Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Трагедія великодержавної політики книга американського вченого Джона Міршаймера з теорії міжнародних відносин опублікова

Трагедія великодержавної політики

Трагедія великодержавної політики

«Трагедія великодержавної політики» — книга американського вченого Джона Міршаймера з теорії міжнародних відносин, опублікована W. W. Norton & Company в 2001 році. Міршаймер пояснює і аргументує свою теорію «наступального реалізму», вказавши ключові припущення, еволюцію від ранньої реалістичної теорії, і її пророчі можливості. Він з готовністю визнає притаманний наступальному реалізму песимізм та його передбачення, тому що його світ — це той світ, у якому конфлікт між великими державами вічний.

Трагедія великодержавної політики
англ. The Tragedy of Great Power Politics
Жанрполітика
Темаполітика
АвторДжон Міршаймер
Моваанглійська
Опубліковано2001
Країнаimage США

Стаття взята з книги, раніше опублікованої виданням Foreign Affairs.

Основні аргументи

Анархія та боротьба за владу

Міршаймер вважає, що держави завжди шукають можливості одержати владу над своїми суперниками. Він стверджує, що держави переслідують владу через анархічну систему, у якій вони існують. У міжнародній політиці немає ніякої ієрархії, ніякого «нічного сторожа», до якого можна було би звернутися у випадку нападу іншої держави, тому держави змушені розраховувати лише на власні сили у безпековій сфері. Таким чином, держави прагнуть розширити свою владу як військово, так і географічно та економічно, для того, щоб підвищити свою безпеку.

Примат земельної влади

Дж. Міршаймер стверджує, що державна влада в міжнародній політиці походить від військової сили  з двох причин: тому, що земельна влада є домінуючою військовою владою в сучасну епоху, а також тому, що великі водойми обмежують можливостей сухопутних армій.

Гальмуюча сила води

Міршаймер стверджує, що наявність океанів у світі перешкоджає будь-якій державі досягнути світової гегемонії. Він стверджує, що великі водойми обмежують потужність проєкційних здібностей військових і, таким чином, природно розділяють владу на земній кулі.

Він використовує приклад ізоляції Великої Британії Ла-Маншем, що дозволило їй виступати в якості в Континентальній Європі. За словами Міршаймера, Велика Британія ніколи не мала амбіцій одержання контролю чи домінування  в Континентальній Європі. Замість цього вона мала на меті лише підтримання балансу сил і забезпечення таких умов, за яких жодна держава не могла би стати настільки сильною, щоби домогтися регіональної гегемонії на континенті. Протягом більшої частини XIX століття, Британія мала у своєму розпорядженні виробничі потужності, які б дозволили їй легко проникнути і домінувати в більшій частині Європи.

Тим не менше, Британія вирішила не робити спробу одержання континентального домінування частково тому, що розраховувала, що цілі досягнення безпеки можуть бути більш дешевими, якщо європейські держави могли би грати один проти одного. Діючи таким чином, вони були б зайняті на європейському континенті і це не дозволило би їм кинути виклик Британії через Ла-Манш або заважати британським економічним інтересам в Азії та Африці.

Таким чином, головна мета американської зовнішньої політики — гегемонія в Західній півкулі і запобігання виникненню подібних гегемонів у Східній півкулі. У свою чергу, США грає роль офшорного балансувальника, балансуючи проти зростання Євразійського гегемона і ведучи війну тільки в якості останнього засобу, щоб зірвати її.

Державні стратегії виживання

Мета 1 — регіональна гегемонія

На додаток до своєї основної мети, якою є виживання, великі держави прагнуть досягнути трьох головних цілей. Їх найбажаніша мета — домогтися регіональної гегемонії. Міршаймер стверджує, що хоч досягнення світової гегемонії забезпечить максимальну безпеку держави, це представляється можливим, тому що в світі дуже багато океанів, які перешкоджають проектуванню військової могутності. Таким чином, ці труднощі роблять неможливим для великих держав досягти світового панування. Регіональні гегемони намагаються всіляко запобігти досягненню регіональної гегемонії іншими державами. 

Замість цього, вони намагаються зберегти баланс між владою у регіонах і діяти, щоб забезпечити існування кількох сил, щоб утримати ті кілька держав зайнятими сутичками між собою, що не дасть їм кинути виклик інтересам регіональних гегемонів. Міршаймер використовує приклад Сполучених Штатів, яким вдалося досягти регіональної гегемонії наприкінці 1800-х років, після чого вони спробували втрутитися там, де якась інша держава могла досягти гегемонії в регіоні:

Мета 2 — Максимальне багатство

Великі держави прагнуть збільшити свою частку світового багатства, оскільки економічна міць є основою військової могутності. Великі держави прагнуть перешкодити супернику досягти домінування у регіонах світу, де продукується багатство. США, наприклад, намагались втримати СРСР від домінування у Західній Європі та на Близькому Сході. Якби Радянський Союз отримав контроль над цими областями, розстановка сил змінилася б значно проти США.

Мета 3 — Ядерна перевага

Міршаймер стверджує, що великі держави прагнуть здобути ядерну перевагу над своїми суперниками. Великі держави перебувають у світі, де існують кілька ядерних сил з гарантованою здатністю знищити своїх ворогів, що має назву взаємно гарантоване знищення (ВГЗ). Міршаймер не згоден з твердженням, що Штати не хотіли жити у світі ВГЗ, і що вони б не створювали оборону проти ядерної зброї. Замість цього, він стверджує, що великі держави не будуть жити у світі ВГЗ і будуть намагатися шукати способів отримати перевагу над своїми ядерними суперниками.

Зростання американської могутності; 1800—1900

Сполучені Штати були сильною експансіоністською силою в Америці. Міршаймер вказує на зауваження, зроблене Генрі Кебот Лоджем про те, що Сполучені Штати мають «літопис завоювань, колонізації та територіальної експансії, що не порівняється ні з одним народом XIX cт.» У 1840-х роках європейці почали говорити про необхідність збереження балансу сил в Америці і стримання подальшої американської експансії.

Тим не менше, до 1900-го року США вдалося домогтися регіональної гегемонії, і в 1895 році їх держсекретар Річард Олні сказав Британському Лорду Солсбері, що "на сьогодні США є практично сувереном на цьому континенті, і їх фіатом є закон про суб'єкти, що знаходяться на її території … їх нескінченні ресурси та ізольована позиція змушують їх оволодіти ситуацією і стати практично невразливими відносно всіх інших держав ".

Майбутнє американської влади

На передостанній сторінці Трагедії, Міршеймер попереджає:

image Ні Вільгельмінська Німеччина, ні імператорська Японія, ні німецька, ні нацистська Німеччина, ні Радянський Союз не мали такої латентної влади, яку Сполучені Штати мали під час їх протистояння ... Але якщо Китай мав стати гігантом Гонконгу, то він, мабуть, десь має в чотири рази більше латентної влади, ніж Сполучені Штати, що дозволяє Китаю отримати вирішальну військову перевагу над США.
Оригінальний текст (англ.)
Neither Wilhelmine Germany, nor imperial Japan, nor Nazi Germany, nor the Soviet Union had nearly as much latent power as the United States had during their confrontations … But if China were to become a giant Hong Kong, it would probably have somewhere on the order of four times as much latent power as the United States does, allowing China to gain a decisive military advantage over the United States.
 image

Відгуки

Чарльз Купчан з Ради з міжнародних відносин, назвав книгу «важливою та вражаючою», у якій Міршаймер «елегантно розкладає свій теоретичний підхід до вивчення міжнародної політики». Однак, він дуже критично ставився до того, як Міршеймер використовує історію для обґрунтування своїх ідей. Крім того, Купчан засуджує Міршаймера за  переконаність у своїй теорії та його нездатність бути «більш відкритими для еклектики у поясненні політики серед великих держав».

Джон А. Хол, з Університету Макгілла, оцінив аргументи, що подані у книзі сильними завдяки їх тяжкості та узгодженості.

Професор з Колумбійського університету Річард Беттс називає Трагедію однією з трьох великих творів пост–холодної війни, поряд з «Кінцем історії та останньою людиною» (1992) Френсіса Фукуями та «Зіткненням цивілізацій та перетворення світового порядку» (1996) Семюеля Хантінгтона. Беттс припустив, що коли міць Китаю буде в зеніті, то книга Міршаймера може стати більш впливовою за вище згадані роботи С.Хантінгтона та Ф.Фукуями. 

Роберт Каплан описує подібну перспективу для Трагедії:

image Якщо Китай вийде з соціально-економічної кризи або буде розвиватись іншим чином, що виключає його потенціал як загрози, теорія Міршаймера буде мати серйозні проблеми через відмову від внутрішньої політики. Але якщо Китай стане великою військовою силою, змінивши баланс сили в Азії, то трагедія Міршаймера буде жити як класика.
Оригінальний текст (англ.)
If China implodes from a socioeconomic crisis, or evolves in some other way that eliminates its potential as a threat, Mearsheimer’s theory will be in serious trouble because of its dismissal of domestic politics. But if China goes on to become a great military power, reshaping the balance of forces in Asia, then Mearsheimer’s Tragedy will live on as a classic”.
 image

Критика

Один коментар постановив, що зближення між Англією і США наприкінці XX століття, і успіх ЄС у перетворенні європейського геополітичного ландшафту ставлять під серйозний сумнів ідею, що балансування та руйнівне суперництво є непереборними особливостями міжнародної системи. Якби Міршаймер проаналізував випадки тривалого миру, які не піддаються прогнозам теорії балансу сил, він міг бути менш впевненим у логіці наступального реалізму.

Інша критика Міршеймера полягає в тому, що його погляди ігнорують транснаціональні суперструктури, такі як капіталізм, недержавні актори та особистісні інститути, в державі. Міршеймер стверджує, що внутрішня політика не має ніякого відношення до цієї справи, і держави не можуть надати один одному гарантії, що вони не мають ворожих намірів. За словами Р. Харрісон Вагнера, Дж. Міршеймер, не звертається до демократії, торгівлі, або іншого механізму, який міг би запобігти міждержавним конфліктам, вигляд якого відповідає більш широкій перспективі Кантівского трикутника миру.

Міршеймер стверджує, що полярність міжнародної системи є причиною війни. Це особливо справджується в умовах незбалансованої багатополярності, де є потенційний гегемон. Збалансована багатополярність, в якій немає потенційного гегемона, має менш асиметричний розподіл влади і менше вселяє страх.

Страх є найменшим при біполярності, у якій зазвичай існує приблизний баланс сил між двома великими державами. Однак торговельна модель війни оскаржує цю вимогу на тій підставі, що війна — це дорого. Враховуючи, що війна коштує дорого і держави є раціональними гравцями, повинна бути якась інша, більш реальна причина, аніж полярність, що змушує нації платити дорогу ціну за війну.

Збірка академічних есе, що критикує Міршеймера націлена саме на теорії в Тргедії. «Деяка критика різка, і доводить, що Міршеймер насправді є нестерпною дитиною політичної науки…»

Див. також

Посилання

  1. Amazon.com: The Tragedy of Great Power Politics (Updated Edition) (9780393349276): John J. Mearsheimer: Books.
  2. Hall, John A. (Autumn 2003). A Perpetual and Restless Desire of Power After Power. The Canadian Journal of Sociology. 28 (4): 561—569. doi:10.2307/3341843. JSTOR 3341843.
  3. "Conflict or Cooperation? Three Visions Revisited, " Foreign Affairs, 89/6, (2010): p 69.
  4. [en], «Why Mearsheimer Is Right (about Some Things)», The Atlantic Monthly, (January–February 2012), [ 2017-08-22 у Wayback Machine.]
  5. . Council on Foreign Relations. Архів оригіналу за 24 січня 2013. Процитовано 20 травня 2018.
  6. Wagner, R. Harrison (2007). War and the State: The Theory of International Politics. Ann Arbor: University of Michigan Press. с. 23. ISBN .
  7. Werner, S. and Filson, D. (2002).

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Tragediya velikoderzhavnoyi politiki kniga amerikanskogo vchenogo Dzhona Mirshajmera z teoriyi mizhnarodnih vidnosin opublikovana W W Norton amp Company v 2001 roci Mirshajmer poyasnyuye i argumentuye svoyu teoriyu nastupalnogo realizmu vkazavshi klyuchovi pripushennya evolyuciyu vid rannoyi realistichnoyi teoriyi i yiyi prorochi mozhlivosti Vin z gotovnistyu viznaye pritamannij nastupalnomu realizmu pesimizm ta jogo peredbachennya tomu sho jogo svit ce toj svit u yakomu konflikt mizh velikimi derzhavami vichnij Tragediya velikoderzhavnoyi politikiangl The Tragedy of Great Power PoliticsZhanrpolitikaTemapolitikaAvtorDzhon MirshajmerMovaanglijskaOpublikovano2001Krayina SShA Stattya vzyata z knigi ranishe opublikovanoyi vidannyam Foreign Affairs Osnovni argumentiAnarhiya ta borotba za vladu Mirshajmer vvazhaye sho derzhavi zavzhdi shukayut mozhlivosti oderzhati vladu nad svoyimi supernikami Vin stverdzhuye sho derzhavi peresliduyut vladu cherez anarhichnu sistemu u yakij voni isnuyut U mizhnarodnij politici nemaye niyakoyi iyerarhiyi niyakogo nichnogo storozha do yakogo mozhna bulo bi zvernutisya u vipadku napadu inshoyi derzhavi tomu derzhavi zmusheni rozrahovuvati lishe na vlasni sili u bezpekovij sferi Takim chinom derzhavi pragnut rozshiriti svoyu vladu yak vijskovo tak i geografichno ta ekonomichno dlya togo shob pidvishiti svoyu bezpeku Primat zemelnoyi vladi Dzh Mirshajmer stverdzhuye sho derzhavna vlada v mizhnarodnij politici pohodit vid vijskovoyi sili z dvoh prichin tomu sho zemelna vlada ye dominuyuchoyu vijskovoyu vladoyu v suchasnu epohu a takozh tomu sho veliki vodojmi obmezhuyut mozhlivostej suhoputnih armij Galmuyucha sila vodi Mirshajmer stverdzhuye sho nayavnist okeaniv u sviti pereshkodzhaye bud yakij derzhavi dosyagnuti svitovoyi gegemoniyi Vin stverdzhuye sho veliki vodojmi obmezhuyut potuzhnist proyekcijnih zdibnostej vijskovih i takim chinom prirodno rozdilyayut vladu na zemnij kuli Vin vikoristovuye priklad izolyaciyi Velikoyi Britaniyi La Manshem sho dozvolilo yij vistupati v yakosti v Kontinentalnij Yevropi Za slovami Mirshajmera Velika Britaniya nikoli ne mala ambicij oderzhannya kontrolyu chi dominuvannya v Kontinentalnij Yevropi Zamist cogo vona mala na meti lishe pidtrimannya balansu sil i zabezpechennya takih umov za yakih zhodna derzhava ne mogla bi stati nastilki silnoyu shobi domogtisya regionalnoyi gegemoniyi na kontinenti Protyagom bilshoyi chastini XIX stolittya Britaniya mala u svoyemu rozporyadzhenni virobnichi potuzhnosti yaki b dozvolili yij legko proniknuti i dominuvati v bilshij chastini Yevropi Tim ne menshe Britaniya virishila ne robiti sprobu oderzhannya kontinentalnogo dominuvannya chastkovo tomu sho rozrahovuvala sho cili dosyagnennya bezpeki mozhut buti bilsh deshevimi yaksho yevropejski derzhavi mogli bi grati odin proti odnogo Diyuchi takim chinom voni buli b zajnyati na yevropejskomu kontinenti i ce ne dozvolilo bi yim kinuti viklik Britaniyi cherez La Mansh abo zavazhati britanskim ekonomichnim interesam v Aziyi ta Africi Takim chinom golovna meta amerikanskoyi zovnishnoyi politiki gegemoniya v Zahidnij pivkuli i zapobigannya viniknennyu podibnih gegemoniv u Shidnij pivkuli U svoyu chergu SShA graye rol ofshornogo balansuvalnika balansuyuchi proti zrostannya Yevrazijskogo gegemona i veduchi vijnu tilki v yakosti ostannogo zasobu shob zirvati yiyi Derzhavni strategiyi vizhivannya Meta 1 regionalna gegemoniya Na dodatok do svoyeyi osnovnoyi meti yakoyu ye vizhivannya veliki derzhavi pragnut dosyagnuti troh golovnih cilej Yih najbazhanisha meta domogtisya regionalnoyi gegemoniyi Mirshajmer stverdzhuye sho hoch dosyagnennya svitovoyi gegemoniyi zabezpechit maksimalnu bezpeku derzhavi ce predstavlyayetsya mozhlivim tomu sho v sviti duzhe bagato okeaniv yaki pereshkodzhayut proektuvannyu vijskovoyi mogutnosti Takim chinom ci trudnoshi roblyat nemozhlivim dlya velikih derzhav dosyagti svitovogo panuvannya Regionalni gegemoni namagayutsya vsilyako zapobigti dosyagnennyu regionalnoyi gegemoniyi inshimi derzhavami Zamist cogo voni namagayutsya zberegti balans mizh vladoyu u regionah i diyati shob zabezpechiti isnuvannya kilkoh sil shob utrimati ti kilka derzhav zajnyatimi sutichkami mizh soboyu sho ne dast yim kinuti viklik interesam regionalnih gegemoniv Mirshajmer vikoristovuye priklad Spoluchenih Shtativ yakim vdalosya dosyagti regionalnoyi gegemoniyi naprikinci 1800 h rokiv pislya chogo voni sprobuvali vtrutitisya tam de yakas insha derzhava mogla dosyagti gegemoniyi v regioni Kajzerivska Nimechchina pid chas Pershoyi Svitovoyi Vijni Nacistska Nimechchina pid chas Drugoyi Svitovoyi Vijni Imperatorska Yaponiya pid chas Drugoyi Svitovoyi Vijni Radyanskij Soyuz pid chas holodnoyi vijni Meta 2 Maksimalne bagatstvo Veliki derzhavi pragnut zbilshiti svoyu chastku svitovogo bagatstva oskilki ekonomichna mic ye osnovoyu vijskovoyi mogutnosti Veliki derzhavi pragnut pereshkoditi superniku dosyagti dominuvannya u regionah svitu de produkuyetsya bagatstvo SShA napriklad namagalis vtrimati SRSR vid dominuvannya u Zahidnij Yevropi ta na Blizkomu Shodi Yakbi Radyanskij Soyuz otrimav kontrol nad cimi oblastyami rozstanovka sil zminilasya b znachno proti SShA Meta 3 Yaderna perevaga Mirshajmer stverdzhuye sho veliki derzhavi pragnut zdobuti yadernu perevagu nad svoyimi supernikami Veliki derzhavi perebuvayut u sviti de isnuyut kilka yadernih sil z garantovanoyu zdatnistyu znishiti svoyih vorogiv sho maye nazvu vzayemno garantovane znishennya VGZ Mirshajmer ne zgoden z tverdzhennyam sho Shtati ne hotili zhiti u sviti VGZ i sho voni b ne stvoryuvali oboronu proti yadernoyi zbroyi Zamist cogo vin stverdzhuye sho veliki derzhavi ne budut zhiti u sviti VGZ i budut namagatisya shukati sposobiv otrimati perevagu nad svoyimi yadernimi supernikami Zrostannya amerikanskoyi mogutnosti 1800 1900 Spolucheni Shtati buli silnoyu ekspansionistskoyusiloyu v Americi Mirshajmer vkazuye na zauvazhennya zroblene Genri Kebot Lodzhem pro te sho Spolucheni Shtati mayut litopis zavoyuvan kolonizaciyi ta teritorialnoyi ekspansiyi sho ne porivnyayetsya ni z odnim narodom XIX ct U 1840 h rokah yevropejci pochali govoriti pro neobhidnist zberezhennya balansu sil v Americi i strimannya podalshoyi amerikanskoyi ekspansiyi Tim ne menshe do 1900 go roku SShA vdalosya domogtisya regionalnoyi gegemoniyi i v 1895 roci yih derzhsekretar Richard Olni skazav Britanskomu Lordu Solsberi sho na sogodni SShA ye praktichno suverenom na comu kontinenti i yih fiatom ye zakon pro sub yekti sho znahodyatsya na yiyi teritoriyi yih neskinchenni resursi ta izolovana poziciya zmushuyut yih ovoloditi situaciyeyu i stati praktichno nevrazlivimi vidnosno vsih inshih derzhav Majbutnye amerikanskoyi vladi Na peredostannij storinci Tragediyi Mirshejmer poperedzhaye Ni Vilgelminska Nimechchina ni imperatorska Yaponiya ni nimecka ni nacistska Nimechchina ni Radyanskij Soyuz ne mali takoyi latentnoyi vladi yaku Spolucheni Shtati mali pid chas yih protistoyannya Ale yaksho Kitaj mav stati gigantom Gonkongu to vin mabut des maye v chotiri razi bilshe latentnoyi vladi nizh Spolucheni Shtati sho dozvolyaye Kitayu otrimati virishalnu vijskovu perevagu nad SShA Originalnij tekst angl Neither Wilhelmine Germany nor imperial Japan nor Nazi Germany nor the Soviet Union had nearly as much latent power as the United States had during their confrontations But if China were to become a giant Hong Kong it would probably have somewhere on the order of four times as much latent power as the United States does allowing China to gain a decisive military advantage over the United States VidgukiCharlz Kupchan z Radi z mizhnarodnih vidnosin nazvav knigu vazhlivoyu ta vrazhayuchoyu u yakij Mirshajmer elegantno rozkladaye svij teoretichnij pidhid do vivchennya mizhnarodnoyi politiki Odnak vin duzhe kritichno stavivsya do togo yak Mirshejmer vikoristovuye istoriyu dlya obgruntuvannya svoyih idej Krim togo Kupchan zasudzhuye Mirshajmera za perekonanist u svoyij teoriyi ta jogo nezdatnist buti bilsh vidkritimi dlya eklektiki u poyasnenni politiki sered velikih derzhav Dzhon A Hol z Universitetu Makgilla ociniv argumenti sho podani u knizi silnimi zavdyaki yih tyazhkosti ta uzgodzhenosti Profesor z Kolumbijskogo universitetu Richard Betts nazivaye Tragediyu odniyeyu z troh velikih tvoriv post holodnoyi vijni poryad z Kincem istoriyi ta ostannoyu lyudinoyu 1992 Frensisa Fukuyami ta Zitknennyam civilizacij ta peretvorennya svitovogo poryadku 1996 Semyuelya Hantingtona Betts pripustiv sho koli mic Kitayu bude v zeniti to kniga Mirshajmera mozhe stati bilsh vplivovoyu za vishe zgadani roboti S Hantingtona ta F Fukuyami Robert Kaplan opisuye podibnu perspektivu dlya Tragediyi Yaksho Kitaj vijde z socialno ekonomichnoyi krizi abo bude rozvivatis inshim chinom sho viklyuchaye jogo potencial yak zagrozi teoriya Mirshajmera bude mati serjozni problemi cherez vidmovu vid vnutrishnoyi politiki Ale yaksho Kitaj stane velikoyu vijskovoyu siloyu zminivshi balans sili v Aziyi to tragediya Mirshajmera bude zhiti yak klasika Originalnij tekst angl If China implodes from a socioeconomic crisis or evolves in some other way that eliminates its potential as a threat Mearsheimer s theory will be in serious trouble because of its dismissal of domestic politics But if China goes on to become a great military power reshaping the balance of forces in Asia then Mearsheimer s Tragedy will live on as a classic KritikaOdin komentar postanoviv sho zblizhennya mizh Angliyeyu i SShA naprikinci XX stolittya i uspih YeS u peretvorenni yevropejskogo geopolitichnogo landshaftu stavlyat pid serjoznij sumniv ideyu sho balansuvannya ta rujnivne supernictvo ye neperebornimi osoblivostyami mizhnarodnoyi sistemi Yakbi Mirshajmer proanalizuvav vipadki trivalogo miru yaki ne piddayutsya prognozam teoriyi balansu sil vin mig buti mensh vpevnenim u logici nastupalnogo realizmu Insha kritika Mirshejmera polyagaye v tomu sho jogo poglyadi ignoruyut transnacionalni superstrukturi taki yak kapitalizm nederzhavni aktori ta osobistisni instituti v derzhavi Mirshejmer stverdzhuye sho vnutrishnya politika ne maye niyakogo vidnoshennya do ciyeyi spravi i derzhavi ne mozhut nadati odin odnomu garantiyi sho voni ne mayut vorozhih namiriv Za slovami R Harrison Vagnera Dzh Mirshejmer ne zvertayetsya do demokratiyi torgivli abo inshogo mehanizmu yakij mig bi zapobigti mizhderzhavnim konfliktam viglyad yakogo vidpovidaye bilsh shirokij perspektivi Kantivskogo trikutnika miru Mirshejmer stverdzhuye sho polyarnist mizhnarodnoyi sistemi ye prichinoyu vijni Ce osoblivo spravdzhuyetsya v umovah nezbalansovanoyi bagatopolyarnosti de ye potencijnij gegemon Zbalansovana bagatopolyarnist v yakij nemaye potencijnogo gegemona maye mensh asimetrichnij rozpodil vladi i menshe vselyaye strah Strah ye najmenshim pri bipolyarnosti u yakij zazvichaj isnuye pribliznij balans sil mizh dvoma velikimi derzhavami Odnak torgovelna model vijni oskarzhuye cyu vimogu na tij pidstavi sho vijna ce dorogo Vrahovuyuchi sho vijna koshtuye dorogo i derzhavi ye racionalnimi gravcyami povinna buti yakas insha bilsh realna prichina anizh polyarnist sho zmushuye naciyi platiti dorogu cinu za vijnu Zbirka akademichnih ese sho kritikuye Mirshejmera nacilena same na teoriyi v Trgediyi Deyaka kritika rizka i dovodit sho Mirshejmer naspravdi ye nesterpnoyu ditinoyu politichnoyi nauki Div takozhKompleks druzhba vorozhnecha Anarhiya mizhnarodni vidnosini Balans sil mizhnarodni vidnosini Ideokratiya Mizhnarodne pravo Lyudina Derzhava i vijna Nastupalnij realizm Politichna kriza Politika vladi Politika vladi kniga Uajta Proyekciya mogutnosti Regionalna gegemoniya Rozval suspilstva Rozval derzhaviPosilannyaAmazon com The Tragedy of Great Power Politics Updated Edition 9780393349276 John J Mearsheimer Books Hall John A Autumn 2003 A Perpetual and Restless Desire of Power After Power The Canadian Journal of Sociology 28 4 561 569 doi 10 2307 3341843 JSTOR 3341843 Conflict or Cooperation Three Visions Revisited Foreign Affairs 89 6 2010 p 69 en Why Mearsheimer Is Right about Some Things The Atlantic Monthly January February 2012 2017 08 22 u Wayback Machine Council on Foreign Relations Arhiv originalu za 24 sichnya 2013 Procitovano 20 travnya 2018 Wagner R Harrison 2007 War and the State The Theory of International Politics Ann Arbor University of Michigan Press s 23 ISBN 0472069810 Werner S and Filson D 2002

Дата публікації:
Топ