Ця стаття містить текст, що не відповідає . (травень 2018) |
Теорія фінансів — це розділ економічної науки, який займається вивченням суті і динаміки фінансових відносин та їх особливостей у сфері державних фінансів і ; розробки і вирішення питань теорії та практики побудови фінансової політики держави тощо.
Теорія фінансів складає окрему частину теорії грошей, і її задача полягає в тому, щоб пояснити їх функцію (стабілізацію, розподіл і перерозподіл) у механизмі всіх економічних процесів і пояснити структуру і функціонування всіх фінансових категорій (наприклад, кредит, бюджет, податок, бюджетний дефіцит)
Історія
Поняття «фінанси» з'явилося у XIII столітті. Воно виникло від латинського терміну лат. financia, що має значення обов'язкової сплати грошей. Ця сплата пов'язувалася з передачею частини доходу громадянина в розпорядження монарха, короля або іншого правителя на його утримання та на інші витрати державного змісту.
Так тривало майже до початку XVIII століття. Під фінансами розуміли державне публічне господарство або господарство будь-якого державного утворення нижчого рівня, як-от: земство, міська община тощо.
У XVIII столітті тлумачення означення фінансів як господарства держави мало прогрес. Державні утворення різноманітних рівнів почали називати союзами публічного змісту, а фінанси — методами та формами отримання коштів і їх витрачання державними утвореннями при виконанні необхідних їм функцій.
У XIX столітті можна спостерігати активний розвиток економіки. Поглиблюється і розуміння суті фінансів. Від спрощеного їх поняття як державного господарства відходять на користь розуміння фінансів як самостійної галузі науки, що об'єднує нові сфери їх впливу. Зокрема, фінанси сфери виробництва, робіт і послуг. Виникають фінансові ринки, розвивається державний кредит та інші . Фінанси трансформуються в важливий фактор політичного та економічного життя держави.
Найбільш високого розвитку фінанси набули у XX столітті, коли функції держави стали ширшими і досконалішими, а стали головними в економічних системах. Фінанси стали універсальним і активним елементом економіки, стали більш розвинутими методи і форми мобілізації коштів та їх розподіл у державі для задоволення потреб населення, покращення виробничих та соціальних процесів.
Розгляд фінансів як системи економічних, грошових або виробничих відносин і на даний момент є переважаючим в економічній теорії, що існує й має розвиток в країнах пострадянського простору. За цими теоретичними положеннями спочатку створюються економічні, виробничі, грошові відносини, формується структура цих відносин, потім на неї накладається категорія фінансів або інша , з яких і виводиться їх економічна суть.
Фінанси в державній економічній системі
Економічна система кожної держави містить ряд підсистем: власності, управління, соціальних гарантій, цін, грошей, кредиту, фінансів та інших частин господарства. Фінансам в системі економіки держави відведена головна роль. Це спричинено тим, що при їх функціонуванні визначаються кількісні й якісні параметри будь-якого економічного явища чи процесу. Обов'язковим атрибутом ролі фінансів в економічному житті держави, підприємства чи громадянина є гроші. Без застосування грошей у виробничих процесах, виконання державою своїх функцій, задоволення життєвих потреб населення немає фінансів.
Фінанси мають гарантувати ефективне формування та використання фондів фінансових ресурсів як на макро-, так і на мікрорівнях для правильного впровадження господарської діяльності, виконання державою своїх функцій і задоволення потреб громадян.
Труднощі в розумінні значення фінансів криються у тому, що економічне життя держави завжди вимагає утворення , тобто фондів фінансових ресурсів для задоволення потреб населення і підприємств. Ці фонди і є фінансами. Розмір цих фондів описує кількісно і якісно масштаби діяльності та фінансові можливості підприємця, держави, громадянина, їхнє фінансове становище.
Фінанси за своїм економічним змістом категорія багатогранна, яка не має одномірного відображення в практиці. Це — цілісна система. Система багатогранна і дуже складна, до кінця ще не пізнана цивілізованим суспільством. Аргументом тому можуть слугувати періодичні фінансові кризи, які потрясають світ і які за своєю суттю є не чим іншим, як гігантським перерозподілом національного багатства між країнами та континентами. Звісно, досить важко заперечувати функціонування фінансів на усіх стадіях й етапах економічної діяльності держави, підприємця або громадянина, тому якраз і застосовується досить невизначена дефініція — економічних, специфічних чи навіть виробничих відносин, яка дає змогу дещо затьмарити саму суть фінансів.
Проте в більшості зарубіжних наукових джерел основна увага приділяється фінансам лише в практичному розумінні. Йдеться здебільшого про те, як краще їх використати для розвитку економіки та зростання суспільного добробуту. Фінанси в економічній системі будь-якого типу мають місце тоді, коли здійснюється процес створення та використання фондів грошових засобів, тобто фінансових ресурсів. Умовою наявності фінансів є гроші, які опосередковують процес . Об'єктом, де проявляється суть і роль фінансів, є створення та використання валового внутрішнього продукту. Суб'єктами цих процесів є, з одного боку держава, а з другого — населення та підприємницькі структури.
Теорія призначення та ролі фінансів
Призначення фінансів — забезпечити умови для реалізації процесу створення, розподілу й використання валового внутрішнього продукту в державі. Це може бути виконано через створення й використання різних фондів фінансових ресурсів на кожному з етапів діяльності держави, підприємців і громадян. Найбільш важлива роль належить фінансам на рівні . Тут утворення й використання фондів фінансових ресурсів направлені на поліпшення господарської діяльності, тобто отримання високої норми прибутку на капітал, який було вкладено. Досягнення такої мети можливе при використанні фондів фінансових ресурсів на створення і реалізацію новітніх технологій, кращому використанні основних фондів через впровадження методів прискореної амортизації, забезпечення більших резервів для забезпечення зростання ефективності виробництва, покращення якості продукції та її конкурентоспроможності.
Пошук кращого варіанту розпорядження фондами фінансових ресурсів на різних рівнях для збільшення ефективності виробництва через фінансове забезпечення потреб розвитку економіки, забезпечення стабільного фінансового становища в державі — завдання владних органів. Роль фінансів найактивніше виявляється при розв'язанні соціальних питань. Тут утворюються фонди фінансових ресурсів для впровадження соціальних заходів як на рівні громадян для покриття витрат на соціальні цілі, так і на рівні господарських структур для задоволення соціальних, позабюджетних і благодійних потреб.
Проте головна роль у задоволенні соціальних потреб відводиться фондам, які формуються державою. За сучасних умов у більшості країн світу все більше виділяється коштів на вирішення соціальних питань, які отримали назву суспільних благ і послуг. Ці блага й послуги є неречовими, нетоварними, але вони значно впливають на та якість життя.
Суспільні блага й послуги містять у собі асигнування на національну безпеку й правопорядок, оборону, охорона довкілля, освіту, охорону здоров'я, науку, спорт тощо. У західній фінансовій науці детально класифіковані подібні блага. Ринок не має можливості задовольнити ці потреби. Зокрема, виявилися нездатними вчасно й ефективно реагувати на потреби суспільства, що вплинуло на загальну ефективність економічної системи.
У перехідний період реформування економіки фінанси є важливою з'єднувальною ланкою між й конкретними напрямками використання фондів фінансових ресурсів на розвиток економіки та підвищення суспільного добробуту. Проте форми й методи створення та використання фондів фінансових ресурсів потребують постійного удосконалення за такими напрямами:
- покращення методів вироблення й застосування фондів фінансових ресурсів на основі нормативів ;
- перехід до середньострокового та перспективного фінансового планування фондів фінансових ресурсів на різноманітних рівнях економічного управління;
- створення ефективної системи вкладання коштів бюджету в соціальні потреби суспільства з посиленням регулювальної ролі бюджету у впровадженні добробуту народу;
- вироблення фондів фінансових ресурсів для покращення розвитку малого бізнесу через розробку й виконання цільових програм;
- збільшення фінансового контролю за роботою державних підприємств і організацій, посилення відповідальності керівників державних підприємств за раціональне застосування державного майна, дотримання фінансової дисципліни;
- покращення фінансового становища в державі та поліпшення грошового обігу завдяки виключенню взаємозаліків за платежами до бюджету та знищенню бартеризації господарських зв'язків;
- модернізація податкової системи, створення прийнятного рівня податкових надходжень для створення фондів фінансових ресурсів на державному й регіональних рівнях, створення оптимальних умов для підприємницької діяльності.
Зв'язок фінансів з іншими складовими економічної системи
Важливими підсистемами в кожній економічній системі є фінансова підсистема, грошова, кредитна, підсистема цін, заробітної плати тощо. Названі вище підсистеми пов'язані з фінансовою ознакою діяльності суспільства, її вартісною оцінкою, яка здійснюється за допомогою певних показників. Зв'язок між підсистемами є двостороннім, вони активно впливають одна на одну.
Фінанси виконують свою роль за допомогою форм і методів створення й використання фінансових ресурсів поряд з іншими економічними категоріями і передусім — з ціною. Ціна — це грошовий вираз вартості будь-якого товару, тобто ціни, як і фінанси, здійснюють розподіл валового внутрішнього продукту. Ціни визначаються на основі попиту й пропозиції, але це при реалізації товару. При формуванні ціни виробником враховуються всі витрати виробництва й збуту, а також певна сума накопичень у формі прибутку.
Фінанси та заробітна плата перебувають у постійній взаємодії. Так, держава регулює заробітну плату за допомогою податків, створюючи загальнодержавні фонди фінансових ресурсів. Водночас держава за рахунок централізованих фондів фінансових ресурсів стимулює розвиток окремих видів діяльності, надаючи субсидії, субвенції та інші форми фінансових дотацій.
Фінанси тісно пов'язані з кредитом, по суті, мають однакову економічну природу. Вони виражають рух вартості валового внутрішнього продукту. Проте кожна з них має свою специфіку участі в економічних процесах. При функціонуванні як фінансів, так і кредиту створюються й використовуються фонди фінансових ресурсів. Фінанси готують передумови для функціонування кредиту.
Будучи тісно пов'язаними між собою, фінанси й гроші не можуть існувати одне без одного. Тому часто вживається таке визначення, як , що має певний сенс, адже не можна досягти поліпшення фінансового становища, не налагодивши нормального грошового обігу в державі. У свою чергу, якщо держава не здійснює свої витрати відповідно до наявних доходів, то це розладить грошовий обіг. Треба зауважити, що як на грошовий обіг, так і на фінанси впливають також інші стабілізаційні і дестабілізаційні фактори. Так, на розлад фінансів може вплинути кредитна політика, особливо надання інфляційних кредитів, відсутність резервних фондів іноземної валюти. Зростання цін на продукцію, що імпортуються, негативне сальдо зовнішньої торгівлі, зростання собівартості продукції тощо.
Джерела
- Василик О. Д.; Теорія фінансів: Підруч. для студ. екон. спец. вищ. закла- дів освіти. / О. Д. Василик — 4-те вид., доп. — К. : НІОС, 2003.
- Економічна теорія: Політекономія: Підручник / За ред. В. Д. Базилевича. — 3-тє вид., перероб. і доп. — К. : Знання-Прес, 2004. — 615 с.
- Гриньова В. М., Коюда В. О. Фінанси підприємств: Навч. посіб. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К. : Знання-Прес, 2004. — 424 с.
- Основи теорії фінансів у схемах, таблицях та моделях: навч. посіб. / І. Б. Хома, В. В. Турко, О. М. Чубка ; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2012. — 243 с. : іл., табл. ; 22 см. — Бібліогр.: с. 241—242 (30 назв). — 300 пр. —
- Фінансова статистика: Навч. посіб. для студ. спец. «Фінанси» вищ. навч. закл. / О. М. Рудницька, О. М. Чубка; Нац. ун-т «Львів. політехніка». — Л. : Львів. політехніка, 2004. — 162 c.
- Фінанси: підруч. [для студ. вищ. навч. закл. / А. Я. Кузнєцова та ін.] ; за ред. А. Я. Кузнєцової, Г. М. Азаренкової ; Нац. банк України, Ун-т банк. справи. — К. : УБС НБУ, 2011. — 407 с. : іл., табл. ; 25 см. — Бібліогр.: с. 407 (20 назв). — 500 пр. —
- Мошенський С. З. Більше ніж гроші. Фінансова історія людства. К. : Саміт-книга, 2021 - 486 с. *[1]
Посилання
- Концепції та теорії грошей // Банківська енциклопедія / С. Г. Арбузов, Ю. В. Колобов, , . — Київ : Центр наукових досліджень Національного банку України : Знання, 2011. — 504 с. — (Інституційні засади розвитку банківської системи України). — .
- ФІНАНСИ [ 27 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [в 6-ти т.] / ред. кол. Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 1998. — .
- Фінанси України [ 26 червня 2018 у Wayback Machine.] — фінансовий портал № 1 в Україні.
- Теорія фінансів (2000) [ 18 квітня 2018 у Wayback Machine.].
Це незавершена стаття з економіки. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin traven 2018 Teoriya finansiv ce rozdil ekonomichnoyi nauki yakij zajmayetsya vivchennyam suti i dinamiki finansovih vidnosin ta yih osoblivostej u sferi derzhavnih finansiv i rozrobki i virishennya pitan teoriyi ta praktiki pobudovi finansovoyi politiki derzhavi tosho Teoriya finansiv skladaye okremu chastinu teoriyi groshej i yiyi zadacha polyagaye v tomu shob poyasniti yih funkciyu stabilizaciyu rozpodil i pererozpodil u mehanizmi vsih ekonomichnih procesiv i poyasniti strukturu i funkcionuvannya vsih finansovih kategorij napriklad kredit byudzhet podatok byudzhetnij deficit IstoriyaPonyattya finansi z yavilosya u XIII stolitti Vono viniklo vid latinskogo terminu lat financia sho maye znachennya obov yazkovoyi splati groshej Cya splata pov yazuvalasya z peredacheyu chastini dohodu gromadyanina v rozporyadzhennya monarha korolya abo inshogo pravitelya na jogo utrimannya ta na inshi vitrati derzhavnogo zmistu Tak trivalo majzhe do pochatku XVIII stolittya Pid finansami rozumili derzhavne publichne gospodarstvo abo gospodarstvo bud yakogo derzhavnogo utvorennya nizhchogo rivnya yak ot zemstvo miska obshina tosho U XVIII stolitti tlumachennya oznachennya finansiv yak gospodarstva derzhavi malo progres Derzhavni utvorennya riznomanitnih rivniv pochali nazivati soyuzami publichnogo zmistu a finansi metodami ta formami otrimannya koshtiv i yih vitrachannya derzhavnimi utvorennyami pri vikonanni neobhidnih yim funkcij U XIX stolitti mozhna sposterigati aktivnij rozvitok ekonomiki Pogliblyuyetsya i rozuminnya suti finansiv Vid sproshenogo yih ponyattya yak derzhavnogo gospodarstva vidhodyat na korist rozuminnya finansiv yak samostijnoyi galuzi nauki sho ob yednuye novi sferi yih vplivu Zokrema finansi sferi virobnictva robit i poslug Vinikayut finansovi rinki rozvivayetsya derzhavnij kredit ta inshi Finansi transformuyutsya v vazhlivij faktor politichnogo ta ekonomichnogo zhittya derzhavi Najbilsh visokogo rozvitku finansi nabuli u XX stolitti koli funkciyi derzhavi stali shirshimi i doskonalishimi a stali golovnimi v ekonomichnih sistemah Finansi stali universalnim i aktivnim elementom ekonomiki stali bilsh rozvinutimi metodi i formi mobilizaciyi koshtiv ta yih rozpodil u derzhavi dlya zadovolennya potreb naselennya pokrashennya virobnichih ta socialnih procesiv Rozglyad finansiv yak sistemi ekonomichnih groshovih abo virobnichih vidnosin i na danij moment ye perevazhayuchim v ekonomichnij teoriyi sho isnuye j maye rozvitok v krayinah postradyanskogo prostoru Za cimi teoretichnimi polozhennyami spochatku stvoryuyutsya ekonomichni virobnichi groshovi vidnosini formuyetsya struktura cih vidnosin potim na neyi nakladayetsya kategoriya finansiv abo insha z yakih i vivoditsya yih ekonomichna sut Finansi v derzhavnij ekonomichnij sistemiEkonomichna sistema kozhnoyi derzhavi mistit ryad pidsistem vlasnosti upravlinnya socialnih garantij cin groshej kreditu finansiv ta inshih chastin gospodarstva Finansam v sistemi ekonomiki derzhavi vidvedena golovna rol Ce sprichineno tim sho pri yih funkcionuvanni viznachayutsya kilkisni j yakisni parametri bud yakogo ekonomichnogo yavisha chi procesu Obov yazkovim atributom roli finansiv v ekonomichnomu zhitti derzhavi pidpriyemstva chi gromadyanina ye groshi Bez zastosuvannya groshej u virobnichih procesah vikonannya derzhavoyu svoyih funkcij zadovolennya zhittyevih potreb naselennya nemaye finansiv Finansi mayut garantuvati efektivne formuvannya ta vikoristannya fondiv finansovih resursiv yak na makro tak i na mikrorivnyah dlya pravilnogo vprovadzhennya gospodarskoyi diyalnosti vikonannya derzhavoyu svoyih funkcij i zadovolennya potreb gromadyan Trudnoshi v rozuminni znachennya finansiv kriyutsya u tomu sho ekonomichne zhittya derzhavi zavzhdi vimagaye utvorennya tobto fondiv finansovih resursiv dlya zadovolennya potreb naselennya i pidpriyemstv Ci fondi i ye finansami Rozmir cih fondiv opisuye kilkisno i yakisno masshtabi diyalnosti ta finansovi mozhlivosti pidpriyemcya derzhavi gromadyanina yihnye finansove stanovishe Finansi za svoyim ekonomichnim zmistom kategoriya bagatogranna yaka ne maye odnomirnogo vidobrazhennya v praktici Ce cilisna sistema Sistema bagatogranna i duzhe skladna do kincya she ne piznana civilizovanim suspilstvom Argumentom tomu mozhut sluguvati periodichni finansovi krizi yaki potryasayut svit i yaki za svoyeyu suttyu ye ne chim inshim yak gigantskim pererozpodilom nacionalnogo bagatstva mizh krayinami ta kontinentami Zvisno dosit vazhko zaperechuvati funkcionuvannya finansiv na usih stadiyah j etapah ekonomichnoyi diyalnosti derzhavi pidpriyemcya abo gromadyanina tomu yakraz i zastosovuyetsya dosit neviznachena definiciya ekonomichnih specifichnih chi navit virobnichih vidnosin yaka daye zmogu desho zatmariti samu sut finansiv Prote v bilshosti zarubizhnih naukovih dzherel osnovna uvaga pridilyayetsya finansam lishe v praktichnomu rozuminni Jdetsya zdebilshogo pro te yak krashe yih vikoristati dlya rozvitku ekonomiki ta zrostannya suspilnogo dobrobutu Finansi v ekonomichnij sistemi bud yakogo tipu mayut misce todi koli zdijsnyuyetsya proces stvorennya ta vikoristannya fondiv groshovih zasobiv tobto finansovih resursiv Umovoyu nayavnosti finansiv ye groshi yaki oposeredkovuyut proces Ob yektom de proyavlyayetsya sut i rol finansiv ye stvorennya ta vikoristannya valovogo vnutrishnogo produktu Sub yektami cih procesiv ye z odnogo boku derzhava a z drugogo naselennya ta pidpriyemnicki strukturi Teoriya priznachennya ta roli finansivPriznachennya finansiv zabezpechiti umovi dlya realizaciyi procesu stvorennya rozpodilu j vikoristannya valovogo vnutrishnogo produktu v derzhavi Ce mozhe buti vikonano cherez stvorennya j vikoristannya riznih fondiv finansovih resursiv na kozhnomu z etapiv diyalnosti derzhavi pidpriyemciv i gromadyan Najbilsh vazhliva rol nalezhit finansam na rivni Tut utvorennya j vikoristannya fondiv finansovih resursiv napravleni na polipshennya gospodarskoyi diyalnosti tobto otrimannya visokoyi normi pributku na kapital yakij bulo vkladeno Dosyagnennya takoyi meti mozhlive pri vikoristanni fondiv finansovih resursiv na stvorennya i realizaciyu novitnih tehnologij krashomu vikoristanni osnovnih fondiv cherez vprovadzhennya metodiv priskorenoyi amortizaciyi zabezpechennya bilshih rezerviv dlya zabezpechennya zrostannya efektivnosti virobnictva pokrashennya yakosti produkciyi ta yiyi konkurentospromozhnosti Poshuk krashogo variantu rozporyadzhennya fondami finansovih resursiv na riznih rivnyah dlya zbilshennya efektivnosti virobnictva cherez finansove zabezpechennya potreb rozvitku ekonomiki zabezpechennya stabilnogo finansovogo stanovisha v derzhavi zavdannya vladnih organiv Rol finansiv najaktivnishe viyavlyayetsya pri rozv yazanni socialnih pitan Tut utvoryuyutsya fondi finansovih resursiv dlya vprovadzhennya socialnih zahodiv yak na rivni gromadyan dlya pokrittya vitrat na socialni cili tak i na rivni gospodarskih struktur dlya zadovolennya socialnih pozabyudzhetnih i blagodijnih potreb Prote golovna rol u zadovolenni socialnih potreb vidvoditsya fondam yaki formuyutsya derzhavoyu Za suchasnih umov u bilshosti krayin svitu vse bilshe vidilyayetsya koshtiv na virishennya socialnih pitan yaki otrimali nazvu suspilnih blag i poslug Ci blaga j poslugi ye nerechovimi netovarnimi ale voni znachno vplivayut na ta yakist zhittya Suspilni blaga j poslugi mistyat u sobi asignuvannya na nacionalnu bezpeku j pravoporyadok oboronu ohorona dovkillya osvitu ohoronu zdorov ya nauku sport tosho U zahidnij finansovij nauci detalno klasifikovani podibni blaga Rinok ne maye mozhlivosti zadovolniti ci potrebi Zokrema viyavilisya nezdatnimi vchasno j efektivno reaguvati na potrebi suspilstva sho vplinulo na zagalnu efektivnist ekonomichnoyi sistemi U perehidnij period reformuvannya ekonomiki finansi ye vazhlivoyu z yednuvalnoyu lankoyu mizh j konkretnimi napryamkami vikoristannya fondiv finansovih resursiv na rozvitok ekonomiki ta pidvishennya suspilnogo dobrobutu Prote formi j metodi stvorennya ta vikoristannya fondiv finansovih resursiv potrebuyut postijnogo udoskonalennya za takimi napryamami pokrashennya metodiv viroblennya j zastosuvannya fondiv finansovih resursiv na osnovi normativiv perehid do serednostrokovogo ta perspektivnogo finansovogo planuvannya fondiv finansovih resursiv na riznomanitnih rivnyah ekonomichnogo upravlinnya stvorennya efektivnoyi sistemi vkladannya koshtiv byudzhetu v socialni potrebi suspilstva z posilennyam regulyuvalnoyi roli byudzhetu u vprovadzhenni dobrobutu narodu viroblennya fondiv finansovih resursiv dlya pokrashennya rozvitku malogo biznesu cherez rozrobku j vikonannya cilovih program zbilshennya finansovogo kontrolyu za robotoyu derzhavnih pidpriyemstv i organizacij posilennya vidpovidalnosti kerivnikiv derzhavnih pidpriyemstv za racionalne zastosuvannya derzhavnogo majna dotrimannya finansovoyi disciplini pokrashennya finansovogo stanovisha v derzhavi ta polipshennya groshovogo obigu zavdyaki viklyuchennyu vzayemozalikiv za platezhami do byudzhetu ta znishennyu barterizaciyi gospodarskih zv yazkiv modernizaciya podatkovoyi sistemi stvorennya prijnyatnogo rivnya podatkovih nadhodzhen dlya stvorennya fondiv finansovih resursiv na derzhavnomu j regionalnih rivnyah stvorennya optimalnih umov dlya pidpriyemnickoyi diyalnosti Zv yazok finansiv z inshimi skladovimi ekonomichnoyi sistemiVazhlivimi pidsistemami v kozhnij ekonomichnij sistemi ye finansova pidsistema groshova kreditna pidsistema cin zarobitnoyi plati tosho Nazvani vishe pidsistemi pov yazani z finansovoyu oznakoyu diyalnosti suspilstva yiyi vartisnoyu ocinkoyu yaka zdijsnyuyetsya za dopomogoyu pevnih pokaznikiv Zv yazok mizh pidsistemami ye dvostoronnim voni aktivno vplivayut odna na odnu Finansi vikonuyut svoyu rol za dopomogoyu form i metodiv stvorennya j vikoristannya finansovih resursiv poryad z inshimi ekonomichnimi kategoriyami i peredusim z cinoyu Cina ce groshovij viraz vartosti bud yakogo tovaru tobto cini yak i finansi zdijsnyuyut rozpodil valovogo vnutrishnogo produktu Cini viznachayutsya na osnovi popitu j propoziciyi ale ce pri realizaciyi tovaru Pri formuvanni cini virobnikom vrahovuyutsya vsi vitrati virobnictva j zbutu a takozh pevna suma nakopichen u formi pributku Finansi ta zarobitna plata perebuvayut u postijnij vzayemodiyi Tak derzhava regulyuye zarobitnu platu za dopomogoyu podatkiv stvoryuyuchi zagalnoderzhavni fondi finansovih resursiv Vodnochas derzhava za rahunok centralizovanih fondiv finansovih resursiv stimulyuye rozvitok okremih vidiv diyalnosti nadayuchi subsidiyi subvenciyi ta inshi formi finansovih dotacij Finansi tisno pov yazani z kreditom po suti mayut odnakovu ekonomichnu prirodu Voni virazhayut ruh vartosti valovogo vnutrishnogo produktu Prote kozhna z nih maye svoyu specifiku uchasti v ekonomichnih procesah Pri funkcionuvanni yak finansiv tak i kreditu stvoryuyutsya j vikoristovuyutsya fondi finansovih resursiv Finansi gotuyut peredumovi dlya funkcionuvannya kreditu Buduchi tisno pov yazanimi mizh soboyu finansi j groshi ne mozhut isnuvati odne bez odnogo Tomu chasto vzhivayetsya take viznachennya yak sho maye pevnij sens adzhe ne mozhna dosyagti polipshennya finansovogo stanovisha ne nalagodivshi normalnogo groshovogo obigu v derzhavi U svoyu chergu yaksho derzhava ne zdijsnyuye svoyi vitrati vidpovidno do nayavnih dohodiv to ce rozladit groshovij obig Treba zauvazhiti sho yak na groshovij obig tak i na finansi vplivayut takozh inshi stabilizacijni i destabilizacijni faktori Tak na rozlad finansiv mozhe vplinuti kreditna politika osoblivo nadannya inflyacijnih kreditiv vidsutnist rezervnih fondiv inozemnoyi valyuti Zrostannya cin na produkciyu sho importuyutsya negativne saldo zovnishnoyi torgivli zrostannya sobivartosti produkciyi tosho DzherelaVasilik O D Teoriya finansiv Pidruch dlya stud ekon spec vish zakla div osviti O D Vasilik 4 te vid dop K NIOS 2003 Ekonomichna teoriya Politekonomiya Pidruchnik Za red V D Bazilevicha 3 tye vid pererob i dop K Znannya Pres 2004 615 s Grinova V M Koyuda V O Finansi pidpriyemstv Navch posib 2 ge vid pererob i dop K Znannya Pres 2004 424 s Osnovi teoriyi finansiv u shemah tablicyah ta modelyah navch posib I B Homa V V Turko O M Chubka Nac un t Lviv politehnika Lviv Vid vo Lviv politehniki 2012 243 s il tabl 22 sm Bibliogr s 241 242 30 nazv 300 pr ISBN 978 617 607 298 0 Finansova statistika Navch posib dlya stud spec Finansi vish navch zakl O M Rudnicka O M Chubka Nac un t Lviv politehnika L Lviv politehnika 2004 162 c Finansi pidruch dlya stud vish navch zakl A Ya Kuznyecova ta in za red A Ya Kuznyecovoyi G M Azarenkovoyi Nac bank Ukrayini Un t bank spravi K UBS NBU 2011 407 s il tabl 25 sm Bibliogr s 407 20 nazv 500 pr ISBN 978 966 484 121 1 Moshenskij S Z Bilshe nizh groshi Finansova istoriya lyudstva K Samit kniga 2021 486 s ISBN 978 966 986 287 7 1 PosilannyaKoncepciyi ta teoriyi groshej Bankivska enciklopediya S G Arbuzov Yu V Kolobov Kiyiv Centr naukovih doslidzhen Nacionalnogo banku Ukrayini Znannya 2011 504 s Institucijni zasadi rozvitku bankivskoyi sistemi Ukrayini ISBN 978 966 346 923 2 FINANSI 27 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya v 6 ti t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya 1998 ISBN 966 749 200 1 Finansi Ukrayini 26 chervnya 2018 u Wayback Machine finansovij portal 1 v Ukrayini Teoriya finansiv 2000 18 kvitnya 2018 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z ekonomiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi