Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Театр «Дайлес» (латис. Dailes teātris) — професійний латвійський театр, заснований 1920 року у Ризі. Після 1940 року (з перервою на час війни) до кінця 1980-х років театр був художнім, у 1954 році театру було присвоєно ім'я Райніса, у 1966 році — звання академічного.
| Театр «Дайлес» латис. Dailes teātris | ||||
|---|---|---|---|---|
| 56°57′34″ пн. ш. 24°07′34″ сх. д. / 56.95969531397608421° пн. ш. 24.12630540267756629° сх. д.Координати: 56°57′34″ пн. ш. 24°07′34″ сх. д. / 56.95969531397608421° пн. ш. 24.12630540267756629° сх. д. | ||||
| Країна |  Латвія | |||
| Місто | Рига (Відземське передмістя) | |||
| Місце | Рига | |||
| Адреса | Бвірібс єла, 75, м. Рига, LV-1001 | |||
| Тип | d | |||
| Статус |  Пам'ятка культури | |||
| Засновник | Едуардс Смільґіс | |||
| Відкрито | 19 листопада 1920 | |||
| Колишні назви | Державний академічний художній театр Латвійської РСР імені Райніса | |||
| Керівництво | Дж. Дж. Джилинджер (головний режисер) | |||
| dailesteatris.lv | ||||
| Ідентифікатори і посилання | ||||
| | ||||
 Театр «Дайлес» у Вікісховищі | ||||
Історія театру
Першою поставленою п'єсою була трагедія Райніса «Індуліс і Арія» (латис. «Indulis un Ārija»). Засновник театру і до 1965 головний режисер — Смільґіс Едуардс. Починаючи з 1929 року, в репертуарі театру крім постановок класичної і сучасної драматургії з'явилися також і музичні спектаклі.
З 1963 року художнє керівництво театру перейшло до Петеріс Петерсону. У 1971 році театр очолив Арнолдс Лініньш. З 1987 року керівництво театру перейшло до Карлісу Аушкапу. З 16 вересня 2002 року художнім керівником театру «Дайлес» стає Михайло Груздєв, з травня 2010 року колишній сценограф театру Мартіньш Вілкарсіс. У 2011 році головним режисером був призначений Дж. Дж. Джілінджер.
Будівля театру
Нова будівля театру (автори проекту архітектори М. Станя і Т. Іевіня) будувалося десять років з 1966 по 1976. В урочистій обстановці відкриття відбулося 30 листопада 1977 року.
У роботі брали участь архітектори І. Якобсонс, Х. Кандерс, М. Станя, інженер-конструктор А. Бріедіс, скульптори О. Фелдберг та І. Муравскіс. Автори інтер'єру архітектори М. Станя та А. Вецсіліс, дизайнер А. Раматс, художник А. Вілбергс. На останній стадії до роботи підключилися латвійські архітектори В. Савіско та І. Акола, а також фахівці з Москви і Ленінграда.
Головні режисери та художні керівники театру
Трупа театру
Актори:
- Абеле Алма;
- Адерніекс Карліс;
- Аузіньш Іварс;
- Балдоне Аустра;
- Барткевич Юріс;
- Берзіньш Андріс;
- Брамберг Елвіра;
- Брике Індра;
- Ваздіка Ілзе;
- Ваздікс Херманіс;
- Валдмане Луція;
- Валдманіс Карліс;
- Валтерс Евалдс;
- Варпіня Віта;
- Гайделіс Дайніс;
- Ґаудіньш Петеріс;
- Гравеліс Гінтс;
- Дзелзітіс Лауріс;
- Дзерве Айя;
- Дімітерс Артурс;
- Дреге Олга;
- Жагарс Юріс;
- Жвігуле Лілія;
- Калдовска Еіженія;
- Калниньш Юріс;
- Калниня Резія;
- Кестеріс Гіртс;
- Клетніеце Милда;
- Кузуле Ілзе;
- Лайв Ірма;
- Ласмане Вілма;
- Лейманн Елвіра;
- Лівмане Аквеліна;
- Лиепиньш Валдіс;
- Лиепиньш Петеріс;
- Мартінсон Мірдза;
- Мікельсонс Альбертс;
- Неварауска Христина;
- Озоліня Беніта;
- Озоліня Ліліта;
- Пабрікс Карліс;
- Паукштелло Яніс;
- Плявніеце Іева;
- Пупуре Лідія;
- Решетінс Інтарс;
- Робежніекс Артіс;
- Рубуле Сарма;
- Сіліньш Айварс;
- Сіліньш Алдис;
- Скрастіньш Артурс;
- Скуінь Лігіта;
- Смільгис Едуардс;
- Субатніекс Лауріс;
- Ферда Еріка;
- Філіпсонс Артурс;
- Фрінбергс Юріс;
- Ермале Есмералда;
- Янаус Марина.
Обрані постанови
- 1928 — «Швейк» Ярослава Гашека;
- 1933 — «Йосип та його брати» Райніса;
- 1941 — «Одруження Белугіна» Олександра Островського та Миколи Соловйова;
- 1942 — «Часи землемірів» Рейніс і Матіса Каудзіт;
- 1944 — «Змова Фієско в Генуї» Фрідріха Шиллера;
- 1946 — «Багато галасу з нічого» Вільяма Шекспіра;
- 1947 — «Вогонь та ніч» Райніса;
- 1948 — «Приборкання приборкувачів» Джона Флетчера;
- 1949 — «Анна Кареніна» Л. М. Толстого;
- 1950 — «Індуліс і Арія» Райніса;
- 1951 — «Три сестри» А. П. Чехова;
- 1952 — «Маскрад» М. Ю. Лермонтова;
- 1955 — «Літо молодшого брата» Ґунарса Пріеде;
- 1956 — «Хоча і осінь» Ґунарса Пріеде;
- 1958 — «Дівчина Нормунд» Ґунарса Пріеде;
- 1958 — «Так починався день» Я. Лусіс;
- 1958 — «Сага про Єсту Берлінга» Сельми Лагерлефи;
- 1958 — «Добра людина із Сичуані» Бертольта Брехта;
- 1959 — «Юстина» Гелли Вуолійокі;
- 1959 — «Позитивний образ» Ґунарса Пріеде;
- 1960 — «Перший бал Вікі» Ґунарса Пріеде;
- 1960 — «Війна і мир» за романом-епопеї Л. Н. Толстого;
- 1961 — «Каса маре» Іона Друце;
- 1961 — «Лісова загадка» Ліліани Хеллман;
- 1962 — «Ілля Муромець» Райніса;
- 1963 — «Три маленькі сестрички» Е. Ансона;
- 1964 — «Топольок мій у червоній косинці» за повістю Чингіза Айтматова;
- 1965 — «По дорозі кита» Ґунарса Пріеде;
- 1965 — «Вогонь і ніч» Райніса;
- 1966 — «Дикунка» Жана Ануя;
- 1967 — «Мотоцикл» драматична постановка Петеріса Петерсона за творами Іманта Зієдоніса;
- 1969 — «Ідіот» за Ф. М. Достоєвського;
- 1970 — «Індрани» Рудольфа Блауманіса;
- 1970 — «Стіна» за поемою Я. Марцинкевича;
- 1971 — «Трохи про жінку» Едварда Радзинського;
- 1973 — «Ніч ігуани» Теннессі Вільямса;
- 1974 — «Останній бар'єр» інсценування розповіді Андрія Дріп;
- 1976 — «Протокол одного засідання» Олександра Гельмана;
- 1977 — «Приходь на сходи грати» Ґунарса Пріеде;
- 1980 — «Ясенева алея» Б. Сауліша;
- 1981 — «Хліб Ніскавуорі» Хелли Вуолійокі;
- 1991 — «Летісія і милашки» П. Шефера;
- 1993 — «Миш'як і старовинні мережива» Дж. Кессельрінга;
- 1994 — «Сталеві магнолії» Роберта Харлінг;
- 1995 — «Монолог Ісабель, яка дивиться на дощ в Макондо» Габріеля Гарсія Маркеса;
- 1997 — «Фіолетовий махровий рушник» Гунара Прієде;
- 1997 — «Фредді» Робера Тома;
- 1998 — «Вій, вітерець!» Райніса;
- 1999 — «Образ майстра» Пера Енквіста.
Примітки
- Latvijas Vēstnesis — Latvijas Vēstnesis, 1993.
- . Архів оригіналу за 14 серпня 2019. Процитовано 26 липня 2019.
- Teātris un kino biogrāfijās: enciklopēdija / sast. un galv. red. Māra Niedra; māksl. Aleksandrs Busse. — Rīga: Preses nams, 1999. — (Latvija un latvieši). — 1.sēj. A-J. — 1999. — 462 lpp.: il. — . (латис.)
Література
- Художественный театр // Рига: Энциклопедия = Enciklopēdija «Rīga» / Гл. ред. П. П. Еран. — Рига : Главная редакция энциклопедий, 1989. — С. 762—764. — 60000 прим. — . (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teatr Dajles latis Dailes teatris profesijnij latvijskij teatr zasnovanij 1920 roku u Rizi Pislya 1940 roku z perervoyu na chas vijni do kincya 1980 h rokiv teatr buv hudozhnim u 1954 roci teatru bulo prisvoyeno im ya Rajnisa u 1966 roci zvannya akademichnogo Teatr Dajles latis Dailes teatris 56 57 34 pn sh 24 07 34 sh d 56 95969531397608421 pn sh 24 12630540267756629 sh d 56 95969531397608421 24 12630540267756629 Koordinati 56 57 34 pn sh 24 07 34 sh d 56 95969531397608421 pn sh 24 12630540267756629 sh d 56 95969531397608421 24 12630540267756629 Krayina LatviyaMisto Riga Vidzemske peredmistya Misce RigaAdresa Bviribs yela 75 m Riga LV 1001Tip dStatus Pam yatka kulturiZasnovnik Eduards SmilgisVidkrito 19 listopada 1920Kolishni nazvi Derzhavnij akademichnij hudozhnij teatr Latvijskoyi RSR imeni RajnisaKerivnictvo Dzh Dzh Dzhilindzher golovnij rezhiser dailesteatris lvIdentifikatori i posilannya Teatr Dajles u VikishovishiIstoriya teatruPershoyu postavlenoyu p yesoyu bula tragediya Rajnisa Indulis i Ariya latis Indulis un Arija Zasnovnik teatru i do 1965 golovnij rezhiser Smilgis Eduards Pochinayuchi z 1929 roku v repertuari teatru krim postanovok klasichnoyi i suchasnoyi dramaturgiyi z yavilisya takozh i muzichni spektakli Z 1963 roku hudozhnye kerivnictvo teatru perejshlo do Peteris Petersonu U 1971 roci teatr ocholiv Arnolds Lininsh Z 1987 roku kerivnictvo teatru perejshlo do Karlisu Aushkapu Z 16 veresnya 2002 roku hudozhnim kerivnikom teatru Dajles staye Mihajlo Gruzdyev z travnya 2010 roku kolishnij scenograf teatru Martinsh Vilkarsis U 2011 roci golovnim rezhiserom buv priznachenij Dzh Dzh Dzhilindzher Budivlya teatruNova budivlya teatru avtori proektu arhitektori M Stanya i T Ievinya buduvalosya desyat rokiv z 1966 po 1976 V urochistij obstanovci vidkrittya vidbulosya 30 listopada 1977 roku U roboti brali uchast arhitektori I Yakobsons H Kanders M Stanya inzhener konstruktor A Briedis skulptori O Feldberg ta I Muravskis Avtori inter yeru arhitektori M Stanya ta A Vecsilis dizajner A Ramats hudozhnik A Vilbergs Na ostannij stadiyi do roboti pidklyuchilisya latvijski arhitektori V Savisko ta I Akola a takozh fahivci z Moskvi i Leningrada Golovni rezhiseri ta hudozhni kerivniki teatruEduard Smilgis 1920 1964 Peteris Petersons 1964 1969 Arnold Lininsh 1971 1987 Karlis Aushkaps 1987 2002 Mihajlo Gruzdyev 2002 2009 Martinsh Vilkarsis 2010 2011 Dzh Dzh Dzhilindzher z 2011 Trupa teatruAktori Abele Alma Adernieks Karlis Auzinsh Ivars Baldone Austra Bartkevich Yuris Berzinsh Andris Bramberg Elvira Brike Indra Vazdika Ilze Vazdiks Hermanis Valdmane Luciya Valdmanis Karlis Valters Evalds Varpinya Vita Gajdelis Dajnis Gaudinsh Peteris Gravelis Gints Dzelzitis Lauris Dzerve Ajya Dimiters Arturs Drege Olga Zhagars Yuris Zhvigule Liliya Kaldovska Eizheniya Kalninsh Yuris Kalninya Reziya Kesteris Girts Kletniece Milda Kuzule Ilze Lajv Irma Lasmane Vilma Lejmann Elvira Livmane Akvelina Liepinsh Valdis Liepinsh Peteris Martinson Mirdza Mikelsons Alberts Nevarauska Hristina Ozolinya Benita Ozolinya Lilita Pabriks Karlis Paukshtello Yanis Plyavniece Ieva Pupure Lidiya Reshetins Intars Robezhnieks Artis Rubule Sarma Silinsh Ajvars Silinsh Aldis Skrastinsh Arturs Skuin Ligita Smilgis Eduards Subatnieks Lauris Ferda Erika Filipsons Arturs Frinbergs Yuris Ermale Esmeralda Yanaus Marina Obrani postanovi1928 Shvejk Yaroslava Gasheka 1933 Josip ta jogo brati Rajnisa 1941 Odruzhennya Belugina Oleksandra Ostrovskogo ta Mikoli Solovjova 1942 Chasi zemlemiriv Rejnis i Matisa Kaudzit 1944 Zmova Fiyesko v Genuyi Fridriha Shillera 1946 Bagato galasu z nichogo Vilyama Shekspira 1947 Vogon ta nich Rajnisa 1948 Priborkannya priborkuvachiv Dzhona Fletchera 1949 Anna Karenina L M Tolstogo 1950 Indulis i Ariya Rajnisa 1951 Tri sestri A P Chehova 1952 Maskrad M Yu Lermontova 1955 Lito molodshogo brata Gunarsa Priede 1956 Hocha i osin Gunarsa Priede 1958 Divchina Normund Gunarsa Priede 1958 Tak pochinavsya den Ya Lusis 1958 Saga pro Yestu Berlinga Selmi Lagerlefi 1958 Dobra lyudina iz Sichuani Bertolta Brehta 1959 Yustina Gelli Vuolijoki 1959 Pozitivnij obraz Gunarsa Priede 1960 Pershij bal Viki Gunarsa Priede 1960 Vijna i mir za romanom epopeyi L N Tolstogo 1961 Kasa mare Iona Druce 1961 Lisova zagadka Liliani Hellman 1962 Illya Muromec Rajnisa 1963 Tri malenki sestrichki E Ansona 1964 Topolok mij u chervonij kosinci za povistyu Chingiza Ajtmatova 1965 Po dorozi kita Gunarsa Priede 1965 Vogon i nich Rajnisa 1966 Dikunka Zhana Anuya 1967 Motocikl dramatichna postanovka Peterisa Petersona za tvorami Imanta Ziyedonisa 1969 Idiot za F M Dostoyevskogo 1970 Indrani Rudolfa Blaumanisa 1970 Stina za poemoyu Ya Marcinkevicha 1971 Trohi pro zhinku Edvarda Radzinskogo 1973 Nich iguani Tennessi Vilyamsa 1974 Ostannij bar yer inscenuvannya rozpovidi Andriya Drip 1976 Protokol odnogo zasidannya Oleksandra Gelmana 1977 Prihod na shodi grati Gunarsa Priede 1980 Yaseneva aleya B Saulisha 1981 Hlib Niskavuori Helli Vuolijoki 1991 Letisiya i milashki P Shefera 1993 Mish yak i starovinni merezhiva Dzh Kesselringa 1994 Stalevi magnoliyi Roberta Harling 1995 Monolog Isabel yaka divitsya na dosh v Makondo Gabrielya Garsiya Markesa 1997 Fioletovij mahrovij rushnik Gunara Priyede 1997 Freddi Robera Toma 1998 Vij viterec Rajnisa 1999 Obraz majstra Pera Enkvista PrimitkiLatvijas Vestnesis Latvijas Vestnesis 1993 d Track Q6497517d Track Q27056014 Arhiv originalu za 14 serpnya 2019 Procitovano 26 lipnya 2019 Teatris un kino biografijas enciklopedija sast un galv red Mara Niedra maksl Aleksandrs Busse Riga Preses nams 1999 Latvija un latviesi 1 sej A J 1999 462 lpp il ISBN 9984 00 331 0 latis LiteraturaHudozhestvennyj teatr Riga Enciklopediya Enciklopedija Riga Gl red P P Eran Riga Glavnaya redakciya enciklopedij 1989 S 762 764 60000 prim ISBN 5 89960 002 0 ros