Теорія вічного миру — впливова утопічна і політична ідея Епохи Просвітництва.
Автором ідеї вважається герцог Сюллі, який начебто запропонував Генріху IV план утворення «християнської республіки» — конфедерації християнських народів Європи. Цей план викладено в останньому томі мемуарів Сюллі (1634).
Ідеї Сюллі розвинув у «Проєкті встановлення вічного миру в Європі» (Projet pour rendre la paix perpétuelle en Europe), який був представлений Утрехтському конгресу (1713). Він думав об'єднати всі європейські держави, включно з Росією, в одну лігу або союз, подібний до Священної Римської Імперії. Загальний сейм мав слугувати законодавчим і судовим органом союзу, з примусовою владою по відношенню до всіх членів; взаємні права встановлювались загальною конституцією. Сен-П'єр таким чином перетворював міжнародний союз на державний.
Скорочений варіант проекту Сен-П'єра виклав Жан-Жак Руссо, а російською мовою переклав філософ українського походження Іполит Богданович.
Пізніше теорією вічного миру цікавився Іммануїл Кант, який написав працю «Вічний мир: філософський нарис».
За своїм змістом теорія вічного миру є, з одного боку, одним з проявів християнського віровчення, а з іншого — попередницею сучасних глобалістичних концепцій, зокрема теорій глобального суспільства.
Погляд Канта та його наслідки
Есе Канта 1795 року «Вічний мир: філософський нарис» описує запропоновану ним програму миру.
«Вічний мир» складається з двох частин. У перших статтях описано кроки, які слід вжити негайно або з усією навмисною швидкістю:
- «Жоден таємний мирний договір не може вважатися дійсним, якщо в ньому мовчазно зарезервовано питання для майбутньої війни»
- «Жодна незалежна держава, велика чи мала, не може переходити під владу іншої держави шляхом успадкування, обміну, купівлі чи дарування»
- «Постійні армії з часом будуть повністю скасовані"
- «Національні борги не повинні укладатися з метою зовнішніх суперечок між державами"
- «Жодна держава не повинна силою втручатися у конституцію чи уряд іншої держави"
- «Жодна держава не повинна під час війни, допускати такі акти ворожнечі, які унеможливлювали б взаємну впевненість у наступному мирі: такі як використання вбивць (percussores), отруйників (venefici), порушення капітуляції та підбурювання до державної зради (perduellio) у супротивній державі».
Три остаточні статті забезпечуватимуть не просто припинення військових дій, а й основу для побудови миру:
- «Громадянська конституція кожної держави має бути республіканською»
- «Право націй ґрунтується на федерації вільних держав»
- «Закон всесвітнього громадянства обмежується умовами загальної гостинності»
Есе Канта в чомусь нагадує сучасну демократичну теорію миру, хоча й суттєво від неї відрізняється. Він говорить про республіканські (нім. Republikanisch) держави (а не про демократичні), які, за його визначенням, мають представницькі уряди, в яких законодавча влада відокремлена від виконавчої. Він не обговорює загальне виборче право, яке є життєво важливим для сучасної демократії та досить важливим для деяких сучасних теоретиків; його коментатори сперечаються, чи випливає це з його мови. Найважливіше те, що він не вважає республіканські уряди достатніми для встановлення миру: свобода подорожей, хоча й не обов’язково міграція (гостинність); і ліга націй необхідні для свідомого виконання його програми з шести пунктів.
На відміну від деяких сучасних теоретиків, Кант стверджує не те, що республіки будуть у мирі лише одна з одною, але є більш мирними, ніж інші форми правління загалом.
Загальна ідея про те, що популярні та відповідальні уряди будуть більш схильні сприяти миру та торгівлі, стала однією з течій у потоці сучасної дипломатичної думки та політичної практики. Це був один із елементів британської зовнішньої політики Джорджа Каннінга та лорда Пальмерстона. Це знайшло відображення в «Чотирнадцяти пунктах» Вудро Вільсона. Рекомендації Канта були чітко представлені в 1940-х роках в Організації Об'єднаних Націй.
Есе Канта — триногий табурет (крім попереднього роззброєння). Різноманітні проєкти вічного миру спиралися на одну ногу – або стверджуючи, що її достатньо для досягнення миру, або що вона створить дві інші.
У 1909 році Норман Енджелл покладався лише на другу ногу, стверджуючи, що сучасна торгівля зробила війну невигідною навіть для технічно переможної країни, і тому можливість успішної війни була Великою ілюзією. Джеймс Мілль описав Британську імперію як притулок для вищих класів; Йозеф Шумпетер стверджував, що капіталізм зробив сучасні держави за своєю суттю миролюбними та протистояв завоюванням та імперіалізму, який економічно сприяв старим аристократичним елітам.
В останні роки була розроблена теорія «капіталістичного миру». Менсфілд і Поллінз, пишучи в Journal of Conflict Resolution, узагальнюють велику кількість емпіричних робіт, які, здебільшого, підтверджують тезу. Існують різні винятки та обмеження, які, здається, обмежують обставини, за яких економічна взаємозалежність призводить до зменшення конфлікту. З іншого боку, переходячи від економічної взаємозалежності до питання економічної свободи в державах, Ерік Гартцке знайшов емпіричні докази того, що економічна свобода приблизно в п’ятдесят разів ефективніша, ніж демократія, у зменшенні жорстоких конфліктів.
Третя ланка — це стара ідея про те, що конфедерація миролюбних князів може створити вічний мир. Кант відрізняв свою лігу від універсальної держави; Кларенс Стрейт запропонував у «Союзі зараз» (1938) союз демократичних держав за зразком Конституції Сполучених Штатів. Він стверджував, що торгівля та мирні шляхи демократії збережуть цей Союз вічним, і розраховував на об’єднану силу Союзу, щоб стримати Осі від війни.
У «Плані загального та вічного миру», частині IV «Принципів міжнародного права» (1786–89), Джеремі Бентам запропонував, що роззброєння, арбітраж і відмова від колоній призведуть до вічного миру, таким чином покладаючись на лише на попередніх статтях Канта і на жодному з трьох основних моментів; всупереч сучасним теоретикам, він спирався на громадську думку, навіть проти абсолютної монархії у Швеції.
З 2008 року проєкт Perpetual Peace залучає есе Канта до поточної філософської та кураторської ініціативи, яка концептуалізується навколо кінцевого «переписування» трактату Канта 1795 року, а також повторної публікації есе.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teoriya vichnogo miru vplivova utopichna i politichna ideya Epohi Prosvitnictva Avtorom ideyi vvazhayetsya gercog Syulli yakij nachebto zaproponuvav Genrihu IV plan utvorennya hristiyanskoyi respubliki konfederaciyi hristiyanskih narodiv Yevropi Cej plan vikladeno v ostannomu tomi memuariv Syulli 1634 Ideyi Syulli rozvinuv u Proyekti vstanovlennya vichnogo miru v Yevropi Projet pour rendre la paix perpetuelle en Europe yakij buv predstavlenij Utrehtskomu kongresu 1713 Vin dumav ob yednati vsi yevropejski derzhavi vklyuchno z Rosiyeyu v odnu ligu abo soyuz podibnij do Svyashennoyi Rimskoyi Imperiyi Zagalnij sejm mav sluguvati zakonodavchim i sudovim organom soyuzu z primusovoyu vladoyu po vidnoshennyu do vsih chleniv vzayemni prava vstanovlyuvalis zagalnoyu konstituciyeyu Sen P yer takim chinom peretvoryuvav mizhnarodnij soyuz na derzhavnij Skorochenij variant proektu Sen P yera viklav Zhan Zhak Russo a rosijskoyu movoyu pereklav filosof ukrayinskogo pohodzhennya Ipolit Bogdanovich Piznishe teoriyeyu vichnogo miru cikavivsya Immanuyil Kant yakij napisav pracyu Vichnij mir filosofskij naris Za svoyim zmistom teoriya vichnogo miru ye z odnogo boku odnim z proyaviv hristiyanskogo virovchennya a z inshogo poperedniceyu suchasnih globalistichnih koncepcij zokrema teorij globalnogo suspilstva Poglyad Kanta ta jogo naslidkiEse Kanta 1795 roku Vichnij mir filosofskij naris opisuye zaproponovanu nim programu miru Vichnij mir skladayetsya z dvoh chastin U pershih stattyah opisano kroki yaki slid vzhiti negajno abo z usiyeyu navmisnoyu shvidkistyu Zhoden tayemnij mirnij dogovir ne mozhe vvazhatisya dijsnim yaksho v nomu movchazno zarezervovano pitannya dlya majbutnoyi vijni Zhodna nezalezhna derzhava velika chi mala ne mozhe perehoditi pid vladu inshoyi derzhavi shlyahom uspadkuvannya obminu kupivli chi daruvannya Postijni armiyi z chasom budut povnistyu skasovani Nacionalni borgi ne povinni ukladatisya z metoyu zovnishnih superechok mizh derzhavami Zhodna derzhava ne povinna siloyu vtruchatisya u konstituciyu chi uryad inshoyi derzhavi Zhodna derzhava ne povinna pid chas vijni dopuskati taki akti vorozhnechi yaki unemozhlivlyuvali b vzayemnu vpevnenist u nastupnomu miri taki yak vikoristannya vbivc percussores otrujnikiv venefici porushennya kapitulyaciyi ta pidburyuvannya do derzhavnoyi zradi perduellio u suprotivnij derzhavi Tri ostatochni statti zabezpechuvatimut ne prosto pripinennya vijskovih dij a j osnovu dlya pobudovi miru Gromadyanska konstituciya kozhnoyi derzhavi maye buti respublikanskoyu Pravo nacij gruntuyetsya na federaciyi vilnih derzhav Zakon vsesvitnogo gromadyanstva obmezhuyetsya umovami zagalnoyi gostinnosti Ese Kanta v chomus nagaduye suchasnu demokratichnu teoriyu miru hocha j suttyevo vid neyi vidriznyayetsya Vin govorit pro respublikanski nim Republikanisch derzhavi a ne pro demokratichni yaki za jogo viznachennyam mayut predstavnicki uryadi v yakih zakonodavcha vlada vidokremlena vid vikonavchoyi Vin ne obgovoryuye zagalne viborche pravo yake ye zhittyevo vazhlivim dlya suchasnoyi demokratiyi ta dosit vazhlivim dlya deyakih suchasnih teoretikiv jogo komentatori sperechayutsya chi viplivaye ce z jogo movi Najvazhlivishe te sho vin ne vvazhaye respublikanski uryadi dostatnimi dlya vstanovlennya miru svoboda podorozhej hocha j ne obov yazkovo migraciya gostinnist i liga nacij neobhidni dlya svidomogo vikonannya jogo programi z shesti punktiv Na vidminu vid deyakih suchasnih teoretikiv Kant stverdzhuye ne te sho respubliki budut u miri lishe odna z odnoyu ale ye bilsh mirnimi nizh inshi formi pravlinnya zagalom Zagalna ideya pro te sho populyarni ta vidpovidalni uryadi budut bilsh shilni spriyati miru ta torgivli stala odniyeyu z techij u potoci suchasnoyi diplomatichnoyi dumki ta politichnoyi praktiki Ce buv odin iz elementiv britanskoyi zovnishnoyi politiki Dzhordzha Kanninga ta lorda Palmerstona Ce znajshlo vidobrazhennya v Chotirnadcyati punktah Vudro Vilsona Rekomendaciyi Kanta buli chitko predstavleni v 1940 h rokah v Organizaciyi Ob yednanih Nacij Ese Kanta trinogij taburet krim poperednogo rozzbroyennya Riznomanitni proyekti vichnogo miru spiralisya na odnu nogu abo stverdzhuyuchi sho yiyi dostatno dlya dosyagnennya miru abo sho vona stvorit dvi inshi U 1909 roci Norman Endzhell pokladavsya lishe na drugu nogu stverdzhuyuchi sho suchasna torgivlya zrobila vijnu nevigidnoyu navit dlya tehnichno peremozhnoyi krayini i tomu mozhlivist uspishnoyi vijni bula Velikoyu ilyuziyeyu Dzhejms Mill opisav Britansku imperiyu yak pritulok dlya vishih klasiv Jozef Shumpeter stverdzhuvav sho kapitalizm zrobiv suchasni derzhavi za svoyeyu suttyu mirolyubnimi ta protistoyav zavoyuvannyam ta imperializmu yakij ekonomichno spriyav starim aristokratichnim elitam V ostanni roki bula rozroblena teoriya kapitalistichnogo miru Mensfild i Pollinz pishuchi v Journal of Conflict Resolution uzagalnyuyut veliku kilkist empirichnih robit yaki zdebilshogo pidtverdzhuyut tezu Isnuyut rizni vinyatki ta obmezhennya yaki zdayetsya obmezhuyut obstavini za yakih ekonomichna vzayemozalezhnist prizvodit do zmenshennya konfliktu Z inshogo boku perehodyachi vid ekonomichnoyi vzayemozalezhnosti do pitannya ekonomichnoyi svobodi v derzhavah Erik Gartcke znajshov empirichni dokazi togo sho ekonomichna svoboda priblizno v p yatdesyat raziv efektivnisha nizh demokratiya u zmenshenni zhorstokih konfliktiv Tretya lanka ce stara ideya pro te sho konfederaciya mirolyubnih knyaziv mozhe stvoriti vichnij mir Kant vidriznyav svoyu ligu vid universalnoyi derzhavi Klarens Strejt zaproponuvav u Soyuzi zaraz 1938 soyuz demokratichnih derzhav za zrazkom Konstituciyi Spoluchenih Shtativ Vin stverdzhuvav sho torgivlya ta mirni shlyahi demokratiyi zberezhut cej Soyuz vichnim i rozrahovuvav na ob yednanu silu Soyuzu shob strimati Osi vid vijni U Plani zagalnogo ta vichnogo miru chastini IV Principiv mizhnarodnogo prava 1786 89 Dzheremi Bentam zaproponuvav sho rozzbroyennya arbitrazh i vidmova vid kolonij prizvedut do vichnogo miru takim chinom pokladayuchis na lishe na poperednih stattyah Kanta i na zhodnomu z troh osnovnih momentiv vsuperech suchasnim teoretikam vin spiravsya na gromadsku dumku navit proti absolyutnoyi monarhiyi u Shveciyi Z 2008 roku proyekt Perpetual Peace zaluchaye ese Kanta do potochnoyi filosofskoyi ta kuratorskoyi iniciativi yaka konceptualizuyetsya navkolo kincevogo perepisuvannya traktatu Kanta 1795 roku a takozh povtornoyi publikaciyi ese