Утьосова Едіт Леонідівна

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Утьосов.

Еді́т Леоні́дівна Утьо́сова (1 (14) березня 1915(19150314), Одеса — 21 січня 1982 , Москва) — радянська естрадна співачка, ліричне сопрано. Солістка в оркестрі свого батька Леоніда Йосиповича Утьосова.

Утьосова Едіт Леонідівна
Основна інформація
Дата народження	1 (14) березня 1915
Місце народження	Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Дата смерті	21 січня 1982(1982-01-21) (66 років)
Місце смерті	Москва, СРСР
Причина смерті	лейкоз
Поховання	Востряковський цвинтар
Роки активності	з 1933
Громадянство	Російська імперія і СРСР
Професії	співачка
Освіта	Q4453393?, Академія російського балету імені А. Я. Ваганової і Театральний інститут імені Бориса Щукіна
Співацький голос	сопрано
Інструменти	вокал^[d]
Жанри	естрада
Лейбли	Мелодія
Батько	Утьосов Леонід Осипович
Файли у Вікісховищі

Біографія

Едіт (у побуті Діта) Утьосова народилася в Одесі. Здобула домашню освіту. Вільно володіла англійською, німецькою та французькою мовами. У дитинстві, мешкаючи з батьками в Петрограді, дружила з майбутнім відомим радянським композитором Микитою Богословським, який у восьмирічному віці подарував їй на день народження скомпонований ним вальс.

Леонід і Едіт Утьосови, 1940 рік

З 1933 року навчалася в драматичній студії Рубена Симонова, згодом — у Ленінградському хореографічному училищі та Театральному училищі імені Б. В. Щукіна, проте освіту не закінчила, і театральну кар'єру їй зробити не вдалося.

У 1933 році на пропозицію батька вперше заспівала разом з ним на естраді. З 1936 року почала регулярно виступати з оркестром Леоніда Утьосова. Того ж року зіграла головну жіночу роль в антирасистському музичному спектаклі «Темна пляма», музику до якого написав Ісак Дунаєвський.

Сам Леонід Утьосов так описував появу Едіт у своєму оркестрі:

Вона не збиралася бути естрадною артисткою. Вона вчилася грати на фортеп'яно та відвідувала Драматичну студію Р. М. Симонова. Я також хотів, щоб моя дочка стала драматичною актрисою. Особливо тому, що розумів: не треба дітям повторювати своїх батьків. Люди безжалісно судять дітей удачливих тат. Не мені говорити про артистичні достоїнства моєї дочки — зазвичай у цих питаннях батькам вірять тільки наполовину. Але я чув від інших про її музікальність, смак і відчуття міри. <…> Не раз я помічав, що варто було Едіт Утьосовій виступити без мене, з якимось іншим ансамблем, як успіх зростав. Мабуть, якщо б вона вигадала собі псевдонім — творчий шлях її був би благополучнішим. Вона прийшла до нашого оркестру в 1936 році, майже відразу після закінчення студии, і не встигла ще проявити себе як драматична актриса. А в нас вона якось одразу прийшлася, як то кажуть, до ладу й відразу стала одним з найактивнішх учасників нашого колективу — не тільки актрисою та співачкою, а й моїм помічником і порадником. А часто і критиком.

Едіт Утьосова пропрацювала в оркестрі батька 17 років, попри постійну критику з боку офіційної влади та недоброзичливців за так звану сімейщину. У середині 1950-х років розпорядженням Міністерства культури СРСР звільнена з оркестру.

Була одружена з кінорежисером Альбертом Гендельштейном.

Наприкінці життя захопилася поетичною творчістю. Публікувала вірші в московській пресі.

Нагороджена медаллю «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.».

Померла 21 січня 1982 року в Москві від лейкемії, похована поряд із чоловіком на Востряковському кладовищі (129 ділянка). Через півтора місяці, 9 березня, не стало і її батька.

Найвідоміші пісні

• Борода ( — )
• Весенняя ((М. Чемберджі) — )
• Два солдата и моряк ((М. Табачников) — )
• Дорогие москвичи (Дорогие мои москвичи) (І. Дунаєвський — В. Масс, )
• Женихи (Н. Іллютович — Т. Яко́б)
• Золотой песок (Е. Леслі, Д. Берк — Е. Утьосова)
• К нам в Саратов (М. Фрадкін — (Л. Ошанін))
• Колыбельная ((М. Блантер) — (О. Коваленков))
• Колыбельная ( — І. Брук)
• Ледяное сердце (В. Шаїнський — )
• Лягушка ((Ф. Лемарк) — С. Болотін)
• Всё хорошо, прекрасная маркиза (П. Місзракі — О. Безименський)
• Мой герой (І. Міклашевьский — П. Ардавдін)
• Мой секрет (Л. Утьосов — Е. Утьосова)
• Молчаливый морячок ( — )
• Музыканты ( — В. Тодди)
• Му-му ( — )
• На выставку (К. Лістов — )
• На крылечке (Б. Мокроусов — О. Фатьянов)
• На этом свете ( — (А. Арго))
• Невеста из Торжка ((М. Табачников) — )
• Нет спасенья от любви ( — Е. Утьосова)
• Ночь и день (К. Портер — Е. Утьосова)
• Парень кудрявый ( — )
• Песня о неизвестном любимом (В. Сидоров — )
• Песня парашютистки ((З. Левіна) — Т. Спендіарова)
• Пожарный (Л. Дідерихс — (В. Лебедєв-Кумач))
• Полюбила я парнишку ((М. Блантер) — М. Ісаковський)
• Посмотри, посмотри ((Є. Жарковський) — В. Винников)
• Пробуждение ((М. Мінх) — І. Брук)
• Прощальный блюз (В. Сорокін — Л. Г'юз, пер. )
• Расстались мы (^[de] — Е. Утьосова)
• Слова на ветер я бросать не стану ((М. Табачников) — )
• Снежок ((Є. Жарковський) — Б. Турганов)
• Старушка (В. Миронов — С. Маршак)
• Студенческий вальс ( — Е. Утьосова)
• Тамбурица (І. Ільїн — Т. Якоб)
• Телеграммы (Н. Іллютович — )
• Тропинка ((М. Блантер) — М. Ісаковський)
• Ухажёры (В. Сорокин — О. Фатьянов)
• Хороший мой (А. Лепін — )
• Черноморочка ((Є. Жарковський) — (П. Панченко))
• Юнак (І. Ільїн — Т. Якоб)

Примітки

1. . Леонид Утёсов. — М. : , 2008. — Т. 1271. — С. 322. — 328 p. — ((Жизнь замечательных людей)) — 5000 прим. — .
2. «Одесский вестник». Леонид и Эдит Утёсовы — сердца, звучавшие в унисон^{[недоступне посилання з Июнь 2019]}
3. Липовец Ирина Великий Никитос. Издательский Дом «Собеседник» 07.04.2009 на Сайте C-cafe.ru
4. . Архів оригіналу за 12 вересня 2012. Процитовано 29 січня 2021.
5. Утёсов Л. О. Спасибо, сердце! Воспоминания, встречи, раздумья. — М., 1976.
6. Эдит Утёсова на сайте utesow.narod.ru
7. Могила Э. Л. Утёсовой на Востряковском кладбище

Література

• Завьялова И. С. Трагедия прекрасной маркизы: комментарии к письмам. — М.: Комментарий, 2010. — 176 с. (рос.)