Синчівка чорногорла

Синчівка чорногорла
Охоронний статус
Близький до загрозливого  (МСОП 3.1)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes) Родина: Тимелієві (Timaliidae) Рід: Синчівка (Macronus) Вид: Синчівка чорногорла
Біноміальна назва
Macronus ptilosus Jardine & , 1835
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Macronous ptilosus
Посилання
Вікісховище: Macronus ptilosus Віківиди: Macronus ptilosus EOL: 45517160 ITIS: 916068 МСОП: 22716310 NCBI: 589849

Синчі́вка чорногорла (Macronus ptilosus) — вид горобцеподібних птахів родини тимелієвих (Timaliidae). Мешкає в Південно-Східній Азії.

Опис

Довжина птаха становить 16–17 см. Забарвлення переважно коричневе, тім'я рудувате, горло чорне. Шкіра між дзьобом і очима, а також навколо очей гола, синя. На шиї білі плями. На нижній частині спини та на надхвісті довгі, нитчасті, волосоподібні пера.

Підвиди

Виділяють три підвиди:

• M. p. trichorrhos (Temminck, 1836) — Суматра і острови ^[en];
• M. p. ptilosus Jardine & Selby, 1835 — Малайський півострів;
• M. p. reclusus Hartert, E, 1915 — Калімантан, острови Банка і Белітунг.

Поширення і екологія

Чорногорлі синчівки живуть у вологих рівнинних тропічних лісах з густим підліском, на узліссях, в заболочених лісах і на болотах. Зустрічаються на висоті до 200 м над рівнем моря. Живляться комахами. в кладці 2-3 яйця.

Збереження

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Чорногорлим синчівкам загрожує знищення природного середовища.

Примітки

1. BirdLife International (2016). Macronus ptilosus.
2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Babblers, scimitar babblers, ground babblers, Alcippe fulvettas. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 11 січня 2022.