Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тегиля й тегеля й тегель найпростіший і найдешевший обладунок XVI століття поширений у східній Європі Перша згадка тегил

Тегиляй

Тегиляй

Тегиля́й, тегеля́й, тегель — найпростіший і найдешевший обладунок XVI століття, поширений у східній Європі. Перша згадка тегиляя в джерелах припадає на листування між Іваном III і королем Польщі Казимиром IV в 1489 році. Був масово поширений в українській козацькій кінноті протягом XVI—XVII ст.

image
Ратники в тегиляях і

Термін

На думку зброєзнавця , назва походить від монгольського хатангу («міцний, як сталь, каптан»). Згідно з Доржи Банзаровим, слово тегиляй походить від монгольського тегель, що означає «шиття, стібання». Причому Банзаров вважав, що «давньоруський тегиляй» — це обладунок, який монголи ще в XIX ст. називали «олбок», тоді як власне терміном «тегиляй» вони стали називати монгольський обладунок хуяг, аналогічний російському куяку. У словнику Даля тегиляй — «каптан зі стоячим коміром і короткими рукавами». У Словарі української мови Б. Д. Грінченка згадується співзвучне слово тягеля́ (род. відм. тягелів), що тлумачиться як «рід верхнього одягу, козацький півкаптан».

Історія

Вважається, що тегиляй походить із монгольського Сходу, під впливом татар закріпився на Русі. Являв собою каптан-обладунок, туго стьобаний на бавовні, шовку або вичісках льону, конопель (клоччі) і вовни, іноді в нього вшивалися металеві пластини та кольчужні кільця. Один з варіантів був довгополим, із довгими розрізами по боках у подолі, пристосованими до їзди верхи, і довгими стьобаними рукавами. Інший варіант являв собою халат з рукавами-лопатями до ліктя, і носився поверх іншого каптана. Згідно з , крій тегиляя був наступним: «Це було плаття з короткими рукавами і з високим стоячим коміром, вживалося воно такими ратниками, які, по бідності, не були в змозі з'явитися на службу в обладунку. Робився тегиляй з сукна, також з інших вовняних або бавовняних матерій, товсто підбивався ватою або прядивом, іноді з додатком панцирних або кольчужних обривків, і був наскрізь простьобаний. У такому вигляді тегиляй був майже настільки ж надійним захистом, як і всякий обладунок. Одягався він у рукави, як каптан; у довжину був нижче колін, а застібався ґудзиками на грудях».

Тегиляї не визнавалися повноцінним обладунком у московському війську, бувши захисним спорядженням другосортним. Згідно з , одним із законодавчих актів, що входив у число реформ Івана Грозного, поміщик зобов'язаний був виставити «тегиляйного» воїна в тому випадку, якщо маєток або вотчина були більше ніж 100, але менше ніж 200 чвертей. Виходячи з інформації з документів про помісну службу, у першу чергу Боярської книги 1555/1556 рр., а також деяких , тегиляі бували трьох видів, виходячи з їхньої товщини, яка впливала на рівень їхніх захисних якостей. На думку О. В. Шиндлера, тегиляї підрозділялися на тегиляї товсті, тегиляї стандартні (звичайні) і тегиляї тонкі. Згідно з документами про помісну службу, тегиляй був другим за поширеністю видом захисту корпусу, після «пансиря». З 2252 воїнів, згаданих у десятнях і Боярській книзі, 315 були в тегиляях. З них 125 воїнів були в тегиляї товстому, 187 в «стандартних» тегиляях і ще троє в тегиляях тонких.

Див. також

Примітки

  1. Илл. 92. Ратники в тегиляях и шапках железны // : в 30 т., в 60 кн / Под ред. . — Т. 1. (рос.)
  2. Славутич Є. В. Військовий костюм в Українській козацькій державі: Уніформологічний словник. — К. : Інститут історії України НАН України, 2012. — P. 48. — .
  3. Банзаров Д.Д. О восточных названиях некоторых старинных русских вооружений // Записки Санкт Петербургского Археологическо–Нумизматического общества. — СПб., 1850.. — № Т. 2.. — С. 354. (рос.)
  4. Тегиляй // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография , 1880—1882. (рос.)
  5. Тягеля // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  6. Висковатов А.В. Историческое описание одежды и вооружения российских войск. — Второе. — СПб., 1899. — 32–33 с.
  7. Смирнов Н.В. Боевые слуги в составе русской поместной конницы в период Ливонской войны // История военного дела: исследования и источники. — 2013. — Специальный выпуск. I. Русская армия в эпоху царя Ивана IV Грозного: материалы научной дискуссии к 455–летию начала Ливонской войны. — Ч. I. Статьи. Вып. II. : Электронный ресурс. — 2013. — С. 304.
  8. Шиндлер О.В. Классификация русских корпусных доспехов XVI века // История военного дела: исследования и источники. — 2014. — Т. V. : Электронный ресурс. — С. 467.
  9. Шиндлер О.В. Классификация русских корпусных доспехов XVI века // История военного дела: исследования и источники. — 2014. — Т. V. : Электронный ресурс. — С. 468.

Джерела

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Tegilya j tegelya j tegel najprostishij i najdeshevshij obladunok XVI stolittya poshirenij u shidnij Yevropi Persha zgadka tegilyaya v dzherelah pripadaye na listuvannya mizh Ivanom III i korolem Polshi Kazimirom IV v 1489 roci Buv masovo poshirenij v ukrayinskij kozackij kinnoti protyagom XVI XVII st Ratniki v tegilyayah iTerminNa dumku zbroyeznavcya nazva pohodit vid mongolskogo hatangu micnij yak stal kaptan Zgidno z Dorzhi Banzarovim slovo tegilyaj pohodit vid mongolskogo tegel sho oznachaye shittya stibannya Prichomu Banzarov vvazhav sho davnoruskij tegilyaj ce obladunok yakij mongoli she v XIX st nazivali olbok todi yak vlasne terminom tegilyaj voni stali nazivati mongolskij obladunok huyag analogichnij rosijskomu kuyaku U slovniku Dalya tegilyaj kaptan zi stoyachim komirom i korotkimi rukavami U Slovari ukrayinskoyi movi B D Grinchenka zgaduyetsya spivzvuchne slovo tyagelya rod vidm tyageliv sho tlumachitsya yak rid verhnogo odyagu kozackij pivkaptan IstoriyaVvazhayetsya sho tegilyaj pohodit iz mongolskogo Shodu pid vplivom tatar zakripivsya na Rusi Yavlyav soboyu kaptan obladunok tugo stobanij na bavovni shovku abo vichiskah lonu konopel klochchi i vovni inodi v nogo vshivalisya metalevi plastini ta kolchuzhni kilcya Odin z variantiv buv dovgopolim iz dovgimi rozrizami po bokah u podoli pristosovanimi do yizdi verhi i dovgimi stobanimi rukavami Inshij variant yavlyav soboyu halat z rukavami lopatyami do liktya i nosivsya poverh inshogo kaptana Zgidno z krij tegilyaya buv nastupnim Ce bulo plattya z korotkimi rukavami i z visokim stoyachim komirom vzhivalosya vono takimi ratnikami yaki po bidnosti ne buli v zmozi z yavitisya na sluzhbu v obladunku Robivsya tegilyaj z sukna takozh z inshih vovnyanih abo bavovnyanih materij tovsto pidbivavsya vatoyu abo pryadivom inodi z dodatkom pancirnih abo kolchuzhnih obrivkiv i buv naskriz prostobanij U takomu viglyadi tegilyaj buv majzhe nastilki zh nadijnim zahistom yak i vsyakij obladunok Odyagavsya vin u rukavi yak kaptan u dovzhinu buv nizhche kolin a zastibavsya gudzikami na grudyah Tegilyayi ne viznavalisya povnocinnim obladunkom u moskovskomu vijsku buvshi zahisnim sporyadzhennyam drugosortnim Zgidno z odnim iz zakonodavchih aktiv sho vhodiv u chislo reform Ivana Groznogo pomishik zobov yazanij buv vistaviti tegilyajnogo voyina v tomu vipadku yaksho mayetok abo votchina buli bilshe nizh 100 ale menshe nizh 200 chvertej Vihodyachi z informaciyi z dokumentiv pro pomisnu sluzhbu u pershu chergu Boyarskoyi knigi 1555 1556 rr a takozh deyakih tegilyai buvali troh vidiv vihodyachi z yihnoyi tovshini yaka vplivala na riven yihnih zahisnih yakostej Na dumku O V Shindlera tegilyayi pidrozdilyalisya na tegilyayi tovsti tegilyayi standartni zvichajni i tegilyayi tonki Zgidno z dokumentami pro pomisnu sluzhbu tegilyaj buv drugim za poshirenistyu vidom zahistu korpusu pislya pansirya Z 2252 voyiniv zgadanih u desyatnyah i Boyarskij knizi 315 buli v tegilyayah Z nih 125 voyiniv buli v tegilyayi tovstomu 187 v standartnih tegilyayah i she troye v tegilyayah tonkih Div takozhTilyagi Shapka bavovnyanaPrimitkiIll 92 Ratniki v tegilyayah i shapkah zhelezny v 30 t v 60 kn Pod red T 1 ros Slavutich Ye V Vijskovij kostyum v Ukrayinskij kozackij derzhavi Uniformologichnij slovnik K Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2012 P 48 ISBN 978 966 02 6622 3 Banzarov D D O vostochnyh nazvaniyah nekotoryh starinnyh russkih vooruzhenij Zapiski Sankt Peterburgskogo Arheologichesko Numizmaticheskogo obshestva SPb 1850 T 2 S 354 ros Tegilyaj Tolkovyj slovar zhivogo velikorusskogo yazyka avt sost V I Dal 2 e izd SPb Tipografiya 1880 1882 ros Tyagelya Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Viskovatov A V Istoricheskoe opisanie odezhdy i vooruzheniya rossijskih vojsk Vtoroe SPb 1899 32 33 s Smirnov N V Boevye slugi v sostave russkoj pomestnoj konnicy v period Livonskoj vojny Istoriya voennogo dela issledovaniya i istochniki 2013 Specialnyj vypusk I Russkaya armiya v epohu carya Ivana IV Groznogo materialy nauchnoj diskussii k 455 letiyu nachala Livonskoj vojny Ch I Stati Vyp II Elektronnyj resurs 2013 S 304 Shindler O V Klassifikaciya russkih korpusnyh dospehov XVI veka Istoriya voennogo dela issledovaniya i istochniki 2014 T V Elektronnyj resurs S 467 Shindler O V Klassifikaciya russkih korpusnyh dospehov XVI veka Istoriya voennogo dela issledovaniya i istochniki 2014 T V Elektronnyj resurs S 468 DzherelaTegilyaj Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref

Дата публікації:
Топ