«Са́га про Є́сту Бе́рлінга» (швед. «Gösta Berlings saga») — дебютний роман шведської письменниці Сельми Лагерлеф, виданий у 1891 році. Написаний у жанрі романтизму з використанням фольклорного матеріалу, іноді його жанр визначають як магічний реалізм. Разом із казкою «Чудесна мандрівка Нільса Гольгерсона з дикими гусьми» та романом належить до найвідоміших творів авторки, відзначений схвальними відгуками багатьох критиків.
Автор | Сельма Лагерлеф |
---|---|
Назва мовою оригіналу | Gösta Berlings saga |
Країна | Швеція |
Мова | шведська |
Жанр | романтизм |
Місце | Стокгольм |
Укр. видавництво | «Дніпро» |
Видавництво | журнал «Ідун» |
Видано | 1891 |
Видано українською | 1971 |
Перекладач(і) | Ольга Сенюк |
Тип носія | на папері |
Сторінок | 328 |
Тираж | 65 000 |
Наступний твір | Невидимі зв'язки |
Історія
Дитинство письменниці пройшло у мальовничому Вермланді, що славився багатою фольклорною спадщиною. Малою Сельма Лагерлеф була прикута до ліжка, а тому часто слухала місцеві перекази з вуст бабусі та інших родичів. Ці спогади вона зберегла на все життя, саме вони і лягли в основу її першого твору.
В автобіографічній новелі «Сага про сагу» письменниця згадувала, що задум написати роман у неї з'явився після прослуховування лекції з історії літератури. Повертаючись додому, вона подумала: «Той світ, серед якого ти жила у Вермланді, такий само своєрідний, як світ чи . Якщо ти тільки знатимеш, як до цього взятися, то знайдеш у ньому не гірший матеріал, з якого багато що можна зробити». Протягом наступних 10 років вона наполегливо експериментувала з формою твору, відшукуючи власний літературний стиль. Серед пробних варіантів «Саги про Єсту Берлінга» були драматургічний і віршований, однак остаточний виявився прозовим. 1890 року стокгольмський журнал «Ідун» оголосив конкурс на кращий твір певного розміру. Після вагань Сельма Лагерлеф все ж таки відіслала до редакції кілька глав роману. Її роботу зустріли прихильно й опублікували. Окремою книгою «Сага про Єсту Берлінга» вийшла через рік.
Сюжет
Єста Берлінг — позбавлений сану за пияцтво лютеранський священик, жебрак і волоцюга. Одної зимної ночі він вирішує накласти на себе руки, але в шинку потрапляє на очі Маргарет Сельсінг, більш знаній як «майориха з Екебю». Та зізнається, що набула лихої вдачі через примусовий шлюб з нелюбим майором. Згодом вона зрадила чоловікові з коханим, а також вигнала власну матір, що приїхала після поголосу про дочку. Зневажена мати прокляла Маргарет. Майориха пропонує Єсті приєднатися до «кавалерів» у її будинку — бешкетуватих ледацюг, що живуть задарма коштом господині. Вражений її життєвою історією, Берлінг погоджується.
На Святий Вечір веселий і схильний до витівок Єста розігрує перед кавалерами сцену з чортом, під личиною якого ховається місцевий лиходій Сінтрам. Той хизується, що підписав з майорихою угоду, за якою жінка отримала сім рудень, а навзаєм повинна дарувати чортові кожного року по одній кавалерській душі. П'яні авантюристи вірять у цю маячню і, щоб «врятувати» власні душі, підписують з Сінтрамом нову угоду: вони віддають чорту на один рік душу господині, протягом цього терміну розпоряджатимуться її власністю і, якщо не зроблять за весь час нічого доброго і корисного, то наступного року нечистий позбудеться влади і над ними, і над жінкою.
Під час різдвяного бенкету майор раптово дізнається про зраду дружини і виганяє її з дому, а щоб розтринькати її багатство, передає управління маєтком в руки кавалерів. Майориха наостанок віщує лихо усім присутнім на бенкеті. Від цієї миті з усіма учасниками починають відбуватися бурхливі пригоди, причому в більшості з них найактивнішу участь бере Єста. В колишнього священика встигають закохатися три жінки і кожна в свій спосіб жертвує заради нього власним майбутнім. Попри трагічні звороти в їхніх долях, кожна жертва Берлінга, водночас, стає кращою, набуває людяності, усвідомлює свої помилки.
Остання з жертв Єсти, графиня Елісабет Дона, за нещасливим збігом обставин підпадає під підозру у подружній зраді. Хоча вона кохала Берлінга лише подумки, однак під тиском сумління зізнається чоловікові, це зрештою примушує її рятуватися втечею з власного замку. Вона народжує дитину в селянській хаті, але побоюючись за життя кволого немовляти, вирішує якнайшвидше його охрестити. Однак до цього часу її чоловік вже встиг визнати шлюб недійсним. Елісабет звертається по допомогу до Єсти. Той неохоче погоджується, вінчається з графинею, щоб дати малюкові своє прізвище. Дитина невдовзі помирає.
Наближається кінець року. За цей час кавалери накоїли багато лиха, занедбавши маєток і приналежні йому рудні. Один з їхніх жартів, натхненником якого був Сінтрам, розсварив доброго капітана Ленарта з дружиною. На ярмарку капітан трагічно гине. Кавалери, усвідомивши свою провину перед ленартовою сім'єю, вирішують виправити усе скоєне зло. Сінтрам же спокушає Єсту здійснити самогубство. Берлінга знаходять заблукалого в лісі, дружина докоряє йому такою безвідповідальністю, після чого Єста разом з кавалерами починає робити добрі справи. Майориха, випросивши у матері прощення, повертається до рідної домівки важко хвора. Побачивши, що її край розбудований, а селяни хвалять кавалерів та, особливо, Єсту, вона хоче подарувати їм Екебю. Однак висуває умову — Берлінг повинен відпустити графиню, яка не пасує йому як дружина. Єста з Елісабет відмовляються від багатства на користь життя у бідності, але в любові.
Критика
Характерною особливістю роману «Сага про Єсту Берлінга» є добре виражена головна сюжетна лінія. Постать Єсти домінує над іншими героями і сполучає собою різні частини твору. Водночас, від цієї головної лінії відгалужуються численні бічні. Кожна з них не стільки розвинута, скільки нагадує окрему коротку, але закінчену притчу. Письменниця не приховує повчальної суті цих історій, але не перетворює їх на дидактичні вказівки. У творі реалістичні сцени з життя простих людей органічно поєднано з міфологічними сюжетами, узятими з язичницької та християнської спадщини шведів, так, що читачеві доводиться самостійно визначати, чи відбувались зазначені події насправді. Дуже виразно зображено усіх героїв. Сполучення позитивних і негативних рис їхніх характерів настільки плутане, що зрештою читач доходить висновку, що в кожному є щось добре і корисне, що неможливо відділити добро від зла і що, можливо, одне повинне існувати заради іншого. Численні посилання до мотивів смерті, туги, нещасливої долі, додають роману трагічної глибини, але не перетворюють його на песимістичний. «Сага про Єсту Берлінга» побачила світ в той час, коли в західноєвропейській літературі запанував натуралізм. Попри моду зображати життя яким воно є у найповсякденіших дрібницях, Сельма Лагерлеф дотрималась консервативного романтизму. Як наслідок, її твір яскраво зображає життя тогочасних шведів і при цьому зберігає поетичність, легку «казковість», а часом і тонкий гумор.
У шведській критиці тривалий час точилися суперечки про те, хто був прототипом Єсти Берлінга. За найпоширенішою думкою, цей образ збірний, дехто вбачає в ньому схожість із сучасниками письменниці, її батьком (він був пияком), її знайомими. Сама ж Сельма Лагерлеф у «Сазі про сагу» писала, що цей образ постав у її уяві після розмови з батьком, під час якої він розповів їй про друга своєї юності — домашнього учителя, улюбленця всього Вермланду, що мав хист співака, музики, поета й оратора (у романі всіма цими рисами обдарований головний герой).
Першим на публікацію роману відгукнувся данський критик Георг Брандес, видавши захоплену рецензію. Пізніше багато інших критиків майже одностайно відзначали надзвичайну оригінальність і в манері письма, і побудові сюжету «Саги про Єсту Берлінга». В стислий термін після виходу першого видання роман був перекладений десятьма мовами, пізніше — усіма найпоширенішими. Українською він вперше вийшов тільки 1971 року у видавництві художньої літератури «Дніпро», згодом перевиданий у 2015 році. Переклад (єдиний) здійснила Ольга Сенюк.
«Сагу про Єсту Берлінга» неодноразово інсценізували в театрі, на основі роману знято одинадцять фільмів, причому однією з найвідоміших екранізацій став шведський німий фільм «Сага про Єсту Берлінга» (1924). Показово, що Елісабет Дона в ньому зіграла тоді ще невідома Грета Гарбо. 1925 року сюжет роману Ріккардо Дзандонаї перетворив на оперу . 1986 року на шведському телебаченні побачив світ шестисерійний серіал за мотивами «Саги…». У 2004 році в Швеції створено однойменну групу Gösta Berlings Saga, яка грає прогресивний рок.
Джерела
- Сельма Лагерлеф Сага про Єсту Берлінга. — К.: «Дніпро», 1971. — 328 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sa ga pro Ye stu Be rlinga shved Gosta Berlings saga debyutnij roman shvedskoyi pismennici Selmi Lagerlef vidanij u 1891 roci Napisanij u zhanri romantizmu z vikoristannyam folklornogo materialu inodi jogo zhanr viznachayut yak magichnij realizm Razom iz kazkoyu Chudesna mandrivka Nilsa Golgersona z dikimi gusmi ta romanom nalezhit do najvidomishih tvoriv avtorki vidznachenij shvalnimi vidgukami bagatoh kritikiv Saga pro Yestu Berlinga AvtorSelma LagerlefNazva movoyu originaluGosta Berlings sagaKrayinaShveciyaMovashvedskaZhanrromantizmMisceStokgolmUkr vidavnictvo Dnipro Vidavnictvozhurnal Idun Vidano1891Vidano ukrayinskoyu1971Perekladach i Olga SenyukTip nosiyana paperiStorinok328Tirazh65 000Nastupnij tvirNevidimi zv yazkiIstoriyaDitinstvo pismennici projshlo u malovnichomu Vermlandi sho slavivsya bagatoyu folklornoyu spadshinoyu Maloyu Selma Lagerlef bula prikuta do lizhka a tomu chasto sluhala miscevi perekazi z vust babusi ta inshih rodichiv Ci spogadi vona zberegla na vse zhittya same voni i lyagli v osnovu yiyi pershogo tvoru V avtobiografichnij noveli Saga pro sagu pismennicya zgaduvala sho zadum napisati roman u neyi z yavivsya pislya prosluhovuvannya lekciyi z istoriyi literaturi Povertayuchis dodomu vona podumala Toj svit sered yakogo ti zhila u Vermlandi takij samo svoyeridnij yak svit chi Yaksho ti tilki znatimesh yak do cogo vzyatisya to znajdesh u nomu ne girshij material z yakogo bagato sho mozhna zrobiti Protyagom nastupnih 10 rokiv vona napoleglivo eksperimentuvala z formoyu tvoru vidshukuyuchi vlasnij literaturnij stil Sered probnih variantiv Sagi pro Yestu Berlinga buli dramaturgichnij i virshovanij odnak ostatochnij viyavivsya prozovim 1890 roku stokgolmskij zhurnal Idun ogolosiv konkurs na krashij tvir pevnogo rozmiru Pislya vagan Selma Lagerlef vse zh taki vidislala do redakciyi kilka glav romanu Yiyi robotu zustrili prihilno j opublikuvali Okremoyu knigoyu Saga pro Yestu Berlinga vijshla cherez rik SyuzhetYesta Berling pozbavlenij sanu za piyactvo lyuteranskij svyashenik zhebrak i volocyuga Odnoyi zimnoyi nochi vin virishuye naklasti na sebe ruki ale v shinku potraplyaye na ochi Margaret Selsing bilsh znanij yak majoriha z Ekebyu Ta ziznayetsya sho nabula lihoyi vdachi cherez primusovij shlyub z nelyubim majorom Zgodom vona zradila cholovikovi z kohanim a takozh vignala vlasnu matir sho priyihala pislya pogolosu pro dochku Znevazhena mati proklyala Margaret Majoriha proponuye Yesti priyednatisya do kavaleriv u yiyi budinku beshketuvatih ledacyug sho zhivut zadarma koshtom gospodini Vrazhenij yiyi zhittyevoyu istoriyeyu Berling pogodzhuyetsya Na Svyatij Vechir veselij i shilnij do vitivok Yesta rozigruye pered kavalerami scenu z chortom pid lichinoyu yakogo hovayetsya miscevij lihodij Sintram Toj hizuyetsya sho pidpisav z majorihoyu ugodu za yakoyu zhinka otrimala sim ruden a navzayem povinna daruvati chortovi kozhnogo roku po odnij kavalerskij dushi P yani avantyuristi viryat u cyu mayachnyu i shob vryatuvati vlasni dushi pidpisuyut z Sintramom novu ugodu voni viddayut chortu na odin rik dushu gospodini protyagom cogo terminu rozporyadzhatimutsya yiyi vlasnistyu i yaksho ne zroblyat za ves chas nichogo dobrogo i korisnogo to nastupnogo roku nechistij pozbudetsya vladi i nad nimi i nad zhinkoyu Pid chas rizdvyanogo benketu major raptovo diznayetsya pro zradu druzhini i viganyaye yiyi z domu a shob roztrinkati yiyi bagatstvo peredaye upravlinnya mayetkom v ruki kavaleriv Majoriha naostanok vishuye liho usim prisutnim na benketi Vid ciyeyi miti z usima uchasnikami pochinayut vidbuvatisya burhlivi prigodi prichomu v bilshosti z nih najaktivnishu uchast bere Yesta V kolishnogo svyashenika vstigayut zakohatisya tri zhinki i kozhna v svij sposib zhertvuye zaradi nogo vlasnim majbutnim Popri tragichni zvoroti v yihnih dolyah kozhna zhertva Berlinga vodnochas staye krashoyu nabuvaye lyudyanosti usvidomlyuye svoyi pomilki Ostannya z zhertv Yesti grafinya Elisabet Dona za neshaslivim zbigom obstavin pidpadaye pid pidozru u podruzhnij zradi Hocha vona kohala Berlinga lishe podumki odnak pid tiskom sumlinnya ziznayetsya cholovikovi ce zreshtoyu primushuye yiyi ryatuvatisya vtecheyu z vlasnogo zamku Vona narodzhuye ditinu v selyanskij hati ale poboyuyuchis za zhittya kvologo nemovlyati virishuye yaknajshvidshe jogo ohrestiti Odnak do cogo chasu yiyi cholovik vzhe vstig viznati shlyub nedijsnim Elisabet zvertayetsya po dopomogu do Yesti Toj neohoche pogodzhuyetsya vinchayetsya z grafineyu shob dati malyukovi svoye prizvishe Ditina nevdovzi pomiraye Nablizhayetsya kinec roku Za cej chas kavaleri nakoyili bagato liha zanedbavshi mayetok i prinalezhni jomu rudni Odin z yihnih zhartiv nathnennikom yakogo buv Sintram rozsvariv dobrogo kapitana Lenarta z druzhinoyu Na yarmarku kapitan tragichno gine Kavaleri usvidomivshi svoyu provinu pered lenartovoyu sim yeyu virishuyut vipraviti use skoyene zlo Sintram zhe spokushaye Yestu zdijsniti samogubstvo Berlinga znahodyat zablukalogo v lisi druzhina dokoryaye jomu takoyu bezvidpovidalnistyu pislya chogo Yesta razom z kavalerami pochinaye robiti dobri spravi Majoriha viprosivshi u materi proshennya povertayetsya do ridnoyi domivki vazhko hvora Pobachivshi sho yiyi kraj rozbudovanij a selyani hvalyat kavaleriv ta osoblivo Yestu vona hoche podaruvati yim Ekebyu Odnak visuvaye umovu Berling povinen vidpustiti grafinyu yaka ne pasuye jomu yak druzhina Yesta z Elisabet vidmovlyayutsya vid bagatstva na korist zhittya u bidnosti ale v lyubovi KritikaHarakternoyu osoblivistyu romanu Saga pro Yestu Berlinga ye dobre virazhena golovna syuzhetna liniya Postat Yesti dominuye nad inshimi geroyami i spoluchaye soboyu rizni chastini tvoru Vodnochas vid ciyeyi golovnoyi liniyi vidgaluzhuyutsya chislenni bichni Kozhna z nih ne stilki rozvinuta skilki nagaduye okremu korotku ale zakinchenu pritchu Pismennicya ne prihovuye povchalnoyi suti cih istorij ale ne peretvoryuye yih na didaktichni vkazivki U tvori realistichni sceni z zhittya prostih lyudej organichno poyednano z mifologichnimi syuzhetami uzyatimi z yazichnickoyi ta hristiyanskoyi spadshini shvediv tak sho chitachevi dovoditsya samostijno viznachati chi vidbuvalis zaznacheni podiyi naspravdi Duzhe virazno zobrazheno usih geroyiv Spoluchennya pozitivnih i negativnih ris yihnih harakteriv nastilki plutane sho zreshtoyu chitach dohodit visnovku sho v kozhnomu ye shos dobre i korisne sho nemozhlivo viddiliti dobro vid zla i sho mozhlivo odne povinne isnuvati zaradi inshogo Chislenni posilannya do motiviv smerti tugi neshaslivoyi doli dodayut romanu tragichnoyi glibini ale ne peretvoryuyut jogo na pesimistichnij Saga pro Yestu Berlinga pobachila svit v toj chas koli v zahidnoyevropejskij literaturi zapanuvav naturalizm Popri modu zobrazhati zhittya yakim vono ye u najpovsyakdenishih dribnicyah Selma Lagerlef dotrimalas konservativnogo romantizmu Yak naslidok yiyi tvir yaskravo zobrazhaye zhittya togochasnih shvediv i pri comu zberigaye poetichnist legku kazkovist a chasom i tonkij gumor U shvedskij kritici trivalij chas tochilisya superechki pro te hto buv prototipom Yesti Berlinga Za najposhirenishoyu dumkoyu cej obraz zbirnij dehto vbachaye v nomu shozhist iz suchasnikami pismennici yiyi batkom vin buv piyakom yiyi znajomimi Sama zh Selma Lagerlef u Sazi pro sagu pisala sho cej obraz postav u yiyi uyavi pislya rozmovi z batkom pid chas yakoyi vin rozpoviv yij pro druga svoyeyi yunosti domashnogo uchitelya ulyublencya vsogo Vermlandu sho mav hist spivaka muziki poeta j oratora u romani vsima cimi risami obdarovanij golovnij geroj i Greta Garbo u filmi Saga pro Yestu Berlinga Pershim na publikaciyu romanu vidguknuvsya danskij kritik Georg Brandes vidavshi zahoplenu recenziyu Piznishe bagato inshih kritikiv majzhe odnostajno vidznachali nadzvichajnu originalnist i v maneri pisma i pobudovi syuzhetu Sagi pro Yestu Berlinga V stislij termin pislya vihodu pershogo vidannya roman buv perekladenij desyatma movami piznishe usima najposhirenishimi Ukrayinskoyu vin vpershe vijshov tilki 1971 roku u vidavnictvi hudozhnoyi literaturi Dnipro zgodom perevidanij u 2015 roci Pereklad yedinij zdijsnila Olga Senyuk Sagu pro Yestu Berlinga neodnorazovo inscenizuvali v teatri na osnovi romanu znyato odinadcyat filmiv prichomu odniyeyu z najvidomishih ekranizacij stav shvedskij nimij film Saga pro Yestu Berlinga 1924 Pokazovo sho Elisabet Dona v nomu zigrala todi she nevidoma Greta Garbo 1925 roku syuzhet romanu Rikkardo Dzandonayi peretvoriv na operu 1986 roku na shvedskomu telebachenni pobachiv svit shestiserijnij serial za motivami Sagi U 2004 roci v Shveciyi stvoreno odnojmennu grupu Gosta Berlings Saga yaka graye progresivnij rok DzherelaSelma Lagerlef Saga pro Yestu Berlinga K Dnipro 1971 328 s