Гірські дощові ліси Малайського півострова (ідентифікатор WWF: IM0144) — індомалайський екорегіон тропічних та субтропічних вологих широколистяних лісів, розташований на Малайському півострові.
Хмарний ліс у нагір'ї Кемерона | |
Екозона | Індомалайя |
---|---|
Біом | Тропічні та субтропічні вологі широколистяні ліси |
Статус збереження | відносно стабільний/відносно збережений |
WWF | IM0144 |
Межі | Дощові ліси Малайського півострова |
Площа, км² | 17 097 |
Країни | Малайзія, Таїланд |
Охороняється | 5678 км² (33 %) |
Розташування екорегіону (фіолетовим) |
Географія
Екорегіон гірських дощових лісів Малайського півострова охоплює високогір'я гір [en], розташованих в центральній частині Малайського півострова, на території Малайзії та на крайньому півдні Таїланду. Ці гори є південним продовженням гір [en] і складаються з кількох гірських хребтів. Найбільшим з них є Головний хребет, який в районі [en] підіймається на висоту до 2180 м над рівнем моря, і де розташована найбільша в Малайзії ділянка незайманих гірських дощових лісів. Іншими відомими ділянками гір Тітівангса також є місцевість [en] та [en]. Найвищою вершиною гір Тітівангса є гора [en] заввишки 2183 м. На схід від них, в штатах Келантан, Тренгану та Паханг розташовані кілька ізольованих гірських масивів, які також входять до цього екорегіону. Тут розташована гора [en], найвища вершина Західної Малайзії заввишки 2187 м, гора [en] заввишки 2107 м та гори [en] заввишки 1882 м. На низьких висотах гірські ліси екорегіону переходять у дощові ліси Малайського півострова.
Клімат
На більшій частині екорегіону переважає вологий екваторіальний клімат (Af за класифікацією кліматів Кеппена), а на найвищих гірських вершинах — помірний морський клімат (Cfb за класифікацією Кеппена). Середня температура тут коливається від 25 °C до 32 °C. З жовтня по березень північно-східний мусон приносить дощі на східну частину Малайського півострова, а з квітня по серпень більш потужний південно-західний мусон зволожує західну частину Малакки. Загалом середньорічна кількість опадів в екорегіоні перевищує 2000 мм.
Флора
На висоті від 1000 до 1200 м над рівнем моря поширені низькогірські дощові ліси. Представників родини діптерокарпових (Dipterocarpaceae) тут зустрічається менше, ніж у низинних лісах. Замість них в низькогірських лісах поширені різні види дубів (Quercus spp.), літокарпусів (Lithocarpus spp.) та кастанопсисів (Castanopsis spp.) з родини букових (Fagaceae), а також різні представники родини миртових (Myrtaceae) та деякі хвойні дерева, зокрема різні види дакридіумів (Dacrydium spp.) і ногоплідників (Podocarpus spp.), борнейські каурі (Agathis borneensis) та ендемічні таханські каурі (Agathis flavescens).
На висоті понад 1500 м над рівнем моря поширені високогірні дощові ліси та хмарні ліси. Тут зустрічаються [en] (Pterophylla fraxinea) та різні види дакридіумів (Dacrydium spp.), вовчелистників (Daphniphyllum spp.), [en] (Eurya spp.), фікусів (Ficus spp.), [en] (Gordonia spp.), падубів (Ilex spp.), тонконасінників (Leptospermum spp.), [en] (Lindera spp.), літокарпусів (Lithocarpus spp.), [en] (Melicope spp.), ногоплідників (Podocarpus spp.), слив (Prunus spp.), дубів (Quercus spp.), [en] (Syzygium spp.), [en] (Schima spp.), [en] (Ternstroemia spp.) та [en] (Tristaniopsis spp.). Дерева на оголених вершинах гірських хребтів невисокі і вузлуваті, а в гірських долинах вони більш високі й прямі. Структурно гірські ліси позбавлені заплутаних ліан, які часто зустрічаються у рівнинних дощових лісах Малайзії. Натомість у великій кількості тут зустрічаються мохи, лишайники, печіночники, епіфітні папороті та орхідеї. В чагарниковому ярусі поширені непентеси (Nepenthes spp.), рододендрони (Rhododendron spp.), колючі чагарники ожини (Rubus spp.), великі деревоподібні папороті ціатеї (Cyathea spp.) та пандани (Pandanus spp.), зокрема [sv] (Pandanus klossii).
Зі збільшенням висоти в гірських лісах спостерігаються три основні зміни. По-перше, зменшується висота лісового намету, яка у високогір'ях становить від 10 до 20 м над землею. [de] дерева, такі як [en] (Koompassia excelsa), характерні для рівнинних лісів, в екорегіоні відсутні. По-друге, змінюється форма і розмір листя. У рівнинних лісах переважають породи дерев з середнім або великим листям, які часто характеризуються широкими дошкоподібними коренями, тоді як у гірських лісах переважають стрункі дерева з дрібним листям та пласкими кронами. По-третє, збільшується кількість епіфітів. Світлі та вологі хмарні ліси забезпечують ідеальні умови для росту багатьох видів орхідей.
Фауна
У гірських лісах екорегіону знайшли прихисток багато рідкісних видів ссавців, зокрема індійські слони (Elephas maximus indicus), гаури (Bos gaurus), малайські тигри (Panthera tigris jacksoni), чепрачні тапіри (Tapirus indicus) та звичайні сіаманги (Symphalangus syndactylus). Раніше в лісах регіону також зустрічалися суматранські носороги (Dicerorhinus sumatrensis), однак останній малайський представник цього виду помер у 2019 році.
Окрім тигрів, найбільших хижих ссавців Малайзії та національних тварин країни, в екорегіоні також зустрічаються інші хижі ссавці, зокрема індокитайські леопарди (Panthera pardus delacouri), димчасті пантери (Neofelis nebulosa), золотисті котопуми (Catopuma temminckii), гірські куони (Cuon alpinus) та малайські ведмеді (Helarctos malayanus). Серед поширених в екорегіоні мавп слід відзначити темного лутунга (Trachypithecus obscurus), сріблястого лутунга (Trachypithecus cristatus), білоногого сурілі (Presbytis siamensis), чорнорукого гібона (Hylobates agilis) та білорукого гібона (Hylobates lar), а серед інших ссавців — індійського замбара (Rusa unicolor), суматранського серау (Capricornis sumatraensis), індійського мунтжака (Muntiacus muntjak), [en] (Sus scrofa vittatus), бородату свиню (Sus barbatus), яванського панголіна (Manis javanica), малайського шерстокрила (Galeopterus variegatus), звичайну тупаю (Tupaia glis), [en] (Tupaia minor), звичайну гімнуру (Echinosorex gymnura), струнку білку (Sundasciurus tenuis), [en] (Dremomys rufigenis) та багато видів гризунів, кажанів і криланів. Ендеміками екорегіону є малайські колючі щури (Maxomys inas), кемеронські білочереві пацюки (Niviventer cameroni) та малайські кроти (Euroscaptor malayanus)
Орнітофауна екорегіону включає понад 250 видів птахів, з яких близько 75 видів віддають перевагу високогірним лісам. Ендемічними або майже ендемічними представниками екорегіону є [en] (Rheinardia nigrescens), [en] (Polyplectron inopinatum), сіроволі куріпки (Arborophila campbelli), малазійські аренги (Myophonus robinsoni), суматранські нільтави (Niltava sumatrana), рудощокі ратини (Turdinus marmoratus) та малазійські чагарниці (Trochalopteron peninsulae). Серед інших птахів, поширених в гірських лісах Малайського півострова, слід відзначити [en] (Lophura erythrophthalma), великого аргуса (Argusianus argus), гірського пінона (Ducula badia), великого гомрая (Buceros rhinoceros), смугастодзьобого калао (Rhyticeros undulatus), гірського орла-чубаня (Nisaetus nipalensis), суматранського пугача (Ketupa sumatrana), гірську сплюшку (Otus spilocephalus), серендака (Loriculus galgulus), казунбу (Harpactes kasumba), малазійського дятла (Yungipicus moluccensis), руду піту (Hydrornis oatesi), рододендронового янчика (Pteruthius aeralatus), зеленоспинну югину (Erpornis zantholeuca), гірського оливника (Ixos mcclellandii), гірського кравчика (Phyllergates cucullatus), гімалайську кутію (Cutia nipalensis), довгохвосту сибію (Heterophasia picaoides), велику аренгу (Myophonus caeruleus), маскову вилохвістку (Enicurus schistaceus), малазійського окулярника (Zosterops auriventer) та блакитного повзика (Sitta azurea).
Збереження
Більшість лісів, що залишилися на Малайському півострові, обмежені стрімкими гірськими схилами, що входять до цього екорегіону. Приблизно дві третини з цих лісів є незайманими. Основними загрозами для їх збереження є вирубка, розвиток туризму та інфраструктури.
Оцінка 2017 року показала, що 5678 км², або 33 % екорегіону, є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], [en], Природний заповідник нагір'я Кемерона, Природний заповідник Грік та Лісовий заповідник гори Куту в Малайзії, а також Національний парк Бангланг та [en] в Таїланді.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 30 червня 2024.
Посилання
- «Peninsular Malaysian montane rain forests». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Peninsular Malaysian Montane Rainforests» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girski doshovi lisi Malajskogo pivostrova identifikator WWF IM0144 indomalajskij ekoregion tropichnih ta subtropichnih vologih shirokolistyanih lisiv roztashovanij na Malajskomu pivostrovi Girski doshovi lisi Malajskogo pivostrova Hmarnij lis u nagir yi Kemerona Ekozona Indomalajya Biom Tropichni ta subtropichni vologi shirokolistyani lisi Status zberezhennya vidnosno stabilnij vidnosno zberezhenij WWF IM0144 Mezhi Doshovi lisi Malajskogo pivostrova Plosha km 17 097 Krayini Malajziya Tayiland Ohoronyayetsya 5678 km 33 Roztashuvannya ekoregionu fioletovim Girski lisi u Nacionalnomu parku en GeografiyaEkoregion girskih doshovih lisiv Malajskogo pivostrova ohoplyuye visokogir ya gir en roztashovanih v centralnij chastini Malajskogo pivostrova na teritoriyi Malajziyi ta na krajnomu pivdni Tayilandu Ci gori ye pivdennim prodovzhennyam gir en i skladayutsya z kilkoh girskih hrebtiv Najbilshim z nih ye Golovnij hrebet yakij v rajoni en pidijmayetsya na visotu do 2180 m nad rivnem morya i de roztashovana najbilsha v Malajziyi dilyanka nezajmanih girskih doshovih lisiv Inshimi vidomimi dilyankami gir Titivangsa takozh ye miscevist en ta en Najvishoyu vershinoyu gir Titivangsa ye gora en zavvishki 2183 m Na shid vid nih v shtatah Kelantan Trenganu ta Pahang roztashovani kilka izolovanih girskih masiviv yaki takozh vhodyat do cogo ekoregionu Tut roztashovana gora en najvisha vershina Zahidnoyi Malajziyi zavvishki 2187 m gora en zavvishki 2107 m ta gori en zavvishki 1882 m Na nizkih visotah girski lisi ekoregionu perehodyat u doshovi lisi Malajskogo pivostrova KlimatNa bilshij chastini ekoregionu perevazhaye vologij ekvatorialnij klimat Af za klasifikaciyeyu klimativ Keppena a na najvishih girskih vershinah pomirnij morskij klimat Cfb za klasifikaciyeyu Keppena Serednya temperatura tut kolivayetsya vid 25 C do 32 C Z zhovtnya po berezen pivnichno shidnij muson prinosit doshi na shidnu chastinu Malajskogo pivostrova a z kvitnya po serpen bilsh potuzhnij pivdenno zahidnij muson zvolozhuye zahidnu chastinu Malakki Zagalom serednorichna kilkist opadiv v ekoregioni perevishuye 2000 mm FloraNa visoti vid 1000 do 1200 m nad rivnem morya poshireni nizkogirski doshovi lisi Predstavnikiv rodini dipterokarpovih Dipterocarpaceae tut zustrichayetsya menshe nizh u nizinnih lisah Zamist nih v nizkogirskih lisah poshireni rizni vidi dubiv Quercus spp litokarpusiv Lithocarpus spp ta kastanopsisiv Castanopsis spp z rodini bukovih Fagaceae a takozh rizni predstavniki rodini mirtovih Myrtaceae ta deyaki hvojni dereva zokrema rizni vidi dakridiumiv Dacrydium spp i nogoplidnikiv Podocarpus spp bornejski kauri Agathis borneensis ta endemichni tahanski kauri Agathis flavescens Na visoti ponad 1500 m nad rivnem morya poshireni visokogirni doshovi lisi ta hmarni lisi Tut zustrichayutsya en Pterophylla fraxinea ta rizni vidi dakridiumiv Dacrydium spp vovchelistnikiv Daphniphyllum spp en Eurya spp fikusiv Ficus spp en Gordonia spp padubiv Ilex spp tonkonasinnikiv Leptospermum spp en Lindera spp litokarpusiv Lithocarpus spp en Melicope spp nogoplidnikiv Podocarpus spp sliv Prunus spp dubiv Quercus spp en Syzygium spp en Schima spp en Ternstroemia spp ta en Tristaniopsis spp Dereva na ogolenih vershinah girskih hrebtiv nevisoki i vuzluvati a v girskih dolinah voni bilsh visoki j pryami Strukturno girski lisi pozbavleni zaplutanih lian yaki chasto zustrichayutsya u rivninnih doshovih lisah Malajziyi Natomist u velikij kilkosti tut zustrichayutsya mohi lishajniki pechinochniki epifitni paporoti ta orhideyi V chagarnikovomu yarusi poshireni nepentesi Nepenthes spp rododendroni Rhododendron spp kolyuchi chagarniki ozhini Rubus spp veliki derevopodibni paporoti ciateyi Cyathea spp ta pandani Pandanus spp zokrema sv Pandanus klossii Zi zbilshennyam visoti v girskih lisah sposterigayutsya tri osnovni zmini Po pershe zmenshuyetsya visota lisovogo nametu yaka u visokogir yah stanovit vid 10 do 20 m nad zemleyu de dereva taki yak en Koompassia excelsa harakterni dlya rivninnih lisiv v ekoregioni vidsutni Po druge zminyuyetsya forma i rozmir listya U rivninnih lisah perevazhayut porodi derev z serednim abo velikim listyam yaki chasto harakterizuyutsya shirokimi doshkopodibnimi korenyami todi yak u girskih lisah perevazhayut strunki dereva z dribnim listyam ta plaskimi kronami Po tretye zbilshuyetsya kilkist epifitiv Svitli ta vologi hmarni lisi zabezpechuyut idealni umovi dlya rostu bagatoh vidiv orhidej FaunaU girskih lisah ekoregionu znajshli prihistok bagato ridkisnih vidiv ssavciv zokrema indijski sloni Elephas maximus indicus gauri Bos gaurus malajski tigri Panthera tigris jacksoni cheprachni tapiri Tapirus indicus ta zvichajni siamangi Symphalangus syndactylus Ranishe v lisah regionu takozh zustrichalisya sumatranski nosorogi Dicerorhinus sumatrensis odnak ostannij malajskij predstavnik cogo vidu pomer u 2019 roci Okrim tigriv najbilshih hizhih ssavciv Malajziyi ta nacionalnih tvarin krayini v ekoregioni takozh zustrichayutsya inshi hizhi ssavci zokrema indokitajski leopardi Panthera pardus delacouri dimchasti panteri Neofelis nebulosa zolotisti kotopumi Catopuma temminckii girski kuoni Cuon alpinus ta malajski vedmedi Helarctos malayanus Sered poshirenih v ekoregioni mavp slid vidznachiti temnogo lutunga Trachypithecus obscurus sriblyastogo lutunga Trachypithecus cristatus bilonogogo surili Presbytis siamensis chornorukogo gibona Hylobates agilis ta bilorukogo gibona Hylobates lar a sered inshih ssavciv indijskogo zambara Rusa unicolor sumatranskogo serau Capricornis sumatraensis indijskogo muntzhaka Muntiacus muntjak en Sus scrofa vittatus borodatu svinyu Sus barbatus yavanskogo pangolina Manis javanica malajskogo sherstokrila Galeopterus variegatus zvichajnu tupayu Tupaia glis en Tupaia minor zvichajnu gimnuru Echinosorex gymnura strunku bilku Sundasciurus tenuis en Dremomys rufigenis ta bagato vidiv grizuniv kazhaniv i krilaniv Endemikami ekoregionu ye malajski kolyuchi shuri Maxomys inas kemeronski bilocherevi pacyuki Niviventer cameroni ta malajski kroti Euroscaptor malayanus Ornitofauna ekoregionu vklyuchaye ponad 250 vidiv ptahiv z yakih blizko 75 vidiv viddayut perevagu visokogirnim lisam Endemichnimi abo majzhe endemichnimi predstavnikami ekoregionu ye en Rheinardia nigrescens en Polyplectron inopinatum sirovoli kuripki Arborophila campbelli malazijski arengi Myophonus robinsoni sumatranski niltavi Niltava sumatrana rudoshoki ratini Turdinus marmoratus ta malazijski chagarnici Trochalopteron peninsulae Sered inshih ptahiv poshirenih v girskih lisah Malajskogo pivostrova slid vidznachiti en Lophura erythrophthalma velikogo argusa Argusianus argus girskogo pinona Ducula badia velikogo gomraya Buceros rhinoceros smugastodzobogo kalao Rhyticeros undulatus girskogo orla chubanya Nisaetus nipalensis sumatranskogo pugacha Ketupa sumatrana girsku splyushku Otus spilocephalus serendaka Loriculus galgulus kazunbu Harpactes kasumba malazijskogo dyatla Yungipicus moluccensis rudu pitu Hydrornis oatesi rododendronovogo yanchika Pteruthius aeralatus zelenospinnu yuginu Erpornis zantholeuca girskogo olivnika Ixos mcclellandii girskogo kravchika Phyllergates cucullatus gimalajsku kutiyu Cutia nipalensis dovgohvostu sibiyu Heterophasia picaoides veliku arengu Myophonus caeruleus maskovu vilohvistku Enicurus schistaceus malazijskogo okulyarnika Zosterops auriventer ta blakitnogo povzika Sitta azurea ZberezhennyaBilshist lisiv sho zalishilisya na Malajskomu pivostrovi obmezheni strimkimi girskimi shilami sho vhodyat do cogo ekoregionu Priblizno dvi tretini z cih lisiv ye nezajmanimi Osnovnimi zagrozami dlya yih zberezhennya ye virubka rozvitok turizmu ta infrastrukturi Ocinka 2017 roku pokazala sho 5678 km abo 33 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en en Prirodnij zapovidnik nagir ya Kemerona Prirodnij zapovidnik Grik ta Lisovij zapovidnik gori Kutu v Malajziyi a takozh Nacionalnij park Banglang ta en v Tayilandi PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 30 chervnya 2024 Posilannya Peninsular Malaysian montane rain forests Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Peninsular Malaysian Montane Rainforests One Earth