Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до Вікіпедії. (січень 2017) |
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (лютий 2017) |
Тарнору́да — село в Україні, у Волочиській міській територіальній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 856 осіб.
село Тарноруда | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Хмельницький район |
Громада | Волочиська міська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1404 |
Населення | 856 |
Площа | 1,52 км² |
Густота населення | 437,5 осіб/км² |
Поштовий індекс | 31245 |
Телефонний код | +380 3845 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°24′49″ пн. ш. 26°14′13″ сх. д. / 49.41361° пн. ш. 26.23694° сх. д.Координати: 49°24′49″ пн. ш. 26°14′13″ сх. д. / 49.41361° пн. ш. 26.23694° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 290 м |
Водойми | р. Збруч, р. Бованець, р. Тарнорудка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 31200, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., м. Волочиськ, вул. Незалежності, 88 |
Карта | |
Тарноруда | |
Тарноруда | |
Мапа | |
Тарноруда у Вікісховищі |
Перша згадка про Тарноруду датується XVI ст., коли вона належала магнатам з роду Одровонжів, які володіли нею понад 300 років, потім село переходило від одного шляхтича до іншого.
Географія
Розташоване на Подільському плато між Авратинською височиною і Товтровим кряжем, за 16 км на південь від залізничної станції Волочиськ.
Магдебурзьке право
Магдебурське право надане за сприяння Одровонжів у 1583 році. Скоріш за все Зофія Одровонж була ініціатором адже сусіднє село Липівка було її родовим, але аж через 3 роки після смерті Тарноруда отримала Магдебургію та право на 4 великих Ярмарки на рік . Тарноруда залишалась містом до 20 років ХХ століття. В період СРСР з Тарноруди було масово вивезено населення в Казахстан у село Озерне неподалік від Астани, велику кількість жителів що залишилися, розстріляно та репресовано.
Назва
Саме слово Тарноруда та назва походить від «терно» і «руда» («малою руткою» називали долину частину села, яке потім з'єдналось з терном).
Походження назви сучасної Тарноруди
Тарноруда не завжди була Тарнорудою, до 17 століття вона називалась Роматинці (), і з'являється під сучасною назвою Тарноруда у 18 столітті. Стара назва згадується в королівській енциклопедії як Роматинці — місто вище Сатанова на лівому березі річки Себровець (сучасний Збруч). Основною версією походження назви є розмінне місце де відбувалась торгівля і розмін товару та краму. Ще за Коріатовичів у Тарноруді велась активна торгівля на шляху з Кам'янця-Подільського до Кракова. За деякими припущеннями назва Роматинці — це скорочена назва від мусульманського слова «дорога» або ж «Рамадан», за іншою версією це топонім поширених назв таких сіл у Підволочиському районі, як Романове та Романівка.
Можливо легенда, про поле роману пояснить походження старої назви. Одного разу подорожували два брати верхом, і на дорозі їм зустрівся старець який сидів біля білого поля роману. Старий дідусь покликав їх до себе, і в них зав'язалася цікава розмова, в ході якої старий сивобородий старець каже: «Тут, на місці цього поля роману, має постати величний білий храм, де люди, котрі будуть молитись і приходити, будуть спасенні і почують на собі божу милість та благодать».
А ось сучасна назва Тарноруда ставить багато питань навколо свого походження. Існує декілька версій.
За однією з них говориться, що назва походить від двох складових Терен та Рутка: два села, які об'єднались і в результаті утворилась Тарноруда, можливо вона хибна, адже сучасна рутка була забудована після 2 світової війни а до того там було поле. Тим паче що на всіх старих картах Тарноруда — це на правому березі поселення, а на лівому — це Юридика.
Існує інша досить цікава версія, пов'язана з ведичним терміном «Тара», що означає Зірка. Корінь подібного значення слів — таких, як Тарнополь (сучасний Тернопіль) мали більш просте і прагматичне значення — можливо, від назви магнатів — таких, як Тарнавські, що досить довго жили і правили в Теребовлі. Також не можна відкидати і релігійне походження адже тарноруда це одне з місць паломництв і назва мусульманського слова Рамадан була змінена на символ християнства та віри, як тернова корона Ісуса Христа що мало показати страждання спасителя. В принципі походження багатьох версій лише доводить, що історія Тарноруди є дуже цікава і вона потребує все більшого та глибшого вивчення та аналізу.
Символіка
Затверджена 18 липня 2023р. рiшенням №19-29/2023 XXIX сесії міської ради VIII скликання. Автори - М.І.Заколодний, Л.В.Семенюк, А.В.Майхер, Ф.Ф.Камінський, К.М.Богатов, В.М.Напиткін.
Герб
В срібному щиті червона троянда з п'ятьма пелюстками, золотою серединкою і зеленими листками. Лазурова хвиляста база тричі перетята срібними хвилястими нитяними балками. Щит вписаний в декоративний картуш і увінчаний червоною мурованою короною. Унизу картуша напис "ТАРНОРУДА".
Троянда – символ життя. Хвилясті балки – символ Збруча і багатих водних ресурсів. Червона корона вказує на те, що Тарноруда мала статус містечка.
Прапор
Квадратне полотнище поділене горизонтально хвилясто поперемінно на білі і сині смуги у співвідношенні 13:1:1:1:1:1:2. В центрі верхньої смуги червона троянда з п'ятьма пелюстками, жовтою серединкою і зеленими листками.
Історія та перша писемна згадка
3 березня 1404 р. в Кракові король Ягайло надав краківському підстолію, що був першим польським подільським старостою Королівства Польського, Пйотру Шафранцю Сатанів з селами, що до нього відносилися, а саме: Яблонів, Стрийова, Постоловці й Барчовка. По смерті великого князя Вітовта 8 серпня 1431 р. Ягайло знов передав до польських рук ті маєтки — дав їх Пйотру Одровонжу, за його заслуги у війні проти великого князя Свидригайла. Це надання було підтверджено потім королем Владиславом III в 1436 р. и 1440 р. особливою грамотою. Комплект цих міст і сіл, повторяються в цих королівських грамотах з деякими відмінами і в самому складі сіл, і в їх назвах. Скажемо, що то за поселення. До Сатанова місто над Збручем, в 60 км від Кам'янця на Північ при раховане Яблонів, Стрийова, Постоловці і Барчовка. Два останні села з зміненою трохи назвою містяться недалеко коло Сатанова, Постоловці — це с. Постолівка над Збручем, вище Сатанова на 15 км, коло м. Тарноруди; Барчовка — це с. Борщівка. Тому правильно вважати дату святкування дня села саме 8 серпня по першій писемній згадці.
Юридичний стан — це були кріпаки, які працювали на поміщицьких землях. Економічне і політичне становище селян Тарноруди, поневолених польською шляхтою, було дуже важким. Внаслідок аграрної реформи Сигізмунда II Августа 1557 року частина селян була збезземелена, а решта відтиснута на гірші ґрунти був прискорений перехід від продуктової і грошової ренти до тяжкої форми — відробіткової. Феодали зменшили селянські наділи, а частину селян зовсім позбавили їх. Село часто зазнавало набігів татар, За місцевою легендою, село було спалено через одну дівчину, яка не хотіла покорятися татарові, могила дівчини-красуні ще зберігалася до наших днів на подвір'ї однієї оселі села. В 1569 р. Тарноруда потрапляла під панування польських панів до Кременецького повіту Волинського воєводства. У 1586 р. була майже спалена польськими жовнірами. У другій половині XVII століття польська шляхта посилила експлуатацію місцевих селян. Повинність відробітку збільшилась до 3-4 днів на тиждень, заборонялися православні релігійні обряди, нав'язувався католицизм.
Це призвело до активної участі населення у визвольній війні 1648—1654 рр. — національно-визвольній війні українського народу проти Польщі. У вересні 1648 р. війська Богдана Хмельницького звільнили село — після розгрому польських військ під Пильцями. Але у подальшому село залишилось під володінням польських шляхтичів.
Тарноруда займала значну територію по обох берегах річки Збруча. Правобережна частина села 1772 р. відійшла до Австрії, Лівобережна 1793 р. — до Росії. Поступово село розрослося. Феодал переселяв сюди селян з інших місць, 1802 р. він мав 1487 кріпаків, щотижня тут відбувалися базари, раз на рік ярмарки. Тарноруда стала містечком. Дві великі пожежі 1840—1853 рр. завдали йому значної шкоди. На 1845 рік у поміщика Мальчиського було 1860 десятин землі, у селян 927 десятин. На той час у поміщицькому маєтку налічувалось 229 селянських господарств, з них 25 тяглих і 136 напівтяглих або (піших), які не мали робочої худоби, 9 городників. Тяглі і напівтяглі господарства відбували панщину по три дні на тиждень влітку, по 2 дні, 44 кріпацькі господарства платили поміщицькі податки. В 40-х роках XIX ст. Тарноруда стала одним з осередків розвитку дрібного шкіряного виробництва Подільської губернії. Тут збудували шкіряний завод, де працювало кілька робітників, знаряддя праці і технологія виробництва були примітивними. У 1845 р. підприємництво давало вже свою продукцію.
З введенням 1847—1848 рр. інвентарних правил дещо обмежувалася свавіля поміщиків, за селянами закріплювалось надільна земля. Але докорінно у становищі селян мало що змінилося. Земля, як і раніше залишалася власністю поміщиків, селяни й надалі перебували у кріпосницькій неволі. І після 1849 р. жителі с. Тарноруди відбували по 104 дні панщини на рік, крім того — по 12 згінних (літніх) днів, по 12 днів на будівних роботах, по 2 дні на вивезення дров, по 2 дні на вивезенні гною і т. д. Після реформи 1856 року 227 селянських дворів одержали 73 десятин садибної і 1057 десятин польової землі, за яку було встановлено щорічний викуп — 3978 крб.
З 1 вересня 1863 р. викупні платежі було знижено. У Тарноруді вони зменшились на садибну землю на 20 %, на польову на 25 %. Викупні платежі лягали важким тягарем на плечі селян. Тільки за 2 з лишком роки вони склали суму 7,5 тис. крб., крім викупних платежів на селян накладалися численні податки. У скарзі направленій Проскурівському мировому з'їзді в травні 1866 року селянину Тарноруди наводили довгий списик податків і повинностей, які вони змушені були платити. Усе життя селяни Тарноруди пореформеного періоду просякнуте боротьбою за землю. Ті, хто вірив у справедливість царських законів, писали скарги на самоуправство поміщика, який будь-якого приводу намагався заборонити селянам користуватися землями спільного користування, вимагав плати або відробітку, але ці скарги не допомагали.
На початку XX ст. поміщиці Мордвиновій належало 912 десятин землі, в той час як на 350 селянських господарств припадало 1273 десятин землі. Землеробство в той час було основним заняттям жителів Тарноруди, лише дехто з них займався шиттям та ткацтвом.
Селяни, які в своїх убогих клаптиках не могли вибитися із споконвічних злиднів змушені були наймитуватися у поміщика, одержуючи мізерну плату. За день виснаженої праці на буряковій плантації поміщиця Мордвинова платила 20 копійок, взимку плата за роботу не перевищувала 10 коп. за день. Тяжке життя, безправ'я породжували невдоволення існуючим ладом. Навесні 1902 р. селяни Тарноруди стали самоуправно випасати худобу на толоці і поміщицьким слугам відповідали погрозами. Перелякана поміщиця звернулася до властей. Кілька разів повітовий справник та ін. чиновники приїжджали у село. Селяни стояли на своєму і заявляли, що і далі випасатимуть худобу. Мировий посередник у телеграмі до подільського губернатора просив прислати козаків у Тарноруду щоб зламати опір селян. Власті жорстоко розправилися з учасниками «аграрних безпорядків». До судової відповідальності було притягнуто до різних строків ув'язнення. Поміщиця розорала толоку і позбавила селян випасу. У 1870 р. в Тарноруді відкрилася парафіяльна школа. Школа містилася у невеличкій селянській хатині, яку придбала громада на зібрані гроші. У 1897 р. відкрито школу для дівчат, а 1908 р.- міністерське однокласне училище. В цей час діють костел, який побудовано ще у 1355 році і церква. В 1913 році в селі було поштове і телеграфне відділення, кілька приватних крамниць: аптекарських товарів, швейних машин, шкіряних виробів, мануфактурна і бакалійна.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Волочиської міської громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Волочиського району, увійшло до складу новоутвореного Хмельницького району.
Голодомор в Тарноруді
За даними різних джерел в селі в 1932—1933 роках загинуло близько 10 чоловік. На сьогодні встановлено імена 6. Мартиролог укладений на підставі поіменних списків жертв Голодомору 1932—1933 років, складених Тарнорудською сільською радою. Поіменні списки зберігаються в Державному архіві Хмельницької області.
Пам'ятки
Тарнорудський костел
Існує наступна легенда. Якось випало тут полювати Андрію з Ріпни, і коли він вибрався крізь терен на вершину пагорба, раптом побачив образ Ісуса Сумного. До того в нього боліло довгий час серце, але після того, як узяв він образ у свої руки, раптом пройшов біль, і серце більше в нього не боліло. Схвильований знахідкою мисливець відніс ікону до себе додому, але образ дивним чином повернувся в гори над Збручем. Історія повторюється кілька разів. Опісля того розказав про цей інцидент місцевому парафіяльному священику. Священик попросив показати те місце, де чоловік знайшов образ, і порадив йому побудувати тут каплицю.
Два безіменні брати в 1355—1365 рр. зводять тут перший костел, ще дерев'яний. Донька Яна Костки та Софії Одровонж одружилася з Адамом Єронімом Сенявським (1576—1616), її приданим були Меджибіж, Сатанів, Тарноруда а також Зіньків із навколишніми селами. На місці дерев'яного костелу Катерина Сенявська зводить муровану святиню в 1643 р. (саме цим роком датують появу римо-католицької парафії в Тарноруді). Храм освятив Кам'янецький єпископ Стефан Рупневський (він же свого часу, перед переїздом до Луцька, освятив костели в Червоногороді, Товстому, Старій Синяві, Проскурові). До того, як в Тарноруді збудувати костел, Катерина Сенявська відзначилась у Сатанові, коли у 1641 році піднесла містечко до статуту міста та, зі згоди польського короля, надала поселенню магдебурзьке право. У 1754 р. костел було перебудовано в пізнобароковому стилі Ізабеллою Чорторийською (уроджена Ельжбета Гелена Анна Чорторийська, 21.05.1733, за ін. відомостями — 1736) — меценатка і колекціонер творів мистецтва епохи рококо.
Дочка Олександра Августа Чорторийського, руського воєводи, представника українсько—польського роду князів Чорторийських, дружина великого коронного маршала Станіслава Любомирського (від 9 червня 1753), прабабця Альфреда Потоцького, намісника Галичини. Володіла 14 містами і 366 селами, значна частина яких була розташована на українських землях Поділля та Галичини, одна з найвідоміших жінок Речі Посполитої у XVIII ст. Брала активну участь у політичних іграх свого часу, поклала наріжний камінь під будівництво Народного театру у Варшаві. Ізабелла Чорторийська, а також маршал Станіслав Любомирський в Тарноруді зводять ще один костел церкву[]. Костел оточували старі дерева, і хоч яким велетенським не був костел та його двір, він не вміщав всіх коней та возів під час прощ до чудотворного образу. Стіни храму до 1,5 м завтовшки, склепіння були вкриті рослинними орнаментами. Сім вівтарів храму були багато оздоблені. Чудотворний образ (69,5х54 см, олійна фарба на полотні) знаходився за трьома заслонами в головному вівтарі. В 1773 році образ «вдягнули» в срібні шати з золоченою короною. З досліджень польських реставраторів відомо, що на початку XVIII століття ікона пережила пожежу, перемальовувалася, а потім зберігалася в занадто вологому приміщенні. Скоріше за все, всі ці негаразди з образом відбувалися під час гонінь на католиків і Барської конфедерації. В 1802 р. склепіння храму потріскалося після землетрусу 14 серпня. Мури, які видно на старих зображеннях храму, охороняли цвинтар, що лежав навколо костелу (на жаль цей цвинтар не зберігся). Є непогане зображення костелу, замальоване відомим білоруським мандрівником Наполеоном Ордою у 1734 році ще до перебудови в пізно бароковому стилі. До костелу було велике паломництво, як ми бачимо на фотографії, кількість людей є досить велика. Фото датується 1899 роком. На початку ХХ ст. (до 1909) ксьондзом в Тарноруді був , який організував при храмі хор і оркестр, закупивши весь потрібний комплект інструментів. Славився суворістю до пияків, любив розганяти загулявших за північ веселунів у місцевій корчмі. Його наступника Броніслава Роговського в часи громадянської війни охороняли від біди місцеві озброєні парубки. На фото 1918 року з польського архіву видно, що кількість паломників дуже збільшилась, люди шукали надії та порятунку у Бога. Після того, як прийшли радянські комісари, все змінилось. Ікону в 1920 році вивозить до Тернополя, і чудотворний образ спинився у своїх мандрах аж у польському містечку Зельонка Паслецька.
За описами архівів совіти пограбували костел:
- «Из храма в местечке Тарноруда было конфисковано 16 килограммов золота и серебра так называемых квот. В этом приходе находился чудотворный образ Иисуса Милосердного. Люди, которые с верой молились возле этого образа, в чудесный способ исцелялись от неизлечимых болезней. Благодарные за исцеление верующие люди складывали в дары свои благодарности кольца, цепочки, изготовленные из разных драгоценных металлов разные части человеческого тела и так далее».
Ось і зрозуміло, що собою уособлював костел і чудотворний образ Ісуса Христа в ті буремні часи. До Тарнорудської парафії належали наступні населені пункти теперішніх Тернопільської та Хмельницької областей. З тернопільської сторони належали Фащівка, Кокошинці, Мала Лука, Рожиськ, Турівка та інші, хмельницької — Канівка, Постолівка, Зайчики, Бубнівка, Соломна, Гречана, Липівка, Сербинів, Ріпна, Юридика, Вигнанка (Тарнорудська) (зараз входить до складу Тарноруди).
У 1934 році костел було зачинено, в приміщенні влаштували клуб і танцювальну залу, а ще певний час тримали збіжжя. Підземелля з криптами було засипано. 5 серпня 1935 року було знищено костельний вівтар і порубано лавки і дерев'яні скульптури — щоб не заважали танцювати. Костельну бібліотеку спалили. В храмі влаштовано склад міндобрив. Але хоч і служив костел радянській владі вірою і правдою, слідкували за ним погано: з даху здерли бляху, добрива заливали дощі, пізніше обвалилися старі склепіння. У 1990-ті роки костел повернули віруючим. Як бачимо на фото, стан костелу був жалюгідний, але паломники, що приходили до костелу для молитов, не забули про нього. Багато з тих віруючих повиїжджали, хто в США, Канаду і Польщу, і ті, що жили в Україні, організували за активним сприянням Владислава Ванаґса на жертовні кошти реконструкцію. Відремонтували кришу, стіни, словом відродили костел, вдихнули йому нове життя. Існує питання про включення, вірніше відсутність, костелу в списку об'єктів охорони пам'яток архітектури у Волочиському районі, 13 об'єктів готується до подання в Державний реєстр нерухомих пам'яток, до речі, кошти на який не виділені навіть на виготовлення паспортів встановленої форми. ЗМІ повідомили, що зараз не мироточить чудесами, як вона робила це в свій час у Тарноруді.. Чудотворна Ікона Ісуса Тарнорудського може стати тим маленьким, але дуже потрібним і важливим стимулом, що дасть надію до відродження після майже 80-ти років гніту та придушення і боротьби проти віруючих. На карті України може відновитись паломницький центр, такий як Почаїв і Зарваниця. І не тільки для римо-католиків, а й для всіх християн, хто потребує допомоги, хто не забув, що таке Віра і Любов до Бога.
Церкви Костели
- Санктуарій Божої Матері Святого Скапулярію (Римокатолицька)
- Костел Св. Станіслава (Парафія св. Миколая УГКЦ)
- Свято Вознесенська церква (Православна МП)
- Церква св. Миколая (некрополь)
- Костел-каплиця Матері Божої з гори Кармель (некрополь)
Маєтки і садиби
- Замок Палац Мордвінова Чорторийських, теперішня школа
- Садиба Мархоцького
- Садиба Бергнарда Халперна
Придорожні хрести
- На Фащівку Богородиця
- На Рожиськ Фігура — Богороця з Ісусом
- Завалля Ісус розп'ятий
- Чумацький хрест — Піскурівка
- Ісус (некрополь)
- Ян Непомуцький 1805 (для пробощ Тарноруди)
- Хрест Богородиці Семистрільниці (1865 року Войцехові Возняку)
Митниці застави
- Австрійська митниця
- Російська застава
- Польська стражніца
Кургани, природні
- Курган на горі Курган та Сатанівській горі
- Білий Водоспад (Кирничики)
- Дерева (Липова алея Антонія Анджейовського)
- Джерела (З під білого каменю)
- Турецька криниця (Піскурівка)
- Тарнорудська Вікнина з синьою водою (Шлюзи ГЕС)
Руїни, інше
- Підземелля Західна Тарноруда
- Бреухаус Тарнорудський бровар
- Місток до Винокурні
- Тарнорудська ГЕС
- Шлюзи ГЕС
- Тарнорудське водосховище
- Вали фільварок Фронтквських (Римське поселення)
Некрополі
- Головний християнський, православний і католицький (ХМ)
- Єврейський старий (ХМ)
- Католицький (ТЕ)
- Єврейський новий (ТЕ)
- Турецький (ХМ)
Культура, освіта
- Будинок Культури 1934 року
- Тарнорудська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
- Дитячий садок «Малятко»
- При Санктуарію літні табори
Відомі люди
Уродженці
- Чикрій Аркадій Олексійович — український учений у галузі математичної теорії оптимального керування та теорії динамічних ігор, доктор фізико-математичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії наук України (1997).
- Сцибор-Мархоцький Ігнацій — (Мархоцький Єжі Ігнацій, Редукс-Мархоцький, пол. Ignacy Ścibor Marchocki; 1755—1827) — поміщик, ініціатор господарських, суспільних і релігійних реформ у своїх володіннях відомих під назвою «Миньковецька держава», видавець.
- Бернард Халперн ([fr]) — біолог та імунолог Герой Франції.
- Юрій Горліс-Горський — український військовий і громадський діяч, старшина Армії УНР, письменник.
- — священик.
- — генеральний директор ТзОВ "Завод газового обладнання «Альфа Газпромкомплект». Член Національної спілки журналістів України. Заслужений працівник промисловості України.
- — лікар директор клінік в республіці Польща м. Ксежин Козле та м. Пруднік
Перебували
- Чацький Тадеуш — польський освітній діяч, перебував тут у вересні 1812 року
- Антоній Мальчевський — письменник.
- Антоній Анджейовський — науковець біолог .
- Вацлав (Венцеслав) Северин «Емір» Жевуський гербу Кривда.
- Август Олександр Чарторийський — князь, польський військовий та державний діяч XVIII століття руського походження.
- Княгиня Констанція Малгожата Любомирська була польською художницею-шляхетницею. Вона була художницею-аматоркою, і деякі її малюнки збереглися.
- Петро́ Гаври́лович Дяче́нко — український військовий діяч, командир Чорних Запорожців, 2-ї дивізії УНА, протипанцерної бригади «Вільна Україна».
Світлини
- Костел Божої матері Святого Скапулярія 1355 року.
- Костел всередині.
- Палац маєток роду Мордвинових.
- Кутова вежа в палаці.
- Костел св. Станіслава, 1765—1816.
- Статуя Яна Непомука при храмі св.Станіслава 1805 рік.
- Тарнорудський Костел Божої Матері Святого Скапулярія.
- Тарнорудська прикордонна застава.
- Прикордонна Застава в Тарноруді, інший ракурс.
Примітки
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Даниляк П. Тадеуш Чацький та його роль у розвитку освіти на Правобережній Україні // Український історичний журнал. — К., 2009. — № 2 (485) (березень-квітень). — С. 61. — ISSN 0130-5247.
Джерела
- Tarnoruda, mko przy ujściu // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 195. (пол.) — S. 195. (пол.)
- https://nto.pl/kochal-leczyc-ludzi-wspomnienie-o-anatolu-majcherze/ar/4669168
- https://kk24.pl/tlumy-na-pogrzebie-anatola-majchera-byly-dyrektor-szpitala-spoczal-na-cmentarzu-kuzniczka/
Посилання
- Господь Ісус Тарнорудський // Сайт Луцької дієцезії.
- Погода в селі Тарноруда
- Сайт, присвячений Тарноруді. Історія Тарноруди, Фотографії, історичні зображення, галерея
- http://www.castles.com.ua/tarnoruda2.html
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu potribno povnistyu perepisati vidpovidno do standartiv yakosti Vikipediyi Vi mozhete dopomogti pererobivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2017 Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami lyutij 2017 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tarnoruda Tarnoru da selo v Ukrayini u Volochiskij miskij teritorialnij gromadi Hmelnickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Naselennya stanovit 856 osib selo Tarnoruda Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Hmelnickij rajon Gromada Volochiska miska gromada Osnovni dani Zasnovane 1404 Naselennya 856 Plosha 1 52 km Gustota naselennya 437 5 osib km Poshtovij indeks 31245 Telefonnij kod 380 3845 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 24 49 pn sh 26 14 13 sh d 49 41361 pn sh 26 23694 sh d 49 41361 26 23694 Koordinati 49 24 49 pn sh 26 14 13 sh d 49 41361 pn sh 26 23694 sh d 49 41361 26 23694 Serednya visota nad rivnem morya 290 m Vodojmi r Zbruch r Bovanec r Tarnorudka Misceva vlada Adresa radi 31200 Hmelnicka obl Hmelnickij r n m Volochisk vul Nezalezhnosti 88 Karta Tarnoruda Tarnoruda Mapa Tarnoruda u Vikishovishi Persha zgadka pro Tarnorudu datuyetsya XVI st koli vona nalezhala magnatam z rodu Odrovonzhiv yaki volodili neyu ponad 300 rokiv potim selo perehodilo vid odnogo shlyahticha do inshogo GeografiyaRoztashovane na Podilskomu plato mizh Avratinskoyu visochinoyu i Tovtrovim kryazhem za 16 km na pivden vid zaliznichnoyi stanciyi Volochisk Magdeburzke pravoMagdeburske pravo nadane za spriyannya Odrovonzhiv u 1583 roci Skorish za vse Zofiya Odrovonzh bula iniciatorom adzhe susidnye selo Lipivka bulo yiyi rodovim ale azh cherez 3 roki pislya smerti Tarnoruda otrimala Magdeburgiyu ta pravo na 4 velikih Yarmarki na rik Tarnoruda zalishalas mistom do 20 rokiv HH stolittya V period SRSR z Tarnorudi bulo masovo vivezeno naselennya v Kazahstan u selo Ozerne nepodalik vid Astani veliku kilkist zhiteliv sho zalishilisya rozstrilyano ta represovano NazvaSame slovo Tarnoruda ta nazva pohodit vid terno i ruda maloyu rutkoyu nazivali dolinu chastinu sela yake potim z yednalos z ternom Pohodzhennya nazvi suchasnoyi Tarnorudi Tarnoruda ne zavzhdi bula Tarnorudoyu do 17 stolittya vona nazivalas Romatinci i z yavlyayetsya pid suchasnoyu nazvoyu Tarnoruda u 18 stolitti Stara nazva zgaduyetsya v korolivskij enciklopediyi yak Romatinci misto vishe Satanova na livomu berezi richki Sebrovec suchasnij Zbruch Osnovnoyu versiyeyu pohodzhennya nazvi ye rozminne misce de vidbuvalas torgivlya i rozmin tovaru ta kramu She za Koriatovichiv u Tarnorudi velas aktivna torgivlya na shlyahu z Kam yancya Podilskogo do Krakova Za deyakimi pripushennyami nazva Romatinci ce skorochena nazva vid musulmanskogo slova doroga abo zh Ramadan za inshoyu versiyeyu ce toponim poshirenih nazv takih sil u Pidvolochiskomu rajoni yak Romanove ta Romanivka Mozhlivo legenda pro pole romanu poyasnit pohodzhennya staroyi nazvi Odnogo razu podorozhuvali dva brati verhom i na dorozi yim zustrivsya starec yakij sidiv bilya bilogo polya romanu Starij didus poklikav yih do sebe i v nih zav yazalasya cikava rozmova v hodi yakoyi starij sivoborodij starec kazhe Tut na misci cogo polya romanu maye postati velichnij bilij hram de lyudi kotri budut molitis i prihoditi budut spasenni i pochuyut na sobi bozhu milist ta blagodat A os suchasna nazva Tarnoruda stavit bagato pitan navkolo svogo pohodzhennya Isnuye dekilka versij Za odniyeyu z nih govoritsya sho nazva pohodit vid dvoh skladovih Teren ta Rutka dva sela yaki ob yednalis i v rezultati utvorilas Tarnoruda mozhlivo vona hibna adzhe suchasna rutka bula zabudovana pislya 2 svitovoyi vijni a do togo tam bulo pole Tim pache sho na vsih starih kartah Tarnoruda ce na pravomu berezi poselennya a na livomu ce Yuridika Isnuye insha dosit cikava versiya pov yazana z vedichnim terminom Tara sho oznachaye Zirka Korin podibnogo znachennya sliv takih yak Tarnopol suchasnij Ternopil mali bilsh proste i pragmatichne znachennya mozhlivo vid nazvi magnativ takih yak Tarnavski sho dosit dovgo zhili i pravili v Terebovli Takozh ne mozhna vidkidati i religijne pohodzhennya adzhe tarnoruda ce odne z misc palomnictv i nazva musulmanskogo slova Ramadan bula zminena na simvol hristiyanstva ta viri yak ternova korona Isusa Hrista sho malo pokazati strazhdannya spasitelya V principi pohodzhennya bagatoh versij lishe dovodit sho istoriya Tarnorudi ye duzhe cikava i vona potrebuye vse bilshogo ta glibshogo vivchennya ta analizu SimvolikaIstorichnij gerb z troyandoyu Zatverdzhena 18 lipnya 2023r rishennyam 19 29 2023 XXIX sesiyi miskoyi radi VIII sklikannya Avtori M I Zakolodnij L V Semenyuk A V Majher F F Kaminskij K M Bogatov V M Napitkin Gerb V sribnomu shiti chervona troyanda z p yatma pelyustkami zolotoyu seredinkoyu i zelenimi listkami Lazurova hvilyasta baza trichi peretyata sribnimi hvilyastimi nityanimi balkami Shit vpisanij v dekorativnij kartush i uvinchanij chervonoyu murovanoyu koronoyu Unizu kartusha napis TARNORUDA Troyanda simvol zhittya Hvilyasti balki simvol Zbrucha i bagatih vodnih resursiv Chervona korona vkazuye na te sho Tarnoruda mala status mistechka Prapor Kvadratne polotnishe podilene gorizontalno hvilyasto popereminno na bili i sini smugi u spivvidnoshenni 13 1 1 1 1 1 2 V centri verhnoyi smugi chervona troyanda z p yatma pelyustkami zhovtoyu seredinkoyu i zelenimi listkami Istoriya ta persha pisemna zgadka3 bereznya 1404 r v Krakovi korol Yagajlo nadav krakivskomu pidstoliyu sho buv pershim polskim podilskim starostoyu Korolivstva Polskogo Pjotru Shafrancyu Sataniv z selami sho do nogo vidnosilisya a same Yabloniv Strijova Postolovci j Barchovka Po smerti velikogo knyazya Vitovta 8 serpnya 1431 r Yagajlo znov peredav do polskih ruk ti mayetki dav yih Pjotru Odrovonzhu za jogo zaslugi u vijni proti velikogo knyazya Svidrigajla Ce nadannya bulo pidtverdzheno potim korolem Vladislavom III v 1436 r i 1440 r osoblivoyu gramotoyu Komplekt cih mist i sil povtoryayutsya v cih korolivskih gramotah z deyakimi vidminami i v samomu skladi sil i v yih nazvah Skazhemo sho to za poselennya Do Satanova misto nad Zbruchem v 60 km vid Kam yancya na Pivnich pri rahovane Yabloniv Strijova Postolovci i Barchovka Dva ostanni sela z zminenoyu trohi nazvoyu mistyatsya nedaleko kolo Satanova Postolovci ce s Postolivka nad Zbruchem vishe Satanova na 15 km kolo m Tarnorudi Barchovka ce s Borshivka Tomu pravilno vvazhati datu svyatkuvannya dnya sela same 8 serpnya po pershij pisemnij zgadci Yuridichnij stan ce buli kripaki yaki pracyuvali na pomishickih zemlyah Ekonomichne i politichne stanovishe selyan Tarnorudi ponevolenih polskoyu shlyahtoyu bulo duzhe vazhkim Vnaslidok agrarnoyi reformi Sigizmunda II Avgusta 1557 roku chastina selyan bula zbezzemelena a reshta vidtisnuta na girshi grunti buv priskorenij perehid vid produktovoyi i groshovoyi renti do tyazhkoyi formi vidrobitkovoyi Feodali zmenshili selyanski nadili a chastinu selyan zovsim pozbavili yih Selo chasto zaznavalo nabigiv tatar Za miscevoyu legendoyu selo bulo spaleno cherez odnu divchinu yaka ne hotila pokoryatisya tatarovi mogila divchini krasuni she zberigalasya do nashih dniv na podvir yi odniyeyi oseli sela V 1569 r Tarnoruda potraplyala pid panuvannya polskih paniv do Kremeneckogo povitu Volinskogo voyevodstva U 1586 r bula majzhe spalena polskimi zhovnirami U drugij polovini XVII stolittya polska shlyahta posilila ekspluataciyu miscevih selyan Povinnist vidrobitku zbilshilas do 3 4 dniv na tizhden zaboronyalisya pravoslavni religijni obryadi nav yazuvavsya katolicizm Ce prizvelo do aktivnoyi uchasti naselennya u vizvolnij vijni 1648 1654 rr nacionalno vizvolnij vijni ukrayinskogo narodu proti Polshi U veresni 1648 r vijska Bogdana Hmelnickogo zvilnili selo pislya rozgromu polskih vijsk pid Pilcyami Ale u podalshomu selo zalishilos pid volodinnyam polskih shlyahtichiv Tarnoruda zajmala znachnu teritoriyu po oboh beregah richki Zbrucha Pravoberezhna chastina sela 1772 r vidijshla do Avstriyi Livoberezhna 1793 r do Rosiyi Postupovo selo rozroslosya Feodal pereselyav syudi selyan z inshih misc 1802 r vin mav 1487 kripakiv shotizhnya tut vidbuvalisya bazari raz na rik yarmarki Tarnoruda stala mistechkom Dvi veliki pozhezhi 1840 1853 rr zavdali jomu znachnoyi shkodi Na 1845 rik u pomishika Malchiskogo bulo 1860 desyatin zemli u selyan 927 desyatin Na toj chas u pomishickomu mayetku nalichuvalos 229 selyanskih gospodarstv z nih 25 tyaglih i 136 napivtyaglih abo pishih yaki ne mali robochoyi hudobi 9 gorodnikiv Tyagli i napivtyagli gospodarstva vidbuvali panshinu po tri dni na tizhden vlitku po 2 dni 44 kripacki gospodarstva platili pomishicki podatki V 40 h rokah XIX st Tarnoruda stala odnim z oseredkiv rozvitku dribnogo shkiryanogo virobnictva Podilskoyi guberniyi Tut zbuduvali shkiryanij zavod de pracyuvalo kilka robitnikiv znaryaddya praci i tehnologiya virobnictva buli primitivnimi U 1845 r pidpriyemnictvo davalo vzhe svoyu produkciyu Z vvedennyam 1847 1848 rr inventarnih pravil desho obmezhuvalasya svavilya pomishikiv za selyanami zakriplyuvalos nadilna zemlya Ale dokorinno u stanovishi selyan malo sho zminilosya Zemlya yak i ranishe zalishalasya vlasnistyu pomishikiv selyani j nadali perebuvali u kriposnickij nevoli I pislya 1849 r zhiteli s Tarnorudi vidbuvali po 104 dni panshini na rik krim togo po 12 zginnih litnih dniv po 12 dniv na budivnih robotah po 2 dni na vivezennya drov po 2 dni na vivezenni gnoyu i t d Pislya reformi 1856 roku 227 selyanskih dvoriv oderzhali 73 desyatin sadibnoyi i 1057 desyatin polovoyi zemli za yaku bulo vstanovleno shorichnij vikup 3978 krb Z 1 veresnya 1863 r vikupni platezhi bulo znizheno U Tarnorudi voni zmenshilis na sadibnu zemlyu na 20 na polovu na 25 Vikupni platezhi lyagali vazhkim tyagarem na plechi selyan Tilki za 2 z lishkom roki voni sklali sumu 7 5 tis krb krim vikupnih platezhiv na selyan nakladalisya chislenni podatki U skarzi napravlenij Proskurivskomu mirovomu z yizdi v travni 1866 roku selyaninu Tarnorudi navodili dovgij spisik podatkiv i povinnostej yaki voni zmusheni buli platiti Use zhittya selyani Tarnorudi poreformenogo periodu prosyaknute borotboyu za zemlyu Ti hto viriv u spravedlivist carskih zakoniv pisali skargi na samoupravstvo pomishika yakij bud yakogo privodu namagavsya zaboroniti selyanam koristuvatisya zemlyami spilnogo koristuvannya vimagav plati abo vidrobitku ale ci skargi ne dopomagali Na pochatku XX st pomishici Mordvinovij nalezhalo 912 desyatin zemli v toj chas yak na 350 selyanskih gospodarstv pripadalo 1273 desyatin zemli Zemlerobstvo v toj chas bulo osnovnim zanyattyam zhiteliv Tarnorudi lishe dehto z nih zajmavsya shittyam ta tkactvom Selyani yaki v svoyih ubogih klaptikah ne mogli vibitisya iz spokonvichnih zlidniv zmusheni buli najmituvatisya u pomishika oderzhuyuchi mizernu platu Za den visnazhenoyi praci na buryakovij plantaciyi pomishicya Mordvinova platila 20 kopijok vzimku plata za robotu ne perevishuvala 10 kop za den Tyazhke zhittya bezprav ya porodzhuvali nevdovolennya isnuyuchim ladom Navesni 1902 r selyani Tarnorudi stali samoupravno vipasati hudobu na toloci i pomishickim slugam vidpovidali pogrozami Perelyakana pomishicya zvernulasya do vlastej Kilka raziv povitovij spravnik ta in chinovniki priyizhdzhali u selo Selyani stoyali na svoyemu i zayavlyali sho i dali vipasatimut hudobu Mirovij poserednik u telegrami do podilskogo gubernatora prosiv prislati kozakiv u Tarnorudu shob zlamati opir selyan Vlasti zhorstoko rozpravilisya z uchasnikami agrarnih bezporyadkiv Do sudovoyi vidpovidalnosti bulo prityagnuto do riznih strokiv uv yaznennya Pomishicya rozorala toloku i pozbavila selyan vipasu U 1870 r v Tarnorudi vidkrilasya parafiyalna shkola Shkola mistilasya u nevelichkij selyanskij hatini yaku pridbala gromada na zibrani groshi U 1897 r vidkrito shkolu dlya divchat a 1908 r ministerske odnoklasne uchilishe V cej chas diyut kostel yakij pobudovano she u 1355 roci i cerkva V 1913 roci v seli bulo poshtove i telegrafne viddilennya kilka privatnih kramnic aptekarskih tovariv shvejnih mashin shkiryanih virobiv manufakturna i bakalijna 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 727 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hmelnickoyi oblasti uvijshlo do skladu Volochiskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Volochiskogo rajonu uvijshlo do skladu novoutvorenogo Hmelnickogo rajonu Golodomor v TarnorudiTarnorudska ZOSh I III stupeniv u palaci Mordvinova Chudotvorinij Obraz Isusa Miloserdnogo Tarnorudskogo Tarnorudske more Za danimi riznih dzherel v seli v 1932 1933 rokah zaginulo blizko 10 cholovik Na sogodni vstanovleno imena 6 Martirolog ukladenij na pidstavi poimennih spiskiv zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv skladenih Tarnorudskoyu silskoyu radoyu Poimenni spiski zberigayutsya v Derzhavnomu arhivi Hmelnickoyi oblasti Pam yatkiTarnorudskij kostel Isnuye nastupna legenda Yakos vipalo tut polyuvati Andriyu z Ripni i koli vin vibravsya kriz teren na vershinu pagorba raptom pobachiv obraz Isusa Sumnogo Do togo v nogo bolilo dovgij chas serce ale pislya togo yak uzyav vin obraz u svoyi ruki raptom projshov bil i serce bilshe v nogo ne bolilo Shvilovanij znahidkoyu mislivec vidnis ikonu do sebe dodomu ale obraz divnim chinom povernuvsya v gori nad Zbruchem Istoriya povtoryuyetsya kilka raziv Opislya togo rozkazav pro cej incident miscevomu parafiyalnomu svyasheniku Svyashenik poprosiv pokazati te misce de cholovik znajshov obraz i poradiv jomu pobuduvati tut kaplicyu Dva bezimenni brati v 1355 1365 rr zvodyat tut pershij kostel she derev yanij Donka Yana Kostki ta Sofiyi Odrovonzh odruzhilasya z Adamom Yeronimom Senyavskim 1576 1616 yiyi pridanim buli Medzhibizh Sataniv Tarnoruda a takozh Zinkiv iz navkolishnimi selami Na misci derev yanogo kostelu Katerina Senyavska zvodit murovanu svyatinyu v 1643 r same cim rokom datuyut poyavu rimo katolickoyi parafiyi v Tarnorudi Hram osvyativ Kam yaneckij yepiskop Stefan Rupnevskij vin zhe svogo chasu pered pereyizdom do Lucka osvyativ kosteli v Chervonogorodi Tovstomu Starij Sinyavi Proskurovi Do togo yak v Tarnorudi zbuduvati kostel Katerina Senyavska vidznachilas u Satanovi koli u 1641 roci pidnesla mistechko do statutu mista ta zi zgodi polskogo korolya nadala poselennyu magdeburzke pravo U 1754 r kostel bulo perebudovano v piznobarokovomu stili Izabelloyu Chortorijskoyu urodzhena Elzhbeta Gelena Anna Chortorijska 21 05 1733 za in vidomostyami 1736 mecenatka i kolekcioner tvoriv mistectva epohi rokoko Dochka Oleksandra Avgusta Chortorijskogo ruskogo voyevodi predstavnika ukrayinsko polskogo rodu knyaziv Chortorijskih druzhina velikogo koronnogo marshala Stanislava Lyubomirskogo vid 9 chervnya 1753 prababcya Alfreda Potockogo namisnika Galichini Volodila 14 mistami i 366 selami znachna chastina yakih bula roztashovana na ukrayinskih zemlyah Podillya ta Galichini odna z najvidomishih zhinok Rechi Pospolitoyi u XVIII st Brala aktivnu uchast u politichnih igrah svogo chasu poklala narizhnij kamin pid budivnictvo Narodnogo teatru u Varshavi Izabella Chortorijska a takozh marshal Stanislav Lyubomirskij v Tarnorudi zvodyat she odin kostel cerkvu dzherelo Kostel otochuvali stari dereva i hoch yakim veletenskim ne buv kostel ta jogo dvir vin ne vmishav vsih konej ta voziv pid chas prosh do chudotvornogo obrazu Stini hramu do 1 5 m zavtovshki sklepinnya buli vkriti roslinnimi ornamentami Sim vivtariv hramu buli bagato ozdobleni Chudotvornij obraz 69 5h54 sm olijna farba na polotni znahodivsya za troma zaslonami v golovnomu vivtari V 1773 roci obraz vdyagnuli v sribni shati z zolochenoyu koronoyu Z doslidzhen polskih restavratoriv vidomo sho na pochatku XVIII stolittya ikona perezhila pozhezhu peremalovuvalasya a potim zberigalasya v zanadto vologomu primishenni Skorishe za vse vsi ci negarazdi z obrazom vidbuvalisya pid chas gonin na katolikiv i Barskoyi konfederaciyi V 1802 r sklepinnya hramu potriskalosya pislya zemletrusu 14 serpnya Muri yaki vidno na starih zobrazhennyah hramu ohoronyali cvintar sho lezhav navkolo kostelu na zhal cej cvintar ne zberigsya Ye nepogane zobrazhennya kostelu zamalovane vidomim biloruskim mandrivnikom Napoleonom Ordoyu u 1734 roci she do perebudovi v pizno barokovomu stili Do kostelu bulo velike palomnictvo yak mi bachimo na fotografiyi kilkist lyudej ye dosit velika Foto datuyetsya 1899 rokom Na pochatku HH st do 1909 ksondzom v Tarnorudi buv yakij organizuvav pri hrami hor i orkestr zakupivshi ves potribnij komplekt instrumentiv Slavivsya suvoristyu do piyakiv lyubiv rozganyati zagulyavshih za pivnich veseluniv u miscevij korchmi Jogo nastupnika Bronislava Rogovskogo v chasi gromadyanskoyi vijni ohoronyali vid bidi miscevi ozbroyeni parubki Na foto 1918 roku z polskogo arhivu vidno sho kilkist palomnikiv duzhe zbilshilas lyudi shukali nadiyi ta poryatunku u Boga Pislya togo yak prijshli radyanski komisari vse zminilos Ikonu v 1920 roci vivozit do Ternopolya i chudotvornij obraz spinivsya u svoyih mandrah azh u polskomu mistechku Zelonka Paslecka Za opisami arhiviv soviti pograbuvali kostel Iz hrama v mestechke Tarnoruda bylo konfiskovano 16 kilogrammov zolota i serebra tak nazyvaemyh kvot V etom prihode nahodilsya chudotvornyj obraz Iisusa Miloserdnogo Lyudi kotorye s veroj molilis vozle etogo obraza v chudesnyj sposob iscelyalis ot neizlechimyh boleznej Blagodarnye za iscelenie veruyushie lyudi skladyvali v dary svoi blagodarnosti kolca cepochki izgotovlennye iz raznyh dragocennyh metallov raznye chasti chelovecheskogo tela i tak dalee Os i zrozumilo sho soboyu uosoblyuvav kostel i chudotvornij obraz Isusa Hrista v ti buremni chasi Do Tarnorudskoyi parafiyi nalezhali nastupni naseleni punkti teperishnih Ternopilskoyi ta Hmelnickoyi oblastej Z ternopilskoyi storoni nalezhali Fashivka Kokoshinci Mala Luka Rozhisk Turivka ta inshi hmelnickoyi Kanivka Postolivka Zajchiki Bubnivka Solomna Grechana Lipivka Serbiniv Ripna Yuridika Vignanka Tarnorudska zaraz vhodit do skladu Tarnorudi U 1934 roci kostel bulo zachineno v primishenni vlashtuvali klub i tancyuvalnu zalu a she pevnij chas trimali zbizhzhya Pidzemellya z kriptami bulo zasipano 5 serpnya 1935 roku bulo znisheno kostelnij vivtar i porubano lavki i derev yani skulpturi shob ne zavazhali tancyuvati Kostelnu biblioteku spalili V hrami vlashtovano sklad mindobriv Ale hoch i sluzhiv kostel radyanskij vladi viroyu i pravdoyu slidkuvali za nim pogano z dahu zderli blyahu dobriva zalivali doshi piznishe obvalilisya stari sklepinnya U 1990 ti roki kostel povernuli viruyuchim Yak bachimo na foto stan kostelu buv zhalyugidnij ale palomniki sho prihodili do kostelu dlya molitov ne zabuli pro nogo Bagato z tih viruyuchih poviyizhdzhali hto v SShA Kanadu i Polshu i ti sho zhili v Ukrayini organizuvali za aktivnim spriyannyam Vladislava Vanagsa na zhertovni koshti rekonstrukciyu Vidremontuvali krishu stini slovom vidrodili kostel vdihnuli jomu nove zhittya Isnuye pitannya pro vklyuchennya virnishe vidsutnist kostelu v spisku ob yektiv ohoroni pam yatok arhitekturi u Volochiskomu rajoni 13 ob yektiv gotuyetsya do podannya v Derzhavnij reyestr neruhomih pam yatok do rechi koshti na yakij ne vidileni navit na vigotovlennya pasportiv vstanovlenoyi formi ZMI povidomili sho zaraz ne mirotochit chudesami yak vona robila ce v svij chas u Tarnorudi Chudotvorna Ikona Isusa Tarnorudskogo mozhe stati tim malenkim ale duzhe potribnim i vazhlivim stimulom sho dast nadiyu do vidrodzhennya pislya majzhe 80 ti rokiv gnitu ta pridushennya i borotbi proti viruyuchih Na karti Ukrayini mozhe vidnovitis palomnickij centr takij yak Pochayiv i Zarvanicya I ne tilki dlya rimo katolikiv a j dlya vsih hristiyan hto potrebuye dopomogi hto ne zabuv sho take Vira i Lyubov do Boga Cerkvi Kosteli Sanktuarij Bozhoyi Materi Svyatogo Skapulyariyu Rimokatolicka Kostel Sv Stanislava Parafiya sv Mikolaya UGKC Svyato Voznesenska cerkva Pravoslavna MP Cerkva sv Mikolaya nekropol Kostel kaplicya Materi Bozhoyi z gori Karmel nekropol Mayetki i sadibi Zamok Palac Mordvinova Chortorijskih teperishnya shkola Sadiba Marhockogo Sadiba Bergnarda Halperna Pridorozhni hresti Na Fashivku Bogorodicya Na Rozhisk Figura Bogorocya z Isusom Zavallya Isus rozp yatij Chumackij hrest Piskurivka Isus nekropol Yan Nepomuckij 1805 dlya probosh Tarnorudi Hrest Bogorodici Semistrilnici 1865 roku Vojcehovi Voznyaku Mitnici zastavi Avstrijska mitnicya Rosijska zastava Polska strazhnica Kurgani prirodni Kurgan na gori Kurgan ta Satanivskij gori Bilij Vodospad Kirnichiki Dereva Lipova aleya Antoniya Andzhejovskogo Dzherela Z pid bilogo kamenyu Turecka krinicya Piskurivka Tarnorudska Viknina z sinoyu vodoyu Shlyuzi GES Ruyini inshe Pidzemellya Zahidna Tarnoruda Breuhaus Tarnorudskij brovar Mistok do Vinokurni Tarnorudska GES Shlyuzi GES Tarnorudske vodoshovishe Vali filvarok Frontkvskih Rimske poselennya NekropoliGolovnij hristiyanskij pravoslavnij i katolickij HM Yevrejskij starij HM Katolickij TE Yevrejskij novij TE Tureckij HM Kultura osvitaBudinok Kulturi 1934 roku Tarnorudska zagalnoosvitnya shkola I III stupeniv Dityachij sadok Malyatko Pri Sanktuariyu litni taboriVidomi lyudiUrodzhenci Prapor z nadpisom Tarnoruda na Majdani 2014 Chikrij Arkadij Oleksijovich ukrayinskij uchenij u galuzi matematichnoyi teoriyi optimalnogo keruvannya ta teoriyi dinamichnih igor doktor fiziko matematichnih nauk profesor chlen korespondent Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini 1997 Scibor Marhockij Ignacij Marhockij Yezhi Ignacij Reduks Marhockij pol Ignacy Scibor Marchocki 1755 1827 pomishik iniciator gospodarskih suspilnih i religijnih reform u svoyih volodinnyah vidomih pid nazvoyu Minkovecka derzhava vidavec Bernard Halpern fr biolog ta imunolog Geroj Franciyi Yurij Gorlis Gorskij ukrayinskij vijskovij i gromadskij diyach starshina Armiyi UNR pismennik svyashenik generalnij direktor TzOV Zavod gazovogo obladnannya Alfa Gazpromkomplekt Chlen Nacionalnoyi spilki zhurnalistiv Ukrayini Zasluzhenij pracivnik promislovosti Ukrayini likar direktor klinik v respublici Polsha m Ksezhin Kozle ta m Prudnik Perebuvali Chackij Tadeush polskij osvitnij diyach perebuvav tut u veresni 1812 roku Antonij Malchevskij pismennik Antonij Andzhejovskij naukovec biolog Vaclav Venceslav Severin Emir Zhevuskij gerbu Krivda Avgust Oleksandr Chartorijskij knyaz polskij vijskovij ta derzhavnij diyach XVIII stolittya ruskogo pohodzhennya Knyaginya Konstanciya Malgozhata Lyubomirska bula polskoyu hudozhniceyu shlyahetniceyu Vona bula hudozhniceyu amatorkoyu i deyaki yiyi malyunki zbereglisya Petro Gavri lovich Dyache nko ukrayinskij vijskovij diyach komandir Chornih Zaporozhciv 2 yi diviziyi UNA protipancernoyi brigadi Vilna Ukrayina SvitliniKostel Bozhoyi materi Svyatogo Skapulyariya 1355 roku Kostel vseredini Palac mayetok rodu Mordvinovih Kutova vezha v palaci Kostel sv Stanislava 1765 1816 Statuya Yana Nepomuka pri hrami sv Stanislava 1805 rik Tarnorudskij Kostel Bozhoyi Materi Svyatogo Skapulyariya Tarnorudska prikordonna zastava Prikordonna Zastava v Tarnorudi inshij rakurs PrimitkiPro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hmelnickoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 15 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Danilyak P Tadeush Chackij ta jogo rol u rozvitku osviti na Pravoberezhnij Ukrayini Ukrayinskij istorichnij zhurnal K 2009 2 485 berezen kviten S 61 ISSN 0130 5247 DzherelaTarnoruda mko przy ujsciu Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 195 pol S 195 pol https nto pl kochal leczyc ludzi wspomnienie o anatolu majcherze ar 4669168 https kk24 pl tlumy na pogrzebie anatola majchera byly dyrektor szpitala spoczal na cmentarzu kuzniczka PosilannyaGospod Isus Tarnorudskij Sajt Luckoyi diyeceziyi Pogoda v seli Tarnoruda Sajt prisvyachenij Tarnorudi Istoriya Tarnorudi Fotografiyi istorichni zobrazhennya galereya http www castles com ua tarnoruda2 html