Герб Тульчинського району один із офіційних символів Тульчинського району Вінницької області При розробці гербу району в

Герб Тульчинського району — один із офіційних символів Тульчинського району Вінницької області. При розробці гербу району враховано всі вимоги історії розвитку геральдики та самобутності краю, об'єднуючи в єдине ціле минуле, теперішнє і майбутнє.

Герб Тульчинського району

рання версія герба
Деталі
Носій	Тульчинський район
Затверджений	2009

Опис

Герб Тульчинського району має форму подовженого щита синього кольору. В синьому полі займаючи 2/3 висоти щита розташовані в формі рівнобічного трикутника, основою вгору три золотих снопи жита підв'язані перевеслом. В правій частині верхнього кута щита в червоному прямокутнику розміщений срібний хрест з півмісяцем.

В лівому верхньому куті щита в прямокутнику жовтим кольором, зображено сонце з обличчям людини.

Співвідношення висоти малого герба до його ширини становить приблизно 2/3 до 1/3. Еталоном є картина на якій зображений герб в оригіналі.

Синій, жовтий та золотистий кольори, що переважають в кольоровій гамі малого герба підкреслюють його спорідненість з кольорами національної символіки.

Територія сучасної Тульчинщини в свій час входила в Брацлавське воєводство, під час визвольної війни між Україною та Польщею, 1648–1654 роки, козацькі загони з Тульчина та навколишніх сіл входили до складу Брацлавського полку.

Зображений в червоному колі срібний хрест, в центрі якого вміщено синій щиток із золотим півмісяцем, герб Брацлавського воєводства, є символом співіснування та боротьби за територію, в тому числі і сучасної Тульчинщини, між християнським і мусульманським світом та кінцевої перемоги християн.

Сонце основна частина гербу Подільського краю, Подільської землі, що територіально формується в XIV столітті, одночасно з витісненням з цього краю монголо-татар.

Емблема сонця на Поділлі мала стійку, усталену традицією її вживання, традицію, що губиться в глибині віків.

Великий герб району — щит більша частина якого в обрамлені вибільшеного подільського рушника по краях якого, вишивки чорним і червоним кольором в вигляді ромбів.

З правого боку вертикальної осьової лінії загальної композиції гербу дубове листя з жолудями, з лівого боку, листя та грона калини.

За легендами побузький край заселяли скіфи — орачі, які з давніх часів були хліборобами.

Вишиті на рушнику ромби є магічним знаком родючої землі. Землеробство завжди було основою діяльності мешканців території району.

Розгорнутий рушник характеризує гостинність та відкритість Тульчинського краю, людей, що тут проживають.

Вінок з дубового та калинового листя прикрашений жолудями та червоними гронами калини, на який поставлений герб, є ознаками могутності та багатства, своєрідної та неповторної краси подільського краю. Дуб з давніх часів уособлював сонячну енергію, енергію розвитку та життя.

Калина — дерево українського роду. У сиву давнину вона пов'язувалась з народженням всесвіту вогненної трійці: Сонця, Місяця і Зірки.

Внизу в центральній частині гербу на передньому плані зображено золотистим кольором давньогрецький старовинний інструмент — ліра, символ любові і злагоди, гармонії, духовності і творчості, емблема і атрибут поетів, співаків, музикантів, якими багата Тульчинщина.

Загальна композиція великого гербу поєднує в собі характерні особливості сучасності та історичний період починаючи з XII по XIX століття, а також сягає в глибину багатьох тисячоліть використовуючи символи та знаки наших пращурів, що проживали на цій території.

Див. також

Посилання

Геральдика Тульчинського району [ 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]