Тибетський буддизм (англ. Tibetan Buddhism; раніше також ламаїзм[а]) — регіональний напрямок в буддизмі, характерний для Тибету і прилеглих областей Гімалаїв (частин Індії, Непалу, Бутану). Також практикується меншинами в Монголії, Росії (Бурятія, Тува, Калмикія), Китаї за межами Тибету (зокрема Внутрішній Монголії).
Тибетський буддизм | |
Прапор | |
Тибетський буддизм у Вікісховищі |
Тибетський буддизм — це великий комплекс учень і способів медитації, що включає традиції Хінаяни, Махаяни і Ваджраяни, одна з течій махаяністського буддизму. Склався у XII–XV століттях у Тибеті як феодальна ідеологія на базі віровчення і культу буддистської школи Гелуг-ба («жовтошапочників»).
Загальні відомості
Тибетський буддизм формується на базі розвиненої традиції індійського буддизму, перш за все на базі шкіл Йогачара та Мадхьямака. Проникнення буддизму в Тибет відбувалося протягом кількох століть. Цей процес дослідники поділяють на два етапи — нігма, та сарма, що можна перекласти як старий та новий.
Головними теологічними джерелами Тибетського буддизму є Канджур («переклад одкровень» будди Шак'ямуні) і Танджур («переклад тлумачень» буддистських догматів до X століття). В основі його теоретичних побудов лежать ідеї йоганчарів, а також містика тантризму.
Для тибетського буддизму, як і для всього буддизму характерні догми про тотожність буття і страждання, про необхідність спасіння від буття шляхом подолання «вічного переродження». Головне місце в культі належить шануванню лам і хубілганів (тобто «живих богів», якими вважаються Далай-лама і панчен-лама), що оголошується найважливішим чинником спасіння.
Унікальним для тибетського буддизму є те, що починаючи з XIII століття, традиція передачі як учення, так і духовної і світської влади, проводиться в рамках ліній перерождення (тулку) видних буддистських діячів. Це відрізняє тибетську культуру від інших, де переважають такі способи обрання лідерів, як спадковий і виборний. У своєму розвитку дана ідея привела до об'єднання духовної і світської влади в лінії Далай-лам.
Поширений у Центральній Азії — у Монголії; в автономіях Росії — Бурятії, Тиві, а також у Калмикії; в автономіях КНР — Тибеті і Внутрішній Монголії, частково в Непалі та на півночі Індії. Тибетський буддизм — основна релігія монголомовних народів Центральної Азії — монголів, в тому числі китайської Внутрішньої Монголії, бурятів і калмиків, а також тюркомовних тувинців. У КНР і колишньому СРСР протягом XX століття (до 90-х років) прибічників тибетського буддизму і лам переслідували, а культові споруди в тибетському стилі (дацани) руйнували або закривали і перепрофілійовували. Тільки з демократизацією 90-х років пов'язане відродження ламаїзму в російських автономіях. Однак китайська влада і досі переслідує Далай-Ламу Тибету.
Починаючи з тибетського повстання 1959 року, тибетська діаспора значно посилилася та добилася відомості тибетського буддизму у світі. В результаті і сама релігійна традиція почала набувати популярності.
Див. також
Примітки
- [а] ↑ Альтернативний термін «ламаїзм» є дослівним перекладом китайського lama jiao та увійшов в обіг для розрізнення тибетського і китайського буддизму, fo jiao. Пізніше термін був запозичений кількома західними дослідниками в 1920-ті роки. Головною метою західних та радянських дослідників при використанняі терміну було підкреслення високого положення лам (духівництва) в тибетському суспільстві. Зараз, проте, термін «ламаїзм» не рекомендується вживати через підкреслення ним розриву між індійськими та тибетськими школами, тоді як в дійсності тибетський буддизм майже повністю перейняв класичну індійську буддистську традицію.
- Lopez, Donald S. Jr. (1999). Prisoners of Shangri-La: Tibetan Buddhism and the West. Chicago: University of Chicago Press. pp. 6, 19f.
- (1993). A Short History of Buddhism. Oneworld. ISBN .
{{}}
: Cite має пусті невідомі параметри:|accessyear=
,|origmonth=
,|accessmonth=
та|origdate=
() - Торчинов, Е. А. (2000). [ttp://anthropology.ru/ru/texts/torchin/buddhism_08.html Буддийская традиция Тибета]. Санкт-Петербург: Санкт-Петербургское философское общество.
{{}}
: Проігноровано|work=
()
Джерела
- Калантарова, О. Ю. (2019). . Наукові записки НаУКМА. Історія і теорія культури. 2: 88—97. doi:10.18523/2617-8907.2019.2.88-97. ISSN 2617-8907. Архів оригіналу за 7 березня 2020.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Кочетов А., «Ламаизм», М., 1973.(рос.)
- Пубаев Е., Семичов Б., «Происхождение и сущность буддизма-ламаизма», г. Улан-Удє, 1960.(рос.)
Посилання
- Ламаїзм // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Таємниці тибетського буддизму 2020
Це незавершена стаття про буддизм. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tibetskij buddizm angl Tibetan Buddhism ranishe takozh lamayizm a regionalnij napryamok v buddizmi harakternij dlya Tibetu i prileglih oblastej Gimalayiv chastin Indiyi Nepalu Butanu Takozh praktikuyetsya menshinami v Mongoliyi Rosiyi Buryatiya Tuva Kalmikiya Kitayi za mezhami Tibetu zokrema Vnutrishnij Mongoliyi Tibetskij buddizm Prapor Tibetskij buddizm u Vikishovishi Tibetski lami v monastiri Rumtek Sikkim Indiya 2005 Tibetskij buddizm ce velikij kompleks uchen i sposobiv meditaciyi sho vklyuchaye tradiciyi Hinayani Mahayani i Vadzhrayani odna z techij mahayanistskogo buddizmu Sklavsya u XII XV stolittyah u Tibeti yak feodalna ideologiya na bazi virovchennya i kultu buddistskoyi shkoli Gelug ba zhovtoshapochnikiv Zagalni vidomostiTibetskij buddizm formuyetsya na bazi rozvinenoyi tradiciyi indijskogo buddizmu persh za vse na bazi shkil Jogachara ta Madhyamaka Proniknennya buddizmu v Tibet vidbuvalosya protyagom kilkoh stolit Cej proces doslidniki podilyayut na dva etapi nigma ta sarma sho mozhna pereklasti yak starij ta novij Golovnimi teologichnimi dzherelami Tibetskogo buddizmu ye Kandzhur pereklad odkroven buddi Shak yamuni i Tandzhur pereklad tlumachen buddistskih dogmativ do X stolittya V osnovi jogo teoretichnih pobudov lezhat ideyi joganchariv a takozh mistika tantrizmu Dlya tibetskogo buddizmu yak i dlya vsogo buddizmu harakterni dogmi pro totozhnist buttya i strazhdannya pro neobhidnist spasinnya vid buttya shlyahom podolannya vichnogo pererodzhennya Golovne misce v kulti nalezhit shanuvannyu lam i hubilganiv tobto zhivih bogiv yakimi vvazhayutsya Dalaj lama i panchen lama sho ogoloshuyetsya najvazhlivishim chinnikom spasinnya Unikalnim dlya tibetskogo buddizmu ye te sho pochinayuchi z XIII stolittya tradiciya peredachi yak uchennya tak i duhovnoyi i svitskoyi vladi provoditsya v ramkah linij pererozhdennya tulku vidnih buddistskih diyachiv Ce vidriznyaye tibetsku kulturu vid inshih de perevazhayut taki sposobi obrannya lideriv yak spadkovij i vibornij U svoyemu rozvitku dana ideya privela do ob yednannya duhovnoyi i svitskoyi vladi v liniyi Dalaj lam Poshirenij u Centralnij Aziyi u Mongoliyi v avtonomiyah Rosiyi Buryatiyi Tivi a takozh u Kalmikiyi v avtonomiyah KNR Tibeti i Vnutrishnij Mongoliyi chastkovo v Nepali ta na pivnochi Indiyi Tibetskij buddizm osnovna religiya mongolomovnih narodiv Centralnoyi Aziyi mongoliv v tomu chisli kitajskoyi Vnutrishnoyi Mongoliyi buryativ i kalmikiv a takozh tyurkomovnih tuvinciv U KNR i kolishnomu SRSR protyagom XX stolittya do 90 h rokiv pribichnikiv tibetskogo buddizmu i lam peresliduvali a kultovi sporudi v tibetskomu stili dacani rujnuvali abo zakrivali i pereprofilijovuvali Tilki z demokratizaciyeyu 90 h rokiv pov yazane vidrodzhennya lamayizmu v rosijskih avtonomiyah Odnak kitajska vlada i dosi peresliduye Dalaj Lamu Tibetu Pochinayuchi z tibetskogo povstannya 1959 roku tibetska diaspora znachno posililasya ta dobilasya vidomosti tibetskogo buddizmu u sviti V rezultati i sama religijna tradiciya pochala nabuvati populyarnosti Div takozhLama buddizm Dalaj lama BuddizmPrimitki a Alternativnij termin lamayizm ye doslivnim perekladom kitajskogo lama jiao ta uvijshov v obig dlya rozriznennya tibetskogo i kitajskogo buddizmu fo jiao Piznishe termin buv zapozichenij kilkoma zahidnimi doslidnikami v 1920 ti roki Golovnoyu metoyu zahidnih ta radyanskih doslidnikiv pri vikoristannyai terminu bulo pidkreslennya visokogo polozhennya lam duhivnictva v tibetskomu suspilstvi Zaraz prote termin lamayizm ne rekomenduyetsya vzhivati cherez pidkreslennya nim rozrivu mizh indijskimi ta tibetskimi shkolami todi yak v dijsnosti tibetskij buddizm majzhe povnistyu perejnyav klasichnu indijsku buddistsku tradiciyu Lopez Donald S Jr 1999 Prisoners of Shangri La Tibetan Buddhism and the West Chicago University of Chicago Press pp 6 19f ISBN 0 226 49311 3 1993 A Short History of Buddhism Oneworld ISBN 1851680667 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Cite maye pusti nevidomi parametri accessyear origmonth accessmonth ta origdate dovidka Torchinov E A 2000 ttp anthropology ru ru texts torchin buddhism 08 html Buddijskaya tradiciya Tibeta Sankt Peterburg Sankt Peterburgskoe filosofskoe obshestvo a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Proignorovano work dovidka DzherelaKalantarova O Yu 2019 Naukovi zapiski NaUKMA Istoriya i teoriya kulturi 2 88 97 doi 10 18523 2617 8907 2019 2 88 97 ISSN 2617 8907 Arhiv originalu za 7 bereznya 2020 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Kochetov A Lamaizm M 1973 ros Pubaev E Semichov B Proishozhdenie i sushnost buddizma lamaizma g Ulan Udye 1960 ros PosilannyaLamayizm Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Tayemnici tibetskogo buddizmu 2020 Ce nezavershena stattya pro buddizm Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi