Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Туссен де Форбен-Жансон (фр. Toussaint de Forbin-Janson; 1 жовтня 1631, Ман, Прованс — 24 березня 1713, Париж) — кардинал, єпископ Бовеський (1679—1713). Походив із родини прованських маркізів де Жансон. Син маркіза та Клер де Лібертат, його другої дружини. Був дядьком архієпископа Арля . Також — кардинал де Жансон.
| Туссен де Форбен-Жансон | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| Діяльність: | дипломат, католицький священник, католицький єпископ | |
| Народження: | 1 жовтня 1631 Ман | |
| Смерть: | 24 березня 1713 (81 рік) Париж, Королівство Франція | |
| Єп. хіротонія: | 14 травня 1656, єпископ | |
| Посада: | єпископ Діня єпископ Марселя єпископ Бове Надзвичайний посол Франції у Польщі Надзвичайний посол Франції при Святому Престолі Великий роздавач милостині Франції | |
| Єпископства: | єпископ in partibus Філадельфії Лідійської, 5 липня 1655 | |
| Проголошений: | 13 лютого 1690 | |
| Папою: | Олександром VIII | |
| Нагороди: | ||
  | ||
| | ||
Біографія
Вступив до Мальтійського ордену, якому був призначений, та покинув його заради навчання. Єпископом Діня , що був його родичем, було подане прохання королю призначити де Жансона коадьютором, яке було задоволене і той був посвячений на титулярного 14 травня 1656 року. У 1658 році він став ординарієм Діньської єпархії. Там вже у 1662 був переведений на , з якою було пов'язане місце у штатах Провансу і змусив Людовика XIV помітити його таланти, захищаючи королівські інтереси.
Був посланий королем з делікатною місією примирення великого герцога Тосканського Медичі з дружиною , французькою принцесою. Вдале здійснення доручення заохотило Людовика відправити саме марсельського єпископа надзвичайним послом на сейм Речі Посполитої, де той відстоюючи інтереси свого короля успішно підтримував обрання польським королем Яна Собеського проти підтримуваного імператором . Асистент Папського трону з 2 червня 1673 року. та граф-пер Франції з 25 вересня 1679 року. Знову був відправлений послом до Польщі на підмогу для протидії утворенню антитурецького союзу у наступному році. Активно займався інтригами та підкупом польських посадовців, хоча, зрештою, перемогла позиція Святого Престолу і король Ян III вступив у війну з Османською імперією.
На надзвичайних зборах французького кліру 1682 року був серед єпископів, що підписали галліканські пункти. Це призвело до протидії зі сторони папи Інокентія XI будь-яким намаганням короля домогтись для де Жансона кардинальської шапки. Та у 1689 році він став командором й був наступного, 1690 року відправлений послом до Риму замість герцога Шольне, де на престолі Інокентія XI змінив схильніший до переговорів із Францією венеційський кардинал , що прийняв ім'я Олександра VIII. На другій, найчисельнішій, консисторії новообраного папи 13 лютого був призначений кардиналом-пресвітером з титулом Сант-Аньєзе-фуорі-ле-Мура. Це призначення, що мало показати готовність Олександра до переговорів та поступок у непринципових питаннях і одночасно дещо послабило вплив імператора Леопольда, призвело до незадоволення імператора, який наказав німецьким ті іспанським кардиналам не відвідувати консисторію.
Прибувши до Риму у липні, одразу ж був представлений віце-канцлером кардиналом папі, який особисто одяг на нього кардинальського капелюха вже на консисторії 6 липня. Під час переговорів з папою діяв чітко згідно з королівськими інструкціями і беззастережно відстоював французьку позицію, щодо королівських прав і галліканських пунктів. Після смерті папи Олександра був присутній на , що обрав його наступника Інокентія XII. З Інокентієм кардинал де Жансон продовжив переговори, позначені тепер вимушеним пом'якшенням позиції короля Франції. Вже у кінці 1693 року ним, за участю кардинала , був досягнутий компроміс. Того ж року Форбен Жансон став абатом in commendam Корбі та . На консисторії 28 вересня 1693 року переведений на титул Сан-Каллісто. Був знову послом французької корони при Святому престолі з 1700 по 1706 роки і був присутній на конклаві , який обрав Климента XI. Кемерленг кардинальської колегії з січня 1702 по січень 1703 року. Користуючись кардинальською привілегією повернувся у 1706 році до Мальтійського ордену, який був вимушений покинути ставши правлячим єпископом. Також, у 1706, після смерті кардинала де Куалена став великим роздавальником милостині.
Як правлячий єпископ був твердим противником квієтизму та янсенізму. Скоро після вступу на дінську кафедру засудив «Апологію казуїстів». Після переведення на бовезьку кафедру повернув політику сприяння янсенізму, яку проводив його попередник у протилежний бік. Разом з тим, писав у своїх мемуарах про його пастирську діяльність:
Louis de Rouvroy, duc de Saint-Simon (1874). Mémoires, vol. X.:
Він мав… серце чудового єпископа. Як би він не був прив'язаний до справ, скільки би він не знаходив задоволення у світі, де він був загально поважаний і де мав багато друзів, через свої заслуги, скільки би милостей, скільки відзнак він не отримував би завжди при дворі, йому так не подобалось ніде, як у його діоцезі, де його надзвичайно поважали, можна навіть сказати — обожнювали. Головним чином бідняки усіх станів, яким він подавав щедрі милостині.
Оригінальний текст (фр.)Il avait...le cœur d'un excellent évêque...Quelque accoutumé qu'il fût aux affaires, quelques agréments qu'il trouvât dans le monde, où il était universellement honoré et où il avait beaucoup d'amis, parce qu'il en méritait, quelques faveurs, quelques distinctions qu'il trouvât toujours à la cour, il ne se plaisait nulle part tant que dans son diocèse, où il était singulièrement respecté, et il se peut dire adoré, surtout des pauvres de tous les états à qui il faisait de grandes aumônes.
Помер 24 березня 1713 року найстарішим серед французьких єпископів і був похований соборі міста Бове. Могилу кардинала прикрашає надгробок роботи братів , який був закінчений у 1738 році.
Примітки
- З диспенсацією від досягнення канонічного віку.
- http://www.catholic-hierarchy.org/bishop/bfoja.html
- Герцог Сен-Сімон пише у своїх мемуарах, що своєю активністю та контролем за усіма справами де Жансон «засмучував» генерал-лейтенанта Провансу графа (Duc de Saint-Simon, Mémoires, Librairie Hachette et Cie, Paris, 1874, p.9).
- писав єпископу, що королю потрібна людина, на чию мудрість він поже покластись настільки, щоби самому усунутись («відпочивати»), а його посол міг діяти повністю на свій розсуд («souvent à agir de luymesme») (Jean Célestin Douais, «Forbin Janson, évêque de Marseille et l'élection de Jean Sobieski, roi de Pologne», Revue d'histoire de l'Église de France, Tome 1. N°3, 1910, pp. 258—259).
- Новообраний польський король у знак вдячності обіцяв де Жансону та Людовикові просити про призначення папою першим (кардиналом корони) від себе саме марсельського єпископа. Таке прохання було надіслане вже 21 жовтня 1676 (Pastor, Ludwig von, History of the Popes From the Close of the Middle Ages, vol. XXXII, 1940, p. 119).
- Серед інших він збільшив французьку пенсію воєводі руському Станіславові Яблоновському до 12 тисяч франків, в обмін на обіцянку з боку того при будь-яких обставинах підтримувати французьку політику (Charles Gérin, «Le pape Innocent XI et le Siège de Vienne en 1683», Revue des questions historiques, Tome XXXIX, 1er janvier 1886, p. 112). У першу чергу малась на увазі можливість застосувати вето проти рішення сейму на користь антитурецького союзу.
- Інокентій XI також називав де Жансона «турецьким прелатом» (Sigismund von Bischoffshausen. Papst Alexander VIII und der Wiener Hof (1689—1691). Stuttgart-Wien, 1900. S. 73).
- Як король, так і кардинал де Жансон вважали, що герцог Шольне був надто м'яким і дав себе ввести в оману куріальним красномовством (Charles Gérin, Le pape Alexandre VIII et Louis XIV, d'après les documents inédits, Revue des questions historiques, Tome XXII, 1er juillet 1877, p. 183).
- Pastor, vol. XXXII, 1940, p. 543. Бішофхаузен пише, що призначення де Жансона було особливо неприємне імператору також через те, що той перебуваючи у Польщі мав фінансово допомагати антигабсбурзьким силам в Угорщині (Bischoffshausen. S. 72).
- Pastor, Op. cit., 1940, p.544
- Попри те, що він прибув уночі (Gérin, Le pape Alexandre VIII, p. 183).
- Pastor, vol. XXXII, 1940, p. 547
- Pastor, vol. XXXII, 1940, pp. 600—601
- Duc de Saint-Simon, Mémoires, p.10
- Русский дипломат во Франции (Записки Андрея Матвеева). Л.: Наука, 1972. Стр. 103
- Відразу після вступу на кафедру він змінив керівництво дієцезіальної семінарії. Також для управління недільними школами були запрошені сестри-барретистки, заради «знищення єресі» (Anne Bonzon, Entre le monde et la clôture: un projet pour l'éducation religieuse des filles du peuple au XVIIe siècle, Histoire, économie et société. 2005, 24e année, n°3. (La femme dans la ville: clôtures choisies, clôtures imposées), p. 353).
Бібліографія
- Pastor, Ludwig von. History of the Popes From the Close of the Middle Ages, vol. XXXII. Translated by Ernest Graf. London: Kegan Paul, Trench, Trübner & Co., Ltd, 1940. (англ.)
- Sigismund von Bischoffshausen. Papst Alexander VIII und der Wiener Hof (1689—1691). Stuttgart-Wien, 1900 (нім.)
- Charles Gérin, Recherches historiques sur I'Assemblee du Clerge de France de 1682, Paris: Lecoffre, 1869. (фр.)
- Duc de Saint-Simon, Mémoires, volume X, Librairie Hachette et Cie, Paris, 1874 (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zhanson Tussen de Forben Zhanson fr Toussaint de Forbin Janson 1 zhovtnya 1631 Man Provans 24 bereznya 1713 Parizh kardinal yepiskop Boveskij 1679 1713 Pohodiv iz rodini provanskih markiziv de Zhanson Sin markiza ta Kler de Libertat jogo drugoyi druzhini Buv dyadkom arhiyepiskopa Arlya Takozh kardinal de Zhanson Tussen de Forben Zhanson Yepiskop San Kallisto Diyalnist diplomat katolickij svyashennik katolickij yepiskop Narodzhennya 1 zhovtnya 1631 1631 10 01 Man Smert 24 bereznya 1713 1713 03 24 81 rik Parizh Korolivstvo Franciya Yep hirotoniya 14 travnya 1656 yepiskop Posada yepiskop Dinya yepiskop Marselya yepiskop Bove Nadzvichajnij posol Franciyi u Polshi Nadzvichajnij posol Franciyi pri Svyatomu Prestoli Velikij rozdavach milostini Franciyi Yepiskopstva yepiskop in partibus Filadelfiyi Lidijskoyi 5 lipnya 1655 Progoloshenij 13 lyutogo 1690 Papoyu Oleksandrom VIII Nagorodi Tussen de Forben Zhanson u VikishovishiBiografiyaVstupiv do Maltijskogo ordenu yakomu buv priznachenij ta pokinuv jogo zaradi navchannya Yepiskopom Dinya sho buv jogo rodichem bulo podane prohannya korolyu priznachiti de Zhansona koadyutorom yake bulo zadovolene i toj buv posvyachenij na titulyarnogo 14 travnya 1656 roku U 1658 roci vin stav ordinariyem Dinskoyi yeparhiyi Tam vzhe u 1662 buv perevedenij na z yakoyu bulo pov yazane misce u shtatah Provansu i zmusiv Lyudovika XIV pomititi jogo talanti zahishayuchi korolivski interesi Buv poslanij korolem z delikatnoyu misiyeyu primirennya velikogo gercoga Toskanskogo Medichi z druzhinoyu francuzkoyu princesoyu Vdale zdijsnennya doruchennya zaohotilo Lyudovika vidpraviti same marselskogo yepiskopa nadzvichajnim poslom na sejm Rechi Pospolitoyi de toj vidstoyuyuchi interesi svogo korolya uspishno pidtrimuvav obrannya polskim korolem Yana Sobeskogo proti pidtrimuvanogo imperatorom Asistent Papskogo tronu z 2 chervnya 1673 roku ta graf per Franciyi z 25 veresnya 1679 roku Znovu buv vidpravlenij poslom do Polshi na pidmogu dlya protidiyi utvorennyu antitureckogo soyuzu u nastupnomu roci Aktivno zajmavsya intrigami ta pidkupom polskih posadovciv hocha zreshtoyu peremogla poziciya Svyatogo Prestolu i korol Yan III vstupiv u vijnu z Osmanskoyu imperiyeyu Zamok osidok markiziv de Zhanson u Provansi Na nadzvichajnih zborah francuzkogo kliru 1682 roku buv sered yepiskopiv sho pidpisali gallikanski punkti Ce prizvelo do protidiyi zi storoni papi Inokentiya XI bud yakim namagannyam korolya domogtis dlya de Zhansona kardinalskoyi shapki Ta u 1689 roci vin stav komandorom j buv nastupnogo 1690 roku vidpravlenij poslom do Rimu zamist gercoga Sholne de na prestoli Inokentiya XI zminiv shilnishij do peregovoriv iz Franciyeyu venecijskij kardinal sho prijnyav im ya Oleksandra VIII Na drugij najchiselnishij konsistoriyi novoobranogo papi 13 lyutogo buv priznachenij kardinalom presviterom z titulom Sant Anyeze fuori le Mura Ce priznachennya sho malo pokazati gotovnist Oleksandra do peregovoriv ta postupok u neprincipovih pitannyah i odnochasno desho poslabilo vpliv imperatora Leopolda prizvelo do nezadovolennya imperatora yakij nakazav nimeckim ti ispanskim kardinalam ne vidviduvati konsistoriyu Pribuvshi do Rimu u lipni odrazu zh buv predstavlenij vice kanclerom kardinalom papi yakij osobisto odyag na nogo kardinalskogo kapelyuha vzhe na konsistoriyi 6 lipnya Pid chas peregovoriv z papoyu diyav chitko zgidno z korolivskimi instrukciyami i bezzasterezhno vidstoyuvav francuzku poziciyu shodo korolivskih prav i gallikanskih punktiv Pislya smerti papi Oleksandra buv prisutnij na sho obrav jogo nastupnika Inokentiya XII Z Inokentiyem kardinal de Zhanson prodovzhiv peregovori poznacheni teper vimushenim pom yakshennyam poziciyi korolya Franciyi Vzhe u kinci 1693 roku nim za uchastyu kardinala buv dosyagnutij kompromis Togo zh roku Forben Zhanson stav abatom in commendam Korbi ta Na konsistoriyi 28 veresnya 1693 roku perevedenij na titul San Kallisto Buv znovu poslom francuzkoyi koroni pri Svyatomu prestoli z 1700 po 1706 roki i buv prisutnij na konklavi yakij obrav Klimenta XI Kemerleng kardinalskoyi kolegiyi z sichnya 1702 po sichen 1703 roku Koristuyuchis kardinalskoyu privilegiyeyu povernuvsya u 1706 roci do Maltijskogo ordenu yakij buv vimushenij pokinuti stavshi pravlyachim yepiskopom Takozh u 1706 pislya smerti kardinala de Kualena stav velikim rozdavalnikom milostini Yak pravlyachij yepiskop buv tverdim protivnikom kviyetizmu ta yansenizmu Skoro pislya vstupu na dinsku kafedru zasudiv Apologiyu kazuyistiv Pislya perevedennya na bovezku kafedru povernuv politiku spriyannya yansenizmu yaku provodiv jogo poperednik u protilezhnij bik Razom z tim pisav u svoyih memuarah pro jogo pastirsku diyalnist Louis de Rouvroy duc de Saint Simon 1874 Memoires vol X Vin mav serce chudovogo yepiskopa Yak bi vin ne buv priv yazanij do sprav skilki bi vin ne znahodiv zadovolennya u sviti de vin buv zagalno povazhanij i de mav bagato druziv cherez svoyi zaslugi skilki bi milostej skilki vidznak vin ne otrimuvav bi zavzhdi pri dvori jomu tak ne podobalos nide yak u jogo diocezi de jogo nadzvichajno povazhali mozhna navit skazati obozhnyuvali Golovnim chinom bidnyaki usih staniv yakim vin podavav shedri milostini Originalnij tekst fr Il avait le cœur d un excellent eveque Quelque accoutume qu il fut aux affaires quelques agrements qu il trouvat dans le monde ou il etait universellement honore et ou il avait beaucoup d amis parce qu il en meritait quelques faveurs quelques distinctions qu il trouvat toujours a la cour il ne se plaisait nulle part tant que dans son diocese ou il etait singulierement respecte et il se peut dire adore surtout des pauvres de tous les etats a qui il faisait de grandes aumones Pomer 24 bereznya 1713 roku najstarishim sered francuzkih yepiskopiv i buv pohovanij sobori mista Bove Mogilu kardinala prikrashaye nadgrobok roboti brativ yakij buv zakinchenij u 1738 roci PrimitkiZ dispensaciyeyu vid dosyagnennya kanonichnogo viku http www catholic hierarchy org bishop bfoja html Gercog Sen Simon pishe u svoyih memuarah sho svoyeyu aktivnistyu ta kontrolem za usima spravami de Zhanson zasmuchuvav general lejtenanta Provansu grafa Duc de Saint Simon Memoires Librairie Hachette et Cie Paris 1874 p 9 pisav yepiskopu sho korolyu potribna lyudina na chiyu mudrist vin pozhe poklastis nastilki shobi samomu usunutis vidpochivati a jogo posol mig diyati povnistyu na svij rozsud souvent a agir de luymesme Jean Celestin Douais Forbin Janson eveque de Marseille et l election de Jean Sobieski roi de Pologne Revue d histoire de l Eglise de France Tome 1 N 3 1910 pp 258 259 Novoobranij polskij korol u znak vdyachnosti obicyav de Zhansonu ta Lyudovikovi prositi pro priznachennya papoyu pershim kardinalom koroni vid sebe same marselskogo yepiskopa Take prohannya bulo nadislane vzhe 21 zhovtnya 1676 Pastor Ludwig von History of the Popes From the Close of the Middle Ages vol XXXII 1940 p 119 Sered inshih vin zbilshiv francuzku pensiyu voyevodi ruskomu Stanislavovi Yablonovskomu do 12 tisyach frankiv v obmin na obicyanku z boku togo pri bud yakih obstavinah pidtrimuvati francuzku politiku Charles Gerin Le pape Innocent XI et le Siege de Vienne en 1683 Revue des questions historiques Tome XXXIX 1er janvier 1886 p 112 U pershu chergu malas na uvazi mozhlivist zastosuvati veto proti rishennya sejmu na korist antitureckogo soyuzu Inokentij XI takozh nazivav de Zhansona tureckim prelatom Sigismund von Bischoffshausen Papst Alexander VIII und der Wiener Hof 1689 1691 Stuttgart Wien 1900 S 73 Yak korol tak i kardinal de Zhanson vvazhali sho gercog Sholne buv nadto m yakim i dav sebe vvesti v omanu kurialnim krasnomovstvom Charles Gerin Le pape Alexandre VIII et Louis XIV d apres les documents inedits Revue des questions historiques Tome XXII 1er juillet 1877 p 183 Pastor vol XXXII 1940 p 543 Bishofhauzen pishe sho priznachennya de Zhansona bulo osoblivo nepriyemne imperatoru takozh cherez te sho toj perebuvayuchi u Polshi mav finansovo dopomagati antigabsburzkim silam v Ugorshini Bischoffshausen S 72 Pastor Op cit 1940 p 544 Popri te sho vin pribuv unochi Gerin Le pape Alexandre VIII p 183 Pastor vol XXXII 1940 p 547 Pastor vol XXXII 1940 pp 600 601 Duc de Saint Simon Memoires p 10 Russkij diplomat vo Francii Zapiski Andreya Matveeva L Nauka 1972 Str 103 Vidrazu pislya vstupu na kafedru vin zminiv kerivnictvo diyecezialnoyi seminariyi Takozh dlya upravlinnya nedilnimi shkolami buli zaprosheni sestri barretistki zaradi znishennya yeresi Anne Bonzon Entre le monde et la cloture un projet pour l education religieuse des filles du peuple au XVIIe siecle Histoire economie et societe 2005 24e annee n 3 La femme dans la ville clotures choisies clotures imposees p 353 BibliografiyaPastor Ludwig von History of the Popes From the Close of the Middle Ages vol XXXII Translated by Ernest Graf London Kegan Paul Trench Trubner amp Co Ltd 1940 angl Sigismund von Bischoffshausen Papst Alexander VIII und der Wiener Hof 1689 1691 Stuttgart Wien 1900 nim Charles Gerin Recherches historiques sur I Assemblee du Clerge de France de 1682 Paris Lecoffre 1869 fr Duc de Saint Simon Memoires volume X Librairie Hachette et Cie Paris 1874 fr Religijni posadi Poperednik Kardinal z titulom Sant An yeze fuori le Mura 13 lyutogo 1690 28 veresnya 1693 Nastupnik Poperednik Kardinal z titulom San Kallisto 28 veresnya 1693 24 bereznya 1713 Nastupnik Poperednik Kamerleng Svyashennoyi kolegiyi kardinaliv 23 sichnya 1702 15 sichnya 1703 Nastupnik Poperednik yepiskop in partibus koad yutor yepiskopa Dinskogo 1653 14 travnya 1664 Nastupnik Poperednik yepiskop Dinskij 14 travnya 1664 27 sichnya 1668 Nastupnik Poperednik yepiskop Marselskij 27 sichnya 1668 14 serpnya 1679 Nastupnik Poperednik yepiskop Bovezkij 25 veresnya 1679 24 veresnya 1713 Nastupnik Poperednik P yer dyu Kambu kardinal de Kualen 1706 1713 Nastupnik Diplomatichni posadi Poperednik Aleksandr Fabri 1661 Nastupnik Poperednik yak poslanec berezen traven 1673 Nastupnik yak rezident Poperednik yak poslanec 1674 Nastupnik Poperednik 1680 Nastupnik Poperednik razom iz 1680 1682 Nastupnik yak rezident Poperednik razom iz u ranzi povirenogo u spravah 1691 1699 1690 1697 Nastupnik Poperednik yak poslanec 1697 Nastupnik Zhan Batist d Odiffre yak nadzvichajnij poslanec Poperednik yak posol razom iz posol na konklav 1700 1700 1706 Nastupnik