Украї́нська Мона́рхія — проєкт державного устрою України після відновлення незалежності, розроблений діячами гетьманського руху. Ідея базувалася на теоретичному вченні В. Липинського та була уніфікована у документі під назвою «Конституційні основи Української Держави в світлі програмових засад Гетьманського руху», що, по суті, став проєктом конституції майбутньої, монархічної української держави.
Загальна інформація
Проєкт «Конституційних основ» був розроблений, головним чином, членами гетьманського руху, правниками, фахівцями з конституційного права Василем Гришком, Юрієм Лінгартом та Дмитром Левчуком (що був головою комісії зі створення «Конституційних основ»). Складається з 7 розділів. Кожний розділ поділяється на певну різну кількість статей. Назагал документ містить 85 статей.
На підставі аналізу тексту можна зробити висновки, що «Конституційні Основи» не тільки не відступали, а повністю відображали вчення В'ячеслава Липинського та програмові засади гетьманського руху.
В. Липинський вважав, що тільки власна держава, збудована українською нацією на своїй етнографічній території, врятує націю від економічного розпаду та кривавої анархії. Лейтмотивом творчості В. Липинського є слова: «Ніхто нам не збудує держави, коли ми самі її собі не збудуємо, і ніхто з нас не зробить нації, коли ми самі нацією не схочемо бути».
За В. Липинським, ідея монархії виступає консолідуючим чинником українського суспільства, вона відповідає державницькій традиції, започаткованій Б. Хмельницьким. Це має бути трудова, правова і дідична (спадкова) монархія на чолі з гетьманом. Основними підвалинами, на яких має засновуватися українська монархія, В. Липинський називає аристократію, класократію, територіальний патріотизм, український консерватизм і релігійний етос.
У передмові до «Конституційних основ» автори стверджували:
- «На українських землях, ще до появи новітніх капіталістичних формацій соціально-економічного життя, рухали історичними процесами України сили, що їх називаємо національними силами. Вони висловлювали прив'язаність до своєї нації, „любов до рідного краю, як органічної цілости“, до своєї Церкви, до творчих традицій, що складають із „закону землі“ особливу психологію — згідно з характеристикою В.Липинського. Капіталістична і соціалістична системи в практичному житті обернулися в державний капіталізм. Вони прагнуть стати світовим рухом, позбутися національних меж та державних кордонів, щоби набути світової інтернаціональної влади. Це явище привело українського мислителя й історика В'ячеслава Липинського до спостереження, що у світі йде боротьба на життя і на смерть поміж двома бігунами — інтернаціонального капіталу та соціалістичних інтернаціональних рухів із національними силами, „законів капіталу з законами землі“, інтернаціональних сил із силами національними».
Підсумовуючи, коли нація «живе та годується позичками чужих досвідчень, надбаннями духовими других націй, тоді вона втрачає „органічну цілість“, самобутну особовість, своє обличчя і занепадає». Єдина ідеологія, яка може протистояти цим процесам — націоналізм, але той націоналізм, що «випливає з досвідчень минулих років та продовжує реалізацію їх ідеалів».
Автори наголошували:
- «гетьманська ідеологія, сформульована системою думок В.Липинського, це струнка і суцільна система, що випливає з історичного розвитку ідей української державности, вказує на організацію українського громадянства і на форми та устрій його державного ладу. Характерною ознакою тої ідеології є те, що: а) вона відображує віковий досвід українського народу; б) є новим словом, яке ясно формулює основи української держави. Це ідеологія українського гетьманського націоналізму. Це ідеологія, яку треба розглядати в перспективі історичного розвитку, а не як винахід першої чверті XX-ого сторіччя».
У боротьбі за новий вигляд громадського життя, за нове формування соціально-економічного ладу в Україні, виявились найкращі провідні кола людей. Це — найкращі між хліборобами, найкращі між інтелігенцією, найкращі між робітниками, між військовиками, між вченими, між купцями і промисловцями. Це, висловлюючись терміном В.Липинського, нова аристократія. Значення та сила тих провідних людей не в наростанні нового класу бюрократії та чиновництва, але в їх свідомій службі державним інтересам нації.
Гетьман як спадковий монарх репрезентує державу, уособлює її авторитет. Разом з гетьманом управління державними й суспільними справами здійснює аристократія — найкращі представники нації, незалежно від їх соціального походження. Статичну складову представляють шляхта і хліборобський клас, але аристократія повинна поновлюватися, інтегруючись з іншими соціальними верствами.
Врешті аристократія виступає як класократія — влада найкращих представників усіх суспільних класів і станів, яка забезпечує єдність нації і заперечує буржуазний парламентаризм, соціалізм і націоналізм, які роз'єднують націю за партійною, класовою і етнічною ознаками.
Влада гетьмана не є самодержавною, але є обмежена конституцією. На основі історичних досліджень В'ячеслава Липинського в основі українського закону покладені дві засади — труд і власність. Це були засади, що одуховлювали «Грамоту до всього Українського Народу» та «Закони про тимчасовий устрій України», які були оголошені 29 квітня 1918 року.
Ті самі засади пронизували ідеологію Гетьманського руху, якою пояснив і узасаднив В'ячеслав Липинський нарис «Трудової Монархії». Труд людини — це шлях служби для добра нації та участь у формуванні її життя. Ідеологія «Трудової Монархії» спирається на історичних переконаннях нашого народу, на його віковічній повазі і вірі в Бога.
Таким чином, автори приходили до висновку:
- «Коли — в інтересах майбутніх державних форм України — шукаємо і проповідуємо державно-правні засади, тоді мусимо виходити з традиційних державних форм історичної Гетьманщини, яка логічно, органічно та політично зв‘язана з державністю України в сивій давнині нашого народу і яка була відновлена 1918 року».
Конституційні основи Української Держави
Розділ І: Правна форма держави
Ст. 1 Розділу І проголошувала Україну самостійною, вільною і незалежною суверенною державою «у формі Української Трудової Монархії». Встановлювалась офіційна назва — Українська Держава.
Також наголошувалось, що Українська Держава об'єднує усі етнографічні і предковічні українські землі, а усі договори з сусідніми державами «що їх укладено в минулому з метою обмеження суверенітету України або відірвання від неї її територій» Українська Держава не визнає (ст. 2).
На чолі Української Держави стоїть обмежений Конституцією «дідичний (спадковий) Гетьман, нащадок покійного … Павла Скоропадського, який … року Божого 1918 відновив історично-правну гетьманську династію Скоропадських». Символом і емблемою монаршої влади Гетьмана є Гетьманська булава, «що перебуває в роді Скоропадських на вічні часи» (ст. 3).
Повнота влади в Українській Державі належить народові «зперсоніфікованому в особі Гетьмана, і здійснюється через Гетьмана, вищі законодавчі і судові органи» (ст. 4).
Державною мовою в Україні визнавалася українська мова (ст. 5). Державним гербом проголошувався «тризуб з хрестом нагорі середнього зуба, чолотавої барви на синьому тлі» (ст. 6). Державний прапор складався з «полотнища верхньої половини блакитної барви, а нижньої половини жовтої барви. В горішньому куті коло древка вміщений тризуб і в напрямі протилежно-верхнього кута напис золотої барви: УКРАЇНА» (ст. 7). Столицею Української Держави оголошувалось місто Київ (ст. 8).
Розділ ІІ: Правне положення Церкви
Ст. 1 Розділу ІІ наголошувала, що «правне положення Церкви обумовлюється гармонією релігійних і державних інтересів суспільства». Церкви і духовенство основних християнських віровизнань «є невід'ємними чинниками культурного та державного відродження України». У той самий час, у цій же ж статті наголошувалось на тому, що «одночасно Держава визнає свободу нехристиянських віровизнань з їх релігійними обрядами».
Згідно зі ст. 2 реєстрацію актів цивільного стану в Україні здійснюють Церква і Держава, в залежності від вибору громадян. «Правосильність церковних актів і державних — однакова».
Також у розділі наголошувалось, що «святкування неділь, двунадесятих і державних свят забезпечується законами Держави» (ст. 4), а церкви «мають право на відкриття духовних нижчих, середніх і вищих шкіл і забезпечують керівництво навчанням релігії в усій шкільній системі Української Держави» (ст. 5).
Розділ III: Прерогативи Гетьмана
Ст. 1 проголошувала особу Гетьмана «священною і недоторканою». Згідно зі ст. 2, влада Гетьмана поширювалась на всю територію країни. Встановлювався титул Гетьмана — «Його світлість Ясновельможний Пан Гетьман Всієї України».
Згідно зі ст. 3, Гетьман Української Держави мав законодавчу ініціативу в усіх галузях законодавства, санкціонував закони, попередньо схвалені обома законодавчими палатами (після чого закони набирали чинності). У випадках непогодження Гетьмана з ухвалами палат, законопроєкт повертався на повторний розгляд і набирав чинності за умов схвалення його двома третинами персонального складу обох палат.
Також у повноваження Гетьмана входило призначення Голови Уряду та затвердження (з подання Голови) складу Уряду. Гетьман приймав або відхиляв відставку Уряду (ст. 4).
Окрім того, Гетьман проголошувався «верховним керманичем» зовнішніх взаємин України з іншими державами. Він приймав та акредитував дипломатичних представників інших держав (ст. 5).
Гетьман був «Верховним Командувачем» усіма збройними силами Української Держави, а також очолював традиційне Українське Козацтво (ст. 6). Гетьман мав право оголошувати військовий або надзвичайний стан (ст. 7).
Ст. 8 наголошувала, що «усі судові вироки виголошуються і виконуються ім'ям Його Світлости Ясновельможного Пана Гетьмана Всієї України». Гетьман мав право помилування, право пом'якшити кару чи проголосити амністію.
Також Гетьман встановлював державні відзнаки і нагороджував ними (ст. 9).
Розділ IV: Суспільно-громадський устрій
Ст. 1 Розділу IV наголошувала, що «в основі суспільно-громадського устрою Української Трудової Монархії лежить винятково праця, що одна є мірилом пошани і становища громадянина в державі».
За ст. 2, «усе населення Української Держави за принципом характеру діяльності і способу продукції організується у виробничих класах, а за ознакою фахової діяльності (професії) — у станах. Класи зі своїми станами творять основу суспільно-громадської структури Української Держави». При цьому зазначалося, що докладне розмежування та кількість існуючих «кляс і станів» в Україні визначає законодавча влада. «Кляси і стани» розбудовують свої внутрішні органи управління в межах Землі, відповідно до її адміністративного поділу, за винятком «кляс і станів», діяльність яких виходить за межі компетенції Землі (наприклад, військові).
Ст. 3 наголошувала: «З метою зміцнення національно-політичного розвою (розвитку) Української Держави, закріплення історично-державницьких традицій, національної культури та плекання лицарських чеснот серед населення — відновлюється стан Українського Козацтва, як національно-політичний фактор української державности».
До стану Українського Козацтва мав право належати кожний громадянин. При цьому зауважувалось, що козацтво є «особистою гідністю, що не успадковується» (ст. 4).
Стан Українського Козацтва утворює за територіальним принципом свої органи управління, які підпорядковуються Великій Козацькій Раді при Гетьманові. Встановлювався девіз українського козака: «Бог-Гетьман-Україна!» (ст. 5).
Розділ V: Економічний та соціальний устрій
Згідно зі ст. 1 Розділу V, «В ім'я гарантії найбільшої особистої свободи громадян у державі і забезпечення моральної стійкости в суспільстві, Українська Держава кладе в основу економіки засаду приватної власности на землю, на знаряддя і засоби виробництва та на житлові споруди. Поруч з приватною власністю існує державна, громадська, станова і кооперативна власність. До об'єктів державної власности належать галузі народного господарства, перелічені в Конституції держави».
Ст. 2 наголошувала, що зі звільненням українських земель від комуністичної диктатури колективні сільські господарства (колгоспи) ліквідуються. «Все рухоме і нерухоме майно, яким володіли колгоспи, переходить у володіння станів Хліборобської Класи негайно для розподілу в індивідуальну власність хліборобів безкоштовно». Також ст. 2 проголошувала реституцію земельної власності.
За ст. 4, держава залишала у своїй власності: а) землі радгоспів та належний їм реманент, з метою «плекання технічних культур для задоволення потреб сільського господарства та індустрії»; б) землі, що не повинні були бути переданими у приватну власність; в)землі, на території яких знаходилися державні заповідники.
У ст. 5 було прописано, що «хліборобське господарство неподільне і, як правило, наслідується старшим сином або донькою (майорат)». Також у цій статті говорилося про те, що право і процедура спадкування будуть детально виписані окремим законом.
У державній власності також лишалися:
- ріки, озера і великі ставки (ст. 7)
- великі ліси (при цьому зазначалося, що малі і дрібні ліси можуть належати приватним фізичним або юридичним особам) (ст. 8)
- надра, об'єкти чорної та кольорової металургії («копальні для видобутку золота, вугілля, руди та інших копалин; великі підприємства металообробної промисловости»), газо- та нафтовидобувної промисловості, об'єкти машинобудівної галузі (ст. 9)
- об'єкти сфери оборонної промисловості (ст. 9)
- залізниці та все їх майно, «поштові, телеграфні та радієві заклади, заклади телефонного зв'язку, повітряна і водна флоту». При цьому на залізниці та флоті допускалася приватна власність (ст. 10)
Також зазначалося, що «виробництво міцних напоїв належить Державі», але у той самий час стверджувалося, що експлуатація подібних підприємств дозволяється і приватним фізичним та юридичним особам.
Фінансову політику в Українській Державі мусили здійснювати Міністерство фінансів та Державний Банк (ст. 13).
Ст. 15 говорила, що «кожний громадянин має право на працю, на вільний вибір праці і занять. Право на працю забезпечується безпосередньою участю трудових клас і станів населення в управлінні державою».
Ст. 16 встановлювала 8-годинний робочий день для дорослих, полегшені умови праці для молоді (віком від 14 до 18 років), гарантувала впровадження умов праці на тяжких роботах, щорічну оплачувану відпустку, достатній рівень заробітної плати. Для нагляду за дотриманням цих положень у складі Міністерства Праці і Соціального Забезпечення мусила бути створена спеціальна Державна Інспекція.
Також Українська Держава гарантувала «в старості і при каліцтві» соціальне забезпечення (ст. 17).
Розділ VI: Державний устрій
За ст. 1 «державний устрій в Українській Державі визначається принципом: свобода — внизу, авторитет, влада і відповідальність — угорі».
Територіальний поділ
Територія Української Держави мусила поділятися на Землі, Землі — на повіти, повіти — на волості, а волості — на громади (села). При цьому органам Земель гарантувалися широкі повноваження у господарському секторі та при здійсненні гуманітарної політики.
Законодавчі органи
І. Державний Сойм (нижня палата парламенту)
За проєктом «Конституційних основ», Державний Сойм мусив бути нижньою палатою українського парламенту.
«Державний Сойм складається з обраних представників українського народу (а не політичних партій) терміном на 4 роки. Кандидатів до Державного Сойму виставляють за списками Управління Станів і Клас та Козацькі Ради. Вибори до Державного Сойму є загальні, рівні, тайні і безпосередні з розподілом мандатів між класами і станами за пропорційним принципом відповідно до кількости поданих голосів» (ст. 4).
Ст. 5 гарантувала громадянам активне та пасивне виборче право. Право обирати мав кожний громадянин, «незалежно від статі, раси, національності й віровизнання, що на момент виборів досяг повноліття». Право бути обраними мали також усі громадяни, але вводився віковий ценз — 24 роки. Окремим рядком дозволялася участь у виборах тим, хто перебуває на військовій службі.
Згідно зі ст. 6, "до компетенції Державного Сойму належать розгляд і схвалення державних законів, зокрема:
- проголошення форми державного ладу в Україні;
- встановлення титулування Гетьмана;
- обговорення питань, що їх поставить на вирішення Сойму Гетьман;
- прийняття, зміни і доповнення Конституції;
- зміна кордонів держави;
- ратифікація мирних договорів, міжнародних договорів та вирішення питань про вступ України до міжнародних організацій;
- обговорення політики і діяльності уряду в цілому та кожного міністра зокрема — шляхом заслухання звітів;
- встановлення адміністративного поділу України;
- прийняття до складу Української Держави інших державних одиниць на правах автономії чи федерації;
- проголошення державних позик;
- затвердження державного бюджету;
- обговорення питань, що їх поставить на вирішення Сойму група депутатів Землі;
- обрання Генерального Суду;
Закони і постанови у Державному Соймі набували чинності за умови їх схвалення простою більшістю голосів, за винятком прийняття, зміни і доповнення Конституції та у випадку повторного розгляду законопроєктів на вимогу Гетьмана, що вимагали схвалення двома третинами персонального складу Сойму.
За ст. 8 «Загальні збори Сойму обирають Президію Сойму: Предсідника, двох заступників Предсідника, Секретаря і членів Президії по одному від кожної Землі. Президія керує засіданнями Сойму під час сесій і виконує поточну роботу між сесіями Державного Сойму».
Точна кількість делегатів Державного Сойму не встановлювалась. Наголошувалось лише на тому, що на кожних 100 тисяч населення обирається один делегат.
ІІ. Гетьманська Рада (верхня палата парламенту)
Гетьманська Рада мусила стати верхньою палатою українського парламенту.
Згідно зі ст. 10, «Гетьманська Рада (в кількості 130—135 осіб) твориться з представників центральних органів і обраних шляхом загальних виборів у Земелях».
Представниками центральних органів були:
- склад Президії Державного Сойму;
- склад Президії Великої Козацької Ради;
- голови Церков чи їх представники;
- Голова Генерального Суду;
- Старости Земель;
- склад Президії Вищої Військової Ради;
- Уряд: Голова, його заступники та міністри;
- Комендант Гетьманської резиденції;
Кожна Земля обирала до Гетьманської Ради трьох членів терміном на чотири роки.
Президія Гетьманської Ради мусила складатися з Предсідника (яким є Голова Великої Козацької Ради), обраних двох заступників, секретаря (ст. 11).
Ухвалення законів та постанов у Гетьманській Раді відбувалось аналогічно тій же ж процедурі у Державному Соймі — простою більшістю, але для прийняття, зміни і доповнення Конституції та у випадку повторного розгляду законопроєктів на вимогу Гетьмана необхідно було схвалення двох третин від загальної кількості делегатів (ст. 12).
Органи виконавчої влади
За ст. 13, "Найвищим виконавчим органом в Українській Державі є Уряд — Кабінет Міністрів, що безпосередньо відповідальний за свою діяльність перед Гетьманом. Кабінет Міністрів носить назву: «Уряд Його Світлости Гетьмана Всієї України».
Уряд складається з Голови Уряду — Міністра Президента, Міністрів і Державного Секретаря — Керуючого справами Кабінету і призначається Гетьманом (ст. 14).
На чолі кожного міністерства стоїть Міністр, відповідальний перед головою Уряду і перед Гетьманом. Періодично Голова Уряду за діяльність всього Уряду, Міністр за діяльність у своїй галузі, звітують у Державному Соймі. Ухвали Сойму по звітах надсилаються Гетьманові (ст. 15).
Місцеві органи державної влади
«Органами державної влади в селах, селищах, містах, районах великих міст, волостях, повітах і Землях є Думи представників від клас та станів. Думи складаються з класово-станових управлінь відповідного ступеня в системі адміністративного поділу Землі. Думи творять відповідні виконавчі органи місцевої влади: сільське староство, міське, районове у великих містах, волосне, повітове і Староство Землі, на чолі яких стоїть відповідний Староста» (ст. 17).
Місцеві Думи та їх виконавчі органи — Староства діють і виконують директиви вищих органів держави (ст. 19).
Оборона держави
За ст. 20 зовнішня оборона Української Держави покладалася на регулярне військо, морський та повітряний флот під керівництвом Міністерства оборони.
Встановлювалася обов'язкова військова повинність: усі громадяни України чоловічої статі, що досягли повноліття зобов'язувалися до проходження військової служби «на суші, морі та у повітрі». Тривалість служби та можливість її проходження жінками мусив визначити окремий закон (ст. 21). Окремою статтею (ст. 22) встановлювався девіз військовика: «Бог-Гетьман-Україна!»
При Міністрі оборони, під його головуванням діє Вища Військова Рада, склад та обсяг повноважень якої визначає Міністр оборони і затверджує Гетьман. Гетьман завжди може перейняти головування у Вищій Військовій Раді (ст. 23).
Суд
За ст. 24, «Найвищою судовою інстанцією для цілої території Української Держави є Генеральний Суд, Голову і членів якого обирає Державний Сойм зі списку кандидатів, виставлених Класовими управліннями інтелігенції Земель».
У кожній Землі мав діяти суд Землі, Голову і членів якого обирала Дума Землі (ст. 25). У повітах і волостях мали діяти нижчі суди, обрані так само місцевими Думами (ст. 26).
Ст. 27 проголошувала незалежність судів та казала, що «судді є незмінні, за винятком випадків, передбачених спеціальним законом», тим самим, по суті, наголошуючи на тому, що судді обираються пожиттєво.
Розділ VII: Основні права й обов'язки громадян
1 ст. Розділу VII проголошувала рівність усіх громадян Української Держави перед законом.
Ст. 2 окреслювала механізм надання громадянства: «Українське громадянство, у хвилині звільнення України від окупантських сил, мають: а) всі особи української національности, що мешкають в межах Української Держави; б) всі особи інших національностей, що в історично-нормальному процесі заселили Україну».
Також встановлювалось, що повноліття особи наступає у 18 років (ст. 3). Крім того, проголошувалась «свобода віри і сумління», особиста свобода громадян (ст. 4), недоторканість житла, таємниця листування і кореспонденції (ст. 5).
Ст. 6 забезпечувала свободу преси, проте водночас наголошувалось, що "свобода думки у слові, у письмі, в друку і в образовій формі забезпечується кожному за виїмком:
- порнографічних творів;
- антирелігійної пропаганди;
- будь-якого публічного висловлювання неповаги до української нації і священної особи Гетьмана;
Ст. 7 забезпечувала свободу пересування, ст. 8 встановлювала безкоштовну освіту, а ст. 9 казала про те, що «на особливе піклування держави мають право видатні художники, артисти, вчені, письменники, мистецькі і культурні діячі».
Джерела інформації
У Вікіджерелах є текст "Конституційних основ" |
- Олександр Реєнт: Павло Скоропадський. — К.: Видавничий дім «Альтернативи», 2003. — 304 с.
- Гай-Нижник П.П. Український консерватизм і Гетьманський рух у ХХ ст.: нариси історії становлення та розвитку // Гілея. – 2011. – №43 (1). – С.15–38
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ukrayi nska Mona rhiya proyekt derzhavnogo ustroyu Ukrayini pislya vidnovlennya nezalezhnosti rozroblenij diyachami getmanskogo ruhu Ideya bazuvalasya na teoretichnomu vchenni V Lipinskogo ta bula unifikovana u dokumenti pid nazvoyu Konstitucijni osnovi Ukrayinskoyi Derzhavi v svitli programovih zasad Getmanskogo ruhu sho po suti stav proyektom konstituciyi majbutnoyi monarhichnoyi ukrayinskoyi derzhavi Zagalna informaciyaProyekt Konstitucijnih osnov buv rozroblenij golovnim chinom chlenami getmanskogo ruhu pravnikami fahivcyami z konstitucijnogo prava Vasilem Grishkom Yuriyem Lingartom ta Dmitrom Levchukom sho buv golovoyu komisiyi zi stvorennya Konstitucijnih osnov Skladayetsya z 7 rozdiliv Kozhnij rozdil podilyayetsya na pevnu riznu kilkist statej Nazagal dokument mistit 85 statej Na pidstavi analizu tekstu mozhna zrobiti visnovki sho Konstitucijni Osnovi ne tilki ne vidstupali a povnistyu vidobrazhali vchennya V yacheslava Lipinskogo ta programovi zasadi getmanskogo ruhu V Lipinskij vvazhav sho tilki vlasna derzhava zbudovana ukrayinskoyu naciyeyu na svoyij etnografichnij teritoriyi vryatuye naciyu vid ekonomichnogo rozpadu ta krivavoyi anarhiyi Lejtmotivom tvorchosti V Lipinskogo ye slova Nihto nam ne zbuduye derzhavi koli mi sami yiyi sobi ne zbuduyemo i nihto z nas ne zrobit naciyi koli mi sami naciyeyu ne shochemo buti Za V Lipinskim ideya monarhiyi vistupaye konsoliduyuchim chinnikom ukrayinskogo suspilstva vona vidpovidaye derzhavnickij tradiciyi zapochatkovanij B Hmelnickim Ce maye buti trudova pravova i didichna spadkova monarhiya na choli z getmanom Osnovnimi pidvalinami na yakih maye zasnovuvatisya ukrayinska monarhiya V Lipinskij nazivaye aristokratiyu klasokratiyu teritorialnij patriotizm ukrayinskij konservatizm i religijnij etos U peredmovi do Konstitucijnih osnov avtori stverdzhuvali Na ukrayinskih zemlyah she do poyavi novitnih kapitalistichnih formacij socialno ekonomichnogo zhittya ruhali istorichnimi procesami Ukrayini sili sho yih nazivayemo nacionalnimi silami Voni vislovlyuvali priv yazanist do svoyeyi naciyi lyubov do ridnogo krayu yak organichnoyi cilosti do svoyeyi Cerkvi do tvorchih tradicij sho skladayut iz zakonu zemli osoblivu psihologiyu zgidno z harakteristikoyu V Lipinskogo Kapitalistichna i socialistichna sistemi v praktichnomu zhitti obernulisya v derzhavnij kapitalizm Voni pragnut stati svitovim ruhom pozbutisya nacionalnih mezh ta derzhavnih kordoniv shobi nabuti svitovoyi internacionalnoyi vladi Ce yavishe privelo ukrayinskogo mislitelya j istorika V yacheslava Lipinskogo do sposterezhennya sho u sviti jde borotba na zhittya i na smert pomizh dvoma bigunami internacionalnogo kapitalu ta socialistichnih internacionalnih ruhiv iz nacionalnimi silami zakoniv kapitalu z zakonami zemli internacionalnih sil iz silami nacionalnimi Pidsumovuyuchi koli naciya zhive ta goduyetsya pozichkami chuzhih dosvidchen nadbannyami duhovimi drugih nacij todi vona vtrachaye organichnu cilist samobutnu osobovist svoye oblichchya i zanepadaye Yedina ideologiya yaka mozhe protistoyati cim procesam nacionalizm ale toj nacionalizm sho viplivaye z dosvidchen minulih rokiv ta prodovzhuye realizaciyu yih idealiv Avtori nagoloshuvali getmanska ideologiya sformulovana sistemoyu dumok V Lipinskogo ce strunka i sucilna sistema sho viplivaye z istorichnogo rozvitku idej ukrayinskoyi derzhavnosti vkazuye na organizaciyu ukrayinskogo gromadyanstva i na formi ta ustrij jogo derzhavnogo ladu Harakternoyu oznakoyu toyi ideologiyi ye te sho a vona vidobrazhuye vikovij dosvid ukrayinskogo narodu b ye novim slovom yake yasno formulyuye osnovi ukrayinskoyi derzhavi Ce ideologiya ukrayinskogo getmanskogo nacionalizmu Ce ideologiya yaku treba rozglyadati v perspektivi istorichnogo rozvitku a ne yak vinahid pershoyi chverti XX ogo storichchya U borotbi za novij viglyad gromadskogo zhittya za nove formuvannya socialno ekonomichnogo ladu v Ukrayini viyavilis najkrashi providni kola lyudej Ce najkrashi mizh hliborobami najkrashi mizh inteligenciyeyu najkrashi mizh robitnikami mizh vijskovikami mizh vchenimi mizh kupcyami i promislovcyami Ce vislovlyuyuchis terminom V Lipinskogo nova aristokratiya Znachennya ta sila tih providnih lyudej ne v narostanni novogo klasu byurokratiyi ta chinovnictva ale v yih svidomij sluzhbi derzhavnim interesam naciyi Getman yak spadkovij monarh reprezentuye derzhavu uosoblyuye yiyi avtoritet Razom z getmanom upravlinnya derzhavnimi j suspilnimi spravami zdijsnyuye aristokratiya najkrashi predstavniki naciyi nezalezhno vid yih socialnogo pohodzhennya Statichnu skladovu predstavlyayut shlyahta i hliborobskij klas ale aristokratiya povinna ponovlyuvatisya integruyuchis z inshimi socialnimi verstvami Vreshti aristokratiya vistupaye yak klasokratiya vlada najkrashih predstavnikiv usih suspilnih klasiv i staniv yaka zabezpechuye yednist naciyi i zaperechuye burzhuaznij parlamentarizm socializm i nacionalizm yaki roz yednuyut naciyu za partijnoyu klasovoyu i etnichnoyu oznakami Vlada getmana ne ye samoderzhavnoyu ale ye obmezhena konstituciyeyu Na osnovi istorichnih doslidzhen V yacheslava Lipinskogo v osnovi ukrayinskogo zakonu pokladeni dvi zasadi trud i vlasnist Ce buli zasadi sho oduhovlyuvali Gramotu do vsogo Ukrayinskogo Narodu ta Zakoni pro timchasovij ustrij Ukrayini yaki buli ogolosheni 29 kvitnya 1918 roku Ti sami zasadi pronizuvali ideologiyu Getmanskogo ruhu yakoyu poyasniv i uzasadniv V yacheslav Lipinskij naris Trudovoyi Monarhiyi Trud lyudini ce shlyah sluzhbi dlya dobra naciyi ta uchast u formuvanni yiyi zhittya Ideologiya Trudovoyi Monarhiyi spirayetsya na istorichnih perekonannyah nashogo narodu na jogo vikovichnij povazi i viri v Boga Takim chinom avtori prihodili do visnovku Koli v interesah majbutnih derzhavnih form Ukrayini shukayemo i propoviduyemo derzhavno pravni zasadi todi musimo vihoditi z tradicijnih derzhavnih form istorichnoyi Getmanshini yaka logichno organichno ta politichno zv yazana z derzhavnistyu Ukrayini v sivij davnini nashogo narodu i yaka bula vidnovlena 1918 roku Konstitucijni osnovi Ukrayinskoyi DerzhaviRozdil I Pravna forma derzhavi St 1 Rozdilu I progoloshuvala Ukrayinu samostijnoyu vilnoyu i nezalezhnoyu suverennoyu derzhavoyu u formi Ukrayinskoyi Trudovoyi Monarhiyi Vstanovlyuvalas oficijna nazva Ukrayinska Derzhava Takozh nagoloshuvalos sho Ukrayinska Derzhava ob yednuye usi etnografichni i predkovichni ukrayinski zemli a usi dogovori z susidnimi derzhavami sho yih ukladeno v minulomu z metoyu obmezhennya suverenitetu Ukrayini abo vidirvannya vid neyi yiyi teritorij Ukrayinska Derzhava ne viznaye st 2 Na choli Ukrayinskoyi Derzhavi stoyit obmezhenij Konstituciyeyu didichnij spadkovij Getman nashadok pokijnogo Pavla Skoropadskogo yakij roku Bozhogo 1918 vidnoviv istorichno pravnu getmansku dinastiyu Skoropadskih Simvolom i emblemoyu monarshoyi vladi Getmana ye Getmanska bulava sho perebuvaye v rodi Skoropadskih na vichni chasi st 3 Povnota vladi v Ukrayinskij Derzhavi nalezhit narodovi zpersonifikovanomu v osobi Getmana i zdijsnyuyetsya cherez Getmana vishi zakonodavchi i sudovi organi st 4 Derzhavnoyu movoyu v Ukrayini viznavalasya ukrayinska mova st 5 Derzhavnim gerbom progoloshuvavsya trizub z hrestom nagori serednogo zuba cholotavoyi barvi na sinomu tli st 6 Derzhavnij prapor skladavsya z polotnisha verhnoyi polovini blakitnoyi barvi a nizhnoyi polovini zhovtoyi barvi V gorishnomu kuti kolo drevka vmishenij trizub i v napryami protilezhno verhnogo kuta napis zolotoyi barvi UKRAYiNA st 7 Stoliceyu Ukrayinskoyi Derzhavi ogoloshuvalos misto Kiyiv st 8 Rozdil II Pravne polozhennya Cerkvi St 1 Rozdilu II nagoloshuvala sho pravne polozhennya Cerkvi obumovlyuyetsya garmoniyeyu religijnih i derzhavnih interesiv suspilstva Cerkvi i duhovenstvo osnovnih hristiyanskih viroviznan ye nevid yemnimi chinnikami kulturnogo ta derzhavnogo vidrodzhennya Ukrayini U toj samij chas u cij zhe zh statti nagoloshuvalos na tomu sho odnochasno Derzhava viznaye svobodu nehristiyanskih viroviznan z yih religijnimi obryadami Zgidno zi st 2 reyestraciyu aktiv civilnogo stanu v Ukrayini zdijsnyuyut Cerkva i Derzhava v zalezhnosti vid viboru gromadyan Pravosilnist cerkovnih aktiv i derzhavnih odnakova Takozh u rozdili nagoloshuvalos sho svyatkuvannya nedil dvunadesyatih i derzhavnih svyat zabezpechuyetsya zakonami Derzhavi st 4 a cerkvi mayut pravo na vidkrittya duhovnih nizhchih serednih i vishih shkil i zabezpechuyut kerivnictvo navchannyam religiyi v usij shkilnij sistemi Ukrayinskoyi Derzhavi st 5 Rozdil III Prerogativi Getmana St 1 progoloshuvala osobu Getmana svyashennoyu i nedotorkanoyu Zgidno zi st 2 vlada Getmana poshiryuvalas na vsyu teritoriyu krayini Vstanovlyuvavsya titul Getmana Jogo svitlist Yasnovelmozhnij Pan Getman Vsiyeyi Ukrayini Zgidno zi st 3 Getman Ukrayinskoyi Derzhavi mav zakonodavchu iniciativu v usih galuzyah zakonodavstva sankcionuvav zakoni poperedno shvaleni oboma zakonodavchimi palatami pislya chogo zakoni nabirali chinnosti U vipadkah nepogodzhennya Getmana z uhvalami palat zakonoproyekt povertavsya na povtornij rozglyad i nabirav chinnosti za umov shvalennya jogo dvoma tretinami personalnogo skladu oboh palat Takozh u povnovazhennya Getmana vhodilo priznachennya Golovi Uryadu ta zatverdzhennya z podannya Golovi skladu Uryadu Getman prijmav abo vidhilyav vidstavku Uryadu st 4 Okrim togo Getman progoloshuvavsya verhovnim kermanichem zovnishnih vzayemin Ukrayini z inshimi derzhavami Vin prijmav ta akredituvav diplomatichnih predstavnikiv inshih derzhav st 5 Getman buv Verhovnim Komanduvachem usima zbrojnimi silami Ukrayinskoyi Derzhavi a takozh ocholyuvav tradicijne Ukrayinske Kozactvo st 6 Getman mav pravo ogoloshuvati vijskovij abo nadzvichajnij stan st 7 St 8 nagoloshuvala sho usi sudovi viroki vigoloshuyutsya i vikonuyutsya im yam Jogo Svitlosti Yasnovelmozhnogo Pana Getmana Vsiyeyi Ukrayini Getman mav pravo pomiluvannya pravo pom yakshiti karu chi progolositi amnistiyu Takozh Getman vstanovlyuvav derzhavni vidznaki i nagorodzhuvav nimi st 9 Rozdil IV Suspilno gromadskij ustrij St 1 Rozdilu IV nagoloshuvala sho v osnovi suspilno gromadskogo ustroyu Ukrayinskoyi Trudovoyi Monarhiyi lezhit vinyatkovo pracya sho odna ye mirilom poshani i stanovisha gromadyanina v derzhavi Za st 2 use naselennya Ukrayinskoyi Derzhavi za principom harakteru diyalnosti i sposobu produkciyi organizuyetsya u virobnichih klasah a za oznakoyu fahovoyi diyalnosti profesiyi u stanah Klasi zi svoyimi stanami tvoryat osnovu suspilno gromadskoyi strukturi Ukrayinskoyi Derzhavi Pri comu zaznachalosya sho dokladne rozmezhuvannya ta kilkist isnuyuchih klyas i staniv v Ukrayini viznachaye zakonodavcha vlada Klyasi i stani rozbudovuyut svoyi vnutrishni organi upravlinnya v mezhah Zemli vidpovidno do yiyi administrativnogo podilu za vinyatkom klyas i staniv diyalnist yakih vihodit za mezhi kompetenciyi Zemli napriklad vijskovi St 3 nagoloshuvala Z metoyu zmicnennya nacionalno politichnogo rozvoyu rozvitku Ukrayinskoyi Derzhavi zakriplennya istorichno derzhavnickih tradicij nacionalnoyi kulturi ta plekannya licarskih chesnot sered naselennya vidnovlyuyetsya stan Ukrayinskogo Kozactva yak nacionalno politichnij faktor ukrayinskoyi derzhavnosti Do stanu Ukrayinskogo Kozactva mav pravo nalezhati kozhnij gromadyanin Pri comu zauvazhuvalos sho kozactvo ye osobistoyu gidnistyu sho ne uspadkovuyetsya st 4 Stan Ukrayinskogo Kozactva utvoryuye za teritorialnim principom svoyi organi upravlinnya yaki pidporyadkovuyutsya Velikij Kozackij Radi pri Getmanovi Vstanovlyuvavsya deviz ukrayinskogo kozaka Bog Getman Ukrayina st 5 Rozdil V Ekonomichnij ta socialnij ustrij Zgidno zi st 1 Rozdilu V V im ya garantiyi najbilshoyi osobistoyi svobodi gromadyan u derzhavi i zabezpechennya moralnoyi stijkosti v suspilstvi Ukrayinska Derzhava klade v osnovu ekonomiki zasadu privatnoyi vlasnosti na zemlyu na znaryaddya i zasobi virobnictva ta na zhitlovi sporudi Poruch z privatnoyu vlasnistyu isnuye derzhavna gromadska stanova i kooperativna vlasnist Do ob yektiv derzhavnoyi vlasnosti nalezhat galuzi narodnogo gospodarstva perelicheni v Konstituciyi derzhavi St 2 nagoloshuvala sho zi zvilnennyam ukrayinskih zemel vid komunistichnoyi diktaturi kolektivni silski gospodarstva kolgospi likviduyutsya Vse ruhome i neruhome majno yakim volodili kolgospi perehodit u volodinnya staniv Hliborobskoyi Klasi negajno dlya rozpodilu v individualnu vlasnist hliborobiv bezkoshtovno Takozh st 2 progoloshuvala restituciyu zemelnoyi vlasnosti Za st 4 derzhava zalishala u svoyij vlasnosti a zemli radgospiv ta nalezhnij yim remanent z metoyu plekannya tehnichnih kultur dlya zadovolennya potreb silskogo gospodarstva ta industriyi b zemli sho ne povinni buli buti peredanimi u privatnu vlasnist v zemli na teritoriyi yakih znahodilisya derzhavni zapovidniki U st 5 bulo propisano sho hliborobske gospodarstvo nepodilne i yak pravilo nasliduyetsya starshim sinom abo donkoyu majorat Takozh u cij statti govorilosya pro te sho pravo i procedura spadkuvannya budut detalno vipisani okremim zakonom U derzhavnij vlasnosti takozh lishalisya riki ozera i veliki stavki st 7 veliki lisi pri comu zaznachalosya sho mali i dribni lisi mozhut nalezhati privatnim fizichnim abo yuridichnim osobam st 8 nadra ob yekti chornoyi ta kolorovoyi metalurgiyi kopalni dlya vidobutku zolota vugillya rudi ta inshih kopalin veliki pidpriyemstva metaloobrobnoyi promislovosti gazo ta naftovidobuvnoyi promislovosti ob yekti mashinobudivnoyi galuzi st 9 ob yekti sferi oboronnoyi promislovosti st 9 zaliznici ta vse yih majno poshtovi telegrafni ta radiyevi zakladi zakladi telefonnogo zv yazku povitryana i vodna flotu Pri comu na zaliznici ta floti dopuskalasya privatna vlasnist st 10 Takozh zaznachalosya sho virobnictvo micnih napoyiv nalezhit Derzhavi ale u toj samij chas stverdzhuvalosya sho ekspluataciya podibnih pidpriyemstv dozvolyayetsya i privatnim fizichnim ta yuridichnim osobam Finansovu politiku v Ukrayinskij Derzhavi musili zdijsnyuvati Ministerstvo finansiv ta Derzhavnij Bank st 13 St 15 govorila sho kozhnij gromadyanin maye pravo na pracyu na vilnij vibir praci i zanyat Pravo na pracyu zabezpechuyetsya bezposerednoyu uchastyu trudovih klas i staniv naselennya v upravlinni derzhavoyu St 16 vstanovlyuvala 8 godinnij robochij den dlya doroslih polegsheni umovi praci dlya molodi vikom vid 14 do 18 rokiv garantuvala vprovadzhennya umov praci na tyazhkih robotah shorichnu oplachuvanu vidpustku dostatnij riven zarobitnoyi plati Dlya naglyadu za dotrimannyam cih polozhen u skladi Ministerstva Praci i Socialnogo Zabezpechennya musila buti stvorena specialna Derzhavna Inspekciya Takozh Ukrayinska Derzhava garantuvala v starosti i pri kalictvi socialne zabezpechennya st 17 Rozdil VI Derzhavnij ustrij Za st 1 derzhavnij ustrij v Ukrayinskij Derzhavi viznachayetsya principom svoboda vnizu avtoritet vlada i vidpovidalnist ugori Teritorialnij podil Teritoriya Ukrayinskoyi Derzhavi musila podilyatisya na Zemli Zemli na poviti poviti na volosti a volosti na gromadi sela Pri comu organam Zemel garantuvalisya shiroki povnovazhennya u gospodarskomu sektori ta pri zdijsnenni gumanitarnoyi politiki Zakonodavchi organi I Derzhavnij Sojm nizhnya palata parlamentu Za proyektom Konstitucijnih osnov Derzhavnij Sojm musiv buti nizhnoyu palatoyu ukrayinskogo parlamentu Derzhavnij Sojm skladayetsya z obranih predstavnikiv ukrayinskogo narodu a ne politichnih partij terminom na 4 roki Kandidativ do Derzhavnogo Sojmu vistavlyayut za spiskami Upravlinnya Staniv i Klas ta Kozacki Radi Vibori do Derzhavnogo Sojmu ye zagalni rivni tajni i bezposeredni z rozpodilom mandativ mizh klasami i stanami za proporcijnim principom vidpovidno do kilkosti podanih golosiv st 4 St 5 garantuvala gromadyanam aktivne ta pasivne viborche pravo Pravo obirati mav kozhnij gromadyanin nezalezhno vid stati rasi nacionalnosti j viroviznannya sho na moment viboriv dosyag povnolittya Pravo buti obranimi mali takozh usi gromadyani ale vvodivsya vikovij cenz 24 roki Okremim ryadkom dozvolyalasya uchast u viborah tim hto perebuvaye na vijskovij sluzhbi Zgidno zi st 6 do kompetenciyi Derzhavnogo Sojmu nalezhat rozglyad i shvalennya derzhavnih zakoniv zokrema progoloshennya formi derzhavnogo ladu v Ukrayini vstanovlennya tituluvannya Getmana obgovorennya pitan sho yih postavit na virishennya Sojmu Getman prijnyattya zmini i dopovnennya Konstituciyi zmina kordoniv derzhavi ratifikaciya mirnih dogovoriv mizhnarodnih dogovoriv ta virishennya pitan pro vstup Ukrayini do mizhnarodnih organizacij obgovorennya politiki i diyalnosti uryadu v cilomu ta kozhnogo ministra zokrema shlyahom zasluhannya zvitiv vstanovlennya administrativnogo podilu Ukrayini prijnyattya do skladu Ukrayinskoyi Derzhavi inshih derzhavnih odinic na pravah avtonomiyi chi federaciyi progoloshennya derzhavnih pozik zatverdzhennya derzhavnogo byudzhetu obgovorennya pitan sho yih postavit na virishennya Sojmu grupa deputativ Zemli obrannya Generalnogo Sudu Zakoni i postanovi u Derzhavnomu Sojmi nabuvali chinnosti za umovi yih shvalennya prostoyu bilshistyu golosiv za vinyatkom prijnyattya zmini i dopovnennya Konstituciyi ta u vipadku povtornogo rozglyadu zakonoproyektiv na vimogu Getmana sho vimagali shvalennya dvoma tretinami personalnogo skladu Sojmu Za st 8 Zagalni zbori Sojmu obirayut Prezidiyu Sojmu Predsidnika dvoh zastupnikiv Predsidnika Sekretarya i chleniv Prezidiyi po odnomu vid kozhnoyi Zemli Prezidiya keruye zasidannyami Sojmu pid chas sesij i vikonuye potochnu robotu mizh sesiyami Derzhavnogo Sojmu Tochna kilkist delegativ Derzhavnogo Sojmu ne vstanovlyuvalas Nagoloshuvalos lishe na tomu sho na kozhnih 100 tisyach naselennya obirayetsya odin delegat II Getmanska Rada verhnya palata parlamentu Palac general gubernatora u Kiyevi Getmanska rezidenciya u 1918 roci Getmanska Rada musila stati verhnoyu palatoyu ukrayinskogo parlamentu Zgidno zi st 10 Getmanska Rada v kilkosti 130 135 osib tvoritsya z predstavnikiv centralnih organiv i obranih shlyahom zagalnih viboriv u Zemelyah Predstavnikami centralnih organiv buli sklad Prezidiyi Derzhavnogo Sojmu sklad Prezidiyi Velikoyi Kozackoyi Radi golovi Cerkov chi yih predstavniki Golova Generalnogo Sudu Starosti Zemel sklad Prezidiyi Vishoyi Vijskovoyi Radi Uryad Golova jogo zastupniki ta ministri Komendant Getmanskoyi rezidenciyi Kozhna Zemlya obirala do Getmanskoyi Radi troh chleniv terminom na chotiri roki Prezidiya Getmanskoyi Radi musila skladatisya z Predsidnika yakim ye Golova Velikoyi Kozackoyi Radi obranih dvoh zastupnikiv sekretarya st 11 Uhvalennya zakoniv ta postanov u Getmanskij Radi vidbuvalos analogichno tij zhe zh proceduri u Derzhavnomu Sojmi prostoyu bilshistyu ale dlya prijnyattya zmini i dopovnennya Konstituciyi ta u vipadku povtornogo rozglyadu zakonoproyektiv na vimogu Getmana neobhidno bulo shvalennya dvoh tretin vid zagalnoyi kilkosti delegativ st 12 Organi vikonavchoyi vladi Za st 13 Najvishim vikonavchim organom v Ukrayinskij Derzhavi ye Uryad Kabinet Ministriv sho bezposeredno vidpovidalnij za svoyu diyalnist pered Getmanom Kabinet Ministriv nosit nazvu Uryad Jogo Svitlosti Getmana Vsiyeyi Ukrayini Uryad skladayetsya z Golovi Uryadu Ministra Prezidenta Ministriv i Derzhavnogo Sekretarya Keruyuchogo spravami Kabinetu i priznachayetsya Getmanom st 14 Na choli kozhnogo ministerstva stoyit Ministr vidpovidalnij pered golovoyu Uryadu i pered Getmanom Periodichno Golova Uryadu za diyalnist vsogo Uryadu Ministr za diyalnist u svoyij galuzi zvituyut u Derzhavnomu Sojmi Uhvali Sojmu po zvitah nadsilayutsya Getmanovi st 15 Miscevi organi derzhavnoyi vladi Organami derzhavnoyi vladi v selah selishah mistah rajonah velikih mist volostyah povitah i Zemlyah ye Dumi predstavnikiv vid klas ta staniv Dumi skladayutsya z klasovo stanovih upravlin vidpovidnogo stupenya v sistemi administrativnogo podilu Zemli Dumi tvoryat vidpovidni vikonavchi organi miscevoyi vladi silske starostvo miske rajonove u velikih mistah volosne povitove i Starostvo Zemli na choli yakih stoyit vidpovidnij Starosta st 17 Miscevi Dumi ta yih vikonavchi organi Starostva diyut i vikonuyut direktivi vishih organiv derzhavi st 19 Oborona derzhavi Za st 20 zovnishnya oborona Ukrayinskoyi Derzhavi pokladalasya na regulyarne vijsko morskij ta povitryanij flot pid kerivnictvom Ministerstva oboroni Vstanovlyuvalasya obov yazkova vijskova povinnist usi gromadyani Ukrayini cholovichoyi stati sho dosyagli povnolittya zobov yazuvalisya do prohodzhennya vijskovoyi sluzhbi na sushi mori ta u povitri Trivalist sluzhbi ta mozhlivist yiyi prohodzhennya zhinkami musiv viznachiti okremij zakon st 21 Okremoyu statteyu st 22 vstanovlyuvavsya deviz vijskovika Bog Getman Ukrayina Pri Ministri oboroni pid jogo golovuvannyam diye Visha Vijskova Rada sklad ta obsyag povnovazhen yakoyi viznachaye Ministr oboroni i zatverdzhuye Getman Getman zavzhdi mozhe perejnyati golovuvannya u Vishij Vijskovij Radi st 23 Sud Za st 24 Najvishoyu sudovoyu instanciyeyu dlya ciloyi teritoriyi Ukrayinskoyi Derzhavi ye Generalnij Sud Golovu i chleniv yakogo obiraye Derzhavnij Sojm zi spisku kandidativ vistavlenih Klasovimi upravlinnyami inteligenciyi Zemel U kozhnij Zemli mav diyati sud Zemli Golovu i chleniv yakogo obirala Duma Zemli st 25 U povitah i volostyah mali diyati nizhchi sudi obrani tak samo miscevimi Dumami st 26 St 27 progoloshuvala nezalezhnist sudiv ta kazala sho suddi ye nezminni za vinyatkom vipadkiv peredbachenih specialnim zakonom tim samim po suti nagoloshuyuchi na tomu sho suddi obirayutsya pozhittyevo Rozdil VII Osnovni prava j obov yazki gromadyan 1 st Rozdilu VII progoloshuvala rivnist usih gromadyan Ukrayinskoyi Derzhavi pered zakonom St 2 okreslyuvala mehanizm nadannya gromadyanstva Ukrayinske gromadyanstvo u hvilini zvilnennya Ukrayini vid okupantskih sil mayut a vsi osobi ukrayinskoyi nacionalnosti sho meshkayut v mezhah Ukrayinskoyi Derzhavi b vsi osobi inshih nacionalnostej sho v istorichno normalnomu procesi zaselili Ukrayinu Takozh vstanovlyuvalos sho povnolittya osobi nastupaye u 18 rokiv st 3 Krim togo progoloshuvalas svoboda viri i sumlinnya osobista svoboda gromadyan st 4 nedotorkanist zhitla tayemnicya listuvannya i korespondenciyi st 5 St 6 zabezpechuvala svobodu presi prote vodnochas nagoloshuvalos sho svoboda dumki u slovi u pismi v druku i v obrazovij formi zabezpechuyetsya kozhnomu za viyimkom pornografichnih tvoriv antireligijnoyi propagandi bud yakogo publichnogo vislovlyuvannya nepovagi do ukrayinskoyi naciyi i svyashennoyi osobi Getmana St 7 zabezpechuvala svobodu peresuvannya st 8 vstanovlyuvala bezkoshtovnu osvitu a st 9 kazala pro te sho na osoblive pikluvannya derzhavi mayut pravo vidatni hudozhniki artisti vcheni pismenniki mistecki i kulturni diyachi Dzherela informaciyiU Vikidzherelah ye tekst Konstitucijnih osnov Oleksandr Reyent Pavlo Skoropadskij K Vidavnichij dim Alternativi 2003 304 s Gaj Nizhnik P P Ukrayinskij konservatizm i Getmanskij ruh u HH st narisi istoriyi stanovlennya ta rozvitku Gileya 2011 43 1 S 15 38