Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Маршалл Тургуд Маршалл англ Thurgood Marshall 2 липня 1908 24 січня 19

Тургуд Маршалл

Тургуд Маршалл
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Маршалл.

Тургуд Маршалл (англ. Thurgood Marshall; 2 липня 1908—24 січня 1993) — суддя Верховного суду США, призначений 1967 року президентом Джонсоном. Правнук раба, учасник руху за громадянські права афроамериканців у США. Як адвокат Національної асоціації сприяння прогресу кольорового населення виграв справу «Браун проти Ради у справах освіти» у 1954 році. Перший афроамериканець, який став суддею Верховного Суду США.

Тургуд Маршалл
Thurgood Marshall
image
Тургуд Маршалл
Суддя Верховного суду США
2 жовтня 1967 — 1 жовтня 1991
ПрезидентЛіндон Джонсон, Річард Ніксон, Джеральд Форд, Джиммі Картер, Рональд Рейган, Джордж Герберт Вокер Буш
Попередник
НаступникКларенс Томас
32-ий Генеральний соліситор США
23 серпня 1965 — 30 серпня 1967
ПрезидентЛіндон Джонсон
Попередник
Наступник
Суддя Апеляційного суду другого округу США
5 жовтня 1961 — 23 серпня 1965
ПрезидентДжон Кеннеді, Ліндон Джонсон
ПопередникПосада створена
Наступник
Народився2 липня 1908(1908-07-02)
Балтимор, Меріленд
Помер24 січня 1993(1993-01-24) (84 роки)
Бетесда (Меріленд)
ПохованийАрлінгтонський національний цвинтар[1][2]
Відомий якюрист, правозахисник, адвокат суддя,
Громадянствоimage США
Національністьафроамериканці[3][4]
Alma materУніверситет Лінкольна (1930), d (червень 1933) і d (1925)
Політична партіяДемократична партія США
БатькоВільям Маршалл
МатиНорма Маршалл
У шлюбі зd і d
Дітиd і d
Професіяюрист
Нагороди,
Премії
image Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Ранні роки

Тургуд Маршалл народився 2 липня 1908 року в Балтиморі, Меріленд, в родині Норми та Вільяма Маршаллів. Його мати була вчителькою, а батько — ветераном громадянської війни, що воював на боці Союзу/Федерації. Вільям Маршалл також працював  офіціантом в ресторанах, а також у вагонах-ресторанах на залізниці. Його прапрадід був рабом, якого привезли з Конго до Меріленду. Тургуд розповідав, що в його прапрадіда з Конго був настільки бунтівний характер, що господар його відпустив на волю. Його дід з боку батька був власником продуктового магазину в Балтиморі. За повідомленням газети Baltimore Sun в 1875 році його дід з боку матері брав участь в масовій демонстрації проти насильства поліції над афроамериканцями.

Після народження Тургуда родина Маршаллів переїхала до Нью-Йорку, до тітки Тургуда з боку матері. Батько Тургуда тоді працював на нью-йоркській центральній залізниці. Коли Тургуду прийшов час йти до школи, Маршалли повернулись до Балтимора. В Балтиморі Вільям Маршалл продовжував працювати офіціантом в готелях, заміських клубах та вагонах-ресторанах.

В Балтиморі Тургуд пішов до молодшої школи — Школи № 103 ім. Генрі Гайланда Ґарнета, названої на честь аболіціоніста . Школа № 103 була школою для афроамериканців, і вважалась найкращою школою для афроамериканців у місті. В цій школі Тургуд провчився з 1 по 8-ий класи. В 1921 році він закінчив молодшу школу та перейшов до старшої школи, яка тоді називалась старшою школою для кольорових. Маршалл не тільки навчався, а й працював. Він почав працювати із семи років, коли став розсильним продуктового магазину. Пізніше він працював доставщиком капелюхів, вантажником на залізниці та офіціантом в ексклюзивному клубі.

За спогадами Маршалла, в старших класах він був заарештований за бійку з білим чоловіком. За його словами, коли він намагався втиснутись у тролейбус, тримаючи купу капелюхів, які мав доставити по роботі, його штовхнув білий чоловік, назвавши його «нігером», та сказав йому, що він вліз поперед білої жінки, і щоб він більше так не робив. Тургуд розлютився і вдарив цього чоловіка; приїхала поліція та заарештувала його. Тургуд подзвонив своєму роботодавцю, капелюшнику Мортімеру Шоену, і той забрав його з поліцейського відділку, заплативши 50 доларів США. Маршалл згадував, що Шоен ніколи не просив повернути ці гроші, а також не просив відшкодувати втрати за пошкодженні в бійці капелюхи.

В старших класах Тургуд захопився дебатами, які стали однієї з форм навчальних змагань спочатку в коледжах, а потім в старших школах. Коледжі та старші школи влаштовували змагання з дебатів, створювались ліги з дебатів. Коли Тургуд був в дев'ятому класі, його запросили до шкільної команди з дебатів, яка змагалась із командами шкіл для афроамериканців в Меріленді, Делавері та окрузі Колумбія. В одинадцятому та дванадцятому класах він був капітаном шкільної команди з дебатів.  В 1925 році Маршалл закінчив з відзнакою школу, яка вже на той час називалась на честь Фредеріка Дугласа, відомого борця за права афроамериканців.

Університетські роки

Після закінчення школи перед Тургудом постало питання коледжу. Він не міг вступити до Мерілендського університету, оскільки тоді університет не приймав афроамериканців. Він вирішив піти до маленького приватного навчального закладу для афроамериканців — Університету Лінкольна в Оксфорді, Пенсильванія. Навчаючись в Університеті Лінкольна він також працював в пекарні студмістечка, щоб фінансувати своє навчання.  

В Університеті Лінкольна Маршалл навчався на одному курсі із відомим американським поетом та письменником Ленгстоном Г'юзом. В перший рік навчання академічні успіхи Маршалла були трохи вищими за середні: він добре розумівся на математиці, але в нього важко йшли іноземні мови. В університеті Маршалл продовжив брати участь в дебатах, ставши членом університетської команди з дебатів, яка змагалась з командами з університетів для чорношкірих: коледж Моргана в Меріленді, Говардський університет та Вірджинія-Юніон-Юніверсіті в Ричмонді. На літніх канікулах після першого курсу Маршалл влаштувався на роботу офіціантом у вагон-ресторан залізниці, що курсувала з Вашингтону на північ та на захід.

На другому курсі він став членом братерства , а також почав приділяти більше уваги навчанню, що покращило його академічну успішність. Крім того, на цьому курсі Маршалл відзначився тим, що був відсторонений від занять на тиждень за гейзинг, практику, яка полягала в тому, що старші студенти університету цькували першокурсників. Гейзинг був своєрідною «традицією» в університеті, і Маршалл теж відчув його на собі, коли був першокурсником. Коли Маршалл був на другому курсі, гейзинг офіційно заборонили директивою виконуючого обов'язки президента університету.

Також на другому курсі Маршалл занурився в дебати. Разом із своєю командою з дебатів він взяв участь в перших міжрасових дебатах між командами коледжів. Темою цих дебатів був «Сухий закон». Також він взяв участь у дебатах із командою Університету штату Пенсильванія. Команда Маршалла відстоювала позицію, що «Сухий закон» був занадто жорстким та потрібно було запровадити деякі послаблення.

На третьому курсі Маршалл продовжує брати участь у дебатах. В 1927 року команда Університету Лінкольна разом дебатувала із англійськими командами з Університету Редінга, Лондонського університету та Единбурзького університету . Питання дебатів було сформульовано так: «Вирішено, що ставлення англосаксів до підконтрольних кольорових рас є неетичним та шкідливим для прогресу». Команда Маршалла захищала цю тезу, засудивши англійський імперіалізм, та стверджуючи, що англосакси пригнічували кольорові раси задля переваг бізнесу. Пізніше Маршалл брав участь в дебатах в Гарвардському університеті з наступним чином сформульованої тези: «Вирішено, що подальше змішування рас в США є бажаним». Ці дебати привернули увагу місцевого Ку-клукс-клану. Члени Ку-клукс-клану вимагали скасувати дебати, або змінити тему. Коли дебати почались, то в будівлю, в якій вони проходили, летіло каміння. Однак, дебати все ж відбулись. Команді Маршалла випало заперечити тезу, і заперечення зводилось до того, що діти у змішаних сім'ях не належать до жодної з рас, і що в багатьох штатах міжрасові шлюби були заборонені.

Маршалл майже не відвідував університет протягом другого семестру третього курсу спочатку з причин здоров'я, а потім, можливо, через брак фінансів. Він повернувся до університету вже в 1928 році. В 1929 році він познайомився із своєю майбутньою дружиною, студенткою Пенсильванського університету, Вівіан Барі. Вівіан та Тургуд одружились того ж року. В 1930 році Маршалл закінчив Університет Лінкольна з відзнакою.

Навчання в Школі права Говардського університету

Після закінчення Університету Лінкольна Маршалл вступив до Школи права Говардського університету. Однак він не переїхав до Вашингтону, де знаходилась школа, через брак коштів, а їздив туди з Балтимору шість днів на тиждень. На першому курсі від досяг особливих успіхів у юридичних дослідженнях та навчальному судовому процесі. Його викладач з юридичних досліджень , майбутній перший федеральний суддя-афроамериканец, був дуже вражений Маршаллом та поставив йому найвищу оцінку. Маршалл закінчив перший рік школи з найвищою середньою оцінкою в своєму класі, а також отримав Премію Калагана за отримання найвищої оцінки з юридичної бібліографії.

Пізніше Маршалл влаштувався помічником бібліотекара в бібліотеці Школи права. На другому та третьому курсі школи також залишався найкращим студентом класу. Він отримав найвищі оцінки з курсу доказів, міжнародного приватного права, управління заповітами та спадщиною. Він також виграв навчальний судовий процес. На другому курсі Маршалл робив юридичне дослідження даля свого викладача Вільяма Гейтсі у справі Джорджа Кроуфорда, афроамериканця, якого звинувачували у вбивстві двох білих жінок. На літніх канікулах Маршалл працював офіціантом в елітному заміському клубі. В 1933 році Маршалл закінчив Школу права з відзнакою, а через два тижні склав адвокатський іспит.

Національна асоціація сприяння прогресу кольорового населення

image
Маршалл (в центрі), Джордж Едвард Челмерс Гейз та Джеймс Небріт вітають один одного після рішення Верховного суду в справі «Браун проти Ради з питань освіти»

В 1933 році після закінчення юридичної школи Маршалл відкрив невелику юридичну практику в Балтиморі. В той же час він все більше долучається до справ щодо громадянських прав, і скоро його кар'єра зосереджується саме на громадянських правах. Під егідою Національної асоціації сприяння прогресу кольорового населення (англ. National Association for the Advancement of Colored People, або скорочено англ. NAACP) він багато подорожує Мерілендом, розслідуючи лінчування. Крім того, він добився, щоб чорношкірим вчителям платили таку саму зарплатню, що ї білим, а також організував бойкот мережі магазинів A&P, щоб примусити мережу наймати білих працівників.

В 1935 році Маршалл одержав значну юридичну перемогу: разом із своїм викладачем з Говардського університету вони домоглись, десегреграції в Школі права Мерілендського університету.

В 1936 році Маршалл став спеціальним допоміжним радником Національної асоціації сприяння прогресу кольорового населення в Нью-Йорку. В 1940 році він став головним радником з питань планування юридичної стратегії для Фонду юридичного захисту та освіти Національної асоціації сприяння прогресу кольорового населення. В 1944 році Маршал здобув виборчі права для чорношкірих жителів півдня США, коли успішно виступив у знаковій справі «Сміт проти Олрайта» (англ. Smith v. Allwright), в якій Верховний суд США постановив, що закони Техасу, які дозволяли виключно білі праймериз були антиконституційними.

В 1948 році Маршал виграв у Верховному суді знакову справу «Шеллі проти Кремера» (англ. Shelley v. Kraemer), в якій Верховний суд постановив, що обмеження на володіння власністю на підставі раси були незаконними. В 1950 Маршалл здобув перемогу в двох інших важливих справах: «Світ проти Пейнтера» (англ. Sweatt v. Painter) та «Маклорен проти Членів правління вищої освіти штату Оклахома» (англ. McLaurin v. Oklahoma State Regents), в яких Верховний суд США постановив, що закони штатів, які забороняють спільне навчання чорношкірих та білих, були антиконституційними.

В 1951 році Маршалл здійснив подорож до Японії та Південної Кореї з метою розслідування звинувачень щодо жорстокого поводження із чорношкірими солдатами з боку південних командирів. В 1954 році Маршалл з командою юристів з Національної асоціації сприяння прогресу кольорового населення в Нью-Йорку виграв знакову справу «Браун проти Ради освіти» (англ. Brown v. Board of Education of Topeka), в якій Верховний суд США постановив, що сегрегація в державних закладах освіти була антиконституційною.

Призначення на посаду судді Апеляційного суду другого округу США

В 1961 році президент Джон Кеннеді призначив Маршалла суддею Апеляційного суду другого округу США, який розглядає апеляції з окружних судів штатів Вермонт, Нью-Йорк та Коннектикут. Спочатку він вагався щодо пропозиції президента Кеннеді, побоюючись, що його союзники по руху за громадянські права подумають, що він кидає боротьбу. «Мені довелося боротися з собою», — сказав він в одному інтерв'ю. «Але на той час я створив штат — до біса хороший персонал — чудову раду та підтримку, яка дозволила б їм йти вперед. І коли у когось є можливість служити уряду, він повинен двічі подумати, перш ніж відмовитись від неї.»

Призначивши Маршалла, Кеннеді скористався процедурою «призначення під час перерви» (англ. recess appointment), тобто призначення посадовця в той час, коли Сенат перебував на перерві. Це дозволило Маршаллу почати виконувати суддівські обов'язки незабаром після призначення. Лише через кілька місяців після призначення Кеннеді представив кандидатуру Маршалла на схвалення Юридичному комітету Сенату США. Слухання комітету щодо схвалення кандидатури Маршалла відкладались 2 рази. Сенатор-республіканець заявляв, що подальшій затримці слухань не було виправдань. Представляючи кандидатуру Маршалла, Кітінг наголосив, що в ролі федерального судді Маршалл буде поводитись як юрист та американець, а не як захисник певної групи.

На слуханнях розглядалось питання договору між Германом Світтом, одним із позивачів у декількох справах, якими займалась Національна асоціація сприяння прогресу кольорового населення (зокрема, в справі «Світ проти Пейнтера», та самою асоціацією. Йшлося про умову договору, згідно за якою, під час судового розгляду асоціація надавала фінансову підтримку Світу. Це порушувало правила юридичної етики. Маршалл відповів, що він був не в курсі цієї умови, а контракт складали місцеві юристи. Схвалення кандидатури затягувалось: слухання почались в квітні 1962, потім була перерва до липня 1962. На серпневих слуханнях сенатори продовжували вивчати питання юридичної етики: вони зосередили свою увагу на листі, в якому Маршалл вказував, що їм потрібен позивач, щоб оскаржити сегрегацію в Луїзіані. Це нібито порушувало юридичну етику, оскільки юристам заборонялось створювати судові процеси.

Під-комітет, що мав рекомендувати або не рекомендувати схвалення, затримував своє голосування. Врешті, Юридичний комітет Сенату, не чекаючи рекомендації від під-комітету, схвалив кандидатуру Маршалла у співвідношенні 11 до 4, а пізніше Сенат проголосував за схвалення кандидатури Маршалла у співвідношенні 54 до 15. Це сталося лише 12 вересня 1962 року, тобто майже через рік, після того, як Маршалл приніс присягу. Маршалл був суддею Апеляційного суду другого округу США з 1961 по 1965 рік. На цій посаді Маршалл написав більше ніж 150 думок.

Призначення на посаду Генерального соліситора США

В 1965 році президент Ліндон Джонсон призначив Маршалла Генеральним соліситором США — юристом, що представляє уряд у справах, що розглядаються у Верховному суді, а також приймає рішення щодо необхідності апеляцій в справах, що розглядались у федеральних судах нижчих інстанцій. Через два тижні після того, як Джонсон номінував Маршалла на посаду Генерального соліситора, відбулись слухання Юридичного комітету Сенату для схвалення чи відхилення кандидатури Маршалла. Маршалл вже готувався до того, що слухання, як і тоді, коли його призначили федеральним суддею, будуть тривати довго. Однак Джонсон наполягав на швидкому схваленні кандидатури Маршалла, тому він тиснув на сенаторів. Юридичний комітет Сенату радився лише 29 хвилин перед тим, як затвердити кандидатуру Маршалла. Наступного дня Сенат, у співвідношенні 69 до 11, схвалив кандидатуру Маршалла на пост Генерального соліситора США.

Таким чином, Маршалл став першим афроамериканцем, призначеним на пост Генерального соліситора.

Призначення на посаду судді Верховного суду США

В 1967 році Ліндон Джонсон номінував Маршалла на посаду судді Верховного суду США. Таким чином, Маршалл став першим афроамериканцем, який обіймав посаду судді Верховного суду США.

Останні роки

В 1991 році Маршалл вийшов на пенсію за станом здоров'я. На прес-конференції з приводу своєю відставки, на питання журналіста «що з Вами?» Маршалл відповів: «Що зі мною? Я старий. Я старію і розвалююсь». Тургуд Маршалл помер від серцевої недостатності 24 січня 1993 року в лікарні в Бетесді, Меріленд, напередодні того, як мав приводити до присяги Віце-президента США Ела Ґора.

Діяльність на посаді Генерального соліситора США

На посаді Генерального соліситора Маршалл відзначився тим, що представляв уряд в таких важливих справах, як «Гарпер проти Ради виборів Вірджинії» (англ. Harper v. Virginia Board of Elections), «США проти Ґеста» (англ. United Slates v. Guest), «Федеральна торгова комісія проти Procter & Gamble» (англ. FTC v. Procter & Gamble) та «Національна рада з трудових відносин проти Allis Chalmers Mfg. Co» (англ. NLRB v. Allis Chalmers Mfg. Co).

В справі «Гарпер проти Ради виборів Вірджинії» суд розглядав конституційність виборчого податку, що накладався у Вірджинії. Раніше Верховний суд постійно постановляв, що Конституція США не надавала загального виборчого права, коли йшлося про штатні вибори, тобто вибори на виборні посади штату. Тим не менш, у своєму поданні Маршалл стверджував, що виборчий податок обмежує виборчі права, гарантовані Конституцією, а також вказував на фундаментальну несправедливість податку, а також відсутність зв'язку між здатністю платити податок та здатністю розуміти політичні проблеми. Верховний суд постановив, що виборчий податок був неконституційним, але не прийняв аргумент Маршалла, що податок порушує виборчі права, гарантовані Конституцією США. Натомість, Верховний суд поклався на інші аргументи Маршалла: несправедливість та економічну нерівність.

В справі «Міранда проти Аризони» (англ. Miranda v. Arizona) Маршалл безуспішно стверджував, що перед тим як допитувати свідків чи підозрюваних ФБР в достатньому обсязі попереджало допитуваних про їхні права.

Загалом протягом дворічного перебування на посаді Маршалл представляв уряд у 18-ти справах, з яких виграв — 14.

Маршалл згадував свою роботу на посаді Генерального соліситора як «найбільш ефективну роботу».

Особисте життя

Перша дружина судді Маршалла, активістка за громадянські права , з якою він одружився в 1929 році, померла від раку в лютому 1955 року. У грудні того ж року він одружився з , відомою як Сіссі, також активісткою громадянських прав. У них народилось двоє синів: Тургуд-молодший, координатор із законодавчих питань в Офісі віце-президента, а раніше юрист у Юридичному комітеті Сенату, і Джон, колишній співробітник поліції штату Вірджинія, який також працював в адміністраціях губернаторів Вірджинії Марка Ворнера та Тіма Кейна.

Номінації та нагороди

В 1946 році Національна асоціація сприяння прогресу кольорового населення вручила Маршаллу , якою нагороджуються афроамериканці за видатні досягнення.

В 1993 році президент Білл Клінтон посмертно нагородив Маршалла Президентською медаллю свободи.

Вшанування пам'яті

На честь Тургуда Маршалла названі: Міжнародний аеропорт «Балтимор-Вашингтон», освітній заклад , середня школа в Техасі, — Середня школа ім. Тургуда Маршалла (англ. Thurgood Marshall High School), юридична школа в Техаському південному університеті — Школа права ім. Тургуда Маршалла (англ. Thurgood Marshall School of Law), юридична бібліотека Університету Меріленда нью-йоркська будівля, в якій розташовується Апеляційний суд другого округу США та Окружний суд південного округа Нью-Йорка, — Будинок правосуддя Тургуда Маршалла (англ. Thurgood Marshall United States Courthouse) та вашингтонська будівля, в якій знаходяться офіси, що підтримують роботу федеральних судів, — Федеральна судова будівля ім. Тургуда Маршалла (англ. Thurgood Marshall Federal Judiciary Building).

В 2003 році Поштова служба США вшанувала Маршалла, розмістивши його зображення на пам'ятній марці.

Праці Маршалла

Вибранні статті

  • «Пан суддя Мьорфі та громадянські права» (англ. Mr. Justice Murphy and Civil Rights; 1949) — в журналі Michigan Law Review
  • «Верховний суд як захисник громадянських прав: рівний захист законів» (англ. The Supreme Court as Protector of Civil Rights: Equal Protection of the Laws; 1951) — в журналі The ANNALS of the American Academy of Political and Social Science
  • «Оцінка недавніх зусиль досягти расової інтеграції в освіті за допомогою судових процесів» (англ. An evaluation of recent efforts to achieve racial integration in education through resort to the courts; 1952) — в журналі The Journal of Negro Education
  • "Розквіт і крах «білих демократичних праймериз» (англ. The Rise and Collapse of the" White Democratic Primary"; 1957) — в журналі The Journal of Negro Education
  • «Право та прагнення до рівності» (англ. Law and the Quest for Equality; 1967) — в журналі Washington University Law Quarterly
  • «Групова дія в боротьбі за справедливість» (англ. Group Action in the Pursuit of Justice; 1969) — в журналі New York University Law Review
  • «Зауваження щодо смертної кари, зроблені на конференції суддів другого округу» (англ. Remarks on the Death Penalty Made at the Judicial Conference of the Second Circuit; 1986) — в журналі Columbia Law Review
  • «Двохсотріччя Конституції: вшанування невірного документу?» (англ. The Constitution's Bicentennial: Commemorating the Wrong Document; 1987) — в журналі Vanderbilt Law Review
  • «Конституція: живий документ» (англ. The Constitution: A living document; 1987) — в журналі Howard Law Journal
  • «Міркування з приводу двохсотліття Конституції США» (англ. Reflections on the bicentennial of the United States Constitution;1987) — в журналі Harvard Law Review

В популярній культурі

Маршалла грали наступні актори в кіно та серіалах:

В бродвейській моновиставі «Тургуд» (англ. Thurgud) Маршалла зіграв актор Лоренс Фішберн.

Примітки

  1. https://ancexplorer.army.mil/publicwmv/index.html#/arlington-national/
  2. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  3. Phillips G. O. African American Leaders of Maryland: A Portrait Gallery — Baltimore: MdHS, 2004. — 155 p. —
    d:Track:Q79051927d:Track:Q67778540d:Track:Q6781336d:Track:Q5092
  4. BlackPast.org — 2004.
    d:Track:Q30049687
  5. Rowan, Carl T. (1993). Dream Makers, Dream Breakers: The World of Justice Thurgood Marshall [Творці мрій, руйнівники мрій: світ судді Тургуда Маршалла] (англійською) . Little, Brown & Co. ISBN .
  6. Davis, Michael D; Clark, Hunter R. (1992). Thurgood Marshall: Warrior at the Bar, Rebel on the Bench [Тургуд Маршалл: воїн в адвокатській колегії, повстанець на суддівській лаві] (англійською) . Carol Publishing Group. ISBN .
  7. Gibson, Larry S (2012). Young Thurgood: The Making of a Supreme Court Justice [Молодий Тургуд: становлення судді Верховного суду] (англійською) . Prometheus Books. ISBN . {{}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ ()
  8. Thurgood Marshall, Civil Rights Hero, Dies at 84. archive.nytimes.com. Процитовано 30 жовтня 2023.
  9. Tushnet, Mark V. (1997). Making Constitutional Law: Thurgood Marshall and the Supreme Court, 1961—1991 [Створюючи конституційне право: Тургуд Маршалла та Верховний суд, 1961—1991]. (англійською) New York: Oxford University Press. ISBN 978-0-19-509314-8.[1]
  10. Kennedy, R., & Minow, M. (1989). Thurgood Marshall and Procedural Law: Lawyer's Lawyer, Judge's Judge [Тургуд Маршалл та процесуальне право: юрист юриста, суддя судді]. Harv. BlackLetter J., 6, 95 (англійською)[2][недоступне посилання].
  11. John Marshall: Biography (англійською) . Процитовано 30 жовтня 2023.
  12. Archives, L. A. Times (1 грудня 1993). Five 'Greatest Reformers' Given Medal of Freedom by President. Los Angeles Times (амер.). Процитовано 28 жовтня 2023.
  13. Gilmore, Brian (Summer 2008). «Lawyer of the Century: Thurgood Marshall's Legacy Looms Large in a World He Helped to Create» [Юрист століття: Спадщина Тургуда Маршалла має величезне значення у світі, який він допоміг створити]. (англійською) The Crisis. сс. 20–23 [3]
  14. About. marshall.ucsd.edu. Процитовано 28 жовтня 2023.
  15. About MHS / History. www.fortbendisd.com (англ.). Процитовано 28 жовтня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  16. Welcome to Thurgood Marshall School of Law in Houston, Texas. www.tsulaw.edu. Процитовано 28 жовтня 2023.
  17. Library. www.law.umaryland.edu. Процитовано 28 жовтня 2023.
  18. Thurgood Marshall. postalmuseum.si.edu (англ.). Процитовано 28 жовтня 2023.
image
Статуя Маршалла біля Мерілендського капітолію


image Це незавершена стаття про особу США.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
image Це незавершена стаття про юриста.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Marshall Turgud Marshall angl Thurgood Marshall 2 lipnya 1908 24 sichnya 1993 suddya Verhovnogo sudu SShA priznachenij 1967 roku prezidentom Dzhonsonom Pravnuk raba uchasnik ruhu za gromadyanski prava afroamerikanciv u SShA Yak advokat Nacionalnoyi asociaciyi spriyannya progresu kolorovogo naselennya vigrav spravu Braun proti Radi u spravah osviti u 1954 roci Pershij afroamerikanec yakij stav suddeyu Verhovnogo Sudu SShA Turgud MarshallThurgood MarshallTurgud MarshallSuddya Verhovnogo sudu SShA2 zhovtnya 1967 1 zhovtnya 1991PrezidentLindon Dzhonson Richard Nikson Dzherald Ford Dzhimmi Karter Ronald Rejgan Dzhordzh Gerbert Voker BushPoperednikNastupnikKlarens Tomas32 ij Generalnij solisitor SShA23 serpnya 1965 30 serpnya 1967PrezidentLindon DzhonsonPoperednikNastupnikSuddya Apelyacijnogo sudu drugogo okrugu SShA5 zhovtnya 1961 23 serpnya 1965PrezidentDzhon Kennedi Lindon DzhonsonPoperednikPosada stvorenaNastupnikNarodivsya2 lipnya 1908 1908 07 02 Baltimor MerilendPomer24 sichnya 1993 1993 01 24 84 roki Betesda Merilend PohovanijArlingtonskij nacionalnij cvintar 1 2 Vidomij yakyurist pravozahisnik advokat suddya Gromadyanstvo SShANacionalnistafroamerikanci 3 4 Alma materUniversitet Linkolna 1930 d cherven 1933 i d 1925 Politichna partiyaDemokratichna partiya SShABatkoVilyam MarshallMatiNorma MarshallU shlyubi zd i dDitid i dProfesiyayuristNagorodi Premiyi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisRanni roki Turgud Marshall narodivsya 2 lipnya 1908 roku v Baltimori Merilend v rodini Normi ta Vilyama Marshalliv Jogo mati bula vchitelkoyu a batko veteranom gromadyanskoyi vijni sho voyuvav na boci Soyuzu Federaciyi Vilyam Marshall takozh pracyuvav oficiantom v restoranah a takozh u vagonah restoranah na zaliznici Jogo prapradid buv rabom yakogo privezli z Kongo do Merilendu Turgud rozpovidav sho v jogo prapradida z Kongo buv nastilki buntivnij harakter sho gospodar jogo vidpustiv na volyu Jogo did z boku batka buv vlasnikom produktovogo magazinu v Baltimori Za povidomlennyam gazeti Baltimore Sun v 1875 roci jogo did z boku materi brav uchast v masovij demonstraciyi proti nasilstva policiyi nad afroamerikancyami Pislya narodzhennya Turguda rodina Marshalliv pereyihala do Nyu Jorku do titki Turguda z boku materi Batko Turguda todi pracyuvav na nyu jorkskij centralnij zaliznici Koli Turgudu prijshov chas jti do shkoli Marshalli povernulis do Baltimora V Baltimori Vilyam Marshall prodovzhuvav pracyuvati oficiantom v gotelyah zamiskih klubah ta vagonah restoranah V Baltimori Turgud pishov do molodshoyi shkoli Shkoli 103 im Genri Gajlanda Garneta nazvanoyi na chest abolicionista Shkola 103 bula shkoloyu dlya afroamerikanciv i vvazhalas najkrashoyu shkoloyu dlya afroamerikanciv u misti V cij shkoli Turgud provchivsya z 1 po 8 ij klasi V 1921 roci vin zakinchiv molodshu shkolu ta perejshov do starshoyi shkoli yaka todi nazivalas starshoyu shkoloyu dlya kolorovih Marshall ne tilki navchavsya a j pracyuvav Vin pochav pracyuvati iz semi rokiv koli stav rozsilnim produktovogo magazinu Piznishe vin pracyuvav dostavshikom kapelyuhiv vantazhnikom na zaliznici ta oficiantom v eksklyuzivnomu klubi Za spogadami Marshalla v starshih klasah vin buv zaareshtovanij za bijku z bilim cholovikom Za jogo slovami koli vin namagavsya vtisnutis u trolejbus trimayuchi kupu kapelyuhiv yaki mav dostaviti po roboti jogo shtovhnuv bilij cholovik nazvavshi jogo nigerom ta skazav jomu sho vin vliz popered biloyi zhinki i shob vin bilshe tak ne robiv Turgud rozlyutivsya i vdariv cogo cholovika priyihala policiya ta zaareshtuvala jogo Turgud podzvoniv svoyemu robotodavcyu kapelyushniku Mortimeru Shoenu i toj zabrav jogo z policejskogo viddilku zaplativshi 50 dolariv SShA Marshall zgaduvav sho Shoen nikoli ne prosiv povernuti ci groshi a takozh ne prosiv vidshkoduvati vtrati za poshkodzhenni v bijci kapelyuhi V starshih klasah Turgud zahopivsya debatami yaki stali odniyeyi z form navchalnih zmagan spochatku v koledzhah a potim v starshih shkolah Koledzhi ta starshi shkoli vlashtovuvali zmagannya z debativ stvoryuvalis ligi z debativ Koli Turgud buv v dev yatomu klasi jogo zaprosili do shkilnoyi komandi z debativ yaka zmagalas iz komandami shkil dlya afroamerikanciv v Merilendi Delaveri ta okruzi Kolumbiya V odinadcyatomu ta dvanadcyatomu klasah vin buv kapitanom shkilnoyi komandi z debativ V 1925 roci Marshall zakinchiv z vidznakoyu shkolu yaka vzhe na toj chas nazivalas na chest Frederika Duglasa vidomogo borcya za prava afroamerikanciv Universitetski roki Pislya zakinchennya shkoli pered Turgudom postalo pitannya koledzhu Vin ne mig vstupiti do Merilendskogo universitetu oskilki todi universitet ne prijmav afroamerikanciv Vin virishiv piti do malenkogo privatnogo navchalnogo zakladu dlya afroamerikanciv Universitetu Linkolna v Oksfordi Pensilvaniya Navchayuchis v Universiteti Linkolna vin takozh pracyuvav v pekarni studmistechka shob finansuvati svoye navchannya V Universiteti Linkolna Marshall navchavsya na odnomu kursi iz vidomim amerikanskim poetom ta pismennikom Lengstonom G yuzom V pershij rik navchannya akademichni uspihi Marshalla buli trohi vishimi za seredni vin dobre rozumivsya na matematici ale v nogo vazhko jshli inozemni movi V universiteti Marshall prodovzhiv brati uchast v debatah stavshi chlenom universitetskoyi komandi z debativ yaka zmagalas z komandami z universitetiv dlya chornoshkirih koledzh Morgana v Merilendi Govardskij universitet ta Virdzhiniya Yunion Yuniversiti v Richmondi Na litnih kanikulah pislya pershogo kursu Marshall vlashtuvavsya na robotu oficiantom u vagon restoran zaliznici sho kursuvala z Vashingtonu na pivnich ta na zahid Na drugomu kursi vin stav chlenom braterstva a takozh pochav pridilyati bilshe uvagi navchannyu sho pokrashilo jogo akademichnu uspishnist Krim togo na comu kursi Marshall vidznachivsya tim sho buv vidstoronenij vid zanyat na tizhden za gejzing praktiku yaka polyagala v tomu sho starshi studenti universitetu ckuvali pershokursnikiv Gejzing buv svoyeridnoyu tradiciyeyu v universiteti i Marshall tezh vidchuv jogo na sobi koli buv pershokursnikom Koli Marshall buv na drugomu kursi gejzing oficijno zaboronili direktivoyu vikonuyuchogo obov yazki prezidenta universitetu Takozh na drugomu kursi Marshall zanurivsya v debati Razom iz svoyeyu komandoyu z debativ vin vzyav uchast v pershih mizhrasovih debatah mizh komandami koledzhiv Temoyu cih debativ buv Suhij zakon Takozh vin vzyav uchast u debatah iz komandoyu Universitetu shtatu Pensilvaniya Komanda Marshalla vidstoyuvala poziciyu sho Suhij zakon buv zanadto zhorstkim ta potribno bulo zaprovaditi deyaki poslablennya Na tretomu kursi Marshall prodovzhuye brati uchast u debatah V 1927 roku komanda Universitetu Linkolna razom debatuvala iz anglijskimi komandami z Universitetu Redinga Londonskogo universitetu ta Edinburzkogo universitetu Pitannya debativ bulo sformulovano tak Virisheno sho stavlennya anglosaksiv do pidkontrolnih kolorovih ras ye neetichnim ta shkidlivim dlya progresu Komanda Marshalla zahishala cyu tezu zasudivshi anglijskij imperializm ta stverdzhuyuchi sho anglosaksi prignichuvali kolorovi rasi zadlya perevag biznesu Piznishe Marshall brav uchast v debatah v Garvardskomu universiteti z nastupnim chinom sformulovanoyi tezi Virisheno sho podalshe zmishuvannya ras v SShA ye bazhanim Ci debati privernuli uvagu miscevogo Ku kluks klanu Chleni Ku kluks klanu vimagali skasuvati debati abo zminiti temu Koli debati pochalis to v budivlyu v yakij voni prohodili letilo kaminnya Odnak debati vse zh vidbulis Komandi Marshalla vipalo zaperechiti tezu i zaperechennya zvodilos do togo sho diti u zmishanih sim yah ne nalezhat do zhodnoyi z ras i sho v bagatoh shtatah mizhrasovi shlyubi buli zaboroneni Marshall majzhe ne vidviduvav universitet protyagom drugogo semestru tretogo kursu spochatku z prichin zdorov ya a potim mozhlivo cherez brak finansiv Vin povernuvsya do universitetu vzhe v 1928 roci V 1929 roci vin poznajomivsya iz svoyeyu majbutnoyu druzhinoyu studentkoyu Pensilvanskogo universitetu Vivian Bari Vivian ta Turgud odruzhilis togo zh roku V 1930 roci Marshall zakinchiv Universitet Linkolna z vidznakoyu Navchannya v Shkoli prava Govardskogo universitetu Pislya zakinchennya Universitetu Linkolna Marshall vstupiv do Shkoli prava Govardskogo universitetu Odnak vin ne pereyihav do Vashingtonu de znahodilas shkola cherez brak koshtiv a yizdiv tudi z Baltimoru shist dniv na tizhden Na pershomu kursi vid dosyag osoblivih uspihiv u yuridichnih doslidzhennyah ta navchalnomu sudovomu procesi Jogo vikladach z yuridichnih doslidzhen majbutnij pershij federalnij suddya afroamerikanec buv duzhe vrazhenij Marshallom ta postaviv jomu najvishu ocinku Marshall zakinchiv pershij rik shkoli z najvishoyu serednoyu ocinkoyu v svoyemu klasi a takozh otrimav Premiyu Kalagana za otrimannya najvishoyi ocinki z yuridichnoyi bibliografiyi Piznishe Marshall vlashtuvavsya pomichnikom bibliotekara v biblioteci Shkoli prava Na drugomu ta tretomu kursi shkoli takozh zalishavsya najkrashim studentom klasu Vin otrimav najvishi ocinki z kursu dokaziv mizhnarodnogo privatnogo prava upravlinnya zapovitami ta spadshinoyu Vin takozh vigrav navchalnij sudovij proces Na drugomu kursi Marshall robiv yuridichne doslidzhennya dalya svogo vikladacha Vilyama Gejtsi u spravi Dzhordzha Krouforda afroamerikancya yakogo zvinuvachuvali u vbivstvi dvoh bilih zhinok Na litnih kanikulah Marshall pracyuvav oficiantom v elitnomu zamiskomu klubi V 1933 roci Marshall zakinchiv Shkolu prava z vidznakoyu a cherez dva tizhni sklav advokatskij ispit Nacionalna asociaciya spriyannya progresu kolorovogo naselennya Marshall v centri Dzhordzh Edvard Chelmers Gejz ta Dzhejms Nebrit vitayut odin odnogo pislya rishennya Verhovnogo sudu v spravi Braun proti Radi z pitan osviti V 1933 roci pislya zakinchennya yuridichnoyi shkoli Marshall vidkriv neveliku yuridichnu praktiku v Baltimori V toj zhe chas vin vse bilshe doluchayetsya do sprav shodo gromadyanskih prav i skoro jogo kar yera zoseredzhuyetsya same na gromadyanskih pravah Pid egidoyu Nacionalnoyi asociaciyi spriyannya progresu kolorovogo naselennya angl National Association for the Advancement of Colored People abo skorocheno angl NAACP vin bagato podorozhuye Merilendom rozsliduyuchi linchuvannya Krim togo vin dobivsya shob chornoshkirim vchitelyam platili taku samu zarplatnyu sho yi bilim a takozh organizuvav bojkot merezhi magaziniv A amp P shob primusiti merezhu najmati bilih pracivnikiv V 1935 roci Marshall oderzhav znachnu yuridichnu peremogu razom iz svoyim vikladachem z Govardskogo universitetu voni domoglis desegregraciyi v Shkoli prava Merilendskogo universitetu V 1936 roci Marshall stav specialnim dopomizhnim radnikom Nacionalnoyi asociaciyi spriyannya progresu kolorovogo naselennya v Nyu Jorku V 1940 roci vin stav golovnim radnikom z pitan planuvannya yuridichnoyi strategiyi dlya Fondu yuridichnogo zahistu ta osviti Nacionalnoyi asociaciyi spriyannya progresu kolorovogo naselennya V 1944 roci Marshal zdobuv viborchi prava dlya chornoshkirih zhiteliv pivdnya SShA koli uspishno vistupiv u znakovij spravi Smit proti Olrajta angl Smith v Allwright v yakij Verhovnij sud SShA postanoviv sho zakoni Tehasu yaki dozvolyali viklyuchno bili prajmeriz buli antikonstitucijnimi V 1948 roci Marshal vigrav u Verhovnomu sudi znakovu spravu Shelli proti Kremera angl Shelley v Kraemer v yakij Verhovnij sud postanoviv sho obmezhennya na volodinnya vlasnistyu na pidstavi rasi buli nezakonnimi V 1950 Marshall zdobuv peremogu v dvoh inshih vazhlivih spravah Svit proti Pejntera angl Sweatt v Painter ta Makloren proti Chleniv pravlinnya vishoyi osviti shtatu Oklahoma angl McLaurin v Oklahoma State Regents v yakih Verhovnij sud SShA postanoviv sho zakoni shtativ yaki zaboronyayut spilne navchannya chornoshkirih ta bilih buli antikonstitucijnimi V 1951 roci Marshall zdijsniv podorozh do Yaponiyi ta Pivdennoyi Koreyi z metoyu rozsliduvannya zvinuvachen shodo zhorstokogo povodzhennya iz chornoshkirimi soldatami z boku pivdennih komandiriv V 1954 roci Marshall z komandoyu yuristiv z Nacionalnoyi asociaciyi spriyannya progresu kolorovogo naselennya v Nyu Jorku vigrav znakovu spravu Braun proti Radi osviti angl Brown v Board of Education of Topeka v yakij Verhovnij sud SShA postanoviv sho segregaciya v derzhavnih zakladah osviti bula antikonstitucijnoyu Priznachennya na posadu suddi Apelyacijnogo sudu drugogo okrugu SShA V 1961 roci prezident Dzhon Kennedi priznachiv Marshalla suddeyu Apelyacijnogo sudu drugogo okrugu SShA yakij rozglyadaye apelyaciyi z okruzhnih sudiv shtativ Vermont Nyu Jork ta Konnektikut Spochatku vin vagavsya shodo propoziciyi prezidenta Kennedi poboyuyuchis sho jogo soyuzniki po ruhu za gromadyanski prava podumayut sho vin kidaye borotbu Meni dovelosya borotisya z soboyu skazav vin v odnomu interv yu Ale na toj chas ya stvoriv shtat do bisa horoshij personal chudovu radu ta pidtrimku yaka dozvolila b yim jti vpered I koli u kogos ye mozhlivist sluzhiti uryadu vin povinen dvichi podumati persh nizh vidmovitis vid neyi Priznachivshi Marshalla Kennedi skoristavsya proceduroyu priznachennya pid chas perervi angl recess appointment tobto priznachennya posadovcya v toj chas koli Senat perebuvav na perervi Ce dozvolilo Marshallu pochati vikonuvati suddivski obov yazki nezabarom pislya priznachennya Lishe cherez kilka misyaciv pislya priznachennya Kennedi predstaviv kandidaturu Marshalla na shvalennya Yuridichnomu komitetu Senatu SShA Sluhannya komitetu shodo shvalennya kandidaturi Marshalla vidkladalis 2 razi Senator respublikanec zayavlyav sho podalshij zatrimci sluhan ne bulo vipravdan Predstavlyayuchi kandidaturu Marshalla Kiting nagolosiv sho v roli federalnogo suddi Marshall bude povoditis yak yurist ta amerikanec a ne yak zahisnik pevnoyi grupi Na sluhannyah rozglyadalos pitannya dogovoru mizh Germanom Svittom odnim iz pozivachiv u dekilkoh spravah yakimi zajmalas Nacionalna asociaciya spriyannya progresu kolorovogo naselennya zokrema v spravi Svit proti Pejntera ta samoyu asociaciyeyu Jshlosya pro umovu dogovoru zgidno za yakoyu pid chas sudovogo rozglyadu asociaciya nadavala finansovu pidtrimku Svitu Ce porushuvalo pravila yuridichnoyi etiki Marshall vidpoviv sho vin buv ne v kursi ciyeyi umovi a kontrakt skladali miscevi yuristi Shvalennya kandidaturi zatyaguvalos sluhannya pochalis v kvitni 1962 potim bula pererva do lipnya 1962 Na serpnevih sluhannyah senatori prodovzhuvali vivchati pitannya yuridichnoyi etiki voni zoseredili svoyu uvagu na listi v yakomu Marshall vkazuvav sho yim potriben pozivach shob oskarzhiti segregaciyu v Luyiziani Ce nibito porushuvalo yuridichnu etiku oskilki yuristam zaboronyalos stvoryuvati sudovi procesi Pid komitet sho mav rekomenduvati abo ne rekomenduvati shvalennya zatrimuvav svoye golosuvannya Vreshti Yuridichnij komitet Senatu ne chekayuchi rekomendaciyi vid pid komitetu shvaliv kandidaturu Marshalla u spivvidnoshenni 11 do 4 a piznishe Senat progolosuvav za shvalennya kandidaturi Marshalla u spivvidnoshenni 54 do 15 Ce stalosya lishe 12 veresnya 1962 roku tobto majzhe cherez rik pislya togo yak Marshall prinis prisyagu Marshall buv suddeyu Apelyacijnogo sudu drugogo okrugu SShA z 1961 po 1965 rik Na cij posadi Marshall napisav bilshe nizh 150 dumok Priznachennya na posadu Generalnogo solisitora SShA V 1965 roci prezident Lindon Dzhonson priznachiv Marshalla Generalnim solisitorom SShA yuristom sho predstavlyaye uryad u spravah sho rozglyadayutsya u Verhovnomu sudi a takozh prijmaye rishennya shodo neobhidnosti apelyacij v spravah sho rozglyadalis u federalnih sudah nizhchih instancij Cherez dva tizhni pislya togo yak Dzhonson nominuvav Marshalla na posadu Generalnogo solisitora vidbulis sluhannya Yuridichnogo komitetu Senatu dlya shvalennya chi vidhilennya kandidaturi Marshalla Marshall vzhe gotuvavsya do togo sho sluhannya yak i todi koli jogo priznachili federalnim suddeyu budut trivati dovgo Odnak Dzhonson napolyagav na shvidkomu shvalenni kandidaturi Marshalla tomu vin tisnuv na senatoriv Yuridichnij komitet Senatu radivsya lishe 29 hvilin pered tim yak zatverditi kandidaturu Marshalla Nastupnogo dnya Senat u spivvidnoshenni 69 do 11 shvaliv kandidaturu Marshalla na post Generalnogo solisitora SShA Takim chinom Marshall stav pershim afroamerikancem priznachenim na post Generalnogo solisitora Priznachennya na posadu suddi Verhovnogo sudu SShA V 1967 roci Lindon Dzhonson nominuvav Marshalla na posadu suddi Verhovnogo sudu SShA Takim chinom Marshall stav pershim afroamerikancem yakij obijmav posadu suddi Verhovnogo sudu SShA Ostanni roki V 1991 roci Marshall vijshov na pensiyu za stanom zdorov ya Na pres konferenciyi z privodu svoyeyu vidstavki na pitannya zhurnalista sho z Vami Marshall vidpoviv Sho zi mnoyu Ya starij Ya stariyu i rozvalyuyus Turgud Marshall pomer vid sercevoyi nedostatnosti 24 sichnya 1993 roku v likarni v Betesdi Merilend naperedodni togo yak mav privoditi do prisyagi Vice prezidenta SShA Ela Gora Diyalnist na posadi Generalnogo solisitora SShANa posadi Generalnogo solisitora Marshall vidznachivsya tim sho predstavlyav uryad v takih vazhlivih spravah yak Garper proti Radi viboriv Virdzhiniyi angl Harper v Virginia Board of Elections SShA proti Gesta angl United Slates v Guest Federalna torgova komisiya proti Procter amp Gamble angl FTC v Procter amp Gamble ta Nacionalna rada z trudovih vidnosin proti Allis Chalmers Mfg Co angl NLRB v Allis Chalmers Mfg Co V spravi Garper proti Radi viboriv Virdzhiniyi sud rozglyadav konstitucijnist viborchogo podatku sho nakladavsya u Virdzhiniyi Ranishe Verhovnij sud postijno postanovlyav sho Konstituciya SShA ne nadavala zagalnogo viborchogo prava koli jshlosya pro shtatni vibori tobto vibori na viborni posadi shtatu Tim ne mensh u svoyemu podanni Marshall stverdzhuvav sho viborchij podatok obmezhuye viborchi prava garantovani Konstituciyeyu a takozh vkazuvav na fundamentalnu nespravedlivist podatku a takozh vidsutnist zv yazku mizh zdatnistyu platiti podatok ta zdatnistyu rozumiti politichni problemi Verhovnij sud postanoviv sho viborchij podatok buv nekonstitucijnim ale ne prijnyav argument Marshalla sho podatok porushuye viborchi prava garantovani Konstituciyeyu SShA Natomist Verhovnij sud poklavsya na inshi argumenti Marshalla nespravedlivist ta ekonomichnu nerivnist V spravi Miranda proti Arizoni angl Miranda v Arizona Marshall bezuspishno stverdzhuvav sho pered tim yak dopituvati svidkiv chi pidozryuvanih FBR v dostatnomu obsyazi poperedzhalo dopituvanih pro yihni prava Zagalom protyagom dvorichnogo perebuvannya na posadi Marshall predstavlyav uryad u 18 ti spravah z yakih vigrav 14 Marshall zgaduvav svoyu robotu na posadi Generalnogo solisitora yak najbilsh efektivnu robotu Osobiste zhittyaPersha druzhina suddi Marshalla aktivistka za gromadyanski prava z yakoyu vin odruzhivsya v 1929 roci pomerla vid raku v lyutomu 1955 roku U grudni togo zh roku vin odruzhivsya z vidomoyu yak Sissi takozh aktivistkoyu gromadyanskih prav U nih narodilos dvoye siniv Turgud molodshij koordinator iz zakonodavchih pitan v Ofisi vice prezidenta a ranishe yurist u Yuridichnomu komiteti Senatu i Dzhon kolishnij spivrobitnik policiyi shtatu Virdzhiniya yakij takozh pracyuvav v administraciyah gubernatoriv Virdzhiniyi Marka Vornera ta Tima Kejna Nominaciyi ta nagorodiV 1946 roci Nacionalna asociaciya spriyannya progresu kolorovogo naselennya vruchila Marshallu yakoyu nagorodzhuyutsya afroamerikanci za vidatni dosyagnennya V 1993 roci prezident Bill Klinton posmertno nagorodiv Marshalla Prezidentskoyu medallyu svobodi Vshanuvannya pam yatiNa chest Turguda Marshalla nazvani Mizhnarodnij aeroport Baltimor Vashington osvitnij zaklad serednya shkola v Tehasi Serednya shkola im Turguda Marshalla angl Thurgood Marshall High School yuridichna shkola v Tehaskomu pivdennomu universiteti Shkola prava im Turguda Marshalla angl Thurgood Marshall School of Law yuridichna biblioteka Universitetu Merilenda nyu jorkska budivlya v yakij roztashovuyetsya Apelyacijnij sud drugogo okrugu SShA ta Okruzhnij sud pivdennogo okruga Nyu Jorka Budinok pravosuddya Turguda Marshalla angl Thurgood Marshall United States Courthouse ta vashingtonska budivlya v yakij znahodyatsya ofisi sho pidtrimuyut robotu federalnih sudiv Federalna sudova budivlya im Turguda Marshalla angl Thurgood Marshall Federal Judiciary Building V 2003 roci Poshtova sluzhba SShA vshanuvala Marshalla rozmistivshi jogo zobrazhennya na pam yatnij marci Praci MarshallaVibranni statti Pan suddya Morfi ta gromadyanski prava angl Mr Justice Murphy and Civil Rights 1949 v zhurnali Michigan Law Review Verhovnij sud yak zahisnik gromadyanskih prav rivnij zahist zakoniv angl The Supreme Court as Protector of Civil Rights Equal Protection of the Laws 1951 v zhurnali The ANNALS of the American Academy of Political and Social Science Ocinka nedavnih zusil dosyagti rasovoyi integraciyi v osviti za dopomogoyu sudovih procesiv angl An evaluation of recent efforts to achieve racial integration in education through resort to the courts 1952 v zhurnali The Journal of Negro Education Rozkvit i krah bilih demokratichnih prajmeriz angl The Rise and Collapse of the White Democratic Primary 1957 v zhurnali The Journal of Negro Education Pravo ta pragnennya do rivnosti angl Law and the Quest for Equality 1967 v zhurnali Washington University Law Quarterly Grupova diya v borotbi za spravedlivist angl Group Action in the Pursuit of Justice 1969 v zhurnali New York University Law Review Zauvazhennya shodo smertnoyi kari zrobleni na konferenciyi suddiv drugogo okrugu angl Remarks on the Death Penalty Made at the Judicial Conference of the Second Circuit 1986 v zhurnali Columbia Law Review Dvohsotrichchya Konstituciyi vshanuvannya nevirnogo dokumentu angl The Constitution s Bicentennial Commemorating the Wrong Document 1987 v zhurnali Vanderbilt Law Review Konstituciya zhivij dokument angl The Constitution A living document 1987 v zhurnali Howard Law Journal Mirkuvannya z privodu dvohsotlittya Konstituciyi SShA angl Reflections on the bicentennial of the United States Constitution 1987 v zhurnali Harvard Law ReviewV populyarnij kulturiMarshalla grali nastupni aktori v kino ta serialah Sidni Puatye v miniseriali Okremi ale rivni angl Separate But Equal 1991 roku Denni Glover v amerikanskomu filmi Najvazhlivishij bij Muhammeda Ali angl Muhammad Ali s Greatest Fight 2013 roku Chedvik Bouzman u filmi angl Marshall 2017 roku V brodvejskij monovistavi Turgud angl Thurgud Marshalla zigrav aktor Lorens Fishbern Primitkihttps ancexplorer army mil publicwmv index html arlington national Find a Grave 1996 d Track Q63056 Phillips G O African American Leaders of Maryland A Portrait Gallery Baltimore MdHS 2004 155 p ISBN 978 0 938420 69 9 d Track Q79051927d Track Q67778540d Track Q6781336d Track Q5092 BlackPast org 2004 d Track Q30049687 Rowan Carl T 1993 Dream Makers Dream Breakers The World of Justice Thurgood Marshall Tvorci mrij rujnivniki mrij svit suddi Turguda Marshalla anglijskoyu Little Brown amp Co ISBN 978 0 316 75978 6 Davis Michael D Clark Hunter R 1992 Thurgood Marshall Warrior at the Bar Rebel on the Bench Turgud Marshall voyin v advokatskij kolegiyi povstanec na suddivskij lavi anglijskoyu Carol Publishing Group ISBN 978 1 55972 133 2 Gibson Larry S 2012 Young Thurgood The Making of a Supreme Court Justice Molodij Turgud stanovlennya suddi Verhovnogo sudu anglijskoyu Prometheus Books ISBN 978 1 61614 571 2 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Thurgood Marshall Civil Rights Hero Dies at 84 archive nytimes com Procitovano 30 zhovtnya 2023 Tushnet Mark V 1997 Making Constitutional Law Thurgood Marshall and the Supreme Court 1961 1991 Stvoryuyuchi konstitucijne pravo Turgud Marshalla ta Verhovnij sud 1961 1991 anglijskoyu New York Oxford University Press ISBN 978 0 19 509314 8 1 Kennedy R amp Minow M 1989 Thurgood Marshall and Procedural Law Lawyer s Lawyer Judge s Judge Turgud Marshall ta procesualne pravo yurist yurista suddya suddi Harv BlackLetter J 6 95 anglijskoyu 2 nedostupne posilannya John Marshall Biography anglijskoyu Procitovano 30 zhovtnya 2023 Archives L A Times 1 grudnya 1993 Five Greatest Reformers Given Medal of Freedom by President Los Angeles Times amer Procitovano 28 zhovtnya 2023 Gilmore Brian Summer 2008 Lawyer of the Century Thurgood Marshall s Legacy Looms Large in a World He Helped to Create Yurist stolittya Spadshina Turguda Marshalla maye velichezne znachennya u sviti yakij vin dopomig stvoriti anglijskoyu The Crisis ss 20 23 3 About marshall ucsd edu Procitovano 28 zhovtnya 2023 About MHS History www fortbendisd com angl Procitovano 28 zhovtnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Welcome to Thurgood Marshall School of Law in Houston Texas www tsulaw edu Procitovano 28 zhovtnya 2023 Library www law umaryland edu Procitovano 28 zhovtnya 2023 Thurgood Marshall postalmuseum si edu angl Procitovano 28 zhovtnya 2023 Statuya Marshalla bilya Merilendskogo kapitoliyu Ce nezavershena stattya pro osobu SShA Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro yurista Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ