Чемберджі Микола Карпович

Микола Карпович Чемберджі (вірм. Նիկողայոս Կարպիսի Չեմբերջյան; 11 (24) серпня 1903, Царське село — 22 квітня 1948, Москва) — радянський композитор. Заслужений діяч мистецтв Башкірської АРСР (1944). Лавреат Сталінської премії другого ступеня (1946).

Чемберджі Микола Карпович
Основна інформація
Дата народження	24 серпня 1903(1903-08-24)^[1]
Місце народження	Царське Село, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія
Дата смерті	22 квітня 1948(1948-04-22)^[2] (44 роки)
Місце смерті	Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Громадянство	СРСР
Професії	композитор
Освіта	Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Членство	Спілка композиторів СРСР
Нагороди	^d (1944)
Діти	^d

Біографія

Народився 11  1903 в Царському Селі (нині місто Пушкін), в сім'ї вірменського походження. Його батько — Карл Володимирович Чемберджі (лейб-медик Його Імператорської Величності) був одружений з рідною сестрою композитора Олександра Спендіарова — Валентиною Опанасівною Спендіарян. Чемберджі — прізвище з кримських вірмен роду Чемберджян.

Мати, Валентина, померла коли хлопчикові було два роки. Після чого батько відправив сина в Крим, де той виховувався в родині свого дядька-композитора. У 1917 році Микола Чемберджі поїхав в Москву, де спочатку був тапером, а потім вступив до Московської консерваторії, яку закінчив по класу композиції у А. М. Александрова. Був диригентом Центрального театру робітничої молоді — «ТРАМ»).

Чемберджі був членом Виробничого колективу студентів Московської консерваторії і вважався «попутником» в Російській асоціації пролетарських музикантів. Писав масові пісні, марші. Під час Другої світової війни створив у Уфі першу башкірську оперу «Карлугас» («Ластівка»). Член Комуністичної партії з 1942 року.

Микола Чемберджі — автор численних творів для великого симфонічного оркестру, серед яких, зокрема, «Таджицька сюїта», «Молдавська сюїта», симфонія «Вірменія», балет «Сон Дрьомович». Популярністю користувалася пісня Чемберджі «Усмішка» у виконанні А. В. Нежданової.

Чемберджі багато часу приділяв громадській діяльності, активно брав участь у перших кроках по створенню Музичного фонду СРСР, займав відповідальні посади в Спілці композиторів СРСР.

Помер 22 квітня 1948 року. Похований в Москві на Новодівичому цвинтарі (ділянка № 3).

Сім'я

• Дружина — піаністка і композитор Зара Олександрівна Левіна.
  • Донька — філолог .
    • Онук — піаніст .
• Тітка (сестра матері) — (1901—1990), поетеса, перекладач з вірменської, єврейської та інших мов.

Нагороди і премії

• Сталінська премія другого ступеня (1946) — за 3-й струнний квартет
• Заслужений діяч мистецтв Башкірської АРСР (1944)

Примітки

1. Башкирская энциклопедия — Башкирская энциклопедия, 2005. — 4344 с.
   d:Track:Q16271761d:Track:Q4080157
2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
3. . Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 3 липня 2020.
4. Вся Москва: адресная и справочная книга на 1930 год.
5. «Есть на Волге утёс», «Красный Кавказ (марш для духового оркестра)», «За донские просторы (Казачья строевая)».
6. Был поставлен автором либретто силами Хореографического училища при Большом театре.

Література

• Г. Поляновський Н. К. Чемберджі. М.-Л., 1947 — 48 с.;
• Г. Поляновський Третій струнний квартет Н. К. Чемберджі;
• Г. Поляновський Жива спадщина композитора. — МЗ, 1963, № 17;
• Чемберджі В. Н. В будинку музика жила. — М.: Аграф, 2002.