Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дощові ліси Малайського півострова (ідентифікатор WWF: IM0146) — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований на Малайському півострові.
 Річка Кінчін у Національному парку [en] (штат Джохор, Малайзія) | |
| Екозона | Індомалайя |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси |
| Статус збереження | вразливий |
| WWF | IM0146 |
| Межі | Напіввічнозелені дощові ліси Тенассеріму та Південного Таїланду Гірські дощові ліси Малайського півострова Торф'яно-болотні ліси Малайського півострова Бірманські мангри Індокитайські мангри |
| Площа, км² | 124 564 |
| Країни | Малайзія, Таїланд, Індонезія, Сінгапур |
| Охороняється | 20 113 км² (16 %) |
 Розташування екорегіону (фіолетовим) | |
Географія
Екорегіон дощових лісів Малайського півострова охоплює більшу частину Малайського півострова у Південно-Східній Азії та простягається від крайнього півдня Таїланду через Західну Малайзію до островів Сінгапуру, відділених від Малакки Джохорською протокою. Крім того, він включає низку островів, розташованих на південь і схід від Малайського півострова, зокрема індонезійські архіпелаги [en], [de] та Анамбас, розташовані у південній частині Південнокитайського моря.
На західному узбережжі Малайського півострова дощові ліси екорегіону переходять у бірманські мангри, а на східному — у індокитайські мангри. У заболочених низинах на заході і сході півострова поширені торф'яно-болотні ліси Малайського півострова, а у високогір'ях гір [en], що складає хребет Малайського півострова, — гірські дощові ліси Малайського півострова. На півночі, в Таїланді та малайзійських штатах Перліса та Кедах, поширені напіввічнозелені дощові ліси Тенассеріму та Південного Таїланду.
Клімат
В межах екорегіону домінує вологий екваторіальний клімат (Af за класифікацією кліматів Кеппена). Середня температура тут коливається від 25 °C до 32 °C. З жовтня по березень північно-східний мусон приносить дощі на східну частину Малайського півострова, а з квітня по серпень більш потужний південно-західний мусон зволожує західну частину Малакки. Загалом середньорічна кількість опадів в екорегіоні перевищує 2000 мм.
Флора
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є дощові ліси, у яких переважають представники родини діптерокарпових (Dipterocarpaceae), зокрема різні види [en] (Anisoptera spp.), діптерокарпусів (Dipterocarpus spp.), [en] (Dryobalanops spp.), [en] (Hopea spp.) та [en] (Shorea spp.), а також представники родин Бурзерові (Burseraceae) та Сапотові (Sapotaceae). Серед інших дерев, поширених в екорегіоні, слід відзначити [en] (Intsia palembanica), [en] (Dyera costulata), [en] (Koompassia malaccensis), різні види [en] (Gluta spp.), [en] (Heritiera spp.), [en] (Palaquium spp.) та [en] (Sindora spp.).
Загалом в лісах регіону спостерігається надзвичайно високе різноманіття дерев — близько 6000 видів, жоден з яких не домінує. Лісовий намет в них розташований на висоті 24-36 м над землею, а деякі емерджентні дерева досягають понад 45 м заввишки. Серед емерджентних дерев, які підіймаються над лісовим наметом, переважають представники родини діптерокарпових (Dipterocarpaceae), зокрема різні види діптерокарпусів (Dipterocarpus spp.), дріобаланопсів (Dryobalanops spp.) та шорей (Shorea spp.), однак найвищими деревами екорегіону є [en] (Koompassia excelsa) з родини бобових (Fabaceae), які можуть виростати до 76 м заввишки. Ці дерева рідко вирубують під час розчистки територій через їх великі розміри, тверду деревину та величезні дошкоподібні корені. Крім того, на них часто селяться дикі медоносні бджоли (Apis dorsata), тому місцеві жителі зазвичай залишають їх при вирубці лісів.
На берегах річок Малакки поширені прирічкові ліси, у яких переважають [en] (Dipterocarpus oblongifolius), червоні річкові фікуси (Ficus racemosa) та [en] (Syzygium grande). Дерева в цих лісах вкривають епіфітні папороті та орхідеї. У тінистому підліску переважають невисокі тіньовитривалі дерева, чагарники та ліани з родин Молочаєві (Euphorbiaceae), Маренові (Rubiaceae), Аннонові (Annonaceae), Лаврові (Lauraceae), Меластомові (Melastomataceae) та Мускатникові (Myristicaceae), тоді як трав'янистих рослин зустрічається мало. Також у лісах, що ростуть в долинах річок, поширені пальми — [en] (Arenga westerhoutii), [sv] (Arenga obtusifolia) та [sv] (Eugeissona tristis), а [en] (Calamus spp.) додають лісам структурної складності.
В лісах, що ростуть на невисоких пагорбах, переважають представники родини діптерокарпових (Dipterocarpaceae), зокрема [en] (Shorea curtisii), [en] (Shorea platyclados), [en] (Shorea ciliata), [en] (Shorea ovata), [en] (Shorea submontana), борнейські каурі (Agathis borneensis), [en] (Dipterocarpus costatus) та [en] (Dipterocarpus retusus), а також різні види [en] (Calophyllum spp.) та глют (Gluta spp.). В підліску цих лісів поширені плакучі еугейсонії (Eugeissona tristis).
Серед вапнякових карстових скель Малайського півострова зустрічаються багаторослинні угруповання. які включають понад 1200 видів судинних рослин, з яких принаймні 129 видів є ендемічними. Більшість ендеміків обмежені одним або кількома ізольованими вапняковими пагорбами.
Фауна
Екорегіон дощових лісів Малайського півострова вирізняється високим фауністичним різноманіттям: тут зустрічається 195 видів ссавців та понад 450 видів птахів. Фауна Малайського півострова споріднена з фауною островів Суматра та Калімантан, оскільки усі три великі масиви суходолу в часи останнього льодовикового періоду, коли рівень Світового океану був більш ніж на 100 м нижчим, ніж зараз, складали єдиний великий масив, відомий як Сунда. Наразі лише Малайський півострів зберіг зв'язок з материковою Південно-Східною Азією, а його низинні ліси мають найбільше різноманіття ссавців у всьому Індо-Тихоокеанському регіоні. На жаль, багато великих ссавців Західної Малайзії перебувають під загрозою зникнення через масштабну вирубку лісів.
Серед рідкісних великих ссавців, поширених в лісах екорегіону, слід відзначити індійських слонів (Elephas maximus indicus), гаурів (Bos gaurus), малайських тигрів (Panthera tigris jacksoni) та чепрачних тапірів (Tapirus indicus). Ці види перебувають під загрозою зникнення і зустрічаються переважно в заповідниках. За останні століття їх популяції значно скоротилися: так, у 1950-х роках в Малайзії мешкало близько 3000 тигрів, а станом на 2014 рік їх популяція оцінювалася у 80–120 особин. Раніше в лісах регіону також зустрічалися суматранські носороги (Dicerorhinus sumatrensis), однак останній малайський представник цього виду помер у 2019 році.
Окрім тигрів, найбільших хижих ссавців Малайзії та національних тварин країни, в екорегіоні також зустрічаються інші хижі ссавці, зокрема індокитайські леопарди (Panthera pardus delacouri), димчасті пантери (Neofelis nebulosa), золотисті котопуми (Catopuma temminckii), гірські куони (Cuon alpinus), малайські ведмеді (Helarctos malayanus), малайські мустели (Mustela nudipes), куцохвості мангусти (Urva brachyura) та бінтуронги (Arctictis binturong). Серед поширених в екорегіоні мавп слід відзначити макаку-крабоїда (Macaca fascicularis), південного свинохвостого макаку (Macaca nemestrina), зондського лорі (Nycticebus coucang), темного лутунга (Trachypithecus obscurus), сріблястого лутунга (Trachypithecus cristatus), білоногого сурілі (Presbytis siamensis), чорнорукого гібона (Hylobates agilis) та білорукого гібона (Hylobates lar), а серед інших ссавців — індійського замбара (Rusa unicolor), індійського мунтжака (Muntiacus muntjak), великого оленька (Tragulus napu), [en] (Sus scrofa vittatus), бородату свиню (Sus barbatus), яванського панголіна (Manis javanica), малайського шерстокрила (Galeopterus variegatus), звичайну тупаю (Tupaia glis), [en] (Tupaia minor), звичайну гімнуру (Echinosorex gymnura), [en] (Chimarrogale hantu), [en] (Suncus malayanus), струнку білку (Sundasciurus tenuis), [en] (Ratufa bicolor), малайського їжатця (Hystrix brachyura) та багато видів гризунів, кажанів і криланів. Ендеміками екорегіону є смугасті лангури (Presbytis femoralis), селангорські лангури (Trachypithecus selangorensis), малайські мавпощури (Pithecheir parvus), [en] (Petaurillus kinlochii) та малайські листоноси (Hipposideros nequam).
Серед поширених в екорегіоні птахів слід відзначити [en] (Lophura erythrophthalma), [en] (Lophura rufa), [en] (Polyplectron malacense), великого аргуса (Argusianus argus), малазійського тілопо (Ptilinopus jambu), малазійського пінона (Ducula aenea), чорного птаха-носорога (Anthracoceros malayanus), великого гомрая (Buceros rhinoceros), білочубого калао (Berenicornis comatus), смугастодзьобого калао (Rhyticeros undulatus), малазійську малкогу (Rhinortha chlorophaea), малазійського лелеку (Ciconia stormi), азійського шуляка (Aviceda jerdoni), суматранського пугача (Ketupa sumatrana), казунбу (Harpactes kasumba), чорноголового трогона (Harpactes orrhophaeus), малазійського альціона (Actenoides concretus), малазійського дятла (Yungipicus moluccensis), малазійського добаша (Sasia abnormis), велику торомбу (Mulleripicus pulverulentus), [en] (Psittacula longicauda), рудокрилу філентому (Philentoma pyrhoptera), малазійську віялохвістку (Rhipidura perlata), малазійського флейтиста (Eupetes macrocerus) та малазійського окулярника (Zosterops auriventer).
Збереження
Основною загрозою для збереження природи екорегіону є масштабна [en], яка почалася з 1950-х років. До 1970-х років в Малайзії щорічно вирубувалося 3660 км², які перетворювалися на рисові поля, плантації каучукових та олійних пальм і фруктові сади, особливо на північному заході країни. Оскільки понад 80 % ссавців Західної Малайзії живуть лише в рівнинних лісах цього екорегіону, а 53 % зустрічаються лише у незайманих лісах, деградація та знищення лісів значно зменшує видове різноманіття місцевої фауни та ставить під загрозу довгострокову життєздатність популяцій багатьох видів.
Оцінка 2017 року показала, що 20 113 км², або 16 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], [en], [en], [en], Природний заповідник Ендау-Кота-Тінггі, [en] та Природний заповідник Мерсін в Малайзії, а також Національний парк Бангланг в Таїланді та Природний заповідник Центрального вододілу і [en] в Сінгапурі.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 30 червня 2024.
- Williams, David; Ko, Stella (24 November 2019). The last Sumatran rhino in Malaysia has died and there are less than 80 left in the world. CNN. Процитовано 27 November 2019.
Посилання
- «Peninsular Malaysian rain forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Peninsular Malaysian Rainforests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Doshovi lisi Malajskogo pivostrova identifikator WWF IM0146 indomalajskij ekoregion tropichnih ta subtropichnih vologih shirokolistyanih lisiv roztashovanij na Malajskomu pivostrovi Doshovi lisi Malajskogo pivostrova Richka Kinchin u Nacionalnomu parku en shtat Dzhohor Malajziya Ekozona Indomalajya Biom Tropichni ta subtropichni vologi shirokolistyani lisi Status zberezhennya vrazlivij WWF IM0146 Mezhi Napivvichnozeleni doshovi lisi Tenasserimu ta Pivdennogo Tayilandu Girski doshovi lisi Malajskogo pivostrova Torf yano bolotni lisi Malajskogo pivostrova Birmanski mangri Indokitajski mangri Plosha km 124 564 Krayini Malajziya Tayiland Indoneziya Singapur Ohoronyayetsya 20 113 km 16 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Doshovij lis u Nacionalnomu parku en Malajziya GeografiyaEkoregion doshovih lisiv Malajskogo pivostrova ohoplyuye bilshu chastinu Malajskogo pivostrova u Pivdenno Shidnij Aziyi ta prostyagayetsya vid krajnogo pivdnya Tayilandu cherez Zahidnu Malajziyu do ostroviv Singapuru viddilenih vid Malakki Dzhohorskoyu protokoyu Krim togo vin vklyuchaye nizku ostroviv roztashovanih na pivden i shid vid Malajskogo pivostrova zokrema indonezijski arhipelagi en de ta Anambas roztashovani u pivdennij chastini Pivdennokitajskogo morya Na zahidnomu uzberezhzhi Malajskogo pivostrova doshovi lisi ekoregionu perehodyat u birmanski mangri a na shidnomu u indokitajski mangri U zabolochenih nizinah na zahodi i shodi pivostrova poshireni torf yano bolotni lisi Malajskogo pivostrova a u visokogir yah gir en sho skladaye hrebet Malajskogo pivostrova girski doshovi lisi Malajskogo pivostrova Na pivnochi v Tayilandi ta malajzijskih shtatah Perlisa ta Kedah poshireni napivvichnozeleni doshovi lisi Tenasserimu ta Pivdennogo Tayilandu KlimatV mezhah ekoregionu dominuye vologij ekvatorialnij klimat Af za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Serednya temperatura tut kolivayetsya vid 25 C do 32 C Z zhovtnya po berezen pivnichno shidnij muson prinosit doshi na shidnu chastinu Malajskogo pivostrova a z kvitnya po serpen bilsh potuzhnij pivdenno zahidnij muson zvolozhuye zahidnu chastinu Malakki Zagalom serednorichna kilkist opadiv v ekoregioni perevishuye 2000 mm FloraOsnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye doshovi lisi u yakih perevazhayut predstavniki rodini dipterokarpovih Dipterocarpaceae zokrema rizni vidi en Anisoptera spp dipterokarpusiv Dipterocarpus spp en Dryobalanops spp en Hopea spp ta en Shorea spp a takozh predstavniki rodin Burzerovi Burseraceae ta Sapotovi Sapotaceae Sered inshih derev poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti en Intsia palembanica en Dyera costulata en Koompassia malaccensis rizni vidi en Gluta spp en Heritiera spp en Palaquium spp ta en Sindora spp Zagalom v lisah regionu sposterigayetsya nadzvichajno visoke riznomanittya derev blizko 6000 vidiv zhoden z yakih ne dominuye Lisovij namet v nih roztashovanij na visoti 24 36 m nad zemleyu a deyaki emerdzhentni dereva dosyagayut ponad 45 m zavvishki Sered emerdzhentnih derev yaki pidijmayutsya nad lisovim nametom perevazhayut predstavniki rodini dipterokarpovih Dipterocarpaceae zokrema rizni vidi dipterokarpusiv Dipterocarpus spp driobalanopsiv Dryobalanops spp ta shorej Shorea spp odnak najvishimi derevami ekoregionu ye en Koompassia excelsa z rodini bobovih Fabaceae yaki mozhut virostati do 76 m zavvishki Ci dereva ridko virubuyut pid chas rozchistki teritorij cherez yih veliki rozmiri tverdu derevinu ta velichezni doshkopodibni koreni Krim togo na nih chasto selyatsya diki medonosni bdzholi Apis dorsata tomu miscevi zhiteli zazvichaj zalishayut yih pri virubci lisiv Na beregah richok Malakki poshireni pririchkovi lisi u yakih perevazhayut en Dipterocarpus oblongifolius chervoni richkovi fikusi Ficus racemosa ta en Syzygium grande Dereva v cih lisah vkrivayut epifitni paporoti ta orhideyi U tinistomu pidlisku perevazhayut nevisoki tinovitrivali dereva chagarniki ta liani z rodin Molochayevi Euphorbiaceae Marenovi Rubiaceae Annonovi Annonaceae Lavrovi Lauraceae Melastomovi Melastomataceae ta Muskatnikovi Myristicaceae todi yak trav yanistih roslin zustrichayetsya malo Takozh u lisah sho rostut v dolinah richok poshireni palmi en Arenga westerhoutii sv Arenga obtusifolia ta sv Eugeissona tristis a en Calamus spp dodayut lisam strukturnoyi skladnosti V lisah sho rostut na nevisokih pagorbah perevazhayut predstavniki rodini dipterokarpovih Dipterocarpaceae zokrema en Shorea curtisii en Shorea platyclados en Shorea ciliata en Shorea ovata en Shorea submontana bornejski kauri Agathis borneensis en Dipterocarpus costatus ta en Dipterocarpus retusus a takozh rizni vidi en Calophyllum spp ta glyut Gluta spp V pidlisku cih lisiv poshireni plakuchi eugejsoniyi Eugeissona tristis Sered vapnyakovih karstovih skel Malajskogo pivostrova zustrichayutsya bagatoroslinni ugrupovannya yaki vklyuchayut ponad 1200 vidiv sudinnih roslin z yakih prinajmni 129 vidiv ye endemichnimi Bilshist endemikiv obmezheni odnim abo kilkoma izolovanimi vapnyakovimi pagorbami FaunaEkoregion doshovih lisiv Malajskogo pivostrova viriznyayetsya visokim faunistichnim riznomanittyam tut zustrichayetsya 195 vidiv ssavciv ta ponad 450 vidiv ptahiv Fauna Malajskogo pivostrova sporidnena z faunoyu ostroviv Sumatra ta Kalimantan oskilki usi tri veliki masivi suhodolu v chasi ostannogo lodovikovogo periodu koli riven Svitovogo okeanu buv bilsh nizh na 100 m nizhchim nizh zaraz skladali yedinij velikij masiv vidomij yak Sunda Narazi lishe Malajskij pivostriv zberig zv yazok z materikovoyu Pivdenno Shidnoyu Aziyeyu a jogo nizinni lisi mayut najbilshe riznomanittya ssavciv u vsomu Indo Tihookeanskomu regioni Na zhal bagato velikih ssavciv Zahidnoyi Malajziyi perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya cherez masshtabnu virubku lisiv Sered ridkisnih velikih ssavciv poshirenih v lisah ekoregionu slid vidznachiti indijskih sloniv Elephas maximus indicus gauriv Bos gaurus malajskih tigriv Panthera tigris jacksoni ta cheprachnih tapiriv Tapirus indicus Ci vidi perebuvayut pid zagrozoyu zniknennya i zustrichayutsya perevazhno v zapovidnikah Za ostanni stolittya yih populyaciyi znachno skorotilisya tak u 1950 h rokah v Malajziyi meshkalo blizko 3000 tigriv a stanom na 2014 rik yih populyaciya ocinyuvalasya u 80 120 osobin Ranishe v lisah regionu takozh zustrichalisya sumatranski nosorogi Dicerorhinus sumatrensis odnak ostannij malajskij predstavnik cogo vidu pomer u 2019 roci Okrim tigriv najbilshih hizhih ssavciv Malajziyi ta nacionalnih tvarin krayini v ekoregioni takozh zustrichayutsya inshi hizhi ssavci zokrema indokitajski leopardi Panthera pardus delacouri dimchasti panteri Neofelis nebulosa zolotisti kotopumi Catopuma temminckii girski kuoni Cuon alpinus malajski vedmedi Helarctos malayanus malajski musteli Mustela nudipes kucohvosti mangusti Urva brachyura ta binturongi Arctictis binturong Sered poshirenih v ekoregioni mavp slid vidznachiti makaku kraboyida Macaca fascicularis pivdennogo svinohvostogo makaku Macaca nemestrina zondskogo lori Nycticebus coucang temnogo lutunga Trachypithecus obscurus sriblyastogo lutunga Trachypithecus cristatus bilonogogo surili Presbytis siamensis chornorukogo gibona Hylobates agilis ta bilorukogo gibona Hylobates lar a sered inshih ssavciv indijskogo zambara Rusa unicolor indijskogo muntzhaka Muntiacus muntjak velikogo olenka Tragulus napu en Sus scrofa vittatus borodatu svinyu Sus barbatus yavanskogo pangolina Manis javanica malajskogo sherstokrila Galeopterus variegatus zvichajnu tupayu Tupaia glis en Tupaia minor zvichajnu gimnuru Echinosorex gymnura en Chimarrogale hantu en Suncus malayanus strunku bilku Sundasciurus tenuis en Ratufa bicolor malajskogo yizhatcya Hystrix brachyura ta bagato vidiv grizuniv kazhaniv i krilaniv Endemikami ekoregionu ye smugasti languri Presbytis femoralis selangorski languri Trachypithecus selangorensis malajski mavposhuri Pithecheir parvus en Petaurillus kinlochii ta malajski listonosi Hipposideros nequam Sered poshirenih v ekoregioni ptahiv slid vidznachiti en Lophura erythrophthalma en Lophura rufa en Polyplectron malacense velikogo argusa Argusianus argus malazijskogo tilopo Ptilinopus jambu malazijskogo pinona Ducula aenea chornogo ptaha nosoroga Anthracoceros malayanus velikogo gomraya Buceros rhinoceros bilochubogo kalao Berenicornis comatus smugastodzobogo kalao Rhyticeros undulatus malazijsku malkogu Rhinortha chlorophaea malazijskogo leleku Ciconia stormi azijskogo shulyaka Aviceda jerdoni sumatranskogo pugacha Ketupa sumatrana kazunbu Harpactes kasumba chornogolovogo trogona Harpactes orrhophaeus malazijskogo alciona Actenoides concretus malazijskogo dyatla Yungipicus moluccensis malazijskogo dobasha Sasia abnormis veliku torombu Mulleripicus pulverulentus en Psittacula longicauda rudokrilu filentomu Philentoma pyrhoptera malazijsku viyalohvistku Rhipidura perlata malazijskogo flejtista Eupetes macrocerus ta malazijskogo okulyarnika Zosterops auriventer ZberezhennyaOsnovnoyu zagrozoyu dlya zberezhennya prirodi ekoregionu ye masshtabna en yaka pochalasya z 1950 h rokiv Do 1970 h rokiv v Malajziyi shorichno virubuvalosya 3660 km yaki peretvoryuvalisya na risovi polya plantaciyi kauchukovih ta olijnih palm i fruktovi sadi osoblivo na pivnichnomu zahodi krayini Oskilki ponad 80 ssavciv Zahidnoyi Malajziyi zhivut lishe v rivninnih lisah cogo ekoregionu a 53 zustrichayutsya lishe u nezajmanih lisah degradaciya ta znishennya lisiv znachno zmenshuye vidove riznomanittya miscevoyi fauni ta stavit pid zagrozu dovgostrokovu zhittyezdatnist populyacij bagatoh vidiv Ocinka 2017 roku pokazala sho 20 113 km abo 16 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en en en en Prirodnij zapovidnik Endau Kota Tinggi en ta Prirodnij zapovidnik Mersin v Malajziyi a takozh Nacionalnij park Banglang v Tayilandi ta Prirodnij zapovidnik Centralnogo vododilu i en v Singapuri PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 30 chervnya 2024 Williams David Ko Stella 24 November 2019 The last Sumatran rhino in Malaysia has died and there are less than 80 left in the world CNN Procitovano 27 November 2019 Posilannya Peninsular Malaysian rain forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Peninsular Malaysian Rainforests One Earth