Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Перша українська громада в Торуні виникла у міжвоєнний період XX століття Первинно вона складалася з колишніх солдатів У

Історія українців у Торуні

Історія українців у Торуні

Перша українська громада в Торуні виникла у міжвоєнний період XX століття. Первинно вона складалася з колишніх солдатів Української Народної Республіки, інтернованих у Польщі після підписання Ризького договору та які після звільнення з таборів вирішили залишитися в місті. Другу групу українців, яка прибули до Торуні в цей час, склали вихідці з Галичини. Українська громада була добре інтегрована, незважаючи на невеликий розмір (близько 50 осіб), брала участь у культурній діяльності та житті православної парафії.

image
Український національний символ — тризуб — на надгробку, гарнізонний цвинтар в Торуні

Окреме місце посідала невелика група українських анархістів, котрі приїхали в Торунь разом з їхнім лідером Нестором Махно.

В часи Другої світової війни багато українців перебували на тернах Торуня або як війсковополонені, або вояки Червоної армії, що займала місто в лютому 1945 р.

Після Другої світової війни українці, як і росіяни, що мешкали в Торуні, стали об'єктом репресій, здійснюваних Міністерством громадської безпеки Польщі. Внаслідок цього громаді не вдалось відродитися у колишньому вигляді.

Друга українська громада в Торуні формується в наш час з українців, які переїхали жити до міста в 1990-2000-ні роки та змушені були залишити країну з-за агресії Росії проти України. Консолідуючою одиницею для неї є організації допомоги українським біженцям та нова прафія української греко-католицької церкви.

Перші сліди

image
Сучасний вигляд кам'яниці під зіркою

Кам'яниця на вул. Rynek Staromiejski 35 -попередниця сучасної кам'яниці під зіркою, належала відомому діячу – Філіпу Буонакорсі званому Калімахом. Калімах був автором життєпису львівського архієпископа Григорія Сяноцького та зачинателем ренесансного гуманістичного руху на українських землях. М. Гайдученя зазначає, що в Торуні зберіглася нагробна плита 1668 р. з іменами трьох осіб похованих в Торуні, що вибиті церковно-слов'янською мовою. Під час Семирічної війни, у 1758 –1762 рр., коли Торунь окупували російські війська (в складі яких було багато українців), Двір Артуса служив православною церквою. До Торуня втікали учасники повстань 1830 та 1863 рр. серед яких, імовірно були і українці. Стефан Пастушевський вказує, що 1875 р. православні з Бидгощі користувалися з послуг парафії в Торуні.

Українці в складі російського війська, що переслідувало рештки армії Бонапарта, з'явилися під Торунем і в січні 1813 р. а після капітуляції баварців, що боронили місто залишалися тут до 21 вересня 1815 р.

Міжвоєнний період

Після закінчення Перших визвольних змагань в Торуні з'явилися колишні вояки та офіцери Армії Української Народної Республіки. Раніше вони перебували в таборах для інтернування в Стшалкові та Александруві-Куявському, утворених відповідно до Ризького миру, й після звільнення деякі з них осіли в місті. Перші письмові згадки, що стосуються українців, з'являються під 1927 рік і свідчать про постійне проживання в Торуні до 40 осіб цієї національності. Чисельність українців зазнала більш значних коливань, ніж російська громада, але врешті-решт стабілізувалася в межах 40-50 осіб, переважно чоловіків, які займались вільними професіями.

22 липня 1924 року в місті була запроваджена система реєстрації іноземців російської та української національності, які мусили або заявити про бажання залишитися в Польщі, або виїхати. Свідоме ігнорування порядку реєстрації тягнуло за собою вигнання за межі Другої Речі Посполитої.

Дата Кількість українських емігрантів
Травень 1927 близько 40
Грудень 1929 50
Травень 1930 42
Січень 1931 31
Вересень 1931 30
Серпень 1932 56
1937 55

Ця цифра стала приблизно вдвічі більшою після врахування етнічних українців, котрі отримали польське громадянство до 1924 року. Здебільшого вони були офісними працівниками. Неофіційним лідером цієї групи вважався В. Затай.

Соціальні організації

Культурна та соціальна діяльність

image
Будинок, в якому мешкав Віктор Лотоцький, Торунь, вул. Sukiennicza 24. Фото 2024 р.

Після завершення Першої світової війни українці оселилися в різних містах польського Помор'я, проте саме в Торуні їм вдалося якнайшвидше самоорганізовуватись. В 1927 році за дорученням Українського Центрального Комітету до міста прибув Віктор Лотоцький, який розгорнув створення окремого відділу цієї організації. Влада Торуня погодилась на таку ініціативу. Організаційні збори відбулися в приватній квартирі українця Й. (за нішими даними - Івана) Мельника, за адресою вулиця Sobieskiego 13. До складу керівництва, окрім власне Лотоцького, увійшли голова Михайло Кащук, скарбник Володимир Чагін та секретар Антоній Пташник.

Осередок УЦК займався доброчинною діяльністю, надавав правову допомогу та матеріальну підтримку незаможним українцям, проводив культурні заходи. Фінансові ресурси надходили завдяки членським внескам та коштам, перерахованих торунському відділу від УЦК. Так, в 1927 році організація отримала таким чином 1500 злотих. У рамках культурної діяльності філіал в Торуні створив хор, драматичну групу, аматорський балет та бібліотеку рідною мовою. Українці організовували відкриті виступи та концерти, частину доходів з яких пожертвували найбіднішим співвітчизникам. Традиційною стала підготовка щорічних різдвяних свят і новорічних веселощів для українських дітей. На момент створення товариства до нього приєдналось до 40 осіб. Членський внесок кожного становив 1,5 злотих на місяць й 50 злотих стартового внеску. Особливо тісні контакти торунський осередок підтримував із львівською філією УЦК.

image
Будинок по вул. Jana Sobieskiego 13, в якому мешкав Мельник - місце організаційних зборів зі створення відділу УЦК в Торуні. Фото 2024 р.

1930 року всередині відділу відбувся розкол на ґрунті фінансових суперечок, внаслідок чого виникли 2 різні групи: одна на чолі з Й. Соловйовим, інша під керівництвом Михайла Кащука. Безпосередньою причиною поділу стало звинувачення в сторону останнього у використанні коштів з членських внесків. Він відмовився подати заяву про відставку та надати доступ до документації товариства. Оскільки Український Центральний Комітет у Варшаві відмовився від подальшого субсидування осередку, виникла загроза розпуску. Врешті-решт, ситуацію вдалось залагодити наступного року, а Соловйов став головою Департаменту. 1935 року його змінив Василь Шевчук.

image
Євангельсько-аугсбурзька каплиця по вул. Strumykowa 8в Торуні, яку використовувала православна громада. Фото 2024 р.

Українці залишилися в приятельських взаєминах як з росіянами, що також мешкали в Торуні, так із польськими жителями міста. Жодних випадків антидержавних настроїв зафіксовано не було. Подібно до росіян, українці брали участь в богослужіннях у православній церкві святого Миколая, зокрема з нагоди польських державних свят. Ця обставина посприяла зниженню рівня контролю місцевої влади над українським середовищем: з другої половини 1930-х років головна увага зосередилась на діяльності набагато більшої німецької меншини міста. Українці в Торуні не проявляли схильності і до ідей радикальних українських націоналістів, зокрема вони засудили вбивство Тадеуша Голувки 1931 року, вчинене членами ОУН.

Військова діяльність

Організатор торунського відділу Віктор Лотоцький водночас був творцем групи самоосвіти, що складалася з колишніх офіцерів та солдатів української армії. Вона мала на меті підвищити військові знання та навички свої членів. Лотоцький керував курсами до 1934, поки його не змінив Й. Хмара. Станом на той же 1934 рік група налічувала 28 членів.

Релігійна діяльність

image
Будівля колишнього протестантського костелу на Новоміському Ринку в Торуні використовувалася в міжвоєнний період як місце православних богослужінь, в якому брали участь й місцеві українці

Українці, що опинилися в місті після Першої світової війни, належали або до православної віри (у випадку осіб, що прибули з теренів колишньої Російської імперії), або до католицької (якщо були польськими громадянами). Останні своєю чергою поділялись на членів уніатської церкви та католиків латинського обряду. Відомо, що 1935 року українці-уніати спробували створити в Торуні власну парафію, але безуспішно: католицький єпископ хелмінської дієцезії С. Оконевський виступив проти, а митрополит Андрей Шептицький також не підтримав дану ініціативу.

З самого початку перебування українців в Торуні тут діяла православна парафія з церквою святого Миколая, якою також користувалась й тамтешні росіяни. Ще за існування Табору для інтернованих № 15, тобто до 1924 року, місцем розташування парафії вважалася каплиця у межах табору. Згодом стали послуговуватись церковними об'єктами інших конфесій: євангельсько-аугсбурзькою каплицею по вулиці Струмковій (березень-жовтень 1922) та євангельсько-реформаторською каплицею по вулиці Dominikańska. 6 січня 1924 року вони отримали військову каплицю Санітарного батальйону № 8, яка й стала храмом військової парафії для всіх православних російських та українських емігрантів.

image
Церква святого Миколая

1927 року парафія отримала право використовувати колишній євангельський костел Святої Трійці на Новоміському Ринку, котрий перетворили на Церкву Святого Миколая. Першим парафіяльним священником став українець Стефан Рудик, уродженець Львівщини. Незабаром його змінив інший духівник-українець з Галичини Григорій Курилас. Православна церква на Новому Ринку проіснувала до вересня 1939 року, доки не була закрита нацистськими окупантами. Втім, німці не стали забороняти будівництво нового православного храму. Його звели на вулиці Podgórna 69 завдяки старанням тодішнього священника В'ячеслава Рафальського, Дмитра Іванова та родини Абрамовичів в дерев'яному приміщенні 1888 р.

За ініціативи російської громади в Торуні 29 грудня 1925 року була подана заява про реєстрацію в місті православного братства. Пропозиція містила проект статуту, який передбачав рівноправний характер майбутнього об'єднання для всіх православних вірян незалежно від їх національності. 26 січня 1926 міська влада зареєструвала братство, а 12 травня того ж року позитивне рішення надійшло від Митрополита Варшавського та всієї Польщі. На момент свого відкриття, що відбулося в приміщенні за адресою вулиця Mostowa 6-14 липня 1926, православне братство налічувало 104 члени. Незважаючи на те, що організація та її керівники були росіянами, серед її членів було й багато українців. Її діяльність зосередилась навколо культурних ініціатив, таких як аматорські вистави, концерти, читання тощо. Членський внесок становив 1 злотий на місяць. Хоча православні українці та росіяни безперешкодно співпрацювали в рамках організації, українці завжди підкреслювали свою національну окремішність. Виразом цього стала спроба створення власного братства в 1928, до чого, втім, так і не дійшло. Того ж року українці відправили богослужіння у пам'ять про Симона Петлюру.

Галичани і волиняки - вояки війська Польського

Окрім цивільних українців, які мешкали на постійній основі, у Торуні також були присутні солдати-українці польської армії. Згідно з системою направлення новобранців до військових підрозділів, віддалених від місця їх народження та їхнього попереднього місця проживання, на призовну службу в 1922 прибули численні групи українців, білорусів та євреїв із східних областей країни. Станом на 1 квітня того ж року 0,19 % призовників О. К. VIII становили українці, тобто 35 осіб. В наступні роки їхня чисельність тільки зросла. Так, за даними від 28 лютого 1923 року, вони становили вже 6 % від усіх новобранців.

Вояки української національності походили зі Східної Галичини та Волині. Військова служба на віддалі від рідного регіону мала формувати у них лояльне ставлення до Польської держави. У доповіді заступника командира О. К. VIII Міністерству військових справ рекомендувалось проводити у збройних округах, таких як Торунь, планові полонізаційні акції щодо національних меншин, зокрема й українців. Вишкіл рекрутів ускладнювала неписьменність багатьох вихідців зі східних регіонів Польщі, різним були й фізичні якості рядовиків. Так, командування О. К. VIII у рапорті за друге півріччя 1928 року зазначало:

«Волиняк більш темний і відсталий, набагато важче пристосовувався до нових умов життя у війську, аніж його побратим зі Східної Малопольщі — інтелігентніший і політично свідомий».

Галичани, зауважували командири, більше цікавились українським політичним життям та вели активне листування з родиною й товаришами.

Після 1924 р. українців стали все рідше направляти в Торунь; в 1933 налічувалось лише 45 українців, зареєстрованих D.O.K. VIII.

Під час Другої світової війни

Під час Другої світової війни парафія зазнала поділу за національною ознакою, а православні українці облаштували власну церкву в приміщенні колишньої їдальні на вулиці Łazienna. Одну із кімнат виділили для каплиці, там проводились щонедільні богослужіння церковнослов'янською мовою українського ізводу, тоді як інші кімнати слугували місцем проведення різдвяних урочистостей, вистав і танців. Духовну опіку над українцями продовжив здійснювати В'ячеслав Рафальський.

Питання щодо ставлення українців, що мешкали в Торуні, до гітлерівської окупації залишається малодослідженим. Історик Омелян Вішка цитує доповідь С. Дмитренка про арешт та розстріл Віктора Лотоцького органами СС, після того як в 1945 році українці познімали зі свого осередку на вулиці Lazienna окупаційні плакати, що закликали до спільної боротьби проти Червоної армії.

Під час нацистської окупації в Торуні було створено табір-сталаг ХХА для військовополонених з різних військ, що займав форти XI-XVI. 1941 р. його розширено на терени тодішнього села Глинки. У 1941-1945 рр. у утримувалося 21181 радянських полонених, з яких 14219 померло. Скільки серед них було українців не зазначається. Померлих ховали на захід від території табору, де тепер знаходиться меморіальне кладовище.

На початку 1945 р. німці оголосили Торунь фортецею та отримали наказ боронити його до останньої можливості. Червона армія майже повністю оточила місто. Йшли важкі бої. Під загрозою оточення командувач німецької оборони прийняв рішення відмовитися від подальшої оборони і пробиватися на північ. 1 лютого 1945 р. коло 9 ранку вул. Szosa Chełmińska до Торуня увійшла група з 20 солдат 237 гвардійського полку, 71 дивізії, 47 корпусу, 70 армії 2-го Білоруського фронту, яка дійшла до староміського ринку. Полком командував українець Юрій Кусенко. Коло 11 години ранку вул. Szosa Lubicka увійшли наступні відділи радянських військ. В боях за місто загинуло коло 2200 радянських солдат. 269 поховано в сквері перед старим арсеналом (пізніше їх частково ексгумовано, а на площі поставлено пам’ятник вдячності Радянській армії). 541 радянський солдат, серед яких напевно є й українці поховані на Гарнізонному цвинтарі на ділянці (кватері) позначений кам’яним пам’ятником (53.017192°, 18.606701°). Радянських солдат поховано також на комунальному цвинтарі №2, де також встановлено пам’ятник жертвам фашизму.

Становище українців після Другої світової війни

В роки Другої світової війни до Торуня наплинули групи втікачів: росіян, білорусів та українців. Точна кількість цих груп невідома; значна її частка була змушена виїхати до СРСР відразу після визволення міста. Окрім того, після вступу радянських військ близько 30 росіян та українців були депортовані в трудові табори. З огляду на те, що як росіяни, так і українці не зазнали особливих репресій з боку нацистської влади, працівники НКВС вдались до ретельної перевірки на предмет їхніх політичних поглядів. Як наслідок, був складений список з 11 жителів Торуня російської, української та білоруської національностей, що вважались «ворожими для поляків». Фактично на негативний результат перевірки суттєвий вплив справила та обставина, що згадані особи були залучені до антикомуністичної чи антирадянської діяльності. У доповіді начальника Першого відділу Міністерства громадської безпеки у воєводстві від вересня 1945 року всі росіяни та українці визнавались ворожими до «нинішніх представників держави та демократичного уряду».

Всі українці, що прибули до Помор'я в час війни, підпали під репатріацію, але тільки в рідкісних випадках вони з'являлися до пунктів збору добровільно. Більшість українців, власне як і представників інших національностей, що мешкали в СРСР, намагалися або сховатися, або втекти в інші польські воєводства. Станом на 1945 рік загальна чисельність представників східнослов'янських меншин в місті становила 121 особу. Роком пізніше в торунському повіті залишалося 34 українці, зокрема 21 — в Торуні.

image
Поховання українців — сотника Володимира Чагіна та Григорія Охота — на гарнізонному цвинтарі в Торуні

Свідченням про минулу присутність українських іммігрантів в Торуні залишаються могили на православному гарнізонному цвинтарі (наразі Цвинтар Комунальний № 1) та кладовищі святого Юрія. О. Вішка стверджує, що у 1934 р. на гарнізонному цвинтарі були могили полковника Олекси Лущенка, сотника Володимира Чагіна та рядового Григорія Охоти. Ними опікувалася українська громада. Того ж року вона оплатила спорудження нових пам'ятників на їхніх могилах. Проте, Другу світову війну вони не пережили. У 1998 р. з ініціативи О. Вішки були встановлені нові православні хрести на місцях поховань сотника Володимира Чагіна (15.07.1887-14.06.1932) та козака Григорія Охоти (15.05.1900-11.06.1932). Точні координати поховань - 53.018051°, 18.608171°. Встановити могили інших українців на цвинтарі не вдалося.

Сучасна українська громада

image
Українська греко-католицька церква блаженного о. Івана Зятика в Торуні, вул. Sowińskiego 9a. Фото 2024 р.

Починаючи з 2001 р. у Торуні відбуваються українські греко-католицькі богослужіння. Засновником душпастерського пункту в Торуні був о. Євген Кузьмяк з Ілави (Ельблонзького деканату). Богослужіння велися у раз на місяць при римо-католицькій парафії св. Максиміліана Кольбе, вул. Kardynała Wyszyńskiego 7/9 в каплиці. Пункт діяв в рамках греко-католицького академічного душпастерства Ілавської парафії. З 2015 р. за ініціативи багатолітнього опікуна пункту о. Ярослава Гостинського в Торуні утворена самостійна парафія. 2021 р. було призначено нового адміністратора парафії о. Дмитра Лешка, що дозволило відправляти щонедільні та святкові літургії. Восени 2022 р. парафія отримала будинок по вул. Sowińskiego 9a, який було відремонтовано і адаптовано на церкву. З червня 2023 р. тут відбувається богослужіння. Торунська парафія – перша на теренах Куявсько-Поморського воєводства.

image
Будинок в якому розміщується Польсько-український дім в Торуні, вул. Jęczmienna 10, Фото 2024 р.

Російська агресія в Україну знову привела українців до Торуня. Станом на 8 березня 2022 р. в Міжнародному центрі зустрічей молоді (Międzynarodowym Centrum Spotkań Młodzieży), вул. Władysława Łokietka 3 було розміщено 71 особу (33 дорослих, 38 дітей) – загалом 96 місць. Саме цей пункт першим прийняв в Торуні біженців 27 лютого 2022 р. 67 осіб (33 дорослих, 34 дітей) було розміщено у приймальному пункті готелю «Kopernik» – загалом 150 місць. 12 березня 2022 р. українські біженці з’явилися в Торгівельному центрі Парк (Centrum Targowym Park), вул. Bydgoska 3. Місто готувалося відкрити ще 80 місць в одному з гуртожитків середньої школи в середині березня. З квітня 2022 року також планується відкриття місць (близько 70) у готелі «Meeting». Інших біженців розміщали в гуртожитках.

Станом на 13 грудня 2022 р. у Міжнародному центрі зустрічей молоді з 82 місць, 67 було зайнято. Поза ним біженців прийняли: Camping Tramp на вул. Kujawskiej 14 – 65 місць, з яких 13 було зайнято; Hostel Toruń Główny на вул. Kujawskiej 1 (на території головного залізничного вокзалу) – кількість місць: 40, зайнятих – 34; об’єкт на вул. Płaskiej 17 – кількість місць 44, з яких 43 було зайнято, та об’єкт на вул. Szosa Chełmińska 239/241 – 14 місць, з яких 13 було зайнято.

Окрім того як об’єкти для тривалого проживання воєводі були представлені: помешкання VI загальноосвітнього ліцею по вул. Wojska Polskiego 47a – 5 місць, з яких було зайнято 3; помешкання Banku Santander по вул. Krasińskiego 2 – 11 місць, всі зайняті; три помешкання ZSMEiE по вул. Św. Józefa 23/24 – кількість місць 14, з них зайнято 11 та Дитячий будинок Młody Las по вул. Sienkiewicza 12 – 16 місць, з яких було зайнято 15.

2023 р. в Торуні відкрився Польсько-український дім. Він розташований на другому поверсі будинку на вул. Jęczmiennej 10. Тут також знаходиться штаб-квартира Фундації "Dobro dla Dobra", яка була зареєстрована в листопаді 2022 р. Вона продовжує діяльність однойменного об'єднання, створеного після початку війни в Україні для підтримки біженців, які прибувають до Торуня.

Артефакти української історії та культури

У головному відділі Окружного музею в Торуні (ратуша старого міста) експонуються портрет гетьмана лівобережної України Данила Апостола (2 поверх, з права від входу до королівської зали), роботи Ю. Коссака (русина за походженням): «Битва під Остроленкою», «Генерал Домбровський на коні», гуцульський сюжет «Молодята», Ф. Паутча, 1910 р., «Вид на Ай-Петрі» В. Яроцького (1902-1903 рр.), роботи викладачів Краківської академії мистецтв, що були вчителями українських митців – Ю. Мегоффера, Л. Вичулковського та Ф. Рущица (малярство VIII-поч. ХХ – другий поверх ратуші), «Прогулянка гондолою» київського художника В. Котарбінського, а також дві роботи Ю. Новосільського: «Учні з Емаус» (1962 р.) та «Композиція» (1948 р.) – у галереї сучасного мистецтва (3 поверх ратуші).

У археологічному відділі окружного музею в Торуні вул. Św. Jakuba 20a зберігаються деякі археологічні знахідки з теренів України: волинські крем'яні знаряддя та глиняна антропоморфна фігурка трипільської культури з Більча-Золотого.

Див. також

Посилання

  1. Hajduczenia M. Parafia prawosławna św. Mikołaja w Toruniu. Toruń: Wydawnictwo Adam Marszałek – 2014 – 16 S.
  2. Dąbrowska K. Polichromia w sieni Dworu Artusa w Toruniu jako jeden z elementów pruskiej polityki kulturalnej Rocznik Toruński – Tom 44 – 2017 – S. 111-137.
  3. Парнкоза, Іван. Українські сліди в Торуні. Прадідівська слава. Українські пам’ятки. Микола Жарких. Процитовано 05.07.2024.
  4. Z. Karpus, Emigracja rosyjska i ukraińska w Toruniu w okresie międzywojennym, Rocznik Toruński 16/1983, s.96
  5. Z. Karpus, Emigracja rosyjska…, s.98
  6. Z. Karpus, Emigracja rosyjska…, s. 96.
  7. Liczba Ukraińców mieszkających w Toruniu. Za: Z. Karpus, Emigracja rosyjska i ukraińska…, s.97. W późniejszym okresie statystyki tego rodzaju nie były już prowadzone.
  8. Z. Karpus, Rosjanie i Ukraińcy w Toruniu w latach 1920—1939 [w:] M. Wojciechowski (red.) Mniejszości narodowe i wyznaniowe w Toruniu w XIX i XX wieku, Toruń 1993, s.94
  9. Z. Karpus, rosjanie i Ukraińcy w Toruniu…, s.93
  10. Z. Karpus, Rosjanie i Ukraińcy na Pomorzu w latach 1920—1939 [w:] Wojciechowski M. (pod red.) Mniejszości narodowe i wyznaniowe na Pomorzu w XIX i XX wieku, s. 108
  11. Z. Karpus, Emigracja rosyjska…, s.109
  12. Z. Karpus, Rosjanie i Ukraińcy…, s. 108—109
  13. Z. Karpus, Emigracja rosyjska…, s.110
  14. Z. Karpus, Rosjanie i Ukraińcy…, s.109
  15. Z. Karpus, Rosjanie i Ukraińcy…, s. 112
  16. Z. Karpus, Rosjanie i Ukraińcy…, s. 109—110
  17. M. Golon, M. Golon, Żydzi, Ukraińcy, Rosjanie, Białorusini i Cyganie na Pomorzu Gdańskim po II wojnie światowej [w:] Wojciechowski M. (pod red.) Mniejszości narodowe i wyznaniowe na Pomorzu w XIX i XX wieku, s. 231
  18. Z. Karpus, Rosjanie i Ukraińcy…, s.111
  19. Z. Karpus, Emigracja rosyjska…, s. 104.
  20. Z. Karpus, Emigracja rosyjska…, s.108
  21. Z. Karpus, Rosjanie i Ukraińcy…, s. 105.
  22. . Архів оригіналу за 16 липня 2018. Процитовано 9 січня 2019.
  23. Z. Karpus, Emigracja rosyjska…, s. 106.
  24. Z. Karpus, Emigracja rosyjska…, s.100
  25. W. Rezmer, Problematyka narodowościowa i wyznaniowa w wojsku na terenie Dowództwa Okręgu Korpusu nr VIII w Toruniu (1920—1939) [w:] Mniejszości narodowe i wyznaniowe na Pomorzu w XIX i XX wieku, Wydawnictwo Uniwersytetu Mikołaja Kopernika, Toruń 1998, ss. 153
  26. W. Rezmer, Problematyka…, s.162
  27. W. Rezmer, Problematyka…, s.160
  28. W. Rezmer, Problematyka…, s.166
  29. Мрака Ігор. На службі у ІІ Речі Посполитої: українці в оцінках польських офіцерів // Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. — 2018. — Вип. 19-20. — С. 356, 362. — ISSN 2078-6077. з джерела 15 березня 2022. Процитовано 15 липня 2019.
  30. W. Rezmer, Problematyka…, s.163
  31. Grochowina, Sylwia (2003). (PDF). Rocznik Toruński. 30: 136—137. Архів оригіналу (PDF) за 15 липня 2019. Процитовано 15 липня 2019.
  32. Z. Karpus, Emigracja rosyjska…, s. 112. Społeczność ukraińska nie padła ofiarą szczególnych represji nazistowskich. M. Golon, Żydzi, Ukraińcy, Rosjanie, Białorusini i Cyganie na Pomorzu Gdańskim po II wojnie światowej [w:] Wojciechowski M. (pod red.) Mniejszości narodowe i wyznaniowe na Pomorzu w XIX i XX wieku, s. 231.
  33. E. Wiszka, Emigracja ukraińska w Polsce (1920—1939), s.424
  34. M. Golon, Żydzi, Ukraińcy, Rosjanie, Białorusini i Cyganie na Pomorzu Gdańskim po II wojnie światowej [w:] Wojciechowski M. (pod red.) Mniejszości narodowe i wyznaniowe na Pomorzu w XIX i XX wieku, s. 251
  35. M. Golon, Żydzi, Ukraińcy…, s.252
  36. M. Golon, Żydzi, Ukraińcy…, s.253
  37. M. Golon, Żydzi, Ukraińcy…, s. 233
  38. M. Golon, Żydzi, Ukraińcy…, s. 258
  39. Toruński Serwis Turystyczny [ 16 липня 2018 у Wayback Machine.] (pol). [dostęp 12-10-2009].
  40. M. Niedzielska, Toruńskie cmentarze, Towarzystwo Naukowe w Toruniu, Toruń 1992.
  41. E. Wiszka, Emigracja ukraińska w Polsce 1920—1939, s. 409
  42. Сінькевич Є. Українські політичні емігранти в суспільному, господарському і культурному житті Ченстохови, Пйотркува-Трибунальського, Торуня, Каліша та Тухолі в 1920–1930-х роках // RES HISTORICA 56, 2023, DOI:10.17951/rh.2023.56.449-478
  43. Парнікоза, Іван. . https://expedicia.org/ (українська) . НАНЦ МОН України. Архів оригіналу за 8 травня 2019. Процитовано 03.08.2020 р..

Бібліографія

  • Golon M., Żydzi, Ukraińcy, Rosjanie, Białorusini i Cyganie na Pomorzu Gdańskim po II wojnie światowej [w:] Wojciechowski M. (pod red.) Mniejszości narodowe i wyznaniowe na Pomorzu w XIX i XX wieku, Wydawnictwo Uniwersytetu Mikołaja Kopernika, Toruń 1998, ​ISBN 83-231-0894-3.
  • Karpus Z., Emigracja rosyjska i ukraińska w Toruniu w okresie międzywojennym, Rocznik Toruński 16/1983.
  • Karpus Z., Rosjanie i Ukraińcy na Pomorzu w latach 1920–1939 [w:] Wojciechowski M. (pod red.) Mniejszości narodowe i wyznaniowe na Pomorzu w XIX i XX wieku, Wydawnictwo Uniwersytetu Mikołaja Kopernika, Toruń 1998, ​ISBN 83-231-0894-3.
  • Karpus Z., Rosjanie i Ukraińcy w Toruniu w latach 1920–1939 [w:] Wojciechowski M. (pod red.), Mniejszości narodowe i wyznaniowe w Toruniu w XIX i XX wieku, Toruń 1993, Wydawnictwo UMK, ​ISBN 83-231-0456-5
  • Rezmer W., Problematyka narodowościowa i wyznaniowa w wojsku na terenie Dowództwa Okręgu Korpusu nr VIII w Toruniu (1920–1939) [w:] Wojciechowski M. (pod red.) Mniejszości narodowe i wyznaniowe na Pomorzu w XIX i XX wieku, Wydawnictwo Uniwersytetu Mikołaja Kopernika, Toruń 1998, ​ISBN 83-231-0894-3.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Persha ukrayinska gromada v Toruni vinikla u mizhvoyennij period XX stolittya Pervinno vona skladalasya z kolishnih soldativ Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki internovanih u Polshi pislya pidpisannya Rizkogo dogovoru ta yaki pislya zvilnennya z taboriv virishili zalishitisya v misti Drugu grupu ukrayinciv yaka pribuli do Toruni v cej chas sklali vihidci z Galichini Ukrayinska gromada bula dobre integrovana nezvazhayuchi na nevelikij rozmir blizko 50 osib brala uchast u kulturnij diyalnosti ta zhitti pravoslavnoyi parafiyi Ukrayinskij nacionalnij simvol trizub na nadgrobku garnizonnij cvintar v Toruni Okreme misce posidala nevelika grupa ukrayinskih anarhistiv kotri priyihali v Torun razom z yihnim liderom Nestorom Mahno V chasi Drugoyi svitovoyi vijni bagato ukrayinciv perebuvali na ternah Torunya abo yak vijskovopoloneni abo voyaki Chervonoyi armiyi sho zajmala misto v lyutomu 1945 r Pislya Drugoyi svitovoyi vijni ukrayinci yak i rosiyani sho meshkali v Toruni stali ob yektom represij zdijsnyuvanih Ministerstvom gromadskoyi bezpeki Polshi Vnaslidok cogo gromadi ne vdalos vidroditisya u kolishnomu viglyadi Druga ukrayinska gromada v Toruni formuyetsya v nash chas z ukrayinciv yaki pereyihali zhiti do mista v 1990 2000 ni roki ta zmusheni buli zalishiti krayinu z za agresiyi Rosiyi proti Ukrayini Konsoliduyuchoyu odiniceyu dlya neyi ye organizaciyi dopomogi ukrayinskim bizhencyam ta nova prafiya ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi Pershi slidiSuchasnij viglyad kam yanici pid zirkoyu Kam yanicya na vul Rynek Staromiejski 35 poperednicya suchasnoyi kam yanici pid zirkoyu nalezhala vidomomu diyachu Filipu Buonakorsi zvanomu Kalimahom Kalimah buv avtorom zhittyepisu lvivskogo arhiyepiskopa Grigoriya Syanockogo ta zachinatelem renesansnogo gumanistichnogo ruhu na ukrayinskih zemlyah M Gajduchenya zaznachaye sho v Toruni zberiglasya nagrobna plita 1668 r z imenami troh osib pohovanih v Toruni sho vibiti cerkovno slov yanskoyu movoyu Pid chas Semirichnoyi vijni u 1758 1762 rr koli Torun okupuvali rosijski vijska v skladi yakih bulo bagato ukrayinciv Dvir Artusa sluzhiv pravoslavnoyu cerkvoyu Do Torunya vtikali uchasniki povstan 1830 ta 1863 rr sered yakih imovirno buli i ukrayinci Stefan Pastushevskij vkazuye sho 1875 r pravoslavni z Bidgoshi koristuvalisya z poslug parafiyi v Toruni Ukrayinci v skladi rosijskogo vijska sho peresliduvalo reshtki armiyi Bonaparta z yavilisya pid Torunem i v sichni 1813 r a pislya kapitulyaciyi bavarciv sho boronili misto zalishalisya tut do 21 veresnya 1815 r Mizhvoyennij periodPislya zakinchennya Pershih vizvolnih zmagan v Toruni z yavilisya kolishni voyaki ta oficeri Armiyi Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Ranishe voni perebuvali v taborah dlya internuvannya v Stshalkovi ta Aleksandruvi Kuyavskomu utvorenih vidpovidno do Rizkogo miru j pislya zvilnennya deyaki z nih osili v misti Pershi pismovi zgadki sho stosuyutsya ukrayinciv z yavlyayutsya pid 1927 rik i svidchat pro postijne prozhivannya v Toruni do 40 osib ciyeyi nacionalnosti Chiselnist ukrayinciv zaznala bilsh znachnih kolivan nizh rosijska gromada ale vreshti resht stabilizuvalasya v mezhah 40 50 osib perevazhno cholovikiv yaki zajmalis vilnimi profesiyami 22 lipnya 1924 roku v misti bula zaprovadzhena sistema reyestraciyi inozemciv rosijskoyi ta ukrayinskoyi nacionalnosti yaki musili abo zayaviti pro bazhannya zalishitisya v Polshi abo viyihati Svidome ignoruvannya poryadku reyestraciyi tyagnulo za soboyu vignannya za mezhi Drugoyi Rechi Pospolitoyi Data Kilkist ukrayinskih emigrantiv Traven 1927 blizko 40 Gruden 1929 50 Traven 1930 42 Sichen 1931 31 Veresen 1931 30 Serpen 1932 56 1937 55 Cya cifra stala priblizno vdvichi bilshoyu pislya vrahuvannya etnichnih ukrayinciv kotri otrimali polske gromadyanstvo do 1924 roku Zdebilshogo voni buli ofisnimi pracivnikami Neoficijnim liderom ciyeyi grupi vvazhavsya V Zataj Socialni organizaciyi Kulturna ta socialna diyalnist Budinok v yakomu meshkav Viktor Lotockij Torun vul Sukiennicza 24 Foto 2024 r Pislya zavershennya Pershoyi svitovoyi vijni ukrayinci oselilisya v riznih mistah polskogo Pomor ya prote same v Toruni yim vdalosya yaknajshvidshe samoorganizovuvatis V 1927 roci za doruchennyam Ukrayinskogo Centralnogo Komitetu do mista pribuv Viktor Lotockij yakij rozgornuv stvorennya okremogo viddilu ciyeyi organizaciyi Vlada Torunya pogodilas na taku iniciativu Organizacijni zbori vidbulisya v privatnij kvartiri ukrayincya J za nishimi danimi Ivana Melnika za adresoyu vulicya Sobieskiego 13 Do skladu kerivnictva okrim vlasne Lotockogo uvijshli golova Mihajlo Kashuk skarbnik Volodimir Chagin ta sekretar Antonij Ptashnik Oseredok UCK zajmavsya dobrochinnoyu diyalnistyu nadavav pravovu dopomogu ta materialnu pidtrimku nezamozhnim ukrayincyam provodiv kulturni zahodi Finansovi resursi nadhodili zavdyaki chlenskim vneskam ta koshtam pererahovanih torunskomu viddilu vid UCK Tak v 1927 roci organizaciya otrimala takim chinom 1500 zlotih U ramkah kulturnoyi diyalnosti filial v Toruni stvoriv hor dramatichnu grupu amatorskij balet ta biblioteku ridnoyu movoyu Ukrayinci organizovuvali vidkriti vistupi ta koncerti chastinu dohodiv z yakih pozhertvuvali najbidnishim spivvitchiznikam Tradicijnoyu stala pidgotovka shorichnih rizdvyanih svyat i novorichnih veseloshiv dlya ukrayinskih ditej Na moment stvorennya tovaristva do nogo priyednalos do 40 osib Chlenskij vnesok kozhnogo stanoviv 1 5 zlotih na misyac j 50 zlotih startovogo vnesku Osoblivo tisni kontakti torunskij oseredok pidtrimuvav iz lvivskoyu filiyeyu UCK Budinok po vul Jana Sobieskiego 13 v yakomu meshkav Melnik misce organizacijnih zboriv zi stvorennya viddilu UCK v Toruni Foto 2024 r 1930 roku vseredini viddilu vidbuvsya rozkol na grunti finansovih superechok vnaslidok chogo vinikli 2 rizni grupi odna na choli z J Solovjovim insha pid kerivnictvom Mihajla Kashuka Bezposerednoyu prichinoyu podilu stalo zvinuvachennya v storonu ostannogo u vikoristanni koshtiv z chlenskih vneskiv Vin vidmovivsya podati zayavu pro vidstavku ta nadati dostup do dokumentaciyi tovaristva Oskilki Ukrayinskij Centralnij Komitet u Varshavi vidmovivsya vid podalshogo subsiduvannya oseredku vinikla zagroza rozpusku Vreshti resht situaciyu vdalos zalagoditi nastupnogo roku a Solovjov stav golovoyu Departamentu 1935 roku jogo zminiv Vasil Shevchuk Yevangelsko augsburzka kaplicya po vul Strumykowa 8v Toruni yaku vikoristovuvala pravoslavna gromada Foto 2024 r Ukrayinci zalishilisya v priyatelskih vzayeminah yak z rosiyanami sho takozh meshkali v Toruni tak iz polskimi zhitelyami mista Zhodnih vipadkiv antiderzhavnih nastroyiv zafiksovano ne bulo Podibno do rosiyan ukrayinci brali uchast v bogosluzhinnyah u pravoslavnij cerkvi svyatogo Mikolaya zokrema z nagodi polskih derzhavnih svyat Cya obstavina pospriyala znizhennyu rivnya kontrolyu miscevoyi vladi nad ukrayinskim seredovishem z drugoyi polovini 1930 h rokiv golovna uvaga zoseredilas na diyalnosti nabagato bilshoyi nimeckoyi menshini mista Ukrayinci v Toruni ne proyavlyali shilnosti i do idej radikalnih ukrayinskih nacionalistiv zokrema voni zasudili vbivstvo Tadeusha Goluvki 1931 roku vchinene chlenami OUN Vijskova diyalnist Organizator torunskogo viddilu Viktor Lotockij vodnochas buv tvorcem grupi samoosviti sho skladalasya z kolishnih oficeriv ta soldativ ukrayinskoyi armiyi Vona mala na meti pidvishiti vijskovi znannya ta navichki svoyi chleniv Lotockij keruvav kursami do 1934 poki jogo ne zminiv J Hmara Stanom na toj zhe 1934 rik grupa nalichuvala 28 chleniv Religijna diyalnist Budivlya kolishnogo protestantskogo kostelu na Novomiskomu Rinku v Toruni vikoristovuvalasya v mizhvoyennij period yak misce pravoslavnih bogosluzhin v yakomu brali uchast j miscevi ukrayinci Ukrayinci sho opinilisya v misti pislya Pershoyi svitovoyi vijni nalezhali abo do pravoslavnoyi viri u vipadku osib sho pribuli z tereniv kolishnoyi Rosijskoyi imperiyi abo do katolickoyi yaksho buli polskimi gromadyanami Ostanni svoyeyu chergoyu podilyalis na chleniv uniatskoyi cerkvi ta katolikiv latinskogo obryadu Vidomo sho 1935 roku ukrayinci uniati sprobuvali stvoriti v Toruni vlasnu parafiyu ale bezuspishno katolickij yepiskop helminskoyi diyeceziyi S Okonevskij vistupiv proti a mitropolit Andrej Sheptickij takozh ne pidtrimav danu iniciativu Z samogo pochatku perebuvannya ukrayinciv v Toruni tut diyala pravoslavna parafiya z cerkvoyu svyatogo Mikolaya yakoyu takozh koristuvalas j tamteshni rosiyani She za isnuvannya Taboru dlya internovanih 15 tobto do 1924 roku miscem roztashuvannya parafiyi vvazhalasya kaplicya u mezhah taboru Zgodom stali poslugovuvatis cerkovnimi ob yektami inshih konfesij yevangelsko augsburzkoyu kapliceyu po vulici Strumkovij berezen zhovten 1922 ta yevangelsko reformatorskoyu kapliceyu po vulici Dominikanska 6 sichnya 1924 roku voni otrimali vijskovu kaplicyu Sanitarnogo bataljonu 8 yaka j stala hramom vijskovoyi parafiyi dlya vsih pravoslavnih rosijskih ta ukrayinskih emigrantiv Cerkva svyatogo Mikolaya 1927 roku parafiya otrimala pravo vikoristovuvati kolishnij yevangelskij kostel Svyatoyi Trijci na Novomiskomu Rinku kotrij peretvorili na Cerkvu Svyatogo Mikolaya Pershim parafiyalnim svyashennikom stav ukrayinec Stefan Rudik urodzhenec Lvivshini Nezabarom jogo zminiv inshij duhivnik ukrayinec z Galichini Grigorij Kurilas Pravoslavna cerkva na Novomu Rinku proisnuvala do veresnya 1939 roku doki ne bula zakrita nacistskimi okupantami Vtim nimci ne stali zaboronyati budivnictvo novogo pravoslavnogo hramu Jogo zveli na vulici Podgorna 69 zavdyaki starannyam todishnogo svyashennika V yacheslava Rafalskogo Dmitra Ivanova ta rodini Abramovichiv v derev yanomu primishenni 1888 r Za iniciativi rosijskoyi gromadi v Toruni 29 grudnya 1925 roku bula podana zayava pro reyestraciyu v misti pravoslavnogo bratstva Propoziciya mistila proekt statutu yakij peredbachav rivnopravnij harakter majbutnogo ob yednannya dlya vsih pravoslavnih viryan nezalezhno vid yih nacionalnosti 26 sichnya 1926 miska vlada zareyestruvala bratstvo a 12 travnya togo zh roku pozitivne rishennya nadijshlo vid Mitropolita Varshavskogo ta vsiyeyi Polshi Na moment svogo vidkrittya sho vidbulosya v primishenni za adresoyu vulicya Mostowa 6 14 lipnya 1926 pravoslavne bratstvo nalichuvalo 104 chleni Nezvazhayuchi na te sho organizaciya ta yiyi kerivniki buli rosiyanami sered yiyi chleniv bulo j bagato ukrayinciv Yiyi diyalnist zoseredilas navkolo kulturnih iniciativ takih yak amatorski vistavi koncerti chitannya tosho Chlenskij vnesok stanoviv 1 zlotij na misyac Hocha pravoslavni ukrayinci ta rosiyani bezpereshkodno spivpracyuvali v ramkah organizaciyi ukrayinci zavzhdi pidkreslyuvali svoyu nacionalnu okremishnist Virazom cogo stala sproba stvorennya vlasnogo bratstva v 1928 do chogo vtim tak i ne dijshlo Togo zh roku ukrayinci vidpravili bogosluzhinnya u pam yat pro Simona Petlyuru Galichani i volinyaki voyaki vijska Polskogo Okrim civilnih ukrayinciv yaki meshkali na postijnij osnovi u Toruni takozh buli prisutni soldati ukrayinci polskoyi armiyi Zgidno z sistemoyu napravlennya novobranciv do vijskovih pidrozdiliv viddalenih vid miscya yih narodzhennya ta yihnogo poperednogo miscya prozhivannya na prizovnu sluzhbu v 1922 pribuli chislenni grupi ukrayinciv bilorusiv ta yevreyiv iz shidnih oblastej krayini Stanom na 1 kvitnya togo zh roku 0 19 prizovnikiv O K VIII stanovili ukrayinci tobto 35 osib V nastupni roki yihnya chiselnist tilki zrosla Tak za danimi vid 28 lyutogo 1923 roku voni stanovili vzhe 6 vid usih novobranciv Voyaki ukrayinskoyi nacionalnosti pohodili zi Shidnoyi Galichini ta Volini Vijskova sluzhba na viddali vid ridnogo regionu mala formuvati u nih loyalne stavlennya do Polskoyi derzhavi U dopovidi zastupnika komandira O K VIII Ministerstvu vijskovih sprav rekomenduvalos provoditi u zbrojnih okrugah takih yak Torun planovi polonizacijni akciyi shodo nacionalnih menshin zokrema j ukrayinciv Vishkil rekrutiv uskladnyuvala nepismennist bagatoh vihidciv zi shidnih regioniv Polshi riznim buli j fizichni yakosti ryadovikiv Tak komanduvannya O K VIII u raporti za druge pivrichchya 1928 roku zaznachalo Volinyak bilsh temnij i vidstalij nabagato vazhche pristosovuvavsya do novih umov zhittya u vijsku anizh jogo pobratim zi Shidnoyi Malopolshi inteligentnishij i politichno svidomij Galichani zauvazhuvali komandiri bilshe cikavilis ukrayinskim politichnim zhittyam ta veli aktivne listuvannya z rodinoyu j tovarishami Pislya 1924 r ukrayinciv stali vse ridshe napravlyati v Torun v 1933 nalichuvalos lishe 45 ukrayinciv zareyestrovanih D O K VIII Pid chas Drugoyi svitovoyi vijniPid chas Drugoyi svitovoyi vijni parafiya zaznala podilu za nacionalnoyu oznakoyu a pravoslavni ukrayinci oblashtuvali vlasnu cerkvu v primishenni kolishnoyi yidalni na vulici Lazienna Odnu iz kimnat vidilili dlya kaplici tam provodilis shonedilni bogosluzhinnya cerkovnoslov yanskoyu movoyu ukrayinskogo izvodu todi yak inshi kimnati sluguvali miscem provedennya rizdvyanih urochistostej vistav i tanciv Duhovnu opiku nad ukrayincyami prodovzhiv zdijsnyuvati V yacheslav Rafalskij Pitannya shodo stavlennya ukrayinciv sho meshkali v Toruni do gitlerivskoyi okupaciyi zalishayetsya malodoslidzhenim Istorik Omelyan Vishka cituye dopovid S Dmitrenka pro aresht ta rozstril Viktora Lotockogo organami SS pislya togo yak v 1945 roci ukrayinci poznimali zi svogo oseredku na vulici Lazienna okupacijni plakati sho zaklikali do spilnoyi borotbi proti Chervonoyi armiyi Pid chas nacistskoyi okupaciyi v Toruni bulo stvoreno tabir stalag HHA dlya vijskovopolonenih z riznih vijsk sho zajmav forti XI XVI 1941 r jogo rozshireno na tereni todishnogo sela Glinki U 1941 1945 rr u utrimuvalosya 21181 radyanskih polonenih z yakih 14219 pomerlo Skilki sered nih bulo ukrayinciv ne zaznachayetsya Pomerlih hovali na zahid vid teritoriyi taboru de teper znahoditsya memorialne kladovishe Na pochatku 1945 r nimci ogolosili Torun forteceyu ta otrimali nakaz boroniti jogo do ostannoyi mozhlivosti Chervona armiya majzhe povnistyu otochila misto Jshli vazhki boyi Pid zagrozoyu otochennya komanduvach nimeckoyi oboroni prijnyav rishennya vidmovitisya vid podalshoyi oboroni i probivatisya na pivnich 1 lyutogo 1945 r kolo 9 ranku vul Szosa Chelminska do Torunya uvijshla grupa z 20 soldat 237 gvardijskogo polku 71 diviziyi 47 korpusu 70 armiyi 2 go Biloruskogo frontu yaka dijshla do staromiskogo rinku Polkom komanduvav ukrayinec Yurij Kusenko Kolo 11 godini ranku vul Szosa Lubicka uvijshli nastupni viddili radyanskih vijsk V boyah za misto zaginulo kolo 2200 radyanskih soldat 269 pohovano v skveri pered starim arsenalom piznishe yih chastkovo eksgumovano a na ploshi postavleno pam yatnik vdyachnosti Radyanskij armiyi 541 radyanskij soldat sered yakih napevno ye j ukrayinci pohovani na Garnizonnomu cvintari na dilyanci kvateri poznachenij kam yanim pam yatnikom 53 017192 18 606701 Radyanskih soldat pohovano takozh na komunalnomu cvintari 2 de takozh vstanovleno pam yatnik zhertvam fashizmu Stanovishe ukrayinciv pislya Drugoyi svitovoyi vijniV roki Drugoyi svitovoyi vijni do Torunya naplinuli grupi vtikachiv rosiyan bilorusiv ta ukrayinciv Tochna kilkist cih grup nevidoma znachna yiyi chastka bula zmushena viyihati do SRSR vidrazu pislya vizvolennya mista Okrim togo pislya vstupu radyanskih vijsk blizko 30 rosiyan ta ukrayinciv buli deportovani v trudovi tabori Z oglyadu na te sho yak rosiyani tak i ukrayinci ne zaznali osoblivih represij z boku nacistskoyi vladi pracivniki NKVS vdalis do retelnoyi perevirki na predmet yihnih politichnih poglyadiv Yak naslidok buv skladenij spisok z 11 zhiteliv Torunya rosijskoyi ukrayinskoyi ta biloruskoyi nacionalnostej sho vvazhalis vorozhimi dlya polyakiv Faktichno na negativnij rezultat perevirki suttyevij vpliv spravila ta obstavina sho zgadani osobi buli zalucheni do antikomunistichnoyi chi antiradyanskoyi diyalnosti U dopovidi nachalnika Pershogo viddilu Ministerstva gromadskoyi bezpeki u voyevodstvi vid veresnya 1945 roku vsi rosiyani ta ukrayinci viznavalis vorozhimi do ninishnih predstavnikiv derzhavi ta demokratichnogo uryadu Vsi ukrayinci sho pribuli do Pomor ya v chas vijni pidpali pid repatriaciyu ale tilki v ridkisnih vipadkah voni z yavlyalisya do punktiv zboru dobrovilno Bilshist ukrayinciv vlasne yak i predstavnikiv inshih nacionalnostej sho meshkali v SRSR namagalisya abo shovatisya abo vtekti v inshi polski voyevodstva Stanom na 1945 rik zagalna chiselnist predstavnikiv shidnoslov yanskih menshin v misti stanovila 121 osobu Rokom piznishe v torunskomu poviti zalishalosya 34 ukrayinci zokrema 21 v Toruni Pohovannya ukrayinciv sotnika Volodimira Chagina ta Grigoriya Ohota na garnizonnomu cvintari v Toruni Svidchennyam pro minulu prisutnist ukrayinskih immigrantiv v Toruni zalishayutsya mogili na pravoslavnomu garnizonnomu cvintari narazi Cvintar Komunalnij 1 ta kladovishi svyatogo Yuriya O Vishka stverdzhuye sho u 1934 r na garnizonnomu cvintari buli mogili polkovnika Oleksi Lushenka sotnika Volodimira Chagina ta ryadovogo Grigoriya Ohoti Nimi opikuvalasya ukrayinska gromada Togo zh roku vona oplatila sporudzhennya novih pam yatnikiv na yihnih mogilah Prote Drugu svitovu vijnu voni ne perezhili U 1998 r z iniciativi O Vishki buli vstanovleni novi pravoslavni hresti na miscyah pohovan sotnika Volodimira Chagina 15 07 1887 14 06 1932 ta kozaka Grigoriya Ohoti 15 05 1900 11 06 1932 Tochni koordinati pohovan 53 018051 18 608171 Vstanoviti mogili inshih ukrayinciv na cvintari ne vdalosya Suchasna ukrayinska gromadaUkrayinska greko katolicka cerkva blazhennogo o Ivana Zyatika v Toruni vul Sowinskiego 9a Foto 2024 r Pochinayuchi z 2001 r u Toruni vidbuvayutsya ukrayinski greko katolicki bogosluzhinnya Zasnovnikom dushpasterskogo punktu v Toruni buv o Yevgen Kuzmyak z Ilavi Elblonzkogo dekanatu Bogosluzhinnya velisya u raz na misyac pri rimo katolickij parafiyi sv Maksimiliana Kolbe vul Kardynala Wyszynskiego 7 9 v kaplici Punkt diyav v ramkah greko katolickogo akademichnogo dushpasterstva Ilavskoyi parafiyi Z 2015 r za iniciativi bagatolitnogo opikuna punktu o Yaroslava Gostinskogo v Toruni utvorena samostijna parafiya 2021 r bulo priznacheno novogo administratora parafiyi o Dmitra Leshka sho dozvolilo vidpravlyati shonedilni ta svyatkovi liturgiyi Voseni 2022 r parafiya otrimala budinok po vul Sowinskiego 9a yakij bulo vidremontovano i adaptovano na cerkvu Z chervnya 2023 r tut vidbuvayetsya bogosluzhinnya Torunska parafiya persha na terenah Kuyavsko Pomorskogo voyevodstva Budinok v yakomu rozmishuyetsya Polsko ukrayinskij dim v Toruni vul Jeczmienna 10 Foto 2024 r Rosijska agresiya v Ukrayinu znovu privela ukrayinciv do Torunya Stanom na 8 bereznya 2022 r v Mizhnarodnomu centri zustrichej molodi Miedzynarodowym Centrum Spotkan Mlodziezy vul Wladyslawa Lokietka 3 bulo rozmisheno 71 osobu 33 doroslih 38 ditej zagalom 96 misc Same cej punkt pershim prijnyav v Toruni bizhenciv 27 lyutogo 2022 r 67 osib 33 doroslih 34 ditej bulo rozmisheno u prijmalnomu punkti gotelyu Kopernik zagalom 150 misc 12 bereznya 2022 r ukrayinski bizhenci z yavilisya v Torgivelnomu centri Park Centrum Targowym Park vul Bydgoska 3 Misto gotuvalosya vidkriti she 80 misc v odnomu z gurtozhitkiv serednoyi shkoli v seredini bereznya Z kvitnya 2022 roku takozh planuyetsya vidkrittya misc blizko 70 u goteli Meeting Inshih bizhenciv rozmishali v gurtozhitkah Stanom na 13 grudnya 2022 r u Mizhnarodnomu centri zustrichej molodi z 82 misc 67 bulo zajnyato Poza nim bizhenciv prijnyali Camping Tramp na vul Kujawskiej 14 65 misc z yakih 13 bulo zajnyato Hostel Torun Glowny na vul Kujawskiej 1 na teritoriyi golovnogo zaliznichnogo vokzalu kilkist misc 40 zajnyatih 34 ob yekt na vul Plaskiej 17 kilkist misc 44 z yakih 43 bulo zajnyato ta ob yekt na vul Szosa Chelminska 239 241 14 misc z yakih 13 bulo zajnyato Okrim togo yak ob yekti dlya trivalogo prozhivannya voyevodi buli predstavleni pomeshkannya VI zagalnoosvitnogo liceyu po vul Wojska Polskiego 47a 5 misc z yakih bulo zajnyato 3 pomeshkannya Banku Santander po vul Krasinskiego 2 11 misc vsi zajnyati tri pomeshkannya ZSMEiE po vul Sw Jozefa 23 24 kilkist misc 14 z nih zajnyato 11 ta Dityachij budinok Mlody Las po vul Sienkiewicza 12 16 misc z yakih bulo zajnyato 15 2023 r v Toruni vidkrivsya Polsko ukrayinskij dim Vin roztashovanij na drugomu poversi budinku na vul Jeczmiennej 10 Tut takozh znahoditsya shtab kvartira Fundaciyi Dobro dla Dobra yaka bula zareyestrovana v listopadi 2022 r Vona prodovzhuye diyalnist odnojmennogo ob yednannya stvorenogo pislya pochatku vijni v Ukrayini dlya pidtrimki bizhenciv yaki pribuvayut do Torunya Artefakti ukrayinskoyi istoriyi ta kulturiU golovnomu viddili Okruzhnogo muzeyu v Toruni ratusha starogo mista eksponuyutsya portret getmana livoberezhnoyi Ukrayini Danila Apostola 2 poverh z prava vid vhodu do korolivskoyi zali roboti Yu Kossaka rusina za pohodzhennyam Bitva pid Ostrolenkoyu General Dombrovskij na koni guculskij syuzhet Molodyata F Pautcha 1910 r Vid na Aj Petri V Yarockogo 1902 1903 rr roboti vikladachiv Krakivskoyi akademiyi mistectv sho buli vchitelyami ukrayinskih mitciv Yu Megoffera L Vichulkovskogo ta F Rushica malyarstvo VIII poch HH drugij poverh ratushi Progulyanka gondoloyu kiyivskogo hudozhnika V Kotarbinskogo a takozh dvi roboti Yu Novosilskogo Uchni z Emaus 1962 r ta Kompoziciya 1948 r u galereyi suchasnogo mistectva 3 poverh ratushi U arheologichnomu viddili okruzhnogo muzeyu v Toruni vul Sw Jakuba 20a zberigayutsya deyaki arheologichni znahidki z tereniv Ukrayini volinski krem yani znaryaddya ta glinyana antropomorfna figurka tripilskoyi kulturi z Bilcha Zolotogo Div takozhKozacka mogila Aleksandruv Kuyavskij PosilannyaHajduczenia M Parafia prawoslawna sw Mikolaja w Toruniu Torun Wydawnictwo Adam Marszalek 2014 16 S Dabrowska K Polichromia w sieni Dworu Artusa w Toruniu jako jeden z elementow pruskiej polityki kulturalnej Rocznik Torunski Tom 44 2017 S 111 137 Parnkoza Ivan Ukrayinski slidi v Toruni Pradidivska slava Ukrayinski pam yatki Mikola Zharkih Procitovano 05 07 2024 Z Karpus Emigracja rosyjska i ukrainska w Toruniu w okresie miedzywojennym Rocznik Torunski 16 1983 s 96 Z Karpus Emigracja rosyjska s 98 Z Karpus Emigracja rosyjska s 96 Liczba Ukraincow mieszkajacych w Toruniu Za Z Karpus Emigracja rosyjska i ukrainska s 97 W pozniejszym okresie statystyki tego rodzaju nie byly juz prowadzone Z Karpus Rosjanie i Ukraincy w Toruniu w latach 1920 1939 w M Wojciechowski red Mniejszosci narodowe i wyznaniowe w Toruniu w XIX i XX wieku Torun 1993 s 94 Z Karpus rosjanie i Ukraincy w Toruniu s 93 Z Karpus Rosjanie i Ukraincy na Pomorzu w latach 1920 1939 w Wojciechowski M pod red Mniejszosci narodowe i wyznaniowe na Pomorzu w XIX i XX wieku s 108 Z Karpus Emigracja rosyjska s 109 Z Karpus Rosjanie i Ukraincy s 108 109 Z Karpus Emigracja rosyjska s 110 Z Karpus Rosjanie i Ukraincy s 109 Z Karpus Rosjanie i Ukraincy s 112 Z Karpus Rosjanie i Ukraincy s 109 110 M Golon M Golon Zydzi Ukraincy Rosjanie Bialorusini i Cyganie na Pomorzu Gdanskim po II wojnie swiatowej w Wojciechowski M pod red Mniejszosci narodowe i wyznaniowe na Pomorzu w XIX i XX wieku s 231 Z Karpus Rosjanie i Ukraincy s 111 Z Karpus Emigracja rosyjska s 104 Z Karpus Emigracja rosyjska s 108 Z Karpus Rosjanie i Ukraincy s 105 Arhiv originalu za 16 lipnya 2018 Procitovano 9 sichnya 2019 Z Karpus Emigracja rosyjska s 106 Z Karpus Emigracja rosyjska s 100 W Rezmer Problematyka narodowosciowa i wyznaniowa w wojsku na terenie Dowodztwa Okregu Korpusu nr VIII w Toruniu 1920 1939 w Mniejszosci narodowe i wyznaniowe na Pomorzu w XIX i XX wieku Wydawnictwo Uniwersytetu Mikolaja Kopernika Torun 1998 ss 153 W Rezmer Problematyka s 162 W Rezmer Problematyka s 160 W Rezmer Problematyka s 166 Mraka Igor Na sluzhbi u II Rechi Pospolitoyi ukrayinci v ocinkah polskih oficeriv Naukovi zoshiti istorichnogo fakultetu Lvivskogo universitetu 2018 Vip 19 20 S 356 362 ISSN 2078 6077 z dzherela 15 bereznya 2022 Procitovano 15 lipnya 2019 W Rezmer Problematyka s 163 Grochowina Sylwia 2003 PDF Rocznik Torunski 30 136 137 Arhiv originalu PDF za 15 lipnya 2019 Procitovano 15 lipnya 2019 Z Karpus Emigracja rosyjska s 112 Spolecznosc ukrainska nie padla ofiara szczegolnych represji nazistowskich M Golon Zydzi Ukraincy Rosjanie Bialorusini i Cyganie na Pomorzu Gdanskim po II wojnie swiatowej w Wojciechowski M pod red Mniejszosci narodowe i wyznaniowe na Pomorzu w XIX i XX wieku s 231 E Wiszka Emigracja ukrainska w Polsce 1920 1939 s 424 M Golon Zydzi Ukraincy Rosjanie Bialorusini i Cyganie na Pomorzu Gdanskim po II wojnie swiatowej w Wojciechowski M pod red Mniejszosci narodowe i wyznaniowe na Pomorzu w XIX i XX wieku s 251 M Golon Zydzi Ukraincy s 252 M Golon Zydzi Ukraincy s 253 M Golon Zydzi Ukraincy s 233 M Golon Zydzi Ukraincy s 258 Torunski Serwis Turystyczny 16 lipnya 2018 u Wayback Machine pol dostep 12 10 2009 M Niedzielska Torunskie cmentarze Towarzystwo Naukowe w Toruniu Torun 1992 E Wiszka Emigracja ukrainska w Polsce 1920 1939 s 409 Sinkevich Ye Ukrayinski politichni emigranti v suspilnomu gospodarskomu i kulturnomu zhitti Chenstohovi Pjotrkuva Tribunalskogo Torunya Kalisha ta Tuholi v 1920 1930 h rokah RES HISTORICA 56 2023 DOI 10 17951 rh 2023 56 449 478 Parnikoza Ivan https expedicia org ukrayinska NANC MON Ukrayini Arhiv originalu za 8 travnya 2019 Procitovano 03 08 2020 r BibliografiyaGolon M Zydzi Ukraincy Rosjanie Bialorusini i Cyganie na Pomorzu Gdanskim po II wojnie swiatowej w Wojciechowski M pod red Mniejszosci narodowe i wyznaniowe na Pomorzu w XIX i XX wieku Wydawnictwo Uniwersytetu Mikolaja Kopernika Torun 1998 ISBN 83 231 0894 3 ISBN 83 231 0894 3 Karpus Z Emigracja rosyjska i ukrainska w Toruniu w okresie miedzywojennym Rocznik Torunski 16 1983 Karpus Z Rosjanie i Ukraincy na Pomorzu w latach 1920 1939 w Wojciechowski M pod red Mniejszosci narodowe i wyznaniowe na Pomorzu w XIX i XX wieku Wydawnictwo Uniwersytetu Mikolaja Kopernika Torun 1998 ISBN 83 231 0894 3 ISBN 83 231 0894 3 Karpus Z Rosjanie i Ukraincy w Toruniu w latach 1920 1939 w Wojciechowski M pod red Mniejszosci narodowe i wyznaniowe w Toruniu w XIX i XX wieku Torun 1993 Wydawnictwo UMK ISBN 83 231 0456 5 ISBN 83 231 0456 5 Rezmer W Problematyka narodowosciowa i wyznaniowa w wojsku na terenie Dowodztwa Okregu Korpusu nr VIII w Toruniu 1920 1939 w Wojciechowski M pod red Mniejszosci narodowe i wyznaniowe na Pomorzu w XIX i XX wieku Wydawnictwo Uniwersytetu Mikolaja Kopernika Torun 1998 ISBN 83 231 0894 3 ISBN 83 231 0894 3

Дата публікації:
Топ