Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Доржи Банзаров близько 1822 Додо Ічьотуй Селенгинська степова дума Забайкальська область нині Джидинський район Бурятії

Доржи Банзаров

Доржи Банзаров

Доржи Банзаров (близько 1822, Додо-Ічьотуй, Селенгинська степова дума, Забайкальська область, нині Джидинський район Бурятії — 1855, Іркутськ) — перший бурятський вчений, який отримав вищу освіту західного зразка. Відомий низкою важливих  праць.

Доржи Банзаров
Банзарай Доржо
image
Народився 1822[1][2][4]
Додо-Ічьотуй, Забайкальська область, Російська імперія
Помер 1855[1][2][3] або березень 1855[4]
Іркутськ, Російська імперія
Країна image Російська імперія
Діяльність історик
Галузь сходознавство
Alma mater d, d і Імператорський Казанський університет
Вчителі d
Знання мов монгольська
Членство d

Біографія

Походив з . Батько — відставний п'ятидесятник Ашибагатського козачого полку Банзар Борхонов.

У 1833 році закінчив Атамано-Миколаївське училище, до вересня 1835 року навчався в Троїцькосавській , по закінченні якої відправлений на навчання в . 25 січня 1836 року зарахований у перший клас гімназії. У червні 1842 року закінчив Казанську гімназію із золотою медаллю і правом вступити в університет.

У вересні 1842 року вступив у Казанський університет на філософський факультет, що мав східний розряд.

5 червня 1846 року закінчив Казанський університет, де вивчав східні мови: монгольська, калмицька, маньчжурська, санскрит, турецька. Також Банзаров вільно читав німецькою, англійською, французькою та латинською мовами. Був учнем  — одного із засновників наукового монголознавства. Захистив дисертацію на ступінь кандидата татаро-монгольської словесності.

У 1846 році у «Вчених записках Казанського університету» опублікував працю «Чорна віра, або Шаманство у монголів».

У 1847—1849 роках Банзаров вів наукові дослідження в Санкт-Петербурга. Обраний членом-кореспондентом . У 1848 році опублікував роботу «Пайцзе, або металеві дощечки з веліннями монгольських ханів».

У 1848—1850 роках працював у Казані. Навчався документообігу в канцелярії Казанської губернії.

У 1850—1855 роках служив в Іркутську чиновником з особливих доручень при генерал-губернаторі  Миколі Миколайовичу Муравйову-Амурському. У справах відомства жив в Кяхті і Читі. В Верхньоудинську працював по слідчих справах. У цей період Банзаров опублікував працю «Пояснення монгольського напису на пам'ятнику князю Ісунке, племіннику Чингіз-Хана» (1851), присвячену інтерпретації написи на .

У 1851 році обраний членом-кореспондентом Сибірського відділу Імператорського російського географічного товариства. Виконував доручення ІРГО.

Вшанування

У 1947 році ім'ям Доржи Банзарова названий Бурятський педагогічний інститут, нині — Бурятський державний університет.

У 1957 році перед будівлею інституту встановлений пам'ятник роботи скульпторів й .

Іменем Доржи Банзарова названі вулиці в містах: Улан-Уде, Іркутськ, Кяхта і Казань, селі Кирен (районному центрі Тункинського району Республіки Бурятія).

У рік 170-річчя, в 1992 році, з ініціативи голови колгоспу імені XX партз'їзду В. Д. Будаєва встановлений пам'ятний камінь неподалік родового гнізда Доржи Банзарова.

У грудні 2007 року адміністрація Джидинского району заснувала премію імені Доржи Банзарова для особливо обдарованих, талановитих учнів району, які досягли високих результатів у різних сферах діяльності.

24 січня 2008 року постановою уряду Республіки Бурятія ім'я Доржи Банзарова присвоєно Додо-Ічьотуйській середній загальноосвітній школі Джидинського району.

11 червня 2010 року в рамках святкування 75-річчя Джидинского району на місці родової садиби першого бурятського вченого встановлено пам'ятник роботи скульптора Геннадія Васильєва.

Бібліографія

  • Банзаров Д. Собрание сочинений / Отв. ред. Д. Б. Улымжиев; Предисл. В. Ц. Найдакова; РАН. Сиб. отд-ние. Бурят. ин-т обществ. наук. — 2-е изд., доп. — Улан-Удэ: Изд-во БНЦ СО РАН, 1997. — 240 с.; 30 см. — Библиогр.: с. 227—238. — 600 экз.

Література

  • Ким Н. В. Доржи Банзаров. (Биографический очерк). Улан-Удэ, 1992.
  • Санжиев, Буянто Сайнцакович Доржи Банзаров: Изучение научного наследия. К 175-летию со дня рождения. Иркутск-Улан-Удэ, ОНЦ «Сибирь», 1998.
  • Выдающиеся бурятские деятели (17-нач.20в.): Вып. 2. Ч. 1. Улан-Удэ, Изд-во Бурятского гос. ун-та, 2001.
  • Нанзатова Э. П., Дамбаева Ж. Д.-Ж. Из сокровищницы бурятских мыслителей// Учебное пособие. Бурятский государственный университет. Улан-Удэ, 2003

Художня література

  • . Доржи, сын Банзара. Серия: Библиотека сибирского романа. Новосибирское книжное издательство, 1961 г. 424 стр. Тираж: 75000 экз.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #119478730 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Faceted Application of Subject Terminology
    d:Track:Q3294867d:Track:Q846596
  3. NUKAT — 2002.
    d:Track:Q11789729
  4. Историческая энциклопедия Сибири / под ред. В. А. Ламин — Новосибирск: 2009. —
    d:Track:Q4253570d:Track:Q883d:Track:Q113559915
  5. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
    d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570

Джерела

  • Банзаров, Дорджи // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  • Банзаров Доржи // Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.
  • Банзаров Д. Энциклопедия Забайкалья. Архів оригіналу за 4 квітня 2012. Процитовано 21 серпня 2009.
  • Никита Бичурин и Доржи Базаров. Бичуриана. Архів оригіналу за 24 березня 2012. Процитовано 22 серпня 2009.
  • Аркадий Зарубин. Установлен памятник первому бурятскому ученому//Информ Полис онлайн, 15 июня 2010
  • Биография Д. [ 13 грудня 2017 у Wayback Machine.] Банзарова на сайте Иркипедия [ 13 грудня 2017 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Dorzhi Banzarov blizko 1822 Dodo Ichotuj Selenginska stepova duma Zabajkalska oblast nini Dzhidinskij rajon Buryatiyi 1855 Irkutsk pershij buryatskij vchenij yakij otrimav vishu osvitu zahidnogo zrazka Vidomij nizkoyu vazhlivih prac Dorzhi BanzarovBanzaraj DorzhoNarodivsya 1822 1 2 4 Dodo Ichotuj Zabajkalska oblast Rosijska imperiyaPomer 1855 1 2 3 abo berezen 1855 4 Irkutsk Rosijska imperiyaKrayina Rosijska imperiyaDiyalnist istorikGaluz shodoznavstvoAlma mater d d i Imperatorskij Kazanskij universitetVchiteli dZnannya mov mongolskaChlenstvo d Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPohodiv z Batko vidstavnij p yatidesyatnik Ashibagatskogo kozachogo polku Banzar Borhonov U 1833 roci zakinchiv Atamano Mikolayivske uchilishe do veresnya 1835 roku navchavsya v Troyickosavskij po zakinchenni yakoyi vidpravlenij na navchannya v 25 sichnya 1836 roku zarahovanij u pershij klas gimnaziyi U chervni 1842 roku zakinchiv Kazansku gimnaziyu iz zolotoyu medallyu i pravom vstupiti v universitet U veresni 1842 roku vstupiv u Kazanskij universitet na filosofskij fakultet sho mav shidnij rozryad 5 chervnya 1846 roku zakinchiv Kazanskij universitet de vivchav shidni movi mongolska kalmicka manchzhurska sanskrit turecka Takozh Banzarov vilno chitav nimeckoyu anglijskoyu francuzkoyu ta latinskoyu movami Buv uchnem odnogo iz zasnovnikiv naukovogo mongoloznavstva Zahistiv disertaciyu na stupin kandidata tataro mongolskoyi slovesnosti U 1846 roci u Vchenih zapiskah Kazanskogo universitetu opublikuvav pracyu Chorna vira abo Shamanstvo u mongoliv U 1847 1849 rokah Banzarov viv naukovi doslidzhennya v Sankt Peterburga Obranij chlenom korespondentom U 1848 roci opublikuvav robotu Pajcze abo metalevi doshechki z velinnyami mongolskih haniv U 1848 1850 rokah pracyuvav u Kazani Navchavsya dokumentoobigu v kancelyariyi Kazanskoyi guberniyi U 1850 1855 rokah sluzhiv v Irkutsku chinovnikom z osoblivih doruchen pri general gubernatori Mikoli Mikolajovichu Muravjovu Amurskomu U spravah vidomstva zhiv v Kyahti i Chiti V Verhnoudinsku pracyuvav po slidchih spravah U cej period Banzarov opublikuvav pracyu Poyasnennya mongolskogo napisu na pam yatniku knyazyu Isunke pleminniku Chingiz Hana 1851 prisvyachenu interpretaciyi napisi na U 1851 roci obranij chlenom korespondentom Sibirskogo viddilu Imperatorskogo rosijskogo geografichnogo tovaristva Vikonuvav doruchennya IRGO VshanuvannyaU 1947 roci im yam Dorzhi Banzarova nazvanij Buryatskij pedagogichnij institut nini Buryatskij derzhavnij universitet U 1957 roci pered budivleyu institutu vstanovlenij pam yatnik roboti skulptoriv j Imenem Dorzhi Banzarova nazvani vulici v mistah Ulan Ude Irkutsk Kyahta i Kazan seli Kiren rajonnomu centri Tunkinskogo rajonu Respubliki Buryatiya U rik 170 richchya v 1992 roci z iniciativi golovi kolgospu imeni XX partz yizdu V D Budayeva vstanovlenij pam yatnij kamin nepodalik rodovogo gnizda Dorzhi Banzarova U grudni 2007 roku administraciya Dzhidinskogo rajonu zasnuvala premiyu imeni Dorzhi Banzarova dlya osoblivo obdarovanih talanovitih uchniv rajonu yaki dosyagli visokih rezultativ u riznih sferah diyalnosti 24 sichnya 2008 roku postanovoyu uryadu Respubliki Buryatiya im ya Dorzhi Banzarova prisvoyeno Dodo Ichotujskij serednij zagalnoosvitnij shkoli Dzhidinskogo rajonu 11 chervnya 2010 roku v ramkah svyatkuvannya 75 richchya Dzhidinskogo rajonu na misci rodovoyi sadibi pershogo buryatskogo vchenogo vstanovleno pam yatnik roboti skulptora Gennadiya Vasilyeva BibliografiyaBanzarov D Sobranie sochinenij Otv red D B Ulymzhiev Predisl V C Najdakova RAN Sib otd nie Buryat in t obshestv nauk 2 e izd dop Ulan Ude Izd vo BNC SO RAN 1997 240 s 30 sm Bibliogr s 227 238 600 ekz LiteraturaKim N V Dorzhi Banzarov Biograficheskij ocherk Ulan Ude 1992 Sanzhiev Buyanto Sajncakovich Dorzhi Banzarov Izuchenie nauchnogo naslediya K 175 letiyu so dnya rozhdeniya Irkutsk Ulan Ude ONC Sibir 1998 Vydayushiesya buryatskie deyateli 17 nach 20v Vyp 2 Ch 1 Ulan Ude Izd vo Buryatskogo gos un ta 2001 ISBN 5852132659 Nanzatova E P Dambaeva Zh D Zh Iz sokrovishnicy buryatskih myslitelej Uchebnoe posobie Buryatskij gosudarstvennyj universitet Ulan Ude 2003 Hudozhnya literatura Dorzhi syn Banzara Seriya Biblioteka sibirskogo romana Novosibirskoe knizhnoe izdatelstvo 1961 g 424 str Tirazh 75000 ekz PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 119478730 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Faceted Application of Subject Terminology d Track Q3294867d Track Q846596 NUKAT 2002 d Track Q11789729 Istoricheskaya enciklopediya Sibiri pod red V A Lamin Novosibirsk 2009 ISBN 5 8402 0230 4 d Track Q4253570d Track Q883d Track Q113559915 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570DzherelaBanzarov Dordzhi Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Banzarov Dorzhi Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 Banzarov D Enciklopediya Zabajkalya Arhiv originalu za 4 kvitnya 2012 Procitovano 21 serpnya 2009 Nikita Bichurin i Dorzhi Bazarov Bichuriana Arhiv originalu za 24 bereznya 2012 Procitovano 22 serpnya 2009 Arkadij Zarubin Ustanovlen pamyatnik pervomu buryatskomu uchenomu Inform Polis onlajn 15 iyunya 2010 Biografiya D 13 grudnya 2017 u Wayback Machine Banzarova na sajte Irkipediya 13 grudnya 2017 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ