Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Торунь значення То рунь пол Toruń нім Thorn місто в центральній Пол

Торн

Торн
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Торунь (значення).

То́рунь (пол. Toruń, нім. Thorn) — місто в центральній Польщі, на річках Дрвенца і Вісла. Один з двох адміністративних центрів Куявсько-Поморського воєводства.

Торунь
Toruń
image image
Герб Прапор
image
Колаж міста Торунь
Колаж міста Торунь
image
Основні дані
53°02′ пн. ш. 18°37′ сх. д. / 53.033° пн. ш. 18.617° сх. д. / 53.033; 18.617Координати: 53°02′ пн. ш. 18°37′ сх. д. / 53.033° пн. ш. 18.617° сх. д. / 53.033; 18.617
Країна image Польща
Регіон Куявсько-Поморське воєводство
Столиця для Куявсько-Поморське воєводство і Торунський повіт
Засновано 28 грудня 1233
Магдебурзьке право 1233
Площа 115,72 км²
Населення 197812 (2021)
· густота 1786 (2008) осіб/км²
Агломерація 305 000
Висота НРМ 36-90  м
Водойма Вісла, Дрвенца
Назва мешканців пол. torunianin[3] і пол. torunianka[4]
Міста-побратими Калінінград (1995)[5][6][…], Геттінген (1978)[8], Ново Место (2009)[9], Лейден (1988)[10], Гямеенлінна (1989)[11], Чадця (1996)[12], Свіндон (2003)[13], Луцьк (2008)[14][15][16], Гуйлінь (2010)[17], Памплона, Філадельфія (1976)[18], Анже (9 травня 2016)[19][20], Каунас (26 лютого 2016)[21][19]
Телефонний код (48) 56
Часовий пояс CET, і
Номери автомобілів CT
GeoNames 3083271, 7532549, 7530813
OSM ↑223407 ·R (Куявсько-Поморське воєводство, Торунське воєводство, Q25413533)
SIMC 0982724
Поштові індекси 87-100 до 87-120
Міська влада
Мер міста d
Вебсайт www.torun.pl.
Мапа
image Торунь у Вікісховищі

Географія

Цей розділ статті ще . Ви можете допомогти проєкту, написавши його.

Клімат

Клімат
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Абсолютний максимум, °C 12,7 17,1 23,4 29,9 32,3 34,5 35,7 35,6 32,4 28,2 19,9 15,6 35,7
Середній максимум, °C −0,1 1,4 6,2 12,7 18,8 22,2 23,5 23,0 18,5 12,8 5,9 1,6 12,2
Середня температура, °C −2,8 −1,8 1,9 7,1 13,0 16,6 17,8 17,2 13,0 8,3 3,4 −0,6 7,8
Середній мінімум, °C −5,6 −4,7 −1,5 2,4 7,3 10,7 12,2 11,7 8,6 4,9 0,9 −3,1 3,7
Абсолютний мінімум, °C −32,2 −29,3 −26,5 −8,3 −4,2 −0,6 3,1 1,4 −3,7 −9,6 −22,8 −24,5 −32,2
Годин сонячного сяйва 42 63 63 155 224 226 220 211 145 98 41 30 1518
Норма опадів, мм 27 23 26 30 56 78 77 60 45 39 40 35 536
Днів з опадами 7,4 6,6 6,7 7,1 8,5 9,4 10,5 9,0 8,0 7,6 9,4 9,1 99,3
Джерело: NOAA

Історія

Перші поселення в околицях датовані археологами 1100 роком до нашої ери. За часів середньовіччя там було невелике поселення, що охороняло річку (VII—XIII століття). Спочатку поселення входило до П'ястівської Польщі.

Коли Тевтонський орден прибув до Кульмерланду, вони побудували тут фортецю (1230—1231). Поселення, що оточувало замок, отримало назву Торн і набуло права міста в 1233 році. Місто незабаром стало німецьким середньовічним торговим центром. В 1263 році францисканські ченці оселилися в Торні, а за ними — у 1239 році домініканці. В 1264 році було засноване сусіднє місто Нойштадт. Воно було відокремлене аж до 1454 року, тоді старі й нові міста були об'єднані в одне місто.

В XIV столітті місто приєдналося до Ганзейського торговельного союзу. Перший Торунський мир був підписаний у 1411 році яким закінчилася польсько-литовсько-тевтонська війна (1409—1411). В 1454 році в обмін на підтримку і визнання привілеїв міста Торунь, місто прийняло суверенітет польської корони. Тринадцятирічна війна закінчилася в 1466 році другим Торуньським миром, в якому Тевтонський орден передав суверенітет Королівської Пруссії Королівству Польському.

image
Середньовічне місто Торунь. Гравюра.
image
Вид на старе місто з башти ратуші

У 1466—1793 роках Торунь був одним із найбільших міст Корони Королівства Польського, і його населення зростало і сягало 20 000 осіб[].

1595 року в Торуні відбувався протестантський собор, скликаний для підтримки Варшавської конфедерації.

Під час Реформації частина міста прийняла лютеранство, а частина залишилася католицькою. 1645 року в ньому відбувся міжконфесійний «колоквіум любові», лат. colloqium charitativum, скликати який запропонував король Владислав IV. Кілька місяців протестантські й католицькі теологи в атмосфері стриманості і взаємоповаги обговорювали свої теологічні й практичні відмінності. Хоча і не дійшовши ніяких остаточних висновків, вони довели, що християнське милосердя все-таки може брати гору над сектантським святенництвом. 1674 року один іспанський дипломат, що навідав Торн по дорозі на вибори Собеського, з радісним подивом описав побачене: «У цьому місті, як і в решті провінції… дозволено вільно дотримуватися двох релігій — католицької і лютеранської. Лютеранам належить більшість церков, натомість католики мають дві церкви, одну домініканську, а другу єзуїтську, де вони виконують божественні обряди з великою пишнотою та врочистістю… Проте всі живуть у великій гармонії одне з одним, без суперечок і дискусій із питань віри, і це найкращий спосіб зберегти мир».

У 1789 році Торунь населяли 70 % поляків і майже 30 % німців[].

В 1793 році після другого розділу Речі Посполитої місто було віддано Прусському королівству. В 1807 році місто стало частиною герцогства Варшавського, створеного Наполеоном. В 1870 році французькі військовополонені, захоплені під час франко-прусської війни, побудували ланцюг фортів навколо міста. У наступному році місто стало частиною нової німецької імперії.

У 1875 році в Торуні було засновано польське наукове товариство боротьби з германізацією, а в 1867 році почала виходити газета польською мовою.

В 1919 році після Першої світової війни за підсумками Версальського договору місто Торунь, як столиця Поморського воєводства стало частиною Польщі. Загалом, історичний період між двома війнами став часом значного розвитку виробництва в Торуні. Великі інвестиції були вкладені в таких галузі, як транспорт (нові вулиці, трамвайні лінії та мости), житлове будівництво.

У 1931 році Торунь населяли 95 % поляків, 4 % німців і 1 % євреїв[].

Місто було приєднано до нацистської Німеччини відразу після вторгнення нацистів до Польщі в 1939 році. Під час Другої світової війни ланцюг фортів використовувався німцями як табори для військовополонених, відомі під загальною назвою — Шталаг XX-А. У листопаді 1940 року був створений табір смерті «Szmalcówka», який через рік перетворився на каральний та репресивний табір. Через нього пройшло близько 20 тисяч. людей, і близько 3000 померли. У липні 1943 року табір був ліквідований, а ув'язнені були відправлені до таборів у «Stutthofie» i «Potulicach». Місто було звільнене Радянською Армією від нацистів в 1945 році. Місто уникнуло значних руйнувань під час війни. Німецька меншина була депортована з Торуня до Західної Німеччини в 1945—1947 роках.

Після Другої світової війни населення збільшилося більш ніж удвічі. Разом з тим, однією з найважливіших подій в післявоєнний період є створення Університету Миколи Коперника в 1945 році. З часом він став одним з найкращих університетів в Польщі.

Після 1960 року почалася інтенсивна індустріалізація країни. Торунь став центром хімічної, електронної, металевої та текстильної промисловості. У 1950—1955 рр. було розширено і модернізовано промислові підприємства «Polchem», «Fabryka Maszyn Budowlanych», «Zakłady Urządzeń Młyńskich» і побудовані нові найбільші в країні «Włókien Sztucznych Chemitex-Elana» (1963). Поряд з розвитком промисловості в місті почали з'являтися житлові комплекси, які так і не змогли задовольнити зріст попиту на житло. Найбільш інтенсивний розвиток житлового будівництва Торунь зазнала у другій половині 1970-х та 1980-х роках. 1 червня 1975 року Торунь став столицею Торунського воєводства.

Після 1989 року місто стало інвестиційним, діловим, науковим і туристичним центром регіону. Університет Микола Коперника був розширений (міждисциплінарний центр сучасних технологій, університетський спортивний центр, центр квантової оптики, колегія з гуманітарних питань). Створені нові університети, готелі та музеї. У 1997 році ансамбль Старого та Нового Міста та руїни Тевтонського замку були включені до Списку Всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. У 1999 році після нової адміністративної реформи Торунь став столицею Куяво-Поморського воєводства. У 2011 році місто було сполучено автомагістралю А1 у напрямку до Гданська, а у 2013 році до Лодзі. У квітні 2013 року було розпочато будівництво культурно-конгресового центру «Jordanki», на якому базується . Інвестування об'єкту завершилося в грудні 2015 року.

image
Панорама Торуня

Культура

Середньовічне місто Торунь
Medieval Town of Toruń 
Світова спадщина
image
Вигляд на старе місто з лівого берега Вісли
53°01′ пн. ш. 18°37′ сх. д. / 53.017° пн. ш. 18.617° сх. д. / 53.017; 18.617
Країна image Польща
Тип Культурний
(Критерії) ii, iv
Об'єкт № 835
Регіон Європа і Північна Америка
Зареєстровано: 1997 (21 сесія)
image Торунь у Вікісховищі

Місто Торунь вписане до списку Світової культурної спадщини ЮНЕСКО з 1997 року. У місті багато пам'ятників середньовіччя і XX століття (200 об'єктів). Місто відоме тим, що воно зберегло майже в недоторканності своє середньовічне планування і готичні будівлі, всі з яких були побудовані з цегли, в тому числі монументальні церкви, ратуша і міщанські будинки. Важливим є той факт, що місто Торунь, на відміну від багатьох інших історичних міст в Польщі, уникнуло значних руйнувань в ході Другої світової війни. Зокрема, Старе місто залишилося непошкодженим, так що всі пам'ятники архітектури — оригінальні, а не відновлені після руйнування.

Цікавим для туристів є підсвічування Старого Міста в нічний час. Численні будинки та інші споруди, в тому числі міські стіни вздовж проспекту, підсвічуються в нічний час, створюючи вражаючий ефект.

image
Планетарій

Торунь — рідне місто Миколи Коперника. У місті є Дім Коперника — імовірне місце народження великого астронома і математика. Також у Торуні народився польський архітектор Ефраїм Шрегер.

У місті працює Планетарій імені Владислава Дзєвульського.

Починаючи від 2001 року в місті відбувається музичне, пластичне і етнографічне дійство — Свято Пряника.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року:

Загалом Допрацездатний
вік 		Працездатний
вік 		Постпрацездатний
вік
Чоловіки 95319 17293 67801 10225
Жінки 109635 16652 67531 25452
Разом 204954 33945 135332 35677

Населення за роками:

image

Koniec XIV w.: K. Mikulski, Toruń narodów i wyznań, Kraków 2015

Rok 1454: Historia Torunia. Marian Biskup (red.). T. I: W czasach średniowiecza (do roku 1454). Toruń: 1999, ss. 202, 254. 
Rok 1570: Historia Torunia. Marian Biskup (red.). T. II. Cz. II: W czasach renesansu, reformacji i wczesnego baroku (1548-1600). Toruń: 1994, ss. 14–15. 

Początek XVII w.: K. Mikulski, Toruń w drugiej połowie XVI i na początku XVII wieku, [w:] Henryk Stroband (1548—1609) burmistrz toruński, Towarzystwo Miłośników Torunia, Toruń 2010.
Lata 1703—1769: Historia Torunia. Marian Biskup (red.). T. II. Cz. III: Między barokiem i oświeceniem (1660-1793). Toruń: 1996, ss. 8–12. 
Lata 1815—1900: Historia Torunia. Marian Biskup (red.). T. III. Cz. I: W czasach zaboru pruskiego (1793-1920). Toruń: 2003, ss. 62, 120. 
Lata 1925, 1930: Kazimierz Esden-Tempski: Księga Pamiątkowa Dziesięciolecia Pomorza. Toruń: Pomorski Związek Podoficerów Rezerwy, 1930, s. 482. 

Міста-побратими

Відомі люди

  • Януш Вишневський (нар. 1954) — польський письменник
  • Миколай Коперник (1473—1543) — польський астроном і математик, автор геліоцентричної теорії побудови Сонячної системи
  • Лешек Бальцерович (нар. 1947) — політик, економіст, голова Національного банку Польщі
  • Владислав Джевульський, астроном і математик
  • Тоні Халік, мандрівник і дослідник
  • Крістоф Гарткнох, історик і просвітитель
  • Олександр Яблонські, фізик
  • Сильвестер Каліскі, генерал польської армії
  • Мацей Конацький, астроном
  • Богуслав Лінда (нар. 1952) — актор
  • Збігнєв Ленгрен, карикатурист
  • Єжи Лось, математик
  • Казімєж Сероцький, композитор
  • Самуель Томас Земмерінг, фізик і винахідник
  • Гражина Шаполовська, актриса
  • Крістіан Верніке (1661—1725), поет
  • Юлія Вольфторн, художниця
  • Олександр Волщан, астроном, виявив першу планету поза сонячною системою
  • Ервін Левенсон, письменник-експресіоніст
  • Яцек Йєрко, польський художник-ілюстратор.
  • Бартош Домбковський (нар. 1985) — польський хокеїст.

Українська громада в Торуні

Українська громада в Торуні виникла у міжвоєнний період XX століття. Первинно вона складалася з колишніх солдатів Української Народної Республіки, інтернованих у Польщі після підписання Ризького договору та які після звільнення з таборів вирішили залишитися в місті. Другу групу українців, яка прибули до Торуні в цей час, склали вихідці з Галичини. Українська громада була добре інтегрована, незважаючи на невеликий розмір (близько 50 осіб), брала участь у культурній діяльності та житті православної парафії.

Окреме місце посідала невелика група українських анархістів, котрі приїхали в Торунь разом з їхнім лідером Нестором Махно. Після Другої світової війни українці, як і росіяни, що мешкали в Торуні, стали об'єктом репресій, здійснюваних Міністерством громадської безпеки Польщі. Внаслідок цього громаді не вдалось відродитися у колишньому вигляді.

Детальніше див. Історія українців у Торуні

В Торуні при римсько-католицькій парафії блаженного Івана Зятика, вул. Kardynała Wyszyńskiego, 7/9 в каплиці відбуваються греко-католицькі служби, на які спочатку приїжджав священик з Ілави (Ельблонзького деканату). З 2015 р. тут існує парафія, в якій служить свій священик. Наразі триває ремонт каплиці за адресою вул. Sowińskiego 9A, куди парафія планує переїхати.

Див. також

Примітки

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  3. https://sjp.pwn.pl/so/torunianin;4522524.html
  4. https://sjp.pwn.pl/so/torunianka;4522525.html
  5. https://www.torun.pl/pl/node/1695
  6. https://www.klgd.ru/city/twins/
  7. https://www.klgd.ru/city/pasport_07052021.pdf
  8. https://www.torun.pl/pl/node/1698
  9. https://www.torun.pl/pl/node/1691
  10. https://www.torun.pl/pl/node/1697
  11. https://www.torun.pl/pl/node/1696
  12. https://www.torun.pl/pl/node/1694
  13. https://www.torun.pl/pl/node/1693
  14. https://www.torun.pl/pl/node/1692
  15. https://www.lutskrada.gov.ua/en/pages/pobratymy-lutska
  16. http://old.lutskrada.gov.ua/en/citizen/torun
  17. https://www.torun.pl/pl/node/153526
  18. https://www.torun.pl/pl/node/1699
  19. https://www.torun.pl/pl/miasto/samorzad/kontakty-partnerskie-i-miedzynarodowe/miasta-blizniacze-torunia
  20. http://www.angers.fr/l-action-municipale/relations-internationales/europe/index.html#c188847
  21. http://www.kaunas.lt/apie-kauna/miesto-partneriai/
  22. Toruń (12250) - WMO Weather Station. NOAA. Архів оригіналу за 27 грудня 2018. Процитовано 27 грудня 2018.
  23. F. A. Navarro. Relacion … de Señor Don Pedro Ronguillo; цитовано за вид.: П. Скварчинський, К. Скотт. A Spanish Diplomat's View of Poland (1674) // Slavonic and East European Review.—T. XI.—1961/62.-C. 497—517
  24. Gzella, Grażyna (2015). Redaktorzy "Gazety Toruńskiej" w latach 1867-1921. Rocznik Historii Prasy Polskiej (PL) . Т. 18, № 3(39). с. 21—37. ISSN 1509-1074. Процитовано 22 травня 2023.
  25. * Назва в офіційному англомовному списку
  26. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
  27. Торунь
  28. Парнікоза, Іван (07.05.19). Українці в околицях Ельблонга. Ілава, Бранево та інші українські громади регіону. https://expedicia.org/ (українська) . ДУ НАНЦ. Процитовано 09.05.19.
  29. База даних малих космічних тіл JPL: Торунь (англ.) .

Джерела

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Toruń


image Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Torun znachennya To run pol Torun nim Thorn misto v centralnij Polshi na richkah Drvenca i Visla Odin z dvoh administrativnih centriv Kuyavsko Pomorskogo voyevodstva Torun Torun Gerb PraporKolazh mista TorunKolazh mista TorunOsnovni dani53 02 pn sh 18 37 sh d 53 033 pn sh 18 617 sh d 53 033 18 617 Koordinati 53 02 pn sh 18 37 sh d 53 033 pn sh 18 617 sh d 53 033 18 617 Krayina PolshaRegion Kuyavsko Pomorske voyevodstvoStolicya dlya Kuyavsko Pomorske voyevodstvo i Torunskij povitZasnovano 28 grudnya 1233Magdeburzke pravo 1233Plosha 115 72 km Naselennya 197812 2021 gustota 1786 2008 osib km Aglomeraciya 305 000Visota NRM 36 90 mVodojma Visla DrvencaNazva meshkanciv pol torunianin 3 i pol torunianka 4 Mista pobratimi Kaliningrad 1995 5 6 Gettingen 1978 8 Novo Mesto 2009 9 Lejden 1988 10 Gyameenlinna 1989 11 Chadcya 1996 12 Svindon 2003 13 Luck 2008 14 15 16 Gujlin 2010 17 Pamplona Filadelfiya 1976 18 Anzhe 9 travnya 2016 19 20 Kaunas 26 lyutogo 2016 21 19 Telefonnij kod 48 56Chasovij poyas CET UTC 1 i UTC 2Nomeri avtomobiliv CTGeoNames 3083271 7532549 7530813OSM 223407 R Kuyavsko Pomorske voyevodstvo Torunske voyevodstvo Q25413533 SIMC 0982724Poshtovi indeksi 87 100 do 87 120 Miska vlada Mer mista dVebsajt www torun pl Mapa Torun u VikishovishiGeografiyaCej rozdil statti she ne napisano Vi mozhete dopomogti proyektu napisavshi jogo Klimat Klimat Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 12 7 17 1 23 4 29 9 32 3 34 5 35 7 35 6 32 4 28 2 19 9 15 6 35 7 Serednij maksimum C 0 1 1 4 6 2 12 7 18 8 22 2 23 5 23 0 18 5 12 8 5 9 1 6 12 2 Serednya temperatura C 2 8 1 8 1 9 7 1 13 0 16 6 17 8 17 2 13 0 8 3 3 4 0 6 7 8 Serednij minimum C 5 6 4 7 1 5 2 4 7 3 10 7 12 2 11 7 8 6 4 9 0 9 3 1 3 7 Absolyutnij minimum C 32 2 29 3 26 5 8 3 4 2 0 6 3 1 1 4 3 7 9 6 22 8 24 5 32 2 Godin sonyachnogo syajva 42 63 63 155 224 226 220 211 145 98 41 30 1518 Norma opadiv mm 27 23 26 30 56 78 77 60 45 39 40 35 536 Dniv z opadami 7 4 6 6 6 7 7 1 8 5 9 4 10 5 9 0 8 0 7 6 9 4 9 1 99 3 Dzherelo NOAAIstoriyaPershi poselennya v okolicyah datovani arheologami 1100 rokom do nashoyi eri Za chasiv serednovichchya tam bulo nevelike poselennya sho ohoronyalo richku VII XIII stolittya Spochatku poselennya vhodilo do P yastivskoyi Polshi Koli Tevtonskij orden pribuv do Kulmerlandu voni pobuduvali tut fortecyu 1230 1231 Poselennya sho otochuvalo zamok otrimalo nazvu Torn i nabulo prava mista v 1233 roci Misto nezabarom stalo nimeckim serednovichnim torgovim centrom V 1263 roci franciskanski chenci oselilisya v Torni a za nimi u 1239 roci dominikanci V 1264 roci bulo zasnovane susidnye misto Nojshtadt Vono bulo vidokremlene azh do 1454 roku todi stari j novi mista buli ob yednani v odne misto V XIV stolitti misto priyednalosya do Ganzejskogo torgovelnogo soyuzu Pershij Torunskij mir buv pidpisanij u 1411 roci yakim zakinchilasya polsko litovsko tevtonska vijna 1409 1411 V 1454 roci v obmin na pidtrimku i viznannya privileyiv mista Torun misto prijnyalo suverenitet polskoyi koroni Trinadcyatirichna vijna zakinchilasya v 1466 roci drugim Torunskim mirom v yakomu Tevtonskij orden peredav suverenitet Korolivskoyi Prussiyi Korolivstvu Polskomu Serednovichne misto Torun Gravyura Vid na stare misto z bashti ratushi U 1466 1793 rokah Torun buv odnim iz najbilshih mist Koroni Korolivstva Polskogo i jogo naselennya zrostalo i syagalo 20 000 osib dzherelo 1595 roku v Toruni vidbuvavsya protestantskij sobor sklikanij dlya pidtrimki Varshavskoyi konfederaciyi Pid chas Reformaciyi chastina mista prijnyala lyuteranstvo a chastina zalishilasya katolickoyu 1645 roku v nomu vidbuvsya mizhkonfesijnij kolokvium lyubovi lat colloqium charitativum sklikati yakij zaproponuvav korol Vladislav IV Kilka misyaciv protestantski j katolicki teologi v atmosferi strimanosti i vzayemopovagi obgovoryuvali svoyi teologichni j praktichni vidminnosti Hocha i ne dijshovshi niyakih ostatochnih visnovkiv voni doveli sho hristiyanske miloserdya vse taki mozhe brati goru nad sektantskim svyatennictvom 1674 roku odin ispanskij diplomat sho navidav Torn po dorozi na vibori Sobeskogo z radisnim podivom opisav pobachene U comu misti yak i v reshti provinciyi dozvoleno vilno dotrimuvatisya dvoh religij katolickoyi i lyuteranskoyi Lyuteranam nalezhit bilshist cerkov natomist katoliki mayut dvi cerkvi odnu dominikansku a drugu yezuyitsku de voni vikonuyut bozhestvenni obryadi z velikoyu pishnotoyu ta vrochististyu Prote vsi zhivut u velikij garmoniyi odne z odnim bez superechok i diskusij iz pitan viri i ce najkrashij sposib zberegti mir U 1789 roci Torun naselyali 70 polyakiv i majzhe 30 nimciv dzherelo V 1793 roci pislya drugogo rozdilu Rechi Pospolitoyi misto bulo viddano Prusskomu korolivstvu V 1807 roci misto stalo chastinoyu gercogstva Varshavskogo stvorenogo Napoleonom V 1870 roci francuzki vijskovopoloneni zahopleni pid chas franko prusskoyi vijni pobuduvali lancyug fortiv navkolo mista U nastupnomu roci misto stalo chastinoyu novoyi nimeckoyi imperiyi U 1875 roci v Toruni bulo zasnovano polske naukove tovaristvo borotbi z germanizaciyeyu a v 1867 roci pochala vihoditi gazeta polskoyu movoyu V 1919 roci pislya Pershoyi svitovoyi vijni za pidsumkami Versalskogo dogovoru misto Torun yak stolicya Pomorskogo voyevodstva stalo chastinoyu Polshi Zagalom istorichnij period mizh dvoma vijnami stav chasom znachnogo rozvitku virobnictva v Toruni Veliki investiciyi buli vkladeni v takih galuzi yak transport novi vulici tramvajni liniyi ta mosti zhitlove budivnictvo U 1931 roci Torun naselyali 95 polyakiv 4 nimciv i 1 yevreyiv dzherelo Misto bulo priyednano do nacistskoyi Nimechchini vidrazu pislya vtorgnennya nacistiv do Polshi v 1939 roci Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni lancyug fortiv vikoristovuvavsya nimcyami yak tabori dlya vijskovopolonenih vidomi pid zagalnoyu nazvoyu Shtalag XX A U listopadi 1940 roku buv stvorenij tabir smerti Szmalcowka yakij cherez rik peretvorivsya na karalnij ta represivnij tabir Cherez nogo projshlo blizko 20 tisyach lyudej i blizko 3000 pomerli U lipni 1943 roku tabir buv likvidovanij a uv yazneni buli vidpravleni do taboriv u Stutthofie i Potulicach Misto bulo zvilnene Radyanskoyu Armiyeyu vid nacistiv v 1945 roci Misto uniknulo znachnih rujnuvan pid chas vijni Nimecka menshina bula deportovana z Torunya do Zahidnoyi Nimechchini v 1945 1947 rokah Pislya Drugoyi svitovoyi vijni naselennya zbilshilosya bilsh nizh udvichi Razom z tim odniyeyu z najvazhlivishih podij v pislyavoyennij period ye stvorennya Universitetu Mikoli Kopernika v 1945 roci Z chasom vin stav odnim z najkrashih universitetiv v Polshi Pislya 1960 roku pochalasya intensivna industrializaciya krayini Torun stav centrom himichnoyi elektronnoyi metalevoyi ta tekstilnoyi promislovosti U 1950 1955 rr bulo rozshireno i modernizovano promislovi pidpriyemstva Polchem Fabryka Maszyn Budowlanych Zaklady Urzadzen Mlynskich i pobudovani novi najbilshi v krayini Wlokien Sztucznych Chemitex Elana 1963 Poryad z rozvitkom promislovosti v misti pochali z yavlyatisya zhitlovi kompleksi yaki tak i ne zmogli zadovolniti zrist popitu na zhitlo Najbilsh intensivnij rozvitok zhitlovogo budivnictva Torun zaznala u drugij polovini 1970 h ta 1980 h rokah 1 chervnya 1975 roku Torun stav stoliceyu Torunskogo voyevodstva Pislya 1989 roku misto stalo investicijnim dilovim naukovim i turistichnim centrom regionu Universitet Mikola Kopernika buv rozshirenij mizhdisciplinarnij centr suchasnih tehnologij universitetskij sportivnij centr centr kvantovoyi optiki kolegiya z gumanitarnih pitan Stvoreni novi universiteti goteli ta muzeyi U 1997 roci ansambl Starogo ta Novogo Mista ta ruyini Tevtonskogo zamku buli vklyucheni do Spisku Vsesvitnoyi kulturnoyi spadshini YuNESKO U 1999 roci pislya novoyi administrativnoyi reformi Torun stav stoliceyu Kuyavo Pomorskogo voyevodstva U 2011 roci misto bulo spolucheno avtomagistralyu A1 u napryamku do Gdanska a u 2013 roci do Lodzi U kvitni 2013 roku bulo rozpochato budivnictvo kulturno kongresovogo centru Jordanki na yakomu bazuyetsya Investuvannya ob yektu zavershilosya v grudni 2015 roku Panorama TorunyaKulturaSerednovichne misto TorunMedieval Town of Torun Svitova spadshinaViglyad na stare misto z livogo berega Visli53 01 pn sh 18 37 sh d 53 017 pn sh 18 617 sh d 53 017 18 617Krayina PolshaTip KulturnijKriteriyi ii ivOb yekt 835Region Yevropa i Pivnichna AmerikaZareyestrovano 1997 21 sesiya Torun u Vikishovishi Misto Torun vpisane do spisku Svitovoyi kulturnoyi spadshini YuNESKO z 1997 roku U misti bagato pam yatnikiv serednovichchya i XX stolittya 200 ob yektiv Misto vidome tim sho vono zbereglo majzhe v nedotorkannosti svoye serednovichne planuvannya i gotichni budivli vsi z yakih buli pobudovani z cegli v tomu chisli monumentalni cerkvi ratusha i mishanski budinki Vazhlivim ye toj fakt sho misto Torun na vidminu vid bagatoh inshih istorichnih mist v Polshi uniknulo znachnih rujnuvan v hodi Drugoyi svitovoyi vijni Zokrema Stare misto zalishilosya neposhkodzhenim tak sho vsi pam yatniki arhitekturi originalni a ne vidnovleni pislya rujnuvannya Cikavim dlya turistiv ye pidsvichuvannya Starogo Mista v nichnij chas Chislenni budinki ta inshi sporudi v tomu chisli miski stini vzdovzh prospektu pidsvichuyutsya v nichnij chas stvoryuyuchi vrazhayuchij efekt Planetarij Torun ridne misto Mikoli Kopernika U misti ye Dim Kopernika imovirne misce narodzhennya velikogo astronoma i matematika Takozh u Toruni narodivsya polskij arhitektor Efrayim Shreger U misti pracyuye Planetarij imeni Vladislava Dzyevulskogo Pochinayuchi vid 2001 roku v misti vidbuvayetsya muzichne plastichne i etnografichne dijstvo Svyato Pryanika DemografiyaDemografichna struktura stanom na 31 bereznya 2011 roku Zagalom Dopracezdatnij vik Pracezdatnij vik Postpracezdatnij vik Choloviki 95319 17293 67801 10225 Zhinki 109635 16652 67531 25452 Razom 204954 33945 135332 35677 Naselennya za rokami Koniec XIV w K Mikulski Torun narodow i wyznan Krakow 2015 Rok 1454 Historia Torunia Marian Biskup red T I W czasach sredniowiecza do roku 1454 Torun 1999 ss 202 254 Rok 1570 Historia Torunia Marian Biskup red T II Cz II W czasach renesansu reformacji i wczesnego baroku 1548 1600 Torun 1994 ss 14 15 Poczatek XVII w K Mikulski Torun w drugiej polowie XVI i na poczatku XVII wieku w Henryk Stroband 1548 1609 burmistrz torunski Towarzystwo Milosnikow Torunia Torun 2010 Lata 1703 1769 Historia Torunia Marian Biskup red T II Cz III Miedzy barokiem i oswieceniem 1660 1793 Torun 1996 ss 8 12 Lata 1815 1900 Historia Torunia Marian Biskup red T III Cz I W czasach zaboru pruskiego 1793 1920 Torun 2003 ss 62 120 Lata 1925 1930 Kazimierz Esden Tempski Ksiega Pamiatkowa Dziesieciolecia Pomorza Torun Pomorski Zwiazek Podoficerow Rezerwy 1930 s 482 Mista pobratimi SShA Filadelfiya angl Philadelphia z 1976 roku Nimechchina Gettingen nim Gottingen z 1978 roku Niderlandi Lejden nid Leiden z 1988 roku Finlyandiya Gyameenlinna fin Hameenlinna z 1989 roku Angliya Suyindon angl Swindon z 2003 roku Sloveniya Novo Mesto sloven Novo Mesto z 2005 roku Ukrayina Luck z 2008 roku Daniya Odense dan Odense z 2009 rokuVidomi lyudiYanush Vishnevskij nar 1954 polskij pismennik Mikolaj Kopernik 1473 1543 polskij astronom i matematik avtor geliocentrichnoyi teoriyi pobudovi Sonyachnoyi sistemi Leshek Balcerovich nar 1947 politik ekonomist golova Nacionalnogo banku Polshi Vladislav Dzhevulskij astronom i matematik Toni Halik mandrivnik i doslidnik Kristof Gartknoh istorik i prosvititel Oleksandr Yablonski fizik Silvester Kaliski general polskoyi armiyi Macej Konackij astronom Boguslav Linda nar 1952 aktor Zbignyev Lengren karikaturist Yezhi Los matematik Kazimyezh Serockij kompozitor Samuel Tomas Zemmering fizik i vinahidnik Grazhina Shapolovska aktrisa Kristian Vernike 1661 1725 poet Yuliya Volftorn hudozhnicya Oleksandr Volshan astronom viyaviv pershu planetu poza sonyachnoyu sistemoyu Ervin Levenson pismennik ekspresionist Yacek Jyerko polskij hudozhnik ilyustrator Bartosh Dombkovskij nar 1985 polskij hokeyist Ukrayinska gromada v ToruniUkrayinska gromada v Toruni vinikla u mizhvoyennij period XX stolittya Pervinno vona skladalasya z kolishnih soldativ Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki internovanih u Polshi pislya pidpisannya Rizkogo dogovoru ta yaki pislya zvilnennya z taboriv virishili zalishitisya v misti Drugu grupu ukrayinciv yaka pribuli do Toruni v cej chas sklali vihidci z Galichini Ukrayinska gromada bula dobre integrovana nezvazhayuchi na nevelikij rozmir blizko 50 osib brala uchast u kulturnij diyalnosti ta zhitti pravoslavnoyi parafiyi Okreme misce posidala nevelika grupa ukrayinskih anarhistiv kotri priyihali v Torun razom z yihnim liderom Nestorom Mahno Pislya Drugoyi svitovoyi vijni ukrayinci yak i rosiyani sho meshkali v Toruni stali ob yektom represij zdijsnyuvanih Ministerstvom gromadskoyi bezpeki Polshi Vnaslidok cogo gromadi ne vdalos vidroditisya u kolishnomu viglyadi Detalnishe div Istoriya ukrayinciv u Toruni V Toruni pri rimsko katolickij parafiyi blazhennogo Ivana Zyatika vul Kardynala Wyszynskiego 7 9 v kaplici vidbuvayutsya greko katolicki sluzhbi na yaki spochatku priyizhdzhav svyashenik z Ilavi Elblonzkogo dekanatu Z 2015 r tut isnuye parafiya v yakij sluzhit svij svyashenik Narazi trivaye remont kaplici za adresoyu vul Sowinskiego 9A kudi parafiya planuye pereyihati Div takozh12999 Torun asteroyid nazvanij na chest mista Torunskij pryanikPrimitkiGUS Ludnosc w miejscowosciach statystycznych wedlug ekonomicznych grup wieku Stan w dniu 31 03 2011 r Naselennya statistichnih miscevostej za ekonomichnimi grupami viku Stan na 31 03 2011 Procitovano 12 serpnya 2018 Naselennya plosha ta gustota za danimi Centralnogo statistichnogo ofisu Polshi Powierzchnia i ludnosc w przekroju terytorialnym w 2007 1 https sjp pwn pl so torunianin 4522524 html https sjp pwn pl so torunianka 4522525 html https www torun pl pl node 1695 https www klgd ru city twins https www klgd ru city pasport 07052021 pdf https www torun pl pl node 1698 https www torun pl pl node 1691 https www torun pl pl node 1697 https www torun pl pl node 1696 https www torun pl pl node 1694 https www torun pl pl node 1693 https www torun pl pl node 1692 https www lutskrada gov ua en pages pobratymy lutska http old lutskrada gov ua en citizen torun https www torun pl pl node 153526 https www torun pl pl node 1699 https www torun pl pl miasto samorzad kontakty partnerskie i miedzynarodowe miasta blizniacze torunia http www angers fr l action municipale relations internationales europe index html c188847 http www kaunas lt apie kauna miesto partneriai Torun 12250 WMO Weather Station NOAA Arhiv originalu za 27 grudnya 2018 Procitovano 27 grudnya 2018 F A Navarro Relacion de Senor Don Pedro Ronguillo citovano za vid P Skvarchinskij K Skott A Spanish Diplomat s View of Poland 1674 Slavonic and East European Review T XI 1961 62 C 497 517 Gzella Grazyna 2015 Redaktorzy Gazety Torunskiej w latach 1867 1921 Rocznik Historii Prasy Polskiej PL T 18 3 39 s 21 37 ISSN 1509 1074 Procitovano 22 travnya 2023 Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Zgidno z metodologiyeyu GUS pracezdatnij vik dlya cholovikiv stanovit 18 64 rokiv dlya zhinok 18 59 rokiv GUS Pojecia stosowane w statystyce publicznej Termini yaki vikoristovuyutsya v publichnij statistici Procitovano 14 serpnya 2018 Torun Parnikoza Ivan 07 05 19 Ukrayinci v okolicyah Elblonga Ilava Branevo ta inshi ukrayinski gromadi regionu https expedicia org ukrayinska DU NANC Procitovano 09 05 19 Baza danih malih kosmichnih til JPL Torun angl DzherelaTorun Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 411 pol S 411 429 pol PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Torun Torun Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ