травня 2013.
  33. The Birth of Nanotechnology. Архів оригіналу за 10 травня 2013. Процитовано 6 травня 2013.
  34. Радовский М. И., 1936, с. 72—73..
  35. Цейтлин З., 1939, с. 295..
  36. Абрамов Я. В., 1892, Глава VI. Характер Фарадея и его воззрения..
  37. Кузнецов Б. Г. Эйнштейн. Жизнь. Смерть. Бессмертие. — 5-е изд., перераб. и доп. — М. : Наука, 1980. — С. 476—477.
  38. Кудрявцев П. С., 1974, Том I, С. 439..
  39. Emilio Segrè. Die großen Physiker und ihre Entdeckungen. — München : Piper, 1997. — С. 247. — .
  40. База даних малих космічних тіл JPL: Майкл Фарадей (англ.) .

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Майкл Фарадей
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Майкл Фарадей

Біографія

  • (англ.)
  • Faraday as a Discoverer by John Tyndall, Project Gutenberg [ 25 вересня 2008 у Wayback Machine.] (downloads) (англ.)
  • Bence Jones, Henry (1870). The Life and Letters of Faraday. Philadelphia: J. B. Lippincott and Company. (англ.)
  • Hamilton, James (2004). A Life of Discovery: Michael Faraday, Giant of the Scientific Revolution. New York: Random House. ISBN . (англ.)
  • Thompson, Silvanus (1901). Michael Faraday, His Life and Work. London: Cassell and Company. ISBN . (англ.)
  • Tyndall, John (1868). Faraday as a Discoverer. London: Longmans, Green, and Company. (англ.)
  • Thomas, John Meurig (1991). Michael Faraday and the Royal Institution: The Genius of Man and Place. Bristol: Hilger. ISBN . (англ.)
  • Russell, Colin A. (Ed. ) (2000). Michael Faraday: Physics and Faith (Oxford Portraits in Science Series). New York: Oxford University Press. ISBN . (англ.)
  • Биографии химиков. Фарадей. Архів оригіналу за 10 травня 2013. Процитовано 3 травня 2013. (рос.)
  • Цейтлин З. Биография М. Фарадея // M. Фарадей. Избранные работы по электричеству. — М.—Л. : ГОНТИ, 1939. — (Классики естествознания) (рос.)
  • Абрамов Я. В. Майкл Фарадей. Его жизнь и научная деятельность. — 1892. — (Жизнь замечательных людей.) Переиздание — М.: Книга по Требованию, 2011, . (рос.)

Інші

  • (англ.)
  • Британіка, 1911. (англ.)
  • Оригінальний текст з біографічними відомостями професора Джона Тіндаля (англ. John Tyndall), 1914. (англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Majkl Faradej angl Michael Faraday 22 veresnya 1791 17910922 London Angliya 25 serpnya 1867 London Angliya anglijskij fizik i himik osnovopolozhnik vchennya pro elektromagnitne pole chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva 1824 Vin vidigrav viznachnu rol u rozvitku vchennya pro elektromagnitni yavisha Majkl Faradejangl Michael FaradayNarodivsya22 veresnya 1791 1791 09 22 2 d SauterkPomer25 serpnya 1867 1867 08 25 2 75 rokiv London Spoluchene Korolivstvo 6 PohovannyaGajgejtskij cvintar 7 Krayina Spoluchene Korolivstvo Korolivstvo Velika BritaniyaDiyalnistfizik himik vinahidnik pismennikAlma materKorolivskij institut u Velikij BritaniyiGaluzfizika himiyaZakladKorolivskij institut Velikoyi BritaniyiNaukovij stupinHonoris causa 1832 Naukovij kerivnikGemfri DeviVchiteliGemfri DeviVidomi uchnidAspiranti doktorantiDzhon TindalChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Prusska akademiya nauk Leopoldina Shvedska korolivska akademiya nauk Francuzka akademiya nauk Peterburzka akademiya nauk Ugorska akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Niderlandska korolivska akademiya nauk Amerikanske filosofske tovaristvo 8 d Parizka medichna akademiya Bavarska akademiya nauk Nacionalna akademiya nauk SShA Turinska akademiya nauk 6 Avstrijska akademiya nauk 9 Vidomij zavdyaki elektromagnitna indukciya elektromagnitne pole elektrolizBatkodMatid 10 Brati sestridU shlyubi zd 7 Nagorodichlen Londonskogo korolivskogo tovaristva Korolivska medal 1846 Medal Rumforda 1846 medal Alberta 1866 Bejkerivska lekciya 1857 1851 1849 1832 1829 Chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk d AvtografRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Majkl Faradej u Vikishovishi Hocha Faradej otrimav skromnu formalnu osvitu i slabo znav vishu matematiku zokrema matematichnij analiz vin buv odnim iz najvplivovishih naukovciv v istoriyi istoriki nauki stavlyatsya do nogo yak do najkrashogo eksperimentatora v istoriyi nauki BiografiyaMajkl Faradej hudozhnik Tomas Filips 1841 1842 Majkl Faradej narodivsya poza shlyubom i prozhivav u sim yi kovalya Vin zakinchiv pochatkovu shkolu j na comu jogo formalne navchannya zavershilosya odnak hlopec prodovzhuvav zajmatisya samoosvitoyu U vici 13 rokiv postupiv na navchannya do vlasnika knizhkovoyi kramnici j paliturnoyi majsterni Robota v knizhkovij majsterni dala jomu mozhlivist bagato chitati zokrema Besidi pro himiyu Dzhejn Marse sho probudilo v nogo interes do himiyi Vin vidviduvav publichni lekciyi zokrema lekciyi Gamfri Devi v Korolivskomu instituti Devi vidigrav veliku rol u rishenni Faradeya prisvyatiti sebe nauci Faradej zvernuvsya do Devi z prohannyam prijnyati jogo na robotu v Korolivskij institut i v 1813 r jogo bazhannya zdijsnilosya U 1813 1815 rr mandruyuchi razom z Devi Yevropoyu Faradej vidvidav laboratoriyi Franciyi ta Italiyi Naukova diyalnist Faradeya v podalshomu prohodila u stinah Korolivskogo institutu de vin spochatku dopomagav Devi v himichnih eksperimentah a piznishe rozpochav samostijni doslidzhennya z himiyi Do najvazhlivishih iz nih nalezhat oderzhannya benzolu 1825 zridzhennya hloru 1823 i deyakih inshih gaziv Vin zdijsniv nizku vidkrittiv u inshih galuzyah fiziki sered nih osoblivo vidomij metod zridzhennya gaziv Majkl Faradej u svoyij laboratoriyi 1850 r Im ya Faradeya oderzhalo pevnu vagu v naukovih kolah u 1825 r vin stav direktorom laboratoriyi u 1827 r profesorom Korolivskogo institutu Talanovitij eksperimentator nadilenij naukovoyu intuyiciyeyu Faradej postaviv kilka doslidiv pid chas yakih vidkriv fundamentalni fizichni zakoni ta yavisha Oznajomivshis z robotoyu Kristiana Ersteda pro vidhilennya magnitnoyi strilki poblizu providnika zi strumom 1820 Faradej zajnyavsya doslidzhennyam zv yazku mizh elektrichnimi j magnitnimi yavishami i v 1821 r vpershe vidkriv obertannya magnitu navkolo providnika zi strumom i obertannya providnika zi strumom navkolo magnitu Protyagom nastupnih 10 rokiv Faradej namagavsya peretvoriti magnetizm v elektriku jogo doslidzhennya zavershilosya v 1831 r vidkrittyam elektromagnitnoyi indukciyi Vin detalno vivchiv yavishe elektromagnitnoyi indukciyi viviv yiyi osnovnij zakon z yasuvav zalezhnist indukcijnogo strumu vid magnitnih vlastivostej seredovisha doslidiv yavishe samoindukciyi j ekstrastrumi zamikannya ta rozmikannya Vidkrittya yavisha elektromagnitnoyi indukciyi zrazu zh nabulo velikogo naukovogo j praktichnogo znachennya vono lyaglo v osnovu elektrotehniki Majkl Faradej na publichnij Rizdvyanij lekciyi v 1856 Faradej visloviv novi ideyi yaki piznishe povnistyu vipravdali sebe stosovno prirodi strumu j magnetizmu mehanizmu providnosti v riznih seredovishah i t d Vin doviv odnoznachnist riznih vidiv elektriki oderzhanoyi vid tertya tvarinnoyi magnitnoyi tosho Faradej upershe zaproponuvav uyavlennya pro elektrichne ta magnitne polya Namagayuchis vstanoviti kilkisni spivvidnoshennya mizh riznimi vidami elektriki Faradej rozpochav doslidzhennya elektrolizu vidkriv jogo zakoni 1833 1834 i vviv terminologiyu sho zbereglasya v cij galuzi dosi Zakoni elektrolizu stali vagomim svidchennyam na korist diskretnosti rechovini j elektriki U 1840 r she do vidkrittya zakonu zberezhennya energiyi Faradej visloviv dumku pro yednist sil prirodi riznih vidiv energiyi ta yihnye vzayemne peretvorennya Vin uviv uyavlennya pro silovi liniyi vvazhav sho voni fizichno isnuyut Ideyi Faradeya pro elektrichne j magnitne polya zdijsnili velikij vpliv na rozvitok usiyeyi fiziki Zokrema Albert Ejnshtejn vidshtovhuvavsya vid idej Faradeya u svoyih pracyah pro teoriyu vidnosnosti U 1832 r Faradej visloviv dumku pro te sho poshirennya elektromagnitnih vzayemodij ye hvilovim procesom yakij vidbuvayetsya zi skinchennoyu shvidkistyu Majkl Faradej v ostanni roki zhittya U 1845 r doslidzhuyuchi magnitni vlastivosti riznih materialiv Faradej vidkriv yavishe paramagnetizmu j diamagnetizmu U 1845 r vin vidkriv obertannya ploshini polyarizaciyi svitla v magnitnomu poli efekt Faradeya Ce bulo pershe sposterezhennya zv yazku mizh magnitnimi j optichnimi yavishami yaki piznishe oderzhali pidtverdzhennya v elektromagnitnij teoriyi svitla Dzhejmsa Maksvella Faradeyu pershomu nalezhit dumka pro zv yazok elektrichnih magnitnih ta svitlovih yavish div Ob yednana teoriya polya Faradej vivchav takozh elektrichni rozryadi v gazah namagayuchis z yasuvati prirodu elektriki Vidkrittya Faradeya zavoyuvali viznannya u vsomu naukovomu sviti Vpershe ideyi Faradeya pereviv na zagalnoprijnyatu matematichnu movu Dzhejms Maksvell U peredmovi do svogo Traktatu z elektriki i magnetizmu 1873 vin pisav U miru togo yak ya prosuvavsya vpered u vivchenni Faradeya ya perekonavsya sho jogo sposib rozuminnya yavisha takozh maye matematichnij harakter hocha vin i ne postaye pered nami vdyagnenim u shati zagalnoprijnyatih matematichnih formul Vibr praci z teoriyi elektromagnitnogo polya M 1954 s 349 Na chest Faradeya nazvana odinicya vimiryuvannya yemnosti farad a takozh stala Faradeya Z 1977 po 1996 roki im ya vchenogo nosila britanska antarktichna stanciya Faradej nini ce ukrayinska stanciya Akademik Vernadskij Zobrazhennya Faradeya ye na zvoroti banknot seriyi E nominalom 20 funtiv vipushenih Bankom Angliyi yaki buli v obigu z 1991 do 2001 roku Vin buv zobrazhenij pid chas lekciyi v Korolivskomu instituti Naukova diyalnistDoslidzhennya elektromagnetizmu Elektromagnitna indukciya Doslidi Faradeya z indukciyi Pri rusi magnitnogo oserdya vseredini drotyanoyi kotushki v nij vinikaye strum Transformator Faradeya pri vklyuchenni abo viklyuchenni strumu v odnij obmotci reyestruyetsya strum v inshij Disk Faradeya pershij unipolyarnij generator Osnovni doslidi vidbulisya v period 29 serpnya 4 listopada 1831 roku golovnimi z nih stali dva Pri rusi magnitnogo oserdya vseredini drotyanoyi kotushki v ostannij vinikav elektrichnij strum Vklyuchennya abo viklyuchennya strumu v drotyanij kotushci privodilo do poyavi strumu u vtorinnij kotushci chiyi vitki cherguyutsya z vitkami pershoyi 17 zhovtnya 1831 roku Faradej prijshov do visnovku elektrichna hvilya vinikaye tilki pri rusi magnitu a ne v silu vlastivostej pritamannih jomu v spokoyi Vin postaviv virishalnij eksperiment Ya vzyav cilindrovij magnitnij brusok 3 4 dyujma v diametri i 8 1 4 dyujma zavdovzhki i vviv odin jogo kinec vseredinu spirali z midnogo drotu 220 futiv zavdovzhki z yednanoyi z galvanometrom Potim ya shvidkim ruhom zashtovhnuv magnit vseredinu spirali na vsyu jogo dovzhinu i strilka galvanometra zaznala poshtovhu Potim ya tak samo shvidko vityagnuv magnit z spirali i strilka znovu hitnulasya ale v protilezhnij bik Ci hitannya strilki povtoryuvalisya shorazu yak magnit zashtovhuvavsya abo vishtovhuvavsya She ranishe 29 serpnya Faradej proviv analogichnij doslid z elektromagnitom Dvisti tri futi midnogo drotu v odnomu shmatku buli namotani na velikij derev yanij baraban inshi dvisti tri futi takogo zh drotu buli prokladeni u viglyadi spirali mizh vitkami pershoyi obmotki prichomu metalevij kontakt buv skriz usunenij za dopomogoyu shnurka Odna z cih spiralej bula spoluchena z galvanometrom a insha z dobre zaryadzhenoyu batareyeyu iz sta par plastin v chotiri kvadratni dyujmi z podvijnimi midnimi plastinkami Pri zamikanni kontaktu sposterigalasya raptova ale duzhe slabka diya na galvanometr i podibna zh slabka diya mala misce pri rozmikanni kontaktu z batareyeyu Takim chinom magnit sho peremishayetsya bilya providnika abo vmikannya vimikannya strumu v susidnomu providniku porodzhuyut v danomu providniku elektrichnij strum Ce yavishe Faradej nazvav elektromagnitnoyu indukciyeyu 28 zhovtnya cogo zh roku vin vigotoviv pershij povnocinnij generator postijnogo strumu disk Faradeya pri obertanni midnogo diska poruch z magnitom na disku vinikaye elektrichnij potencial yakij znimayetsya prileglim providnikom Faradej prodemonstruvav yak mehanichnu energiyu obertannya peretvoriti v elektrichnu Poshtovhom do cogo vinahodu posluzhiv doslid F Arago 1824 rik obertovij magnit zahoplyuvav u svoye obertannya roztashovanij nizhche midnij disk ne divlyachis na te sho mid nezdatna namagnichuvatis I navpaki yaksho obertati midnij disk poblizu magnitu pidvishenogo takim chinom sho vin mozhe obertatisya v ploshini paralelnij do ploshini diska to pri obertanni diska magnit obertayetsya za nim Arago obgovoryuvav cej efekt z Amperom Puassonom ta inshimi znamenitimi fizikami ale poyasniti jogo yim ne vdalosya U zviti pro otrimani rezultati oprilyudnenomu Faradeyem 24 listopada 1831 roku pered Korolivskim tovaristvom vin vpershe vzhiv klyuchovij termin magnitni silovi liniyi Ce oznachalo perehid vid diskretnoyi kartini zaryadi magniti poperednih teorij pobudovanih za zrazkom dalekodijnogo nyutonivskogo tyazhinnya do zovsim novogo bezperervnogo i blizkodijnogo fizichnogo ob yekta yakij mi teper nazivayemo polem Desho piznishe Faradej analogichno uviv elektrichni silovi liniyi Pislya vidkrittiv Faradeya stalo yasno sho stari modeli elektromagnetizmu ye nepovnimi i povinni buti istotno pererobleni Sam Faradej poyasnyuvav elektromagnitnu indukciyu nastupnim chinom Okolicya vsyakogo zaryadzhenogo tila pronizana elektrichnimi silovimi liniyami yaki peredayut silu za suchasnoyu terminologiyeyu energiyu i analogichno energiya magnitnogo polya teche uzdovzh magnitnih silovih linij Ci liniyi ne slid rozglyadati yak umovni abstrakciyi voni yavlyayut soboyu fizichnu realnist Pri comu Vsyaka zmina elektrichnogo stanu seredovisha porodzhuye magnitne pole Vsyaka zmina magnitnogo stanu seredovisha porodzhuye elektrichne pole Tochne formulyuvannya cih zakoniv i povnu matematichnu model elektromagnetizmu dav cherez 30 rokiv Dzhejms Maksvell yakij lishe narodivsya v rik vidkrittya indukciyi 1831 Himiya Faradej zrobiv nemalo vidkrittiv u galuzi himiyi U 1824 roci vin vidkriv benzol ta izobutilen odnim z pershih otrimav u ridkomu stani hlor sirkovoden dioksid vuglecyu amiak etilen ta dioksid azotu U 1825 roci vpershe sintezuvav ru rechovinu na osnovi yakoyi u XX stolitti vigotovlyalis riznomanitni insekticidi Vivchav katalitichni reakciyi U 1825 1829 rokah Faradej u skladi komisiyi Korolivskogo tovaristva detalno doslidzhuvav yak himichnij sklad skla vplivaye na jogo fizichni vlastivosti Sklo Faradeya bulo nadto dorogim dlya praktichnogo zastosuvannya ale otrimanij priktichnij dosvid prigodivsya zgodom pri eksperimentah z vplivom magnitu na svitlo i dlya vikonannya uryadovogo zavdannya po udoskonalennyu mayakiv Elektrohimiya i magnitohimiya Faradej viriv u yedinist vsih sil u prirodi tomu vin mav namir dovesti sho himichni vlastivosti i zakoni pov yazani z elektrichnimi Pidtverdzhennya cogo dopushennya vin otrimav u 1832 roci z vidkrittyam fundamentalnih zakoniv elektrolizu Ci zakoni lyagli v osnovu novogo rozdilu nauki elektrohimiyi sho otrimav velicheznu kilkist tehnologichnih zastosuvan Vid zakoniv Faradeya nashtovhuvav na dumku pro isnuvannya elektrichnih atomiv z najmenshim mozhlivim zaryadom dijsno na rubezhi XIX XX stolit cya chastka elektron bula viyavlena i zakoni Faradeya dopomogli ociniti yiyi zaryad Zaproponovani Faradeyem termini ion katod anod elektrolit vkorenilis u nauci Doslidi z elektrohimiyi dali she odin dokaz blizkodiyi elektromagnetizmu Bagato vchenih vvazhali todi sho elektroliz viklikayetsya prityagannyam na vidstani ioniv do elektrodiv Faradej proviv prostij doslid viddiliv elektrodi vid zmochenoyu solyanim rozchinom paperu dvoma povitryanimi promizhkami pislya chogo zaznachiv sho iskrovij rozryad viklikav rozkladannya rozchinu Zvidsi viplivalo sho elektroliz viklikayetsya ne dalnim prityagannyam a miscevim strumom i vidbuvayetsya vin lishe v miscyah prohodzhennya strumu Ruh ioniv do elektrodiv vidbuvayetsya vzhe pislya i vnaslidok rozkladannya molekul U 1846 roci Faradej vidkriv diamagnetizm efekt namagnichuvannya deyakih rechovin napriklad kvarcu bismutu sribla protilezhno do napryamu zovnishnogo magnitnogo polya sho diye na nogo tobto vidshtovhuvannya yih vid oboh polyusiv magnitu Ci ta inshi doslidi Faradeya zaklali osnovu magnetohimiyi Inshi doslidzhennya Britanskij uryad neodnorazovo zaluchav Faradeya yak viznanogo avtoriteta v galuzi prikladnoyi fiziki do virishennya aktualnih tehnichnih zadach udoskonalennya mayakiv zahist dnish korabliv vid koroziyi ekspertiza v sudovih spravah tosho Faradej doslidzhuvav nanochastinki metalu v koloyidi zolota j opisav yih optichni ta inshi osoblivosti u porivnyanni z chastinkami bilshih rozmiriv Cej doslid mozhe vvazhatis pershim vneskom u nanotehnologiyu Poyasnennya viyavlenim efektam dala u XX stolitti kvantova teoriya Osobisti yakosti ta ocinkiV osobistomu spilkuvanni znajomi Faradeya zavzhdi do kincya zhittya vchenogo vidznachali jogo skromnist dobrozichlivist i lyudsku charivnist Zhan Batist Dyuma vidomij himik i politik Kozhen hto znav jogo ya tverdo perekonanij bazhav bi tilki nablizitisya do toyi moralnoyi doskonalosti yaka mabut bula dana Faradeyu vid narodzhennya Ce bula yakas blagodat v yakij vin pocherpav sili dlya svoyeyi kipuchoyi diyalnosti buduchi odnochasno garyachim propovidnikom istini nevtomnim hudozhnikom lyudinoyu spovnenoyu privitnosti i veselosti najvishoyu miroyu gumannim i m yakim u privatnomu zhitti Ya ne znav lyudinu yaka bula b bilsh gidnoyu lyubovi ta povagi nizh vin i vtrata yakoyi koshtuvala b shirishogo zhalyu Dzhejms Klerk Maksvell Sposib yakim Faradej vikoristovuvav svoyu ideyu silovih linij shob koordinuvati yavisha elektromagnitnoyi indukciyi dovodit sho vin buv matematikom visokogo poryadku odnim z tih u kogo matematiki majbutnogo mozhut cherpati cinni ta plidni metodi German fon Gelmgolc Do tih pir poki lyudi koristuyutsya blagami elektriki voni zavzhdi budut z vdyachnistyu zgaduvati im ya Faradeya Vilyam Tomson Nadzvichajna shvidkist i zhvavist vidriznyali jogo Vidblisk jogo geniya otochuvav jogo yakoyus osoblivoyu syayuchoyu auroyu Virazno kozhen vidchuvav cyu charivnist bud to glibokij filosof abo prosta ditina Albert Ejnshtejn Z chasu obgruntuvannya teoretichnoyi fiziki Nyutonom najbilshi zmini v yiyi teoretichnih zasadah inshimi slovami v nashomu uyavlenni pro strukturu realnosti buli dosyagnuti zavdyaki doslidzhennyam elektromagnitnih yavish Faradeyem i Maksvellom Vshanuvannya pam yatiU mistah Gorlivka ta Krivij Rig ye vulicya Faradeya Div takozh37582 Faradej asteroyid yakogo nazvali na chest vchenogo Memorial Majkla Faradeya pam yatnik v pivdennomu Londoni rajon Sautuark PrimitkiGershun A L Faradej Mihail Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1902 T XXXV S 299 301 d Track Q21503556d Track Q656d Track Q602358d Track Q23892978d Track Q19908137d Track Q4137643 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 J T l Faraday Michael DNB00 Dictionary of National Biography L Stephen S Lee London Smith Elder amp Co 1885 Vol 18 P 190 202 d Track Q19020305d Track Q84d Track Q2295283d Track Q740657d Track Q1210343d Track Q179854d Track Q15987216 Faraday Michael Encyclopaedia Britannica a dictionary of arts sciences literature and general information H Chisholm 11 New York Cambridge England University Press 1911 d Track Q21503558d Track Q867541 www accademiadellescienze it d Track Q107212659 Oxford Dictionary of National Biography C Matthew Oxford OUP 2004 d Track Q17565097d Track Q5145336d Track Q34217d Track Q217595 NNDB 2002 d Track Q1373513 https www biodiversitylibrary org item 89120 page 227 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Michael Faraday 5 chervnya 2013 u Wayback Machine entry at the 1911 Encyclopaedia Britannica hosted by LovetoKnow Retrieved January 2007 Arhiv originalu za 29 veresnya 2011 Procitovano 13 bereznya 2012 Cejtlin Z 1939 s 296 303 2000 The 100 A Ranking of the Most Influential Persons in History New York Citadel ISBN 0 89104 175 3 Russell Colin 2000 Michael Faraday Physics and Faith New York Oxford University Press ISBN 0195117638 bestin the history of science 23 veresnya 2015 u Wayback Machine Quoting Dr Peter Ford from the University of Bath s Department of Physics Accessed January 2007 Cejtlin Z 1939 s 291 Bank of England Arhiv originalu za 10 chervnya 2011 Procitovano 13 3 2012 Spasskij B I Istoriya fiziki 1977 Tom I S 282 283 Karcev V P 1974 Glava Faradej Otkrytie elektromagnitnoj indukcii K istorii otkrytiya yavleniya elektromagnitnoj indukcii 23 veresnya 2015 u Wayback Machine Sankt Peterburgskaya shkola Cejtlin Z 1939 s 301 Biografii himikov Abramov Ya V 1892 Glava II Pervye otkrytiya Abramov Ya V 1892 Glava V Poslednij period nauchnyh rabot i smert Michael Faraday Engineering timeline Arhiv originalu za 24 travnya 2013 Procitovano 23 travnya 2013 Cejtlin Z 1939 s 304 Cejtlin Z 1939 s 296 Pavlovich N V Magnitnaya vospriimchivost organizmov Minsk Nauka i tehnika 1985 Frank A J L James The civil engineer s talent Michael Faraday science engineering the English lighthouse service 1836 1865 Transactions of the Newcomen Society vol 70B 1998 P 153 160 History of Cathodic Protection Arhiv originalu za 27 travnya 2013 Procitovano 27 travnya 2013 s xxxiv Arhiv originalu za 2 kvitnya 2015 Procitovano 19 travnya 2013 The Birth of Nanotechnology Arhiv originalu za 10 travnya 2013 Procitovano 6 travnya 2013 Radovskij M I 1936 s 72 73 Cejtlin Z 1939 s 295 Abramov Ya V 1892 Glava VI Harakter Faradeya i ego vozzreniya Kuznecov B G Ejnshtejn Zhizn Smert Bessmertie 5 e izd pererab i dop M Nauka 1980 S 476 477 Kudryavcev P S 1974 Tom I S 439 Emilio Segre Die grossen Physiker und ihre Entdeckungen Munchen Piper 1997 S 247 ISBN 3492039502 Baza danih malih kosmichnih til JPL Majkl Faradej angl PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Majkl FaradejVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Majkl FaradejBiografiya angl Faraday as a Discoverer by John Tyndall Project Gutenberg 25 veresnya 2008 u Wayback Machine downloads angl Bence Jones Henry 1870 The Life and Letters of Faraday Philadelphia J B Lippincott and Company angl Hamilton James 2004 A Life of Discovery Michael Faraday Giant of the Scientific Revolution New York Random House ISBN 1 4000 6016 8 angl Thompson Silvanus 1901 Michael Faraday His Life and Work London Cassell and Company ISBN 1 4179 7036 7 angl Tyndall John 1868 Faraday as a Discoverer London Longmans Green and Company angl Thomas John Meurig 1991 Michael Faraday and the Royal Institution The Genius of Man and Place Bristol Hilger ISBN 0 7503 0145 7 angl Russell Colin A Ed 2000 Michael Faraday Physics and Faith Oxford Portraits in Science Series New York Oxford University Press ISBN 0 19 511763 8 angl Biografii himikov Faradej Arhiv originalu za 10 travnya 2013 Procitovano 3 travnya 2013 ros Cejtlin Z Biografiya M Faradeya M Faradej Izbrannye raboty po elektrichestvu M L GONTI 1939 Klassiki estestvoznaniya ros Abramov Ya V Majkl Faradej Ego zhizn i nauchnaya deyatelnost 1892 Zhizn zamechatelnyh lyudej Pereizdanie M Kniga po Trebovaniyu 2011 ISBN 978 5 4241 2475 4 ros Inshi angl Britanika 1911 angl Originalnij tekst z biografichnimi vidomostyami profesora Dzhona Tindalya angl John Tyndall 1914 angl

Дата публікації:
Топ