Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мануїл Михайло Ольшавський (або Ольшавські, близько 1700, Ольшавиця — 5 листопада 1767) — єпископ Мукачівської єпархії з 1742 чи 1743 р. і до своєї смерті у 1767 році.
| Мануїл Михайло Ольшавський | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| з 5 вересня 1743 — 5 листопада 1767 | ||
| Конфесія: | Греко-католицька церква | |
| Попередник: | Юрій Гаврило Блажовський (1738—1742) | |
| Наступник: | Іван Брадач (1768—1772) | |
| Діяльність: | католицький священник, католицький єпископ | |
| Ім'я при народженні: | Михайло Ісіда | |
| Народження: | 1700 Ольшавиця,  Австро-Угорщина | |
| Смерть: | 5 листопада 1767 Мукачеве, Австро-Угорщина | |
| Єп. хіротонія: | 9 грудня 1743 єпископ, Інокентієм Міку-Клейн | |
| Престол: | Мукачівська єпархія | |
| Посада: | Єпископ | |
| Єпископства: | Мукачівська єпархія | |
| | ||
Життєпис
Мануїл (Михайло) Ольшавський народився близько 1700 року в селі Ольшавиця (нині округ Левоча, Пряшівський край, Словаччина). Він назви села він узяв прізвище (яке спочатку була Ісіда). Він вивчав філософію в місті Кошиці, а потім в єзуїтському коледжі Трнава. Наприкінці свого навчання висвячений на світського священника в 1725 році і скерований до Мукачівської єпархії, де згодом став єпархіальним вікарієм єпископів Симеона Ольшавського (старшого брата) і Гавриїла Блажовського.
8 лютого 1743 р., після смерті свого попередника, призначений як загальний вікарій єпископа в Єгерській архидієцезії (латинському архієпископстві), насправді згідно з рішенням Ужгородської унії, офіційно перебував на посаді Єпарха Мукачівської єпархії, яка підпорядковувалася цій римо-католицькій єпархії. Через кілька місяців він був призначений на цей пост імператрицею Марією-Терезією, що підтвердив Папа Бенедикт XIV 5 вересня 1743 р.
Перед висвяченням Михайло Ольшавський вступив у Чин святого Василія Великого і набув монаше ім'я Мануїл.
У 1746 році Мануїл Ольшавський на прохання імператриці Марії-Терезії провів пастирський візит в Трансильванію, яка була у той час без візантійського єпископа у зв'язку з вигнанням Міку-Клейн. В 1761 році він знову повернувся в Трансільванію, щоб своїм авторитетом припинити окремі порушення православного ченця Софрона.
У 1756 році ним освячено храм у Марія-Повчі, будівництво якого було почато його попередником. Побудував монастир і призначив його василіянам. Він також побудував школи у Мукачеві і в Марія-Повчі для навчання духовенства, також йому вдалося отримати необхідні для цього економічні субсидії. У той час як його попередники в Мукачеві жили в Свято-Миколаївському монастирі, на прохання ченців він побудував єпископську резиденцію в центрі міста.
У 1764 році владика Мануїл побудував, на свої гроші, школу богослов'я і орган для однієї з церков у Мукачеві.
У 1759 році він написав у «Конгрегацію Пропаганди Віри», що в його єпархії не залишилося візантійських вірних, які не були в спілкуванні з Католицькою церквою. Однак єпископ Мануїл Ольшавський вкрай був незадоволений ситуацією, коли юридично Мукачівська єпархія підпорядковувалася латинському єпископу міста Егер. Так, він оскаржував владу єпископа Егеру і намагався переконати імператрицю Марію-Терезію, щоб дала повну незалежність єпархії. Не міг бачити результати своєї роботи, але через чотири роки після його смерті, в 1771 році, Мукачівська єпархія отримала свою незалежність.
Мануїл Ольшавський помер в Мукачеві 5 листопада 1767 р., і був похований у святилищі Марія-Повчі.
Богословські праці
Серед його робіт ми можемо пам'ятати його «Слово о святом между восточною и западною церковію соединеніи». /М. М. Ольшавський/ (Sermo de sacra occidentalem inter, et orientalem ecclesiam unione /M. M. Olsavszky/) Перекладено з лат. на ц.-сл. за повелінням Іпатія Білинського, архимандрита почаївського Успенського монастиря, видано з благословення єпископа Сильвестра Лубенецького — Рудницького. — Почаїв: Друкарня Успенського монастиря, 1769. — 27 арк. Текст паралельно латинською та церковнослов'янською мовами.
1746 р. видрукував у Коложварі свою русинську працю: «Начало писмен дитем» мовою латинською та церковно-слов'янською.
Єпископ Ольшавський дуже відчував потребу власної друкарні, а тому іще на початку 50-х років XVIII століття почав клопотатися перед урядом, щоби дозволили йому заснувати друкарню в Мукачеві.
1765 р. та 1766 р. єп. Ольшавський повторив свої прохання, але справа ця закінчилася нічим. Проте він мав таки друкарню, — в Великім Карелі Сатмарського комитату, де заснував її 1754 р. за допомогою угорського графа Франца Карелі. Управителем Карельської друкарні був галичанин із Львова, але друки з неї до нас не збереглися. Велико-Карольська друкарня існувала, можливо, до смерті Ольшавського (1767 р.)
Була спроба друкувати книжки для потреб Підкарпатської Русі-України й пізніше. Так, 1770 р. відомий друкар о. Йосип Курцбек одержав привілей заснувати в Відні друкарню для друкування виключно кириличних книжок. Заступник на кафедрі Мануїла Ольшавського, єпископ Іван Брадач зараз же замовив Курцбеку потрібні його пастві книжки, і того ж 1770 р. появилися «Буквар» та Молитовник («Сборник», катихизис). Але доля цих книжок була дуже трагічною. Їх віддано на рецензію Крижевацькому єпископові Василю Божичковичу і той визнав їх «схизматичними». Після довгих митарств їх надрукували, однак перемогла «латинська лінія у церкві» і практично всю партію видрукуваного потім знищили.
Участь Мануїла Ольшавського в долі Андрея Бачинського
Під час навчання Андрея в Ужгородській гімназії єпископ Мануїл Ольшавський завжди тримав його в полі зору. І коли Андрей у 1752 році здобув середню освіту, єпископ вислав його для продовження навчання на богословському факультеті Трнавського університету.
Закінчивши богословські студії, Андрей повертається додому. 2 вересня 1756 року єпископ Мануїл Ольшавський, як неодруженого, висвятив його на священика. Але після висвячення Андрей повертається в Трнаву, щоб продовжити навчання. У 1758 році о. Андрій Бачинський, здобувши вчений ступінь доктора теології, повертається до своєї єпархії. У цьому ж 1758 році єпископ Мануїл Ольшавський призначає його сотрудником в містечко Дорог (тепер Гайдудорог в Угорщині). У 1760 році о. Андрей Бачинський став парохом містечка Дорог і деканом Дорозького деканату, а пізніше — Саболчським і Сатмарським архідияконом. Андрей Бачинський протягом дванадцяти років був парохом міста Дорог.
Єпископ М. Ольшавський наближує до себе освіченого пароха, запрошує для обговорення конфіденційних питань, пов'язаних з визнанням єпархії владою. 1768 р. новий владика Іван Брадач почав реорганізацію Мукачівського єпископства. А. Бачинський стає одним з чотирьох членів капітули (єпархіального управління). 1769 р. він супроводжує І. Брадача на переговорах з Ягерським архієпископом К.Естергазі, які закінчилися безрезультатно. Іван Брадач хотів навіть відмовитися від посади, але А.Бачинський відрадив від цього. При повсякчасній підтримці співробітника І. Брадач продовжив боротьбу з «могутнім Естергазієм», що й наблизило його передчасну кончину 1772 р., коли він, за висловом М.Лучкая, «помер на 39-му році життя, як жертва за Русько-Католицьку Церкву».
Примітки
Посилання
- Єпископ Андрей Бачинський [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ДРУКАРСТВО НА ПІДКАРПАТСЬКІЙ УКРАЇНІ [ 11 березня 2013 у Wayback Machine.]
| Попередник Юрій Гаврило Блажовський |  | Єпископ Мукачівський 5 вересня 1743—5 листопада 1767 | | Наступник Іван Брадач |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Manuyil Mihajlo Olshavskij abo Olshavski blizko 1700 1700 Olshavicya 5 listopada 1767 yepiskop Mukachivskoyi yeparhiyi z 1742 chi 1743 r i do svoyeyi smerti u 1767 roci Manuyil Mihajlo OlshavskijYepiskop Mukachivskijz 5 veresnya 1743 5 listopada 1767Konfesiya Greko katolicka cerkvaPoperednik Yurij Gavrilo Blazhovskij 1738 1742 Nastupnik Ivan Bradach 1768 1772 Diyalnist katolickij svyashennik katolickij yepiskopIm ya pri narodzhenni Mihajlo IsidaNarodzhennya 1700 1700 Olshavicya Avstro UgorshinaSmert 5 listopada 1767 1767 11 05 Mukacheve Avstro UgorshinaYep hirotoniya 9 grudnya 1743 yepiskop Inokentiyem Miku KlejnPrestol Mukachivska yeparhiyaPosada YepiskopYepiskopstva Mukachivska yeparhiya Manuyil Olshavskij u VikishovishiZhittyepisManuyil Mihajlo Olshavskij narodivsya blizko 1700 roku v seli Olshavicya nini okrug Levocha Pryashivskij kraj Slovachchina Vin nazvi sela vin uzyav prizvishe yake spochatku bula Isida Vin vivchav filosofiyu v misti Koshici a potim v yezuyitskomu koledzhi Trnava Naprikinci svogo navchannya visvyachenij na svitskogo svyashennika v 1725 roci i skerovanij do Mukachivskoyi yeparhiyi de zgodom stav yeparhialnim vikariyem yepiskopiv Simeona Olshavskogo starshogo brata i Gavriyila Blazhovskogo 8 lyutogo 1743 r pislya smerti svogo poperednika priznachenij yak zagalnij vikarij yepiskopa v Yegerskij arhidiyeceziyi latinskomu arhiyepiskopstvi naspravdi zgidno z rishennyam Uzhgorodskoyi uniyi oficijno perebuvav na posadi Yeparha Mukachivskoyi yeparhiyi yaka pidporyadkovuvalasya cij rimo katolickij yeparhiyi Cherez kilka misyaciv vin buv priznachenij na cej post imperatriceyu Mariyeyu Tereziyeyu sho pidtverdiv Papa Benedikt XIV 5 veresnya 1743 r Pered visvyachennyam Mihajlo Olshavskij vstupiv u Chin svyatogo Vasiliya Velikogo i nabuv monashe im ya Manuyil U 1746 roci Manuyil Olshavskij na prohannya imperatrici Mariyi Tereziyi proviv pastirskij vizit v Transilvaniyu yaka bula u toj chas bez vizantijskogo yepiskopa u zv yazku z vignannyam Miku Klejn V 1761 roci vin znovu povernuvsya v Transilvaniyu shob svoyim avtoritetom pripiniti okremi porushennya pravoslavnogo chencya Sofrona U 1756 roci nim osvyacheno hram u Mariya Povchi budivnictvo yakogo bulo pochato jogo poperednikom Pobuduvav monastir i priznachiv jogo vasiliyanam Vin takozh pobuduvav shkoli u Mukachevi i v Mariya Povchi dlya navchannya duhovenstva takozh jomu vdalosya otrimati neobhidni dlya cogo ekonomichni subsidiyi U toj chas yak jogo poperedniki v Mukachevi zhili v Svyato Mikolayivskomu monastiri na prohannya chenciv vin pobuduvav yepiskopsku rezidenciyu v centri mista U 1764 roci vladika Manuyil pobuduvav na svoyi groshi shkolu bogoslov ya i organ dlya odniyeyi z cerkov u Mukachevi U 1759 roci vin napisav u Kongregaciyu Propagandi Viri sho v jogo yeparhiyi ne zalishilosya vizantijskih virnih yaki ne buli v spilkuvanni z Katolickoyu cerkvoyu Odnak yepiskop Manuyil Olshavskij vkraj buv nezadovolenij situaciyeyu koli yuridichno Mukachivska yeparhiya pidporyadkovuvalasya latinskomu yepiskopu mista Eger Tak vin oskarzhuvav vladu yepiskopa Egeru i namagavsya perekonati imperatricyu Mariyu Tereziyu shob dala povnu nezalezhnist yeparhiyi Ne mig bachiti rezultati svoyeyi roboti ale cherez chotiri roki pislya jogo smerti v 1771 roci Mukachivska yeparhiya otrimala svoyu nezalezhnist Manuyil Olshavskij pomer v Mukachevi 5 listopada 1767 r i buv pohovanij u svyatilishi Mariya Povchi Bogoslovski praciSered jogo robit mi mozhemo pam yatati jogo Slovo o svyatom mezhdu vostochnoyu i zapadnoyu cerkoviyu soedinenii M M Olshavskij Sermo de sacra occidentalem inter et orientalem ecclesiam unione M M Olsavszky Perekladeno z lat na c sl za povelinnyam Ipatiya Bilinskogo arhimandrita pochayivskogo Uspenskogo monastirya vidano z blagoslovennya yepiskopa Silvestra Lubeneckogo Rudnickogo Pochayiv Drukarnya Uspenskogo monastirya 1769 27 ark Tekst paralelno latinskoyu ta cerkovnoslov yanskoyu movami 1746 r vidrukuvav u Kolozhvari svoyu rusinsku pracyu Nachalo pismen ditem movoyu latinskoyu ta cerkovno slov yanskoyu Yepiskop Olshavskij duzhe vidchuvav potrebu vlasnoyi drukarni a tomu ishe na pochatku 50 h rokiv XVIII stolittya pochav klopotatisya pered uryadom shobi dozvolili jomu zasnuvati drukarnyu v Mukachevi 1765 r ta 1766 r yep Olshavskij povtoriv svoyi prohannya ale sprava cya zakinchilasya nichim Prote vin mav taki drukarnyu v Velikim Kareli Satmarskogo komitatu de zasnuvav yiyi 1754 r za dopomogoyu ugorskogo grafa Franca Kareli Upravitelem Karelskoyi drukarni buv galichanin iz Lvova ale druki z neyi do nas ne zbereglisya Veliko Karolska drukarnya isnuvala mozhlivo do smerti Olshavskogo 1767 r Bula sproba drukuvati knizhki dlya potreb Pidkarpatskoyi Rusi Ukrayini j piznishe Tak 1770 r vidomij drukar o Josip Kurcbek oderzhav privilej zasnuvati v Vidni drukarnyu dlya drukuvannya viklyuchno kirilichnih knizhok Zastupnik na kafedri Manuyila Olshavskogo yepiskop Ivan Bradach zaraz zhe zamoviv Kurcbeku potribni jogo pastvi knizhki i togo zh 1770 r poyavilisya Bukvar ta Molitovnik Sbornik katihizis Ale dolya cih knizhok bula duzhe tragichnoyu Yih viddano na recenziyu Krizhevackomu yepiskopovi Vasilyu Bozhichkovichu i toj viznav yih shizmatichnimi Pislya dovgih mitarstv yih nadrukuvali odnak peremogla latinska liniya u cerkvi i praktichno vsyu partiyu vidrukuvanogo potim znishili Uchast Manuyila Olshavskogo v doli Andreya BachinskogoPid chas navchannya Andreya v Uzhgorodskij gimnaziyi yepiskop Manuyil Olshavskij zavzhdi trimav jogo v poli zoru I koli Andrej u 1752 roci zdobuv serednyu osvitu yepiskop vislav jogo dlya prodovzhennya navchannya na bogoslovskomu fakulteti Trnavskogo universitetu Zakinchivshi bogoslovski studiyi Andrej povertayetsya dodomu 2 veresnya 1756 roku yepiskop Manuyil Olshavskij yak neodruzhenogo visvyativ jogo na svyashenika Ale pislya visvyachennya Andrej povertayetsya v Trnavu shob prodovzhiti navchannya U 1758 roci o Andrij Bachinskij zdobuvshi vchenij stupin doktora teologiyi povertayetsya do svoyeyi yeparhiyi U comu zh 1758 roci yepiskop Manuyil Olshavskij priznachaye jogo sotrudnikom v mistechko Dorog teper Gajdudorog v Ugorshini U 1760 roci o Andrej Bachinskij stav parohom mistechka Dorog i dekanom Dorozkogo dekanatu a piznishe Sabolchskim i Satmarskim arhidiyakonom Andrej Bachinskij protyagom dvanadcyati rokiv buv parohom mista Dorog Yepiskop M Olshavskij nablizhuye do sebe osvichenogo paroha zaproshuye dlya obgovorennya konfidencijnih pitan pov yazanih z viznannyam yeparhiyi vladoyu 1768 r novij vladika Ivan Bradach pochav reorganizaciyu Mukachivskogo yepiskopstva A Bachinskij staye odnim z chotiroh chleniv kapituli yeparhialnogo upravlinnya 1769 r vin suprovodzhuye I Bradacha na peregovorah z Yagerskim arhiyepiskopom K Estergazi yaki zakinchilisya bezrezultatno Ivan Bradach hotiv navit vidmovitisya vid posadi ale A Bachinskij vidradiv vid cogo Pri povsyakchasnij pidtrimci spivrobitnika I Bradach prodovzhiv borotbu z mogutnim Estergaziyem sho j nablizilo jogo peredchasnu konchinu 1772 r koli vin za vislovom M Luchkaya pomer na 39 mu roci zhittya yak zhertva za Rusko Katolicku Cerkvu PrimitkiPosilannyaYepiskop Andrej Bachinskij 4 bereznya 2016 u Wayback Machine DRUKARSTVO NA PIDKARPATSKIJ UKRAYiNI 11 bereznya 2013 u Wayback Machine Poperednik Yurij Gavrilo Blazhovskij Yepiskop Mukachivskij 5 veresnya 1743 5 listopada 1767 Nastupnik Ivan Bradach