Тадей Баронч

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Баронч.

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Тадеуш.

Тадей (Тадеуш) Ба́ронч (пол. Tadeusz Barącz, вірм. Տադէուշ Բարոնչ; нар. 24 березня 1849, Львів — пом. 12 березня 1905, Львів) — польський скульптор вірменського походження. Брат , та Барончів.

Тадей Баронч
пол. Tadeusz Barącz вірм. Տադէուշ Բարոնչ
Народився	24 березня 1849(1849-03-24)^[3]^[1]^[2] Львів, Австрійська імперія^[1]^[2]
Помер	12 березня 1905(1905-03-12)^[1]^[2] (55 років) Львів, Австро-Угорщина^[1]^[2]
Поховання	Личаківський цвинтар^[4]
Країна	Австрійська імперія  Австро-Угорщина
Національність	вірмени^[1]^[2]
Місце проживання	Флоренція^[1]
Діяльність	скульптор
Alma mater	Краківська академія мистецтв (1869)^[1] і Мюнхенська академія мистецтв (1871)^[1]
Вчителі	^d
Magnum opus	Пам'ятник Яну III Собеському (Гданськ)
Рід	Q63531257?
Брати, сестри	^d, ^d і ^d
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився 24 березня 1849 року у Львові в родині Якуба Баронча — власника готелю «Краківського» та Теклі з Трухлінських. Навчався у кадетській школі у Гайнбургу, після чого закінчив реальну школу у Львові. Мистецьку освіту розпочав у Краківській школі мистецтв у 1868—1869 роках. У Мюнхені навчався в Академії мистецтв у Макса Віндмана (1869—1871) і ймовірно в ательє К. К. Цумбуша, пізніше — у Флоренції в майстерні Августо Ривальто (1872—1875). Повернувся до Львова на початку 1876 року. Мав майстерню у готелі «Краківському» на пл. Бернардинській (нині пл. Соборна). Ранні роботи Баронча відносять до пізнього романтизму (до 1875) пізніше — до реалізму, неоренесансу і необароко. Часто працював у портретному жанрі, виконав портрети багатьох відомих львівських сучасників. Брав участь у щорічних виставках Товариства шанувальників красних мистецтв. Відомий своєю неприязню до львівського скульптора Леонарда Марконі. Друкував з цього приводу критичні статті у львівській пресі.

Помер у Львові 12 березня 1905 року на 56 році життя після тривалої важкої хвороби. Похований на Личаківському цвинтарі (поле № 59), як і батько. Того ж року влаштовано посмертну виставку робіт, на якій було представлено близько 120 погрудь, скульптурних груп і рельєфів. Майже 50 творів Баронча нині зберігаються у Львівській галереї мистецтв імені Бориса Возницького.

Твори

• Скульптури на фасаді гімназії імені Франца Йосифа I на вул. Баторія 5, нинішній Князя Романа (1876).
• Скульптурний портрет Тараса Шевченка (теракота, 1877); портрет подарував товариству імені Тараса Шевченка у Львові і дозволив робити з нього копії та репродукції для продажу з метою зібрати кошти на пам'ятник українському поетові.
• Пам'ятник Янові III Собеському у Калуші (1880-ті, знищений 1919).
• Погруддя Яна III Собеського у Львові на вул. Лисенка (1891, знищене у 1949).

Пам'ятник королю Янові III Собеському, колись встановлений у Львові. Нині — у Гданську

• Бронзовий пам'ятник Янові III Собеському у Львові (1898). Виготовленню пам'ятника передував скандал, у зв'язку із вимогами Леонарда Марконі оголосити відкритий конкурс проєктів. Розгорілась тривала дискусія у львівській пресі, до якої долучились Тадеуш Висньовецький, Антон Попель, Юліан Марковський, Томаш Дикас. В кінцевому результаті замовлення дісталось Барончу. Фігуру гетьмана відлили у фірмі Артура Круппа у Відні, а високий необароковий п'єдестал виготовили з сірого пісковику в майстерні львівського скульптора Юліана Марковського. Пам'ятник урочисто відкритий 20 листопада 1898 року на Гетьманських Валах (нині Проспект Свободи). У перші роки радянської окупації у Львові цей пам'ятник порівнювали з пам'ятником Богданові Хмельницькому у Києві з огляду на їхню схожість. У 1950 році пам'ятник був перевезений зі Львова до Варшави, звідти у 1965 році — до Ґданська, де був встановлений на площі Дров'яній.
• Статуя хлопця під назвою «Ощадність» в інтер'єрі Галицької ощадної каси у Львові (знищена 1945).
• Пам'ятник Міцкевичу в Бориславі (1898).
• Пам'ятник Міцкевичу у Трускавці (1898).
• Надгробок львівського архиєпископа РКЦ Францішека Вешхлейського в катедрі Львова у каплиці Святих Дарів (інші назви — Вишневецьких, або Найсвятішого Сакраменту).
• Алегорія Комедії, а також статуї муз — Мельпомени і Талії на фасаді Міського театру у Львові (1899).
• Низка надгробків і пам'ятників на Личаківському цвинтарі:
  • Юліану Костянтину Ордону (1884—1886, спільно з Юліаном Марковським);
  • медальйон Якуба Баронча (1880);
  • Людвіки Крувчинської (1881);
  • Генрику Шмітту (1883, не зберігся);
  • Лікареві Франциску Равичу Косинському (бл. 1900)
  • Пам'ятник на гробівці родини Левицьких (1900)
  • Матильді Злобіцькій (1895)
• Ряд ескізів пам'ятників, з різних причин нереалізованих: пам'ятник Міцкевичу у Кракові (1884–1885), Дороті (Зофії) Хшановській в Теребовлі (1885), Фредра у Львові (1892), Тадеуша Костюшка в Чикаго (1893, третя нагорода на конкурсі), також Тадеуша Костюшка у Львові (1904).
• Пам'ятник Тадеушу Костюшку у Чикаго.
• Погруддя Міцкевича у Карлових Варах.
• Олійний портрет і бюст Садока Баронча.

Примітки

1. Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
   d:Track:Q164396d:Track:Q124405912d:Track:Q6429958d:Track:Q2657718
2. Ով ով է. հայեր / за ред. Հ. Այվազյան — Երևան: Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 2005. — Т. 1. — С. 216.
   d:Track:Q13053761d:Track:Q124405912d:Track:Q1953d:Track:Q28722393
3. Artists of the World Online, Allgemeines Künstlerlexikon Online, AKL Online / Hrsg.: A. Beyer, B. Savoy — B: K. G. Saur Verlag, Verlag Walter de Gruyter, 2009. — ISSN 2750-6088 — doi:10.1515/AKL
   d:Track:Q64d:Track:Q41640909d:Track:Q496126d:Track:Q19276262d:Track:Q324303d:Track:Q98818
4. Степанович К. Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 327. —
   d:Track:Q62416080d:Track:Q116966495
5. Вітер в долоні: Книга проходів Личаківським цвинтарем, 2017.
6. Проєкт «Інтерактивний Львів»: Просп. Свободи — колишній пам'ятник Яну ІІІ Собєському. lia.lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 27 лютого 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
7. Памятники истории и культуры Украинской ССР. — Киев : Наукова думка, 1987. — С. 321.
8. d'Abancourt H. Barącz Tadeusz (1849—1905)… — S. 292
9. Mieczysław Orłowicz Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta. — Lwów-Warszawa, 1925. — S. 82. (пол.)

Література

• Barącz Tadeusz // Wielka Encyklopedia Powszechna PWN. — Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1962. — T. 1. — S. 600. (пол.);
• Баронч Тадей // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 17.;
• Баронч Тадей // Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1976., С. 57;
• d'Abancourt H. Barącz Tadeusz (1849—1905) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane: Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — Т. 1. — S. 292—293. — Reprint: Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — . (пол.);
• Сьомочкін І. В. У традиціях львівських амбіцій, або у глибині навколотворчих конфліктів кінця XIX ст. // Галицька брама. — 1996. — № 11. — С. 15;
• Тимофієнко В. І. Баронч Тадей // Зодчі України кінця XVIII — початку XX століть. Біографічний довідник. — К. : НДІТІАМ, 1999. — С. 24. — .;
• Бірюльов Ю. О. Баронч Тадеуш // Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1: А—Ґ. — С. 184. — .;
• Biriulow J. Rzeźba lwowska. — Warszawa: Neriton, 2007. — S. 93—100. — . (пол.);
• Загайська Р. Вітер в долоні: Книга проходів Личаківським цвинтарем. — Львів : Апріорі, 2017. — С. 373. — .

Посилання

• Галина Глембоцька. Проєкт «Інтерактивний Львів»: Тадеуш Баронч. lia.lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 27 лютого 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()