Тубі́льне князі́вство (англ. princely state) — феодальна держава під британським протекторатом у Індостані, що адміністративно не входила до складу Британської Індії, але підпорядковувалася індійському генерал-губернатору.
Тубільне князівство | |
Країна | Британська Індія[d] |
---|---|
Тубільне князівство у Вікісховищі |
На чолі князівства стояв місцевий правитель — раджа, магараджа, або наваб. Князівства займали загалом близько 45 % території Індії.
Хоча історія князівських держав субконтиненту сягає, принаймні, класичного періоду історії Індії, термін князівська держава переважно застосовують до напівсуверенних князівств на Індійському субконтиненті під час британського володарювання, які не перебували під прямим управлінням з боку британців, але підкорялися непрямому управлінню з деяких питань.
1947 року, до здобуття незалежності княжі держави займали 40 % території Індії та становили 23 % її населення.
Княжі держави дуже відрізнялися статусом, розміром та багатством. 1941 року в Гайдарабаді проживало більш ніж 16 млн осіб, а в Джамму та Кашмірі — трохи більше, ніж 4 млн. Багато князівств займали територію кілька десятків квадратних кілометрів, з населенням кілька тисяч осіб. Близько двохсот менших держав навіть мали площу 25 км²..
Епоха князівств закінчилася зі здобуттям Індією незалежності 1947 року; до 1950 майже всі князівства увійшли до складу Індії або Пакистану.
Процес приєднання князівств був переважно мирним, крім випадків Джамму та Кашміру (чий правитель магараджа Харі Сінґх вибрав незалежність, але вирішив приєднатися до Індії після вторгнення базованих у Пакистані військ), штату Гайдарабад (чий правитель вибрав незалежність 1947 року, а наступного року анексований Індією в рамках [en]), Джунагадху (чий правитель Мухаммад Махабат Хан III приєднався до Пакистану, але анексований Індією) і (чий правитель Мір Ахмад Яр Хан оголосив незалежність 1947 роду, а 1948 року державу приєднано до Пакистану).
Період британського панування
Коли британці розпочали завоювання Індії, країна перебувала в стані крайньої роздробленості, викликаної падінням держави Великих Моголів. Формально правителі індійських князівств — відносно великих налічувалося близько 175, а дрібних до п'ятисот — визнавали верховенство могольського падишаха з резиденцією в Делі. У відносинах між індійськими князями існувала складна та досить заплутана ієрархія. До здобуття Індією незалежності старшим тубільним князівством вважали Гайдарабад, згодом — Удайпур.
При укладанні субсидіарного договору правитель «тубільного князівства» передавав британцям право на ведення зовнішньої політики та оборону, проте зберігав спочатку владу над своїми підданими. [en] проголосив доктрину виморочності, за якою землі бездітного чи некомпетентного князя могли окупувати британці й передати під пряме керівництво генерал-губернатора Індії. Після повстання сипаїв останнього могольського бадшаха змістили з престолу, а верховну владу передали королеві Вікторії як імператриці Індії. Її представником у країні став віце-король Індії.
Усього налічувалося 601 тубільне князівство. Близько п'ятнадцяти з них можна було віднести до провідних князівств, найбільшими з яких були Гайдарабад, Джамму та Кашмір, Майсур, Траванкор, Барода, Гваліор, Індор, Кочин, [en], Джодхпур, , і . Далі йшла низка середніх князівств. Але більшість князівств (кілька сотень) були зовсім крихітними (розташовувалися вони переважно в Катхіаварі, Західній Індії та Пенджабі).
Рівень відповідного правителя відображало число пострілів у гарматному салюті, яким відзначали його прибуття до столиці Індії (див. [en]).
Усі князівства були абсолютними монархіями, хоча в деяких на кінець колоніальної епохи було створено виборні ради з дорадчими функціями. У всіх князівствах британська влада контролювала правителя через призначення при ньому [en] або . Найчастіше навіть міністрами князя ставали британські адміністратори.
Розділення Британської Індії
Після набуття Індією незалежності та поділу її території (1947) на Індійський Союз та Пакистан більшість князівств приєдналися до Індійського союзу, невелика їх частина увійшла до складу Пакистану. Серйозні конфлікти виникли там, де віросповідання правителя не збігалося з віросповіданням більшості підданих — у Джамму та Кашмірі (Кашмірський конфлікт), Гайдарабаді () і (див. [en]).
Інтеграція князівств до складу Індії
У 1948—1949 роках створено союзи князівств, які об'єднали дрібні князівства. Князі обирали главу такого союзу зі свого середовища. Такого правителя, який отримав титул [en], затверджував уряд Індії. Згідно з Конституцією Республіки Індії (1950), союзи князівств перетворено на штати так званої «групи Б».
1956 року прийнято [en]», згідно з яким створено рівноправні штати за національним принципом та ліквідовано залишки княжої влади. Однак правителі зберегли частину володінь на правах землевласників, палаци та скарби й отримували пенсії від уряду.
1971 року було прийнято поправку до Конституції Індії, згідно з якою виплату пенсій колишнім правителям князівств припинено.
Колишні правителі великих князівств залишилися багатими людьми, вони вкладали кошти у різні галузі в Індії. Декого з них обирали депутатами індійського парламенту, вони обіймали високі державні посади, вели активну політичну діяльність у різних партіях, переважно консервативних. Вони продовжують користуватися певним становищем та впливом на колишні власні володіння. Правителі дрібних володінь залишилися на правах землевласників на належних їм землях. У віддалених регіонах, де традиції та життєві підвалини змінюються повільно, їхній авторитет дуже великий.
Єдиним князівством, яке до 1975 року зберігало повну автономію, був (він лише надавав Індії контроль над зовнішньою політикою, обороною та зв'язком). 1975 року прем'єр-міністр Сіккіму, який перебував у опозиції до монарха Сіккіму (Чоґ'яла), звернувся до парламенту Індії з проханням про перетворення Сіккіму на штат Індії. У квітні 1975 року індійські війська окупували Сіккім, захопили його столицю Гангток і роззброїли палацову охорону. Проведено референдум, на якому 97,5 % тих, хто проголосували (при явці 59 %), висловилися за приєднання до Індії. 16 травня 1975 року Сіккім офіційно увійшов до складу Індії, монархія припинила своє існування.
Примітки
- Ramusack, Barbara N. The Indian princes and their states. Cambridge University Press. (2004), p. 85. .
- Мишель Пессель. Заскар. Забытое княжество на окраине Гималаев. оригіналу за 20 червня 2013. Процитовано 11 серпня 2012.
- Anju Suri, «Curzon and British Paramountcy in the Princely States: Some Significant Aspects», Proceedings of the Indian History Congress, Vol. 63 (2002), p. 535. Published by: Indian History Congress.
- Markovits, Claude (2004). «A history of modern India, 1480—1950» [ 2021-05-12 у Wayback Machine.]. Anthem Press. pp. 386—409. .
- The India Office and Burma Office List: 1945. Harrison & Sons, Ltd. (1945), pp. 33–37.
- Ravi Kumar Pillai Kandamath. «Yaqoob Khan Bangash. A Princely Affair: The Accession and Integration of the Princely States of Pakistan, 1947—1955». Asian Affairs, 47:2, (2016), pp. 316—319.
- Bajwa, Kuldip Singh (2003). Jammu and Kashmir War, 1947—1948: Political and Military Perspectiv. New Delhi: Hari-Anand Publications Limited. .
- Aparna Pande (16 March 2011). Explaining Pakistan's Foreign Policy: Escaping India. Taylor & Francis. pp. 31–. .
- Jalal, Ayesha (2014). «The Struggle for Pakistan: A Muslim Homeland and Global Politics» [ 2021-05-12 у Wayback Machine.], Harvard University Press, p. 72, .
- Samad, Yunas (2014). «Understanding the insurgency in Balochistan». Commonwealth & Comparative Politics. 52 (2): 293—320. doi:10.1080/14662043.2014.894280.
- Harrison, Selig S. (1981).«In Afghanistan's Shadow: Baluch Nationalism and Soviet Temptations» [ 2021-05-12 у Wayback Machine.], Carnegie Endowment for International Peace, p. 24, .
- [[Неру, Джавахарлал|Джавахарлал Неру]], «Открытие Индии». Москва, Издательство политической литературы, 1989 г. оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 11 серпня 2012.
- Джавахарлал Неру, «Открытие Индии». Москва, Издательство политической литературы, 1989 г. оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 11 серпня 2012.
- Непал і Бутан, які також вважали тубільними князівствами, набули повної незалежності
- Opinions 24x7: The Story of Sikkim. оригіналу за 8 липня 2011. Процитовано 11 серпня 2012.
- Arundhati Ray. Sikkim: A Traveller's Guide. (2001), p. 30.
- Elections after the merger. Sikkiminfo.net. Архів оригіналу за 18 серпня 2011. Процитовано 6 листопада 2008.
Література
- Copland, Ian (2002), Princes of India in the Endgame of Empire, 1917—1947, (Cambridge Studies in Indian History & Society). Cambridge and London: Cambridge University Press. Pp. 316, .
- Ramusack, Barbara (2004), The Indian Princes and their States (The New Cambridge History of India), Cambridge and London: Cambridge University Press. Pp. 324,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tubi lne knyazi vstvo angl princely state feodalna derzhava pid britanskim protektoratom u Indostani sho administrativno ne vhodila do skladu Britanskoyi Indiyi ale pidporyadkovuvalasya indijskomu general gubernatoru Tubilne knyazivstvo KrayinaBritanska Indiya d Tubilne knyazivstvo u Vikishovishi Britanska Indiya ta tubilni knyazivstva 1909 roku vidileni zhovtim Na choli knyazivstva stoyav miscevij pravitel radzha magaradzha abo navab Knyazivstva zajmali zagalom blizko 45 teritoriyi Indiyi Hocha istoriya knyazivskih derzhav subkontinentu syagaye prinajmni klasichnogo periodu istoriyi Indiyi termin knyazivska derzhava perevazhno zastosovuyut do napivsuverennih knyazivstv na Indijskomu subkontinenti pid chas britanskogo volodaryuvannya yaki ne perebuvali pid pryamim upravlinnyam z boku britanciv ale pidkoryalisya nepryamomu upravlinnyu z deyakih pitan 1947 roku do zdobuttya nezalezhnosti knyazhi derzhavi zajmali 40 teritoriyi Indiyi ta stanovili 23 yiyi naselennya Knyazhi derzhavi duzhe vidriznyalisya statusom rozmirom ta bagatstvom 1941 roku v Gajdarabadi prozhivalo bilsh nizh 16 mln osib a v Dzhammu ta Kashmiri trohi bilshe nizh 4 mln Bagato knyazivstv zajmali teritoriyu kilka desyatkiv kvadratnih kilometriv z naselennyam kilka tisyach osib Blizko dvohsot menshih derzhav navit mali ploshu 25 km Epoha knyazivstv zakinchilasya zi zdobuttyam Indiyeyu nezalezhnosti 1947 roku do 1950 majzhe vsi knyazivstva uvijshli do skladu Indiyi abo Pakistanu Proces priyednannya knyazivstv buv perevazhno mirnim krim vipadkiv Dzhammu ta Kashmiru chij pravitel magaradzha Hari Singh vibrav nezalezhnist ale virishiv priyednatisya do Indiyi pislya vtorgnennya bazovanih u Pakistani vijsk shtatu Gajdarabad chij pravitel vibrav nezalezhnist 1947 roku a nastupnogo roku aneksovanij Indiyeyu v ramkah en Dzhunagadhu chij pravitel Muhammad Mahabat Han III priyednavsya do Pakistanu ale aneksovanij Indiyeyu i chij pravitel Mir Ahmad Yar Han ogolosiv nezalezhnist 1947 rodu a 1948 roku derzhavu priyednano do Pakistanu Period britanskogo panuvannyaKoli britanci rozpochali zavoyuvannya Indiyi krayina perebuvala v stani krajnoyi rozdroblenosti viklikanoyi padinnyam derzhavi Velikih Mogoliv Formalno praviteli indijskih knyazivstv vidnosno velikih nalichuvalosya blizko 175 a dribnih do p yatisot viznavali verhovenstvo mogolskogo padishaha z rezidenciyeyu v Deli U vidnosinah mizh indijskimi knyazyami isnuvala skladna ta dosit zaplutana iyerarhiya Do zdobuttya Indiyeyu nezalezhnosti starshim tubilnim knyazivstvom vvazhali Gajdarabad zgodom Udajpur Pri ukladanni subsidiarnogo dogovoru pravitel tubilnogo knyazivstva peredavav britancyam pravo na vedennya zovnishnoyi politiki ta oboronu prote zberigav spochatku vladu nad svoyimi piddanimi en progolosiv doktrinu vimorochnosti za yakoyu zemli bezditnogo chi nekompetentnogo knyazya mogli okupuvati britanci j peredati pid pryame kerivnictvo general gubernatora Indiyi Pislya povstannya sipayiv ostannogo mogolskogo badshaha zmistili z prestolu a verhovnu vladu peredali korolevi Viktoriyi yak imperatrici Indiyi Yiyi predstavnikom u krayini stav vice korol Indiyi Palac knyazya Barodi Usogo nalichuvalosya 601 tubilne knyazivstvo Blizko p yatnadcyati z nih mozhna bulo vidnesti do providnih knyazivstv najbilshimi z yakih buli Gajdarabad Dzhammu ta Kashmir Majsur Travankor Baroda Gvalior Indor Kochin en Dzhodhpur i Dali jshla nizka serednih knyazivstv Ale bilshist knyazivstv kilka soten buli zovsim krihitnimi roztashovuvalisya voni perevazhno v Kathiavari Zahidnij Indiyi ta Pendzhabi Riven vidpovidnogo pravitelya vidobrazhalo chislo postriliv u garmatnomu salyuti yakim vidznachali jogo pributtya do stolici Indiyi div en Usi knyazivstva buli absolyutnimi monarhiyami hocha v deyakih na kinec kolonialnoyi epohi bulo stvoreno viborni radi z doradchimi funkciyami U vsih knyazivstvah britanska vlada kontrolyuvala pravitelya cherez priznachennya pri nomu en abo Najchastishe navit ministrami knyazya stavali britanski administratori Rozdilennya Britanskoyi IndiyiPislya nabuttya Indiyeyu nezalezhnosti ta podilu yiyi teritoriyi 1947 na Indijskij Soyuz ta Pakistan bilshist knyazivstv priyednalisya do Indijskogo soyuzu nevelika yih chastina uvijshla do skladu Pakistanu Serjozni konflikti vinikli tam de virospovidannya pravitelya ne zbigalosya z virospovidannyam bilshosti piddanih u Dzhammu ta Kashmiri Kashmirskij konflikt Gajdarabadi i div en Integraciya knyazivstv do skladu IndiyiU 1948 1949 rokah stvoreno soyuzi knyazivstv yaki ob yednali dribni knyazivstva Knyazi obirali glavu takogo soyuzu zi svogo seredovisha Takogo pravitelya yakij otrimav titul en zatverdzhuvav uryad Indiyi Zgidno z Konstituciyeyu Respubliki Indiyi 1950 soyuzi knyazivstv peretvoreno na shtati tak zvanoyi grupi B 1956 roku prijnyato en zgidno z yakim stvoreno rivnopravni shtati za nacionalnim principom ta likvidovano zalishki knyazhoyi vladi Odnak praviteli zberegli chastinu volodin na pravah zemlevlasnikiv palaci ta skarbi j otrimuvali pensiyi vid uryadu 1971 roku bulo prijnyato popravku do Konstituciyi Indiyi zgidno z yakoyu viplatu pensij kolishnim pravitelyam knyazivstv pripineno Kolishni praviteli velikih knyazivstv zalishilisya bagatimi lyudmi voni vkladali koshti u rizni galuzi v Indiyi Dekogo z nih obirali deputatami indijskogo parlamentu voni obijmali visoki derzhavni posadi veli aktivnu politichnu diyalnist u riznih partiyah perevazhno konservativnih Voni prodovzhuyut koristuvatisya pevnim stanovishem ta vplivom na kolishni vlasni volodinnya Praviteli dribnih volodin zalishilisya na pravah zemlevlasnikiv na nalezhnih yim zemlyah U viddalenih regionah de tradiciyi ta zhittyevi pidvalini zminyuyutsya povilno yihnij avtoritet duzhe velikij Yedinim knyazivstvom yake do 1975 roku zberigalo povnu avtonomiyu buv vin lishe nadavav Indiyi kontrol nad zovnishnoyu politikoyu oboronoyu ta zv yazkom 1975 roku prem yer ministr Sikkimu yakij perebuvav u opoziciyi do monarha Sikkimu Chog yala zvernuvsya do parlamentu Indiyi z prohannyam pro peretvorennya Sikkimu na shtat Indiyi U kvitni 1975 roku indijski vijska okupuvali Sikkim zahopili jogo stolicyu Gangtok i rozzbroyili palacovu ohoronu Provedeno referendum na yakomu 97 5 tih hto progolosuvali pri yavci 59 vislovilisya za priyednannya do Indiyi 16 travnya 1975 roku Sikkim oficijno uvijshov do skladu Indiyi monarhiya pripinila svoye isnuvannya PrimitkiRamusack Barbara N The Indian princes and their states Cambridge University Press 2004 p 85 ISBN 978 0 521 26727 4 Mishel Pessel Zaskar Zabytoe knyazhestvo na okraine Gimalaev originalu za 20 chervnya 2013 Procitovano 11 serpnya 2012 Anju Suri Curzon and British Paramountcy in the Princely States Some Significant Aspects Proceedings of the Indian History Congress Vol 63 2002 p 535 Published by Indian History Congress Markovits Claude 2004 A history of modern India 1480 1950 2021 05 12 u Wayback Machine Anthem Press pp 386 409 ISBN 9781843310044 The India Office and Burma Office List 1945 Harrison amp Sons Ltd 1945 pp 33 37 Ravi Kumar Pillai Kandamath Yaqoob Khan Bangash A Princely Affair The Accession and Integration of the Princely States of Pakistan 1947 1955 Asian Affairs 47 2 2016 pp 316 319 Bajwa Kuldip Singh 2003 Jammu and Kashmir War 1947 1948 Political and Military Perspectiv New Delhi Hari Anand Publications Limited ISBN 9788124109236 Aparna Pande 16 March 2011 Explaining Pakistan s Foreign Policy Escaping India Taylor amp Francis pp 31 ISBN 978 1 136 81893 6 Jalal Ayesha 2014 The Struggle for Pakistan A Muslim Homeland and Global Politics 2021 05 12 u Wayback Machine Harvard University Press p 72 ISBN 978 0 674 74499 8 Samad Yunas 2014 Understanding the insurgency in Balochistan Commonwealth amp Comparative Politics 52 2 293 320 doi 10 1080 14662043 2014 894280 Harrison Selig S 1981 In Afghanistan s Shadow Baluch Nationalism and Soviet Temptations 2021 05 12 u Wayback Machine Carnegie Endowment for International Peace p 24 ISBN 978 0 87003 029 1 Neru Dzhavaharlal Dzhavaharlal Neru Otkrytie Indii Moskva Izdatelstvo politicheskoj literatury 1989 g originalu za 5 grudnya 2014 Procitovano 11 serpnya 2012 Dzhavaharlal Neru Otkrytie Indii Moskva Izdatelstvo politicheskoj literatury 1989 g originalu za 5 grudnya 2014 Procitovano 11 serpnya 2012 Nepal i Butan yaki takozh vvazhali tubilnimi knyazivstvami nabuli povnoyi nezalezhnosti Opinions 24x7 The Story of Sikkim originalu za 8 lipnya 2011 Procitovano 11 serpnya 2012 Arundhati Ray Sikkim A Traveller s Guide 2001 p 30 Elections after the merger Sikkiminfo net Arhiv originalu za 18 serpnya 2011 Procitovano 6 listopada 2008 LiteraturaCopland Ian 2002 Princes of India in the Endgame of Empire 1917 1947 Cambridge Studies in Indian History amp Society Cambridge and London Cambridge University Press Pp 316 ISBN 0 521 89436 0 Ramusack Barbara 2004 The Indian Princes and their States The New Cambridge History of India Cambridge and London Cambridge University Press Pp 324 ISBN 0 521 03989 4