Урду́ (اردو, urdū) (також відома носіям мови як Ла́шкарі написано як لشکری) — мова індоєвропейської групи індоарійської підгрупи, якою розмовляють понад 50 млн осіб у Пакистані й Індії та ще понад мільйон осіб за межами Азії. З точки зору граматичної структури та базового словникового складу урду та гінді є ідентичними мовами (в значенні розмовної мови їх разом часто називають гіндустані), натомість між ними існують значні лексичні відмінності (урду черпає запозичення з перської та арабської, тоді як гінді — із санскриту), також вони різняться у системі письма (урду використовує арабське письмо, тоді як гінді — індійську абетку деванаґарі). Ці відмінності спричиняють те, що на рівні, наприклад, науковому ці мови стають взаємно незрозумілими.
Урду (Лашкарі) | |
---|---|
اردو (لشکری) | |
Назва "Lashkari Zaban" (мова військового табору) за написанням Насталіка. | |
Поширена в | Пакистан та Індія |
Регіон | Південна Азія |
Носії | 60,6 млн (1993–1997) Загалом: 490 млн (гінді—урду) |
Писемність | урду (на основі арабського письма у шрифті насталік) |
Класифікація | Індоєвропейські мови |
Офіційний статус | |
Державна | Пакистан |
Офіційна | Пакистан Індія |
Регулює | National Language Authority (Пакистан) Національна рада з популяризації урду (Індія) |
Коди мови | |
ISO 639-1 | ur |
ISO 639-2 | urd |
ISO 639-3 | urd |
Історія
Початки мови датовано XII—XIII століттями. Мова розвивалася серед десі (ісламських неофітів) та серед вояків, захоплених у полон мусульманами під проводом Махмуда з Газні. Слово «урду» є скороченням перського поняття забан-е-орду, тобто «військова мова» від турецького слова ordu — «військо».
Лексика урду містить багато запозичень із арабської, перської, пушту і турецької мов. З кінця XVI ст. для урду почали використовувати арабське письмо з додатковими діакритичними знаками для звуків, невластивих арабській мові. Сприяли перетворення урду на літературну мову поети Хашимі, Нусраті, Мулла Ваджахі, Валі Ауранґабаді.
У 1803 році вийшла у світ перша друкована книга мовою урду Ахлак-е-Гінді. Визначними урдумовними поетами XIX ст. були Назір Акбарабаді та Мірза Галіб. Їх справу продовжили Назір Ахмад, Ратаннатх Саршар, Алтаф Халі.
Заклали основи традиції історичного та соціального романів Абдул Халім Шарар (1860—1926) та Мірза Мухаммад Хаді Русва (1858—1931).
Після проголошення незалежності Пакистану 1947 року урду став офіційною мовою країни (до речі, слово Пакистан походить саме з урду, означаючи «край чистоти»). Крім того урду є однією з 27 офіційний мов Індії (в штаті Джамму й Кашмір).
Незважаючи, що урду державна мова Пакистану, згідно перепису 2017 року нею розмовляють всього 10 % населення, тоді як на пенджабі — 39 %.
Система письма
Письмо
Урду пишеться справа наліво розширеним перським письмом, яке саме по собі є розширенням арабського письма. Урду асоціюється зі стилем насталік , в той час як арабська, як правило, записується шрифтами Насх чи . Насталік важко верстати, тому газети мовою урду писалися від руки майстрами каліграфії, відомими як «катиб» або «куш-навіс», до кінця 1980-х років[]. Єдина рукописна газета мовою урду «Мусальман» щодня виходить у Ченнаї.
Примітки
- Ethnologue
- A Guide to Urdu - Why learn Urdu?
- Khan, Sajjad, Waqas Anwar, Usama Bajwa, and Xuan Wang. «Template Based Affix Stemmer for a Morphologically Rich Language.» International Arab Journal of Information Technology (IAJIT) 12, no. 2 (2015).
- Khalid, K. LAHORE DURING THE GHANAVID PERIOD.
- Language data for Pakistan. Translators without Borders (амер.). Процитовано 22 лютого 2023.
- India: The Last Handwritten Newspaper in the World · Global Voices [ 1 жовтня 2015 у Wayback Machine.]. Globalvoices.org (2012-03-26). Retrieved on 2013-07-12
Посилання
- Мова урду на сайті Ethnologue: Urdu. A language of Pakistan (англ.)
- Мова урду на сайті Glottolog 3.0: Language: Urdu [ 6 листопада 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Мова урду на сайті WALS Online: Language Urdu [ 13 листопада 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Урду |
У Вікісловнику є сторінка урду. |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Урду |
Це незавершена стаття про мову. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про Пакистан. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Urdu اردو urdu takozh vidoma nosiyam movi yak La shkari napisano yak لشکری mova indoyevropejskoyi grupi indoarijskoyi pidgrupi yakoyu rozmovlyayut ponad 50 mln osib u Pakistani j Indiyi ta she ponad miljon osib za mezhami Aziyi Z tochki zoru gramatichnoyi strukturi ta bazovogo slovnikovogo skladu urdu ta gindi ye identichnimi movami v znachenni rozmovnoyi movi yih razom chasto nazivayut gindustani natomist mizh nimi isnuyut znachni leksichni vidminnosti urdu cherpaye zapozichennya z perskoyi ta arabskoyi todi yak gindi iz sanskritu takozh voni riznyatsya u sistemi pisma urdu vikoristovuye arabske pismo todi yak gindi indijsku abetku devanagari Ci vidminnosti sprichinyayut te sho na rivni napriklad naukovomu ci movi stayut vzayemno nezrozumilimi Urdu Lashkari اردو لشکری Nazva Lashkari Zaban mova vijskovogo taboru za napisannyam Nastalika Poshirena vPakistan ta IndiyaRegionPivdenna AziyaNosiyi60 6 mln 1993 1997 Zagalom 490 mln gindi urdu Pisemnisturdu na osnovi arabskogo pisma u shrifti nastalik KlasifikaciyaIndoyevropejski movi Indoiranski moviIndoarijski moviZahidna gindiGindustani dd dd dd dd dd Oficijnij statusDerzhavna PakistanOficijna Pakistan IndiyaRegulyuyeNational Language Authority Pakistan Nacionalna rada z populyarizaciyi urdu Indiya Kodi moviISO 639 1urISO 639 2urdISO 639 3urdIstoriyaPochatki movi datovano XII XIII stolittyami Mova rozvivalasya sered desi islamskih neofitiv ta sered voyakiv zahoplenih u polon musulmanami pid provodom Mahmuda z Gazni Slovo urdu ye skorochennyam perskogo ponyattya zaban e ordu tobto vijskova mova vid tureckogo slova ordu vijsko Leksika urdu mistit bagato zapozichen iz arabskoyi perskoyi pushtu i tureckoyi mov Z kincya XVI st dlya urdu pochali vikoristovuvati arabske pismo z dodatkovimi diakritichnimi znakami dlya zvukiv nevlastivih arabskij movi Spriyali peretvorennya urdu na literaturnu movu poeti Hashimi Nusrati Mulla Vadzhahi Vali Aurangabadi U 1803 roci vijshla u svit persha drukovana kniga movoyu urdu Ahlak e Gindi Viznachnimi urdumovnimi poetami XIX st buli Nazir Akbarabadi ta Mirza Galib Yih spravu prodovzhili Nazir Ahmad Ratannath Sarshar Altaf Hali Zaklali osnovi tradiciyi istorichnogo ta socialnogo romaniv Abdul Halim Sharar 1860 1926 ta Mirza Muhammad Hadi Rusva 1858 1931 Pislya progoloshennya nezalezhnosti Pakistanu 1947 roku urdu stav oficijnoyu movoyu krayini do rechi slovo Pakistan pohodit same z urdu oznachayuchi kraj chistoti Krim togo urdu ye odniyeyu z 27 oficijnij mov Indiyi v shtati Dzhammu j Kashmir Nezvazhayuchi sho urdu derzhavna mova Pakistanu zgidno perepisu 2017 roku neyu rozmovlyayut vsogo 10 naselennya todi yak na pendzhabi 39 Sistema pismaDokladnishe Abetka urdu ta Dokladnishe Pismo Urdu pishetsya sprava nalivo rozshirenim perskim pismom yake same po sobi ye rozshirennyam arabskogo pisma Urdu asociyuyetsya zi stilem nastalik v toj chas yak arabska yak pravilo zapisuyetsya shriftami Nash chi Nastalik vazhko verstati tomu gazeti movoyu urdu pisalisya vid ruki majstrami kaligrafiyi vidomimi yak katib abo kush navis do kincya 1980 h rokiv dzherelo Yedina rukopisna gazeta movoyu urdu Musalman shodnya vihodit u Chennayi PrimitkiEthnologue A Guide to Urdu Why learn Urdu Khan Sajjad Waqas Anwar Usama Bajwa and Xuan Wang Template Based Affix Stemmer for a Morphologically Rich Language International Arab Journal of Information Technology IAJIT 12 no 2 2015 Khalid K LAHORE DURING THE GHANAVID PERIOD Language data for Pakistan Translators without Borders amer Procitovano 22 lyutogo 2023 India The Last Handwritten Newspaper in the World Global Voices 1 zhovtnya 2015 u Wayback Machine Globalvoices org 2012 03 26 Retrieved on 2013 07 12PosilannyaMova urdu na sajti Ethnologue Urdu A language of Pakistan angl Mova urdu na sajti Glottolog 3 0 Language Urdu 6 listopada 2017 u Wayback Machine angl Mova urdu na sajti WALS Online Language Urdu 13 listopada 2017 u Wayback Machine angl Vikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Urdu U Vikislovniku ye storinka urdu Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Urdu Vikipediya Vikipediya maye rozdil movoyu urdu صفحہ اول Ce nezavershena stattya pro movu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Pakistan Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi