Собор Успіння Пресвятої Богородиці — діюча греко-католицька церква у місті Мукачевому, конкафедральний собор Мукачівської греко-католицької єпархії — до храму приїжджає єпископ на другий день всіх головних християнських свят.
Успенський собор (Мукачево) | |
---|---|
Собор Успіння Пресвятої Богородиці міста Мукачево | |
48°26′22″ пн. ш. 22°43′03″ сх. д. / 48.439528° пн. ш. 22.717694° сх. д.Координати: 48°26′22″ пн. ш. 22°43′03″ сх. д. / 48.439528° пн. ш. 22.717694° сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування | Україна, Мукачево[1] |
Епонім | Небовзяття Діви Марії |
Успенський собор (Мукачево) (Закарпатська область) | |
Успенський собор у Вікісховищі |
Історія храму
Сто років будови та перебудови
Мукачеве було центром греко-католицької єпархії до 1780 року, коли єпископ Андрій Бачинський переніс резиденцію в Ужгород.
Коли в середині 18 ст. постало питання про реконструкцію мукачівського монастиря, 13 вересня 1752 року угорська придворна канцелярія за дорученням імператриці Марії Терезії виділила єпископу Мануїлу Ольшавському дві тисячі золотих, до яких додала пізніше ще 1500 гульденів, на спорудження нової резиденції єпископа на ділянці, подарованій графом Шенборном. Наріжний камінь заклали в 1753 році, але єпископ запланував занадто великий будинок, який не добудували і до його смерті 1767 року. Того ж року наступник Ольшавського єпископ Іван Брадач наскоро завершив у незакінченому будинку чотири кімнати. — На той час стара церква вже не вміщала всіх вірників.
У 1800 році, за єпископства Андрія Бачинського, виникла ідея перебудувати на храм недобудований єпископський будинок. 22 лютого 1804 року єпископ Бачинський оформив документи про передачу будови громаді. Робітники розібрали внутрішні стіни, однак через нестачу коштів робота припинилася. Громада кілька разів марно зверталася до міських властей, а в 1830 році подала до адміністрації комітату скаргу про те, що в Мукачевому більшість населення становлять греко-католики, але міська влада належить до іншої конфесії і не дає навіть дерева на дах церкви. Будівництво розпочалося завдяки зусиллям ревного священика, вченого і будівничого Василя Довговича, який домігся дотації та виконав план реконструкції. 8 вересня 1829 року з південного боку споруди заклали фундамент святилища, а з північного — фундамент вежі.
У 1834 році церкву покрили дахом. Грішми і матеріалами допоміг також єпископ Олексій Повчій. У 1837 року куратор Василь Балла просив у місцевих властей допомоги грішми й матеріалами, щоб зробити вищою ще не готову вежу. Вирішили, що вежа одночасно служитиме пожежній службі для спостереження, за що дзвонар матиме окрему платню. Вежа мала бути заввишки 21 сажень, на неї потрібно було 35 ц заліза. Священиком тоді був Ієронім Гайду. Згодом роботи припинилися, а під час угорської революції 1848 року храм використовували як склад. Закінчували будівництво за священика Іоана Дешка.
У 1850-х роках цісар Франц Йосиф асигнував на закінчення будівництва храму 6300 форинтів із релігійного фонду. 27 серпня 1859 року єпископ Василь Попович висвятив храм, який уміщував 2000 вірників. Вкриту бляхою турню обладнали галереєю для спостережень. Намісні образи в людський зріст до білого з позолотою іконостасу намалював відомий ужгородський художник Ф. Видра. На місці розібраного старого кам'яного храму в 1863–1867 роках збудували поверхову фару.
Оздоблення храму
По завершення будівництва настав другий етап: збирання коштів для оздоблення інтер'єру та придбання необхідних речей. Кошти надійшли від цісаря (1300 форинтів), від фонду єпископа, від бобовищанського пароха Михайла Лихварчика (100 форинтів), від графа Шенборна (200 форинтів і матеріали на 500 форинтів) та 100 форинтів від міста. Зробили свій внесок єпископ Василь Попович та землевласник Петро Черський, які забезпечили вівтарі та дзвони, що їх відлили у Пряшеві, люстри та інші речі.
Годинник для вежі виготовили у Мюнхені. Вівтарний образ та ікони для іконостасу, який коштував 5 тисяч форинтів, намалював художник Мікловші (Михайло Змій-Миклошик), а стіни розписали біблійними сюжетами єпархіальний живописець Юлій Корнило-Фенцик та маляр Андрій Мікловда в 1892-1893 роках.
У цій роботі священика підтримували Іван Лукач, Ілля Моринець, Михайло Грабар, Йосиф Пастелій, головний куратор Августин Попович та допоміжний священик Бертолон Галактович. Розмальовану церкву освятив єпископ Юлій Фірцак 3 жовтня 1894 року.
Радянський період
Після приходу радянської влади, у 1947 році церкву Успіння Пресвятої Богородиці підпорядкували Московському православному патріархату. У Мукачевому репресували священиків Євменія Дулишковича, Михайла Микулу, Олександра Ільницького, Степана Тиводара. Два останні померли в концтаборах.
Повернення греко-католикам
У 1992 році храм повернули греко-католикам. Православні віряни усе оздоблення перенесли в нову православну церкву. Після передачі храму восени 1993 року собор був повністю пустим, навіть без батарей опалення, та вандальськи пошкоджений — всередині нього було запалено автомобільні шини. Уціліла лише центральна лита люстра 1905 року, яка була чорна від кіптяви і на вигляд не мала жодної цінності.
По тому у 1990-х роках тривало відновлення храму. У 1996 році було укріплено його стіни.
Настоятелем з кінця лютого 2001 року є отець . З 2002 — парох.
У 2002 році, коли під час служби поруч з вірянами зі стелі храму впав великий шматок штукатурки, він розгорнув капітальний ремонт. За його словами, у 1950-их роках православні хазяї зробили ремонт, у якому штукатурку було вкрито масляними фарбами, від яких вона «пропотіла» і почала поступово відпадати.
Під час відновлення всередині було наново зроблено електрику, штукатурку, іконостас, розпис, підлогу; зовні було відновлено дах та фасад. Відновлення тривало до 2009 року. У 2010 році було освячено іконостас. Розписи у храмі, проект іконостасу та ікони написали митці Асоціації Сакрального Мистецтва м.Львів під керівництвом магістра іконопису Святослава Владики у неовізантійському стилі.
Святині
Серед святинь храму:
- часточка Животворного Хреста (в іконі Животворного Хреста), яка була принесена з Риму;
- копія Туринської плащаниці;
- копія Чудотворної Мукачевської ікони Богородиці (Ікона Мукачівської Пречистої Богородиці), (оригінал знаходиться у монастирі Василіан). У 2005–2006 роках, коли був ювілей 80 років передачі ікони з Риму, ця копія обійшла всі парафії Мукачевської греко-католицької єпархії.
Література
- Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. — Львів. — 2000. — С. 156–158.
Джерела
- Мукачівська греко-католицька єпархія. Офіційний сайт
- Ікона Мукачівської Пречистої Богородиці
Примітки
- Wiki Loves Monuments monuments database — 2023.
- Церква Успіння — Прадідівська слава. Українські пам'ятки
- Храми Мукачева: Собор Успіння Пресвятої Богородиці (відео) — Логос-ТВ, 21.01.2012.
- Оксана Чужа. Мукачево греко-католицьке — 30.01.2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sobor Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici diyucha greko katolicka cerkva u misti Mukachevomu konkafedralnij sobor Mukachivskoyi greko katolickoyi yeparhiyi do hramu priyizhdzhaye yepiskop na drugij den vsih golovnih hristiyanskih svyat Uspenskij sobor Mukachevo Sobor Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici mista Mukachevo48 26 22 pn sh 22 43 03 sh d 48 439528 pn sh 22 717694 sh d 48 439528 22 717694 Koordinati 48 26 22 pn sh 22 43 03 sh d 48 439528 pn sh 22 717694 sh d 48 439528 22 717694Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Ukrayina Mukachevo 1 EponimNebovzyattya Divi MariyiUspenskij sobor Mukachevo Zakarpatska oblast Uspenskij sobor u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Uspenskij sobor Istoriya hramuSto rokiv budovi ta perebudovi Mukacheve bulo centrom greko katolickoyi yeparhiyi do 1780 roku koli yepiskop Andrij Bachinskij perenis rezidenciyu v Uzhgorod Golovnij fasad Koli v seredini 18 st postalo pitannya pro rekonstrukciyu mukachivskogo monastirya 13 veresnya 1752 roku ugorska pridvorna kancelyariya za doruchennyam imperatrici Mariyi Tereziyi vidilila yepiskopu Manuyilu Olshavskomu dvi tisyachi zolotih do yakih dodala piznishe she 1500 guldeniv na sporudzhennya novoyi rezidenciyi yepiskopa na dilyanci podarovanij grafom Shenbornom Narizhnij kamin zaklali v 1753 roci ale yepiskop zaplanuvav zanadto velikij budinok yakij ne dobuduvali i do jogo smerti 1767 roku Togo zh roku nastupnik Olshavskogo yepiskop Ivan Bradach naskoro zavershiv u nezakinchenomu budinku chotiri kimnati Na toj chas stara cerkva vzhe ne vmishala vsih virnikiv U 1800 roci za yepiskopstva Andriya Bachinskogo vinikla ideya perebuduvati na hram nedobudovanij yepiskopskij budinok 22 lyutogo 1804 roku yepiskop Bachinskij oformiv dokumenti pro peredachu budovi gromadi Robitniki rozibrali vnutrishni stini odnak cherez nestachu koshtiv robota pripinilasya Gromada kilka raziv marno zvertalasya do miskih vlastej a v 1830 roci podala do administraciyi komitatu skargu pro te sho v Mukachevomu bilshist naselennya stanovlyat greko katoliki ale miska vlada nalezhit do inshoyi konfesiyi i ne daye navit dereva na dah cerkvi Budivnictvo rozpochalosya zavdyaki zusillyam revnogo svyashenika vchenogo i budivnichogo Vasilya Dovgovicha yakij domigsya dotaciyi ta vikonav plan rekonstrukciyi 8 veresnya 1829 roku z pivdennogo boku sporudi zaklali fundament svyatilisha a z pivnichnogo fundament vezhi U 1834 roci cerkvu pokrili dahom Grishmi i materialami dopomig takozh yepiskop Oleksij Povchij U 1837 roku kurator Vasil Balla prosiv u miscevih vlastej dopomogi grishmi j materialami shob zrobiti vishoyu she ne gotovu vezhu Virishili sho vezha odnochasno sluzhitime pozhezhnij sluzhbi dlya sposterezhennya za sho dzvonar matime okremu platnyu Vezha mala buti zavvishki 21 sazhen na neyi potribno bulo 35 c zaliza Svyashenikom todi buv Iyeronim Gajdu Zgodom roboti pripinilisya a pid chas ugorskoyi revolyuciyi 1848 roku hram vikoristovuvali yak sklad Zakinchuvali budivnictvo za svyashenika Ioana Deshka U 1850 h rokah cisar Franc Josif asignuvav na zakinchennya budivnictva hramu 6300 forintiv iz religijnogo fondu 27 serpnya 1859 roku yepiskop Vasil Popovich visvyativ hram yakij umishuvav 2000 virnikiv Vkritu blyahoyu turnyu obladnali galereyeyu dlya sposterezhen Namisni obrazi v lyudskij zrist do bilogo z pozolotoyu ikonostasu namalyuvav vidomij uzhgorodskij hudozhnik F Vidra Na misci rozibranogo starogo kam yanogo hramu v 1863 1867 rokah zbuduvali poverhovu faru Skulptura Materi Bozhoyi z nemovlyam Isusom pered soborom Ozdoblennya hramu Po zavershennya budivnictva nastav drugij etap zbirannya koshtiv dlya ozdoblennya inter yeru ta pridbannya neobhidnih rechej Koshti nadijshli vid cisarya 1300 forintiv vid fondu yepiskopa vid bobovishanskogo paroha Mihajla Lihvarchika 100 forintiv vid grafa Shenborna 200 forintiv i materiali na 500 forintiv ta 100 forintiv vid mista Zrobili svij vnesok yepiskop Vasil Popovich ta zemlevlasnik Petro Cherskij yaki zabezpechili vivtari ta dzvoni sho yih vidlili u Pryashevi lyustri ta inshi rechi Godinnik dlya vezhi vigotovili u Myunheni Vivtarnij obraz ta ikoni dlya ikonostasu yakij koshtuvav 5 tisyach forintiv namalyuvav hudozhnik Miklovshi Mihajlo Zmij Mikloshik a stini rozpisali biblijnimi syuzhetami yeparhialnij zhivopisec Yulij Kornilo Fencik ta malyar Andrij Miklovda v 1892 1893 rokah U cij roboti svyashenika pidtrimuvali Ivan Lukach Illya Morinec Mihajlo Grabar Josif Pastelij golovnij kurator Avgustin Popovich ta dopomizhnij svyashenik Bertolon Galaktovich Rozmalovanu cerkvu osvyativ yepiskop Yulij Fircak 3 zhovtnya 1894 roku Radyanskij period Pislya prihodu radyanskoyi vladi u 1947 roci cerkvu Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici pidporyadkuvali Moskovskomu pravoslavnomu patriarhatu U Mukachevomu represuvali svyashenikiv Yevmeniya Dulishkovicha Mihajla Mikulu Oleksandra Ilnickogo Stepana Tivodara Dva ostanni pomerli v konctaborah Povernennya greko katolikam U 1992 roci hram povernuli greko katolikam Pravoslavni viryani use ozdoblennya perenesli v novu pravoslavnu cerkvu Pislya peredachi hramu voseni 1993 roku sobor buv povnistyu pustim navit bez batarej opalennya ta vandalski poshkodzhenij vseredini nogo bulo zapaleno avtomobilni shini Ucilila lishe centralna lita lyustra 1905 roku yaka bula chorna vid kiptyavi i na viglyad ne mala zhodnoyi cinnosti Po tomu u 1990 h rokah trivalo vidnovlennya hramu U 1996 roci bulo ukripleno jogo stini Nastoyatelem z kincya lyutogo 2001 roku ye otec Z 2002 paroh U 2002 roci koli pid chas sluzhbi poruch z viryanami zi steli hramu vpav velikij shmatok shtukaturki vin rozgornuv kapitalnij remont Za jogo slovami u 1950 ih rokah pravoslavni hazyayi zrobili remont u yakomu shtukaturku bulo vkrito maslyanimi farbami vid yakih vona propotila i pochala postupovo vidpadati Golovnij ikonostas Pid chas vidnovlennya vseredini bulo nanovo zrobleno elektriku shtukaturku ikonostas rozpis pidlogu zovni bulo vidnovleno dah ta fasad Vidnovlennya trivalo do 2009 roku U 2010 roci bulo osvyacheno ikonostas Rozpisi u hrami proekt ikonostasu ta ikoni napisali mitci Asociaciyi Sakralnogo Mistectva m Lviv pid kerivnictvom magistra ikonopisu Svyatoslava Vladiki u neovizantijskomu stili SvyatiniSered svyatin hramu chastochka Zhivotvornogo Hresta v ikoni Zhivotvornogo Hresta yaka bula prinesena z Rimu kopiya Turinskoyi plashanici kopiya Chudotvornoyi Mukachevskoyi ikoni Bogorodici Ikona Mukachivskoyi Prechistoyi Bogorodici original znahoditsya u monastiri Vasilian U 2005 2006 rokah koli buv yuvilej 80 rokiv peredachi ikoni z Rimu cya kopiya obijshla vsi parafiyi Mukachevskoyi greko katolickoyi yeparhiyi LiteraturaSirohman M Cerkvi Ukrayini Zakarpattya Lviv 2000 S 156 158 DzherelaMukachivska greko katolicka yeparhiya Oficijnij sajt Ikona Mukachivskoyi Prechistoyi BogorodiciPrimitkiWiki Loves Monuments monuments database 2023 d Track Q28563569d Track Q4580425 Cerkva Uspinnya Pradidivska slava Ukrayinski pam yatki Hrami Mukacheva Sobor Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici video Logos TV 21 01 2012 Oksana Chuzha Mukachevo greko katolicke 30 01 2012