Максимілья́н де Бетю́н Сюллі́ (фр. Maximilien de Béthune, duc de Sully; 1559 —1641) — французький державний діяч. Носив титули барона де Роні (baron de Rosny, 1578) маркіза Роні (1601), барона де Сюллі (1602) та герцога де Сюллі (1606), сувереного князя д'Анрішемона і де Буабеля (prince souverain d'Henrichemont et de Boisbelle, 1605), маркіза де Ножан-ле-Ротру (marquis de Nogent-le-Rotrou; 1624), графа де Мюре і де Вільбона (comte de Muret et de Villebon; 1624) і віконта де Мо (vicomte de Meaux; 1627).
Максимільян де Бетюн | |
---|---|
Maximilien de Béthune | |
Народився | 13 грудня 1560 Роні-сюр-Сен |
Помер | 22 грудня 1641[1][2][…] (80 років) d, Вільбон |
Поховання | Ножан-ле-Ротру і Сюллі-сюр-Луар |
Країна | Франція |
Діяльність | політик, письменник, військовослужбовець, державний діяч, військовий керівник, солдат |
Галузь | політика[4], Державне управління[4] і військова справа[4] |
Alma mater | Q1109997? |
Знання мов | французька[4] |
Учасник | Релігійні війни у Франції |
Титул | герцог |
Посада | d, d, d і міністр |
Військове звання | маршал Франції |
Батько | d[5] |
Мати | d[5] |
У шлюбі з | d і d |
Діти | d, d і d |
| |
|
Біографія
Походив з французького шляхетського роду Бетун з графства Артуа. Син Франсуа де Бетюна і Шарлотити Дове. Максимільян де Бетюн Сюллі виховувався при дворі королеви Наваррської. 1572 року поступив до Бургундського колегіуму. Після Варфоломієвої ночі тісно зблизився з майбутнім королем Генріхом IV. З 1580 року в армії останнього. Спочатку як простий солдат, через 2 тижні отримує звання прапороносця. Невдовзі завдяки отриманної здобичі під час релігійної війни зумів сформувати власний загін.
Саме Сюллі порадив Генріху прийняти католицьку віру та переконав гугенотів примиритися з віровідступництвом короля. З 1594 р. Сюллі посідав перше місце в державі адже керував усіма справами у державі, крім дипломатичних.
У 1597 р. Сюллі став суперінтендантом фінансів, а в 1599 р. — головним наглядачем над шляхами сполучення (фр. grand-voyer de France). У 1601 р. Генріх IV призначив Сюллі головним начальником артилерії та інспектором усіх фортець, а в 1606 р. — нагородив його титулом герцога. Генріх високо цінив відданість Сюллі і часто звертався до Сюллі за порадою, тому й втримався на чолі управління до самої смерті короля.
Вся діяльність Сюллі була спрямована проти комерційного і промислового меркантилізму. Сюллі у своїй політиці робив акцент на землеробстві й скотарстві, протиставляючи їх промисловості. Деякі дослідники вважають Сюллі попередником фізіократів. У боротьбі за відновлення господарства після релігійних воєн кінця XVI ст. На думку Сюллі, землеробство слід поділяти на полеводство, виноробство, лісову справу, і прямим обов'язком уряду повинна бути охорона продуктів сільського господарства від винищення та забезпечення їхнього транспортування й експорту.
Сюллі звільнив землеробів від обов'язку внести в строк невиплачені ними податки, сума яких доходила до 20 млн ліврів. Накази 1595—1598 рр. заборонили продаж за борги землі й знарядь праці, подать для селян була зменшена. У 1600 р. селянам було дозволено користуватися пасовиськами і купувати общинні землі. У 1601 р. Сюллі домігся дозволу на вільну хлібну торгівлю, і всі провінції отримали право на вивіз хліба й вина.
Сюллі організував пильний контроль над утриманням доріг і мостових, виділяв щороку більше 1 млн ліврів на будівництво мостів і гребель, пасажирських і товарних станцій. Він заборонив вивозити з Франції будь-яку монету задля покращення фінансового становища країни.
12 жовтня 1604 р. Сюллі уклав мирну угоду з Іспанією, яка скасувала запроваджені Філіпом ІІ мита на французькі товари. За угодою 1606 р з Англією було домовлено оберігати свободу й рівноправність торгівлі, були засновані торговельні компанії та заведені колонії.
Сюллі видав ряд розпоряджень, які обмежувати промисловість, і виступав проти розкоші, однак погодився зробити парламентські посади спадковими. Він також задумав поєднати Середземне море з Північним, щоб Франція могла отримати додатково 2 млн прибутку. Розробивши план поєднання Луари з Сеною, Сюллі спорядив у 1605 р. 6000 солдат із наказом розпочати роботи, але цей захід було припинено одразу після відставки міністра.
Сюллі на кінець правління Генріха VI виплатив близько 1/3 всіх державних боргів і значно понизив основний податок — талію. Продаж і заставу державного майна припинено. Все це дозволило підвищити фінансову спроможність Франції і підвищити народний статок держави.
Після вбивства Генріха IV у січні 1614 р. Сюллі написав королеві листа й вийшов у відставку. У вигнанні він давав іноді поради міністрам Людовіка XIII і у 1634 р. був зроблений маршалом.
Сюллі залишив по собі «Мемуари» («Mémoires des sages et royales économies d'état, domestiques, politiques et militaires de Henri le Grand», Амстердам, 1634). Див. Ritter, «Die Memoiren S.» (Мюнхен, 1871); Legouvé, «Sully» (П., 1873); Gourdault, «S. et son temps».
Родина
1.Дружина — Анна, донька Франсуаде Куртене, сеньйора Бонтін
Діти:
- Максиміліан (1587—1634), 2-й герцог Сюллі, маркіз Роні, суверений князь д'Анрішемона, барон Бонтін. Засновник гілки Бетюн-Сюллі.
2. Дружина — Рахель де Кошфілет
Діти:
- Маргарита (1595—1660), дружина герцога Генріха II де Рогана
- Сезар (1597—1607)
- Франсуа (1598—1678), герцог де Орваль. Засновник гілки Бетюн-Орваль
- Луїза (1602—після 1620), дружина Александра де Леві, маркиза Мірпуа
- донька (1608)
- Генріх (1610)
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #11879938X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- Czech National Authority Database
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- Конский П. Сюлли Максимильян де Бетюн// http://dic.academic.ru/dic.nsf/brokgauz_efron/98827/Сюлли [ 29 вересня 2018 у Wayback Machine.]
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Максимільян де Бетюн Сюллі |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Maksimilya n de Betyu n Syulli fr Maximilien de Bethune duc de Sully 1559 1641 francuzkij derzhavnij diyach Nosiv tituli barona de Roni baron de Rosny 1578 markiza Roni 1601 barona de Syulli 1602 ta gercoga de Syulli 1606 suverenogo knyazya d Anrishemona i de Buabelya prince souverain d Henrichemont et de Boisbelle 1605 markiza de Nozhan le Rotru marquis de Nogent le Rotrou 1624 grafa de Myure i de Vilbona comte de Muret et de Villebon 1624 i vikonta de Mo vicomte de Meaux 1627 Maksimilyan de BetyunMaximilien de BethuneNarodivsya 13 grudnya 1560 Roni syur SenPomer 22 grudnya 1641 1641 12 22 1 2 80 rokiv d VilbonPohovannya Nozhan le Rotru i Syulli syur LuarKrayina FranciyaDiyalnist politik pismennik vijskovosluzhbovec derzhavnij diyach vijskovij kerivnik soldatGaluz politika 4 Derzhavne upravlinnya 4 i vijskova sprava 4 Alma mater Q1109997 Znannya mov francuzka 4 Uchasnik Religijni vijni u FranciyiTitul gercogPosada d d d i ministrVijskove zvannya marshal FranciyiBatko d 5 Mati d 5 U shlyubi z d i dDiti d d i dGerb Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPohodiv z francuzkogo shlyahetskogo rodu Betun z grafstva Artua Sin Fransua de Betyuna i Sharlotiti Dove Maksimilyan de Betyun Syulli vihovuvavsya pri dvori korolevi Navarrskoyi 1572 roku postupiv do Burgundskogo kolegiumu Pislya Varfolomiyevoyi nochi tisno zblizivsya z majbutnim korolem Genrihom IV Z 1580 roku v armiyi ostannogo Spochatku yak prostij soldat cherez 2 tizhni otrimuye zvannya praporonoscya Nevdovzi zavdyaki otrimannoyi zdobichi pid chas religijnoyi vijni zumiv sformuvati vlasnij zagin Same Syulli poradiv Genrihu prijnyati katolicku viru ta perekonav gugenotiv primiritisya z virovidstupnictvom korolya Z 1594 r Syulli posidav pershe misce v derzhavi adzhe keruvav usima spravami u derzhavi krim diplomatichnih U 1597 r Syulli stav superintendantom finansiv a v 1599 r golovnim naglyadachem nad shlyahami spoluchennya fr grand voyer de France U 1601 r Genrih IV priznachiv Syulli golovnim nachalnikom artileriyi ta inspektorom usih fortec a v 1606 r nagorodiv jogo titulom gercoga Genrih visoko ciniv viddanist Syulli i chasto zvertavsya do Syulli za poradoyu tomu j vtrimavsya na choli upravlinnya do samoyi smerti korolya Vsya diyalnist Syulli bula spryamovana proti komercijnogo i promislovogo merkantilizmu Syulli u svoyij politici robiv akcent na zemlerobstvi j skotarstvi protistavlyayuchi yih promislovosti Deyaki doslidniki vvazhayut Syulli poperednikom fiziokrativ U borotbi za vidnovlennya gospodarstva pislya religijnih voyen kincya XVI st Na dumku Syulli zemlerobstvo slid podilyati na polevodstvo vinorobstvo lisovu spravu i pryamim obov yazkom uryadu povinna buti ohorona produktiv silskogo gospodarstva vid vinishennya ta zabezpechennya yihnogo transportuvannya j eksportu Syulli zvilniv zemlerobiv vid obov yazku vnesti v strok neviplacheni nimi podatki suma yakih dohodila do 20 mln livriv Nakazi 1595 1598 rr zaboronili prodazh za borgi zemli j znaryad praci podat dlya selyan bula zmenshena U 1600 r selyanam bulo dozvoleno koristuvatisya pasoviskami i kupuvati obshinni zemli U 1601 r Syulli domigsya dozvolu na vilnu hlibnu torgivlyu i vsi provinciyi otrimali pravo na viviz hliba j vina Syulli organizuvav pilnij kontrol nad utrimannyam dorig i mostovih vidilyav shoroku bilshe 1 mln livriv na budivnictvo mostiv i grebel pasazhirskih i tovarnih stancij Vin zaboroniv vivoziti z Franciyi bud yaku monetu zadlya pokrashennya finansovogo stanovisha krayini 12 zhovtnya 1604 r Syulli uklav mirnu ugodu z Ispaniyeyu yaka skasuvala zaprovadzheni Filipom II mita na francuzki tovari Za ugodoyu 1606 r z Angliyeyu bulo domovleno oberigati svobodu j rivnopravnist torgivli buli zasnovani torgovelni kompaniyi ta zavedeni koloniyi Syulli vidav ryad rozporyadzhen yaki obmezhuvati promislovist i vistupav proti rozkoshi odnak pogodivsya zrobiti parlamentski posadi spadkovimi Vin takozh zadumav poyednati Seredzemne more z Pivnichnim shob Franciya mogla otrimati dodatkovo 2 mln pributku Rozrobivshi plan poyednannya Luari z Senoyu Syulli sporyadiv u 1605 r 6000 soldat iz nakazom rozpochati roboti ale cej zahid bulo pripineno odrazu pislya vidstavki ministra Syulli na kinec pravlinnya Genriha VI viplativ blizko 1 3 vsih derzhavnih borgiv i znachno poniziv osnovnij podatok taliyu Prodazh i zastavu derzhavnogo majna pripineno Vse ce dozvolilo pidvishiti finansovu spromozhnist Franciyi i pidvishiti narodnij statok derzhavi Pislya vbivstva Genriha IV u sichni 1614 r Syulli napisav korolevi lista j vijshov u vidstavku U vignanni vin davav inodi poradi ministram Lyudovika XIII i u 1634 r buv zroblenij marshalom Syulli zalishiv po sobi Memuari Memoires des sages et royales economies d etat domestiques politiques et militaires de Henri le Grand Amsterdam 1634 Div Ritter Die Memoiren S Myunhen 1871 Legouve Sully P 1873 Gourdault S et son temps Rodina1 Druzhina Anna donka Fransuade Kurtene senjora Bontin Diti Maksimilian 1587 1634 2 j gercog Syulli markiz Roni suverenij knyaz d Anrishemona baron Bontin Zasnovnik gilki Betyun Syulli 2 Druzhina Rahel de Koshfilet Diti Margarita 1595 1660 druzhina gercoga Genriha II de Rogana Sezar 1597 1607 Fransua 1598 1678 gercog de Orval Zasnovnik gilki Betyun Orval Luyiza 1602 pislya 1620 druzhina Aleksandra de Levi markiza Mirpua donka 1608 Genrih 1610 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 11879938X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Konskij P Syulli Maksimilyan de Betyun http dic academic ru dic nsf brokgauz efron 98827 Syulli 29 veresnya 2018 u Wayback Machine PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Maksimilyan de Betyun Syulli