Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Текіла (ісп. Tequila) — муніципалітет в центральній частині мексиканського штату Халіско з населенням близько 35 504 тис. мешканців (2000 рік) та його центр, також відомий як Сантьяго-де-Текіла, з населенням 24 024 чоловік. Площа муніципалітету 1364 км², висоти — між 700 і 2900 метрів над рівнем моря. Текіла відома в країні і у світі як батьківщина блакитної агави і головний центр виробництва текіли, популярного сорту мескаля, що отримав свою назву від назви цього міста.
| Текіла Tequila | |||
|---|---|---|---|
 | |||
| |||
| Координати: 20°25′58″ пн. ш. 103°50′12″ зх. д. / 20.43278° пн. ш. 103.83667° зх. д. | |||
| Країна | Мексика | ||
| Штат | Халіско | ||
| Муніципалітет | Текіла | ||
| Засноване | 1540 | ||
| Площа | |||
| - Місто | 1,364,14 км² | ||
| Населення (2005) | |||
| - Місто | 24 024 | ||
| - Агломерація | 33,155 | ||
| Вебсайт: tequilajalisco.gob.mx | |||
 | |||
  Текіла | |||
| Агавовий ландшафт і стародавні заводи Текіли | |
|---|---|
| Agave Landscape and Ancient Industrial Facilities of Tequila | |
| Світова спадщина | |
 Агавові поля біля міста | |
| 20°52′45″ пн. ш. 103°50′08″ зх. д. / 20.87943944447222222° пн. ш. 103.835646666694444207° зх. д. | |
| Країна |  Мексика |
| Тип | Культурний |
| (Критерії) | ii, iv, v, vi |
| Об'єкт № | 1209 |
| Регіон | Латинська Америка і Кариби |
| Зареєстровано: | 2006 (30 сесія) |
| | |
 Текіла у Вікісховищі | |
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується вологим субтропічним кліматом. Найтепліший місяць — червень із середньою температурою 26 °C (78.8 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 18.4 °С (65.1 °F).
| Клімат Текіли | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 34 | 37 | 40 | 40 | 41 | 45 | 36,5 | 37,5 | 35 | 36 | 34 | 34 | 45 |
| Середній максимум, °C | 26,9 | 28,9 | 31,6 | 33,7 | 34,9 | 33,8 | 30,5 | 30,2 | 29,9 | 29,7 | 28,8 | 27,1 | 30,5 |
| Середня температура, °C | 18,4 | 19,7 | 21,8 | 24 | 25,8 | 26 | 24,1 | 23,8 | 23,8 | 22,8 | 20,8 | 18,8 | 22,5 |
| Середній мінімум, °C | 9,9 | 10,5 | 12 | 14,2 | 16,7 | 18,3 | 17,7 | 17,5 | 17,6 | 16 | 12,8 | 10,5 | 14,5 |
| Абсолютний мінімум, °C | 1 | 3 | 4 | 9 | 9 | 9 | 12 | 11 | 11 | 7 | 6 | 1 | 1 |
| Норма опадів, мм | 18 | 6 | 3 | 7 | 27 | 163 | 258 | 228 | 160 | 53 | 10 | 10 | 943 |
| Днів з дощем | 1,6 | 0,8 | 0,5 | 0,8 | 1,8 | 10,3 | 17,1 | 16,3 | 12,1 | 4,1 | 1,1 | 1,1 | 67,6 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
Історія
На місці міста в доіспанській період існували індіанські поселення де проживали племена , отомі, тольтеків, . Ця територія була підкорена іспанський короні конкістадором в 1530 році. Місто Текіла було засноване францисканцями 15 квітня 1530 року. У 1541 році індіанське населення підняло повстання, яке було придушено до кінця року. У 1600 році тут почалося промислове виробництво текіли. На початку 19 століттяа індіанське населення знов підняло повстання на чолі з вождем, що отримав прізвисько Máscara de Oro («Золота маска»), проте і воно було придушено іспанським колоніальним урядом. У листопаді 1810 року під час війни за незалежність владу в місті було захоплено групою повстанців, яких очолював Рафаель Перес. Поселення Текіла отримало статус селища (villa) 27 березня 1824 року, і стало містом 9 січня 1874 року.
Роль напою в культурі міста
Використання серцевини агави, що має тут назву «піньї» (piña, дослівно «ананас») почалося в цьому районі в доісторичні часи, коли пінья готувалася для споживання у їжу. Після прибуття іспанців почалося її використання для отримання алкоголю. Традиційні заводи були здатні виробляти від 500 до 1000 літрів напою на день, чого стало замало з початком активної міжнародної торгівлі напоєм в 1980-х.
Зараз Текіла є головним центром вирощування блакитної агави та виготовлення текіли та мескаля, а побут і культура населення міста пронизані символікою цієї рослини, її культивацією і всім що з нею пов'язане. Через це місто дуже популярне серед туристів, що відвідують поля, перегінні заводи, (Museo Nacinal de Tequila) та подорожують «Текільським експресом», поїздом, що рухається від Гвадалахари до району Текіли. Щороку з 29 листопада по 13 грудня в місті проводиться , що привертає значну кількість туристів з сусідніх регіонів та з-за кордону.
Світова спадщина
Територія площею 346 км², від підніжжя вулкану до долини річки Ріо-Ґранде, в 2006 році була занесена до списку Світової спадщини як "частина великого ландшафту блакитної агави, де ця рослина культивується з 16 століття для вироблення текіли, і понад 2 тис. років для харчування та виробництва одягу. У межах цього ландшафту розташовані численні перегонні заводи, що відображує зростання світового споживання текіли в 20-му столітті.» Об'єкт включає агавові поля, перегонні заводи, таверни, міста Текіла, і та руїни Теучітлану.
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
- Клімат Текіла
- Agave Landscape and Ancient Industrial Facilities of Tequila - UNESCO World Heritage Centre. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 21 грудня 2008.
- Bali, Jaime (February 2008). El paisaje agavero: esencia de la tradición. Guía México Desconocido. 372: 25—33.
| Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (вересень 2020) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tekila znachennya Tekila isp Tequila municipalitet v centralnij chastini meksikanskogo shtatu Halisko z naselennyam blizko 35 504 tis meshkanciv 2000 rik ta jogo centr takozh vidomij yak Santyago de Tekila z naselennyam 24 024 cholovik Plosha municipalitetu 1364 km visoti mizh 700 i 2900 metriv nad rivnem morya Tekila vidoma v krayini i u sviti yak batkivshina blakitnoyi agavi i golovnij centr virobnictva tekili populyarnogo sortu meskalya sho otrimav svoyu nazvu vid nazvi cogo mista Tekila Tequila Budinki v misti TekilaBudinki v misti Tekila Gerb Koordinati 20 25 58 pn sh 103 50 12 zh d 20 43278 pn sh 103 83667 zh d 20 43278 103 83667 KrayinaMeksikaShtatHaliskoMunicipalitetTekila Zasnovane 1540 Plosha Misto 1 364 14 km Naselennya 2005 Misto 24 024 Aglomeraciya 33 155 Vebsajt tequilajalisco gob mx Roztashuvannya municipalitetu na mapi shtatu HaliskoRoztashuvannya municipalitetu na mapi shtatu Halisko TekilaRoztashuvannya mista na mapi Meksiki Agavovij landshaft i starodavni zavodi TekiliAgave Landscape and Ancient Industrial Facilities of Tequila Svitova spadshinaAgavovi polya bilya mista20 52 45 pn sh 103 50 08 zh d 20 87943944447222222 pn sh 103 835646666694444207 zh d 20 87943944447222222 103 835646666694444207Krayina MeksikaTip KulturnijKriteriyi ii iv v viOb yekt 1209Region Latinska Amerika i KaribiZareyestrovano 2006 30 sesiya Tekila u VikishovishiKlimatMisto znahoditsya u zoni kotra harakterizuyetsya vologim subtropichnim klimatom Najteplishij misyac cherven iz serednoyu temperaturoyu 26 C 78 8 F Najholodnishij misyac sichen iz serednoyu temperaturoyu 18 4 S 65 1 F Klimat Tekili Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 34 37 40 40 41 45 36 5 37 5 35 36 34 34 45 Serednij maksimum C 26 9 28 9 31 6 33 7 34 9 33 8 30 5 30 2 29 9 29 7 28 8 27 1 30 5 Serednya temperatura C 18 4 19 7 21 8 24 25 8 26 24 1 23 8 23 8 22 8 20 8 18 8 22 5 Serednij minimum C 9 9 10 5 12 14 2 16 7 18 3 17 7 17 5 17 6 16 12 8 10 5 14 5 Absolyutnij minimum C 1 3 4 9 9 9 12 11 11 7 6 1 1 Norma opadiv mm 18 6 3 7 27 163 258 228 160 53 10 10 943 Dniv z doshem 1 6 0 8 0 5 0 8 1 8 10 3 17 1 16 3 12 1 4 1 1 1 1 1 67 6 Dzherelo WeatherbaseIstoriyaNa misci mista v doispanskij period isnuvali indianski poselennya de prozhivali plemena otomi toltekiv Cya teritoriya bula pidkorena ispanskij koroni konkistadorom v 1530 roci Misto Tekila bulo zasnovane franciskancyami 15 kvitnya 1530 roku U 1541 roci indianske naselennya pidnyalo povstannya yake bulo pridusheno do kincya roku U 1600 roci tut pochalosya promislove virobnictvo tekili Na pochatku 19 stolittyaa indianske naselennya znov pidnyalo povstannya na choli z vozhdem sho otrimav prizvisko Mascara de Oro Zolota maska prote i vono bulo pridusheno ispanskim kolonialnim uryadom U listopadi 1810 roku pid chas vijni za nezalezhnist vladu v misti bulo zahopleno grupoyu povstanciv yakih ocholyuvav Rafael Peres Poselennya Tekila otrimalo status selisha villa 27 bereznya 1824 roku i stalo mistom 9 sichnya 1874 roku Rol napoyu v kulturi mistaMidni peregonni aparati dlya virobnictva tekili zavod San Hose Tekila Vikoristannya sercevini agavi sho maye tut nazvu pinyi pina doslivno ananas pochalosya v comu rajoni v doistorichni chasi koli pinya gotuvalasya dlya spozhivannya u yizhu Pislya pributtya ispanciv pochalosya yiyi vikoristannya dlya otrimannya alkogolyu Tradicijni zavodi buli zdatni viroblyati vid 500 do 1000 litriv napoyu na den chogo stalo zamalo z pochatkom aktivnoyi mizhnarodnoyi torgivli napoyem v 1980 h Zaraz Tekila ye golovnim centrom viroshuvannya blakitnoyi agavi ta vigotovlennya tekili ta meskalya a pobut i kultura naselennya mista pronizani simvolikoyu ciyeyi roslini yiyi kultivaciyeyu i vsim sho z neyu pov yazane Cherez ce misto duzhe populyarne sered turistiv sho vidviduyut polya pereginni zavodi Museo Nacinal de Tequila ta podorozhuyut Tekilskim ekspresom poyizdom sho ruhayetsya vid Gvadalahari do rajonu Tekili Shoroku z 29 listopada po 13 grudnya v misti provoditsya sho privertaye znachnu kilkist turistiv z susidnih regioniv ta z za kordonu Svitova spadshinaTeritoriya plosheyu 346 km vid pidnizhzhya vulkanu do dolini richki Rio Grande v 2006 roci bula zanesena do spisku Svitovoyi spadshini yak chastina velikogo landshaftu blakitnoyi agavi de cya roslina kultivuyetsya z 16 stolittya dlya viroblennya tekili i ponad 2 tis rokiv dlya harchuvannya ta virobnictva odyagu U mezhah cogo landshaftu roztashovani chislenni peregonni zavodi sho vidobrazhuye zrostannya svitovogo spozhivannya tekili v 20 mu stolitti Ob yekt vklyuchaye agavovi polya peregonni zavodi taverni mista Tekila i ta ruyini Teuchitlanu Primitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Klimat Tekila Agave Landscape and Ancient Industrial Facilities of Tequila UNESCO World Heritage Centre Arhiv originalu za 27 chervnya 2013 Procitovano 21 grudnya 2008 Bali Jaime February 2008 El paisaje agavero esencia de la tradicion Guia Mexico Desconocido 372 25 33 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno veresen 2020