Бла́нтер Матві́й Іса́кович (28 січня [10 лютого] 1903, Почеп, Чернігівська губернія — 27 вересня 1990, Москва, РРФСР) — радянський композитор.
Блантер Матвій Ісакович | |
---|---|
Народився | 28 січня (10 лютого) 1903[3] Почеп, Мглинський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія |
Помер | 27 вересня 1990[1][2](87 років) Москва, СРСР[1] |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | ![]() |
Діяльність | композитор, кінокомпозитор |
Alma mater | Q16669119? |
Членство | Спілка композиторів СРСР |
Роки активності | з 1920 |
Magnum opus | Катюша |
Нагороди | |
IMDb | ID 2169076 |
|
Біографічні відомості
Був одним з чотирьох дітей в родини купця Ісаака Борисовича Блантера (помер 1924) і актриси Тетяни Євгенівни Вовсі, родички Соломона Міхоелса та репресованого професора . Батько мав на станції Унеча стружковий завод та гасові склади, займався зерноторгівлею.
У Почепі навчався в реальному училищі, але ще до Першої світової війни сім'я переселилася до Курську.
В 1915—1917 роках навчався в Курському музичному училищі по класах фортепіано та скрипки; навесні 1917 року поїхав до Москви, де в 1917 — 1919 роках навчався в драматичному училищі Московського філармонічного товариства по класу скрипки (О. Я. Могилевського). Займався композицією у (1920–1921).
У 1920—1921 керував музичною частиною естрадної студії «Мастофор».
У 1926—1927 — завідувач музичною частиною .
У 1930—1931 — завідувач музичною частиною .
У 1928—1929 — завідувач музичною частиною Театру вистав Будинку друку.
У 1932 — завідувач музичною частиною Пересувного театру журналу «Крокодил».
У 1932—1933 — завідувач музичною частиною Горьковського театру мініатюр.
У 1936 був призначений художнім керівником Державного джаз-оркестру СРСР.
Був членом
Займався творчістю до 1975 року. Є автором більш ніж 2 тис. пісень. До найпопулярніших пісень Блантера належать: «Катюша», («Чуєш…Ти чекай мене») (Жди меня), «Під зорями балканськими», «Пшениця золота», а також Футбольний марш. Великого поширення набули пісні Блантера про героїв громадянської війни в Україні — «Партизан та «Пісня про Щорса», в яких композитор використав інтонації українського народного мелосу.
М. І. Блантер — автор кількох оперет, у тому числі «На березі Амура» (1938, пост. 1939, Московський театр оперети), музики до спектаклів, кінофільмів, радіопостановок.
Помер 27 вересня 1990, (за іншими джерелами — 24 вересня), в Москві. Похований на Новодівичому кладовищі (дільниця № 10).
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOHlMekl3THlWRU1DVTVNU1ZFTUNWQ1FpVkVNQ1ZDTUNWRU1DVkNSQ1ZFTVNVNE1pVkVNQ1ZDTlNWRU1TVTRNQzVxY0djdk1qVXdjSGd0SlVRd0pUa3hKVVF3SlVKQ0pVUXdKVUl3SlVRd0pVSkVKVVF4SlRneUpVUXdKVUkxSlVReEpUZ3dMbXB3Wnc9PS5qcGc=.jpg)
Звання та премії
- Сталінська премія (1946) другого ступеня (1946) — за пісні «Під зірками балканськими», «В путь-доріжку далеку», «Моя кохана», «У лісі прифронтовому»
- Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1947)
- Народний артист РРФСР(1965)
- орден «Знак Пошани» (1967)
- народний артист СРСР (1975)
- Герой Соціалістичної Праці (1983)
- два ордена Леніна (1973, 1983)
Сім'я
- Молодший брат композитора Яків Ісаакович Блантер загинув на фронті в перші дні Німецько-радянської війни (ВОВ).
- Перша дружина — балерина Ніна Ернестівна Шван.
- Син — журналіст Володимир Матвійович Блантер (писав під псевдонімами Володимир Полинин і Володимир Долінін), відповідальний секретар журналу «Природа», автор науково-популярних книг «Пророк у своїй вітчизні» (про М. К. Кольцова) та «Мама, Папа і Я». Йому присвячені пісні Матвія Блантера на вірші Михайла Ісаковського «Під зірками балканськими» та «Колискова».
- Двоюрідний брат — , професор (Московського інституту нафтохімічної та газової промисловості), автор підручників «Електрообладнання нафтової та газової промисловості», «Радіотехніка та електроніка», «Промислова електроніка» та «Перетворювачі струму тягових підстанцій».
- Його син — доктор фізико-математичних наук , професор , автор довідників «Метод внутрішнього тертя в металознавчих дослідженнях», "Механічна спектроскопія металевих матеріалів"та"Internal Friction in Metallic Materials";
- Онук — фізик та металознавець (Я. М. Блантер) (н. 1967) — професор Делфтського технічного університету.
- Двоюрідний брат — , доктор технічних наук (1949), металознавець, завідувач кафедри МТ-4 (1951—1986), автор підручників «теорія термічної обробки», «Металознавство та термічна обробка», монографій «Фазові перетворення при термічній обробці сталі», «Методика дослідження металів та обробки дослідних даних».
- Дядько — Овсій Борисович Блантер (1882—1938) — був заарештований та розстріляний 4 липня 1938
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOHpMek5qTDFCdlkyaGxjRjlpYkdGdWRHVnlMbXB3Wnk4eU5UQndlQzFRYjJOb1pYQmZZbXhoYm5SbGNpNXFjR2M9LmpwZw==.jpg)
.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #1034396412 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Musicalics
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- . Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 19 січня 2015.
- Автор народных песен жил на Никитском бульваре
- . Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 19 січня 2015.
- Воспоминания Ирины Лозинской-Блантер[недоступне посилання з лютого 2019]
- Ф. М. Ворович о родословном древе семьи Блантер[недоступне посилання з червня 2019]
- . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 19 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 19 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 19 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 13 жовтня 2008. Процитовано 19 січня 2015.
- . Архів оригіналу за 3 вересня 2010. Процитовано 19 січня 2015.
- Информация о назначении Я. Блантера на должность профессора [ 19 січня 2015 у Wayback Machine.] на официальном сайте Делфтского технического университета
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 січня 2015.
Посилання
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с. — С. 490.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет