Таба чне до 1945 року Аджи Ахмат крим Acı Ahmat село Джанкойського району Автономної Республіки Крим Центр сільської рад

Таба́чне (до 1945 року — Аджи-Ахмат, крим. Acı Ahmat) — село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Центр сільської ради. Розташоване на південному сході району.

село Табачне

Країна	Україна
Регіон	Автономна Республіка Крим
Район/міськрада	Джанкойський район
Рада	Табачненська сільська рада
Облікова картка	Табачне
Основні дані
Населення	1 506
Поштовий індекс	96177
Телефонний код	+380 6564
Географічні дані
Географічні координати	45°36′47″ пн. ш. 34°36′52″ сх. д. / 45.61306° пн. ш. 34.61444° сх. д. / 45.61306; 34.61444Координати: 45°36′47″ пн. ш. 34°36′52″ сх. д. / 45.61306° пн. ш. 34.61444° сх. д. / 45.61306; 34.61444


Місцева влада
Адреса ради	96177, АРК, Джанкойський район, с.Табачне, вул.Гагаріна, 23
Карта
Табачне
Табачне
Мапа

Табачне у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Табачне.

Географія

Табачне — село в східній частині району, в степовому Криму, на березі правої притоки впадаючої в Сиваш безіменної річки (зараз — колектор Північно- Кримського каналу), висота над рівнем моря — 18 м. Сусідні села: Світле за 3,5 км на північний схід, Хлібне за 2,8 км на північ і смт Азовське за 2,5 км на південний захід, там же найближча залізнична станція — Азовське (на лінії Джанкой — Феодосія). Відстань до райцентру — близько 25 кілометрів.

Історія

Перша документальна згадка про село зустрічається в Камеральному Описі Криму … 1784, судячи з якого, в останній період Кримського ханства в Насивський кадилик Карасубазарського каймакамства входило 2 села: Гаджи Аймат і Ергі Гаджи Аймат, надалі фігурують, як одне.

Після анексії Криму Російською імперією, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписане до Перекопського повіту.

За даними на 21 жовтня 1805, в селі Ілгери-Аджи-Ахмат значилося 11 дворів та 78 жителів кримських татар. На військово-топографічній карті 1817 село Алгери найман позначена з тими ж 11 дворами. Після реформи волосного поділу 1829 Ільгери Аджи-Акмат віднесли до . Потім, мабуть, внаслідок еміграції кримських татар село помітно спорожніло і на карті 1842 Ільгери-Аджи-Акмат позначене умовним знаком «мале село», тобто, менше 5 дворів.

У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до . У «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864» , складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Ахмат — «власницьке» (тобто, що знаходиться в приватній власності) татарське село з 1 двором, 9 жителями і мечеттю при колодязях, а, згідно «Пам'ятної книжки Таврійської губернії за 1867» , село Ельгара Аджи Акмат була покинуте жителями в 1860–1864 роках, в результаті еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853–1856 років, в Туреччину і залишалося в руїнах.

Після того, як 4 червня 1871 Олександром II булизатверджені Правила про влаштування поселян-власників (колишніх колоністів) …, була утворена німецька Ейгенфельдська волость, до якої приписали відроджене, мабуть, кримськими німцями, село, хоча, згідно енциклопедичного словника «Німці Росії» , село Грінфельд , або Аджи-Ахмат німецький, було засноване тільки в 1897 році. Уже в «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889» , складеної за результатами Х ревізії 1887, в Елгері-Аджи-Ахмата значилося 12 дворів та 65 жителів.

Після земської реформи 1890 року село віднесли до Ак-Шейхської волості. З 1897 року ведеться історія євангелістсько-лютеранського села Грінфельд, заснованого вихідцями з . За «… Пам'ятною книжці Таврійської губернії на 1900 рік» вже в селі Аджи-Ахмат значилося 172 жителя в 17 дворах, в 1905 році, згідно енциклопедичного словника «Німці Росії» — 149. У Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 , в Ак-Шейхській волості Перекопського повіту значиться село Аджи-Ахмат німецький з населенням 182 людини.

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район. У 1922 році повіти перетворили в округи. 11 жовтня 1923, згідно з постановою ВЦВК, в адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, в результаті яких округи були ліквідовані, основною адміністративною одиницею став Джанкойський район і село включили до його складу. Згідно Списком населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926 , Аджи-Ахмат, з населенням 163 особи, з яких 153 німця, входив до складу Акшейхської сільради Джанкойського району Постановою КримЦВК від 15 вересня 1930 був знову створений Біюк-Онларський район (указом Президії Верховної Ради РРФСР № 621/6 від 14 грудня 1944 перейменований в ), тепер як німецький , в який включили село. Після утворення в 1935 році Колайського району (перейменованого указом ЗС РРФСР № 621/6 від 14 грудня 1944 року в ) село включили до його складу.

Незабаром після початку німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 кримські німці були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір і північний Казахстан, до того часу жителів було 128 осіб. Після звільнення Криму від фашистів у квітні, після депортації кримських татар радянською владою https://uk.m.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5%D0%BF%D0%BE%D1%80%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%82%D0%B0%D1%82%D0%B0%D1%80, 12 серпня 1944 було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму» і у вересні 1944 року в Азовський район Криму приїхали перші новосели (162 сім'ї) з Житомирської області, а на початку 1950-х років пішла друга хвиля переселенців з різних областей України. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948, Аджи Ахмат перейменували в Табачне. Указом Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Кримської області», від 30 грудня 1962 Азовський район був скасований і село приєднали до Джанкойського .

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
російська	68,73%
кримськотатарська	19,06%
українська	11,16%
білоруська	0,8%
інші/не визначилися	0,25%

Примітки

Прогноз погоди в с. Табачне (Крим). Weather.in.ua. Процитовано 5 квітня 2015.
Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто перебуває. // Камеральне опис Криму, 1784 года. — 1888.
Лашков Ф. Ф. Відомість про всіх селищах в Перекопському повіті перебувають з показанням в якій волості скільки числом дворів і душ ... від 21 жовтня 1805. // Известия таврійської вченої комісії, т. 26. Стор. 120. — 1897.
. Археологічна карта Криму. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 19 березня 2015.
Ляшенко В. І. . Культура народів Причорномор'я. Том 2. Архів оригіналу за 3 січня 2015. Процитовано 4 січня 2015.
. Археологічна карта Криму. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 22 березня 2015.
Таврійська губернія. Список населених місць за відомостями 1864 Стор. 75. Санкт-Петербург. Друкарня Карла Вульфа. 1865. Процитовано 27 березня 2015.
Сейдаметов Е. Х. Еміграція кримських татар в XIX-поч. XX ст. // Архівована копія. — Таврійський Національний Університет, 2005. з джерела 19 жовтня 2013
Ханацкій К. В. 1867. Пам'ятна книжка Таврійської губернії : [ 26 червня 2015]. . Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 20 квітня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Височайше затверджені Правила про влаштування поселян-власників (колишніх колоністів), проштовхування на казенних землях в губерніях: С.-Петербурзької, Новгородської, Самарської, Саратовської, Воронезької, Чернігівської, Полтавської, Катеринославської, Херсонської і Таврійської і в області Бессарабської.
Упоряд. Дізендорф, Віктор Фридрихович. {{{Заголовок}}}. — 479 с.
Вернер К.А. Алфавитный список селений // Сборник статистических сведений по Таврической губернии. — Симферополь: Типография газеты Крым, 1889. — Т. 9. — 698 с. (рос.)
Борис Веселовский. Історія земства за сорок років. Т. 4; Історія земства. — 1911.
Таврический Губернский Статистический комитет (1900). Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. Симферополь. Таврическая Губернская типография.
Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-я. Статистичний нарис, випуск четвертого Перекопський повіт, 1915
Гржибовська, 1999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.I-я. Статистичний нарис, випуск четвертого Перекопський повіт, 1915, с. 231.
Історія Джанкойського района. Архів оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.
Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= ()
Административно-территориальное поділ Крыма. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.
Гржибовська, 1999, Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926, с. 310.
[http ://road-crimea.narod.ru/rename.htm Указ Президії Верховної Ради РРФСР 14 грудня 1944 р]
. Архів оригіналу за 28.07.2014. Процитовано 1 липня 2013.
Указ Президії Верховної Ради РРФСР від № 621/6 від 14 грудня 1944 р
Указ Президії ВР СРСР від 28.08.1941 про переселення німців, які проживають в районах Поволжя
Государственный Комітет Оборони. Постанова № ГОКО-6372с. Архів оригіналу за 11 червня 2013. Процитовано 11 червня 2013. {{}}: Cite має пусті невідомі параметри: |1= та |7= ()
Як заселяли Крим (1944-1954). Ельвіна Сеітова, аспірант історичного факультету ТНУ. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 26 червня 2013.
Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 18.05.1948 про перейменування населених пунктів Кримської області
Гржибовська, 1999, З Указу Президії Верховної Ради Української РСР Про внесення змін до адміністративного районування Української РСР з Кримської області, с. 442.
Єфімов С.А., Шевчук А.Г., Селезньова О.А. Адміністративно-територіальний поділ Криму другої половини XX століття: досвід реконструкції. Стор. 44. — 2007. з джерела 24 вересня 2015 . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 20 квітня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[1] Прогноз погоди в с. Табачне (Крим). Weather.in.ua. Процитовано 5 квітня 2015.

[2] Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто перебуває. // Камеральне опис Криму, 1784 года. — 1888.

[Лашков-3] Лашков Ф. Ф. Відомість про всіх селищах в Перекопському повіті перебувають з показанням в якій волості скільки числом дворів і душ ... від 21 жовтня 1805. // Известия таврійської вченої комісії, т. 26. Стор. 120. — 1897.

[4] . Археологічна карта Криму. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 19 березня 2015.

[5] Ляшенко В. І. . Культура народів Причорномор'я. Том 2. Архів оригіналу за 3 січня 2015. Процитовано 4 січня 2015.

[6] . Археологічна карта Криму. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 22 березня 2015.

[Список-7] Таврійська губернія. Список населених місць за відомостями 1864 Стор. 75. Санкт-Петербург. Друкарня Карла Вульфа. 1865. Процитовано 27 березня 2015.

[8] Сейдаметов Е. Х. Еміграція кримських татар в XIX-поч. XX ст. // Архівована копія. — Таврійський Національний Університет, 2005. з джерела 19 жовтня 2013

[9] Ханацкій К. В. 1867. Пам'ятна книжка Таврійської губернії : [ 26 червня 2015]. . Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 20 квітня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[10] Височайше затверджені Правила про влаштування поселян-власників (колишніх колоністів), проштовхування на казенних землях в губерніях: С.-Петербурзької, Новгородської, Самарської, Саратовської, Воронезької, Чернігівської, Полтавської, Катеринославської, Херсонської і Таврійської і в області Бессарабської.

[Німці_Росії-11] Упоряд. Дізендорф, Віктор Фридрихович. {{{Заголовок}}}. — 479 с.

[12] Вернер К.А. Алфавитный список селений // Сборник статистических сведений по Таврической губернии. — Симферополь: Типография газеты Крым, 1889. — Т. 9. — 698 с. (рос.)

[13] Борис Веселовский. Історія земства за сорок років. Т. 4; Історія земства. — 1911.

[Календар_і_Пам'ятна-14] Таврический Губернский Статистический комитет (1900). Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. Симферополь. Таврическая Губернская типография.

[15] Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-я. Статистичний нарис, випуск четвертого Перекопський повіт, 1915

[FOOTNOTEГржибовська1999Статистичний_довідник_Таврійської_губернії._Ч.I-я._Статистичний_нарис,_випуск_четвертого_Перекопський_повіт,_1915,_с._231-16] Гржибовська, 1999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.I-я. Статистичний нарис, випуск четвертого Перекопський повіт, 1915, с. 231.

[Історія-17] Історія Джанкойського района. Архів оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.

[НАСЕЛЕННЯ-18] Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |1= ()

[РОЗПОДІЛ_КРИМУ-19] Административно-территориальное поділ Крыма. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013.

[FOOTNOTEГржибовська1999Список_населених_пунктів_Кримської_АРСР_по_Всесоюзного_перепису_17_грудня_1926,_с._310-20] Гржибовська, 1999, Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926, с. 310.

[21] [http ://road-crimea.narod.ru/rename.htm Указ Президії Верховної Ради РРФСР 14 грудня 1944 р]

[22] . Архів оригіналу за 28.07.2014. Процитовано 1 липня 2013.

[23] Указ Президії Верховної Ради РРФСР від № 621/6 від 14 грудня 1944 р

[24] Указ Президії ВР СРСР від 28.08.1941 про переселення німців, які проживають в районах Поволжя

[25] Государственный Комітет Оборони. Постанова № ГОКО-6372с. Архів оригіналу за 11 червня 2013. Процитовано 11 червня 2013. {{}}: Cite має пусті невідомі параметри: |1= та |7= ()

[26] Як заселяли Крим (1944-1954). Ельвіна Сеітова, аспірант історичного факультету ТНУ. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 26 червня 2013.

[27] Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 18.05.1948 про перейменування населених пунктів Кримської області

[FOOTNOTEГржибовська1999З_Указу_Президії_Верховної_Ради_Української_РСР_Про_внесення_змін_до_адміністративного_районування_Української_РСР_з_Кримської_області,_с._442-28] Гржибовська, 1999, З Указу Президії Верховної Ради Української РСР Про внесення змін до адміністративного районування Української РСР з Кримської області, с. 442.

[29] Єфімов С.А., Шевчук А.Г., Селезньова О.А. Адміністративно-територіальний поділ Криму другої половини XX століття: досвід реконструкції. Стор. 44. — 2007. з джерела 24 вересня 2015 . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 20 квітня 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[ukr-socialdata-mova-2001-30] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних