Оси́ка (Populus tremula L., Populus pseudotremula N. Rubtz.) — дерево з роду тополя (Populus) родини вербові (Salicaceae).
Осика | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Розиди (Rosids) |
Порядок: | Мальпігієцвіті (Malpighiales) |
Родина: | Вербові (Salicaceae) |
Рід: | Тополя (Populus) |
Вид: | Осика (P. tremula) |
Біноміальна назва | |
Populus tremula L., 1753 | |
Опис
Це високе струнке дерево (20-30 м заввишки) родини вербових (Salicaceae) з округлою кроною і циліндричним стовбуром, укритим гладенькою світло-зеленою корою. У старих дерев кора в нижній частині чорна, глибокотріщинувата. Молоді пагони бурі, звичайно голі, блискучі, бруньки клейкі, загострені. Листки (3-7 см завдовжки) чергові, округлі або округлояйцеподібні, виїмчасто-зубчасті, шкірясті, зісподу сизуваті. Черешки довгі, сплюснуті, голі. Квітки роздільностатеві, рослини дводомні. Тичинкові сережки пониклі (7-10 см завдовжки), темно-пурпурові, квітки без оцвітини, на коротких ніжках, приквіткові луски торочкуваті, волохато-війчасті; тичинок 5-8, пиляки пурпурово-червоні. Маточкові сережки тонші, менш яскраві, квітки з келихоподібним диском при основі і грушоподібною голою зеленою зав'яззю та двома пурпуровими приймочками. Плід — коробочка, видовжено-конічна (до 7 мм завдовжки), відкривається двома стулками. Насіння дрібне, має чубок з сріблястих волосків.
Поширення
Росте осика як домішка у хвойних, хвойно-листяних і листяних лісах. Зрідка утворює чисті деревостани у похідних формах лісостанів. Морозостійка, світлолюбна рослина. Цвіте у березні — квітні. Рід осик розповсюджений в горах і прирічкових лісах. Особливо багато осик в Східній Азії і в Приатлантичній Америці. Поширена по всій Україні, посідає 1,2 % площі державного лісового фонду. Райони заготівель — Полісся, Лісостеп.
Практичне використання
Деревинна, плетивна, медоносна, лікарська, танідоносна, фарбувальна, декоративна, фітомеліоративна і кормова рослина.
Осика — дуже важлива деревинна рослина. Деревина її біла, часом з зеленуватим відтінком, однорідна, прямошарова, м'яка, легка, міцна (у сухому місці), добре колеться; незначно жолобиться і розтріскується, швидко набрякає і висихає. Недоліком деревини є те, що вона досить часто піддається гниттю, що призводить до її технічної непридатності. Деревина осики — прекрасна сировина для целюлозно-паперової промисловості і один серед найкращих матеріалів для одержання штучного шовку. Деревина містить 47 % целюлози, 1,5 % пентозану, до 2 % смоли. Практичний вихід целюлози із деревини 32 %. Використовується в сірниковій промисловості (горить безчадним полум'ям), для виготовлення фанери, бочок, лиж, дрібних виробів (лопат, ночов, вуликів тощо). Стовбур осики розпилюють також на дошки, що йдуть на спорудження будівель. Встановлено, що вироби з осикових дощок не потребують фарбування, чим довше вони служать у сухому місці, тим стають міцнішими. За своїми властивостями осика не тільки не поступається перед хвойними породами, а у деяких випадках навіть перевершує їх. Деревину осики можна фарбувати в будь-який колір, як і бавовняну тканину. Вона легко вбирає полімери і стає внаслідок цього наче новим матеріалом — деревом-пластмасою. Підлога з осикової рейки за естетичними, експлуатаційними та іншими властивостями не поступається перед паркетом.
Дрова з осики горять добре, але швидко гаснуть, вугілля не утримує жару. З деревини осики виготовляють вузьку стружку (1,5-2,5 мм) для виготовлення рогожок, що йдуть на основи головних уборів; широка стружка (3 мм) — для плетіння солом'яних капелюхів, а ще ширша (від 10 мм і більше) — для плетива, яким прикрашають кошики для квітів, вазони, з них виготовляють штучні квіти. Стружка осики є, крім того, гарним пакувальним матеріалом. Коріння осики використовується на грубе плетиво.
Чубки насіння осики нерідко використовується як набивний матеріал, але якість його низька (волоски завдовжки до 5-10 мм крихкі і важко відділяються від насіння). Рано навесні осика має багато пилку і клею, але за наявністю інших медоносів і пилконосів бджоли неохоче її відвідують. На листі осики часом з'являється падь. У народній медицині використовують кору як жарознижувальний засіб (вона містить саліцин), бруньки — від проносу та ломоти в тілі, здебільшого простудного характеру, сік з кухонною сіллю — від зубного болю, а також при укусах змій.
Спиртовий екстракт з бруньок осики є бактерицидним засобом проти золотистого стафілокока, бактерій кишкової групи тощо. Кору застосовують, крім того, від гарячки, захворювань сечового міхура, при гіпертрофії передміхурової залози, хронічному циститі, геморої, подагрі, ревматизмі; зовнішньо — при опіках і виразках.
У ветеринарії молоді пагони осики з листям і невеликою кількістю бруньок використовують для вигнання круглих червів у дрібної рогатої худоби.
Осика — посередній танідонос; у корі міститься 24,5 %, а у листі — 2,5-б % танідів. Кора і молоді листки дають жовту й зелену фарби. Доведено, що з кори осики можна виділити жирні кислоти, ефіри, гліцерин, спирт та інші речовини. Шляхом селекції виведені форми осики, стійкі проти серцевинної гнилі, невибагливі до родючості ґрунту.
Як декоративну рослину осику радять у зеленому будівництві для великих груп і масивів у парках і лісопарках. Вона витримує ущільнення ґрунту і невелике засолення, досить добре переносить умови міста. Має красиві декоративні форми — плакучу й пірамідальну. Осику застосовують в лісомеліоративних насадженнях на ґрунтах з достатнім зволоженням. У Лісостепу її вводять в прияружні смуги як коренепаросткову породу, а також для залісення берегів рік і водойм. Певну кормову цінність являють листки осики. Вони містять протеїн (12 %) і клітковину (21-24 %). Попіл листя містить досить багато кальцію (31,б %), відносно небагато фосфору (4 %). Крім того, в ній містяться манган, калій, натрій, магній, сірка, кремній. У свіжих листках містяться вітамін С (222—225 мг%), каротин (354 мг на 1 кг сухої речовини). На пасовищах листки й молоді пагони задовільно, а подекуди й добре поїдаються великого рогатою худобою, кіньми, вівцями, козами.
До тридцяти років осика росте дуже швидко і в 50-60 років досягає розмірів дерев першої величини. Якщо умови були особливо сприятливі, вона підіймається до 30 метрів. Але живе мало: рідко довше ста років, її вік вкорочують паразитичні грибки.
Див. також
Джерела
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины : справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Культура Populus tremula L. : монографія / Ковалевський С. Б., Білоус С. Ю., Ліханов А. Ф. ; Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України. - Київ : НУБіП України, 2014. - 183 с. : іл., табл. - Бібліогр.: с. 140-168. - 300 прим. -
- Проскурякова Г. Осина // Наука и жизнь. — М.: Правда, 1987 № 8, С. 158—160 (рос.)
- , Зерова М. Я., , Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.
- Осичники Східного Полісся України - надземна фітомаса та депонований вуглець : монографія / П. І. Лакида, А. М. Білоус, Р. Д. Василишин. - Корсунь-Шевченківський : Майдаченко І. С. [Вид.], 2010. - 254 с. : рис., табл. - Бібліогр.: с. 237-252. - 300 прим. -
Посилання
- Осика // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 311. — .
- Осика // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1250-1251. — 1000 екз.
- Populus tremula // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Osi ka Populus tremula L Populus pseudotremula N Rubtz derevo z rodu topolya Populus rodini verbovi Salicaceae OsikaOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Malpigiyecviti Malpighiales Rodina Verbovi Salicaceae Rid Topolya Populus Vid Osika P tremula Binomialna nazvaPopulus tremula L 1753U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Osika znachennya OsikaOpisCe visoke strunke derevo 20 30 m zavvishki rodini verbovih Salicaceae z okrugloyu kronoyu i cilindrichnim stovburom ukritim gladenkoyu svitlo zelenoyu koroyu U starih derev kora v nizhnij chastini chorna glibokotrishinuvata Molodi pagoni buri zvichajno goli bliskuchi brunki klejki zagostreni Listki 3 7 sm zavdovzhki chergovi okrugli abo okrugloyajcepodibni viyimchasto zubchasti shkiryasti zispodu sizuvati Chereshki dovgi splyusnuti goli Kvitki rozdilnostatevi roslini dvodomni Tichinkovi serezhki ponikli 7 10 sm zavdovzhki temno purpurovi kvitki bez ocvitini na korotkih nizhkah prikvitkovi luski torochkuvati volohato vijchasti tichinok 5 8 pilyaki purpurovo chervoni Matochkovi serezhki tonshi mensh yaskravi kvitki z kelihopodibnim diskom pri osnovi i grushopodibnoyu goloyu zelenoyu zav yazzyu ta dvoma purpurovimi prijmochkami Plid korobochka vidovzheno konichna do 7 mm zavdovzhki vidkrivayetsya dvoma stulkami Nasinnya dribne maye chubok z sriblyastih voloskiv PoshirennyaRoste osika yak domishka u hvojnih hvojno listyanih i listyanih lisah Zridka utvoryuye chisti derevostani u pohidnih formah lisostaniv Morozostijka svitlolyubna roslina Cvite u berezni kvitni Rid osik rozpovsyudzhenij v gorah i pririchkovih lisah Osoblivo bagato osik v Shidnij Aziyi i v Priatlantichnij Americi Poshirena po vsij Ukrayini posidaye 1 2 ploshi derzhavnogo lisovogo fondu Rajoni zagotivel Polissya Lisostep Praktichne vikoristannyaDerevinna pletivna medonosna likarska tanidonosna farbuvalna dekorativna fitomeliorativna i kormova roslina Osika duzhe vazhliva derevinna roslina Derevina yiyi bila chasom z zelenuvatim vidtinkom odnoridna pryamosharova m yaka legka micna u suhomu misci dobre koletsya neznachno zholobitsya i roztriskuyetsya shvidko nabryakaye i visihaye Nedolikom derevini ye te sho vona dosit chasto piddayetsya gnittyu sho prizvodit do yiyi tehnichnoyi nepridatnosti Derevina osiki prekrasna sirovina dlya celyulozno paperovoyi promislovosti i odin sered najkrashih materialiv dlya oderzhannya shtuchnogo shovku Derevina mistit 47 celyulozi 1 5 pentozanu do 2 smoli Praktichnij vihid celyulozi iz derevini 32 Vikoristovuyetsya v sirnikovij promislovosti gorit bezchadnim polum yam dlya vigotovlennya faneri bochok lizh dribnih virobiv lopat nochov vulikiv tosho Stovbur osiki rozpilyuyut takozh na doshki sho jdut na sporudzhennya budivel Vstanovleno sho virobi z osikovih doshok ne potrebuyut farbuvannya chim dovshe voni sluzhat u suhomu misci tim stayut micnishimi Za svoyimi vlastivostyami osika ne tilki ne postupayetsya pered hvojnimi porodami a u deyakih vipadkah navit perevershuye yih Derevinu osiki mozhna farbuvati v bud yakij kolir yak i bavovnyanu tkaninu Vona legko vbiraye polimeri i staye vnaslidok cogo nache novim materialom derevom plastmasoyu Pidloga z osikovoyi rejki za estetichnimi ekspluatacijnimi ta inshimi vlastivostyami ne postupayetsya pered parketom Drova z osiki goryat dobre ale shvidko gasnut vugillya ne utrimuye zharu Z derevini osiki vigotovlyayut vuzku struzhku 1 5 2 5 mm dlya vigotovlennya rogozhok sho jdut na osnovi golovnih uboriv shiroka struzhka 3 mm dlya pletinnya solom yanih kapelyuhiv a she shirsha vid 10 mm i bilshe dlya pletiva yakim prikrashayut koshiki dlya kvitiv vazoni z nih vigotovlyayut shtuchni kviti Struzhka osiki ye krim togo garnim pakuvalnim materialom Korinnya osiki vikoristovuyetsya na grube pletivo Chubki nasinnya osiki neridko vikoristovuyetsya yak nabivnij material ale yakist jogo nizka voloski zavdovzhki do 5 10 mm krihki i vazhko viddilyayutsya vid nasinnya Rano navesni osika maye bagato pilku i kleyu ale za nayavnistyu inshih medonosiv i pilkonosiv bdzholi neohoche yiyi vidviduyut Na listi osiki chasom z yavlyayetsya pad U narodnij medicini vikoristovuyut koru yak zharoznizhuvalnij zasib vona mistit salicin brunki vid pronosu ta lomoti v tili zdebilshogo prostudnogo harakteru sik z kuhonnoyu sillyu vid zubnogo bolyu a takozh pri ukusah zmij Spirtovij ekstrakt z brunok osiki ye baktericidnim zasobom proti zolotistogo stafilokoka bakterij kishkovoyi grupi tosho Koru zastosovuyut krim togo vid garyachki zahvoryuvan sechovogo mihura pri gipertrofiyi peredmihurovoyi zalozi hronichnomu cistiti gemoroyi podagri revmatizmi zovnishno pri opikah i virazkah U veterinariyi molodi pagoni osiki z listyam i nevelikoyu kilkistyu brunok vikoristovuyut dlya vignannya kruglih cherviv u dribnoyi rogatoyi hudobi Osika poserednij tanidonos u kori mistitsya 24 5 a u listi 2 5 b tanidiv Kora i molodi listki dayut zhovtu j zelenu farbi Dovedeno sho z kori osiki mozhna vidiliti zhirni kisloti efiri glicerin spirt ta inshi rechovini Shlyahom selekciyi vivedeni formi osiki stijki proti sercevinnoyi gnili nevibaglivi do rodyuchosti gruntu Yak dekorativnu roslinu osiku radyat u zelenomu budivnictvi dlya velikih grup i masiviv u parkah i lisoparkah Vona vitrimuye ushilnennya gruntu i nevelike zasolennya dosit dobre perenosit umovi mista Maye krasivi dekorativni formi plakuchu j piramidalnu Osiku zastosovuyut v lisomeliorativnih nasadzhennyah na gruntah z dostatnim zvolozhennyam U Lisostepu yiyi vvodyat v priyaruzhni smugi yak koreneparostkovu porodu a takozh dlya zalisennya beregiv rik i vodojm Pevnu kormovu cinnist yavlyayut listki osiki Voni mistyat proteyin 12 i klitkovinu 21 24 Popil listya mistit dosit bagato kalciyu 31 b vidnosno nebagato fosforu 4 Krim togo v nij mistyatsya mangan kalij natrij magnij sirka kremnij U svizhih listkah mistyatsya vitamin S 222 225 mg karotin 354 mg na 1 kg suhoyi rechovini Na pasovishah listki j molodi pagoni zadovilno a podekudi j dobre poyidayutsya velikogo rogatoyu hudoboyu kinmi vivcyami kozami Do tridcyati rokiv osika roste duzhe shvidko i v 50 60 rokiv dosyagaye rozmiriv derev pershoyi velichini Yaksho umovi buli osoblivo spriyatlivi vona pidijmayetsya do 30 metriv Ale zhive malo ridko dovshe sta rokiv yiyi vik vkorochuyut parazitichni gribki Div takozhSpisok dikoroslih korisnih roslin Ukrayini Priroda Lis Zapovidna sprava v UkrayiniDzherelaChopik V I Dudchenko L G Krasnova A N Dikorastushie poleznye rasteniya Ukrainy spravochnik K Naukova dumka 1983 400 s ros Kultura Populus tremula L monografiya Kovalevskij S B Bilous S Yu Lihanov A F Nac un t bioresursiv i prirodokoristuvannya Ukrayini Kiyiv NUBiP Ukrayini 2014 183 s il tabl Bibliogr s 140 168 300 prim ISBN 978 617 7189 61 8 Proskuryakova G Osina Nauka i zhizn M Pravda 1987 8 S 158 160 ros Zerova M Ya Dari lisiv Kiyiv Urozhaj 1979 440 s Osichniki Shidnogo Polissya Ukrayini nadzemna fitomasa ta deponovanij vuglec monografiya P I Lakida A M Bilous R D Vasilishin Korsun Shevchenkivskij Majdachenko I S Vid 2010 254 s ris tabl Bibliogr s 237 252 300 prim ISBN 978 966 8302 27 5PosilannyaOsika Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik za red A M Grodzinskogo Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 S 311 ISBN 5 88500 055 7 Osika Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn X Literi Ol Per S 1250 1251 1000 ekz Populus tremula Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2