Харі Сінґх (23 вересня 1895 — 26 квітня 1961) — останній магараджа Джамму та Кашміру в 1925—1952 роках.
Харі Сінґх | |
---|---|
кашм. ہَری سِنٛگھ | |
Народився | 21 вересня 1895 Джамму, Джамму та Кашмір, Британська Індія, Британська імперія |
Помер | 26 квітня 1961 (65 років) Мумбаї, Індія |
Країна | Британська Індія Домініон Індія Індія |
Діяльність | монарх |
Alma mater | d |
Титул | принц, кронпринц і d |
Посада | Магараджа |
Конфесія | індуїзм |
Рід | d |
Батько | d |
Родичі | Пратап Сінґх |
Діти | d |
Нагороди | |
|
Життєпис
Походив з династії Джамвал (Догра). Син раджи Амар Сінґха та рані Бхотіаті Чіб. Народився 1895 року у місті Джамму. Був оголошений спадкоємцем свого стрийка магараджи Пратап Сінґха. Здобув гарну початкову освіту.
З 1903 року служив почесним королівським пажем при Джорджі Керзоні, віце-королі Індії в делійському дарбарі (дворі). 1908 року вступив до коледжу Майо в Аджмері. 1909 року після смерті батька його опікуном стає британський майор Г. Брар. Згодом поступив до імператорського кадетського корпусу в Деградуні. 1915 року призначається командувачем військами князівства Джамму та Кашмір.
Після закінчення Першої світової війни вів розкішний спосіб життя в Європі. Відомий скандал з паризькою повією, що шантажувала Харі Сінґха, внаслідок чого його дядько вимушений був сплатити 300 тис. фунтів стерлінгів. Зрештою 1924 року це призвело до судового процесу.
1925 року після смерті Пратап Сінґха стає магараджею Джамму та Кашміру. Намагався дотримуватися політичного нейтралітету стосовно мусульманської ліги та Індійського національного конгресу, не підтримуючи ідею двох індійських націй Джинни та унітаристської концепції Дж. Неру. Виступав за поступові реформи, запровадивши обов'язкову початкову освіту в державі, закони, що забороняли шлюб дітей, і відкрив місця для культу нижчим кастам.
1931 року активно виступив проти ідеї адміністративної реформи кашмірського політика шейха Абдулли, який був політичним союзником Неру. Тоді ж внаслідок антиурядових виступів в Срінагарі було вбито 21 людину. 1933 року впровадив часткову власність на землю.
1947 року після здобуття Індією та Пакистаном незалежності магараджа спробував не обирати, до кого приєднатися, а оголосити незалежність князівства. У відповідь до Кашміру вдерлися з Пакистану пуштуни-разакари й почалося повстання частини мусульманського населення Харі Сінґх зазнав поразки. За цих обставин він звернувся по допомогу до Індії. В обмін на захист 26 жовтня 1947 року підписав угоду про приєднання до Індійського домініону. Це спричинило першу індо-пакистанську війну.
1949 року під тиском індійського уряду оголосив регентом Джамму та Кашміру свого сина Каран Сінґха, а прем'єр-міністром шейха Абдуллу. Залишався номінальним магараджею до 1952 року, коли монархію було скасовано. Після цього його було відправлено до Бомбею. Тут Харі Сінґх помер 1961 року.
Джерела
- Rai, Mridu (2004), Hindu Rulers, Muslim Subjects: Islam, Rights, and the History of Kashmir, C. Hurst & Co,
- Mufti, Gulzar (2013), Kashmir in Sickness and in Health, Partridge Publishing India,
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hari Singh 23 veresnya 1895 26 kvitnya 1961 ostannij magaradzha Dzhammu ta Kashmiru v 1925 1952 rokah Hari Singhkashm ہ ری س ن گھNarodivsya21 veresnya 1895 1895 09 21 Dzhammu Dzhammu ta Kashmir Britanska Indiya Britanska imperiyaPomer26 kvitnya 1961 1961 04 26 65 rokiv Mumbayi IndiyaKrayina Britanska Indiya Dominion Indiya IndiyaDiyalnistmonarhAlma materdTitulprinc kronprinc i dPosadaMagaradzhaKonfesiyainduyizmRiddBatkodRodichiPratap SinghDitidNagorodi Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPohodiv z dinastiyi Dzhamval Dogra Sin radzhi Amar Singha ta rani Bhotiati Chib Narodivsya 1895 roku u misti Dzhammu Buv ogoloshenij spadkoyemcem svogo strijka magaradzhi Pratap Singha Zdobuv garnu pochatkovu osvitu Z 1903 roku sluzhiv pochesnim korolivskim pazhem pri Dzhordzhi Kerzoni vice koroli Indiyi v delijskomu darbari dvori 1908 roku vstupiv do koledzhu Majo v Adzhmeri 1909 roku pislya smerti batka jogo opikunom staye britanskij major G Brar Zgodom postupiv do imperatorskogo kadetskogo korpusu v Degraduni 1915 roku priznachayetsya komanduvachem vijskami knyazivstva Dzhammu ta Kashmir Pislya zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni viv rozkishnij sposib zhittya v Yevropi Vidomij skandal z parizkoyu poviyeyu sho shantazhuvala Hari Singha vnaslidok chogo jogo dyadko vimushenij buv splatiti 300 tis funtiv sterlingiv Zreshtoyu 1924 roku ce prizvelo do sudovogo procesu 1925 roku pislya smerti Pratap Singha staye magaradzheyu Dzhammu ta Kashmiru Namagavsya dotrimuvatisya politichnogo nejtralitetu stosovno musulmanskoyi ligi ta Indijskogo nacionalnogo kongresu ne pidtrimuyuchi ideyu dvoh indijskih nacij Dzhinni ta unitaristskoyi koncepciyi Dzh Neru Vistupav za postupovi reformi zaprovadivshi obov yazkovu pochatkovu osvitu v derzhavi zakoni sho zaboronyali shlyub ditej i vidkriv miscya dlya kultu nizhchim kastam 1931 roku aktivno vistupiv proti ideyi administrativnoyi reformi kashmirskogo politika shejha Abdulli yakij buv politichnim soyuznikom Neru Todi zh vnaslidok antiuryadovih vistupiv v Srinagari bulo vbito 21 lyudinu 1933 roku vprovadiv chastkovu vlasnist na zemlyu 1947 roku pislya zdobuttya Indiyeyu ta Pakistanom nezalezhnosti magaradzha sprobuvav ne obirati do kogo priyednatisya a ogolositi nezalezhnist knyazivstva U vidpovid do Kashmiru vderlisya z Pakistanu pushtuni razakari j pochalosya povstannya chastini musulmanskogo naselennya Hari Singh zaznav porazki Za cih obstavin vin zvernuvsya po dopomogu do Indiyi V obmin na zahist 26 zhovtnya 1947 roku pidpisav ugodu pro priyednannya do Indijskogo dominionu Ce sprichinilo pershu indo pakistansku vijnu 1949 roku pid tiskom indijskogo uryadu ogolosiv regentom Dzhammu ta Kashmiru svogo sina Karan Singha a prem yer ministrom shejha Abdullu Zalishavsya nominalnim magaradzheyu do 1952 roku koli monarhiyu bulo skasovano Pislya cogo jogo bulo vidpravleno do Bombeyu Tut Hari Singh pomer 1961 roku DzherelaRai Mridu 2004 Hindu Rulers Muslim Subjects Islam Rights and the History of Kashmir C Hurst amp Co ISBN 1850656614 Mufti Gulzar 2013 Kashmir in Sickness and in Health Partridge Publishing India ISBN 978 1 4828 0998 5