Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Торф яно болотні ліси Малайського півострова ідентифікатор WWF IM0145 індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних

Торф'яно-болотні ліси Малайського півострова

Торф'яно-болотні ліси Малайського півострова

Торф'яно-болотні ліси Малайського півострова (ідентифікатор WWF: IM0145) — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований на Малайському півострові.

Торф'яно-болотні ліси Малайського півострова
imageЗаболочені ліси в Пая-Індах (штат Селангор, Малайзія)
Екозона Індомалайя
Біом Тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси
Статус збереження критичний/зникаючий
 WWF IM0145
Межі Дощові ліси Малайського півострова
Площа, км² 3610
Країни Малайзія
Охороняється 142 км² (4 %)
imageРозташування екорегіону (фіолетовим)

Географія

Екорегіон торф'яно-болотних лісів Малайського півострова охоплює кілька низинних ділянок, розташованих у прибережних районах на заході і сході Малайського півострова. [en] регіону, що зустрічаються у цих погано дренованих низовинах, формувалися протягом століть. Річковий осад та органічне сміття затримувалася мангровими заростями у прибережних районах, осідаючи на сульфідній морській глині або річкових алювіальних наносах та поступово створюючи шар заболоченого, кислого ґрунту. Поганий дренаж та стояча, мілководна вода створюють [en], які сповільнюють розкладання органічної речовини та призводять до накопичення шару торфу завтовшки від 50 см до 20 м. Оскільки опале листя та інші органічні речовини накопичуються в ґрунті, але не розкладаються, ґрунти регіону бідні на поживні речовини. Вода в цих місцевостях [en] через таніни та інші алкалоїди, які вимиваються з листя, та кисла (від 2,9 до 4,5 pH). Загалом ліси екорегіону менш різноманітні, ніж навколишні дощові ліси Малайського півострова, однак вони є домом для багатьох тварин, що перебувають під загрозою зникнення.

Клімат

В межах екорегіону домінує вологий екваторіальний клімат (Af за класифікацією кліматів Кеппена). Середня температура тут коливається від 25 °C до 32 °C. З жовтня по березень північно-східний мусон приносить дощі на східну частину Малайського півострова, а з квітня по серпень більш потужний південно-західний мусон зволожує західну частину Малакки. Загалом середньорічна кількість опадів в екорегіоні перевищує 2000 мм.

Флора

Рослинний покрив екорегіону представлений [en], подібними до тих, що зустрічаються на Суматрі та Калімантані. Дерева, що переважають в них, вирізняються характерними пристосуваннями, такими як [en] або пневматофори, які дозволяють їм дихати у безкисневому мілководді, подібно до мангрових дерев.

Серед поширених в екорегіоні дерев слід відзначити [vi] (Austrobuxus nitidus), напівкруглолисте молочне дерево (Blumeodendron subrotundifolium), [en] (Bhesa paniculata), [en] (Campnosperma auriculatum), [en] (Diospyros maingayi), [sv] (Durio carinatus), [en] (Koompassia malaccensis), [sv] (Litsea grandis), [en] (Myristica gigantea), [pl] (Maasia glauca), [sv] (Polyalthia sclerophylla), [en] (Shorea platycarpa), [en] (Shorea teysmanniana), [en] (Shorea uliginosa) та [sv] (Stemonurus scorpioides). Більшість з цих видів також поширені у навколишніх дощових лісах.

Деякі дерева, зокрема [en] (Gonystylus bancanus), [sv] (Macaranga pruinosa), [ceb] (Campnosperma coriaceum), [sv] (Blumeodendron tokbrai), [en] (Parartocarpus venenosa), [en] (Ixora coccinea) та [sv] (Pternandra galeata), зазвичай обмежені торф'яно-болотними лісами. Серед інших дерев, що зустрічаються в екорегіоні, слід відзначити [en] (Cyrtostachys renda), що має попит як декоративна рослина, а також [sv] (Pandanus atrocarpus). На берегах річок ростуть різні види [en] (Ficus spp.), плоди яких поїдають різноманітні птахи, ссавці і навіть риби. На порушених ділянках лісу зустрічаються чисті насадження сизої макаранги (Macaranga pruinosa) та [en] (Cratoxylum arborescens).

Фауна

В лісах регіону зустрічаються такі рідкісні великі ссавці, як індійські слони (Elephas maximus indicus), малайські тигри (Panthera tigris jacksoni), димчасті пантери (Neofelis nebulosa) та чепрачні тапіри (Tapirus indicus). Ці тварини перебувають під загрозою зникнення внаслідок знищення природного середовища, а їх популяція за останнє століття значно скоротилася. Серед дрібних хижих ссавців, поширених в екорегіоні, слід відзначити суматранського кота (Prionailurus planiceps), суматранську видру (Lutra sumatrana), гладкошерсту видру (Lutrogale perspicillata), азійську видру (Aonyx cinereus) та бінтуронга (Arctictis binturong), серед мавп — макаку-крабоїда (Macaca fascicularis), сріблястого лутунга (Trachypithecus cristatus) та білоногого сурілі (Presbytis siamensis), а серед інших ссавців — індійського замбара (Rusa unicolor), індійського мунтжака (Muntiacus muntjak), великого оленька (Tragulus napu) та малого оленька (Tragulus kanchil). Раніше в лісах регіону також зустрічалися суматранські носороги (Dicerorhinus sumatrensis), однак останній малайський представник цього виду помер у 2019 році.

Орнітофауна екорегіону є менш різноманітною, ніж орнітофауна навколишніх дощових лісів, і включає близько 200 видів. Характерними представниками екорегіону є великі орлани-рибалки (Icthyophaga ichthyaetus) та [en] (Ketupa ketupu). Серед інших птахів, поширених в регіоні, слід відзначити індійську чирянку-крихітку (Nettapus coromandelianus), коричневого вінаго (Treron fulvicollis), яванського марабу (Leptoptilos javanicus), азійського лапчастонога (Heliopais personatus), серендака (Loriculus galgulus), чорну сороку (Platysmurus leucopterus), золотоокого бюльбюля (Ixodia erythropthalmos), чорноголову синчівку (Macronus ptilosus) та рудощокого кравчика (Orthotomus ruficeps)

Збереження

Більше половини лісів екорегіону було знищено або значно деградувала. Основною загрозою для збереження природи регіону є подальша вирубка лісів, пов'язана з розвитком сільського господарства, зокрема з розширенням кокосових та олійних плантацій, а також видобування корисних копалин, збір каучуку та осушення боліт, яке призводить до того, що на торф'яниках часто спалахують пожежі. Оцінка 2017 року показала, що 142 км², або 4 % екорегіону, є заповідними територіями. Великі природоохоронні території в екорегіоні відсутні.

Примітки

  1. Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
  2. Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 30 червня 2024.

Посилання

  • «Peninsular Malaysian peat swamp forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
  • «Peninsular Malaysian Peat Swamp Forests» — One Earth.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Torf yano bolotni lisi Malajskogo pivostrova identifikator WWF IM0145 indomalajskij ekoregion tropichnih ta subtropichnih vologih shirokolistyanih lisiv roztashovanij na Malajskomu pivostrovi Torf yano bolotni lisi Malajskogo pivostrova Zabolocheni lisi v Paya Indah shtat Selangor Malajziya Ekozona Indomalajya Biom Tropichni ta subtropichni vologi shirokolistyani lisi Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF IM0145 Mezhi Doshovi lisi Malajskogo pivostrova Plosha km 3610 Krayini Malajziya Ohoronyayetsya 142 km 4 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim GeografiyaEkoregion torf yano bolotnih lisiv Malajskogo pivostrova ohoplyuye kilka nizinnih dilyanok roztashovanih u priberezhnih rajonah na zahodi i shodi Malajskogo pivostrova en regionu sho zustrichayutsya u cih pogano drenovanih nizovinah formuvalisya protyagom stolit Richkovij osad ta organichne smittya zatrimuvalasya mangrovimi zarostyami u priberezhnih rajonah osidayuchi na sulfidnij morskij glini abo richkovih alyuvialnih nanosah ta postupovo stvoryuyuchi shar zabolochenogo kislogo gruntu Poganij drenazh ta stoyacha milkovodna voda stvoryuyut en yaki spovilnyuyut rozkladannya organichnoyi rechovini ta prizvodyat do nakopichennya sharu torfu zavtovshki vid 50 sm do 20 m Oskilki opale listya ta inshi organichni rechovini nakopichuyutsya v grunti ale ne rozkladayutsya grunti regionu bidni na pozhivni rechovini Voda v cih miscevostyah en cherez tanini ta inshi alkaloyidi yaki vimivayutsya z listya ta kisla vid 2 9 do 4 5 pH Zagalom lisi ekoregionu mensh riznomanitni nizh navkolishni doshovi lisi Malajskogo pivostrova odnak voni ye domom dlya bagatoh tvarin sho perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya KlimatV mezhah ekoregionu dominuye vologij ekvatorialnij klimat Af za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Serednya temperatura tut kolivayetsya vid 25 C do 32 C Z zhovtnya po berezen pivnichno shidnij muson prinosit doshi na shidnu chastinu Malajskogo pivostrova a z kvitnya po serpen bilsh potuzhnij pivdenno zahidnij muson zvolozhuye zahidnu chastinu Malakki Zagalom serednorichna kilkist opadiv v ekoregioni perevishuye 2000 mm FloraRoslinnij pokriv ekoregionu predstavlenij en podibnimi do tih sho zustrichayutsya na Sumatri ta Kalimantani Dereva sho perevazhayut v nih viriznyayutsya harakternimi pristosuvannyami takimi yak en abo pnevmatofori yaki dozvolyayut yim dihati u bezkisnevomu milkovoddi podibno do mangrovih derev Sered poshirenih v ekoregioni derev slid vidznachiti vi Austrobuxus nitidus napivkrugloliste molochne derevo Blumeodendron subrotundifolium en Bhesa paniculata en Campnosperma auriculatum en Diospyros maingayi sv Durio carinatus en Koompassia malaccensis sv Litsea grandis en Myristica gigantea pl Maasia glauca sv Polyalthia sclerophylla en Shorea platycarpa en Shorea teysmanniana en Shorea uliginosa ta sv Stemonurus scorpioides Bilshist z cih vidiv takozh poshireni u navkolishnih doshovih lisah Deyaki dereva zokrema en Gonystylus bancanus sv Macaranga pruinosa ceb Campnosperma coriaceum sv Blumeodendron tokbrai en Parartocarpus venenosa en Ixora coccinea ta sv Pternandra galeata zazvichaj obmezheni torf yano bolotnimi lisami Sered inshih derev sho zustrichayutsya v ekoregioni slid vidznachiti en Cyrtostachys renda sho maye popit yak dekorativna roslina a takozh sv Pandanus atrocarpus Na beregah richok rostut rizni vidi en Ficus spp plodi yakih poyidayut riznomanitni ptahi ssavci i navit ribi Na porushenih dilyankah lisu zustrichayutsya chisti nasadzhennya sizoyi makarangi Macaranga pruinosa ta en Cratoxylum arborescens FaunaV lisah regionu zustrichayutsya taki ridkisni veliki ssavci yak indijski sloni Elephas maximus indicus malajski tigri Panthera tigris jacksoni dimchasti panteri Neofelis nebulosa ta cheprachni tapiri Tapirus indicus Ci tvarini perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya vnaslidok znishennya prirodnogo seredovisha a yih populyaciya za ostannye stolittya znachno skorotilasya Sered dribnih hizhih ssavciv poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti sumatranskogo kota Prionailurus planiceps sumatransku vidru Lutra sumatrana gladkosherstu vidru Lutrogale perspicillata azijsku vidru Aonyx cinereus ta binturonga Arctictis binturong sered mavp makaku kraboyida Macaca fascicularis sriblyastogo lutunga Trachypithecus cristatus ta bilonogogo surili Presbytis siamensis a sered inshih ssavciv indijskogo zambara Rusa unicolor indijskogo muntzhaka Muntiacus muntjak velikogo olenka Tragulus napu ta malogo olenka Tragulus kanchil Ranishe v lisah regionu takozh zustrichalisya sumatranski nosorogi Dicerorhinus sumatrensis odnak ostannij malajskij predstavnik cogo vidu pomer u 2019 roci Ornitofauna ekoregionu ye mensh riznomanitnoyu nizh ornitofauna navkolishnih doshovih lisiv i vklyuchaye blizko 200 vidiv Harakternimi predstavnikami ekoregionu ye veliki orlani ribalki Icthyophaga ichthyaetus ta en Ketupa ketupu Sered inshih ptahiv poshirenih v regioni slid vidznachiti indijsku chiryanku krihitku Nettapus coromandelianus korichnevogo vinago Treron fulvicollis yavanskogo marabu Leptoptilos javanicus azijskogo lapchastonoga Heliopais personatus serendaka Loriculus galgulus chornu soroku Platysmurus leucopterus zolotookogo byulbyulya Ixodia erythropthalmos chornogolovu sinchivku Macronus ptilosus ta rudoshokogo kravchika Orthotomus ruficeps ZberezhennyaBilshe polovini lisiv ekoregionu bulo znisheno abo znachno degraduvala Osnovnoyu zagrozoyu dlya zberezhennya prirodi regionu ye podalsha virubka lisiv pov yazana z rozvitkom silskogo gospodarstva zokrema z rozshirennyam kokosovih ta olijnih plantacij a takozh vidobuvannya korisnih kopalin zbir kauchuku ta osushennya bolit yake prizvodit do togo sho na torf yanikah chasto spalahuyut pozhezhi Ocinka 2017 roku pokazala sho 142 km abo 4 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Veliki prirodoohoronni teritoriyi v ekoregioni vidsutni PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 30 chervnya 2024 Posilannya Peninsular Malaysian peat swamp forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Peninsular Malaysian Peat Swamp Forests One Earth

Дата публікації:
Топ