Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кашмірський конфлікт — конфлікт між Індією та Пакистаном, що триває з 1947 року через приналежність території Кашміру. З кінця 1950-х років в конфлікт вступила Китайська Народна Республіка, під управління якої також відійшла частина території Кашміру.
| Кашмірський конфлікт | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Питання приналежності території Кашміру | ||||||||
 Мапа Кашміру | ||||||||
| Координати: 34°01′59″ пн. ш. 74°40′00″ сх. д. / 34.03330000002777211° пн. ш. 74.6667000000277880645° сх. д. | ||||||||
| ||||||||
| Сторони | ||||||||
 Пакистан
|  Індія
| Конференція всіх партій
| ||||||
| Командувачі | ||||||||
 |  Пранаб Кумар Мукерджі
|  Амануллах Хан
| ||||||
| Військові сили | ||||||||
| 617,000 осіб | 1,325,000 осіб | |||||||
| Втрати | ||||||||
| не відомо | не відомо | |||||||
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (серпень 2019) |
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (серпень 2019) |
Джамму і Кашмір — земля, що споконвічно була мостом між Індією, Китаєм й Ірано-мусульманським світом. З давніх-давен тут існували міста з високорозвиненою культурою і проживали послідовники декількох релігій, а саме: мусульмани, індуїсти та буддисти. Протистояння і війни, в тому числі і на релігійному ґрунті, мали місце протягом всієї історії Кашміру, але характер глобального протистояння вони отримали лише після звільнення Індії від британського колоніального панування. Масові згвалтування як геноцидна зброя використовуються всіма сторонами конфлікту.
Початок конфлікту
Питання приналежності території Кашміру виникло після розділу колоніальної Індії та утворення в 1947 році незалежних держав — Індійського Союзу і Пакистану. Правителям князівств згідно закону про незалежність Індії від 3 червня 1947 було надано право приєднатися до одного з домініонів або залишитися васалами британської корони. Махараджа Кашміру Харі Сінґх не приєднався до жодної з країн. Населення князівства (90 % мусульман) було невдоволене його деспотичним правлінням і це призвело до збройного повстання. Ситуація в Кашмірі ускладнилася в жовтні 1947 року в результаті вторгнення загонів пуштунів з Пакистану. Махараджа Кашміру звернувся до уряду Індії з проханням про допомогу, заявивши про готовність приєднатися до Індійського Союзу.
Фази конфлікту
Перша фаза — Перша індо-пакистанська війна.
26 жовтня 1947 приєднання Кашміру до Індії було оформлено спеціальною угодою, яку не визнав Пакистан, що призвело до збройного конфлікту між двома державами. Війна завершилася 1 січня 1949 року, після чого в липні-серпні цього ж року під егідою ООН було встановлено лінію припинення вогню, яка поділила Кашмір на дві частини — пакистанську (близько 40 % території на заході та північному заході) та індійську (решта території князівства, яка пізніше, в 1956 році, стала індійським штатом Джамму та Кашмір).
Друга фаза — Індо-китайська війна
Наприкінці 1950-х років виникли територіальні суперечки між Індією та Китайською Народною Республікою; останній почав зближення із Пакистаном. 1962 року спалахнула індо-китайська війна, що завершилася встановленням китайського управління над спірною територією Аксай Чин. У 1963 році між Пакистаном та Китайською Народною Республікою підписано угоду, за якою територія перейшла під китайське управління. Між Китайською Народною Республікою та Пакистаном з того часу існує постійний зв'язок т. зв. каракорумським шосе.
Третя фаза — Друга індо-пакистанська війна у серпні-вересні 1965 року.
За посередництва СРСР та тиску Ради Безпеки ООН військові дії було припинено, війська відведено, а лінію кордону відновлено станом на 5 серпня. Втрати Пакистану в цій війні перевищили 3800 чоловік, втрати Індії — близько 30000. Основні післявоєнні переговори проводилися в Ташкенті у 1966 році.
Четверта фаза — Третя індо-пакистанська війна 1971 року.
Із березня 1971 року у Східному Пакистані розпочинаються громадські заворушення, проти яких уряд використовує війська. Спровокований прикордонними сутичками із індійською армією масштабний конфлікт завершився капітуляцією пакистанської армії у східних провінціях та відторгненням її від Пакистану. Так було утворено державу Бангладеш. Влітку 1972 року представники Індії та Пакистану підписали Угоду про припинення вогню. В ході війни індійська армія втратила близько 1500 солдатів, пакистанська — 20000. При цьому 93.000 були захоплені в полон.
П'ята фаза — Початок ядерного протистояння та Каргільська війна.
У 1998 році індо-пакистанський конфлікт набув нового виміру — обидві держави провели успішні випробування ядерної зброї. Це поклало початок потеплінню у відносинах, що тривало протягом 1998—1999 років. Однак, вже в травні 1999 року розпочався черговий етап ескалації конфлікту — т. зв. Каргільска війна. Навесні 1999 групи пакистанських бойовиків за підтримки артилерії захопили ряд індійських прикордонних пунктів, внаслідок чого індійська армія була втягнута у виснажливу операцію із повернення захоплених прикордонних територій, що потребувала вперше за багато років застосування військової авіації. Втрати індійської армії — близько 700 чоловік; серед бойовиків — більше 4000. Пакистанський уряд заперечував свою причетність до діяльності бойовиків, але двосторонні відносини суттєво погіршилися.
З цього часу періоди короткого примирення змінюються поновленням ворожнечі та провокаціями. З них найбільш відомою є [en], після якого Індія звинуватила Пакистан в підтримці терористів.
Останнім часом спостерігаються покращення у відносинах між Пакистаном та Індією.
29 травня 2018 року пакистанські і індійські військові домовилися уникати обміну артилерійськими обстрілами в спірному районі Гімалаїв в Кашмірі, де в цьому місяці загинули кілька солдатів і цивільних осіб. В оприлюдненій заяві також зазначено, що обидві сторони погодилися у повному обсязі виконати угоду про припинення вогню 2003 року «за формою і по суті негайно забезпечити, щоб надалі припинення вогню не було порушено обома сторонами».
Примітки
- Ganguly, Sumit; Paul Kapur (7 серпня 2012). India, Pakistan, and the Bomb: Debating Nuclear Stability in South Asia. Columbia University Press. с. 27—28. ISBN .
- ilyaros. . Военное обозрение. Архів оригіналу за 11 Лютого 2017. Процитовано 8 лютого 2017.
- . https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 30 травня 2018. Архів оригіналу за 14 Грудня 2018. Процитовано 30 травня 2018.
Посилання
- Агаев В. Кашмирский конфликт. — Deutsche Welle
- Харина О. А. Индо-пакистанский конфликт: истоки и последствия [ 11 Листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Q&A: Kashmir dispute. — BBC News Asia [ 17 Квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Історія та сучасний стан Індо-Пакистанського конфлікту [ 31 Серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Кашмірський вузол. — Вголос [ 11 Листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Кашмірський конфлікт — Центр дослідження міжнародних відносин [ 11 Листопада 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Indo pakistanska vijna Kashmirskij konflikt konflikt mizh Indiyeyu ta Pakistanom sho trivaye z 1947 roku cherez prinalezhnist teritoriyi Kashmiru Z kincya 1950 h rokiv v konflikt vstupila Kitajska Narodna Respublika pid upravlinnya yakoyi takozh vidijshla chastina teritoriyi Kashmiru Kashmirskij konflikt Pitannya prinalezhnosti teritoriyi Kashmiru Mapa Kashmiru Mapa Kashmiru Koordinati 34 01 59 pn sh 74 40 00 sh d 34 03330000002777211 pn sh 74 6667000000277880645 sh d 34 03330000002777211 74 6667000000277880645 Data 22 zhovtnya 1947 76 rokiv tomu 1947 10 22 Misce Kashmir Rezultat Podil Kashmiru ta prodovzhennya protistoyannya Persha indo pakistanska vijna Druga indo pakistanska vijna Syachenskij konflikt Vtorgnennya v Dzhammu ta Kashmir Kargilskij konflikt Prikordonni sutichki prodovzhuyutsya Nestabilnist u Kashmiri 2016 prodovzhuyetsya Storoni Pakistan Pakistanski rejndzheri Armiya Pakistanu Mizhvidomcha Rozvidka Indiya Armiya Indiyi Ofis bezpeki kordoniv Cetralna rezervna policejska sila Krilo doslidzhen ta analizu Konferenciya vsih partij Front zvilnennya Dzhammu ta Kashmiru Harkat ul Dzhihad al Islami Lashkar e Taiba Dzhaish e Mohammed Hizbul Muhayidin Harakat ul Muhayidin Al Badr Supported by Pakistan Komanduvachi Pranab Kumar Mukerdzhi General Dalbir Sinh Sugag Marshal Aviaciyi Arup Raga Pranaya Sagaya General Pranav Movva P S Bhardvaj Amanullah Han Hafiz Muhammad Sayid Maulana Masud Azhan Sayid Salahudin Fazlur Reman Halil Farug Kashmiri Arfin Bgaj do 1998 Baht Zamin Vijskovi sili 617 000 osib 1 325 000 osib Vtrati ne vidomo ne vidomo Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin serpen 2019 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti serpen 2019 Dzhammu i Kashmir zemlya sho spokonvichno bula mostom mizh Indiyeyu Kitayem j Irano musulmanskim svitom Z davnih daven tut isnuvali mista z visokorozvinenoyu kulturoyu i prozhivali poslidovniki dekilkoh religij a same musulmani induyisti ta buddisti Protistoyannya i vijni v tomu chisli i na religijnomu grunti mali misce protyagom vsiyeyi istoriyi Kashmiru ale harakter globalnogo protistoyannya voni otrimali lishe pislya zvilnennya Indiyi vid britanskogo kolonialnogo panuvannya Masovi zgvaltuvannya yak genocidna zbroya vikoristovuyutsya vsima storonami konfliktu Pochatok konfliktuPitannya prinalezhnosti teritoriyi Kashmiru viniklo pislya rozdilu kolonialnoyi Indiyi ta utvorennya v 1947 roci nezalezhnih derzhav Indijskogo Soyuzu i Pakistanu Pravitelyam knyazivstv zgidno zakonu pro nezalezhnist Indiyi vid 3 chervnya 1947 bulo nadano pravo priyednatisya do odnogo z dominioniv abo zalishitisya vasalami britanskoyi koroni Maharadzha Kashmiru Hari Singh ne priyednavsya do zhodnoyi z krayin Naselennya knyazivstva 90 musulman bulo nevdovolene jogo despotichnim pravlinnyam i ce prizvelo do zbrojnogo povstannya Situaciya v Kashmiri uskladnilasya v zhovtni 1947 roku v rezultati vtorgnennya zagoniv pushtuniv z Pakistanu Maharadzha Kashmiru zvernuvsya do uryadu Indiyi z prohannyam pro dopomogu zayavivshi pro gotovnist priyednatisya do Indijskogo Soyuzu Fazi konfliktuPersha faza Persha indo pakistanska vijna Dokladnishe Persha indo pakistanska vijna 26 zhovtnya 1947 priyednannya Kashmiru do Indiyi bulo oformleno specialnoyu ugodoyu yaku ne viznav Pakistan sho prizvelo do zbrojnogo konfliktu mizh dvoma derzhavami Vijna zavershilasya 1 sichnya 1949 roku pislya chogo v lipni serpni cogo zh roku pid egidoyu OON bulo vstanovleno liniyu pripinennya vognyu yaka podilila Kashmir na dvi chastini pakistansku blizko 40 teritoriyi na zahodi ta pivnichnomu zahodi ta indijsku reshta teritoriyi knyazivstva yaka piznishe v 1956 roci stala indijskim shtatom Dzhammu ta Kashmir Druga faza Indo kitajska vijna Dokladnishe Kitajsko indijska vijna Naprikinci 1950 h rokiv vinikli teritorialni superechki mizh Indiyeyu ta Kitajskoyu Narodnoyu Respublikoyu ostannij pochav zblizhennya iz Pakistanom 1962 roku spalahnula indo kitajska vijna sho zavershilasya vstanovlennyam kitajskogo upravlinnya nad spirnoyu teritoriyeyu Aksaj Chin U 1963 roci mizh Pakistanom ta Kitajskoyu Narodnoyu Respublikoyu pidpisano ugodu za yakoyu teritoriya perejshla pid kitajske upravlinnya Mizh Kitajskoyu Narodnoyu Respublikoyu ta Pakistanom z togo chasu isnuye postijnij zv yazok t zv karakorumskim shose Tretya faza Druga indo pakistanska vijna u serpni veresni 1965 roku Dokladnishe Druga indo pakistanska vijna Za poserednictva SRSR ta tisku Radi Bezpeki OON vijskovi diyi bulo pripineno vijska vidvedeno a liniyu kordonu vidnovleno stanom na 5 serpnya Vtrati Pakistanu v cij vijni perevishili 3800 cholovik vtrati Indiyi blizko 30000 Osnovni pislyavoyenni peregovori provodilisya v Tashkenti u 1966 roci Chetverta faza Tretya indo pakistanska vijna 1971 roku Dokladnishe Tretya indo pakistanska vijna Iz bereznya 1971 roku u Shidnomu Pakistani rozpochinayutsya gromadski zavorushennya proti yakih uryad vikoristovuye vijska Sprovokovanij prikordonnimi sutichkami iz indijskoyu armiyeyu masshtabnij konflikt zavershivsya kapitulyaciyeyu pakistanskoyi armiyi u shidnih provinciyah ta vidtorgnennyam yiyi vid Pakistanu Tak bulo utvoreno derzhavu Bangladesh Vlitku 1972 roku predstavniki Indiyi ta Pakistanu pidpisali Ugodu pro pripinennya vognyu V hodi vijni indijska armiya vtratila blizko 1500 soldativ pakistanska 20000 Pri comu 93 000 buli zahopleni v polon P yata faza Pochatok yadernogo protistoyannya ta Kargilska vijna Dokladnishe Kargilskij konflikt U 1998 roci indo pakistanskij konflikt nabuv novogo vimiru obidvi derzhavi proveli uspishni viprobuvannya yadernoyi zbroyi Ce poklalo pochatok poteplinnyu u vidnosinah sho trivalo protyagom 1998 1999 rokiv Odnak vzhe v travni 1999 roku rozpochavsya chergovij etap eskalaciyi konfliktu t zv Kargilska vijna Navesni 1999 grupi pakistanskih bojovikiv za pidtrimki artileriyi zahopili ryad indijskih prikordonnih punktiv vnaslidok chogo indijska armiya bula vtyagnuta u visnazhlivu operaciyu iz povernennya zahoplenih prikordonnih teritorij sho potrebuvala vpershe za bagato rokiv zastosuvannya vijskovoyi aviaciyi Vtrati indijskoyi armiyi blizko 700 cholovik sered bojovikiv bilshe 4000 Pakistanskij uryad zaperechuvav svoyu prichetnist do diyalnosti bojovikiv ale dvostoronni vidnosini suttyevo pogirshilisya Z cogo chasu periodi korotkogo primirennya zminyuyutsya ponovlennyam vorozhnechi ta provokaciyami Z nih najbilsh vidomoyu ye en pislya yakogo Indiya zvinuvatila Pakistan v pidtrimci teroristiv Ostannim chasom sposterigayutsya pokrashennya u vidnosinah mizh Pakistanom ta Indiyeyu 29 travnya 2018 roku pakistanski i indijski vijskovi domovilisya unikati obminu artilerijskimi obstrilami v spirnomu rajoni Gimalayiv v Kashmiri de v comu misyaci zaginuli kilka soldativ i civilnih osib V oprilyudnenij zayavi takozh zaznacheno sho obidvi storoni pogodilisya u povnomu obsyazi vikonati ugodu pro pripinennya vognyu 2003 roku za formoyu i po suti negajno zabezpechiti shob nadali pripinennya vognyu ne bulo porusheno oboma storonami PrimitkiGanguly Sumit Paul Kapur 7 serpnya 2012 India Pakistan and the Bomb Debating Nuclear Stability in South Asia Columbia University Press s 27 28 ISBN 978 0231143752 ilyaros Voennoe obozrenie Arhiv originalu za 11 Lyutogo 2017 Procitovano 8 lyutogo 2017 https mil in ua Ukrayinskij militarnij portal 30 travnya 2018 Arhiv originalu za 14 Grudnya 2018 Procitovano 30 travnya 2018 PosilannyaAgaev V Kashmirskij konflikt Deutsche Welle Harina O A Indo pakistanskij konflikt istoki i posledstviya 11 Listopada 2014 u Wayback Machine Q amp A Kashmir dispute BBC News Asia 17 Kvitnya 2016 u Wayback Machine Istoriya ta suchasnij stan Indo Pakistanskogo konfliktu 31 Serpnya 2016 u Wayback Machine Kashmirskij vuzol Vgolos 11 Listopada 2014 u Wayback Machine Kashmirskij konflikt Centr doslidzhennya mizhnarodnih vidnosin 11 Listopada 2014 u Wayback Machine