Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Тульчи́нський райо́н — колишній район Вінницької області. Адміністративний центр — місто районного значення Тульчин. Територія району становить 1124 км², населення — 157 200 (01.01.2018).
| Тульчинський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| ліквідована адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
 | |||||
Колишній район на карті  Вінницька область | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  СРСР ( УСРР),  Україна | ||||
| Область: | Вінницька область | ||||
| Код КОАТУУ: | 0524300000 | ||||
| Утворений: | 1923 | ||||
| Ліквідований: | 17 липня 2020 | ||||
| Населення: | ▼ 157 200 (01.01.2018) | ||||
| Площа: | 1120 км² | ||||
| Густота: | 140,36 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-4335 | ||||
| Поштові індекси: | 23600—23665 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | місто Тульчин | ||||
| Міські ради: | 1 | ||||
| Селищні ради: | 2 | ||||
| Сільські ради: | 23 | ||||
| Міста: | 1 | ||||
| Смт: | 2 | ||||
| Села: | 39 | ||||
| Селища: | 9 | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Авраменко Олексій Петрович | ||||
| Голова РДА: | |||||
| Вебсторінка: | Тульчинська районна рада Тульчинська РДА | ||||
| Адреса: | 23600, Вінницька область, Тульчинський район, м. Тульчин, вул. Миколи Леонтовича, 1 | ||||
| Мапа | |||||
| | |||||
|
| |||||
Географія
Район розташований в південно-східній частині Вінницької області, яка у фізико-географічному відношенні належить до лісостепової зони, в південній частині Подільського плато, переважно вздовж річок Південний Буг та Сільниця.
Адміністративним центром району є м. Тульчин, віддалене від обласного центру (м. Вінниця) на 80 км.
Загальна протяжність автомобільних шляхів по району становить 406,7 км. В районі знаходиться 3 залізничних станції. Загальна довжина лінії залізниць близько 55 км. Є три залізничні станції: Журавлівка, Юрківка, Кирнасівка.
Територія району становить 1124 км², або 4,3 % до загальної площі Вінницької області. Загальна площа водного басейну становить 2402 га. Лісові площі становлять 19205 га, переважно дубово-грабові ліси. На території району існує 13 заповідних об'єктів площею 877,02 га, один із них загальнодержавного значення (582 га) і 12 місцевого значення.
На території району розташовані значні запаси корисних копалин: граніт — 21,8 га, глина — 15,8 га, пісок — 60 га.
Історія
Перша документальна згадка про Тульчинський район відноситься до 1607 р. під назвою Нестервар, як фортеця для захисту від татар. Під стінами фортеці Нестервар в 1648 році в період повстання Хмельницького, схрещували свої шаблі селянсько-козацькі загони Івана Ганжі та полковника Максима Кривоноса, а пізніше Семена Палія. До 1699 року на Тульчинщині панували турецькі яничари, після чого вона знову опинилась під контролем Речі Посполитої.
У 1793 році Тульчин стає повітовим містом Брацлавського намісництва.
З березня 1796 по березень 1797 року на Тульчинщині перебував великий російський полководець Олександр Васильович Суворов. Тут він навчав своїх чудо-богатирів долати ворога. В с. Тиманівці зберігаються криниці, які викопали і облаштували в свій час солдати О.Суворова, діє відкритий у вересні 1947 року народний музей фельдмаршала. Саме тут великий полководець написав свою геніальну працю «Наука перемагати».
У 1806 році на Тульчинській землі побував один із зачинателів української класичної літератури — поет і драматург, автор «Енеїди» і «Наталки Полтавки» — І. П. Котляревський.
З Тульчином пов'язані імена декабриста П. І. Пестеля, російського поета О. С. Пушкіна, художників І. М. Сошенка, П. Я. Рейхеля, А.Сокиринського, письменників Якова Качури, Петра Маруні, польського поета-демократа Юліуша Словацького. В с. Маньківка нашого району народився відомий український письменник-демократ А. П. Свідницький (1834–1871), автор роману «Люборацькі». В період з 1908 по 1921 рік на Тульчинщині перебував славетний український композитор М. Д. Леонтович, який працював в єпархіальному жіночому училищі викладачем співів.
Приєднання до Російської імперії не поліпшило становища місцевого населення. В серпні 1904 року спалахнув страйк столярів — перший організований виступ робітників Тульчина.
У роки громадянської війни на території району воювали частини 45-ї дивізії І.Якіра, кавалерійські частини Г.Котовського.
Тульчинський район утворено в березні 1925 року.
Голодомор 1932-1933 роки
22 квітня 1932 року мешканці Шури-Копіївської підняли повстання проти більшовиків, яке поширилося на сусідні села та було згодом придушене військами ОДПУ 22—24 вересня 1932 року.
На загальних зборах громадян села були присутні 420 осіб.
24 квітня 1932 р. (протокол №161) вирішено підтримати пропозицію односельців Гунчак Лілії Демидівни, Вапнярчук Наталії Володимирівни та Нестерук Ольги Данилівни (мешканки села Журавлівка), про часткове забезпечення продовольством (із зібраного урожаю) працівників колгоспу та їх сімей.
У результаті безпрецедентного селянського опору перша хвиля голодомору у Вінницькій області УСРР була зірвана. Вихід селян із колективів тривав до вересня 1932 р. Особливого розмаху антиколгоспні виступи та антирадянські повстання набули в селі Шура Копіївка та Журавлівка Тульчинського району.
У ніч з 14 на 15 березня голова колгоспу Аверкій Войтко об’їхав навколишні села та голів колгоспів, закликаючи селян стати на захист радянського устрою. 15 березня Аверкій приїхав до Державного управління Тульчинської округи (що знаходилося на місці теперішньої податкової інспеції), де звернувся до голови тульчинської округи з проханням надати селянам частку зібраного врожаю. Того ж дня Аверкія Войтка було звинувачено в держзраді та розстріляно у підвалі НКВС Тульчинського райвідділку (що знаходився на місці теперішньої музичної школи в Тульчині).
Жінки у Шурі-Копіївській підняли бунт та захопили владу в Шурі-Копіївській та сусідніх селах Під гасла «У нас коней забирають, чоловіків беруть, нас грабують», вони накинулись на партійну номенклатуру. Селянки зруйнували конюшню в Журавлівці, Юрківці та, побивши при цьому 8 комуністів і комсомольців із вигуками: «Віддавайте насіння і реманент!», захопили владу в 9 селах (Шура-Копіївська, Сільниця, Юрківка, Журавлівка, Самгородок, Шпиківка, Станіславка, Калинівка, Жабокрич), наближених до Шури-Копіївської.
22 вересня на станцію Журавлівка та Шура-Копіївська прибули 5 вагонів зі спеціальними загонами НКВС для боротьби з національно-визвольними рухами. Протягом 22—24 вересня було придушено народне повстання, а 25—28 числа було здійснено поховання 820—825 повстанців у яру, поблизу станції Шура.
У жовтні-листопаді 1932—1933 року було вирішено переселити на вимерлі території нових людей.
До кінця 1933 року із Західної області РРФСР до Тульчинщини було відправлено 109 ешелонів з переселенцями та їхнім крамом.
Як кажуть дослідники, переселенцям, які прибували у вимерлі від голоду села Вінничини, надавали значні пільги.
З них знімали всі недоїмки зі сплати податків, їх звільняли від сплати сільгоспподатку на три роки, рік вони могли не постачати державі молоко та м'ясо, кожна родина безкоштовно отримувала будинок і садибу, ремонт яких до їх переселення мали забезпечити місцеві колгоспи. Тим, у кого не було корови, її надавали безкоштовно, а на кожні дві-три родини давали коня.
Під час Другої світової війни тульчинці воювали в складі багатьох частин і з'єднань під Москвою, Сталінградом, на Дніпрі і Одері. За роки війни було розстріляно близько 8 тис. мирних громадян, 4 тис. зігнано в табір смерті в с. Печера. Понад 8 тис. жителів району загинуло в боях.
За виявлений героїзм в роки війни 6 жителів району посмертно відзначені найвищою нагородою — Герой Радянського Союзу, серед них Бондарчук Пилип Якович із с. Зарічного, Гнатенко Григорій Іванович смт. Кирнасівки, Гриб Олексій Федорович с. Холодівки, Жарчинський Федір Іванович смт. Шпикова, Клименко Кіндрат Гаврилович с. Ш-Копіївської, Кучерявий Микола Олексійович с. Мазурівки. В березні 1944 року Тульчинський район звільнено від німецько-фашистських загарбників.
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Вербівську та Марківську сільраду Крижопільського району — до складу Тульчинського району.
Транспортна інфраструктура
Територію району проходять такі автошляхи: Р08, Р36, Т 0212, Т 0222 та Т 0234.
Залізничні станції: Журавлівка, Кирнасівка та Юрківка.
Зупинні пункти: Красногірка, , Тиманівка, Улянівка, Шпиків та Шура.
Адміністративний устрій
Район адміністративно-територіальний поділяється на 1 міську раду, 2 селищні ради та 23 сільські ради, які об'єднують 51 населений пункт та підпорядковані . Адміністративний центр — місто Тульчин.
19 населених пунктів — Василівка, Ганнопіль, Журавлівка, Заозерне, Зарічне, Клебань, Кирнасівка, Крищинці, Михайлівка, Маньківка, Маркове, Одая, Станіславка, Тиманівка, Тульчин, Холодівка, Шпиків, Федьківка, Юрківка знаходяться в зоні радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС, у яких проживає 37483 чол., із них 6706 дітей, ліквідаторів-169, у тому числі І категорії — 28, ІІ категорії — 97, ІІІ категорії — 44 осіб.
Демографічна ситуація
Статистичні дані на 01.12.2006 року: Кількість населення району становить 60401 чол., в тому числі:
- міське — 24389 чол. (40,38 %)
- сільське — 36012 чол. (59,62 %)
Щільність населення на 1км² становить 18 осіб.
У 2006 році зареєстровано:
- народжень 508;
- смертей 1189;
- одружень 387;
- розлучень 206.
Природний приріст населення (-681).
Економіка
Промисловість
Основною галуззю промислового виробництва є харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів. Підприємствами цієї галузі вироблено 98 % від усієї продукції району.
Лідером виробництва є ВАТ «Тульчинський маслосирзавод». Стабільно працювали: ТОВ «Тульчинм'ясо», ВАТ «Тульчинський хлібокомбінат», РСТ, ТОВ «Діана».
У районі працюють ТОВ «Кирнасівкацукор», ТОВ «Тульчинський консервний завод», ТОВ «Панська долина», ВАТ «Тульчинська швейна фабрика», ТОВ «Тульчинський Агромаш», ТОВ ,,Шпиківський ДОЗ".
Аграрний сектор
Сільськогосподарський комплекс район має зерново-буряковий напрямок з розвинутим м'ясомолочним тваринництвом.
Гуманітарна сфера
У районі діють 3 навчальні заклади з підготовки молодших спеціалістів: технікум ветеринарної медицини Вінницького ВДАУ, ВПУ № 41, училище культури. Функціонує: 4 музичні школи (Тульчин, Кирнасівка, Шпиків, Тиманівка); 37 СЗШ, в яких навчається 6863 учнів, 5 позашкільних закладів (2 ДЮСШ, БДЮ, СЮН, ЦТТ). В загальноосвітніх школах району працює 752 педагогічних працівники, в тому числі з вищою освітою — 661, з яких 156 мають вищу категорію.
Медичне обслуговування населення району здійснюють: ЦРЛ, Кирнасівська міська, Шпиківська міська, Клебанська і Юрківська дільничні лікарні, 8 лікарських амбулаторій сімейного типу, 30 ФАПів. Мережа лікарняних закладів району нараховує 353 ліжок. Функціонує 21 аптечний заклад. Населення обслуговує 134 лікарі, 778 середніх медичних працівників та іншого медперсоналу. Всього 912 осіб.
Крім цього, на території району розташовані 4 лікувально-профілактичні заклади обласного підпорядкування: Тиманівський протитуберкульозний санаторій, Тульчинський дитячий ортопедичний санаторій, Печерська обласна лікарня відновного лікування, Будинок дитини. Мережа закладів культури нараховує 36 клубних закладів і бібліотек, 5 музейних закладів. Діє 7 народних та 4 зразкових колективи.
В населених пунктах є 70 пам'ятників, 15 парків «Пам'ять», 13 меморіальних комплексів і 7 пам'ятників містобудування та архітектури.
Для занять фізичною культурою і спортом використовується 2 стадіони, 19 футбольних полів, 47 спортивних майданчиків, 37 спортивних залів. Діє 78 колективів фізичної культури і спорту. В районі зареєстровано і діє 67 районних осередків організацій політичних партій та 41 громадська організація, 54 релігійні громади, 13 конфесій.
Політика
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Тульчинського району було створено 45 виборчих дільниць. Явка на виборах складала 68,99 % (проголосували 30 644 із 44 420 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 71,78 % (21 997 виборців); Юлія Тимошенко — 12,06 % (3696 виборців), Олег Ляшко — 6,15 % (1886 виборців), Анатолій Гриценко — 3,16 % (968 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,93 %.
Персоналії
На території району народились:
- Белінський Степан Сидорович — повний кавалер ордена Слави.
- Бойко Михайло Якимович — заслужений металург УРСР, Герой Соціалістичної Праці, почесний громадянин міста Запоріжжя.
Пам'ятки
Примітки
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Розпорядження Президента України від 28 травня 2020 року № 377/2020-рп «Про призначення О.Боровського головою Тульчинської районної державної адміністрації Вінницької області»
- Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року "Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР"
- Адміністративно-територіальний устрій Тульчинського району на сайті Верховної Ради України
- ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія — ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 26 березня 2016.
Література
- Тульчинський район // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.628-660
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тульчинський район (1923—2020) |
- Офіційний сайт Тульчинської районної ради
- Офіційний сайт Тульчинської РДА
- Тульчин - Інформаційно-пізнавальний портал | Вінницька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том - Історія міст і сіл Української РСР: Вінницька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972. — 630 с.)
| Тиврівський район | Немирівський район | Гайсинський район |
| Шаргородський район |  | Ладижин |
| Томашпільський район | Крижопільський район | Тростянецький район |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro kolishnij Tulchinskij rajon Pro suchasnij rajon div Tulchinskij rajon Tulchi nskij rajo n kolishnij rajon Vinnickoyi oblasti Administrativnij centr misto rajonnogo znachennya Tulchin Teritoriya rajonu stanovit 1124 km naselennya 157 200 01 01 2018 Tulchinskij rajon likvidovana administrativno teritorialna odinicya Gerb Prapor Kolishnij rajon na karti Vinnicka oblast Osnovni dani Krayina SRSR USRR Ukrayina Oblast Vinnicka oblast Kod KOATUU 0524300000 Utvorenij 1923 Likvidovanij 17 lipnya 2020 Naselennya 157 200 01 01 2018 Plosha 1120 km Gustota 140 36 osib km Tel kod 380 4335 Poshtovi indeksi 23600 23665 Naseleni punkti ta radi Rajonnij centr misto Tulchin Miski radi 1 Selishni radi 2 Silski radi 23 Mista 1 Smt 2 Sela 39 Selisha 9 Rajonna vlada Golova radi Avramenko Oleksij Petrovich Golova RDA Vebstorinka Tulchinska rajonna rada Tulchinska RDA Adresa 23600 Vinnicka oblast Tulchinskij rajon m Tulchin vul Mikoli Leontovicha 1 Mapa Tulchinskij rajon u VikishovishiGeografiyaRajon roztashovanij v pivdenno shidnij chastini Vinnickoyi oblasti yaka u fiziko geografichnomu vidnoshenni nalezhit do lisostepovoyi zoni v pivdennij chastini Podilskogo plato perevazhno vzdovzh richok Pivdennij Bug ta Silnicya Administrativnim centrom rajonu ye m Tulchin viddalene vid oblasnogo centru m Vinnicya na 80 km Zagalna protyazhnist avtomobilnih shlyahiv po rajonu stanovit 406 7 km V rajoni znahoditsya 3 zaliznichnih stanciyi Zagalna dovzhina liniyi zaliznic blizko 55 km Ye tri zaliznichni stanciyi Zhuravlivka Yurkivka Kirnasivka Teritoriya rajonu stanovit 1124 km abo 4 3 do zagalnoyi ploshi Vinnickoyi oblasti Zagalna plosha vodnogo basejnu stanovit 2402 ga Lisovi ploshi stanovlyat 19205 ga perevazhno dubovo grabovi lisi Na teritoriyi rajonu isnuye 13 zapovidnih ob yektiv plosheyu 877 02 ga odin iz nih zagalnoderzhavnogo znachennya 582 ga i 12 miscevogo znachennya Na teritoriyi rajonu roztashovani znachni zapasi korisnih kopalin granit 21 8 ga glina 15 8 ga pisok 60 ga IstoriyaPersha dokumentalna zgadka pro Tulchinskij rajon vidnositsya do 1607 r pid nazvoyu Nestervar yak fortecya dlya zahistu vid tatar Pid stinami forteci Nestervar v 1648 roci v period povstannya Hmelnickogo shreshuvali svoyi shabli selyansko kozacki zagoni Ivana Ganzhi ta polkovnika Maksima Krivonosa a piznishe Semena Paliya Do 1699 roku na Tulchinshini panuvali turecki yanichari pislya chogo vona znovu opinilas pid kontrolem Rechi Pospolitoyi U 1793 roci Tulchin staye povitovim mistom Braclavskogo namisnictva Z bereznya 1796 po berezen 1797 roku na Tulchinshini perebuvav velikij rosijskij polkovodec Oleksandr Vasilovich Suvorov Tut vin navchav svoyih chudo bogatiriv dolati voroga V s Timanivci zberigayutsya krinici yaki vikopali i oblashtuvali v svij chas soldati O Suvorova diye vidkritij u veresni 1947 roku narodnij muzej feldmarshala Same tut velikij polkovodec napisav svoyu genialnu pracyu Nauka peremagati U 1806 roci na Tulchinskij zemli pobuvav odin iz zachinateliv ukrayinskoyi klasichnoyi literaturi poet i dramaturg avtor Eneyidi i Natalki Poltavki I P Kotlyarevskij Z Tulchinom pov yazani imena dekabrista P I Pestelya rosijskogo poeta O S Pushkina hudozhnikiv I M Soshenka P Ya Rejhelya A Sokirinskogo pismennikiv Yakova Kachuri Petra Maruni polskogo poeta demokrata Yuliusha Slovackogo V s Mankivka nashogo rajonu narodivsya vidomij ukrayinskij pismennik demokrat A P Svidnickij 1834 1871 avtor romanu Lyuboracki V period z 1908 po 1921 rik na Tulchinshini perebuvav slavetnij ukrayinskij kompozitor M D Leontovich yakij pracyuvav v yeparhialnomu zhinochomu uchilishi vikladachem spiviv Priyednannya do Rosijskoyi imperiyi ne polipshilo stanovisha miscevogo naselennya V serpni 1904 roku spalahnuv strajk stolyariv pershij organizovanij vistup robitnikiv Tulchina U roki gromadyanskoyi vijni na teritoriyi rajonu voyuvali chastini 45 yi diviziyi I Yakira kavalerijski chastini G Kotovskogo Tulchinskij rajon utvoreno v berezni 1925 roku Golodomor 1932 1933 roki 22 kvitnya 1932 roku meshkanci Shuri Kopiyivskoyi pidnyali povstannya proti bilshovikiv yake poshirilosya na susidni sela ta bulo zgodom pridushene vijskami ODPU 22 24 veresnya 1932 roku Na zagalnih zborah gromadyan sela buli prisutni 420 osib 24 kvitnya 1932 r protokol 161 virisheno pidtrimati propoziciyu odnoselciv Gunchak Liliyi Demidivni Vapnyarchuk Nataliyi Volodimirivni ta Nesteruk Olgi Danilivni meshkanki sela Zhuravlivka pro chastkove zabezpechennya prodovolstvom iz zibranogo urozhayu pracivnikiv kolgospu ta yih simej U rezultati bezprecedentnogo selyanskogo oporu persha hvilya golodomoru u Vinnickij oblasti USRR bula zirvana Vihid selyan iz kolektiviv trivav do veresnya 1932 r Osoblivogo rozmahu antikolgospni vistupi ta antiradyanski povstannya nabuli v seli Shura Kopiyivka ta Zhuravlivka Tulchinskogo rajonu U nich z 14 na 15 bereznya golova kolgospu Averkij Vojtko ob yihav navkolishni sela ta goliv kolgospiv zaklikayuchi selyan stati na zahist radyanskogo ustroyu 15 bereznya Averkij priyihav do Derzhavnogo upravlinnya Tulchinskoyi okrugi sho znahodilosya na misci teperishnoyi podatkovoyi inspeciyi de zvernuvsya do golovi tulchinskoyi okrugi z prohannyam nadati selyanam chastku zibranogo vrozhayu Togo zh dnya Averkiya Vojtka bulo zvinuvacheno v derzhzradi ta rozstrilyano u pidvali NKVS Tulchinskogo rajviddilku sho znahodivsya na misci teperishnoyi muzichnoyi shkoli v Tulchini Zhinki u Shuri Kopiyivskij pidnyali bunt ta zahopili vladu v Shuri Kopiyivskij ta susidnih selah Pid gasla U nas konej zabirayut cholovikiv berut nas grabuyut voni nakinulis na partijnu nomenklaturu Selyanki zrujnuvali konyushnyu v Zhuravlivci Yurkivci ta pobivshi pri comu 8 komunistiv i komsomolciv iz vigukami Viddavajte nasinnya i remanent zahopili vladu v 9 selah Shura Kopiyivska Silnicya Yurkivka Zhuravlivka Samgorodok Shpikivka Stanislavka Kalinivka Zhabokrich nablizhenih do Shuri Kopiyivskoyi 22 veresnya na stanciyu Zhuravlivka ta Shura Kopiyivska pribuli 5 vagoniv zi specialnimi zagonami NKVS dlya borotbi z nacionalno vizvolnimi ruhami Protyagom 22 24 veresnya bulo pridusheno narodne povstannya a 25 28 chisla bulo zdijsneno pohovannya 820 825 povstanciv u yaru poblizu stanciyi Shura U zhovtni listopadi 1932 1933 roku bulo virisheno pereseliti na vimerli teritoriyi novih lyudej Do kincya 1933 roku iz Zahidnoyi oblasti RRFSR do Tulchinshini bulo vidpravleno 109 esheloniv z pereselencyami ta yihnim kramom Yak kazhut doslidniki pereselencyam yaki pribuvali u vimerli vid golodu sela Vinnichini nadavali znachni pilgi Z nih znimali vsi nedoyimki zi splati podatkiv yih zvilnyali vid splati silgosppodatku na tri roki rik voni mogli ne postachati derzhavi moloko ta m yaso kozhna rodina bezkoshtovno otrimuvala budinok i sadibu remont yakih do yih pereselennya mali zabezpechiti miscevi kolgospi Tim u kogo ne bulo korovi yiyi nadavali bezkoshtovno a na kozhni dvi tri rodini davali konya Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni tulchinci voyuvali v skladi bagatoh chastin i z yednan pid Moskvoyu Stalingradom na Dnipri i Oderi Za roki vijni bulo rozstrilyano blizko 8 tis mirnih gromadyan 4 tis zignano v tabir smerti v s Pechera Ponad 8 tis zhiteliv rajonu zaginulo v boyah Za viyavlenij geroyizm v roki vijni 6 zhiteliv rajonu posmertno vidznacheni najvishoyu nagorodoyu Geroj Radyanskogo Soyuzu sered nih Bondarchuk Pilip Yakovich iz s Zarichnogo Gnatenko Grigorij Ivanovich smt Kirnasivki Grib Oleksij Fedorovich s Holodivki Zharchinskij Fedir Ivanovich smt Shpikova Klimenko Kindrat Gavrilovich s Sh Kopiyivskoyi Kucheryavij Mikola Oleksijovich s Mazurivki V berezni 1944 roku Tulchinskij rajon zvilneno vid nimecko fashistskih zagarbnikiv 05 02 1965 Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR peredano Verbivsku ta Markivsku silradu Krizhopilskogo rajonu do skladu Tulchinskogo rajonu Transportna infrastrukturaTeritoriyu rajonu prohodyat taki avtoshlyahi R08 R36 T 0212 T 0222 ta T 0234 Zaliznichni stanciyi Zhuravlivka Kirnasivka ta Yurkivka Zupinni punkti Krasnogirka Timanivka Ulyanivka Shpikiv ta Shura Administrativnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Tulchinskogo rajonu Rajon administrativno teritorialnij podilyayetsya na 1 misku radu 2 selishni radi ta 23 silski radi yaki ob yednuyut 51 naselenij punkt ta pidporyadkovani Administrativnij centr misto Tulchin 19 naselenih punktiv Vasilivka Gannopil Zhuravlivka Zaozerne Zarichne Kleban Kirnasivka Krishinci Mihajlivka Mankivka Markove Odaya Stanislavka Timanivka Tulchin Holodivka Shpikiv Fedkivka Yurkivka znahodyatsya v zoni radioaktivnogo zabrudnennya vnaslidok avariyi na ChAES u yakih prozhivaye 37483 chol iz nih 6706 ditej likvidatoriv 169 u tomu chisli I kategoriyi 28 II kategoriyi 97 III kategoriyi 44 osib Demografichna situaciyaStatistichni dani na 01 12 2006 roku Kilkist naselennya rajonu stanovit 60401 chol v tomu chisli miske 24389 chol 40 38 silske 36012 chol 59 62 Shilnist naselennya na 1km stanovit 18 osib U 2006 roci zareyestrovano narodzhen 508 smertej 1189 odruzhen 387 rozluchen 206 Prirodnij pririst naselennya 681 EkonomikaPromislovist Osnovnoyu galuzzyu promislovogo virobnictva ye harchova promislovist ta pereroblennya silskogospodarskih produktiv Pidpriyemstvami ciyeyi galuzi virobleno 98 vid usiyeyi produkciyi rajonu Liderom virobnictva ye VAT Tulchinskij maslosirzavod Stabilno pracyuvali TOV Tulchinm yaso VAT Tulchinskij hlibokombinat RST TOV Diana U rajoni pracyuyut TOV Kirnasivkacukor TOV Tulchinskij konservnij zavod TOV Panska dolina VAT Tulchinska shvejna fabrika TOV Tulchinskij Agromash TOV Shpikivskij DOZ Agrarnij sektor Silskogospodarskij kompleks rajon maye zernovo buryakovij napryamok z rozvinutim m yasomolochnim tvarinnictvom Gumanitarna sferaU rajoni diyut 3 navchalni zakladi z pidgotovki molodshih specialistiv tehnikum veterinarnoyi medicini Vinnickogo VDAU VPU 41 uchilishe kulturi Funkcionuye 4 muzichni shkoli Tulchin Kirnasivka Shpikiv Timanivka 37 SZSh v yakih navchayetsya 6863 uchniv 5 pozashkilnih zakladiv 2 DYuSSh BDYu SYuN CTT V zagalnoosvitnih shkolah rajonu pracyuye 752 pedagogichnih pracivniki v tomu chisli z vishoyu osvitoyu 661 z yakih 156 mayut vishu kategoriyu Medichne obslugovuvannya naselennya rajonu zdijsnyuyut CRL Kirnasivska miska Shpikivska miska Klebanska i Yurkivska dilnichni likarni 8 likarskih ambulatorij simejnogo tipu 30 FAPiv Merezha likarnyanih zakladiv rajonu narahovuye 353 lizhok Funkcionuye 21 aptechnij zaklad Naselennya obslugovuye 134 likari 778 serednih medichnih pracivnikiv ta inshogo medpersonalu Vsogo 912 osib Krim cogo na teritoriyi rajonu roztashovani 4 likuvalno profilaktichni zakladi oblasnogo pidporyadkuvannya Timanivskij protituberkuloznij sanatorij Tulchinskij dityachij ortopedichnij sanatorij Pecherska oblasna likarnya vidnovnogo likuvannya Budinok ditini Merezha zakladiv kulturi narahovuye 36 klubnih zakladiv i bibliotek 5 muzejnih zakladiv Diye 7 narodnih ta 4 zrazkovih kolektivi V naselenih punktah ye 70 pam yatnikiv 15 parkiv Pam yat 13 memorialnih kompleksiv i 7 pam yatnikiv mistobuduvannya ta arhitekturi Dlya zanyat fizichnoyu kulturoyu i sportom vikoristovuyetsya 2 stadioni 19 futbolnih poliv 47 sportivnih majdanchikiv 37 sportivnih zaliv Diye 78 kolektiviv fizichnoyi kulturi i sportu V rajoni zareyestrovano i diye 67 rajonnih oseredkiv organizacij politichnih partij ta 41 gromadska organizaciya 54 religijni gromadi 13 konfesij Politika25 travnya 2014 roku vidbulisya Prezidentski vibori Ukrayini U mezhah Tulchinskogo rajonu bulo stvoreno 45 viborchih dilnic Yavka na viborah skladala 68 99 progolosuvali 30 644 iz 44 420 viborciv Najbilshu kilkist golosiv otrimav Petro Poroshenko 71 78 21 997 viborciv Yuliya Timoshenko 12 06 3696 viborciv Oleg Lyashko 6 15 1886 viborciv Anatolij Gricenko 3 16 968 viborciv Reshta kandidativ nabrali menshu kilkist golosiv Kilkist nedijsnih abo zipsovanih byuleteniv 0 93 PersonaliyiNa teritoriyi rajonu narodilis Belinskij Stepan Sidorovich povnij kavaler ordena Slavi Bojko Mihajlo Yakimovich zasluzhenij metalurg URSR Geroj Socialistichnoyi Praci pochesnij gromadyanin mista Zaporizhzhya Pam yatkiPam yatki arhitekturi Tulchinskogo rajonu Pam yatki monumentalnogo mistectva Tulchinskogo rajonu Pam yatki istoriyi Tulchinskogo rajonu Pam yatki arheologiyi Tulchinskogo rajonuPrimitkiPostanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Rozporyadzhennya Prezidenta Ukrayini vid 28 travnya 2020 roku 377 2020 rp Pro priznachennya O Borovskogo golovoyu Tulchinskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi Vinnickoyi oblasti Pro vnesennya zmin do Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 4 sichnya 1965 roku Pro vnesennya zmin v administrativne rajonuvannya Ukrayinskoyi RSR Administrativno teritorialnij ustrij Tulchinskogo rajonu na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini ProKom TOV NVP Centralna viborcha komisiya IAS Vibori Prezidenta Ukrayini www cvk gov ua Procitovano 26 bereznya 2016 LiteraturaTulchinskij rajon Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Vinnicka oblast A F Olijnik golova redkolegiyi tomu 1972 788s S 628 660PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tulchinskij rajon 1923 2020 Oficijnij sajt Tulchinskoyi rajonnoyi radi Oficijnij sajt Tulchinskoyi RDA Tulchin Informacijno piznavalnij portal Vinnicka oblast u skladi URSR Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Vinnicka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1972 630 s Tivrivskij rajon Nemirivskij rajon Gajsinskij rajon Shargorodskij rajon Ladizhin Tomashpilskij rajon Krizhopilskij rajon Trostyaneckij rajon